Розвиток молочного скотарства і його економічна ефективність за існуючих умов господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Сучасні проблеми розвитку молочного скотарства

1.1 Значення і розвиток виробництво молока

1.2 Проблема ринку молока

1.3 Показники ефективності виробництва молока, методика їх визначення

2. Ефективність виробництва молока в підприємстві

2.1 Характеристика природно-економічних умов підприємства

2.2 Показники розвитку галузі тваринництва (поголів'я, відтворення стада, продуктивності, валового виробництва)

2.3 Умови і рівень годівлі

2.4 Показники ефективності виробництва продукції галузі (ціни реалізації, трудомісткість, собівартість, рентабельність) і їх факторний аналіз

3. Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції в підприємстві

3.1 Резерви зміцнення кормової бази

3.2 Поліпшення породного складу

3.3 Резерви збільшення прибутковості

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

скотарство молоко тваринництво

Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості. У результаті господарського використання великої рогатої худоби одержують молоко, що відзначається високими якостями і є сировиною для виробництва молочних продуктів. Молоко і молочні продукти становлять основу повноцінного харчування населення. За науково обґрунтованими нормами харчування людина має споживати в середньому 380 кг (у перерахунку на молоко) молока і молочних продуктів, у тому числі 120 кг. молока у свіжому вигляді.

В агропромисловому комплексі України відбуваються глибокі перетворення, які пов'язані з переходом до нової соціально-економічної системи. Вони охопили всі сфери виробництва,та особливо це відчувається в молоко продуктовому підкомплексі країни. Виникнення нових організаційних форм господарювання вимагає адекватних ринковій економіці внутрігосподарських відносин з поглибленням спеціалізації, розширенням кооперації та інших інтеграційних процесів в молочному скотарстві. За таких умов важливо визначити шляхи більш ефективного виробничого потенціалу при виробництві молока.

Економічна криза в аграрному секторі супроводжується значним зменшенням поголів'я корів, зниженням продуктивності худоби, зростанням собівартості продукції молочного скотарства. В результаті обсяги виробництва та споживання продукції молока з року в рік скорочуються та, як наслідок, знижується ефективність та конкурентоспроможність вітчизняного молочного скотарства.

Збільшення виробництва молока вимагає значного підвищення рівня зоотехнічної і ветеринарної роботи на фермах та комплексах. Необхідно прослідкувати не лише процес організації галузі молочного скотарства на підприємстві, а й механізм його подальшого збуту (канали реалізації, методи позиціонування власної продукції та ціна), що є чи не найголовнішим питанням для успішного функціонування та прибутковості. Процеси доїння, зберігання, транспортування молока, умови утримання, годівлі, догляду за коровами також є головними та визначальними в якості продукції.

В останні роки відбувається тенденція до різкого скорочення поголів'я великої рогатої худоби та й взагалі галузі тваринництва. На сьогоднішній день підприємцю сільського господарства, а саме так називається новий господар землі у більшості господарств згідно новим формам власності, не вигідно займатися тваринництвом. Галузь рослинництва більш менш переживає скрутне становище. Нарешті уряд почав розуміти, що кінцеве слово про долю тваринництва стоїть саме за ним. Що ж роблять урядовці? На проблему нестачі продукції цієї галузі відповідають наче б то переконливо - дозволено ввіз великого об'єму м'яса (яловичини та свинини) з-за кордону для задоволення внутрішніх потреб населення країни. Проте чи це є виходом з даної проблеми. Тут потрібне чітке прослідковування та контроль з боку держави стану ринку тваринництва, регулювання цін на ньому, бо навіщо ж тоді Україна має такі родючі землі, яких не має чим і удобрити, наприклад органічні добрива. Я вважаю проблему ефективності виробництва молочного скотарства чи не найактуальнішою в наш час.

Актуальність даного дослідження звісно що розглядають ще під кутом доцільності як такого, його корисності для суспільства. Молокопродукти посідають друге місце у споживчій корзині населення, дають висококалорійні для харчування продукти, забезпечують легку і харчову промисловості цінною сировиною.

Метою даної курсової роботи є обґрунтування тенденції розвитку молочного скотарства і його економічної ефективності за існуючих умов господарювання, дослідження та аналіз стану галузі молочного скотарства на прикладі ТОВ «АП Грузьке».

Задачами курсової роботи є:

- дослідження тенденції розвитку молочного скотарства, вплив окремих факторів на його економічну ефективність;

- розробка пропозицій по вдосконаленню інтеграції виробництва молока.

Дослідження проводилися на базі товариства з обмеженою відповідальністю «Агропідприємство Грузьке» Гайсинського району Вінницької області.

Джерелами інформації є первинні документи та річні звіти ТОВ «АП Грузьке». Методичною основою курсової роботи є роботи та дослідження вчених по даній проблемі.

В залежності від мети і задач рішення окремих питань, застосовувались такі методи дослідження: статистичний, економічного аналізу, розрахунково-конструктивний, економіко-математичний, аналітичний, метод аналогії, метод експертних оцінок.

1. Сучасні проблеми розвитку молочного скотарства

1.1 Значення і розвиток виробництва молока

При вивченні виробництва продукції молочного скотарства важливу роль займають основні тенденції розвитку світового ринку молока та молочної продукції

1. Молоко та молочна продукція займають вагоме місце у світових ресурсах продовольчої продукції. Загальний обсяг його виробництва у світі становив у 2005 році 629 млн. т, або збільшився на 15,9% проти 1990 року, а порівняно з 2004 роком - лише на 1%. Найбільшу частку становить коров'яче молоко - 84,2%, досить високу - буйволяче - 12,2, козяче - 2,0, овече - 1,2, верблюже - 0,4%. За 1990 - 2005 роки виробництво коров'ячого молока в світі збільшилося з 479,2 млн. т до 529,7 млн. т, або на 10,5%. Проте щорічний приріст становив лише 0,8%. Отже, для світового ринку молока характерне незначне зростання обсягів його виробництва і така тенденція зберігатиметься в майбутньому (рис. 1.1.1) [22].

Рис. 1.1.1 Виробництво молока у світі

Молоко споживає майже все населення світу, тому його виробляють у 191 країнах. Цікаво, що більша частина виробленого молока в світі сконцентрована в 11 країнах.

Виробництво молока у різних країнах різниться обсягами і темпами навощування (табл. 1.1.1). Наприклад, Індія за останні 15 років наростила виробництво до 38,5 млн. т, або на 73,4%, Бразилія досягла позначки 23,3 млн. т, що становить 56,4% приросту за відповідний період. До країн, які нарощують виробництво молока, належить Китай, .де воно зросло в 5,5 раза. Такі ж тенденції намітилися в країнах Океанії. Маючи експортну орієнтацію в основі своєї стратегії на ринку молока, вонц збільшили його виробництво вдвічі.

