Використання біологічно активних речовин в годівлі тварин і птиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА І ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

Кафедра годівлі та розведення сільськогосподарських тварин

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни “Годівля сільськогосподарських тварин”

на тему “Годівля корів”

Виконала:

Студентка III курсу 5 групи

денної форми навчання

Бень Я. М.

Миколаїв - 2009

Завдання для виконання курсового проекту

1. Підготувати реферат на тему: «Використання біологічно активних речовин в годівлі тварин і птиці»

2. Визначити річну потребу в кормах для 450 корів з річним надоєм 4400кг молока

3. Скласти раціони годівлі корів живою масою 650кг, надоєм 4400кг молока за лактацію, жирністю - 4,0%, на літній, зимово-стійловий, сухостійний періоди

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Вплив біологічно активних речовин на функції тварин

1.2 Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму корів та птиці

1.3 Значення деяких вітамінів у забезпеченні життєдіяльності тварин і птиці

1.4 Білки та їх вплив на біохімічні процеси в організмі тварин

1.5 Використання кормових антибіотиків і пробіотиків

1.6 Деякі ферменти. Їх значення для тварин

1.7 Біостимулюючі препарати рослинного походження

1.8 Вплив деяких антипоживних речовин

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок середньодобових надоїв молока за періодами лактації

2.2 Визначення норм годівлі корів

2.3 Складання раціонів годівлі корів

2.4 Визначення річної потреби в кормах для 450 корів

Література

Вступ

Біологічно активні речовини за своєю природою являються білками, ліпідами або мінеральними речовинами і при зоотехнічному аналізі визначаються в цих групах речовин.

Вміст їх в кормах, як правило незначний але дія їх дуже важлива. Частина таких речовин - вітаміни, життєво необхідні. Інша частина - гормональні речовини, в залежності від виду і доз може або знижуватися або підвищуватися фізіологічна активність і процеси. Третя частина - біологічні отрути. До них відносять: алкалоїди, глюкозоїди, ефірні масла, деякі ферменти та інгібітори ферментів, органічні кислоти та мінеральні речовини.

Для кожного виду сільськогосподарських тварин існують певні норми у годівлі. Так, повноцінність годівлі птиці, в умовах індустріальної технології виробництва продукції птахівництва досягається шляхом додавання до комбікормів синтетичних препаратів та інших біологічно активних речовин, які забезпечують стійкість організму птиці до дії зовнішнього середовища, підвищують продуктивність і сприяють раціональному використанню кормів. В свою чергу, особливо негативно впливає на рівень продуктивності тварин і їх відтворювальну здатність незбалансованість зимових раціон за кислотно-лужними еквівалентами, тобто згодовування силосу з підвищеним вмістом масляної та оцтової кислот, коли підвищується фосфорно-кальцієве співвідношення. Цьому сприяє також недостача макро- і мікроелементів, каротину і вітаміну Д, що, як правило,призводить до загального порушення кислотно-лужної рівноваги, тобто обмінних процесів в організмі тварин.

Тому, необхідно слідкувати за тим, щоб раціони годівлі тварин і птиці були збалансовані за амінокислотним складом, а також містити біологічно активні речовини( вітаміни, мікро-, макроелементи, амінокислоти, тощо.), які позитивно впливають на клініко-фізіологічні функції організму, а також сприяють підвищенню продуктивності й відтворювальної здатності тварин.

1. Огляд літератури

1.1 Вплив біологічно активних речовин на функції тварин

Для підтримання у корів сталої високої молочної продуктивності потрібна міцна конституція тварини і її добре здоров'я. Організм лактуючої корови повинен поповнювати фізіологічні затрати, що використовуються на виробництво молока. А тому, слід мати достатню кількість білка, вуглеводів, жирів, макро- і мікроелементів. У разі їх нестачі організм витрачає на утворення молока поживні речовини свого тіла - як, наслідок, настають структурні зміни в м'язово-кісткових тканинах і виникають захворювання, наприклад, остеодистрофія.

Мінеральні речовини потрібні передусім для підтримання функцій ЦНС, гіпофізу, щитоподібної та інших залоз, які регулюють секрецію молока. Встановлено, що в молоці міститься понад 30 мікроелементів, які є нормальною його складовою. Вони являються БАР, які беруть участь у біохімічних процесах в організмі.

