Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка механізованої технології вирощування овочів

1. Обґрунтування плану та вихідні дані для розробки

Збільшити виробництво овочів можливо за рахунок застосування передових технологій вирощування, використання нових машин, впровадження високоврожайних сортів, а також при оптимізації режимів роботи, складу машинно-тракторного парку, при раціональному скороченні тривалості робіт та значному поліпшенні ефективності експлуатації машин та раціонального збирання врожаю.

Для підвищення ефективності виробництва овочів в ФГ «Колос» Жовтневого району необхідно застосовувати інтенсивні технології, які передбачають виконання повного комплексу агротехнічних та організаційних заходів, які направлені на одержання врожаїв. У сучасному овочівництві з поглибленням процесів спеціалізації і концентрації виробництва значно зростає роль сівозмін. Правильно розроблена сівозміна для господарства овочевого напрямку повинна відповідати таким вимогам:

підвищувати родючість ґрунту, а на цій підставі врожайність овочевих культур;

мати таке чергування, коли провідні овочеві культури розміщуються після кращих у біологічному відношенні попередників;

бути ефективним засобом боротьби із засміченістю полів, шкідниками і хворобами овочевих культур.

Так вирощування томатів передбачене в овочево-кормових та польових сівозмінах. В овочевих сівозмінах їх розміщують після пізньої капусти, гороху, ранньої картоплі, а в польових після озимої пшениці та багаторічних трав.

Для вирощування високих врожаїв овочів необхідно застосовувати високоякісне насіння. Воно повинно відповідати певним сортовим якостям, мати високу сортову чистоту, бути вирівняним за біологічними і господарськими ознаками.

Насіння овочевих культур повинно бути чистосортним, передбаченим стандартом. Сортове насіння не повинно мати домішок інших сортів та різних гібридів між видами, різновидностями та сортами різного типу господарського використання. На підставі досвіду вирощування овочів в минулі роки та плану на 2008 рік в табл. приведені вихідні дані до розробки механізованої технології вирощування овочів.

Вихідні дані для розробки

Показники	Значення
Вирощувана культура	Томати
Посівна площа	10 га
Врожайність	400 ц/га
Валовий збір	4000 ц
Попередник	Зернові колосові

2. Вибір та обґрунтування основних видів робіт

До технологічних прийомів вирощування овочевих культур взагалі можна віднести такі, як система обробітку ґрунту, внесення добрив, підготовка насіння до сівби, догляд за рослинами, зрошення і збирання врожаю.

Система обробітку ґрунту під овочеві, як і під інші сільськогосподарські культури, полягає в підтримуванні на належному рівні і підвищуванні родючості ґрунту. Поліпшені його фізичних властивостей, загортанні і змішуванні з ґрунтом органічних і мінеральних добрив, знищенні або погіршенні умов життєдіяльності бур'янів, шкідників та збудників хвороб, створенні сприятливих умов для проростання культурних рослин, росту і розвитку рослин, розвитку і розмноження корисних ґрунтових мікроорганізмів, подрібненні решток попередньої культури.

Комплекс механічних операцій впливу на ґрунт включає: лущення поверхні поля, оранку, боронування та передпосівну культивацію. Вибір прийомів обробітку, строки і послідовність операцій залежать як від попередника, так і від біологічних і агротехнічних особливостей наступної культури та сорту, під які готується площа, від ботанічного складу бур'янів, способів і видів внесення добрив.

Основний обробіток ґрунту під овочеві культури починають проводити з осені. Лущення стерні після збирання попередників, що рано звільняють поле, проводять на глибину 8-10 см причіпними дисковими лущильниками ЛДГ-20, ЛДГ-15, ЛДГ-10. Для подрібнення грубих рослинних решток і на важких ґрунтах застосовують дискові борони БДТ - 7,0, БД-10 в агрегаті з зубовими боронами БЗТС - 1,0. При потребі повторне лущення проводять в ранні строки після проростання бур'янів і внесення добрив.

Після культур, які пізно звільняють поле, застосовують зяблеву оранку без лущення на глибину залежно від типу ґрунтів, глибини гумусового горизонту і окультурення орного шару.