Абсолютним світовим лідером щодо обсягу виробленого молока залишається США. Збільшення виробництва цього продукту відповідає попиту на нього на внутрішньому ринку (таблиця 1.1.1).

Таблиця 1.1.1. Виробництво коров'ячого молока у світі, млн. т*

Країна	1990	2006	2007	2008	2006 р.
					до 1990 р., %	до 2008 р., %
Світ	479,2	516,6	523,4	529,7	110,5	101,2
США	67,0	77,3	77,6	80,3	119,9	103,5
Індія	22,2	38,3	37,5	38,5	173,4	102,7
Росія	55,7	33,0	31,7	30,6	54,9	96,5
Німеччина	31,3	28,4	28,1	27,6	88,2	98,2
Франція	26,1	24,6	24,4	25,3	96,9	103,4
Бразилія	14,9	23,3	23,3	23,3	156,4	100,0
Китай	4,4	17,8	22,6	24,2	в 5,5 р.	107,1
Нова Зеландія	7,5	14,4	15,1	14,5	193,3	96,0
Великобританія	15,3	15,1	14,6	14,6	95,4	100,0
Україна	24,5	13,3	13,5	13,5	55,1	100,0
Польща	15,8	11,9	11,8	12,4	78,5	105,1
Нідерланди	11,2	11,2	10,9	10,5	93,8	96,3
Італія	11,1	11,2	9,7	10,5	94,6	108,2
Австралія	6,4	10,6	10,1	10,2	159,4	101,0
інші країни	190,5	186,2	192,5	193,7	101,7	100,6

* Розраховано за даними ФАО.

За останні 15 років у світі відбулися суттєві структурні зміни в галузі молочного скотарства. Технологічний прогрес і сильна тенденція до інтернаціоналізації (ГАТТ, ЄС та ін.) зумовили зменшення кількості дрібних ферм і ріст великотоварних підприємств з виробництва молока. Швидке скорочення кількості ферм характерне для Північної Америки та всіх Європейських країн і становить у середньому 5% на рік. Дещо повільнішими темпами структурні зміни відбуваються в країнах із значною державною підтримкою молочного сектора (Норвегія, Швейцарія, Австрія). У цілому ж, поступово багато ферм перетворюються в спеціалізовані молочні господарства, що виробляють дедалі більшу кількість молока в національних масштабах.

Так, у США в 2002 році понад 50% виробленого молока надійшло від молочних ферм з поголів'ям 100 корів, одна третя від ферм з поголів'ям корів 500 голів і більше.

2. В Європейському Союзі значно збільшилась кількість ферм з поголів'ям молочних корів 100 голів і більше, однак незважаючи на це, середній розмір ферми становить близько 22 корів. Зазначимо, що в Нідерландах, Данії, Чехії та Естонії молоко виробляють на великотоварних фермах, водночас в Австрії й Польщі більшу частину молока виробляють великою кількістю дрібних господарств. Зокрема в Польщі в 2002 році кількість господарств з поголів'ям корів від 1 до 9 становила 94% [3].

За прогнозами Міжнародної Молочної Федерації в найближчі 15 років у світі продовжуватиметься процес укрупнення молочних ферм.

Процес структурних змін відбувається й у міжнародній молочній промисловості, що зумовлено процесами інтеграції, які тривають на світовому ринку. Це проявляється у поступовому поглинанні невеликих компаній потужнішими операторами, або ж їх злиття, що приводить до створення потужних за обсягами та фінансовими можливостями молочних корпорацій і холдингів, роль та значення яких на світовому ринку постійно зростає. До найпотужніших світових компаній належать: Nestle (Швейца-рія/міжнар.), Dairy Farm of America (США), Danone (Франція/міжнар.) та інші. В стратегії росту таких молочних компаній виділяють наступні цілі:

- максимальне задоволення потреб споживачів;

- представлення на ринок широкого асортименту високоякісної молочної продукції;

- впровадження найновіших високоефективних технологій;

- розширення портфеля торговельних марок;

- посилення можливостей для інновацій та інші. [7].

Для організованого ринку характерним є високий рівень переробки молока. В світі на молокозаводи надходить приблизно 70% від виробленого молока. Особливо значна частка переробленого молока в країнах Європейського Союзу, що становить понад 95%. Незважаючи на те, що в усьому світі спостерігається тенденція до збільшення переробки молока у переробних підприємствах, цього не можна сказати про країни СНД'. Так, в Україні в 2005 році на переробку надійшло 59% виробленого молока, в Росії - 54, в Білорусії - 47%. Решту молока використовують для власного споживання та прямого продажу.

Попит на молоко та молочні продукти у світі знаходиться на високому рівні. Це пояснюється особливістю молока як сировини - його корисність і незамінність іншими продуктами харчування. Слід зазначити, що вимоги споживачів щодо споживання молочних продуктів у світі постійно змінюються.

Зазначимо такі основні тенденції:

- підвищення вимог до якості молочних продуктів - віддається перевага свіжим, чистим, корисним, виробленим в екологічно безпечному навколишньому середовищі, зручним у використанні та споживанні;

- підвищення споживання сиру, який став важливим молочним продуктом і серед широкого асортименту продуктів харчування займає перше місце. На його переробку йде близько 40% молока, що поставляється в західних країнах, і цей показник найближчими роками підвищиться до 50%;

- невелике зниження споживання питного молока. Це пояснюється різними факторами: по-перше, часто в оціночні дані включають споживання на фермі й прямий продаж споживачам з ферми, однак при зменшенні кількості ферм частка загального споживання також знизиться; по-друге, використання питного молока в особистих господарствах населення для власного споживання скорочується, оскільки молочна промисловість пропонує через торговельну мережу більший асортимент молочних продуктів у готовому вигляді;

- зниження споживання масла. Хоча дослідження учених довели помилковість існуючих припущень про залежність між споживанням молочного жиру і ризиком серцево-судинних захворювань, однак у багатьох країнах воно ще не сприяло підвищенню споживання молочного жиру. Якщо в деяких країнах (Швеція, Данія, Канада) підвищення споживання й спостерігається, то за рахунок використання масла як інгредієнта у хлібобулочних і кондитерських виробах, а також для виробництва морозива та з іншими жирами.

Отже, нарощування виробництва молока в світі відбуватиметься в основному за рахунок тих країн, де для цього є сприятливі умови. Причому в найбільш розвинутих країнах, де попит на молочну продукцію залишається приблизно на одному й тому самому рівні, зміни стосуватимуться лише структури споживання та якості даної продукції.[20]

1.2 Проблема ринку молока

Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, що продукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні. Частка витрат на молочні продукти становить 15% від загальних витрат на харчування (це четверте місце після витрат на хлібобулочні, м'ясні, борошняні та макаронні вироби) [20].

