Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні

Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні

Накопичення та використання органічних добрив, виробництво гною. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл їх під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті сівозміни. Економічна та енергетична ефективність використання добрив.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2011
Размер файла 97,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Миколаївський державний аграрний університет

Кафедра ґрунтознавства та агрохімії

Курсова робота

з агрохімії на тему:

«Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні»

Виконав: студент групи А 3/4

Завгородній В.П.

Перевірив: Рожковська О.В.

Миколаїв 2011

Зміст

органічний мінеральний добриво сівозміна

Вступ

1. Накопичення та використання органічних добрив

1.1 Виробництво гною

1.2 Баланс соломи в господарстві

1.3 Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін

1.4 Розрахунок балансу гумусу

2. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл їх під сільськогосподарські культури

2.1 Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

2.2 Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

2.3 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово - розрахункового методу)

2.4 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу)

2.5 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

2.6 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні нормативного методу)

3. Баланс поживних речовин в ґрунті сівозміни

4. Економічна та енергетична ефективність використання добрив

4.1 Економічна ефективність використання добрив

4.2 Енергетична ефективність використання добрив

Висновки

Література

Вступ

Агрохімія - це наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення родючості ґрунтів, збільшення врожайності (поліпшення якості сільськогосподарської продукції).

Залежно від величини дефіциту факторів навколишнього середовища сільськогосподарські культури в процесі свого розвитку можуть бути пригніченими або можуть зовсім загинути.

Добриво - найкращий швидкодіючий засіб впливу на врожайність. Вони виявляють багатосторонню пряму і непряму дію на грунт і рослину. За їх допомогою можна швидко і ефективно оптимізувати живлення рослин, регулювати величину і якість врожаю, впливати на відновлення родючості ґрунту.

Ефективність добрив значною мірою залежить від врожаю і повітряного режимів грунту, наявності в ньому рухомих форм поживних речовин.

На оптимізацію цих факторів впливають обробіток грунту, попередник, розміщення їх у сівозміні.

У тісному зв`язку з іншими науками агрохімія вирішує такі завдання:

1. Удосконалення прийомів застосування добрив з урахуванням агротехнічних і грунтово - кліматичних умов, а також біологічних особливостей вирощування культур.

2. Розробка вимог до асортименту і якості добрив.

3. Розробка і вдосконалення нових технологій застосування добрив.

4. Розробка нормативних показників окупності добрив.

5. Дослідження фізіологічних і біохімічних механізмів засвоєння елементів живлення рослинами.

6. Забезпечення розширеного відтворення родючості грунту на основі зонального грунтово - агрохімічно екологічного моніторингу.

7. Розробка системи оперативного прогнозування рівня родючості грунту, продуктивності агроекосистеми та екологічної ситуації.

Мета курсової роботи - освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва. Для цього необхідно зазначити ґрунтові умови, особливості живлення конкретних сільськогосподарських культур, властивості і вміст діючої речовини в добривах, основні машини і знаряддя, які застосовуються при підготовці та внесенні їх в ґрунт.

1. Накопичення та використання органічних добрив

До органічних добрив належить гній підстилковий і без підстилковий, гноївка, сеча, фекалії, торф, компости, сапропелі тощо. В органічних добривах є макро- та мікроелементи живлення, фізіологічно активні речовини, мікроорганізми, антибіотики тощо. Органічні добрива сприяють перебігу біологічних процесів та поліпшують фізико-хімічні властивості ґрунтів.

В господарстві використовують такі види органічних добрив як: гній підстилковий і без підстилковий, солома, зелені добрива.

Гній є повним добривом оскільки містить усі поживні речовини. З гноєм у грунт повертається 50% органічних речовин, 90% азоту, 80% фосфору, 96-98% калію, 70-85% кальцію, а також мікроелементи, що входили до складу кормів. Гній найкраще сприяє нагромадженню запасів гумусу; 1т внесеного гною в степу забезпечує нагромадженню 59 кг/га гумусу в грунті.

Внесення гною поліпшує обробіток грунту. Від внесення 50 т/га підстилкового гною у грунт надходить 250 кг азоту, 125 кг фосфору, 300 кг калію, 185 кг кальцію, 30 кг магнію та інші елементи. Гній уже в перший рік внесення використовується рослинами для підвищення врожайності та поліпшення якості сільськогосподарських культур. Крім того, з гноєм у грунт вносяться мікроорганізми і біостимулятори, внаслідок чого на фоні гною на 15-20% підвищується ефективність внесених у грунт мінеральних добрив.

Гній відіграє важливу роль у збагаченні пригрунтового повітря вуглекислим газом, що є головним джерелом вуглецю для рослин. При розкладі 30 т гною з грунту виділяється близько 10 т СО2.

Від внесення гною в результаті поліпшення мікробіологічної діяльності грунт збагачується на вітаміни, гумінові кислоти та їх солі, ауксини, антибіотики та інші фізіологічно активні речовини.

Із внесеного в грунт гною в перший рік рослини використовують 20-30% азоту, 30-40% фосфору, 60-70% калію загального їх вмісту.

У наступні роки поживні речовини з гною теж використовуються але в інших кількостях. Наприклад на другий рік N - 15-20%, Р - 10-15%, К - 10-15%.