Коли в організмі не вистачає вказаних макро- та мікроелементів, то утворення ферментів, вітамінів і гормонів пригнічується, а отже, знижується рівень загального обміну речовин. Мікроелементи сприяють також синтезу білків, посиленню дихання, кращому кровотворенню,повноцінному засвоєнню поживних речовин корму. Завдяки їхній ефективності, посилюється ріст і розвиток тварин також підвищується їх запліднювальна здатність і продуктивність.

Ефективність використання мікроелементів для годівлі тварин різної продуктивності можна значно підвищити, якщо їх поєднати з іншими БАР (вітаміни, адаптогени рослинного походження тощо.). Висока фізіологічна роль мікроелементів в організмі тварин характеризується тим, що вони тісно пов'язані з дією основних регулюючих гормонів, ферментів, вітамінів і активізують їх. Мікроелементи мають властивість з'єднуватися з білками, які не належать до ферментів. Як наслідок, утворюються сполуки, що мають високу біологічну активність. Вони активізують діяльність різних вітамінів, а в окремі із них входять як компоненти. Приміром, вітамін В12 містить у собі кобальт [8].

1.2 Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму корів та птиці

Якщо для годівлі корів використовують корми, бідні на цинк, тоді порушується вуглеводний і азотний обмін в організмі, значно уповільнюється засвоєння глюкози, в шлунково-кишковому тракті знижується активність підшлункового соку. В разі недостачі цього мікроелемента в раціоні знижується репродуктивність тварин, бо запліднена яйцеклітина не приживається в матці. Якщо раціон тварин бідний на цинк, в їх організмі знижується засвоєння каротину, значно зменшується вміст гемоглобіну, еритроцитів і загального білка крові.

Забезпеченість потреби організму тварин у мікроелементах залежить від їх вмісту в ґрунті, воді, кормах, а також від пори року, фізіологічного стану, віку тощо. Дуже важливим для тварин являється йод. Знаходиться він у щитоподібній залозі і має зв'язок не тільки з тироксином. У ній утворюються і інші гормони, що містять йод. Секреція тироксину перебуває у прямій залежності від кількості йоду, що поступає в організм. Якщо його не вистачає, зменшується кількість тироксину і тварини хворіють на зоб. Цей мікроелемент посилює обмін азоту, а також впливає на кальцієво-фосфорне співвідношення. Добова потреба йоду для статевозрілих тварин становить 40-80, а для молодняку - 10-12мг [5]. У птиці нестача викликає зниження виведення яєць та зниження життєздатності курчат у після ембріональний період [11].

Нестача кобальту в кормах призводить до зниження синтезу вітаміну В12. У жуйних тварин його синтез відбувається в основному в рубці. Якщо в організмі не вистачає кобальту, порушується їх відтворювальна здатність. У тільних корів відмічається залежування, аборти, телята народжуються слабкими, з низькою резистентністю, а потім відстають у рості та розвитку. Часто спостерігається затримання посліду, субінволюція матки, післяродові ендометрити. Вважається, що Со і вітамін В12 - специфічні кровотворні речовини. Хлористого кобальту на добу корові необхідно 40-60мг, особливо його потребують високопродуктивні тварини і молодняк. Необхідність введення в раціон птиці вважається спірною.

Марганець бере активну участь у формуванні скелету і розмноженні тварин. Він є активатором процесів окислення, позитивно впливає на вуглеводний обмін, кровотворення, а також активізує дію гіпофіза і статевих залоз. У разі нестачі спостерігається зниження молочної продуктивності, затримання росту і розвитку молодняку, деформація кісток. Відмічаються дистрофічні процеси в яєчниках, що призводить до тривалої неплідності корів.

Отже, використовуючи такі мікроелементи, як Со, йод, сірчанокислий цинк сприяє підвищенню діяльності статевих органів тварин, вони краще запліднюються, а одержані від них телята швидше ростуть і розвиваються. Деякі науковці рекомендують регулярно згодовувати дійним коровам таку мінеральну суміш:

· Хлористий кобальт - 50мг;

· Сірчанокислий цинк - 130мг;

· Сірчанокислий марганець -130мг;

· Йод - 60-80мг;

Така мінеральна добавка сприяє кращій інволюції матки після родів, підвищує запліднюваність корів з першого разу на 15-18%, а також збільшує їх молочну продуктивність на 10-15% порівняно до контролю. При цьому значно зростає гемоглобін і лужна ємність крові [13].

