Ліс і середовище. Ліс і вітер

Переміщення повітря в наслідок зміни тиску повітря. Вплив вітру на ліс. Вітрозахисна роль лісу, її практичне значення. Ознаки дії вітру. Фізичне випаровування з поверхні ґрунту. Визначення швидкості вітру за шкалою Бофорта. Зниження швидкості вітру.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 23.09.2011
Размер файла 15,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лекція №12

Тема ІІ. Ліс і середовище. Ліс і вітер

План

1. Вплив вітру на ліс.

2. Вітрозахисна роль лісу, її практичне значення.

1. Вплив вітру на ліс

Вітер - це переміщення повітря в наслідок зміни тиску повітря.

Вітер характеризується швидкістю і напрямом. Швидкість виражають або у метрах за секунду, або у км/год. Напрям вітру виражають або у градусах, або у румбах. При окомірному визначенні швидкості вітру користуються шкалою Бофорта і виражають її у балах.

Шкала Бофорта.

Сила вітру, бал

Назва вітру

Ознаки дії вітру

Швидкість вітру, м/сек

0

Штиль

Дим піднімається вертикально

0 - 0,5

1

Тихий

Дим дещо відхиляється від вертикалі

0,6 - 1,7

2

Легкий

Шелест листя на деревах

1,8 - 3,3

3

Слабкий

Листя і дрібні гілки коливаються

3,4 - 5,2

4

Помірний

Гілки дерев гойдаються, піднімається пил, кусочки паперу

5,3 - 7,4

5

Свіжий

Гойдаються великі гілки дерев, на воді з'являються хвилі

7,5 - 9,8

6

Сильний

Розгойдуються великі гілки

9,9 - 12

7

Міцний

Розгойдуються дерева невеликих розмірів

12,5 - 15,2

8

Дуже міцний

Розгойдуються великі дерева, ламаються гілки

15,3 - 18

9

Міцний шторм (буря)

Ламаються великі гілки і дерева

18,3 - 21,5

10

Сильний шторм

Дерева вивалюються з корінням

21,6 - 25,1

11

Жорсткий шторм

Великі порушення

25,2 - 29

12

Ураган

Викликає спустошливі дії

більше 29

вітер ліс тиск бофорт

Вітер з швидкістю 2 - 3 м/с є корисним для лісу: він посилюючи транспірацію, тим самим прискорює надходження води від коренів до листя, а разом з водою надходять і поживні речовини. Щоб процес транспірації проходив нормально, потрібно, щоб насичене вологою повітря, яке межує з листям, змінювалося більш сухим. Вважається, що оптимальною для транспірації швидкість вітру є 2 м/с. Збільшення швидкості викликає зниження продуктивності фотосинтезу. Хоча за дослідами Погребняка встановлений оптимум швидкості вітру 2 - 3 м/с, при якому продуктивність фотосинтезу не знижується. Це спостерігається при стабільному забезпеченні рослин водою. Сприяє кращому переміщенню ґрунтових розчинів до крони. Охолоджує листя та запобігає його перегріву. Покращує запилення рослин та розносить насіння, спори, пилок, тим самим сприяючи природному поновленню лісу. Слабий вітерець послаблює інтенсивність радіаційних заморозків. Взимку вітер очищає крони від навалу снігу, уберігаючи дерева від сніголаму і сніговалу.

Але вітер із швидкістю навіть 5 м/с вже впливає на ліс негативно, збільшуючи транспірацію та посилюючи дефіцит забезпечення вологою листя та пагонів. Це призводить до зниження продуктивності фотосинтезу; сильний (швидкістю 25 - 30 м/с), тривалий та сухий вітер, може стати причиною всихання асиміляційного апарату і цілого дерева, тому що коренева система буде не встигати або буде не спроможною забезпечити листя необхідною кількістю води. Сильний вітер, а особливо з постійним напрямком, часто погіршує форму крони і стовбура, деформуючи їх ще в молодому віці. Крона стає прапоровидною, перекособоченою в один напрямок. Поперечний переріз такого стовбура має форму овалу, довша вісь якого спрямована у напрямку переважаючого вітру. Вітер збільшує фізичне випаровування з поверхні ґрунту, видуває листя із захисних насаджень та узлісь і тим збіднює умови росту і функціонування рослин. Вітер спричиняє суховії, чорні бурі, вітрову ерозію ґрунтів.

Вітер впливає і на висоту дерев - чим сильніший він - тим дерева там будуть нижчими і з нижчою продуктивністю лісу. Чим сильнішим буде вітер - тим потужнішим буде коренева система, і глибше пронизуватиме грунт та розростатиметься в горизонтальному напрямку в бік, протилежний дії вітру.

Дерева, які повалені вітром з коренем, відносяться до вітровальних, а якщо зламані на будь якій висоті стовбура - до буреломних.

Від бурелому потерпають дерева деревних порід з рихлою і слабою деревиною, ураженою грибковим захворюванням. Це може бути осика, липа, вільха, ялина.

У горах швидкість вітру збільшується з підвищенням висоти над рівнем моря. На швидкість вітру в горах впливає також напрямок хребтів та долин. Вітер, зустрівши на своєму шляху гірський хребет, проривається через його ущелини і збільшує швидкість за законом аеродинаміки. Переваливши через ущелини хребта у вузьку долину, вітер досягає ураганної швидкості, змітає на своєму шляху деревостани або викликає страшні вітровали чи буреломи. Це трапляється не тільки у верхній, але й у середній і нижній смузі гір.