Рано навесні поле боронують, шлейфують і культивують. Першу культивацію проводять впоперек оранки через 5-6 днів після боронування на глибину 10-12 см, другу передпосівнуна глибину 5-6 см. Перед сівбою поле коткують.

Наступним технологічним прийомом є внесення добрив. Серед овочевих культур томати найбільш вимогливі до органічних і мінеральних добрив, норма внесення яких залежить від типу ґрунтів. Мінеральні і органічні добрива вносять після лущення, для цього використовують розкидачі для мінеральних добрів 1 РГМ-4, РУМ-3, РУМ-5, РУМ-8.

Органічні добрива транспортують до поля і розкидають рівномірно розкидачами РОУ-5, РТО-4, КСО-9, ПРТ-10. Навантаження органічних добрів в гноєрозкидачі проводять ПБ-35 з ДТ-75. Мінеральні добрива завантажують у розкидачі екскаватором ПЕ-0,8Б з трактором ЮМЗ-6АЛ, а при необхідності їх попередньо подрібнюють стаціонарною установкою АИР-20.

Підготовка насіння до сівби це наступний технологічний прийом. Він має істотне значення при вирощуванні томатів. Для цього використовують 2-3-річне насіння, калібрують його за розміром чи питомою вагою в 5% розчині повареної солі, потім, з наступним промиванням чистою водою, намочують, загартовують при знижених температурах.

Ефективним заходом перед сівбою є замочування насіння у розчинах мікроелементів і сульфіду міді, сульфату цинку, сульфату марганцю. Протруюють перед сівбою ТМТД-4-6 г/кг насіння.

Насіння томатів висівають, коли температура ґрунту на глибині 10-12 см становить 12-14С і на час сходів мине загроза заморозків. Оптимальні строки сівби у Південному Степу це друга-третя декади квітня та перша декада травня.

Норма висіву насіння 6-8 кг/га, а при сівбі пунктирними сівалками4-6 кг/га. При розрахунку норми висіву необхідно врахувати, що насіння 1 класу при ретельній підготовці ґрунту може мати польову схожість 65-80%. При середній засміченості поля, наявність насіння з лабораторною схожістю 98% на добре підготовленому ґрунті норму висіву при сівбі сівалкою СУПО-6 з діаметром насінних отворів 2,1 см можна зменшити до 4 кг/га. Глибина загортання насіння 3-4 см До і після сівби проводять коткування ґрунту.

Крім сівалки СУПО-6 для сівби насіння томатів застосовують сівалки СО - 4,2, СПЧ-6ФС, СУПН-8. Під час сівби мінеральні добрива вносять локально комбінованими сівалками СО - 4,2 та СПЧ-6ФС.

Способи сівби і схеми розміщення рослин томатів можуть бути різні з урахуванням існуючої та перспективної системи машин.

З метою формування високого врожаю овочів з одиниці площі слід спрямувати усю систему догляду на раціональне використання рослинами вологи, поживних речовин, сонячної енергії. Для цього усі агротехнічні заходи необхідно проводити в оптимальні строки та ґрунтово-кліматичні умови зони вирощування.

У процесі догляду за рослинами своєчасно розпушують міжряддя виполюють бур'яни, формують потрібну кількість рослин, а також проводять зрошення. Через 4-5 днів після сівби проводять до сходове боронування з метою знищення кірки та проростків бур'янів. Коли посіви запущені, можна провести ще 1-2 боронування по сходах: перше у фазі сім'ядольних листочків і друге у фазі 1-2 справжніх листків боронами ЗБП-0,6А чи БСО-4 поперед рядків. При двох-трьох боронуваннях знижується забур'яненість посівів на 69-91% і зменшуються затрати ручної праці при догляді за рослинами на 34-50%.

До змикання рослин у рядках проводять 3-4 розпушування ґрунту у міжряддях культиваторами УСМК - 5,4 чи КОР - 4,2 на глибину 6-10 см. Посіви у фазі двох-трьох справжніх листків проріджують. Залишаючи рослини залежно від ширини міжрядь та способу вирощування на відстані 10-20 см. Для механізованого проріджування рослин можна використати переобладнаний вздовж передковий проріджувач УСМП - 5,4.