1.3 Значення деяких вітамінів у забезпечені життєдіяльності тварин і птиці

Велика роль у тваринництві належить вітаміну А. В разі його дефіциту в організмі погіршується травлення, порушується функція розмноження, виникають різні захворювання. У потомства, яке отримано від батьків із дефіцитом вітамінів, порушуються індивідуальний розвиток і стійкість до захворювань. У самок відмічається кератинізація слизової оболонки статевих органів, при цьому, зазвичай, не приживляються яйцеклітина, що спричиняє яловість, аборти й народження слабкого приплоду. В телят виникають розлади шлунково-кишкового тракту, сльозотеча, вони відстають у рості й розвитку. Залежно від віку тварин і їх продуктивності, потреба в каротині й вітаміні А змінюється. Велика рогата худоба одержує їх переважно з кормами. Їх удосталь влітку, зате взимку частіше не вистачає, особливо в разі годівлі недоброякісними кормами. А тому в раціон годівлі тварин у зимово-стійловий період треба вводити вітамін А, що дасть можливість підвищити молочну продуктивність на 10-12%.

Вітамін В12 впливає на синтез нуклеїнових кислот, жирів, вуглеводів, обмін амінокислот, а також стимулює роботу кровотворних органів. Вітамін В12 підвищує ферментну діяльність залоз шлунково-кишкового тракту та печінки, стимулює розвиток корисної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, підвищує засвоєння каротину й відкладення вітаміну А в організмі. В12 позитивно впливає на засвоєння вуглеводів і зниження вмісту жиру в печінці. Потреба тварин у цьому вітаміні залежить від умов годівлі, утримання, від виду й віку тварин, а також від умісту інших вітамінів групи В. Якщо раціон достатньо забезпечено кобальтом, жуйні тварини задовольняють свою потребу у вітаміні В12 за рахунок інтенсивного мікробного синтезу.

Цей вітамін синтезується лише бактеріями, грибками та зеленими морськими водоростями. Кишкова мікрофлора птиці, особливо в сліпих кишках інтенсивно синтезує вітамін В12, який виділяється з послідом. Тому потреба птиці в ньому задовольняється головним чином при скльовуванні посліду.

В разі нестачі вітаміну Е гіпофіз втрачає можливість виділяти гормони, тому понижується обмін речовин, що негативно впливає на ембріогенез та викликає ембріональну смертність, аборти.

Дефіцит вітаміну Д призводить до порушення фосфорно-кальцієвого обміну і їх відтворювальної здатності. Раціон корів повинен містити не лише достатню кількість Са і Р, а й оптимальне їх співвідношення - 1,5:2 до 2,3:1. Недотримання його може призвести до порушення обміну речовин в організмі тварин. У разі нестачі вітаміну Д виникають глибокі дистрофічні зміни в яєчниках [3].

1.4 Білки та їх вплив на біохімічні процеси в організмі тварин

Брак білка є головною причиною низької продуктивності тварин, що призводить до значних перевитрат кормів на одиницю продукції. Якщо дефіцит білка в раціоні становить 20%, то витрати кормів збільшуються в 1,3 рази, а продуктивність тварин знижується на 30%. В організмі тварин амінокислоти виконують різноманітні функції, а саме: вони є структурними елементами білків, входять до складу ферментів. Особливо треба звернути увагу на такі амінокислоти:

- лізин, він впливає на ріст, молочну продуктивність формування кістяка, утворення сперміїв тощо;

- триптофан - нормалізує функцію репродуктивних органів, сприяє синтезу гемоглобіну;

- цистин бере участь у знешкодженні токсичних продуктів обміну речовин, в утворенні глютатіону, інсуліну;

- метіонін сприяє росту тіла, є джерелом метальних груп для синтезу холіну;

- валін потрібний для нормального функціонування нервової системи;

- аргінін бере участь в утворенні сперматозоїдів, креатину м'язів і гормону інсуліну. В разі його недостачі спостерігається пригнічення росту й розвитку тварин.

