Випробування сортів і гібридів картоплі до пошкодження дротяником в умовах дослідного поля

3.3.2 Екологічна ефективність досліджень

В період широкої інтенсифікації сільського господарства і застосування великої кількості пестицидів та добрив, створюються екологічно небезпечні умови, що призводять до забруднення довкілля і врожаю сільськогосподарських культур. Наявна техніка у господарствах всіх форм власності в основному застаріла, а це призводить до втрат і підвищує забруднення навколишнього середовища і врожаю сільськогосподарських культур. А тому великої уваги заслуговують стійкі до комплексу хвороб сорти картоплі, які б дали змогу забезпечити обмеження застосування пестицидів та зменшити забруднення довкілля та ґрунту і відповідно продукцію сільського господарства. Одним із таких шляхів є вивчення стійкості нових сортів картоплі до місцевих збудників хвороб та впровадження найбільш стійких з них у виробництво для господарств різних форм власності.

Одним із завдань нашої роботи було проведення оцінки сортів картоплі на стійкість до дротяника . За роки досліджень випробувано 3 сорти картоплі в польових умовах з використанням загальноприйнятої методики оцінки [12].

Результати проведених досліджень свідчать, що сорти картоплі ведуть себе до пошкодження дротяником неоднаково. Діапазон пошкоджених бульб дротяником після збирання врожаю був відносно широкий і складав в середньому за два роки від 2,7 (сорт Луговська) до 13,8% (сорт Зов).

Використання шкали стійкості, запропонованої Олефіром В. В. і Турульовую Л. М. та модифікованої нами, дозволило всі досліджувані сорти віднести до трьох груп [17].

Таблиця 3.4 Ступінь стійкості сортів картоплі проти стеблової нематоди (2008-2010 рр.)

До числа сортозразків картоплі, які мають відносну стійкість до дротяників на основі двохрічних даних віднесено сорт Луговська. Показник ураження цього зразка становив 2,7 % (табл. 3.4). Середньою стійкістю до дротяників характеризується сорт Бородянська рожева. До слабосприйнятливих сортів картоплі віднесено сорт Зов. Виділений нами резистентний сорт картоплі Луговська доцільно використовувати в селекційних установах України для проведення цілеспрямованої селекції картоплі на цю ознаку.

Наші дослідження по вивченню стійкості районованих сортозразків картоплі проти дротяника дають змогу пропонувати у виробництво найбільш стійкі з них і тим самим обмежити застосування пестицидів проти цих захворювань, а також знизити їх шкодочинність на людей, скоротити навантаження на культуру і забруднення довкілля.

3.3.3 Агротехнічна ефективність досліджень

При подальшому проведенні досліджень нами вивчалась енергетична та економічна ефективність вирощування різних за стійкістю проти дротяника сортів картоплі в агроекологічних умовах дослідного поля ДАЕУ.

В досліді вирощували різні за стійкістю проти дротяників сорти Бородянська рожева та Луговська. За контроль використовували бульби сорту Зов. При підготовці бульб до посадки та в період вегетації картоплі ми виключили застосування інсектицидів проти шкідників. Повторність закладки досліду трикратна.

Таблиця 3.5 Урожайність картоплі в залежності від стійкості сорту проти дротяника (2008 - 2010 рр.)

Провівши аналіз таблиці 3.5 нами виявлено позитивний вплив стійкості сортів проти дротяника на урожайність картоплі. Найвищий приріст врожаю (21%) був у сортуЛуговська, який має найвищу стійкість проти дротяника картоплі.

3.3.4 Енергетична ефективність досліджень

В період енергетичної кризи, коли різке підвищення цін на придбання пестицидів і агрегатів їх внесення, звичайно велике значення має розробка заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур, особливо картоплі. Відомо, що при вирощуванні картоплі в боротьбі проти дротяника існуючі технології передбачають 5-7 разове обприскування посадок високотоксичними препаратами. Здійснення цих заходів вимагає велику витрату енергії. А тому впровадження стійких проти дротяника сортів дає можливість значно зменшити витрати енергії, про що свідчать дані таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 Енергетична ефективність впровадження різних за стійкістю проти дротяника сортів картоплі в умовах дослідного поля університету (2008-2010рр.)

Із даних таблиці видно, що в залежності від варіанту досліду енергія, акумульована в прирості урожаю змінюється від 12852 до 14280 мДж/га. При цьому коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ) збільшується від 4,7 до 5,1.

Найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності отримано при вирощуванні сорту Луговська, який має також і найвищу урожайність.

3.3.5 Економічна ефективність вирощування різних за стійкістю проти дротяника сортів картоплі

Визначаючи економічну ефективність нами виявлено, що вирощування стійких проти дротяника сортів картоплі є економічно вигідним і рентабельним (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 Економічна ефективність вирощування різних за стійкістю проти дротяника сортів картоплі (2008 - 2010рр.)

Отже, за рахунок впровадження стійких проти дротяника сортів картоплі можна отримати додаткові прибутки в розмірі від 4104 до 4560 грн.

Найбільш економічно вигідно вирощувати сорти картоплі з високою стійкістю проти дротяника, зокрема сорт Луговська.

дротяник пасинкування картопля вирощування

Розділ 4 Заходи щодо охорони навколишнього середовища при вирощуванні картоплі

Головним завданням сучасного землеробства є отримання великих урожаїв при оптимальних затратах на виробництво одиниці продукції. Слід зазначити, що ці умови виконуються тільки в агроценозах які зазнали мінімального деструктивного впливу людини, тобто відчули з її боку мінімальний негативний тиск. Очевидно, що найбільші урожаї можливо отримати на потужних ґрунтах, які не є еродованими, орний шар яких є потужним, вміст гумусу і поживних речовин є достатнім для вирощування культур, і баланс яких є позитивним - з кожним сезоном людина не виносить з грунту разом з урожаєм поживні речовини, а й залишає разом з рослинними рештками, добривами, тощо - але при цьому вона має і позитивний економічний ефект [13].

Якщо людина протягом багатьох років буде вести діяльність спрямовану тільки на утримання урожаю, без дотримання в належному стані ґрунту, вона рано чи пізно стикається з проблемою зменшення урожаїв, збільшення витрат на вирощування одиниці продукції, а потім і з проблемою недоцільності вирощування сільськогосподарських культур, внаслідок негативного економічного ефекту. Щоб такого не трапилося сільськогосподарський виробник повинен утримувати стан ґрунту на відповідному рівні, а по можливості і покращувати його якісні показники - всі ці заходи в майбутньому окупляться, так свідчить іноземний досвід [21].

Заходи по охороні навколишнього середовища слід розпочинати з розробки відповідної структури сівозмін. Так як в наш час можливо вирощування культур за енергозберігаючою технологією, тобто для проведення заходів, які б значно підвищували урожайність і якість сільськогосподарської продукції, стан ґрунтів, просто не вистачає коштів, дуже важливу роль починають грати елементи біологічного землеробства. Вірно розроблена сівозміна дає можливість зменшити кількість обробітків ґрунту, дози внесення гербіцидів і мінеральних добрив, кількість бур'янів та шкідників, при отриманні не дуже й низьких урожаїв. Де це можливо слід застосовувати безполицевий обробіток ґрунту, використовувати бакові суміші - для зменшення кількості проходження агрегату, проводити заходи захисту рослин інтегровано - так , щоб вони підсилювали дію одне одного, оптимально впроваджувати у виробництво агротехнічні та хімічні заходи захисту рослин [10].

Також рекомендується застосування сидератів (наприклад олійна редька і т. ін.), це дає змогу значно зменшити дози внесення як органічних так і мінеральних добрив, культура їх внесення. Щодо органічних добрив - дуже важливим є дотримування технології їх приготування в господарстві, тоді збільшується урожайність культур і зменшується засміченість бур'янами.

Крім цього, слід зазначити, що використання високопродуктивних сортів картоплі дає можливість отримувати вагомі прибавки урожаю бульб і підвищення їх якості без застосування додаткового негативного впливу на біоценоз [17].

Розділ 5 Техніка безпеки та охорона праці при вирощуванні картоплі

Нагляд за дотриманням правил техніки безпеки, безпосередньо здійснює інженер по техніці безпеки, який підпорядкований безпосередньо голові господарства. Головні спеціалісти відповідають за стан справ по техніці безпеки виробничої санітарії та правил пожежної безпеки в своїх галузях [23].

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людей в процесі праці. Охорону праці не можна розглядати у відриві від конкретного виробництва. Вона тісно пов'язана з науковою організацією виробництва, економікою, фізіологією людини, технікою, естетикою і багатьма іншими науками [11].