Коли з'явилися сходи, проводять розпушування міжрядь роторними робочими органами, а наступні 2-3 розпушуваннякультиваторами з плоскорізами та прополювальними дисками. Захисна зона при вирощуванні томатів по напрямках щілинок не перевищує 3-4 см.

Одним із головних видів робіт в технології вирощування томатів є зрошення. Кращий спосіб поливу томатів дощування, при якому регулюють інтенсивність дощу і розмір краплин. Кращі умови для розвитку рослин створюються на важких ґрунтах при інтенсивності дощу 0,1-0,2 мм/хв., на середніх0,2-0,3 і на легких0,5-0,8 мм/хв. з розміром крапель не більше 1-2 мм.

Для поливу томатів на великих площах застосовують такі агрегати, як ДДА-100МА, ДКШ-64 «Волжанка», ДФ-120 «Дніпр», ДМУ «Фрегат», а на невеликих ділянках середнє струминні переносні установки К1-50 «Райдуга», «Сигма». Далеко струминні машини ДДА-70 та ДДН-100 для зрошення томатів не застосовують у зв'язку з тим, що струмінь води може завдати шкоди рослинам.

У Степу України поливають томати 8-10 разів поливною нормою в період від сходів до початку плодоношення 200-300 м³/га, а під час плодоношення 200-300 м³/га. При низькій вологості повітря застосовують освіжаючі поливи з нормою використання води 60-100 м³/га. Такі поливи підвищують відносну вологість повітря на 10-16%, знижують його температуру на 2-5 С і підвищують врожай.

Збирання врожаю томатів найбільш трудомісткий технологічний процес, тому що збирають їх тривалий час і багато разів. На цю операцію припадає до 70% усіх затрат, а на винесення продукції з поля затрачується близько 30% робочого часу збирачів. На початку плодоношення плоди збирають через 2-3 дні, а потімчерез 1-2 дні.

Застосовують три способи збирання багаторазове збирання плодів у міру їх достигання з використанням транспортно-збиральних платформ, конвеєрів, причепів; комбінований з попереднім 2-3 разовим збиранням за допомогою різних технічних засобів малої механізації, а потім одноразовий машинний; одноразовий із збиранням плодів комбайном.

З метою полегшення праці збирачів і підвищення продуктивності праці на збиранні застосовують платформи ПО-2, ПНСШ-12, АУС-15. Продуктивність праці на збиранні плодів із застосуванням платформ підвищується в 1,6-2,2 рази, знижуються прямі затрати на 24% за рахунок того, що плоди вручну не виносять за межі поля.

3. Розрахунок обсягів польових робіт

Для забезпечення своєчасного та якісного виконання кожної із вище перелічених операцій технологічного процесу вирощування овочів на належно високому рівні з чітким дотриманням агротехнічних і технологічних вимог, необхідно зробити відповідні розрахунки по визначенню матеріальних, енергетичних та трудових потреб щодо кожної із технологічної операції. Далі, відповідно до розрахунків потрібно обрати можливі існуючі варіанти комплектації машинно-тракторних агрегатів, які матимуть змогу задовольняти цим розрахункам. Також, для чіткого дотримання агротехнічних і технологічних вимог потрібно оптимально сформувати машинно-тракторний агрегат та комплекс машин в цілому. Це роблять за допомогою таких показників ефективності, як продуктивність, енергетичні та трудові затрати, приведені витрати, коефіцієнт використання, ступінь безпеки праці та шкідливості впливу на навколишнє середовище. При цьому необхідно враховувати реальні можливості господарства щодо існуючого машинно-тракторного парку, його якісного та кількісного забезпечення.

Далі зробимо поопераційний розрахунок технологічного процесу вирощування овочів. Так на прикладі, зробимо розрахунок такої технологічної операції, як оранка. Враховуючи можливості господарства та агротехнічні вимоги, найбільш оптимальним знаряддям праці буде плуг марки ПЛН. Обчислимо вище наведені показники використання для наступних машинно-тракторних агрегатів: Т-150К+ПЛН-5-35, ДТ-75+ ПЛН-5-35.