Щоб забезпечити синтез білків в організмі, тварини повинні постійно споживати з кормом незамінні амінокислоти. Кількість амінокислот, які вони повинні одержати, є неоднаковою і залежить від статі, напряму продуктивності, виду й віку тварини. Складаючи раціони годівлі, слід враховувати рівень протеїну в кормах, його калорійність, кількість і співвідношення амінокислот, вік і продуктивність тварин. Раціони годівлі тварин, збалансовані за амінокислотами, повинні бути забезпечені вітамінами, передусім вітаміном В6 В12; а також в достатній кількості мати макро- і мікроелементи. Корми, які містять синтетичні амінокислоти й вітаміни, не можна варити і пропарювати, бо це призведе до втрати біологічних цінностей цих речовин [13].

1.5 Використання кормових антибіотиків і пробіотиків

тварина антибіотик вітамін біохімічний

Також для забезпечення тварин поживними речовинами їм згодовують кормові антибіотики і пробіотики. Антибіотики - є продуктом життєдіяльності деяких груп мікроорганізмів. Вони позитивно впливають на обмін речовин і стимулюють приріст живої маси, особливо у молодняка. Їх рекомендують згодовувати при вирощенні і відгодівлі молодняку всіх видів. Не рекомендують включати антибіотики в раціон корів. Племінного молодняка, курей-несучок і за 2-3 тижні перед реалізацією відгодівельного поголів'я. Найбільший ростовий ефект дають бацитрацин, гризин, тетрациклін та інші.

Пробіотики - речовини, відновлюючи мікробіоценози. Це молочно-кислі бактерії, які здатні забезпечувати біологічний контроль в організмі тварин також мають регуляторні, тригерні (пускові) властивості.

Такий біологічний потенціал пробіотиків пояснюється багато чисельними метаболічними ефектами нормальної мікрофлори, перш за все кишечника, включаючи синтез вітамінів В і К, коротко ланцюгових жирних кислот, інактивацію харчових карцерогенів, бактеріальну ферментацію деяких лікувальних препаратів, синтез сигнальних молекул і др.

Пробіотики, нормалізуючи мікрофлору кишківника тварин і птиці, пригнічують розвиток патогенної кишкової палички і гнилісних бактерій. Продукти життєдіяльності молочнокислих бактерій сприятливо впливають на секреторну діяльність шлунково-кишкового тракту, збуджують апетит.
Пробіотики застосовують для підвищення продуктивності птиці в мінімально ефективних дозах -- близько 106-107 в 1 г/кг корму. При цьому їх вводять щоденно впродовж 1-2 місяців до досягнення потрібного результату. Для пробіотика важлива його постійна присутність у порожнині кишківника в значних кількостях для отримання очікуваного ефекту.
Типовими представниками пробіотиків родини Bacillus є вітчизняні препарати Моноспорин ПК, Субтиліс, Біоспорин, Вітон, Целобактерин, Бацел, які застосовують у зоотехнії для стимулювання росту, розвитку і підвищення збережуваності поголів'я тварин і птиці. Це ефективна альтернатива кормовим антибіотикам, що нормалізує травлення, підвищує рівень збережуваності молодняку.

Введення тваринам і птиці антагоністичних бактерій допомагає відновити баланс у кишківнику і таким чином сприяє високій рентабельності тваринництва і птахівництва [4].

1.6 Деякі ферменти. Їх значення для тварин

Неабияке значення в біохімічних процесах організму тварин мають ферменти. Вони цілеспрямовано впливають на біохімічні реакції в організмі, регулюють обмін речовин. Ферменти досить поширені в природі. Вони є в усіх тканинах тваринного й рослинного походження, а також в мікроорганізмах, а саме: грибах, бактеріях, дріжджах тощо. Практичні дослідження засвідчили, що використання ферментних препаратів дає можливість впливати на ріст продуктивності тварин (10-15%), знижуючи затрати на одиницю продукції. Широкого застосування в тваринництві набув фермент пепсин, який виготовляють із слизової оболонки шлунка свиней. Його застосовують для поліпшення травлення в разі гастритів і диспепсій.

Натуральний шлунковий сік, який одержують від коней, застосовують у разі гострих і хронічних захворювань залоз шлунка, при гастритах, диспепсіях. Телятам його дають по 30-50 мл, а поросятам по 15-25 всередину двічі-тричі на день перед годівлею.

Рибонуклеаза -- фермент, який одержують із підшлункової залози ВРХ. Лікувальні властивості: діє протизапально, розріджує гній, слиз, а тому її застосовують для лікування гнійних ран та виразок.