Поліпшення умов праці є одним із резервів росту її продуктивності й економічної ефективності виробництва, а також подальшого розвитку самої людини. При вирощуванні картоплі в даному господарстві, в залежності від виду виконуваних робіт, необхідно дотримуватись наступних вимог по техніці безпеки: при обробітку ґрунту необхідно перед початком роботи перевірити справність і комплектність агрегату і в подальшому під час роботи слідкувати за цим. При обслуговуванні і ремонті агрегату необхідно дотримуватись відповідних правил техніки безпеки, користуватись рукавицями і справним інструментом [17].

Якщо проводиться протруєння посадкового матеріалу, то люди, які при цьому задіяні, повинні пройти спеціальний медогляд і відповідний інструктаж. Вони повинні також працювати в спеціальному одязі, рукавицях і окулярах. Перед посадкою відповідальна за це особа повинна попередити людей, які при цьому задіяні, що насіння потруєне. Також проводиться інструктаж по техніці безпеки при сівбі, догляді за посівами, підживлення і внесення пестицидів. Ці люди також повинні пройти обов'язковий медогляд, відповідний інструктаж і працювати в засобах індивідуального захисту [4].

Найбільш небезпечним є збирання врожаю картоплі. Перед початком збиральних робіт, комбайнери, механізатори та люди, які будуть приймати участь у збиранні врожаю, одержують від бригадира завдання та інструктаж з техніки безпеки і розписуються в журналі його реєстрації, ознайомлюються з маршрутом руху, вивчають рельєф поля, відмічають місця поворотів, провіряють справність всіх агрегатів, їх безпечність по відношенню до працюючих. Особлива увага приділяється також правилам протипожежної безпеки. Всі агрегати повинні бути обладнанні протипожежними засобами. При посадці і копанні бульб агрегати повинні обов'язково бути обладнаними звуковими сигналами.

Висновки та рекомендації виробництву

1. Дротяники досидь розповсюджені на дослідному полі ДАЕУ. Внаслідок ураження картоплі дротяником щорічно втрачається в середньому понад 20% бульб, особливо під час зберігання врожаю, крім того, значно погіршується якість бульб.

2. Оздоровлення картоплі від дротяників досягається методом пасинкування з використанням бокових пагонів. Вирощені з пагонів рослини картоплі давали середній урожай у різних варіантах досліду по 2,6-2,7 бульб, а їх бульбові репродукції - перша 8,3-8,7 бульб та друга 8,0-8,5 бульб на одну рослину. Коефіцієнт розмноження за два роки становив 172,6 - 199,7 бульб з одного пагона, тоді як при звичайному розмноженні насінного матеріалу бульбами він становить за два роки 398,6 бульб.

3. Серед сортозразків, які оцінювали на стійкість проти дротяників найбільш резистентним виявився сорт картопліЛуговська. Цей сорт доцільно рекомендувати для впровадження у господарствах з масовим розповсюдженням дротяників та використовувати в селекційних установах як вихідний матеріал.

4. За рахунок вирощування стійкого проти дротяників сорту картоплі Луговська можливо отримувати додатково до 4,5 тис. грн. чистого прибутку.

Рекомендації виробництву

Для оздоровлення картоплі від дротяників використовувати метод пасинкування, який дозволяє повністю звільнити посадковий матеріал від шкідливих мікроорганізмів.

В усіх категоріях господарств за вихідний матеріал використовувати лише ті бульби картоплі, які оздоровлені на основі методу пасинкування. А також використовувати стійкі сорти до дротяника на ділянках де можливо пошкодження цим шкідником.

Список використаної літератури

1. Бельтюкова К.И. Методы исследований возбудителей бактериальных болезней растений. - К.: Наукова думка, 1968. - 302 с.

2. 7. Бойко М.С. Двоврожайна культура картоплі на зрошенні. - Одеса: Маяк, 1976.-136 с.

3. Бордукова М.В. Определитель болезней и вредителей картофеля. - М.: Колос, 1967.-212 с. ґ 11. Бучацький Л.П. Генетично модифіковані біоінсектициди// Захист рослин.-2001.-№1.-С. 13-14.

4. Воловик А.С., Шмыгля В.А. Болезни и вредители картофеля. - М.: Россельхозиздат, 1974. -133 с.

5. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений/ Под ред. В.П. Васильева. - Т. 1-3. -К.: Урожай, 1989.