Треба мати на увазі, що взаємодія вітру з лісом визначається турбулентністю вітрового потоку. Для лісу небезпечні пориви вітру, крупні завихрення, які ламають та вивалюють дерева з корінням. Після опадання листя, окремі дерева, а особливо групи дерев, що розташовані серед хвойної частини деревостану, пропускають небезпечні вихори всередину хвойного деревостану, нагадуючи собою „вибиту шибку” у вікні, через яку починається вітровал.

2. Вітрозахисна роль лісу, її практичне значення

Ліс є великою механічною перешкодою на шляху горизонтального переміщення повітряних мас. Коли вітер впирається в стіну лісу, він змушений підніматися вверх і обтікати його. Потім потік опускається вниз і продовжує свій рух далі. Ліс знижує швидкість вітру. Всередині лісу набагато тихіше, ніж на відкритому просторі. Зниження швидкості вітру залежить від складу насадження, зімкнутості, структури та висоти. Якщо деревостан буде високим і густим, тим більше буде знижуватись швидкість вітру.

Ліс змінює швидкість вітру з підвітряної та завітряної сторони. З підвітряної сторони швидкість починає зменшуватись приблизно на відстані подвійної висоти дерев від стіни лісу, а з завітряного - помітно слабне до відстані десятикратної висоти насадження.

При зустрічі вітру з лісовим узліссям утворюється зона з підвищеним тиском, там швидкість вітру значно зменшується. Чим щільнішим буде це узлісся і вищі дерева там, тим вищою буде швидкість вітру до зустрічі з узліссям, тому що потоки вітру будуть намагатися обійти його зверху. В результаті біля узлісся може утворюватися вихор.

На різних рівнях від поверхні ґрунту швидкість вітру у лісі різна. Якщо в одноярусному лісі швидкість вітру у проміжному між поверхнею трав'яного покриву і пологом крон приблизно однакова, то в області крон вона збільшується і досягає максимуму над верхівками крон. На поверхні ґрунту та усередині живого ґрунтового вкриття, як правило, спостерігається повне затишшя.

Ефект зниження швидкості вітру лісовими насадженнями широко використовується у полезахисному лісорозведенні.

Щоб лісове насадження було міцним і стійким до вітру потрібно створювати змішані деревостани, садити породи з потужною кореневою системою, створюючи лісові культури селекційно вибирати кращі, здорові дерева, створювати вітростійкі галявини, створювати багатоярусні насадження з участю вітростійких порід, своєчасно проводити рубки догляду за лісом, при цьому залишаючи оптимальну кількість дерев на одиниці площі, правильно вибирають напрям лісосіки і напрям рубки.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вибір раціонального режиму та загального терміну сушіння льону. Розрахункова схема сушарки камерного типу без рециркуляції повітря. Визначення теплового балансу та загальних витрат тепла у сушарці. Графоаналітичний розрахунок процесу сушіння льону.

    реферат [102,6 K], добавлен 27.03.2012

  • Державний лісовий фонд Росії. Поняття про лісовий біоценоз. Ставлення тварин до температури. Теплокровні та холоднокровні тварини, кліматичні умови середовища їх проживання. Вплив лісу на температуру, водний баланс, випаровування, витрати тепла в ґрунті.

    реферат [22,7 K], добавлен 08.06.2011

  • Типоутворююча роль породи; класифікація та діагностичний аналіз типів лісу. Характеристика травостою та ґрунту смериково–ялицевої субучини. Визначення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень, їх розподіл на корінні і похідні деревостани.

    курсовая работа [349,3 K], добавлен 31.01.2014

  • Визначення поняття "родючість ґрунту" та її класифікація. Причини погіршення та моделі родючості ґрунту. Підвищення родючості та окультурювання ґрунтів. Закон "спадаючої родючості ґрунтів", його критика. Антропогенна зміна різних ґрунтових режимів.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2013

  • Серед природних середовищ ґрунт краще забезпечує розвиток і життєдіяльність мікроорганізмів, і найбільше змінюється під їхнім впливом. Ґрунти містять досить води, повітря та поживних речовин. У їх складі виділяють три фази: тверду, рідку і газоподібну.

    реферат [440,5 K], добавлен 09.07.2008

  • Характеристика ставів риборозплідника. Призначення їх для літнього утримання плідників і молодняка. Водогосподарські розрахунки. Визначення витрат води на наповнення ставів, на фільтрацію через тіло і основу дамби, на випаровування з водної поверхні.

    контрольная работа [64,0 K], добавлен 11.01.2014

  • Схема досліду основного обробітку ґрунту. Ранньовесняна культивація з боронуванням. Визначення площі листкової поверхні. Екологічні фактори та періодичність росту і розвитку льону-довгунця. Удосконалення системи обробітку ґрунту і періодичність росту.

    курсовая работа [44,9 K], добавлен 26.03.2012

  • Характеристики ґрунту, випробування його на зрушення. Обчислення поодиноких значень міцності ґрунту, очистка значень від екстремальних елементів. Розрахункові значення питомої ваги ґрунту. Логічні перевірки значень характеристик та кваліфікація ґрунту.

    курсовая работа [4,2 M], добавлен 11.10.2010

  • Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.

    курсовая работа [595,5 K], добавлен 12.02.2016

  • Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.

    курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.