Сьогодні в Україні більше 300 підприємств по переробці молока, з яких 80 виготовляють до 90% суцільномолочної продукції. Показники виробництва основних видів молочних продуктів у 2003 році вказують на стабільність розвитку галузі, не зважаючи на ряд проблем, що виникли на ринку сировини. У зв'язку зі значною конкуренцією на сировинному ринку виробництво готової молочної продукції все у більшій мірі концентрується на великих підприємствах, які вкладають значні кошти в модернізацію виробництва, мобільно реагують на зміни кон'юнктури ринку, постійно збільшують свій асортимент та, щоб не втратити свою нішу ринку за умов сезонного дефіциту сировини, розширюють ринок збуту за рахунок експортних поставок. У 2003 році ринок розвивався достатньо динамічно, темпи зростання виробництва окремих молочних продуктів у порівнянні з 2002 склали від 12% до 32%. Середній рівень рентабельності виробництва незбираної молочної продукції на молокопереробних заводах становить 3 - 8%. Виробництво сметани та сиру більш економічно вигідне, ніж виробництво незбираного молока. Найбільш рентабельне виробництво дієтичної продукції: йогурту, ряжанки, кефіру [23].

Стабільний попит на суцільномолочну продукцію в Україні сприяє ритмічній роботі підприємств по її випуску, не зважаючи на жорстку конкуренцію як на ринку сировини, так і на ринку збуту.

Криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не оминула і молочну промисловість. Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв'язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями, які випускають молочну продукцію під відомими товарними марками «Президент», «Ласуня», «Баланс», «Кремез» «Фанні», «Danone», «Веселый молочник» та ін. На сировинному ринку підприємствам районного масштабу велику конкуренцію складають провідні підприємства великих міст, які можуть запропонувати вищі закупівельні ціни сільськогосподарським товаровиробникам. У результаті районні молокозаводи втрачають місцеву сировинну базу і змушені закуповувати сировину за межами району, що призводить до додаткових витрат на транспортування, а отже, підвищує витрати виробництва та відпускні ціни на готову продукцію.

Важливою проблемою розвитку молочного ринку є сировинна база.

У травні 2005 року Кабінет Міністрів з подання Міністерства аграрної політики України встановив незвично високі для весінньо-літнього періоду ціни сировинного молока - 1,20 гривень за літр [1].

Однак, спеціалісти молочної галузі відносяться критично до прийнятого закону “Про молоко та молочні продукти”, адже останній дещо не співпадає з об'єктивними законами економіки. До цього часу ціна на сировину в Україні регулювалась ринковим попитом та пропозицією, які також дозволяли регулювати якість молочної сировини (чим вища якість сировинного молока, тим більше переробне підприємство сплачувало за нього виробнику). На сьогоднішній день ціни на молочні продукти визначаються вартістю сировини, упаковки, енергоносіїв та транспортними витратами. Варто відзначити, що практично вся упаковка для українських молочних продуктів виготовлена або закордоном, або з імпортних матеріалів. Відповідно вартість молочних продуктів в Україні залежить від курсу іноземних валют. Виробникам також доводиться нести додаткові технологічні та організаційні витрати, щоб вивести сировину у ранг відповідної до нормативів. Наприклад, доводиться розшукувати господарства з молоком необхідної якості. Оскільки до 70% необхідної кількості сировинного молока в Україні забезпечують дрібні та підсобні господарства, транспортні витрати зростають адекватно підвищенню якості продукції [23].

Діючий закон про молоко не має механізму забезпечення якості молочної сировини. До його недоліків також можна віднести наступні : не врегульовані можливості використання рослинних жирів у молочній продукції; спірне визначення “національного продукту”; деякі безпідставні вимоги щодо маркування продуктів. Отже, на зміну цього закону має прийти новий, який би більше відповідав інтересам галузі та суспільств.

Аналіз тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця ринкова ніша одна з найбільш, динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Тому першочергове завдання держави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентного середовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції. Увага найвищих владних структур має бути спрямована на вирішення наступних питань:

З місцевого бюджету мають надаватися кошти на оновлення виробництва підприємств АПК (за наявності чіткого бізнес-плану технічного переозброєння);

Для стабілізації й розвитку молочних підприємств у країні необхідне створення стратегічної державної програми. на основі вертикальної інтеграції аграрних і переробних підприємств. Важливо створити ефективний механізм реалізації та системного контролю за виконанням цієї програми.

Галузева Спілка молочних підприємств України не здатна достатнім чином вирішити вищезазначені проблеми. Слід створити власне відомство молочної галузі, яке б координувало розподіл бюджетних коштів та на основі використання різних ринкових факторів забезпечило б ефективність управління розвитком підприємств молочної промисловості.

1.3 Показники ефективності виробництва молока, методика їх визначення

Для оцінки економічної ефективності тваринництва вцілому використовують вартісні показники:

- вартість валової продукції, сума валового доходу та прибутку з розрахунку на одного робітника, зайнятого в галузі, одну затрачену людино-годину, одну умовну голову худоби, 100 грн. вартості основних виробничих засобів;

- сума виробничих витрат з розрахунку на 1 грн. вартості продукції;

- рівень рентабельності виробленої та реалізованої продукції тваринництва в цілому;

- норма прибутку.

Порівняльна економічна оцінка виробництва окремих видів продукції тваринництва виконуються за натуральними і вартісними показниками:

1) продуктивність сільськогосподарських тварин (надій молока на 1 корову; середньодобові прирости на вирощування та відгодівлі ВРХ, свиней, овець, птиці; настриг шерсті на 1 вівцю; яйценосність курей- несучок; вихід приплоду на 100 корів) - відношення валового виробництва продукції окремої галузі тваринництва (Вв) до їх поголів'я (Пт), ц/гол.:

, (1.3.1)

2) вихід валової продукції в грошовому та натуральному виразі в розрахунку на одного робітника, одну люд./год. (трудомісткість продукції), а також на 1 гол. худоби - відношення валового виробництва продукції тваринництва в натуральному або грошовому виразі до кількості робітників, зайнятих у тваринництві, затрат праці, поголів'я відповідного виду тварин;

Виробнича собівартість 1 ц. молока - визначається за формулою:

, (1.3.2)

де С - собівартість;

Вмс - витрати по молочному стаду;

Впп - витрати на побічну продукцію;

Всп - витрати на сукупну продукцію.