Лідаза -- препарат, який готують із сім'яників великої рогатої худоби. Це світло-жовтого або золотистого кольору пориста маса, легкорозчинна у воді. Застосовують для лікування хвороб суглобів, а саме: артрити, артрози, тендовагеніти тощо.

Ронідаза -- світло-жовтий порошок, який одержують із сім'яників ВРХ, містить гіалуронідазу. Її широко використовують для лікування гнійних ран. Ферментні препарати мікробного походження використовують для поліпшення обміну речовин у молодих тварин, що дає можливість підвищити ріст і розвиток тварин і зменшити витрати кормів на одиницю продукції [10].

1.7 Біостимулюючі препарати рослинного походження

Як показали дослідження, для цього слід використовувати біологічно активні препарати рослинного походження, особливо, ехінацеї пурпурової, які містять унікальний комплекс біологічно активних речовин, конче потрібний амінокислотний склад білків, а також повноцінний набір макро- і мікроелементів. Завдяки такому комплексу речовин ехінацея пурпурова має біостимулюючі властивості, які сприяють інтенсивнішому росту й розвитку молодняку ВРХ. У разі її використання компенсується брак біологічно активних речовин у раціоні годівлі тварин, підвищується резистентність організму до несприятливих умов навколишнього середовища, що дає змогу ефективніше реалізовувати генетичний потенціал сільськогосподарських тварин і значно підвищувати їх відтворювальну здатність.

За комплексного використання ехінацеї пурпурової з вітамінами значно ефективніше нормалізуються клініко-біохімічні та імунологічні показники крові. Дослідники зазначають, що ехінацея пурпурова ефективна для профілактики безпліддя у тварин, вона сприяє збільшенню приростів молодняку (до 10-12%) і підвищенню імунітету. Поживність зеленої маси ехінацеї пурпурової достатньо висока -- понад 30 ц к. о. з 1 га, включає багато незамінних амінокислот і білків, а тому її часто порівнюють із конюшиною, горохом і викою. В 1 кг сухої маси ехінацеї пурпурової міститься 0,6-0,65 к. о. і 75 г перетравного протеїну, 25-27% сухої речовини, 37-40% якої -- вуглеводні компоненти різного ступеня засвоєння, а вміст білка -- 18,1-21,2.

Найповноціннішим є трав'яне борошно, виготовлене з люцерни та інших бобових трав. У 1кг такого борошна міститься близько 200 мг кароти-ну, а вміст перетравного протеїну становить майже 20%. Використання трав'яного борошна для годівлі тварин дає змогу значно підвищити біологічну повноцінність раціону за рахунок поповнення його незамінимими амінокислотами й вітамінами.

Треба широко практикувати виробництво трав'яного борошна зі штучно висушених зелених рослин. Цей кормовий продукт за кількістю протеїну та лімітуючих амінокислот переважає зерно злаків, а тому є цінним кормом для годівлі тварин. Поживність цього корму залежить від того, з яких рослин виготовлено трав'яне борошно, а також від того, в якій фазі розвитку ці рослини скошено..

Особливу увагу потрібно звернути на хвойне борошно -- високоефективний вітамінно-мінеральний корм для сільськогосподарських тварин, в 1 кг якого міститься 0,4 к. о. і 37 г перетравного протеїну, а також каротин, вітаиіни В, С, РР, Е, К, провітамін Д та інші. Слід зазначити, що в 1 кг хвойного борошна міститься 75-225 мг каротину, 3000 мг вітаміну С, 20 мг вітаміну К, 5 мг рибофлавіту, 1300 мг кальцію, 325 мг заліза, 100-110 мг фосфору і стільки ж марганцю, 5 мг цинку, 2,5 мг міді, 0,6 мг кобальту. Для збалансування раціонів годівлі тварин хвойне борошно по 0,7-1 кг треба змішувати з концентрованими кормами і згодовувати щодня. Таким чином стимулюється природна резистентність, підвищується імунітет у тварин, а також значно активізується метаболізм, завдяки чому зростають продуктивність тварин, прирости молодняку та стійкість його до захворювань.

Слід зазначити, що стимулюючий ефект справляють на організм тварин не тільки гормони й продукти розпаду багатьох із них, а й гормоноподібні речовини, які є в багатьох рослинах. Деякі види бобових рослин містять фітоестрагени -- речовини споріднені зі стероїдними гормонами. А тому, складаючи раціон годівлі тварин, треба враховувати дію цих речовин, особливо на функцію репродуктивних органів.