Визначаємо техніко-економічні показники роботи машинно-тракторного агрегату. Одним із перших таких показників є продуктивність МТА, яка розраховується за формулою:

(2.1)

де коефіцієнт використання часу зміни:

(2.2)

де час основної роботи агрегату за зміну,

тривалість зміни,

Для того, щоб здійснити подальші розрахунки, необхідно визначити тривалість циклу за формулою:

(2.3)

де час чистої роботи протягом циклу, год.;

час поворотів протягом циклу, год.;

час технологічного обслуговування,

Час чистої роботи протягом циклу визначається за формулою:

(2.4)

де робоча довжина гону, м:

(2.5)

де середньо захватна довжина гону,

ширина поворотної смуги, м:

(2.6)

де радіус повороту агрегату, м:

 (2.7)

довжина виїзду, м:

(2.8)

де кінематична довжина трактора,

кінематична довжина машини,

Далі уточнюємо ширину поворотної смуги за формулою:

(2.9)

де коефіцієнт кратності,

Час на повороти протягом циклу можна визначити по формулі:

(2.10)

де довжина повороту, м;

швидкість руху агрегату в процесі повороту,

(2.11)



Отже, тривалість циклу буде дорівнювати:

Підраховуємо кількість циклів протягом зміни за допомогою формули:

(2.12)

де час, що витрачається на технічне обслуговування, год.;

час підготовчо-заключних робіт,

час на регламентовані внутрішньо змінні перерви: на відпочинок та особисті потреби персоналу,

час на переїзди до місця роботи.

(2.13)

Приймаємо

Час на виконання основної роботи можна визначити як:

(2.14)

Далі визначаємо необхідну кількість агрегатів для проведення оранки за формулою:

(2.15)

де обсяг робіт,

коефіцієнт змінності,

агротехнічний строк виконання операції,

Приймаємо кількість агрегатів Т-150 + ПЛН-5-35, яка дорівнює 1.

Наступним етапом розрахунків є визначення середньо змінної витрати палива за виразом:

(2.16)

де годинна витрата палива при робочому режимі,

годинна витрата палива при холостому ході,

годинна витрата палива при зупинках з працюючим двигуном,

тривалість роботи двигуна на відповідних режимах, год.,

Тривалість роботи в холостому режимі включає такі складові:

(2.17)

Тривалість зупинок з працюючим двигуном визначається за формулою:

(2.18)

Визначаємо витрату палива на одиницю площі по формулі:

 (2.19)

Витрати палива на весь об'єм робіт становить:

(2.20)

Далі визначаємо витрату робочого часу на 1 га з виразу:

(2.21)

де кількість робітників, що обслуговують даний машинно-тракторний агрегат,

Витрати робочого часу на весь об'єм робіт:

(2.22)

Розраховуємо приведені експлуатаційні грошові витрати за формулою:

(2.23)

де балансова вартість трактора,

балансова вартість сільськогосподарської машини,

річна завантаженість трактора,

річна завантаженість сільськогосподарської машини,

кількість сільськогосподарських машин;

коефіцієнт капітальних вкладень в механізацію сільського господарства,

годинна продуктивність агрегату,

основні експлуатаційні витрати при роботі агрегату, грн./га:

(2.24)

де витрати на амортизаційні відрахування на агрегат, грн./га:

(2.25)

де амортизаційні відрахування на трактор, грн./га:

(2.26)

де коефіцієнт відрахування на капітальний ремонт трактора,

коефіцієнт відрахування на реновацію трактора,

де амортизаційні відрахування на сільськогосподарську машину, грн./га:

амортизаційні відрахування на сільськогосподарську машину, грн./га:

(2.27)

де коефіцієнт відрахування на реновацію сільськогосподарської машини,

Тоді за формулою (2.27):

де витрати на технічне обслуговування і зберігання агрегату, грн./га:

(2.28)

де витрати на ремонт і зберігання агрегату, грн./га:

(2.29)

де коефіцієнт відрахувань на технічне обслуговування, ремонт і зберігання трактору,

витрати на технічне обслуговування, ремонт і зберігання сільськогосподарської машини, грн./га:

 (2.30)

де коефіцієнт відрахувань на технічне обслуговування, ремонт і зберігання сільськогосподарської машини,

Тоді за формулою (2.28) визначимо, що витрати на технічне обслуговування, ремонт і зберігання агрегату будуть дорівнювати:

де витрати на паливно-мастильні матеріали, грн./га:

(2.31)

де питомі витрати палива,

вартість одного кілограма палива,

витрати на зарплату обслуговуючого персоналу, грн./га:

(2.32)

де денна тарифна ставка механізатора,

кількість механізаторів,

коефіцієнт надбавки за класність,

Отже, з формули (2.30) визначаємо основні експлуатаційні витрати при роботі агрегату:

Далі, за формулою (2.29) визначимо приведені експлуатаційні витрати:

Аналогічно робимо розрахунки всіх технологічних операцій, отриманні дані заносимо до технологічної та операційної карт.