В свою чергу:

3) витрати на побічну продукцію визначаються множенням кількості побічної продукції (т) на нормативну собівартість 1т

; (1.3.3)

4) витрати на супутню продукцію є добутком собівартості 1 кормодня і кількості голів приплоду помножених на 60 днів

; (1.3.4)

5) собівартість 1 кормодня є відношенням всіх витрат до добутку поголів'я корів на 365 днів

, (1.3.5)

6) Реалізаційна ціна 1 ц. продукції - визначається діленням виручки від реалізації продукції (Вр) на кількість реалізованої продукції у фізичній масі (Кп), грн.:

, (1.3.6)

7) Сума прибутку з розрахунку на 1 гол. худоби та на 1 ц. продукції - відношення суми прибутку, отриманого від реалізації певного виду продукції тваринництва, до поголів'я відповідного виду тварин чи реалізованої продукції в натуральному виразі;

8) Рівень рентабельності виробництва продукції - визначають діленням прибутку (Пр) на повну собівартість продукції (Сп) і множенням на 100:

. (1.3.7) [19].

2. Ефективність виробництва молока в підприємстві

2.1 Характеристика природно-економічних умов підприємства

ТОВ «Агропідприємство Грузьке» розташоване в с. Грузьке Гайсинського району Вінницької області.

Місцерозташування підприємства сприяє здійсненню сільськогосподарського виробництва. Так, підприємство знаходиться в умовах агропромислового району правобережного центрального лісостепу.

Гайсинський район розташований в помірному поясі. Зима м'яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне., західні вітри приносять опади. Середня температура найхолоднішого місяця січна - 5,9⁰ С. Середня температура влітку складає +19⁰С.

Найхолоднішим місяцем є січень, найтеплішим - липень. Середні амплітуди коливань температури протягом року не перевищують 25⁰. Під дією континентальних повітряних мас іноді буває, що взимку температура повітря в окремі дні знижується навіть до -32⁰ С…-38⁰ С. влітку температура підвищується іноді до +37⁰ С.

В літню пору на території району переважають вологі вітри Західного і Північно-Східного румбів.

Максимум опадів припадає на травень-липень (130-170мм.). найменш вологими є зимові місяці. В грудні-лютому випадає від 65 до 80 мм. Середньорічні суми опадів на території району становлять 440-490 мм. На холодний період року припадає 20-25% річної суми опадів.

Визначальними факторами здійснення сільського виробництва є наявність земельних, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів.

Основним засобом виробництва в сільському господарстві, без якого не можливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва, є земля.

Структура сільськогосподарських угідь ТОВ «АП Грузьке» відображено в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1. Структура сільськогосподарських угідь ТОВ «АП Грузьке»

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення, % 2008р до
				2006р.	2007р.
Всього сільськогосподарських угідь	1479	1517	1690	114,2	111
із них рілля	1459	1459	1676	114,8	114,8
Питома вага в площі с-г. угідь.% ріллі	98,6	96,1	99,1	100,5	103,1
Навантаження на 1 середньорічного робітника, зайнятого в сільському господарстві: С-г. угідь, га	22,41	23,3	23	102,6	98,7
ріллі, га	22,1	22,4	23,3	105,4	104

З даних таблиці 2.1.1 видно, що структура сільськогосподарських угідь в підприємстві на протязі трьох років змінилась. Площа с-г. угідь у 2008р. порівняно з 2006р. та 2007р. збільшилась на 14,2% та 11% відповідно. З них питома вага ріллі зросла на 0,5% порівняно з 2006р., та на 3,1% - з 2007р. При чому навантаження на 1 середньорічного працівника у 2008р. порівняно з 2006р. зросла на 2,6%, а порівняно з 2007р. знизилась на 1,3%.

Важливим показником в характеристиці сільськогосподарських земель підприємства є рівень її використання.

Рівень використання земель можна визначати за різними показниками, такими як:

§ на основі співставлення урожайності основних сільськогосподарських культур;

§ співставляючи об'єм виробництва окремих видів продукції на 100 га ріллі;

§ співставляючи об'єми виробництва окремих видів продукції тваринництва на 100 га відповідних угідь:

§ на підставі вартісних показників.

Визначимо рівень використання земель в ТОВ «АП Грузьке» на підставі вищеназваних показників.

Таблиця 2.1.2. Рівень використання земель ТОВ «АП Грузьке» на основі співставлення урожайності основних сільськогосподарських культур

Показники	Урожайність	Урожайність 2008р. у % до
	2006р.	2007р.	2008р.	2006р	2007р.
Зернові і зернобобові (без кукурудзи)	23,1	29,3	12	51,9	40,9
в т. ч. озимі зернові	25,4	39,3	15,05	59,2	38,2
ярові зернові (без кукурудзи)	11	9,5	12,5	113,6	131,5
зернобобові	24,2	10,68	5,06	20,9	47,3
Кукурудза на зерно	17,4	36	11,4	65,5	31,6
Соняшник на зерно	14,4	8,5	8,6	59,7	101,2

З даних таблиці 2.1.2 видно, що рівень використання земель у ТОВ «АП Грузьке» у 2008р. в порівнянні з 2006р. та 2007р. за окремими показниками досить сильно знизилась, про що свідчить урожайність за цими показниками. Хоча урожайність ярих зернових і соняшника порівняно з 2007р. підвищилась на 31,5% та 1,2% відповідно.

Таблиця 2.1.3. Рівень використання земель ТОВ «АП Грузьке» на основі співставлення об'ємів виробництва окремих видів продукції на 100 га ріллі

Показники	Роки	Відхилення 2008р. у % до
	2006	2007	2008	2006р.	2007р.
Одержано валової продукції, ц зерно - всього	18374	10533	29155	108,6	276,7
соняшник	2257	1265	1700	75,3	134,3
Вироблено валової продукції на 100 га ріллі, ц зерно - всього	1259	721	1739	138	241
соняшник	154	86,7	101,4	65,8	116,9

Дані таблиці 2.1.3 показують, що рівень використання землі на основі співставлення об'ємів виробництва окремих видів продукції на 100 га ріллі у 2008р. підвищився. Виробництво зерна на 100 га ріллі, у 2008 р. порівняно з 2006р. та 2007р. підвищилось на 38% та 141% відповідно, а соняшника - на 16,9% порівняно з 2007р. Хоча виробництво соняшника у 2008р. було нижчим ніж у 2006р. на 34,2%

Таблиця 2.1.4. Рівень використання земель ТОВ «АП Грузьке» на основі співставлення об'ємів виробництва окремих видів продукції тваринництва на 100 га ріллі відповідних угідь

	Роки	Відхилення 2008р. у % до
	2006	2007	2008	2006р.	2007р.
Одержано валової продукції, ц
молоко	1381	1538	1443	104,4	93,8
Вирощено в живій масі худоби і птиці (всього) в т. ч. приріст свинини	189 104	186,1 83,1	109 40	57,6 38,4	58,5 48,1
Вироблено валової продукції на 100 га відповідних угідь, ц молоко
	93,3	101,3	85,3	91,4	84,2
Вирощено в живій масі худоби і птиці (всього) в т. ч. приріст свинини	12,7 7,1	12,2 5,6	6,4 2,3	50,3 32,3	52,4 41,07

За даними таблиці 2.1.4 можна сказати, що виробництво валової продукції у підприємстві знизилось: виробництво молока на 100 га. угідь 8,6% порівняно з 2006р., та на 15,8% порівняно з 2007р.; приріст худоби і птиці, в свою чергу, знизився у 2008р. порівняно 2006р. та 2007р. на 49,7% та 47,6% відповідно. Причинами цього є неефективне використання сільськогосподарських угідь.

