Размещено на http://www.allbest.ru/

• Зміст
• Вступ
• Розділ 1. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва основа стабілізації економіки аграрних підприємств

1.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності зерновиробництва

1.2 Показники економічної ефективності зерновиробництва і методика їх визначення

Розділ 2. Рівень і ефективність виробництва зерна

2.1 Виробничо-економічна характеристика господарства

2.2 Місце зерновиробництва у економіці господарства, динаміка виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці

2.3 Динаміка і структура собівартості зерна, причини її зміни

2.4 Економічна ефективність виробництва і реалізації зерна, причини її зміни

Розділ 3. Динаміка та фактори виробництва зерна та врожайності

3.1 Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур

3. 2 Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових

Розділ 4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

В успішному розвитку багатьох галузей економіки України, насамперед сільського господарства, вирішальну роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Зернові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням.

Зерно та продукти його переробки є основою харчування людей. Зерно використовується людиною у вигляді хліба, крупи, макаронів, кондитерських виробів. Ці продукти відзначаються високими поживними та смаковими якостями, містять достатню кількість білків, вуглеводів, вітамінів, амінокислот та мінеральних солей.

Зерно -- головний і незамінний корм при виробництві тваринницької продукції. Воно має значно вищу поживну цінність порівняно з іншими видами кормів, характеризується високим вмістом кормових одиниць, перетравного протеїну, макро- та мікроелементів. Як корм використовується також побічна продукція вирощування зернових -- солома і полова.

Продукція вирощування зернових культур є сировиною для переробної промисловості. Наприклад, у результаті переробки зерна одержують спирт, крохмаль та іншу продукцію, з соломи -- целюлозу, папір тощо.

Зерно -- важливий експортний продукт, що має забезпечувати значні надходження валютних коштів. При зберіганні зерно практично не втрачає своїх якостей і тому придатне для створення державних резервів продуктів харчування та кормів.

У своїй роботі я досліджуватиму діяльність ТОВ «Оксамит» На прикладі цього підприємства в своєму курсовому проекті я досліджу економічну ефективність виробництва зерна по роках, а також запропоную певні варіанти для її підвищення.



Розділ 1. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва основа стабілізації економіки аграрних підприємств.

1.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності зерновиробництва

Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України е неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні дальшого зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості -- в сировині.

На сучасному етапі проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва є визначальним фактором економічного і соціального розвитку суспільства.

Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність. Ефект -- це результат тих чи інших заходів, які проводяться в сільськогосподарському виробництві. Він характеризується підвищенням урожайності культур та продуктивності худоби і птиці.[5]

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва -- це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці.

Як економічна категорія ефективність виробництва нерозривно пов'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення України. Тому підвищення ефективності суспільного виробництва характеризується збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.[2]

Сільське господарство має свої специфічні особливості. Зокрема, в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливого значення набуває земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві -- продуктивна худоба. Тому оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві завжди стосується і співвідноситься до земельної площі або продуктивної худоби.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольняти певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці,

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення їх використання є одним із найважливіших завдань, вирішення якого сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників невпинно зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.[14]

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Проблема піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат (матеріальних, трудових і фінансових) досягти суттєвого збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське значення і є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання результативності економіки України.

Економічну ефективність виробництва можна вивчати на різних рівнях. Тому виділяють; народногосподарську економічну ефективність сільського господарства; економічну ефективність сільськогосподарського виробництва; економічну ефективність окремих галузей сільського господарства; економічну ефективність виробництва колективних і державних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, міжгосподарських підприємств і об'єднань, а також їх внутрішньогосподарських підрозділів; економічну ефективність виробництва окремих культур, продуктів, операцій тощо; економічну ефективність агротехнічних заходів, впровадження досягнень науки і передової практики.[6]

Для оцінки економічної ефективності виробництва та її виміру застосовують критерій, який зумовлюється дією економічних законів і характеризує ефективність з якісного боку.

В науковому розумінні критерій -- це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу його суть і є основним принципом оцінки.

Тому вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці. Збільшення обсягів національного доходу характеризує кінцевий корисний ефект від застосування сукупних вкладень засобів виробництва і живої праці.

Основний критерій економічної ефективності відображує головну мету виробництва і може використовуватися на всіх рівнях. Але при вивченні ефективності окремих галузей народного господарства даний критерій може набувати більш конкретних форм з урахуванням характеру і особливостей виробництва. У зв'язку з цим критерієм економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є збільшення маси чистої продукції при найменших затратах живої і уречевленої праці на її одиницю.

Як економічна категорія критерій ефективності відображує основну мету виробництва, суть якої полягає в нерозривній єдності кількісної і якісної оцінки. Ефективність виробництва з кількісного боку характеризується системою економічних показників, між якими повинна бути відповідність щодо змісту та методики обчислення.[1]

Для досягнення максимального збільшення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції треба визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів (насіння, добрив, кормів та ін.), необхідні витрати на підвищення якості і одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишнього середовища. При цьому економічну ефективність сільськогосподарського виробництва необхідно вивчати у відповідності з вимогами економічних законів, що його регулюють, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності і види господарювання.

У даному курсовому проекті я хотіла б дослідити ефективність виробництва зерна.

За даними органів державної статистики в Україні щороку споживається близько 3,5 млн. тонн. борошна, більше 2,4 млн. тонн хліба та хлібобулочних виробів, 100 тис. тонн макаронних виробів та 250 тис. тонн крупів, близько 400 тис. тонн борошнистих кондитерських виробів. Для виробництва цієї кількості хлібних продуктів використовується понад 4,5 млн. тонн продовольчого зерна. Решта фактичного фонду споживання зерна населенням - це в основному перехідні залишки, по яких відсутня статистична звітність, та зерно, одержане населенням у рахунок натуральної оплати праці і орендної плати за земельні та майнові паї. [15]

Зернове виробництво постійно перебуває під впливом двох найбільш впливових факторів: природного і економічного. Відсутність ефективної державної підтримки поглиблює дію природного фактора. Державне регулювання цін на зерно шляхом запровадження механізму заставних та інтервенційних операцій у зв'язку з відсутністю достатніх фінансових та товарних ресурсів не справляє належного впливу.