Підстилковий гній складається із твердих і рідких виділень тварин та підстилки. Складовими підстилкового гною 6 - місячного зберігання є:

· тверда частина складається з твердих рослинних залишків та перегнійних речовин;

· рідка частина - водорозчинні сполуки, що містять N, Р, К, Сa, Mg, S та інші поживні речовини;

· газоподібна частина містить аміак, вуглекислий газ та інше.

Склад і здобрювальна цінність гною залежить від виду тварин, складу кормів, якості підстилки, способу зберігання.

Підстилка є складовою частиною гною. Кращою є підстилка із торфу, так як порівняно з соломою містить в 3-4 рази більше азоту, краще вбирає сечовину та її розкладає. Крім торфу для підстилки використовують солому бобових і злакових культур, листя і хвою дерев тощо. Солома бобових найкраща, так як містить у 2-2,5 рази більше азоту, ніж солома злаків.

Способи зберігання гною. Залежно від умов зберігання, розкладання гною відбувається з різною інтенсивністю, внаслідок чого утворюється гній різної якості. У практиці господарств використовують щільний (холодний), пухкий (гарячий) і пухкий з наступним ущільненням (гаряче-холодний) способи зберігання підстилкового гною.

Щільний (холодний) спосіб зберігання гною. Гній спочатку складають у гноєсховище або польові бурти пошарово заввишки 3-4 м, завширшки до 1 метра, і зразу ущільнюють, потім накладають другий, третій т.д. і теж ущільнюють. Так повторюють доки висота не досягне 1,5-2 м. Зверху штабель вкривають соломою завтовшки 15-20см.

В ущільненому гної створюють анаеробні умови, температура влітку до 35 оС, взимку не більше як 25 оС, цей спосіб є найбільш поширеним у господарствах.

1.1 Виробництво гною

Підраховуємо виробництво гною поголів'ям по кожному виду худоби (ВХ), враховуючи поголів'я (N), тривалість стійлового періоду (T), вихід гною (б) та втрати при зберіганні (в) можна за формулою:

, (1.1)

Загальна кількість гною в господарстві визначається як сума виходу гною від кожного виду худоби. За результатами розрахунків складається таблиця 1.1

Таблиця 1.1 Накопичення гною в господарстві

Вид худоби

Кількість голів (N)

Стійловий період, днів (T)

Вихід гною від однієї тварини (б), тонн за добу

Втрати при зберіганні (в), %

Всього по поголів'ю, т

ВРХ

1500

170

0,036

25

6885

Свині

1500

170

0,006

20

1224

Вівці

1400

180

0,003

20

604.8

Коні

-

-

0,024

25

Разом по господарству

8713.8

т

т

т

1.2 Баланс соломи в господарстві

Одним з основних реальних джерел поповнення органічної речовини ґрунту, є солома, яку необхідно використовувати не тільки в якості грубого корму, підстилки, а і як цінне органічне добриво, враховуючи сучасне скорочення поголів'я тварин і накопичення гною в господарствах.

Кількість соломи яка може використовуватися як органічне добриво отримується в результаті розрахунку балансу соломи по господарству. Баланс соломи (ДС) складається з урожаю соломи і перехідних залишків соломи в господарстві минулого року (С), витрат соломи на корм тваринам (СK) та підстилку (СП):

(1.2)

Визначення витрат соломи в якості корму проводимо

за формулою (1.3):

(1.3)

В (2.3) N - чисельність поголів'я певного виду тварин (згідно табл. 1.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 1.1), л - потреба в соломі на одну голову тварини в добу, тонни, 1,25 - показник збільшення витрат соломи на корм з врахуванням страхового фонду.

Розрахунки використання соломи в якості корму приводимо в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 Визначення річної потреби господарства в соломі, як корму

Вид тварин

Кількість голів, шт. (N)

Тривалість стійлового періоду (Т), днів

Потреба в соломі на одну голову тварини в добу (л)

Всього, тонни

ВРХ

1500

170

0,004

1275

Вівці

1400

180

0,002

630

Коні

-

-

0,003

-

Разом по господарству

1905

Розрахунок витрат соломи на підстилку (СП) проводимо за формулою (1.4):

, (1.4)

де N - чисельність поголів'я певного виду тварин (згідно табл. 1.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 1.1), д - потреба в підстилці для однієї голови за добу, тонни. Розрахунки використання соломи в якості підстилки проводимо згідно таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Розрахунок потреби господарства в соломі як підстилки для сільськогосподарських тварин

Вид тварин

Кількість голів, шт.

Потреба в підстилці для однієї голови на добу, тонни

Тривалість стійлового періоду, днів

Всього, тонни

ВРХ

1500

0,006

170

1530

Вівці

1400

0,001

180

252

Свині

1500

0,004

170

1020

Коні

-

0,005

-

-

Загальна потреба

2802

Урожай соломи по кожній зерновій колосовій культури в господарстві (С) з формули (1.2) розраховуємо, як:

, (1.5)

де 0,75 - коефіцієнт, який показує на втрати соломи при збиранні та транспортуванні, У - врожайність (т/га), без використання добрив (додаток 1), S - площа, яка зайнята зерновою культурою, е - показник, який показує співвідношення між врожайністю зерна та соломи певної зернової культури. Розрахунки урожаю соломи в господарстві заносяться в таблицю 1.4.