4. Вибір оптимального складу МТА

вирощування овоч технологія лущення

Виконуємо вибір оптимального агрегату для технологічної операції - лущення стерні. По приведеній вище методиці та наявних в господарстві засобів механізації комплектуємо 8 варіантів лущильних агрегатів. Значення продуктивності витрати пального і сукупних затрат енергії для різних МТА на лущенні стерні наведені у табл. 2.2.

Вибір раціонального складу МТА доцільно проводити за методом Паретто, який передбачає вибір агрегату, який своїми показниками домінує на іншими. Формування множини Паретто зручно проілюструвати прикладом для двох критеріїв, бо тоді відбір домінуючих варіантів можна зобразити на площині. Потрібно вибрати кращий склад МТА за двома критеріями (продуктивність і сукупні витрата енергії або і витрата палива ).

Характеристика роботи лущильних МТА

Склад агрегату	W, га/год	gП, кг/га	fП, га/кг	ЕЛ, МДж/га	fe, га/ГДж
1. К-701+ЛДГ-20	8,3	4,5	0,22	314,5	3,18
2. Т-150+ЛДГ-15	7,5	3,1	0,32	232,9	4,29
3. Т-150К+ЛДГ-10	5,2	3,1	0,32	227,5	4,39
4. ХТЗ170-21+ЛДГ-15	7,8	2,8	0,36	204,8	4,88
5. ХТЗ170-21+ЛДГ-10	5,3	2,9	0,34	213,2	4,69
6. ДТ-75+ЛДГ-10	4,6	2,5	0,40	199,0	5,01
7. Т-70С+ЛДГ-5	3,1	2,8	0,36	203,6	4,91
8. ХТЗ-16031+ ЛДГ-5	3,2	2,8	0,36	192,6	5,19
Ідеалізований варіант	8,3		0,40		5,19

Сукупні затрати енергії при роботі МТА визначаються за формулою:

(2.33)

де сукупні витрати енергії при роботі лущильного агрегату,

енергетичний еквівалент роботи лущильника,

маса лущильника марки, кг.

У табл. 2.2 наведені розрахункові значення для наступних значень енергетичних еквівалентів:

палива

роботи трактора

лущильника

години роботи механізатора

Так наприклад, при роботі агрегату К-701+ЛДГ-20 сукупні витрати енергії становлять:

Розглянемо спочатку вибір раціонального складу МТА за критеріями продуктивності і сукупних енергетичних затрат . Формування множини Паретто зручно здійснювати при однаковому напрямку покращення всіх критеріїв. Для нашого прикладу ця умова недотримується, бо покращення продуктивності спрямоване у бік зростання, а енергомісткості у бік зниження. Для забезпечення умови введемо критерій тобто зворотній до енергомісткості. Такий критерій характеризує розмір площі, що обробляється при затраті одиниці сукупної енергії, а його покращення, як і продуктивності, спрямоване у бік зростання. Для зручності обчислень і графічної побудови за одиницю витрат енергії приймаємо 1 ГДж (10⁹ Дж).

На рис. крапками показано положення варіантів МТА в координатах , а суцільною лінією об'єднані варіанти, що складають множину Паретто. Вихід за межу Паретто здійснюється порівнянням варіантів за величинами обох критеріїв і встановленням відношення домінування. Зокрема, варіант 4 домінує над варіантами 2, 3 і 5 і за продуктивністю , і за виробітком на одиницю сукупної енергії

Формування множини Паретто

Варіанти 6 і 8 домінують над варіантом 7, але обидва включені в множину Паретто, бо між ними відсувне відношення домінування: варіант 6 переважає 8 за критерієм продуктивності але поступається за критерієм До множини Парето включені також варіант 1, над яким немає домінування, бо він має найвищу продуктивність, хоча поступається всім іншим варіантам за величиною .