1.2 Показники ефективності виробництва зерна та методика їх визначення

Для обґрунтування напрямів та виявлення резервів підвищення ефективності виробництва зерна необхідно здійснити оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Але на основі одного критерію цього зробити не можна. Тому потрібні конкретні показники, що відображують вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система показників дає змогу провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності виробництва.

В ефективності виробництва відображається вплив комплексу взаємопов'язаних факторів, що формують її рівень і визначають тенденції розвитку. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємопов'язаних показників, які відбивають вимоги економічних законів і характеризують вплив різних факторів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається як народногосподарська ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, що повинні бути органічно взаємопов'язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності, окремих галузей і видів продукції, агротехнічних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

При оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на підприємствах необхідно правильно визначити систему взаємопов'язаних показників, які повинні більш ефективно відбивати її рівень. Для цього широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники.

Натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В умовах вільної підприємницької діяльності і ринкових відносин підвищується роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарно-грошових відносин і сприяють зміцненню товарної форми економічних зв'язків та господарського розрахунку.

Розвиток зернового господарства відбуваються на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі.

Для визначення рівня економічної ефективності виробництва в цілому по сільськогосподарських підприємствах використовується система показників, які доцільно обчислювати в такій послідовності

1. Урожайність зернових, ц з 1 га. Цей показник розраховується за формулою



(1.1)

де У - урожайність, ц/га;

ВЗ - валовий збір, ц;

Sn - площа посіву, га.

2. Валовий прибуток, грн. з 1 га

(1.2)

де ВП - валовий прибуток, грн./га

У - урожай культури, ц/га

В - вартість одиниці продукції, грн.

3. Чистий прибуток

(1.3)

де ЧП - чистий прибуток

ВП - валовий прибуток, грн./га

ЗВ - загально-виробничі витрати, грн.

4. Рівень рентабельності, який є процентним співвідношенням чистого прибутку і загально-виробничих витрат

(1.4)

де Р - рівень рентабельності, %

ЧП - чистий прибуток, грн.

ЗВ - загально-виробничі витрати, грн.

5. Для визначення ефективності використання виробничих фондів розраховують показник норми прибутку

(1.5)

де НП - норма прибутку, %;

П - прибуток, грн.;

ПС - повна собівартість, грн..

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно не тільки обчислити одержаний при цьому результат (ефект), а й зіста- вити його з витратами засобів виробництва і живої праці. У процесі сільськогосподарського виробництва як затрати функціонують сільськогосподарські угіддя, затрати живої праці працівників матеріального виробництва, основні і оборотні виробничі фонди, витрати спожитих засобів і предметів праці (матеріальні витрати), річні витрати виробництва. При цьому категорія витрат набуває певних функціональних форм, які визначають класифікацію витрат сільськогосподарського виробництва в господарствах. Відповідно такими показниками будуть :

1. Вартість валової продукції (грн.) на:

- 1 га сільськогосподарських угідь;

- 1 середньорічного працівника;

- 100 грн. виробничих витрат;

- 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів.

2. Розмір валового і чистого доходу та прибутку (грн.) на:

- 1 га сільськогосподарських угідь;

- середньорічного працівника;

- 100 грн. витрат виробництва;

- 1000 грн. виробничих фондів.

З переходом до ринкової економіки і зростанням конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності виробництва визначити такий показник, як рентабельність продажу.

(1.6)

де Р - рівень рентабельності продажу, %;

ТП - вартість товарної продукції за поточними цінами реалізації, грн.;

Вв - виробничі витрати на реалізовану продукцію, грн.

В буквальному трактуванні цей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки від реалізації продукції.

Загалом показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3 5 років. Вони характеризують ефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва, що характеризує ефективність матеріальних і виробничих ресурсів.

За кількісним співвідношенням валового збору зерна до витрат на його виробництво або урожайність до витрат на 1 га посіву визначають рівень економічної ефективності виробництва зерна. Слід відзначити, що різні зернові культури потребують неоднакових матеріально-грошових і трудових витрат, що в кінцевому рахунку разом з їх урожайністю визначає рівень економічної ефективності виробництва.[8]

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно не лише обчислити одержаний при цьому результат, а й співставити його з витратами засобів виробництва і живої праці. Виробництво продукції супроводжується затратами живої і уречевленої праці. Продуктивність праці вимірюється лише затратами живої праці. Продуктивність праці розраховується як співвідношення виробленої продукції до затрат праці, що вимірюється в людино-годинах, людино-днях або середньорічних працівниках.

У сільському господарстві широко застосовують також і зворотний показник продуктивності праці - трудомісткість одиниці продукції, який характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції. Зниження трудомісткості свідчить про підвищення продуктивності праці.

Важливим показником економічної ефективності виробництва зерна є собівартість продукції. Вона відображає якість роботи господарств і значною мірою визначає рівень його доходності. Протягом останніх років собівартість 1 ц зерна постійно зростає.

Ціна - важлива категорія ринкової економіки. У сільському господарстві вона є основою визначення таких економічних показників, як обсяг валової продукції, продуктивність праці, валовий і чистий доходи, прибуток, рентабельність, окупність затрат і самофінансування виробництва. Ціна реалізації зерна залежить від якості зернової культури. Так, щодо пшениці, ціни реалізації встановлені з урахуванням вмісту білка і клейковини.