Таблиця 1.4 Накопичення соломи зернових культур в господарствах за рік

№ п/п

Культура

Площа, га

Врожайність, т/га

Валовий збір зерна, т

Коефіцієнт перерахунку

Валовий збір соломи в господарстві, т

1.

Озима пшениця

84

2.9

2.7

3.0

243.6

226.6

252

1,8

328.8

306.15

340.2

2.

Просо

84

1.2

100.8

128.4

Всього

1231.95

Далі розраховуємо баланс соломи по господарству згідно формули (1.2) і результати заносимо в таблицю 1.5.

Таблиця 1.5 Баланс соломи в господарстві

№ п/п

Статті балансу

Складові, т

1.

Урожай соломи (табл. 2.4)

1231.95

2.

Витрати соломи на корм (табл. 2.2)

1905

3.

Витрати соломи на підстилку

(табл. 2.3)

2808

Баланс

-3472,05

Висновок: згідно розрахунків баланс соломи в господарстві додатній, отже ми будемо використовувати солому як органічне добриво.

1.3 Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін

Враховуючи, що органічні добрива мають різну поживну цінність, їх треба привести до певного еквіваленту. Таким загальним еквівалентом серед органічних добрив є підстилковий гній. Перемноживши кількість кожного виду органічних добрив на корегуючий коефіцієнт можна буде визначити загальну кількість органічних добрив в господарстві (табл. 1.6). Загальну кількість органічних добрив в господарстві треба розділити на сумарну площу сівозміни (площу ріллі) та отримати показник „насичення органічними добривами ріллі” (таблиця 1.6). Визначене „насичення органічними добривами ріллі” необхідно порівняти з необхідною річною нормою органічних добрив, яка забезпечує бездефіцитний баланс гумусу. Для Степу, згідно розрахункам вчених, така величина дорівнює 10 т/га.

Таблиця1.6 Загальна кількість органічних добрив

Види добрив

Виробництво органічних добрив в господарстві, т

Покупні органічні добрива, т

Всього, т

Корегуючий коефіцієнт

Разом, т

Гній

8713.8

-

8713.8

1,0

8713.8

Солома як добриво

-

-

-

-

-

Сапропель

-

-

-

0,25

-

Сеча та гноївка

-

-

-

0,25

-

Торф

-

-

-

1,3

-

Компости

-

-

-

1,1

-

Загальна кількість органічних добрив (в перерахунку на підстилковий гній)

8713.8

Площа орних земель, га

840

Насичення органічними добривами, т/га

10,3

Визначена таким чином загальна кількість органічних добрив розподіляється між культурами сівозміни. При розподілі органічних добрив по полям сівозміни слід враховувати існуючі рекомендації з цього приводу.

Таблиця 1.7 Розподіл органічних добрив під культури сівозміни № 22

№ п/п

Культура

Площа, га

Норма, т/га

Загальна кількість, т

1.

Суданська трава

84

30

3000

2.

Озима пшениця

84

-

-

3.

Цукрові буряки

84

60

5713

4.

Кукурудза на зерно

84

-

-

5.

Горох

84

-

-

6.

Озима пшениця

84

-

-

7.

Картопля

84

-

-

8.

Гречка

84

-

-

9.

Озима пшениця

84

-

-

10.

Просо

84

-

-

Всього

8713.8

Щоб збільшити виробництво органічних добрив, потрібно збільшити поголів`я худоби та правельно зберігати добриво. В моєму випадку органічних добрив достатня кількість.

1.4 Розрахунок балансу гумусу

Система використання добрив в сівозміні повинна передбачати не тільки бездефіцитний баланс гумусу, але і розширене його відтворення в ґрунті. Розрахунок балансу гумусу (?Г, т/га) проводимо за формулою:

(1.6)

У - урожайність сільськогосподарської культури, т/га, без використання, kз - коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків від врожайності основної продукції, бГ - коефіцієнт гуміфікації рослинних решток, В - норма органічних добрив, т/га (згідно табл. 1.7), бГО - коефіцієнт гуміфікації органічних добрив, - величина мінералізації гумусу, т/га.

Результати розрахунків по кожній культурі заносимо в таблицю 1.8.

Таблиця 1.8 Баланс гумусу по сівозміні №43

№ п/п

Сільськогосподарська культура сівозміни №43 та органічне добриво

Урожайність, т/га

Коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків

Коефіцієнт гуміфікації рослинних решток

Норма органічних добрив, т/га

Коефіцієнт гуміфікації органічних добрив

Додатна складова балансу, т/га

Величина мінералізації гумусу, т/га

Баланс гумусу, т/га

1

Суданська трава

9

0.8

0.13

-

-

0.93

1.1

-0.17

2

Озима пшениця

2.9

1.1

0.90

-

-

0.63

1.4

-0.77

3

Цукрові буряки

18

0.04

0.10

-

-

0.07

1.6

-1.14

4

Кукурудза на зерно

2.9

0.8

0.20

-

-

0.46

1.6

-1.14

5

Горох

1.2

0.8

0.22

-

-

0.21

1.5

-1.29

6

Озима пшениця

2.7

1.1

0.20

-

-

0.59

1.4

-0.81

7

Картопля

12

0.06

0.07

-

-

0.05

1.6

-1.55

8

Гречка

1.2

1

0.18

-

-

0.21

1.1

-0.89

9

Озима пшениця

3

1.1

0.20

-

-

0.66

1.4

-0.74

10

Просо

1.2

1

0.18

-

-

0.21

1.1

-0.89

11

Гній

-

-

-

90

0.23

20.7

-

20.7

Баланс гумусу по сівозміні

30.51

Висновок: баланс гумусу по сівозміні складає 30.51т/га. Отже органічних добрив в господарстві достатня кількість. Загальна кількість гною, яка виробляється складає 8713.8т площа орних земель 840 га, насичення органічними добривами 10,13 т/га.

2. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл їх під сільськогосподарські культури

Визначення оптимальних норм мінеральних добрив під заплановану урожайність є найбільш складним питанням сучасної агрохімічної науки та практики. Це пояснюється певною складністю та невизначеністю речовинних та енергетичних зв'язків між рослиною, ґрунтом, добривами, агротехнікою та конкретним погодними умовами. Це і обумовлює наявність кількох методів визначення норм добрив.

В той же час, існує певна залежність між урожайністю сільськогосподарських культур та нормами окремих добрив та їх комбінацій, які експериментально визначаються в вегетаційних та польових дослідах. Урожайність сільськогосподарських культур зростає в прямій залежності лише до певного рівня, при якому досягається найбільша оплата одиниці поживної речовини добрива продукцією. В цьому інтервалі норм добрив врожайність зростає від збільшення обсягів поживної речовини не тільки з одиниці площі, а і в розрахунку на одиницю удобрення. Але подальше збільшення норми добрив супроводжується лише збільшенням урожайності з одиниці площі, але окупність одиниці удобрення продукцією поступово знижується. Після досягнення максимальної врожайності з одиниці площі подальше збільшення норм удобрення взагалі не має сенсу.

Розрахунок норм добрив складається з визначення кількості поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами, яку потім перераховують в конкретну величину мінеральних добрив.

Найбільш розповсюдженими методами визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами є:

а) на основі рекомендацій, розроблених науково-дослідними установами, суть якого в тому, що за основу для встановлення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами приймають результати польових дослідів з добривами, які проводяться в різних ґрунтово-кліматичних зонах з основними сільськогосподарськими культурами. На їх основі визначаються середні величини поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами, що і рекомендується для сільськогосподарського виробництва.

б) балансово-розрахунковий;

в) нормативний.

Широке зараз поширення мають два останніх метода - балансово-розрахунковий та нормативний.

2.1 Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни №43)

Метод розрахунку норм поживної речовини на планову урожайність дає непогані результати при плануванні середніх рівнів урожаю при середній забезпеченості ґрунту поживними речовинами. Розрахунок норм поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива (НМ, кг/га) проводимо за формулою:

(2.1)

В - винос поживної речовини 1 тонною основної продукції, кг, У - урожайність основної продукції, т/га, Г - вміст доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту, кг/га, КГ - коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту, НО - норма органічних добрив, в тому числі і під попередник (в перерахунку на підстилковий гній (т/га) (табл. 1.7), з - вміст поживної речовини в органічних добривах (азоту - 0,005, фосфору - 0,003, калію - 0,006), КО - коефіцієнт використання поживної речовини з органічних добрив, КД - коефіцієнт використання поживної речовини з мінерального добрива.

Якщо в результаті розрахунків по (2.1) норма мінеральних добрив має від'ємне значення, то слід вважати, що її значення дорівнює 0.

Як правило вміст поживних речовин в ґрунті визначаються в мг на 100 г ґрунту. Для перерахунку цього показника у запас доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту в кг на гектар (Г) необхідно виконати наступне перетворення:

, (2.2)

де Н- потужність орного шару, см, г - щільність орного шару, г/см3, г - вміст поживної речовини, мг на 100 г ґрунту. Для середніх умов .

В той же час, балансово-розрахунковий метод визначення норм добрив слід вважати умовним і треба коректувати одержані результати. Зокрема, отримані значення не повинні бути більші за оптимальні величини норм добрив, які рекомендовані науково-дослідними установами.

Далі визначається насиченість сівозміни всіма поживними речовинами (НпрС), які необхідно вносити з мінеральними добривами, а також окремими видами (азоту(НАС), фосфору(НРС), калію(НКС)), робимо розрахунки за наступними формулами:

(2.3)

(2.4)

(2.5)

(2.6)

Висновок: визначення норм і поживної речовини яку необхідно внести з мінеральними добривами (балансово-розрахунковий метод) наша сівозміна потребує азотних добрив в повній мірі, а фосфора і калія по-мінімуму.

2.2 Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни №43)

При цьому методі розрахунку поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (NМ, кг/га) враховується планова урожайність, нормативи витрат елементів живлення на отримання однієї тони продукції по кожній культурі (НУ, кг) та (через відповідні коефіцієнти - kG) забезпеченість ґрунту кожного поля поживними речовинами. Розрахунок проводимо за формулою

(2.7)

В той же час, величини поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами, яка розраховується нормативним методом теж підлягають коректуванню. Зокрема, отримані значення повинні бути зменшені, якщо під сільськогосподарську культуру вносилися органічні добрива.