У ветеринарній практиці використовують також екстракти із коренів і листя елеутерокока колючого. У цій рослині є глікозиди, жирні та ефірні масла, крохмаль, фітонциди та низка мікро- й макроелементів. Як стимулятор, він близький за своєю дією до женьшеню, тобто стимулює обмін речовин, прискорює ріст і розвиток тварин. Екстрат елеутерококу -- добрий адаптоген для тварин у разі стресових ситуацій. ВРХ його потрібно вводити внутрішньом'язево в дозі 0,01 мг/кг для підвищення захисних функцій організму.

Звіробій звичайний містить у собі ефірну олію, каротин і вітамін С (9-13 мг%). Він має протизапальні та в'яжучі властивості, регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, використовують його і як дезінфікуючий засіб.

У кропиві дводомній є мурашина кислота і дубильні речовини. Це багатовітамінний корм для худоби, особливо для свиней, оскільки в ній містяться вітаміни А, С, К, В2, В3, а також макро- й мікроелементи, органічні кислоти, каротиноїди, хлорофіл тощо. Кропиву використовують у суміші з іншими кормовими рослинами для приготування трав'яного борошна з високим умістом вітамінів і каротину. Згодовують її і в свіжому вигляді як білково-вітамінний корм. Вона поліпшує обмін речовин, нормалізує функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту.

Моркву використовують насамперед як кормову культуру, а також для лікування. Вона -- джерело каротину. У цьому овочі понад 3% провітаміну А (каротин), який досить важливий як для людей, так і для тварин. Моркву найчастіше використовують для балансування раціонів годівлі тварин за каротином, передусім для годівлі тварин із високою молочною продуктивністю, а також молодняку в зимово-стійловий період.

Слід відмітити, що згодовування гумату натрію молодняку ВРХ у віці 5-6 місяців дозою 10 мг на 1 кг живої маси за добу сприяло зростанню середньодобових приростів на 12-15% порівняно з контролем; зростав уміст у крові кальцію -- 11,3 мг%, фосфору -- 5,84 г%, загального білку -- 7,6 г%, еритроцитів -- 6 млн, лейкоцитів -- 10,6 тис. тощо. Таким чином, раціональне використання білково-вітамінних кормових добавок у раціоні годівлі сприяє підвищенню продуктивності тварин і репродуктивної функції їх організму [13].

1.8 Вплив деяких антипоживних речовин

До БАР, які містяться в рослинах і кормах і мають негативний вплив на організм, відносять алкалоїди, глюкозиди, токсини, ефірні олії, смоли, деякі ферменти, інгібітори ферментів, органічні кислоти і деякі мінеральні сполуки.

Алкалоїди - речовини рослинного походження. Дія їх на ЦНС дуже різна. В зв'язку з цим їх поділяють на збуджуючі (гіосциамін, скополамін) і пригнічуючі (редин, папаверин, протопин та ін.). Також вони діють на кишково-шлунковий тракт та серцево-судинну системи, впливають на печінку тварин.

Токсини - речовини за своєю природою близькі до алкалоїдів. Ознаки отруєння такими речовинами починаються після інкубаційного періоду, тривалість якого залежить від отриманої дози токсинів. Крім того, вони здатні викликати в організмі утворення специфічних антитіл. Так, 2-3 кореня веха отруйного, в якому є цикутотоксин (200г), можуть викликати смерть великої корови. . Цитутотоксин дуже швидко всмоктується і вражає головним чином центральну нервову систему (судомна отрута).

Симптоми отруєння розвиваються через 15-20 хвилин після надходження отрути у шлунок. Характерними симптомами є хитка хода і гіперестезія кінцівок, скрежетання зубами. Подальший розвиток отруєння призводить до сенсорних порушень, сильних тетанічних або клоніко-тонічних судом, серцево-судинної недостатності та паралічу дихання.

Глюкозиди - ефіроподідні органічні з'єднання. Серед них найбільшого значення набувають сапоніни, які не дозволяють газам вивільнюватися з рідини рубця, внаслідок чого розвивається тимпанія. При попаданні їх у кров'яне русло виникає гемоліз червоних кров'яних тілець. Також дуже великого значення має синильна кислота, яка впливає на органи дихання [2].