Таблиця 2.1.5. Рівень використання земель ТОВ «АП Грузьке» на підставі вартісних показників

	Всього, тис. грн..	Одержано на 100 га с-г угідь, тис. грн.
	Валова продукція в поточних цінах	Валова продукція в співставних цінах	Виручено від реалізації с-г продукції	Валова продукція в поточних цінах	Валова продукція в співставних цінах	Виручено від реалізації с-г продукції
2006р	1410	1725,7	867	95,3	116,6	58,6
2007р	3321,4	952,7	2526,5	218,9	62,7	166,5
2008р	5956	1510,74	4279,1	352,4	89,4	253,2
Відхилення 2008р. до:
2006р.	4546	-214,96	3412,1	257,1	-27,2	194,6
2007р.	2634,6	558,04	1752,6	133,5	26,7	86,7

Згідно даних таблиці 2.1.5 ТОВ «АП Грузьке» у 2008р. покращили свої показники порівняно з 2006 та 2008рр. У підприємстві зросла кількість як валової продукції так і виручки від реалізації. Вартість валової продукції у 2008р. на підприємстві порівняно з 2006р. та 2007р. зросла на 4546тис. грн. та на 2634,6тис. грн. відповідно. Виручка від реалізації у 2008р. становила 4279,1 тис. грн., що на 3412,1 тис. грн. більше ніж у 2006р., і на 1752,6 тис. грн. вище ніж у 2007р. Проте порівняно з 2006р. кількість валової продукції в спів ставних цінах знизилась на 214,96 тис. грн..

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в сучасних умовах в значній мірі залежить від належної забезпеченості господарства основними виробничими фондами, а також від ефективності їх використання (таблиці 2.1.6 та 2.1.7)

Таблиця 2.1.6. Вартість фондів ТОВ «АП Грузьке» на 100 га с-г угідь і середньорічного робітника

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. у % до
				2006р.	2007р
Наявність на кінець року тис. грн.
а) виробничі основні фонди	346	685	2922	844,5	426,5
б) оборотні засоби	1627,3	1527	2381	146,3	155,9
в) всього фондів	1972,3	2212	5303	264	239,7
Середньорічна чисельність робітників, зайнятих в с-г виробництві, чол.	66	65	72	109	110,7
Фондозабезпеченість, тис. грн.
а) виробниих основних фондів	22,8	46,3	172,8	758	373,2
б) оборотних засобів	107,3	103,2	140,8	131,2	136,4
в) всіх фондів	130	149,5	313	241	209,4
Фондоозброєність, тис. грн.
а) виробниих основних фондів	5,2	10,5	40,5	778,8	385,7
б) оборотних засобів	24,7	23,5	33,06	134	140,6
в) всіх фондів	29,9	34,03	73,6	246,2	216,3

Дані таблиці 2.1.6 показують, що вартість основних фондів У ТОВ «АП Грузьке» у 2008р. порівняно з попередніми значно зросла, разом з тим зросли фондозабезпеченість та фондоозброєність підприємства. Фондозабезпеченість по всіх фондах зросла на 141% порівняно з 2006р., та на 109,4% - з 2007р. Фондоозброєність у 2008р. також зросла, більше ніж в 2 рази, і перевищує фондоозброєність порівняно з 2006 та 2007 роками на 146,2% та 116,3% відповідно.

Таблиця 2.1.7. Загальні показники ефективності використання основних фондів у ТОВ «АП Грузьке»

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. до
				2006р.	2007р.
Вартість валової продукції рослинництва і тваринництва в спів ставних цінах, тис. грн.	1725,7	952,67	1510,74	-214,96	5580,7
Чистий прибуток, тис. грн.	6,3	-804,3	-163	-169,3	641,3
Виробничі основні фонди, тис. грн.	346	685	2922	2576	2237
Оборотні засоби, тис. грн.	1627,3	1527	2381	753,7	854
Фондовіддача Одержано валової продукції рослинництва і тваринництва на 1 грн. виробничих основних фондів, грн.	4,9	1,4	0,52	-4,38	-0,88
Фондоємність Вартість виробничих основних фондів на 1 грн. валової продукції рослинництва і тваринництва, грн.	0,20	0,72	1,9	1,7	1,18
Норма прибутку Відношення чистого прибутку до вартості всіх фондів, %	0,32	-36,4	-3,1	-3,43	33,3

Дані таблиці 2.1.7 свідчать про те, що підприємство у 2008р. порівняно з попередніми роками працювало неефективно. Так на 1 грн. основних фондів підприємство у 2008р. отримало лише 0,52 грн. прибутку, що на 4,38 грн. менше ніж у 2006р. та на 0,88 грн. менше ніж у 2007р. При цьому витрати основних фондів на виробництво 1 грн. продукції зросло, і становить 1,9 грн., що на 1,7 грн. більше ні у 2006р. та на 1,18 грн. ніж у 2007р. Разом з тим у підприємстві 2008р. порівняно з 2006р. норма прибутку знизилась на 2,18%, хоча порівняно з 2007р. зросла на 26,5%

Однією з найважливіших частин виробничих сил сільськогосподарського виробництва є трудові ресурси.

В таблиці 2.1.8 наведено динаміку та структуру трудових ресурсів ТОВ «АП Грузьке», а також розраховано показники ефективності їх використання.

Таблиця 2.1.8. Показники наявності трудових ресурсів і продуктивності праці в ТОВ «АП Грузьке»

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. у % до
				2006р.	2007р.
Валова продукція с-г в співставних цінах, тис. грн.	1725,7	952,67	1510,74	87,5	158,6
в т. ч.: в рослинництві	1514,4	715,17	1310,24	86,5	183,2
в тваринництві	211,3	237,5	200,5	94,8	84,4
Середньорічна чисельність робітників, зайнятих в с-г виробництві, чол.	66	65	72	109	110
в т. ч.: в рослинництві	46	43	51	110,8	118,6
в тваринництві	20	22	21	105	95,4
Всього вироблено валової продукції с-г господарства на 1 середньорічного робітника, грн.	26,1	14,7	21	80,4	142,8
в т. ч.: в рослинництві	39,2	16,6	25,6	65,3	154,2
в тваринництві	10,6	10,8	9,5	89,6	87,9

З таблиці 2.1.8 видно, що чисельність працюючих в ТОВ «АП Грузьке» в 2008 році становила 72 чол., це на 10% більше ніж у 2007р. Виробництво валової продукції на 1 середньорічного працівника у 2008р. зросло на 42,8% порівняно з 2007р., хоча порівняно з 2006р. вона нижча на 19,6%

Залежно від природно-кліматичних умов, наявності ресурсів виробництва складається спеціалізація підприємства.