Таке зменшення повинно дорівнювати вмісту поживної речовини в органічному добриві. В той же час, отримані значення не повинні бути більші за оптимальні величини норм добрив, які рекомендовані науково-дослідними установами для Степу та Лісостепу України.

Висновок: аналізуючи насиченість сівозміни всіма поживними речовинами (нормативним методом) ми бачимо, що сівозміна потребує повного внесення азоту і фосфору.

2.3 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу) (для сівозміни №43)

Наступним етапом є визначення обсягів мінеральних добрив, які необхідні для внесення на поля сівозміни під кожну культуру.

Попередньо необхідно визначити перелік добрив, які є в наявності та вміст діючої речовини в них (µ).

Обсяг мінерального добрива (М, кг/га) визначається за формулою:

(2.3)

В (2.3) Нм - норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га, µ - вміст діючої речовини в мінеральному добриві.

2.4 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу) (для сівозміни №43)

Визначаємо аналогічно 2.3.

2.5 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні балансово-розрахункового методу) (для сівозміни №43)

План розподілу поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами („норма” поживних речовин) в сівозміні передбачає їх кількаразове внесення меншими за обсягами дозами. Дози можуть бути основним добривом, припосівним та (або) підживленням.

В той же час, може бути ситуація, коли вся норма поживної речовини вноситься одночасно, тобто може бути або основним добривом, або припосівним, або підживленням.

Розподіл норми на дози є відповідальною задачею, вирішення якої пов'язано із знаннями фізіологічних особливостей росту та розвитку конкретної сільськогосподарської культури тощо.

Потім складаємо річний план використання мінеральних добрив в сівозміні, в якому розраховуємо потребу в добривах (фізичних туках) по формам та строках їх використання на всю площу посівів кожної культури і в підсумку для всієї сівозміни.

2.6 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні нормативного методу) (для сівозміни №43)

Таблиця 2.6.1 Річний план використання поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами в сівозміні

№ поля

Культура

Площа, га

Норма

Дози

Органічних добрив, т.

Поживних речовин, Які вносяться з мінеральними добривами кг д.р.

Основне внесення

Припосівне

Підживлення

N

P2O5

K2O

Органічних добрив, т

Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р.

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

1

Чорний пар

100

40

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2

Озима пшениця

100

-

90

60

0

-

60

40

-

-

20

-

30

-

-

3

Цукрові буряки

100

-

130

140

130

-

130

125

130

-

15

-

-

-

-

4

Ярий ячмінь

100

-

60

60

0

-

60

45

-

-

15

-

-

-

-

5

Горох

100

-

30

45

22

-

30

30

22

-

15

-

-

-

-

6

Озима пшениця

100

25

90

60

0

-

60

45

-

-

15

-

30

-

-

7

Соняшник

100

-

60

60

25,2

-

60

45

25,2

-

15

-

-

-

-

Таблиця 2.6.2 Річний план розподілу мінеральних добрив в сівозміні

№ поля

Культура

Площа, га

Основне добриво

Припосівне

Підживлення

Форма добрива

На 1 га

Добрив на всю площу, т

Форма добрива

На 1 га

Добрив на всю площу, т

Форма добрива

На 1 га

Добрив на всю площу, т

Поживна речовина, кг д.р.

Добриво, т

Поживна речовина кг д.р.

Добрив, т

Поживна речовина кг д.р.

Добрив, ц

1

Чорний пар

100

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2

Озима пшениця

100

Nac

60

0,171

17,1

-

-

-

-

Nac

30

0,86

86,0

Pcп

40

0,87

87,0

Pcп

20

0,43

43,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3

Цукрові буряки

100

Nac

130

0,371

37,1

-

-

-

-

-

-

-

-

Pcп

125

0,272

27,2

Pcп

15

0,43

43,0

-

-

-

-

Ккх

130

0,217

21,7

-

-

-

-

-

-

-

-

4

Ярий ячмінь

100

Nac

60

0,171

17,1

-

-

-

-

-

-

-

-

Pcп

45

0,98

98,0

Pcп

15

0,43

43,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5

Горох

100

Nac

30

0,86

86,0

-

-

-

-

-

-

-

-

Pcп

30

0,65

65,0

Pcп

15

0,43

43,0

-

-

-

-

Ккх

22

0,37

37,0

-

-

-

-

-

-

-

-

6

Озима пшениця

100

Nac

60

0,171

17,1

-

-

-

-

Nac

30

0,86

86,0

Pcп

45

0,98

98,0

Pcп

15

0,43

43,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7

Соняшник

100

Nac

60

0,171

17,1

-

-

-

-

-

-

-

-

Pcп

45

0,98

98,0

Pcп

15

0,43

43,0

-

-

-

-

Ккх

25,2

0,42

45,0

-

-

-

-

-

-

-

-

Всього

700

-

-

-

768,4

-

-

-

258,0

-

-

-

172,0

3. Баланс поживних речовин в грунті сівозміни (для сівозміни №43) (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

Забезпечення активного балансу поживних речовин повинно стати основним при складанні системи удобрення культур у сівозміні. Воно сприятиме не лише підвищенню врожайності та якості сільськогосподарської продукції, а й забезпечуватиме поліпшення родючості ґрунтів. Баланс поживних речовин (ДВПР, кг/га) розраховуємо як