Таким чином, із восьми варіантів у вихідну множину альтернатив ввійшло чотири {1, 4, 6, 8}, з яких потрібно вибрати раціональний для конкретних умов і вимог варіант.

Якщо оцінка варіантів провадиться за критеріями продуктивності і витрати палива, то замінюючи витрату палива на обернену величину аналогічно до попереднього прикладу знаходиться ВМА={1, 4, 6}. Порівняння оцінок за критеріями і і за критеріями і свідчить про подібність характеру оцінок і складу ВМА. це пояснюється тим, що витрата палива складає основну частку сукупних енергозатрат (більше 75% від ). Така подібність не характерна для операцій внесення добрив, сівби, захисту рослин, бо для них основну частку в сукупних енергозатратах складають технологічні матеріали (насіння, добрива, пестициди).

Множину варіантів інколи можна зменшити, накладаючи додаткові обмеження. Так, за умови своєчасності проведення операції можна задати мінімально допустимий темп робіт (наприклад, ), що виключить з розгляду варіанти 7 і 8. На певний обсяг робіт може бути обмежена максимальна витрата палива. Так, якщо за лущення площі господарство може витратити не більше 350 кг палива (), то з розгляду вилучається варіант 1. У цьому випадку ВМА буде включати лише два варіанти {4, 6}.

5. Розробка операційної карти на посів томатів

Агрегатують сівалку СО - 4,2 з тракторами МТЗ-80, ЮМЗ-6, Т-70. За наявністю у господарстві МТЗ-80, посівний агрегат комплектується у складі: МТЗ-80 + СО - 4,2. Роботу проводимо на полі площею 80 га, довжина гону Lg = 1000 м; ширина поля С = 800 м; схил місцевості - 2%; ґрунт - південний чорнозем. Агротехнічна допустима швидкість - до 9 км/год.

На підставі того, що агротехнічна допустима швидкість виконання даної операції 6-9 км/год, то з технічної характеристики трактора МТЗ-80 на ІІІ передачі: н_Т^ІІІ = 7,93 км/год, при силі тяги Р_К^ІІІ = 14 кН.

Коефіцієнт використання сили тяги

(2.34)

де R_агр. - тяговий опір агрегату, кН,

(2.35)

де b_p - робоча ширина захвата СО - 4,2, b_p = 4,2 м;

k_v - питомий опір агрегату, кН/м;

(2.36)

де k₀ - питомий опір СО - 4,2, k₀ = 2,5 кН/м;

ДС - темп зростання питомого опору агрегату при збільшенні швидкості на 1 км/год, ДС = 3%, тоді за формулою (2.36)

кН/м;

G_M - вага СО - 4,2, G_M = 14 кН.

Тоді

кН;

Коефіцієнт використання сили тяги

Таким чином, агрегат укомплектований правильно.

Вибираємо спосіб руху: човниковий з петльовими поворотами. Перевірку правильності вибраного способу руху проводимо шляхом розрахунку коефіцієнта робочих ходів ц та визначаємо основні кінематичні характеристики дільниці: L_p - довжину робочого ходу агрегату, м; L_Х - довжину холостого ходу агрегату, м; Е_ф - фактичну ширину поворотної смуги МТА, м; е - довжину виїзду, м; l_k - кінематичну довжину МТА, м; R - радіус повороту, м.

(2.37)

(2.38)

де Е_ф - фактична ширина поворотної смуги визначається за умови визначення мінімальної ширини поворотної смуги E_min, м.

(2.39)

(2.40)

коли повороти петльові. Радіус повороту при швидкості до 5 км/год

R = 0,9b_k, (2.41)

де b_k - конструктивна ширина захвату, b_k = 4,2 м.

м;

е - довжина виїзду агрегату,

 (2.42)

де l_к - кінематична довжина агрегату.

(2.43)

де l_T - кінематична довжина трактора МТЗ-80, l_T = 1,8 м;

l_м - кінематична довжина СО - 4,2, l_м = 3,4 м; тоді

м;

м.