Під спеціалізацією аграрного формування слід розуміти зосередження його діяльності на виробництві певного виду продукції або декількох її видів, які в найбільшій мірі відповідають конкретним природним і економічним умовам та потребам споживачів даної продукції.

Основним показником спеціалізації є структура товарної продукції.

Для визначення спеціалізації ТОВ «АП Грузьке» в таблиці 2.1.9 наведено структуру товарної продукції.

Таблиця 2.1.9. Об'єм і структура товарної продукції ТОВ «АП Грузьке»

Галузі і види продукції	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення(%) 2008р. до
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	2006р.	2007р.
Рослинництво, всього	711,9	86,3	1003,3	80,03	1783,0	83,7	-2,6	3,67
в. т. ч.:
зерно	508,6	61,7	720,0	57,4	1182,4	55,5	-6,2	-1,9
соняшник	167,6	20,3	238,6	19	114,8	5,4	-14,9	-13,6
ріпак	0,0	0,0	0,0	0,0	451,8	21,2	21,2	21,2
соя	31,3	3,8	24,0	2	0,0	0,0	-3,8	-2
інша продукція галузі	4,4	0,5	20,7	1,7	34,0	1,5	1	-0,2
Тваринництво, всього	112,5	13,7	250,2	19,97	348,1	16,3	2,6	-3,67
в. т. ч.:
жива вага ВРХ	15,8	2	73,1	5,8	116,9	5,48	3,48	-0,32
жива вага свиней	31,6	3,8	38,5	3,1	15,3	0,72	-3,08	-2,38
молоко	56,6	6,8	126,7	10,10	166,3	7,8	1	-2,3
інша продукція галузі	8,5	1,4	11,9	0,95	49,6	2,3	0,9	1,35
Разом по рослинництву і тваринництву	824,4	100	1253,5	100	2131,1	100	258,5	170

Аналізуючи дані таблиці 2.1.9 видно, що найбільшу питому вагу у структурі товарної продукції ТОВ «АП Грузьке» 2008р. займає продукція рослинництва і становить 79,9%, питома вага продукції тваринництва становить 20,1%. Ці дані досить відрізняються від даних попередніх років. Питома вага продукції рослинництва порівняно з 2006р. знизилась на 6,4%, а порівняно з 2007р. на 0,13%. Що до продукції тваринництва, то в структурі товарної продукції її питома вага зросла, порівняно з 2006р. на 6,4% і на 0,13% порівняно з 2007р.

Кінцеві результати виробничої діяльності підприємства характеризуються показниками ефективності інтенсифікації сільського господарства на підприємстві розрахунки яких представлені у таблиці 2.1.10.

Таблиця 2.1.10. Показники ефективності інтенсифікації сільського господарства у ТОВ «АП Грузьке»

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. до
				2006р.	2007р.
1.Одержано на 100 га с-г угідь, тис. грн.
а) валової продукції (в співставних цінах)	116,7	62,7	89,3	-27,4	26,6
б) валового доходу	16,4	3,5	10,6	-5,8	7,1
в) балансового прибутку (збитку)	+0,42	-53	-9,6	-10,2	43,4
2.Фондовіддача	4,9	1,4	0,52	-4,38	-0,88
3.Рентабельність,%
а) як відношення балансового прибутку до собівартості реалізованої продукції	0,07	-4,4	-0,47	-0,54	3,93
б) як відношення балансового прибутку до основних виробничих фондів і оборотних засобів	0,02	-2,4	-0,8	-0,82	1,6
4.Продуктивність праці, грн.
а) річна	26,2	14,6	20,9	-5,3	6,3
5.Вартість валової продукції на 1 грн. виробничих витрат	1,06	0,5	0,48	-0,58	-0,02

За даними таблиці 2.1.10 можна зробити такі висновки: 1) річна продуктивність праці у ТОВ «АП Грузьке» у 2008р. скоротилась на 5,3тис. грн. порівняно з 2006р., та підвищилась на 6,3 тис.грн. порівняно з 2007р. При цьому вартість валової продукції на 1 грн. виробничих витрат також скоротилась, і у 2008р. становила 0,48грн, що на 0,58грн. менше ніж у 2006р., та на 0,02грн. - ніж у 2007р. Щодо рентабельності підприємства як відношення прибутку до собівартості, то у 2008р. вона становить -0,47%, що порівняно з 2006р., нижче на 0,54%, а порівняно з 2007р. рентабельність зросла на 3,93%.

2.2 Показники розвитку галузі тваринництва (поголів'я, відтворення стада, продуктивності, валового виробництва)

Ефективність виробництва залежить від показників розвитку галуза тваринництва: поголів'я, відтворення стала, продуктивності та валового виробництва. В таблиці 2.2.1 проведемо аналіз вищеназваних показників.

Таблиця 2.2.1. Показники розвитку тваринництва у ТОВ «АП Грузьке»

Показники	2006 р	2007 р	2008 р	Відхилення 2008р. у % до
				2006р	2007р
Середньорічне поголів'я, голів	-	66	61	-	92,4
Виробництво продукції, ц	1381	1538	1443	104,5	93,8
Середньорічний надій молока від однієї корови, кг	-	2330	2336	-	100
Щільність поголів'я корів на 100 га. С-г угідь, гол.	-	4	3	-	75
Виробництво молока на 100 га. С-г угідь, ц	93,4	101	85,4	91,4	84,6

З аналізу таблиці 2.2.1 зазначимо зміни щодо діяльності підприємства у даній сфері, зокрема зниження середньорічного поголів'я на 7,6% у 2008р. порівняно з 2007р, зниження виробництва молока на 100 га. у 2008р. порівняно з 2006 та 2007 роками на 8,6% та 15,4% відповідно. Середньорічний надій молока у 2008р. залишився на рівні з 2007р. і становить 2336 кг.

Ці дані свідчать про те, що у ТОВ «АП Грузьке» знизився розвиток галузі тваринництва.

Розглянемо вплив даних факторів на валове виробництво молока у таблиці 2.2.2.

Таблиця 2.2.2. Вплив факторів на валове виробництво молока у ТОВ «АП Грузьке»

Показники	Середньорічне поголів'я гол.	Продуктивність 1 гол., кг.	Валовий вихід продукції, ц	Відхилення 2008р. до 2007р.
				всього	В т. ч. за рахунок
	2007	2008	2007	2008	2007	2008		поголів'я	продуктивності
молоко	66	61	2330	2365	1538	1443	-95	-116,5	21,35

З даних таблиці 2.2.2 видно, що вплив факторів на валове виробництво продукції молока у ТОВ «АП Грузьке» досить значний. Валовий вихід продукції знизився у 2008р. порівняно з 2007р. на 95ц., в тому числі за рахунок зниження поголів'я на 116,5ц. Але за рахунок підвищення продуктивності валовий вихід продукції зріс на 21,35ц.