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок середньодобових надоїв молока за періодами лактації

Необхідно обчислити середньодобові надої молока корів з продуктивністю 4400кг молока за лактацію. Розподіл середньодобових надоїв буде наступний:

Надій за лактацію	Місяці лактації
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
4400	18	19	18	17	16	15	13	12	10	9

Умовно приймаючи, що кожен місяць лактації має три декади (по 10 днів), знаходимо валовий надій молока за перші, другі і треті сто днів лактації, а потім поділяємо його на 100 днів і отримаємо показники середніх надоїв.

1 - 100 днів лактації ((18•30) + (19•30) + (18•30) + (17•10))/100 = 540 + 570 + 540 + 170/100 = 18,2кг

Приймаємо, як 18кг

101 - 200 днів лактації ((17•20) + (16•30) + (15•30) + (13•20))/100 = 340 + 480 + 450 +260/100 = 15,3кг

Приймаємо 15кг

201 - 300 днів лактації ((14•20) + (12•30) + (10•30) + (9•30))/100 = 140 + 360 + 300 + 270/100 = 10,7кг

Приймаємо 10кг

ПЕРЕВІРКА:

(18 + 15 + 11)•100 = 4400кг молока за лактацію

2.2 Визначення норм годівлі корів в кормах згідно нормативів їх витрат на виробництво молока

Таблиця 2.2.1 Норми годівлі корів живою масою 650кг, надоєм за лактацію 4400кг молока, жирністю 4,0%

№	Показники	Добовий надій молока (кг)	Сухостій період
		18	15	11
1	2	3	4	5	6
1	Кормові одиниці	14,35	12,85	12	10,7
2	Обмінна енергія, МДж	171	155,3	122,5	125
3	Суха речовина, кг	19,15	18,1	16,5	12,6
4	Сирий протеїн, г	2207,5	1976	1860	1810
5	Перетравний протеїн, г	1435	1285	1200	1175
6	Сира клітковина, г	4755	4705	3948	2900
7	Крохмаль, г	1940	1744	1620	1270
8	Цукор, г	1292,5	1158	1080	1020
9	Сирий жир, г	462,5	410	384	350
10	Сіль кухонна, г	105	93	78	65
11	Кальцій, г	105	93	78	105
12	Фосфор, г	73,5	64,5	54	60
13	Калій, г	115	104,5	97,2	73
14	Магній, г	30,5	29	28,8	21,8
15	Сірка, г	37,5	34,5	33,6	24
16	Залізо, мг	1150	1030	960	722
17	Мідь, мг	130	120	108	103
18	Цинк, мг	860	770	720	515
19	Кобальт, мг	10,1	9	8,4	7,2
20	Марганець, мг	860	770	720	515
21	Йод, мг	11,5	10,3	9,6	7,2
22	Каротин, мг	645	577,5	540	515
23	Вітамін Д, тис. МО	14350	12850	12000	11,4
24	Вітанін Е, мг	575	515	480	410

2.3 Складання раціонів годівлі корів

Раціони годівлі корів складені у відповідності до деталізованих норм і наведенні в таблицях 2.3.1 - 2.3.8. Добалансування раціонів за мінеральними речовинами та вітамінами наведенно на зворотній стороні кожного раціону.

2.4 Визначення річної потреби в кормах для 450 корів

1. Визначаємо річне виробництво молока:

4400•450 = 19800ц молока

2. Визначаємо витрати кормів на 1ц молока:

Для 4400 - 1,034 к.од. на 1ц молока

3. Визначаємо річну потребу в кормах (ц к.од.) :

19800•1,034 = 20473 ц к.од. - для 450 корів з річним надоєм 4400кг молока і річним виробництвом - 19800 ц

4. Визначаємо річну структуру раціону:

Надій на корову за рік, кг	Корми
	Сіно	Солома	Травяна різка	Сінаж	Силос	Буряк кормовий	Концентровані корми	Зелені корми
4400	7	0,2	1,8	6,2	15,6	2,8	28	38,4

Визначаємо скільки треба на рік різних кормів ( в ц кормових одиниць) згідно річної структури раціону:

· Сіно - 20473•7/100 = 1433 к.од.

· Солома - 20473•0,2/100 = 41 к.од.