6. Дереча О. А., Чернілевський М. С. та ін. Методичний посібник для виконання і оформлення дипломних робіт випускниками агрономічного факультету за рівнями підготовки „Бакалавр", „Спеціаліст", „Магістр". -Житомир, 2000. - 80 с

7. Дереча О. А., Чернілевський М. С, Положенець В. М. та ін. Технологія вирощування та інтегрований захист картоплі від шкодочинних організмів агроценозу в умовах Полісся і Північного Лісостепу України. - Житомир: Волинь, 2001.-144 с

8. Дорожкин Н.А., Бельская СИ. Болезни картофеля. - Минск: Наука и техника, 1979. - 248 с.

9. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 185. -351 с

10. Дынник В.В. Новые технологии в семеноводстве// Картофель и овощи. 1998.-№1.-С.4-6. /3

11. Защита картофеля в условиях индустриальной технологии/ К.В. Попкова, А.С. Воловик, Ю.И. Шнейдер. - М.: Россельхозиздат, 1986,-150 с.

12. Зейрук В.Н., Капустина В.М. Специализированные картофельные севообороты// Защита и карантин растений. - 1999. - № 10. - С. 22.

13. Иващенко И.И., Чернова СВ. Биологически активные вещества против проволочников// Защита растений. -1995. - № 9. - с. 16-17.

14. Ижевский С.С., Жимерикин В.Н. Новые карантинные вредители картофеля// Защита и карантин растений. - 2000. - № 3. - с. 38-39.

15. Инструкция по технике безопасности при хранении, транспортировке и применению пестицидов в сельском хозяйстве. - М.: Агропромиздат, 1985. -56 с.

16. Капустин В.П. Транспортировка плодов, овощей и картофеля. - М.: Сельхозгиз, 1963.-С. 27-35.

17. Карманов С.Н., Гусев С.А., Воловик А.С. Хранение и подготовка семян картофеля к посадке. - М.: Россельхозиздат, 1975. - С, 17-22.

18. Медведовський О. К., Іванченко П. І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. - К.: Урожай, 1988. -205 с.

19. Методика выявления, прогноза и сигнализация болезней картофеля / Под ред. И.Я. Полякова.- М.: Колос, 1968. - 214 с.

20.Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею/ Кононученко В.В., Куценко В.С., Осипчук А.А. - Немішаєво, 2002. - 263 с.

21. Методы оценки оздоровленных сортов и меристемных линий в элитном семеноводстве картофеля / Б.Б.Анисимов, Е.А.Пифарев, Л.Н.Трофимец и др.- М.: Информагротех, 1991. - 39с.

22. Основные методы фитопатологических исследований / Под редакцией А.Е. Чумакова. - М.: Колос, 1974. - 247 с.

23. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Офіційне видання. -К., 2001. -270 с

24. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Офіційне видання (доповнення). -К., 2002. - 132с.

25. Пересыпкин В. Ф. Словарь-справочник по фитопатологии. - К.: Урожай,1985.-200 с.

26. Писарев Б.А. Размещение картофеля в севооборотах// Картофель и овощи. -1966.-№б. -С. 8-Ю.

27. Писарев Б.А., Трофимец Л.Н. Семеноводство картофеля. - М.: Россельхозиздат, 1982.-23 8с.

27. Положенець В.М., Марков І.Л., Мельник П.О. Хвороби і шкідники картоплі. -Житомир: Полісся, 1994. - 242 с.

28. Положенець В. М., Марков І. Л., Мельник П. О. Хвороби і шкідники картоплі. - Житомир, 1994. - 250 с

29. Положенець В. М. Рекомендації щодо технології вирощування високих врожаїв картоплі. -- Житомир, 1998. -- 32 с

30. Попкова К. В., Шнейдер Ю. И., Воловик А. С. Болезни картофеля. - М.: Колос, 1980.-304 с.

31. Рубін С. С, Михайловський А. Г., Ступаков В. П. Землеробство. - К.: Вища школа, 2003. - 443 с.

32. Смаглій О. Ф., Кардашов А. Т., Литвак П. П. та ін.. Агроекологія. - К.: Вища освіта, 2006. - 125 с.

33. Шпаар Д., Шуманн П. Выращивание картофеля. - М., 1997. - 244 с.

34. Jones F.G.W., Perry J.N. Modeling populations of cyst - nematodes (Nematoda: Heteroderidae) // J.Appl. Ecol. - 1978. - Vol. 15. - P. 349-371.

35. Schuhmarm P. Ratgeber fur die Landwirtschaft in Mecklenburg- Vorpommem Manuscript der Landesforschungsanstalt for Landwirtschaft und Fischerei. -Gulzow, 1996.

Размещено на Allbest.ru