2.3 Умови і рівень годівлі

Корми -- один з найважливіших видів матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва тваринницької продукції, оскільки продуктивність тварин на 50 - 80% залежить від факторів зовнішнього середовища, з яких найголовнішим є годівля.[12]

Годівля має велике значення. Тільки при забезпеченні тварин повноцінними кормами можна забезпечити їх високу продуктивність.

Від годівлі залежить не тільки кількість, а й якість продукції. При відгодівлі корів застосовують зелені корми, відходи технічного виробництва: борошняного, цукрового; комбікорми.

На практиці згодовують концентровані корми у вигляді пійла. Чим кращі грубі і соковиті корми, тим менше потрібно кормів.

Організація кормової бази включає певну систему виробництва і використання кормів, що характеризується відповідною структурою посівних площ кормових культур, технологією виробництва, заготівлі, зберігання і приготування кормів.

Використовується багато різноманітних кормів, які за походженням поділяють на такі групи: рослинні, корми тваринного походження і мінеральні. Корми рослинного походження, в свою чергу, поділяються на концентровані (зерно фуражне, комбікорми, висівки, макуха, шроти та ін.), соковиті (силос, коренеплоди, бульбоплоди, баштанні культури), грубі (сіно, сінаж, солома, полова), зелені (сіяні трави, трави природних лук і пасовищ).

Міцна кормова база передбачає виробництво різних видів кормів залежно від галузі тваринництва, враховуючи при цьому природно-економічні умови господарства. Загальну кількість кормів і окремих їх груп обчислюють у кормових одиницях.[12]

За одиницю кормів прийнята поживність 1 кг вівса середньої якості.

Співвідношення кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства. Головне завдання кормової бази г це забезпечення раціональної годівлі тварин збалансованими за всіма поживними речовинами кормами. При цьому в раціонах тварин має забезпечуватися оптимальне співвідношення кормових одиниць, перетравного протеїну, мінеральних речовин, мікроелементів та вітамінів.

Повноцінність і збалансованість кормових раціонів - найважливіша умова підвищення ефективності годівлі та продуктивності тварин.

Відповідно до біологічних особливостей худоби кормові раціони значно відрізняються за співвідношенням у них різних видів кормів. У раціонах годівлі найбільшу питому вагу займають концентровані корми.

У кормових раціонах скотарства концентровані корми становлять 25%. У раціонах годівлі ВРХ 19-20% кормів припадає на силос, 18% - на сіно, сінаж і солому, до 30% - на зелені корми сіяних трав, природних лук і пасовищ. У вівчарстві переважають пасовищні та грубі корми.

Рівень розвитку кормової бази визначається такими показниками: обсягом виробництва кормів з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 га кормової площі, на 1 умовну голову худоби (в ц корм. од.).

Кормова площа - це частина сільськогосподарських угідь підприємства, яка використовується для виробництва різних видів кормів для тваринництва.

Для розрахунку кормової площі господарства використовують формулу:

, (2.3.1)

де Кп - кормова площа господарства, га;

П_о - площа кормових культур на орних землях, га;

П_п - площа природних кормових угідь, га;

В₁, В₂, В₃ - частина валового збору окремих сільськогосподарських культур, що виділяється на корми, ц;

y₁, y₂, y₃, - урожайність сільськогосподарських культур, частина валового збору яких виділяється на корми, ц/га.[12]

2.4 Показники ефективності виробництва продукції галузі (ціни реалізації, трудомісткість, собівартість, рентабельність) і їх факторний аналіз

Економічна ефективність виробництва молока характеризується системою таких показників: трудомісткість виробництва молока, його собівартістю, ціною реалізації, рівнем рентабельності виробництва молока. Проведемо огляд показників ефективності виробництва молока у таблиці 2.4.1

Таблиця 2.4.1. Показники ефективності виробництва молока у ТОВ «АП Грузьке»

Показники	2006 р	2007 р	2008 р	Відхилення 2008р. у % до
				2006р.	2007р.
Поголів'я, гол.	-	66	61	-	92,4
Виробництво продукції,ц.	1381	1538	1443	104,5	93,8
Кількість реалізації продукції,ц.	864	854	988	114,4	115,7
Виручка від реалізації, тис. грн.	56,6	126,7	166,3	294	131,3
Виробнича собівартість, тис. грн.	107,7	183,6	264,9	246	144,3
Повна собівартість, тис. грн.	94,4	140,6	182	192,8	129,4
Прямі затрати праці на продукцію, люд.-год.	20	-	-	-	-
Ціни реалізації, грн.	65,5	128	168,3	257	131,4
Виробнича собівартість 1 ц., грн.	77,9	119,4	183,5	235,6	153,7
Повна собівартість 1 ц., грн.	109,3	164,6	184,2	168,5	112
Прибуток на 1 ц., грн.	-40	-16	-15	37,5	93,75
Прибуток на 1 гол., грн.	-	-210	-260	-	123,8
Трудомісткість одн. прод., люд.-год.	69,05	-	-	-	-
Рівень рентабельності,%	-40,1	-22,2	-8,6	21,4	38,7

Аналізуючи дані таблиці 2.4.1, зазначимо що виробництво молока у підприємстві протягом трьох років поступово збільшувалось, а разом з тим і збільшувалась виручка від реалізації яка в 2008р. вища на 194% ніж у 2006р. та на 31,3% порівняно з 2007р. Проте разом із підвищення виробництва та збільшенням прибутку у підприємстві зросла виробнича собівартість продукції і на кінець 2008р. становила 264,9 тис. грн., що на 146% більша ніж у 2006р. і на 44,3% більше ніж у 2007р.

В таблиці 2.4.2 проведемо аналіз впливу факторів на прибуток від реалізації молока у ТОВ «АП Грузьке».

Таблиця 2.4.2. Вплив факторів на прибуток від реалізації молока у ТОВ «АП Грузьке»

Показники	К-ть реаліз. продукції, ц.	Ціна. 1 грн./ц.	Повна собі варт. 1 ц., грн.	Прибуток від реаліз.,тис. грн.	Відхилення 2008р. до 2006р., тис. грн.
					всього	В т. ч. за рахунок
	2006	2008	2006	2008	2006	2008	2006	2008		об'єму	ціни	Собі варт.
молоко	854	988	128	168,3	164,6	184,2	-37,8	-15,7	22,1	-4,9	+39,8	-19,4

Дані таблиці 2.4.2 свідчать про те, що прибуток від реалізації молока у ТОВ «АП Грузьке» 2008р. порівняно з 2006р. зріс в загальному на 22,1 тис. грн.., в тому числі за рахунок цін реалізації на 39,8 тис. грн. Але разом з тим, за рахунок цін об'єму і собівартості прибуток у підприємстві 2008р. порівняно з 200р. знизився на 4,9 тис. грн. та 19,4 тис. грн. відповідно.