Прибуток господарств - це реалізована частина їхнього чистого доходу. Тому маса прибутку сільськогосподарських підприємств не повністю відображає їх вклад у створення чистого доходу суспільства. У сільському господарстві величина прибутку підприємства залужить вад кількості і якості реалізованої продукції, її структури, рівня собівартості і фактичних цін реалізації. Прибуток на 1 ц зерна визначається як різниця виручки реалізації 1 ц зерна і собівартості 1 ц реалізованої продукції.[12]

В умовах ринкової економіки кожний суб'єкт підприємницької діяльності намагається максимізувати прибуток, найбільш ефективно використати всі виробничі ресурси й домогтися найвищої рентабельності. Рентабельність -- найважливіша економічна категорія, якої намагаються досягти всі, хто займається підприємництвом.

Рентабельний -- це той, що дає прибуток, доход, доцільний з погляду господарювання. Отже, рентабельність у буквальному розумінні цього слова означає прибутковість. Як уже згадувалося, в процесі підприємницької діяльності підприємства мають відшкодувати свої витрати виручкою від реалізації продукції й одержати прибуток. Тому рентабельність являє собою важливий показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що підприємство від своєї діяльності одержує прибуток.

Характеризуючи рентабельність виробництва окремих видів продукції, галузей і господарств в цілому не достатньо визначити величину прибутку. Необхідно спів ставити її з виробничими витратами за допомогою таких показників, як рівень рентабельності і норма прибутку.[16]

Рівень рентабельності визначається відношенням прибутку до повної собівартості реалізованої продукції і виражається у відсотках. Він показує величину прибутку на 1 грн. витрат виробництва і характеризує ефективність їх використання у поточному році.



Розділ 2. Рівень і ефективність виробництва зерна

2.1 Виробничо-економічна характеристика господарства

ТОВ «Оксамит» розташований у Миколаївському районі на півночі області. Миколаїв є основним центром збуту продукції сільського господарства.

Рельєф території господарства рівнинний, що сприяє розвитку рослинництва. Природно-кліматичні умови досить сприятливі для виробництва продукції рослинництва.

Клімат на території господарства помірно-континентальний з довгим і засушливим літом, весна рання і тепла, осінь - пізня, частіше суха та довга. Перепади температури досить великі. Взимку температура може бути 20-25 градусів нижче нуля, а влітку 40-45 градусів тепла. Ці перепади негативно впливають на розвиток рослинництва. Середньорічна температура приблизно 10-15 градусів тепла. За рік випадає опадів від 300мм. до 450 мм., переважно у вигляді дощів.

В зв'язку з тим, що клімат даного регіону засушливий є необхідність використовувати зрошувальні канали, проводити всі необхідні умови для збереження вологи в ґрунті.

Ґрунти на території господарства - це чорноземи звичайні. Їх характерною особливістю є остаточна солонцюватість, ґрунти мають слабку структуру, внаслідок чого при висиханні на поверхні такого ґрунту утворюється кірка, а при зволоженні - вони запливають.

Загальною умовою підвищення родючості ґрунту є правильна система обробки, внесення добрив, застосування сівозмін.

Соціальний розвиток ТОВ «Оксамит» знаходиться на задовільному рівні. Щоб визначити, яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) потрібно розрахувати показники розміру виробництва.



Таблиця 2.1 Показники розвитку виробництва ТОВ «Оксамит»

Таким чином, аналізуючи данні розраховані в таблиці 2.1 можна зробити висновок про те, що ТОВ «Оксамит» відноситься до малих господарств.

На ефективність сільського господарського виробництва впливає також рівень спеціалізації господарства. Щоб розрахувати рівень спеціалізації скористаємося таблицею 2.2.

Таблиця 2.2 Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції ТОВ «Оксамит»

Галузі та види продукції	2007 р.	2008 р.	2009 р.	В середньому за три роки
	тис. грн.	%	тис. грн..	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зерно	234,3	29,9	1694,5	70,7	707,8	44,4	2636,6	55,2
Цукровий буряк	-	-	-	-	-	-	-	-
Соняшник	88,0	11,3	62,2	2,6	658,7	41,3	808,9	16,9
Овочі	27,5	3,5	48,4	2,0	-	-	75,9	1,6
Картопля	-	-	-	-	1,5	0,1	1,5	0,03
Плоди	306,0	39,1	517,5	21,6	222,1	13,9	1045,6	21,9
Виноград	125,8	16,2	59,1	2,5	-	-	184,9	3,9
Інша продукція рослинництва	-		15,3	0,6	5,8	0,4	21,1	0,4
Разом по рослинництву	782,2	100	2397,0	100	1595,9	100	4775,1	100
Всього по сільськогосподарському виробництву	782,2	100	2397,0	100	1595,9	100	4775,1	100
Всього по господарству	782,2	100	2397,0	100	1595,9	100	4775.1	100

Аналізуючи данні розраховані в таблиці 2.2. можна сказати, що спеціалізація ТОВ «Оксамит» спрямована на продукцію рослинництва зокрема вирощування зернових та зернобобових культур.

Можна зробити висновок про те, що основна роль в господарстві надається вирощуванню продукції рослинництва, зокрема зерну. Підтвердженням цьому є показник розміру та структури грошових надходжень від реалізації продукції сільського господарства в ТОВ «Оксамит» за три роки, відповідно на продукцію рослинництва припадає 100%, від загального виробництва.

Для точнішого аналізу доцільно визначити коефіцієнт спеціалізації за формулою

(2.1)

де Ктз - коефіцієнт спеціалізації;

Рі - питома вага і-тої галузі в структурі грошової виручки;

і - порядковий номер і-тої галузі в ранжируваному ряді, побудованому за спадаючою ознакою.

Ктз = 100/(55,2+16,9*3+1,6*4+0,03*5+21,9*6+3,9*7+0,4*8) = 0,36

Розрахований показник свідчить, що рівень спеціалізації в ТОВ «Оксамит» є на середньому рівні.