, (4.1)

де Ву - винос поживних речовин з урожаєм (табл. 3.1), кг/га, ВА - газоподібні втрати поживної речовини з добрив (ВА = 0,15·НA) (НA - норма азотних добрив (табл. 2.1), кг/га (тільки для азоту), ВВ - вимивання в більш глибокі шари ґрунту (ВВ = 0,05·НA на суходолі та ВВ = 0,1·НA на зрошенні), кг/га, (тільки для азоту), НМ - надходження з мінеральними добривами (табл. 3.1), кг/га, ВОД - надходження з органічними добривами (табл.2.1), кг/га, ВН - надходження з насінням, кг/га, ВБК - надходження за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, кг/га, (тільки для азоту), ВА - надходження з атмосфери за рахунок опадів(в середньому - 12 кг/га азоту) та несимбіотичної фіксації азоту вільноживучими мікроорганізмами (в середньому - у ґрунтах Лісостепу - 10, Степу - 8 кг/га азоту).

Кількість азоту, яка надійшла у ґрунт з атмосфери за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, визначається рядом факторів. Різні бобові культури характеризуються неоднаковою здатністю фіксувати азот.. Чим вищий урожай, тим більша кількість азоту повітря фіксується бобовою культурою. Кількість азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами визначаємо врожаєм культур і величиною кореневої системи:

, (3.2)

де УБ - урожайність бобової культури (т/га), ВА - винос азоту 1 т урожаю (кг/га), kЗ - коефіцієнт, який показує на співвідношення між вмістом азоту у врожаї та кореневих та пожнивних рештках (становить для люцерни - 1,3, для конюшини та еспарцету - 1,2, сої, гороху та інших бобових - 0,25), f - частка азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями (становить для люцерни - 0.70, для конюшини та еспарцету - 0.75, сої - 0,55, гороху та інших бобових - 0,45).

Результати розрахунків заносимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 Баланс поживних речовин у сівозміні №43

№

п/п

Статті балансу

Поживна речовина

Сільськогосподарські культури сівозміни 22

1

2

3

4

5

6

7

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1.

Винос з урожаєм (-)

N

-

174

240

104

110

165

105

898

Р2О5

-

58

62,4

40

30,8

55

65,1

311,3

К2О

-

139,2

240

100

72,6

132

239,4

923,2

2.

Газоподібні втрати (-)

N

-

13,5

19,5

9

4,5

13,5

9

69

Р2О5

-

0

0

0

0

0

0

0

К2О

-

0

0

0

0

0

0

0

3.

Вимивання в більш глибокі шари

ґрунту (-)

N

-

4,5

6,5

3

1,5

4,5

3

23

Р2О5

-

0

0

0

0

0

0

0

К2О

-

0

0

0

0

0

0

0

4.

Надходження з органічними добривами (+)

N

-

60

34

-

-

37,5

17,5

149

Р2О5

-

48

22,8

-

-

30

13,5

114,3

К2О

-

144

36

-

-

90

15

285

5.

Надходження з мінеральними добривами (+)

N

-

90

130

60

30

90

60

460

Р2О5

-

0

0

0

0

60

34,3

94,3

К2О

-

0

0

0

0

0

30

30

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

6.

Надходження з насінням (+)

N

-

4

0

2

12

4

1

23

Р2О5

-

2

0

1

3

2

0

8

К2О

-

1

0

1

3

1

0

6

7.

За рахунок фіксації бобовими культурами (+)

N

-

-

-

-

56,1

-

-

56,1

Р2О5

-

0

0

0

0

0

0

0

К2О

-

0

0

0

0

0

0

0

8.

За рахунок опадів та несимбіотичної фіксації азоту вільноживучими мікроорганізмами(+)

N

-

20

20

20

20

20

20

120

Р2О5

-

0

0

0

0

0

0

0

К2О

-

0

0

0

0

0

0

0

9.

Баланс

N

-

-18

-82

-34

2,1

-31,5

-18,5

-181,9

Р2О5

-

-8

-39,6

-39

-27,8

37

-17,3

-93,7

К2О

-

5,8

-204

-99

-69,6

-41

-194,4

-602,2

Існує інтенсивний або додатній баланс, коли приход поживних речовин в ґрунт перевищує втрати, екстенсивний (від'ємний), коли виніс з урожаєм та інші втрати більші за надходження та бездефіцитний (нульовий) баланс, коли надходження дорівнюють втратам.

Висновок: при аналізі даних таблиці 4.1 та результатів розрахунків враховуємо думку Д.М. Прянишникова, що для підвищення родючості і врожаїв необхідно досягти повернення азоту і калію на 80%, а фосфору на 100-110% від виносу їх урожаєм. За нашими розрахунками ми повертаємо азоту на 81,6%, фосфору на 139,1%, калію на 34,8%.

