Технології збирання льону-довгунця

Залежно від характеру й тривалості процесів руйнування верхніх шарів грунту та материнської породи розрізняють геологічну ерозію і ерозію прискорену. Остання часто посилюється в зв'язку з господарською діяльністю людини. І тому треба проводити таки роботи як організаційно-господарські, агротехнічні, агролісомеліоративні для запобігання і зменшення ерозії.(13)

5.3 Охорона ґрунтів від забруднення мінеральними добривами і пестицидами

Забруднення ґрунту - це потрапляння у ґрунт різних хімічних речовин, токсикантів, відходів сільського господарства і промислового виробництва, комунально-побутових підприємств у розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, що необхідна для участі в біологічному кругообігу ґрунтових екологічних систем.

Пестициди - це хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами: комахами (інсектициди), хворобами (фунгіциди), бур 'янами (гербіциди).

Одним із негативних результатів застосування пестицидів в агроекологічному аспекті є можливість порушення існуючої

рівноваги чисельності видів у конкретних популяціях. В результаті хімічних обробок гинуть не тільки шкідливі організми, але й багато корисних видів. Сучасне землеробство базується на широкому використанні мінеральних добрив як основного засобу підвищення родючості ґрунту й одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур. Проте, надмірне, недостатньо обґрунтоване їх використання призводить до забруднення ґрунту, а також накопичення їх у продовольчих товарах, кормах, поверхневих і підґрунтових водах.(14)

5. 4 Заходи щодо збереження зернової маси

Зернова маса -- це сукупність взаємозв'язаних компонентів зерна основної культури, домішок, мікроорганізмів, комах та повітря між зернових проміжків. Іншими словами, це штучно створена людиною екологічна система, в якій тісно взаємодіють живі організми й навколишнє середовище. Найбільший вміст у зерновій масі зерна основної культури -- від 60 до 95 %. Зернову масу слід розглядати насамперед як комплекс живих організмів.

Зернову масу, призначену для тривалого зберігання, висушену до вологості, нижче критичної, зберігають у сухому стані. При цьому висота насипу не має значення. Температура зберігання сухого зерна хоч і несуттєво, але впливає на інтенсивність його дихання, тому завжди краще, коли вона нижча (у сховищах, під навісами тощо). Тимчасово або постійно (наприклад, зерно ячменю пивоварного) зберігають вологим (15-16%) в охолодженому режимі (з температурою нижче плюс 10°С). Зернову масу вологістю понад 19% краще охолоджувати до плюс 5-6°С.

Регулярно необхідно вести спостереження за температурою, зараженістю, вологістю, органолептичними показниками. Температуру свіжозібраного зерна (перші три місяці) вологого і сирого вимірюють щодня; зерна середньої сухості -- один раз на три дні; зерна сухого -- не рідше одного разу на 15 днів; охолодженого вологого чи сирого -- не рідше двох разів на декаду. На зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна вище плюс 10°С, один раз на 15 днів -- при температурі нижче 0°С. Зразок для встановлення зараженості відбирають на глибині 0,5-0,8 м у темніших і менш вентильованих місцях. Органолептичні показники (запах, забарвлення) визначають завжди перед визначенням будь-якого іншого показника якості зерна. Вологість вимірюють при тривалій зміні метеорологічних умов (більш як два тижні). Вміст вологи та сміттєвих домішок визначають обов'язково для партій зерна, які надходять або призначені для відвантаження.

Льонозаводи неспроможні переробити весь об'єм сировини за короткий період часу, виникає необхідність у її зберіганні протягом декількох місяців. Це можливо, коли вологість матеріалу не перевищує 20...25%. Початкова вологість льоносоломи може сягати 65% у фазі ранньої жовтої стиглості, а у жовтій - 55% .

Збереження матеріалу можна забезпечити шляхом доведення його до кондиційної вологості під час сушіння або обробкою хімічними препаратами.

Величезні втрати зернових продуктів під час їх зберігання пов'язані з розмноженням різних комах: довгоносиків, чорнушок, хрущаків, зерноїдів, молі, вогнівок, частково кліщів та ін. Ці шкідники заражають зерно на токах, у сховищах, під час перевезення, при застосуванні зерноочисних машин, обладнання і тари. При своєчасному знезаражуванні токів, знищенні минулорічних органічних решток, дезінфекції зерносховищ, тари, мішків і транспортних засобів перед збиранням нового врожаю значно зменшується можливість зараження свіжозібраного зерна.

Вміст у зерновій масі різних компонентів зумовлює її специфічні властивості, які треба враховувати під час зберігання та обробки.

Під час зберігання льону- довгунця вологість насіння має бути не вищою 10 -- 12 %. Зберігають його в мішках, складених у штабелі, або насипом шаром до 1 м.

Список використаної літератури:

1. Дульнєв П.Г., Ковальов В.Б., Хілевич В.С., Рудик Р.І., Вілесов Г.І. Спосіб вирощування льону. (Патент №9912637 (Україна).

2. Ярош Ю. М., Трусов Б. А. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції. - К.: Український Центр духовної культури, 2005.

3. Мацибора В. І. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа, 2005р.

4. П.А.Голобородько, М.І.Логінов, В.П.Ситник, Інститут луб'яних культур УААН.

5. Скачано з сайти виробника www.agrosoyuz.

6. Дрозд О.М. Вплив способів сівби і доз мінеральних добрив на врожайність і якість продукції льону-довгунця та олійного // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. - Чабани, 2003.

7. Скачано з сайту www.tractors-and-machinery.com.

8. Корсак С.Й. Передумова енерго-і ресурсозбереження на збиранні льону-довгунця 2002р.

9. О.Г. Вільсон Охорона праці: навчально-методичний посібник 2002р.

10. Геврик Є. О. Охорона праці. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

11. З Положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях. України. Наказ МНС України 29.09.2003 N 368.

12. Іваненко С.М. Проблеми охорони природи. - К., 2001.

13. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної

екології. -- К.: Либідь. 2000р.

14. Ковальов В.Б., Рудик Р.І. Вплив різних форм добрив на врожайність і якість льону-довгунця // Вісник Білоцерківського держав-ного аграрного університету: Збірник наукових праць.-Біла Церква, 2000 р.

Размещено на Allbest.ru