Далі необхідно розглянути забезпеченість господарства виробничими ресурсами, та ефективність їх використання. Для цього скористаємося таблицею 2.3.

Таблиця 2.3 Забезпеченість виробничими ресурсами та ефективність їх використання в ТОВ «Оксамит»

Показники	2007 р.	2008 р.	2009р.	2009 р. в %
				2007 р.	2008 р.
Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві:
Сільськогосподарських угідь,га	41,1	76,1	45,6	110,9	59,9
Основних виробничих фондів сільгосппризначення, тис. грн.	2,5	8,1	8,2	328	101,2
Припадає на 100 га сільгоспугідь:
Основних виробничих фондів сільгосппризначення, тис. грн.	6,1	10,7	18,1	296,7	169,2
Затрати праці, тис. люд.-год.	-	-	-	-	-
Одержано на 100 га сільгоспугідь, тис. грн:
Валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р.)	19,9	100,6	83,4	419,1	82,9
Товарної продукції	61,4	210,1	139,9	227,8	66,6
Прибутку	-27,8	55,3	14,7	-52,9	26,6
Одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис. грн..
Валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р.)	8,2	76,5	38,1	464,6	49,8
Товарної продукції	25,2	159,8	63,8	253,2	39,9
Прибутку	-11,4	42,1	6,7	-58,8	15,9
Фондовіддача, грн../грн..	9,1	17,5	7,4	81,3	42,3
Рівень рентабельності (збитковості),%	-51,82	73,26	-26,6	51,3	-36,3
Норма прибутку(збитку)%	-324,9	587,3	-124,7	38,4	-21,2

Зробивши певні розрахунки можна діти до висновку, що господарство ТОВ «Оксамит» мало найбільшу забезпеченість виробничими ресурсами у 2008 році, про це свідчать майже всі вище розраховані показники.

зерновиробництво врожайність економічний



2.2 Місце зерновиробництва у економіці господарства, динаміка виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці

Для того, щоб визначити вплив зерновиробництва на економіку господарства ми використовуємо таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 Питома вага зернових у сільськогосподарському виробництві в ТОВ «Оксамит»

Показники	Разом у досліджуваному господарстві	В тому числі зерновиробництво
	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
				Факт дані	Питома вага у%	Факт дані	Питома вага у%	Факт дані	Питома вага у%
Площа посіву,га	1273,0	1140,9	1141,0	550,0	43,2	736,0	64,5	655,0	57,4
Валова продукція у порівняних цінах 2005 р. ,тис. грн..	253,51	1147,51	951,89	192,6	76,0	1005,97	87,7	642,32	67,5
Грошова виручка (дохід) від реалізації продукції, тис. грн..	782,2	2397,0	1595,9	234.3	29,9	1694,5	70,7	707,8	44,3
Виробничі витрати, тис. грн..	882,6	1403,6	1156,3	378,0	42,8	777,3	55,4	780,8	67,5
Витрати праці, тис. люд.-год.	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Валовий дохід, тис. грн..	-32	1142,4	447	-449,9	1405,9	534,6	46,8	-321	-71,8
Прибуток(+), збиток(-), тис. грн..	-353,6	631,1	167,3	-252,1	71,3	716,5	113,5	-256,9	-153,5

Аналізуючи дану таблицю можна стверджувати про те, що площа посіву разом у досліджуваному господарстві у 2008 та 2009 роках не змінилася, але порівняно з 2007 роком добре видно, що відбулося зменшення посівних площ. Щодо зерновиробництва то тут спостерігається інша ситуація щодо площі посіву, а саме найменшою вона була у 2007 році (550,0 га), а найбільшою у 2008 році (736,0 га).

Щодо грошової виручки від реалізації продукції спостерігається така ситуація:

Разом у досліджуваному періоді: 2007 рік (782,2 тис. грн..); 2008 рік (2397,0 тис. грн..); 2009 рік (1595,9 тис. грн..)

По зерновиробництву : 2007 рік (234,3 тис. грн. );2008 рік (1694,5 тис. грн..); 2009 рік (707,8 тис. грн..).

Зробивши певний аналіз можна дійти до висновку, що зерновиробництво має значний вплив на економіку господарства.

Також доцільно розглянути динаміку і структуру посівних площ зернових культур у досліджуваному господарстві за допомогою таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Динаміка і структура посівних площ зернових культур в ТОВ «Оксамит»

Культури	2007 рік	2008 рік	2009 рік	В середньому за три роки
	га	%	га	%	га	%	га	%
Озимі зернові з них:
Озима пшениця	420,0	76,4	536,0	72,8	355,0	54,2	1311,0	67,5
Озимий ячмінь		23,6		27,2		30,5	530,0	27,3
Ярі зернові з них:	130,0		200,0		200,0
Ярий ячмінь		-		-		15,3	100,0	5,9
	-		-		100,0
Разом зернових і зернобобових культур.	550,0	100,0	736,0	100,0	655,0	100,0	1941,0	100,0

Динаміка посівних площ передбачає встановлення відношення посівної площі під певною культурою до загальної посівної площі. Аналіз такої структури допомагає визначити, вирощуванню якої культури підприємство надає перевагу.

З даних розрахунків спостерігається така динаміка і структура зернових площ. Найбільшу увагу господарство приділяє виробництву озимих зернових, а саме озимій пшениці та озимому житу. Аналізуючи три роки дуже добре видно, що найбільшу кількість площ ,господарство виділило у 2008 році ( 736 га).

Ефективність зерновиробництва в значній мірі залежить від фактично досягнутої врожайності зернових культур, яку можна визначити за допомогою таблиці 2. 6.