· Трав'яна різка - 20473•1,8/100 = 369 к.од.

· Сінаж - 20473•6,2/100 = 1269 к.од.

· Силос - 20473•15,6/100 = 3194 к.од.

· Буряк кормовий - 20473•2,8/100 = 573 к.од.

· Концентровані корми - 20473•28/100 = 5732 к.од.

· Зелені корми - 20473•38,4/100 = 7862 к.од.

5. Визначаємо поживність кормів використовуючи Додаток 31

Корми	Поживність, к.од./кг
Сіно люцернове	0,44
Солома пшенична	0,2
Травяна різка	0,72
Сінаж люцерновий	0,35
силос кукурудзяний	0,2
Буряк кормовий	0,12
Концкорми	1,15
Зелені корми	0,2

6. Визначаємо річну потребу в натуральних кормах (ц)

Сіно - 1433/0,44 = 3257ц

Солома - 41/0,2 = 205ц

Трав'яна різка - 369/0,72 = 513ц

Сінаж - 1269/0,35 = 3626ц

Силос - 3194/0,2 = 15970ц

Буряк кормовий - 573/0,12 = 4775ц

Концкорми - 5732/1,15 = 4984ц

Зелені корми - 7862/0,2 = 39310ц

7. Визначаємо страхові фонди кормів:

Грубі - 20%

сіно - 3257•20/100 = 651ц

солома - 205•20/100 = 41ц

Соковиті - 10%

трав'яна різка - 513•10/100 = 51ц

сінаж - 3626•10/100 = 363ц

силос - 15970•10/100 = 1597ц

буряк кормовий - 4775•10/100 = 478ц

зелені корми - 39310•10/100 = 3931ц

Концентровані - 8%

концкорми - 4984•8/100 = 399ц

8. Річна потреба в кормах з урахуванням страхових фондів:

Сіно - 3257+651 = 3908ц

Солома - 205+41 = 246ц

Трав'яна різка - 513+51 = 564ц

Сінаж - 3626+363 = 3989ц

Силос - 15970+1597 = 17567ц

Буряк кормовий - 4775+478 = 5253ц

Концкорми - 4984+399 = 5383ц

Зелені корми - 39310+3931 = 43241ц

Література

1. Баканов В. Н., Мельник В. К. Кормление с.-х. животных М.: Промиздат, 1989.-511с.

2. Богданов Г. А. Кормление с.-х. животных М.: Агропромиздат, 1990.-624с.

3. Богданов Г. А., Скорятина В. И. Витаминное питание с.-х. животных - М.: Агропромиздат, 1973.-620с.

4. Бойко Н. Безпека кормів: біотехнологічні рішення//Пропозиція - 2006.- №12. - с.53-55

5. Вальдман А. Р. И др. Витамины а питании животных - Харьков: РИП «Оригинал», 1993.-423с.

6. Гиоргиевский В. И. и др. Минеральное питание животных - М.: Колос, 1979.-471с.

7. Дерев'янко І. Вітаміни в раціонах курей // Ефективне птахівництво - 2004. - №4. - с. 68-69; №5 - с. 84-86

8. Дмитроченко А. П. и Пшеничный П. Д. Кормление с.-х. животных. Изд. 2-е, доп. И перераб. Л., «Колос» (Ленинградское отд-ние), 1975.-480с.

9. Кальницький Б. Д. минеральные вещества в кормлении животных. - Л.: Агропромиздат, 1985. - 207с.

10. Карпусь М. М. та ін. Деталізовані норми годівлі с.-г. тварин - К.: Урожай, 1991. - 334 с.

11. Науменко К. С. Фізіологія с.-г. тварин - К.: «Сільсьгоспосвіта», 1994. - 502с.

12. Окотелова Т. М. Кормление с.-х. птицы - М.; агропромиздат, 1990. - 111с.

13. Проваторов Т. В., Проваторова В. О. Годівля с.-г. тварин: Підручник. - Суми: ВТД «Універсальна книга», 2004. - 510с.

14. Семенченко М. Вплив на молочну та репродуктивну здатність тварин і їх збереження - 2004. - №12. - с. 84-87; - 2005. - №10. - с. 116-119

15. Хрипун В. Годівля птиці // Пропозиція - 2001. - №10. - с.72-73; №11 с.72-74; №12 - с. 78-80

Размещено на Allbest.ru