3.Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції в підприємстві

3.1 Резерви зміцнення кормової бази

Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від структури кормів. Необхідна кількість поживних речовин може бути забезпечена різною комбінацією кормів, що дасть різні витрати на 1 кг кормових одиниць. За науковими розрахунками найефективнішими за виходом найбільш цінних поживних речовин з 1 га є багаторічні трави, кормові буряки, кукурудза, зернофуражні культури, тощо. Однак використання високоякісних кормів та концентратів в Україні порівняно з 1993 роком скоротилося більш як на 30%. Найсуттєвіших змін зазнало використання кормів у раціонах худоби. Науковцями, що займаються молочним скотарством, було зроблено висновок, що для вирішення проблем підвищення продуктивності молочного стада та росту ефективності виробництва молока необхідно докорінно змінити структуру заготівельних кормів.

На думку провідних науковців, основними напрямками годівлі молочних корів з метою підвищення їх продуктивності є:

· зростання загального рівня годівлі поголів'я худоби;

· ліквідація білкового дефіциту в кормах на основі удосконалення структури кормовиробництва;

· збільшення в раціоні тих видів кормів, які максимальною мірою сприяють зростанню виходу продукції із розрахунку на голову худоби та поліпшенню її якості;

· впровадження передових методів кормовиробництва;

· розробка досконалих рецептів комбікормів для окремих статево вікових груп худоби;

· створення нових і ефективніше використання зрошуваних культур пасовищ;

· обґрунтування режимів годівлі корів на різних стадіях їх репродуктивного циклу.

Для ефективної і стабільної діяльності всього тваринницького комплексу потрібно насамперед змінювати кормову базу, виробництво кормів. Сільськогосподарські підприємства, які вирощують і виготовляють корми, не в змозі самостійно вирішити дану проблему. Тому державі за рахунок інших галузей, які переробляють тваринницьку продукцію в кінцевий товар, а також через макроекономічні важелі потрібно компенсувати витрати кормовиробникам, підтримувати їх доходи на належному рівні. Тобто, необхідно внести суттєві корективи в економічний механізм кормовиробництва і маркетинг кормів, у форми організації та управління цієї справи, у вирішення ряду питань щодо спеціалізації і кооперації в кормовиробництві.

За існуючої ситуації пріоритетним напрямком розвитку кормовиробництва стає курс на біологізацію інтенсифікаційних процесів за рахунок удосконалення структури кормових культур на угіддях, раціонального використання пасовищ, зменшення витрат під час заготівлі і зберіганні кормів. Більше уваги потребують також посіви багаторічних бобових трав і бобово-злакових травосумішей як найбільш доступного агротехнічного засобу підвищення продуктивності польових і кормових сівозмін за рахунок зменшення витрат гумусу і залучення в землеробство країни зростаючих обсягів біологічного азоту. Ключовим питанням підвищення ефективності травосіяння є відтворення системи насінництва багаторічних трав.

Для усунення дефіциту протеїну, передусім у концентрованих кормах, пріоритетним напрямком повинно стати збільшення обсягів виробництва зернових культур, макухи і шроту за рахунок розширення посівів гороху, вики, люпину, сої. Крім того, потрібно розширити посіви рапсу з метою використання рапсової макухи і шроту в обсязі 30-35% у структурі цих кормів.

Важливим джерелом збільшення виробництва об'ємистих кормів є природні кормові угіддя. Стратегічним напрямком розвитку лучного кормовиробництва є утримання продуктивних пасовищ, у тому числі і на окремих землях.

Однією з основних проблем у кормовиробництві залишається зниження втрат під час заготівлі і збереження кормів, які досягають 30% вирощеного врожаю. Однак її вирішення пов'язане із зміцненням і оновленням матеріально-технічної бази заготівлі кормів, особливо збиральних машин.

Кожний регіон повинен мати програму економічного і соціального розвитку агропромислового виробництва, яка б містила окремий розділ розвитку кормової бази тваринництва, включаючи не тільки внутрішньогосподарське, а й промислове кормовиробництво, сприятиме визначенню потреби в кормах на перспективу та спеціалізованих зон виробництва кормів за видами, сприятиме кооперації та інтеграції у сфері виробництва тваринницької продукції і її переробки, реалізації продуктів тваринництва на місцевих ринках, підвищують їх якість та ефективність агропромислового виробництва в цілому.

Годівля сільськогосподарських тварин є одним з найважливіших виробничих процесів у тваринництві. Ріст, розвиток та продуктивність сільськогосподарських тварин в першу чергу залежать від годівлі їх доброякісними, різноманітними та поживними кормами.

В зв'язку з розповсюдженням нових форм господарювання, розширенням підприємництва та підвищенням зацікавленості виробників в кінцевих результатах своєї праці сьогодні спеціалістам доводиться розв'язувати також дуже важливу економічну задачу: використовуючи наявну кормову базу, необхідно виробляти максимальну кількість м'яса, молока та іншої тваринницької продукції при мінімальній її собівартості. Адже вартість використаних кормів є однією із важливих складових частин собівартості тваринницької продукції.

Розв'язування таких задач неможливе без застосування сучасних економіко-математичних методів, які дозволяють знаходити екстремальні значення деякої функції при накладених на шукані невідомі певних обмежень.

Використання сучасних інформаційних технологій дає можливість розв'язування задачі ретельного та своєчасного підбору кормових раціонів, які б задовольняли всім зоотехнічним вимогам і в той же час мали мінімальну вартість.

3.2 Поліпшення породного складу

Ефективність скотарства значною мірою залежить від:

ь характеру і умов використання поголів'я,

ь санітарно-гігієнічного стану ферм.

Сучасний етап розвитку скотарства значно підвищує вимоги до селекційно-племінної роботи. Важливого значення набуває проблема формування тварин у такому напрямі, що найповніше відповідає особливостям промислового виробництва продуктів тваринництва [21].

Чим інтенсивніше ведеться господарство тим більше зростає роль і значення породи худоби. При інтенсифікації виробництва кількість продукції збільшується головним чином за рахунок підвищення індивідуальної продуктивності тварин.

Племінна робота в скотарстві спрямована на підвищення продуктивності, поліпшення якості продукції і зниження її собівартості.

Основними елементами племінної роботи є відбір, методи розведення, техніка відтворення, спрямоване вирощування молодняку, зоотехнічний та племінний облік [5].