Таблиця 2.6 Динаміка урожайності зернових культур, ц/га в ТОВ «Оксамит»

Культури	2007 рік	2008 рік	2009 рік	В середньому по господарству за 3 роки	В середньому по господарствах району в звітному році.
Озима пшениця	8,7	29,1	18,5	18,8	21,4
Озимий ячмінь	7,1	39,2	36.3	27,5	31,2
Ярий ячмінь	-	-	6,5	2,2	8,9
Інші культури	6,9	16,1	15,2	12,7	25,6

Аналізуючи таблицю, спостерігається така динаміка урожайності зернових. Озима пшениця 2008 рік (29,1 ц/га) 2007 рік (8,7 ц/га) спостерігається збільшення урожайності на 20,4 ц/га; озимий ячмінь 2008 рік (39,2 ц/га) 2007 рік (7,1 ц/га) також відбувається збільшення яке становить 32 ц/га. Щодо ярого ячменю то тут спостерігається така ситуація, ця культура вирощувалася у 2009 році і становить 6,5 ц/га.

Аналізуючи врожайність, можна стверджувати, що врожайність культур по господарству є нерівномірною то збільшується то спадає.

Необхідно розглянути динаміку валових зборів і обсягів продажу зерна в цілому та по основних зернових культурах, а також рівень товарності зерновиробництва. Такі розрахунки можна зробити за допомогою таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Динаміка виробництва та продажу зерна в ТОВ «Оксамит»

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	В середньому за 3 роки	2009 р. у % до 2007р.
Площа посіву зернових - всього,га	550,0	736,0	655,0	647	119,1
Урожайність зернових, ц/га	8,34	31,8	22,1	20,7	265,0
Валовий збір зерна - всього, тонн в тому числі:	458,7	2344,4	1447,2	1416,8	315,5
- озима пшениця	365,9	1559,6	656,3	860,6	179,4
- озимий ячмінь	92,8	784,8	725,7	534,4	782,0
- ярий ячмінь	-	-	65,2	21,7	-
Передано зерна з урахуванням переробки, всього тонн. В тому числі:	318,4	2237,4	1213,3	1256,4	381,1
- озима пшениця	243,4	1466,5	592,5	767,5	243,4
- ячмінь	74,9	770,9	620,8	488,9	828,8
Рівень товарності зернових, %	69,4	154,6	51,7	91,9	74,5

Аналізуючи дану таблицю спостерігається така ситуація. Валовий збір протягом трьох років коливається, то зростає, то спадає: 2007 рік (45,87 тонн); 2008 рік (234,44 тонн); 2009 рік (144,72 тонн). На мою думку такі зміни відбуваються за рахунок розширення посівних площ під найбільш урожайними культурами, що сприяє збільшенню валових зборів зерна без додаткових витрат.

Необхідно також розглянути рівень продуктивності праці у зерновиробництві досліджуваного господарства це можна зробити за допомогою таблиці 2.8



Таблиця 2.8

Динаміка продуктивності праці у рослинництві в ТОВ «Оксамит»

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2009 р. у % до 2007 р.
Затрати праці на 1 ц зерна, люд-год.	-	-	-	-
В розрахунку на 1 робітника, зайнятого в рослинництві, отримано:
- зерна, тонн;	14,8	156,3	57,8	390,5
- валова продукція в порівняних цінах 2005 р., тис. грн..	8,2	76,5	38,1	464,6
- валового доходу, тис. грн..	-1,0	76,2	17,9	-1790
- прибутку(+), збитку(-), тис. грн..	36,6	117,7	57,1	156,0

Отже, аналізуючи розраховані показники можна відмітити, що рівень продуктивності праці при виробництві зерна у господарстві найбільше становить у 2008 році порівнюючи з базисним та звітним

2.3 Динаміка і структура собівартості зерна, причини її зміни

Розглянемо склад та структуру собівартості одного центнера зерна у динаміці за останні два роки, у відповідністю з прийнятою номенклатурою статей витрат за допомогою таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Розмір та структура витрат на виробництво 1 ц зерна в ТОВ «Оксамит»

Показники	2008р.	2009р.
	грн..	%	грн..	%
Витрати на оплату праці з соціальними нарахуваннями	16,1	32,1	15,7	22,8
Насіння	6,4	12,7	5,8	8,4
Добрива	-	-	0,5	0,7
Хімічні засоби захисту рослин	-	-	-	-
Роботи і послуги	10,2	20,3	28,2	41,0
Витрати на утримання основних засобів-всього	16,4	32,7	15,9	23,1
в т. ч. паливо-мастильні матеріали	13,7	27,3	12,9	18,8
- запасні частини	1,1	2,2	1,2	1,7
- амортизація основних засобів	1,6	3,2	1,8	2,6
Інші витрати	1,1	2,2	2,7	3,9
Всього витрат	50,2	100	70,07	100

Аналізуючи дані таблиці 2.9 можна дійти до висновку,що витрати на оплату праці зменшилися на (9,3%), з'явилися витрати на добрива які становлять (0,7%) ,але спостерігається збільшення витрат на роботи та послуги на (20,7%),а також збільшення щодо інших витрат які становлять (1,7%).

2.4 Економічна ефективність виробництва і реалізації зерна, причини її зміни

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. У сільському господарстві - це одержання максимального обсягу продукції з 1га землі з найменшими витратами засобів і предметів праці. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.

Економічна ефективність визначається відношенням результату до понесених витрат на його досягнення і характеризується системою натуральних та вартісних показників.

Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники я урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності.

Система показників економічної ефективності зерна включає:

- урожайність,

- собівартість 1 ц зерна,

- затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна з розрахунку на 1 люд.-год.,

- ціна реалізації 1 ц,

- прибуток з розрахунку на 1 ц,

- рівень рентабельності.

Для визначення економічної ефективності ТОВ «Оксамит» скористаємося таблицею 2.10.