Для визначення визначаємо П - кількість проходів по поворотній смузі:

. (2.44)

Фактична ширина поворотної смуги:

м.

Довжина робочого ходу агрегату:

м.

Довжина холостого ходу МТА:

м.

Спосіб руху вибраний вірно, тому що .

Визначаємо основні складові балансу часу зміни.

Чистий робочий час за зміну, год:

(2.45)

де t_рц - чистий робочий час за цикл, год.

(2.46)

n_ц - кількість циклів за зміну

(2.47)

де T_зм - тривалість часу зміни, T_зм = 7 год.

T_nз - час на підготовчо-заключні роботи, год.

(2.48)

де T_щто - час на проведення щозмінного технічного обслуговування, за нормами T_щто = 0,14 год;

T_na - витрати часу на підготовку агрегату до роботи на початку і в кінці зміни, T_na = 0,48 год;

Т_Н - час на отримання і здачу наряду, Т_Н = 0,07 год.

Т_Ф - час на зупинки по фізіологічним причинам, Т_Ф = 0,21 год;

год;

t_ц - тривалість часу одного циклу, год:

(2.49)

де t_хц - час холостого ходу агрегату по поворотній смузі, год.

год.

год;

год.

При коефіцієнті використання часу зміни:

(2.50)

змінна продуктивність агрегату W_зм:

га/зм. (2.51)

Годинна продуктивність МТА:

га/год. (2.52)

Питомі витрати палива, кг/га:

де G_TH - номінальні годинні витрати палива, кг/год; G_TH = 14 кг/год.

k_T - коефіцієнт, який враховує неповне завантаження двигуна при роботі на холостих оборотах, k_T = 0,96;

кг/га

Питомі витрати праці, люд. год/га:

люд. год/га. (2.53)

Приведені експлуатаційні грошові витрати, грн./га:

 грн./га.

де Б_тр - балансова вартість трактора, Б_тр = 87000 грн;

Б_М - балансова вартість сівалки, Б_М = 18000 грн;

Т_рт - нормативне річне завантаження трактора, Т_рт = 1100 год;

Т_рм - нормативне річне завантаження сівалки, Т_рм = 310 год;

Е_к - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, Е_к = 0,15;

S_o - основні грошові експлуатаційні витрати, грн./га

S_o = S_а + S_прз + S_пмм + S_зп; (2.54)

де S_а - сумарні амортизаційні відрахування на агрегат, грн./га;

S_а = S_ат + S_ам. (2.55)

де S_ат, S_ам - амортизаційні відрахування на трактор і культиватор відповідно:

(2.56)

де а_рт - коефіцієнт річних відрахувань на реновацію трактора, а_рт = 12,5%;

а_кт - коефіцієнт річних відрахувань на капітальний ремонт трактора,

а_кт = 4%;

грн./га;

 (2.57)

де а_рм - коефіцієнт річних відрахувань на реновацію, а_рм = 14,2%;

грн./га;

= 4,55 + 2,87 = 7,42 грн/га;

де S_прз - сумарні витрати на поточний ремонт, зберігання агрегату, грн./га:

, (2.58)

де S_прзт, S_прзм - витрати на поточний ремонт, зберігання трактора і с/г машини відповідно, грн./га;

(2.59)

де а_прзт - коефіцієнт річних відрахувань на поточний ремонт, зберігання трактора, а_прзт = 11,5%,

грн./га;

де а_прзм - коефіцієнт річних відрахувань на поточний ремонт, а_прзм = 16%;

грн./га;

S_прз = 3,17 + 3,23 = 6,4 грн/га.

Грошові витрати на паливно-мастильні матеріали, грн./га;

(2.60)

де Ц_п - вартість 1 кг палива, Ц_п = 3,4 грн/кг;

грн./га;

Витрати грошових коштів на зарплату обслуговуючому персоналу, приймаємо 32 грн./га.

Основні грошові витрати, грн./га

S_o = 7,42 + 6,4 + 15,9 + 32 = 61,72 грн/га;

Таким чином, приведені експлуатаційні витрати при роботі агрегату складають:

грн./га.

Операційна карта представлена на листі №4 графічної частини дипломного проекту.

Размещено на Allbest.ru