4. Економічна та енергетична ефективність використання добрив

4.1 Економічна ефективність використання добрив

Розрахунок економічної ефективності проводимо на приріст урожаю отриманого від використання добрив в вартісному виразі по всім культурам сівозміни. Метод визначення економічної ефективності добрив передбачає порівняння вартості приросту урожаю по кожному полю від добрив з сумою затрат на їх використання (чистий прибуток, отриманий за рахунок використання добрив, ДЧП, грн/га та рентабельність використання добрив, Р, %):

, (4.1)

, (4.2)

. (4.3)

В (4.1-4.3) УД - урожайність сільськогосподарської культури при внесенні добрив, т/га, УН - урожайність цієї ж культури без удобрення, т/га, ВП - вартість продукції, грн/т, Еу - витрати, яка пов'язана з використанням добрив, грн/га, ВД - вартість добрив, грн/га; ВТ - витрати на доставку їх у господарство та на поле, грн/га, ВЗ - витрати на зберігання та підготовку до внесення, грн/га, ВВ - витрати на внесення добрив, грн/га.

Приблизні витрати на доставку, зберігання, підготовку та внесення мінеральних добрив, грн/га дорівнюють (в цінах осені 2007 року):

, (4.4)

де НМ - сумарна норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами (табл.2.1).

Вартість добрив розраховується, як

, (4.5)

де СД - вартість 1т добрив, М - обсяг мінерального добрива (М, кг/га). Приблизні витрати на доставку, зберігання, підготовку та внесення органічних добрив в цінах осені 2007 року дорівнює 150 грн/т.

Розрахунок економічної ефективності проводимо в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Економічна ефективність добрив при внесенні під культури сівозміни №22

№ п/п

Показники

Сільськогосподарські культури сівозміни №22

1

2

3

4

5

6

7

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1.

Урожайність з використанням добрив, т/га (додаток 1)

-

5,8

48

4

2,2

5,5

2,1

-

2.

Урожайність без використання добрив, т/га (додаток 1)

-

3

28

2

1,5

2,8

1,4

-

3.

Прибавка урожайності, т/га

-

2,8

20

2

0,7

2,7

0,7

-

4.

Ціна 1 т продукції, грн.

-

1300

230

1250

700

1300

2600

-

5.

Загальна сума прибутку, грн/га

-

3640

460

2500

490

3510

1820

6.

Внесено добрив

мінеральних, кг/га (табл. 3.5 та 3.6)

-

257

371

171

86

257

171

-

-

-

-

-

-

130

75

-

-

-

-

-

-

-

50

-

органічних, т/га (табл. 3.5 та 3.6)

-

40

-

-

-

25

-

-

7.

Вартість мінеральних добрив грн/га

-

339,24

489,72

225,72

113,52

547,24

460,72

2176,16

8.

Вартість доставки, зберігання, підготовки та внесення мінеральних добрив, грн/га

-

207

299

138

69

207

285,89

1205,89

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

9.

Вартість органічних добрив, їх доставки та внесення, грн/т

-

1200

-

-

-

750

-

1950

10.

Загальна сума витрат, грн/га

-

1746,24

788,72

363,72

182,52

1504,24

746,61

5332,05

11.

Умовно чистий прибуток, грн/га

-

-1893,76

-328,72

2136,28

307,48

2005,76

1073,39

3300,43

12.

Рентабельність, %

-

-108,4

-41,7

669,8

168,5

133,3

143,8

61,9

4.2 Енергетична ефективність використання добрив

Економічна оцінка системи удобрення є неповною, оскільки при цьому залишається визначеною енергетична ефективність застосування добрив, яка в сучасних ринкових умовах набуває особливого значення. Економічні оцінки ефективності є короткотерміновими, не є абсолютними, що пов'язано із безперервними змінами цін на добрива, готову продукцію, паливо, людські ресурси тощо. Економічні критерії не віддзеркалюють процес удобрення з енергетичних позицій, не дають оцінки цього агроприйому з засад екології та ресурсозбереження.

Енергетична ефективність використання добрив (з, енергетичний ККД) розраховуємо за формулою:

, (4.6)

де ЕУ - кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності при використанні добрив, МДж/га, ЕД - кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив, МДж/га.

Кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності при використанні добрив, МДж/га (ЕУ) розраховуємо, як

, (4.7)

де ДУ - приріст урожайності за рахунок використання добрив, т/га, r - коефіцієнт, який показує на вміст сухої речовини в продукції, щ - вміст енергії в продукції, МДж/т.

Кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив (ЕД,) визначаємо як

, (4.8)

де HA, HP, HK - норми відповідно азоту, фосфору та калію, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га, B - норма органічних добрив, т/га, еА еР еК еО - відповідно енерговитрати на виробництво та застосуванню азотних, фосфорних, калійних та органічних добрив, МДж/т.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2 Енергетична ефективність добрив при внесенні під культури сівозміни №

№ п/п

Показники

Сільськогосподарські культури сівозміни №22

1

2

3

4

5

6

7

Всього/

середнє

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1.

Приріст урожайності за рахунок використання добрив, т/га

-

2,8

20

2

0,7

2,7

0,7

-

2.

Вміст сухої речовини в продукції

-

0,87

0,22

0,86

0,86

0,87

0,92

-

3.

Вміст енергії в продукції, МДж/т

-

18710

18360

19130

19790

18710

24180

-

4.

Кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності, МДж/т

-

52388

367200

38260

13853

50517

16926

-

5.

Норми поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами, кг/га

N

-

90

130

60

30

90

60

460

76,7

Р2О5

-

0

0

0

0

60

34,3

94,3

15,7

К2О

-

0

0

0

0

0

30

30

5

6.