Таблиця 2.10

Економічна ефективність виробництва зерна в ТОВ «Оксамит»

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	2007р. у % 2009р.
Урожайність, ц/га	8,34	31,8	22,1	265,0
Затрати праці на 1 ц зерна, люд.-год.	-	-	-	-
Собівартість 1ц, грн..: виробнича;	118,2	34,8	70,1	59,3
- реалізованої продукції	152,8	43,7	79,5	52,0
Ціна реалізації 1ц, грн..	73,6	75,7	58,3	79,2
Прибуток (+), збиток (-), грн..: - на 1ц зерна;	-79,2	32,02	-21,2	26,8
- на 1 га посіву зернових культур	-659,94	1017,7	-467,9	70,9
- на 1 грн. виробничих витрат	-0,46	0,87	-0,25	54,3
Рівень рентабельності(збитковості),%	-51,82	73,26	-26,6	51,3

Отже, з певних розрахунків можна дійти до висновку, що економічна ефективність зерна виявилася більшою у 2008 році. Але також можна зазначити те що у 2007 році при незначній урожайності спостерігається досить висока собівартість самої продукції.



Розділ 3. Динаміка та фактори виробництва зерна та врожайності

3.1 Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур

Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства в цілому. Рівень урожайності відображує вплив природних та економічних умов. Під урожаєм розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці площі.

Щоб охарактеризувати зміну урожайності за рахунок основних факторів, скористаємося таблицею, що відображає показники індексного аналізу валового збору.

Таблиця 3,1

Показники індексного аналізу валового збору в ТОВ «Оксамит»
Культура	Посівна площа, га	Урожайність, ц з 1 га	Валовий збір, ц
	2008р. (П0)	2009р. (П1)	2008р. (У0)	2009р. (У1)	2008р. (У0П0)	2009р. (У1П1)	умовний, (У0П1)
Пшениця озима	536,0	355,0	29,1	18,5	15597,6	6567,5	10330,5
Озимий ячмінь	200,0	200,0	39,2	36,3	7840	7260	7840
Ярий ячмінь	-	100,0	-	6,5	-	650	-
Овес	-	-	-	-	-	-	-
Кукурудза	-	-	-	-	-	-	-
Гречка	-	-	-	-	-	-	-
Разом	736,0	655,0	Х	Х	23437,6	14477,5	18170,5

Визначимо індекс валового збору

або 61,77%

де - урожайність відповідно базисного та звітного року, ц з 1 га, а - посівні площі в цих же роках, га.

;

Індекс урожайності можна знайти за такою формулою:

;

;

Індекс посівних площ:

або 89,0%;

;

Індекс структури посівних площ:

або 81,2%;

ц.;

Отже аналізуючи розраховані показники можна відмітити, що валовий збір врожаю у звітному році у порівнянні з базисним зменшився на 38,23%, що в натуральному виразі складає 8960,1ц. Це пов'язано з вимерзанням всіх озимих культур, а також з скороченням посівних площ на 89,0%. Це відобразилося на урожайності. Вона, у звітному році, скоротилася на 79,67%, що в натуральному виразі складає 3693ц. Це досить негативно для господарства. Щоб уникнути краху господарства потрібно страхувати продукцію на випадок вимерзання чи інших факторів, що можуть вплинути на майбутній урожай.

3.2 Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових

Кореляційною називається залежність при які кожному значенню факторної ознаки не завжди відповідає строго визначене значення результату. Саме цим кореляційний зв'язок відрізняється від функціонального. Кореляційний зв'язок проявляється лише в середньому і тому він називається неповною статистичною залежністю.

Розрізняють форми зв'язку прямі та зворотні. Прямий зв'язок - це такий зв'язок при якому із збільшенням факторної ознаки результативність також збільшується. Зворотний зв'язок - це, коли факторна ознака збільшується результативність зменшується. Крім того по своєму математичному вираженню вони бувають прямо та криволінійними.

- залежна змінна;

Х1 - кількість внесених органічних добрив на 1 га, тонн

Х - незалежна змінна; факторна ознака;

Х2 - кількість внесених мінеральних добрив на 1 га

а0 - вільний член;

У - Врожайність зернових, ц/га

а1 - коефіцієнт регресії.

Для визначення параметрів рівня множинної кореляції скористаємося таблицею 3.2

Таблиця 3.2

Розрахунок величин для визначення параметрів рівня ТОВ «Оксамит»

Роки	Х1	Х2	У	Х1У	Х2У	Х1Х2	Х12	Х22
2003	4,6	2,3	14,8	68,08	34,04	10,58	21,16	5,29
2004	2,3	1,2	20,1	46,23	24,12	2,76	5,29	1,44
2005	1,3	4,6	7,3	9,49	33,58	5,98	1,69	21,16
2006	2,1	7,1	10,1	21,21	71,71	14,91	4,41	50,41
2007	1,5	5,1	8,3	12,45	42,33	7,65	2,25	26,01
2008	5,6	1,3	81,8	458,08	106,34	7,28	31,36	1,69
2009	1,1	1,1	22,1	24,31	24,31	1,21	1,21	1,21
Разом	18,5	22,7	164,5	639,85	336,43	50,37	67,37	107,21

		7	18,5	22,7
?=	18,5	67,37	50,37	-22991
	67,37	50,37	107,21
	164,5	18,5	22,7
?а0=	639,85	67,37	50,37	32314,84
	336,43	50,37	107,21
	7	164,5	22,7
?а1=	18,5	639,85	50,37	-243720
	67,37	336,43	107,21
	7	18,5	164,5
?а2=	18,5	67,37	639,85	22052,57
	67,37	50,37	336,43

а0=	1,405
а1=	10,600
а2=	-0,959

Коефіцієнт регресії показує, що із збільшенням внесення мінеральних добрив на 1 га посіву, урожайність зернових збільшиться приблизно на 45,7 ц, а при збільшені частки посіву зернових в загальній площі посіву урожайність зернових зменшиться на 6,4 %.

Далі визначимо множинний коефіцієнт кореляції, для цього необхідно виконати наступні розрахунки парних коефіцієнтів кореляції.



Таблиця 3.3 Показники для розрахунку коефіцієнтів кореляції

Роки	Ланцюгові абсолютні прирости	Квадрати приростів	Добуток приростів
	?у	?х1	?х2	?у2	?х12	?х22	?х1?у	?х2?у	?х1?х2
2003	-5,3	4,6	2,3	28,09	21,16	5,29	-24,38	-12,19	10,58
2004	5,3	-2,3	-1,1	28,09	5,29	1,21	-12,19	-5,83	2,53
2005	-12,8	-1	3,4	163,84	1	11,56	12,8	-43,52	-3,4
2006	2,8	0,8	2,5	7,84	0,64	6,25	2,24	7	2
2007	-1,8	-0,6	-2	3,24	0,36	4	1,08	3,6	1,2
2008	73,5	4,1	-3,8	5402,25	16,81	14,44	301,35	-279,3	-15,58
2009	-59,7	-4,5	-0,2	3564,09	20,25	0,04	268,65	11,94	0,9
Разом	7,3	-3,5	-1,2	9169,4	12,25	37,5	573,9	-306,1	-12,4

Аналізуючи розраховані данні можна зробити висновок, що множинний коефіцієнт кореляції свідчить про середній зв'язок між урожайністю зернових, дози внесення мінеральних та органічних добрив, а множинний коефіцієнт детермінації показує, що сукупний вплив вказаних факторів на урожайність соняшнику складає 110,7%.



Розділ 4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

Підвищення економічної ефективності сільського господарства в цілому передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язане з подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур . В сучасних умовах сільське господарство розвивається переважно на основі інтенсифікації, що є основним джерелом підвищення його економічної ефективності.[4]

Шляхи підвищення ефективності виробництва зерна, які забезпечують дальше збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на одиницю продукції, передбачають комплекс таких основних заходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як прогресивної форми господарювання; розвиток сільськогосподарського виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.[13]

У комплексі заходів підвищення економічної ефективності виробництва зерна найважливішим є поліпшення використання землі на основі підвищення її родючості і зростання врожайності сільськогосподарських культур. Ці завдання успішно вирішуються шляхом вирощування сільськогосподарських культур за технологією програмованих урожаїв з використанням досягнень науки, передової практики і забезпеченням високої якості праці. У передових господарствах України одержують зерна озимої пшениці по 55-60 ц/га, кукурудзи - 70-80, а на зрошуваних землях - 100-120, цукрових буряків - 550-600, зеленої маси кукурудзи - 400-450, сіна багаторічних трав - 50-60 ц/га.

Водночас впровадження у виробництво культур і сортів інтенсивного типу може мати й негативні наслідки. Розвиток інтенсифікації землеробства без дотримання відповідних умов призводить до погіршення структури грунту, підвищення темпів деградації земель і загострення екологічної ситуації. Щодо впровадження нового сорту можна зробити певні розрахунки та аналізувати їх за допомогою таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Економічна ефективність впровадження нового сорту (гібриду) в ТОВ «Оксамит»

Показники	Районований сорт у звітному році	Новий сорт (гібрид) в плановому році
Урожайність, ц/га	22,1	38,8
Прибавка урожайності з районованим сортом , ц/га Виробничі витрати на 1 га, всього, грн..	Х 1334,8	13,7 1421,9
в тому числі додаткові витрати пов'язані з новим сортом (гібридом)	х	87,1
Собівартість реалізації 1 ц,грн.	79,5	81,2
Затрати праці на 1 га посіву, люд.-год.	-	-
Затрати праці на 1 ц, люд.-год.	-	-
Ціна реалізації 1 ц, грн..	58,3	60,5
Грошова виручка від реалізації продукції в розрахунку на 1 га посіву, грн.	1080,6	1186,3
Прибуток від реалізації продукції, грн. в розрахунку на: - 1 ц продукції	-21,2	10,8
- 1 га посівної площі	-392,2	105,3
Додатковий прибуток на 1 га посіву, грн.	х	286,9
Рівень рентабельності, %	-26,6	129,6
Норма рентабельності додаткових витрат,%	х	329,4

Аналізуючи дані розрахунки щодо впровадження нового сорту пшениці (гібриду) підвищується економічна ефективність підприємства. При незначній зміні площі сільськогосподарських угідь урожайність збільшується на 13,7 ц/га, однак при цьому виникають додаткові витрати на кожний гектар які складатимуть 87,1 грн.

Також можна зробити аналіз економічної ефективності використання мінеральних добрив це можна зробити за допомогою таблиці 4. 2.

Таблиця 4.2 Економічна ефективність використання мінеральних добрив в ТОВ «Оксамит»

Показники	Районований сорт у звітному році	Новий сорт (гібрид) в плановому році
Урожайність, ц/га	22,1	38,8
Прибавка урожайності з районованим сортом , ц/га	Х	13,7
Виробничі витрати на 1 га, всього, грн.. в тому числі додаткові витрати:	1334,8	1363,6
- на мінеральні добрива	12,0	15,2
- витрати на збирання додаткового врожаю	-	13,6
Собівартість реалізації 1 ц,грн.	79,5	84,2
Затрати праці на 1 га посіву, люд.-год.	-	-
Затрати праці на 1 ц, люд.-год.	-	-
Ціна реалізації 1 ц, грн..	58,3	85,3
Грошова виручка від реалізації продукції в розрахунку на 1 га посіву, грн.	1080,6	1261,1
Прибуток від реалізації продукції, грн. в розрахунку на: - 1 ц продукції	-21,2	9,2
- 1 га посівної площі	-392,2	281,4
Додатковий прибуток на 1 га посіву, грн.	х	110,8
Рівень рентабельності, %	-26,6	334,2
Норма рентабельності додаткових витрат,%	х	384,7

Аналізуючи дані розрахунки можна стверджувати про те що зі збільшенням внесення мінеральних добрив лише на 3,2 спостерігається збільшення майже всіх показників але також збільшуються витрат на збирання додаткового врожаю.

Ще можна визначити резерв виробництва зерна за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю, це можна зробити за допомогою таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Розрахунок резервів виробництва зерна за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю в ТОВ «Оксамит»

Культури	Площі, зібрані пізніше агротехнічного строку	Урожайність, ц з 1 га	Резерв збільшення виходу продукції
		При збиранні в строк	Пізніше строку	З 1 га, ц
					ц	тис.грн
Пшениця	321	18,5	16,4	2,1	674,1	100,1
Ячмінь	270	26,4	22,2	4,2	1134	53,9
Разом	591	х	х	Х	1805,1	154,0

Ліквідація витрат при збиранні врожаю впливає дуже позитивно на економіку господарства і приносить додатковий прибуток.

Передовий досвід вітчизняного землеробства, і світова практика свідчать, що науково-технічний прогрес має в своєму розпорядженні ефективні засоби захисту грунтів від руйнування та підвищення їх родючості.

Один із напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зерна - впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва. Вирішення цієї проблеми сприяє насамперед підвищенню продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві, що є основним якісним фактором економічного і соціального розвитку.

Розвиток та підвищення економічної ефективності зернового господарства -- необхідна умова не тільки забезпечення населення продуктами харчування, а й піднесення ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства. Зміцнення матеріально-технічної бази галузі, впровадження інтенсивних технологій виробництва та прогресивних форм організації праці зумовили підвищення урожайності зернових культур та збільшення виробництва зерна. Водночас досягнутий рівень виробництва не забезпечує потреби України в зерні.

Істотне збільшення виробництва зерна та підвищення його економічної ефективності є необхідною умовою не тільки поліпшення забезпечення населення продуктами харчування, а й підвищення ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства. Зміцнення матеріально-технічної бази останнього, впровадження інтенсивних технологій виробництва, прогресивних форм організації праці, поліпшення матеріального стимулювання праці мають сприяти підвищенню врожайності зернових культур та збільшенню обсягів виробництва зерна.

У даний час досягнутий рівень виробництва не забезпечує потреб країни в зерні. Поряд з невисоким рівнем урожайності зернових допускаються значні втрати зерна при збиранні, транспортуванні, зберіганні, переробці-та використанні. Внаслідок незбалансованості кормових раціонів, недостатньої кількості грубих, соковитих та зелених кормів, невідповідності структури виробництва зерна потребам тваринництва та під, впливом багатьох інших, у тому числі й організаційних, факторів щорічні перевитрати зерна досягають 10 -- 12 млн. т. Незабезпечення відповідного рівня годівлі сільськогосподарських тварин зумовлює зниження їх продуктивності, зменшення обсягів виробництва тваринницької продукції, зниження рівня споживання продуктів харчування населенням країни. Поряд з цим зниження обсягів виробництва зерна змушує підприємства зменшувати поголів'я худоби та птиці, що в свою чергу також спричинює зниження обсягу виробництва тваринницької продукції, гальмує розвиток цієї галузі.[9]

Важливим фактором подальшого розвитку зернового господарства України е розвиток ринку зерна. Виходячи із законів ринкової економіки та специфіки зерно продуктового підкомплексу, розвиток ринку зерна повинен передбачати: надання господарської самостійності виробникам і створення умов для конкуренції учасникам ринкової торгівлі зерном і зернопродуктами; роздержавлення підприємств системи заготівлі, зберігання і переробки зерна та відміну хлібної монополії; зміну порядку формування і розподілу державних ресурсів зерна; перехід на економічні методи державного регулювання ринкових відносин. За таких умов основним завданням державного регулювання повинен бути захист Інтересів виробників і споживачів зерна з метою забезпечення прибутковості виробників продукції та захисту інтересів споживачів за допомогою контролю еквівалентності цін на зерно і засоби виробництва, що постачаються виробникам, регулювання умов поставок зерна на ринок. Метою державного регулювання ринку зерна має бути підтримка функціонування ринкового механізму і коригування його розвитку в потрібному для України напрямі.

Розроблена концепція розвитку зернового господарства України передбачає повне забезпечення населення країни хлібом і хлібопродуктами за кількістю та якістю відповідно до науково обґрунтованих норм споживання з урахуванням регіональних особливостей, а також худоби -- зернофуражем згідно із зоотехнічними нормами за кількістю і структурою зерна, насіннєвого, страхового фондів, поставок у централізовані фонди, перспективи виходу країни на світовий ринок як експортера зерна.



Висновки

На основі літературних джерел та досягнутого рівня організації виробництва зерна у ТОВ «Оксамит» Жовтневого району Миколаївської області та проведеного аналізу можна сказати:

1. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання певної кількості продукції, валового і чистого доходу, прибутку з га землі при найменших затратах праці і площі на виробництво одиниці продукції.

2. ТОВ «Оксамит» розташоване у сприятливих умовах для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва, зокрема рослинництва. У структурі сільськогосподарських угідь визначне місце займає рілля. Це характеризує високу якість земельних угідь і рівень їх використання. Трудові ресурси ТОВ «Оксамит» зазнали незначних змін. Вартість основних виробничих фондів з кожним роком різна. Усі ці роки ТОВ «Оксамит» отримувало то прибуток то збиток. Господарство має зернововий напрям виробництва (а саме пшеничний).

3. Існує тенденція у зменшенні затрат праці при виробництві зерна. Відповідно це спричинило зростання продуктивності праці та зменшення трудомісткості продукції.

4. В одержанні високих врожаїв сільськогосподарських культур важливе місце займають форма обробітку ґрунту, внесення оптимальних доз мінеральних та органічних добрив, зрошення земель, впровадження високоврожайних сортів культур, запровадження сівозмін.