Норма органічних добрив т/га

-

40

-

-

-

25

-

65

10,8

7.

Енерговитрати на виробництво та застосування добрив

N

-

86800

86800

86800

86800

86800

86800

-

Р2О5

-

-

-

-

-

12600

12600

-

К2О

-

-

-

-

-

-

8300

-

Органічні

-

420

-

-

-

420

-

-

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

8.

Кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив

-

24612

11284

5208

2604

19068

5889,18

-

9.

Енергетична ефективність використання добрив (енергетичний ККД)

-

2,1

32,5

7,3

5,3

2,6

2,9

-

Висновок: аналізуючи обидві таблиці, бачимо що рентабельність в господарстві складає 61,9%. Загальна сума витрат складає 5332,05 грн з усієї площі полів. Найрентабельнішим є вирощування озимого ячменю, а затратним є вирощування озимої пшениці і цукрових буряків згідно з таблицею 4.1. Високоефективним є вирощування цукрових буряків, озимого ячменю і гороху. Середньоефективним є вирощування озимої пшениці, і соняшнику.

Висновки

Вихід гною в господарстві склав 8713.8. Цієї кількості гною не достатньо для удобрення даної сівозміни.

Солома власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво,так, як згідно розрахунків баланс її від'ємним.

Баланс гумусу по сівозміні позитивний.

Розроблена система удобрення культур в сівозміні забезпечує негативний баланс по всім поживним речовинам. Аналізуючи насиченість сівозміни всіма поживними речовинами ми бачимо, що сівозміна потребує повного внесення азоту і фосфору. На думку Д.М. Прянишникова для підвищення родючості і врожаїв необхідно досягти повернення азоту і калію на 80%, а фосфору на 100-110% від виносу їх урожаєм. За нашими розрахунками ми повертаємо азоту на 81,6%, фосфору на 139,1%, калію на 34,8%. Я рекомендую незважаючи на дані з балансово-розрахункового методу внести під цукровий буряк калію 130 кг д.р. /га, горох - калію 30 кг д.р. /га (на основі орієнтованих оптимальних норм мінеральних добрив).

Література

Рекомендації по підвищенню родючості ґрунтів, раціональному використанню добрив та одержанню екологічно чистого врожаю. Миколаїв, 2004, 50 с.

Карасюк І.М., Геркіял О.М., Госпадаренко Г.М., Коларьков Ю.В., Копитко П.Г. Агрохімія, К.: Вища школа, 1995, 471 с.

Біоенергетична оцінка систем удобрення і агротехнологій. К., 40 с.

Методика ресурсно-экологической оценки эффективности земледелия на биоэнергетической основе. Курск, 1999, 48 с.

Методика энергетической и биоэнергетической оценки технологии в мелиорации и орошаемом земледелии. Методические указания. Херсон, 1995, 20 с.

Размещено на Allbest


Подобные документы

  • Освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва

    Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.

    курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015

  • Розробка системи застосування добрив у зерно-просапній сівозміні у Центральному Степу України

    Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.

    курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015

  • Системи застосування добрив у сівозміні ТОВ "Білоцерківське" Кролевецького району Сумської області під урожай 2015 року

    Агрохімічна характеристика ґрунтів ТОВ "Білоцерківське", їх вапнування. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні.

    курсовая работа [97,8 K], добавлен 18.11.2015

  • Розробка системи та плану удобрення культур польової сівозміни

    Надходження та виробництво добрив у господарстві. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність сільськогосподарських культур. Виробництво і використання органічних добрив. Розробка системи удобрення в сівозміні господарства та річного плану удобрення культур.

    курсовая работа [65,3 K], добавлен 08.04.2014

  • Розробка системи застосування добрив на прикладі зерно-трав'яної сівозміни у Північному Степу України

    Надходження поживних речовин в рослини та їх винесення з врожаєм сільськогосподарських культур. Кліматичні умови Північного Степу України та склад ґрунту. Характеристика культур зерно-трав'яної сівозміни. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив.

    курсовая работа [69,0 K], добавлен 21.11.2013

  • Живлення рослин і застосування добрив

    Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.

    дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013

  • Використання добрив у виноградарстві

    Види і форми добрив, що вносяться під виноград. Використання органічних добрив при технічному вирощуванні винограду. Приклад удобрення азотними добривами. Особливості застосування добрив у шкілці. Основні поливні та зрошувальні норми виноградників.

    контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.07.2011

  • Роль добрив у системі землеробства

    Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.

    курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010

  • Вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток троянд в закритому ґрунті

    Сторінки історії, класифікація та коротка характеристика троянд: ботанічні особливості, основні групи садових троянд. Вивчення впливу мінеральних добрив на стан рослин. Рекомендовані форми мінеральних добрив для вирощування троянд в закритому ґрунті.

    курсовая работа [49,3 K], добавлен 08.12.2011

  • Обґрунтування процесу внесення твердих органічних добрив

    Структура посівних площ, сівозміни та спеціалізація господарства. Вибір раціонального складу машинно-тракторного агрегату. Організація внесення твердих органічних добрив роторними розкидачами. Властивості твердих добрив. Будова та робота валкувача.

    дипломная работа [2,9 M], добавлен 09.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены