Використання техніки при вирощуванні картоплі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання техніки при вирощуванні картоплі

Технологія вирощування картоплі в Балинському ВПУ - 36 ґрунтується на використані факторів, що забезпечують максимальну реалізацію потенціальних можливостей культури та комплексну механізацію її виробництв.

Картоплю в господарстві використовують по інтенсивній технології. При цьому здійснюється комплекс агротехнічних, технічних і організаційних заходів, спрямованих на підвищення врожайності, поліпшення якості продукції і зниження затрат праці. При впровадженні інтенсивної технології обов'язковою умовою є застосування технічних засобів на виконання всіх виробничих процесів, починаючи з підготовки з садивного матеріалу. Важливе значення мають удосконалення систем підживлення і обробітку ґрунту, які безпосередньо впливають на поліпшення фізико-механічних властивостей ґрунту, що в свою чергу позначається на якості роботи картоплезбиральних комбайнів. Впровадження комплексної механізації і переведення картоплярства на індивідуальну основу ставить певні вимоги до підвищення якості насінного матеріалу.

Картоплю розміщують у польовій сівозмінні після озимої пшениці. При цьому є змога до настання заморозків добре виорати площу, якісно обробити її. Але і в деяких картоплю можна висаджувати і після цукрових буряків, при умові достатньої вологи.

В господарстві картоплю розміщують у такій сівозміні:

1 - багаторічні трави;

2 - озима пшениця;

3 - цукрові буряки.

Картопля повертається на попереднє місце не раніше як через 3 - 4 роки, це дає можливість запобігти поширенню хвороб і шкідників через бульби та рослині рештки.

Інтенсифікація виробництва картоплі потребує особливої уваги до технології підготовки, строків і способів внесення мінеральних і органічних добрив під картоплю вносять при основному обробітку ґрунту (під оранку), при передпосівному обробітку (суцільним і локальним способами) і в підживленні.

Картопля потребує старанного обробітку. Під неї проводять глибоку оранку ґрунту, вносять органічні добрива 30 - 40 т/га. кожна тонна органіки забезпечує прибавку врожаю бульб від 20 до 40 ц /га. На звичайних чорноземах вносять мінеральні добрива; норма азотних добрив за даними агро хімлабораторії, яка розташована в м. Дунаївці становить 30 кг/га діючої речовини (співвідношення N:P:K=1:2...3 : 1,5 - 2). В залежності від погодних умов, при достатній вологості фосфорні добрива вносять 2/3 загальної дози, калійні (повну дозу) під зяб, а азотні і фосфорні (1/3 дози) - перед весняним обробітком.

При садінні картоплі після озимої пшениці, поле двічі лущать - перший раз дисковими лущильниками ЛДГ - 5 на глибину 5 - 6 см.; другий раз після проростання бур'янів на глибину 10 - 12 см. лемішними лущильниками ППЛ - 10-25 см. Це зменшує втрати вологи з ґрунту, спровоковує проростання насіння бур'янів і посилює мінералізацію післяжнивних решток. Зяблеву оранку поєднують з внесенням органічних добрив під картоплю становить від 22 до 25 см.

Обробіток зябу на весні розпочинають з боронування в 1 - 2 сліди поперек оранки або дискування чи культивації для короткочасного підсушування з наступним боронуванням. [20]

В господарстві садять картоплю гребеневим методом.

Попередні формування гребенів і їх удобрення прискорює фізичне доспівання ґрунту і відповідно строки садіння картоплі на 5 - 10 днів, а також підвищує продуктивність картоплесаджалок, ефективність використання добрив станком дає змогу дає змогу під висадженими бульбами і над ними. Все це позитивно позначається на швидкості проростання сходів, рості і розвитку рослин.

Картопля потребує в 3 - 5 разів більшого вмісту кисню в ґрунті, ніж інші культури. При ущільнені ґрунту у картоплі погано розвивається коренева система, і утворюються дрібні деформовані бульби.

Для боротьби з бур'янами використовують гербіциди. На запирієних площах восени по зяблевій оранці вносять три-хлорацетат натрію (ТХАН) в нормі 20 - 45 кг/га і загортають боронами. Навесні до з'явлення сходів картоплі для боротьби з однодольними і дводольними бур'янами використовують прометрин (1,5 - 2,5 кг/га). витрати робочого розчину при наземному обприскуванню становлять 400 - 600 л/га.

Садіння картоплі потребує дотримання науково - обґрунтованих строків і способів.

Вибираючи спосіб садіння та глибину загортання бульб, потрібно врахувати агро-кліматичні особливості, механічний склад ґрунту, рельєф місцевості, погодні умови , окультуреність ґрунту та запаси вологи в ньому, розмір бульб і системи догляду за посівами.

Строки садіння картоплі визначаються вологістю і спілістю ґрунту, температурою на глибині розміщення бульб, скоро спілістю сортів та рельєфом місцевості.

Запізнення з садінням призводить до того, що період бульбоутворення припадає на кінець червня і липень, коли значно підвищується температура на глибині бульбоутворення. Найсприятливішою для формування бульб є температура 16 - 17°С. При температурі ґрунту вищій 23° С приріст бульб зменшується. У зв'язку з цим оптимальні строки садіння картоплі настають тоді, коли температура ґрунту на глибині 10 см. досягне 6-8° С, а ґрунт доспіває. Закінчення садіння картоплі має збігатися з переходом температури ґрунту на глибині 10 см. через 10° С. Цю роботу проводять у стислі строки. Тому у виробничих умовах конкретні строки садіння встановлюють з урахуванням температури і стану поля у весняний період.

В Балинському ВПУ-36 картоплю садять в другій - третій декаді квітня.

Глибину садіння визначають з урахуванням механічного складу та вологості ґрунту.

Залежно від розміру садивного матеріалу та конкретних умов вирощування при гребеневому способі садіння бульби висаджують на глибину 5 - 9 см. відносно рівня поверхні поля та загортають на глибину 5 - 6 см. від верхівки гребня до бульби.

До садіння гребені нарізають культиваторами, пере обладнаними для локального внесення мінеральних добрив. Для садіння в попередньо нарізані гребені опорні колеса саджалок опускають на 10 - 15 см. нижче їх нормального положення. Площі живлення потрібно диференціювати також залежно від призначення картоплі для продовольчих чи насінних цілей. В господарстві картоплю вирощують на продовольчі цілі з площею живлення 70 Х з 5 см. Догляд за посівами картоплі полягає в наступному, що перший обробіток проводиться на 7 - 12 день після садіння. В період догляду за посівами проводять 2 - 3 міжрядних обробітки до 2 - 3 після появи сходів.

Ефективним прийомом боротьби з бур'янами є присипання сходів: забур'яненість посівів зменшується в 2 - 3 рази, а приріст врожаю становить 16 - 30 ц /га.

Запізнення з присипанням сходів може спричинити зниження врожаю, тому що період наростання бульб у них короткий, а присипання дещо затримує ріст.

Перше міжрядне розпушення на глибину 12 - 14 см., одночасно підживлюючи посіви. Наступні культивації при достатній вологості ґрунту проводять на глибину 10 - 12 см., а при недостатній на 7 - 8 см. При достатньому зволожені посіви картоплі підгортають, що сприяє утворенню більшої кількості бульб.

Збирають картоплю в різні строки, залежно від її використання роздільним способом.

Викопану картоплю підсушують в полі або під навісом відсортовують. Зберігають картоплю в спеціальних картоплесховищах, в засіках. Оптимальна температура для зберігання її 3 - 5° С.

Розробка та розрахунок технологічної карти на вирощування картоплі

Технологічна карта - основний технологічний проект на вирощування та збирання даної с.-г. культури. Розробка технологічної карти починається із визначення попередників, уточнення стійкості ґрунту проти вітрової і водної ерозії, ступеня забур'яненості та переважних видів бур'янів. [5]

У графі записуємо, а в графі 1 - назва операції. Агротехнічні вимоги, показники якості проставляємо у графі 2. У графі 3 вказуємо розмірність виконуваної операції, в графі 5 фізичний обсяг робіт. Агротехнічні строки робіт проставляються в графі 4, а в графі 6 - агротехнічний час виконання операції, який встановлюється на основі агро-вимог.

Тривалість робочого часу за добу (графа 6) встановлюється на основі прийнятого в господарстві робочого дня на даний період з урахуванням операції, що виконуються. На добу приймається 1,0; 1,5; 2,0 та 3 зміни роботи з розрахунку 7 год. За зміну. На роботах із швидкісними умовами праці тривалість зміни не перевищує 6 год. При зайнятості меншій за тривалість зміни у даній графі вказують фактичний час, затрачений на виконання операції. марка зчіпки та марка с.-г. машини.

Сільськогосподарські машини підбираються так, щоб вони були взаємозв'язані у виробничому циклі та продуктивності. В графі 10 записують кількість машини в агрегаті. Норми виробітку за годину і зміну записують відповідно в графах 11 і 12. Норма виробітку встановлюється за типовими нормами виробітку с.-г. механізовані роботи.

Наприклад, приведено розрахунки по агрегату для збору личинок колорадського жука з одночасним окучуванням (МТЗ-80+модернізований культиватор КФГ - 2,8). Виробіток агрегату визначаємо за формулою:

Wзм =Wгод.* Тзм

де Wгод. - продуктивність агрегату за годину зміни часу, га/год;

Тзм. - тривалість зміни, год. Тзм. = 7 год. [ ]

Wзм= 1,8*7 = 12,4 га /зм

Кількість агрегатів (графа 13) необхідних для використання даної операції визначають за формулою:

n = Q / (Wгод. Т доб. Д р)

де Q - обсяг робіт (графа 3), Q= 10га.[ ]

Тдоб. - тривалість роботи за добу, (графа 6). Тдоб. = 7 год.; [ ]

Др. - агротехнічна тривалість виконуваної операції, Др. = 1 діб.; [ ]

Тоді:

n =10 / (1,8 * 7,0*1) = 0,8

Чисельність тракторів (графа 14) допоміжних працівників (графа 17) приймаємо згідно схеми технологічного обслуговування агрегату:

Мтр.=1 [ ]

Витрату палива на одиницю роботи (графа 15) прийнято згідно розрахунків, за довідковою літературою або нормами витрат палива, які даються в господарстві: gга = 6,2 кг/га [ ].

Витрати палива на весь осяг робіт (графа 16) визначається за формулою:

G = gга * Q,

G = 6,2 * 10 = 62кг.

Затрати праці на одиницю площі (графа 17) визначається за формулою:

Зn = (mтр+ mgn) / Wгод.

Зn = (1 + 1) / 1,8 = 1,1 люд год. / га.

Затрати праці на весь об'єм робіт (графа 18) будуть (визначати по формулі) складати:

Зc = Зn * Q,

Зc = 1,1 * 10 = 11 люд год.

Кількість нормо-змін (годин) (графа 19) визначаємо за формулою:

Hзн = Q / (Tзм * Wгод.),

Нзн = 10 / 7 * 1,8 = 5,6 - нормо-змін

Обсяг робіт в у. е. Га (графа 20) визначаємо за формулою:

Qу. е. га = Hзм * Wзм. у. е. га

картопля агротехнічний врожайність

де Wзм. у. е. га - нормативний еталонний виробіток в у. е. га. За зміну для трактора МТЗ - 80. W зм. у. е. га = 4,9 у. е. га.

Тоді:

Qу. е. га = 5,6 * 4,9 = 27,4.

Поняття і зміст операційної технології.

Операційна технологія - це комплекс агротехнічних, технічних, організаційних і економічних правил по високопродуктивному використанню машинних агрегатів, забезпечуючи високу якість польових механізованих робіт. Впровадження операційних технологій є умовою переведення, вирощування та збирання с.-г. культур, на прогресивну індустріальну технологію.

Операційно-технологічна карта - це робочий план, де передбачені планом підготовки агрегатів і поля до роботи, черговість робіт, облік і оплата праці, техніка безпеки і контроль якості виконання агротехнічних прийомів на кожні операції, які ґрунтуються на науково-технічних розробках, перевірених в господарстві. Організація виробництва с.-г. продукції за операційними технологіями дає змогу на перед передбачити в господарстві недоліки, своєчасно поповнити матеріальні засоби, ліквідувати несправності в агрегатах, забезпечити економічне та раціональне використання праці і техніки.

Операційна карта на окучування - збирання жуків приведена на листі .

Умови роботи агрегату

Нахил поля 4%;

Швидкість вітру 10 м/с;

Вологість ґрунту 35%.

Агротехнічні вимоги

Глибина обробітку до 15 см.;

Відхилення глибини ходу робочих органів + - 2 см.;

Пошкодження стебел не більше 5%;

Висота гребня до 20 см.;

Ширина гребня до 30 см.;

Повнота збору личинок 90%.

Підготовка агрегату до роботи

Провести за трактором та с.-г. машиною ЩТО;

Причепити с.-г. машину до трактора і надійно зафіксувати її;

Визначити оптимальну швидкість роботи4

Відрегулювати агрегат на висоту кущів і глибину підгортання;

Відрегулювати натяг струшу вального транспортера;

Перевірити надійність кріплення збиральних мішків.

Комплектування машинного агрегату по догляду за картоплею

Тяговий розрахунок

З технічної характеристики визначаємо інтервал технологічно допустимих швидкостей для даної с.-г. машини: Vт.д. = 8...12 км/год.

Даним швидкостям відповідають слідуючи передачі трактора (МТЗ - 80) [5]

VV = 8.75 км/год. VVI = 10.6 км/год.

VVII = 9.6 км/год. VVIII = 11.6 км/год.

Тяговий опір машини визначається за формулою:

Rм = (Gмх + Gв)((fм + I)/100), (3.8)

де Gмх - вага машини, Gмх = 5,5 кН. [8]

Gв - вага, збірних личинок, Gв = 0,1 кН.

fм - коефіцієнт опору кочення коліс, fм = 0,12.

І - нахил місцевості, І = 2%.

Тоді:

Rм = (5,5 + 0,1)((0,12 + 2)/100) = 0,784 кН,

Приведено тяговий опір машини визначаємо за формулою:

Rпр.= 0,159*(Nк + Nор.) * ітр. * мр / Zк * Пн, (3.9)

де Nк - потужність, яка передається від приводного колеса струшувала,

N = 3*2 = 6 кВт.

Nор. - потужність яка витрачається на підгортання корча картоплі,

Nор. = 2,5*5 = 12,5 кВт,

Iт. - передаточне відношення трансмісії трактора на прийнятих передачах, де IТ5 = 57,4; IТ7 = 52,7; IТ6 = 49,0; IТ8 = 44,5.

мр. - ККД трансмісії трактора, мр. = 0,85;

Пн - номінальна частота обертання колінчастого вала двигуна,

Пм. = 36,7 с^-1; Zк - радіу коченя, м.

Zk = Zo + Hш, (3.10)

де Z0 - радіус стального диска, Z0 = 0,25м.;

Нш - ширина профіля шини, Нш = 0,1 м.

Zk = 0,25 + 0,1 = 0,35 м.

Підставимо дані у вище наведену формули, одержемо:

Rпр.v = 0,159 * (6 + 12,5) * 57,4 * 0,85 / 0,325 * 36,7 = =12 кН

Повний тяговий опір агрегату, на визначених агрегатах, визначаємо за формулою:

Ra = Rm + Rпр, (3.11)

Rav = 0.784 + 12 = 12.6

Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля трактора за формулою:

? р гак = Rа / ((Pгак - G * і) / 100), (3.12)

? р гак v = 12,6 / ((13,3 - 31,5 * 2)/100) = 0,99

Отже агрегат буде працювати на - передачах, оскільки тут найбільший коефіцієнт використання тягового зусилля трактора.

підготовка поля до роботи

За 2...3 дні до обробітку міжрядь картоплі оглянути поле і видалити предмети, що заважають роботі агрегату.

Позначити вішками міжряддя для заїзду агрегату.

Відмітити вішками за межами поля поворотні смуги, Е = 60 м.

Спосіб руху агрегату: човниковий з петльовими поворотами.

Коефіцієнт робочих ходів ? = 0,95. [5]

Зробити пробний заїзд агрегату для проведення кінцевих регулювань агрегату в польових умовах.

Кінематичну довжину агрегату визначаємо за формулою:

Lk = lt + lm, (3.13)

де lt - кінематична довжина трактора, lt = 4м.

lm - кінематична довжина с.-г. машини, lm = 2м.

Lk = 4 + 2 = 6м.

Довжину виїзду агрегату визначаємо за формулою:

L = 0,5 * Lk, (3.14)

L = 0,5 * 6 = 3 м.

Ширину поворотної смуги визначаємо за формулою:

Emin = 2,8 * Ro + L + dk, (3.15)

де dk - кінематична ширина агрегату, dk = 2,8 м.

Ro - радіус повороту, Ro = 0,8

Ro = 0,8 * 2,8 = 2,24 м.

Тоді:

Emin = 2,8 * 2,24 + 3 + 10 = 8,3 м.

Приймаємо Emin = 10 Н.

Робочу довжину гону визначаємо за формулою:

Lp = L - 2E, (3.16)

Lp = 500 - 2 * 10 = 480 м.

L * B = 50 * 8 = 100000 м? = 10 га.

Коефіцієнт робочих ходів визначаємо за формулою:

? = Lp / (Lp + Lx.), (3.17)

Довжину холостого повороту визначаємо за формулою:

Lx = (6,6...8,0) * R + 2 * 1, (3.18)

Тоді:

Lx = 7 * 2,24 + 2 * 3 = 21,7

Підставивши дані у вище приведену формулу, одержимо:

? = 480 / 480 + 21,7 = 0,95

Розрахунок технічно-експлуатаційних показників роботи агрегату

Робочу швидкість агрегату на прийнятій передачі визначаємо за формулою:

Vp = Vt (1 - ?/100), (3.19)

де ? - буксування коліс, гусениць трактора, ? = 5…10% [21]

Тоді:

Vp = 8,75 (1 * 5 / 100) = 8,31 км/час

Годину і зміну продуктивності агрегату визначаємо за формулою:

Wгод. = 0,1 * Bp * Vp * T, (3.20)

Wзм. = 0,1 * Bp * Vp * T * Tзм, (3.21)

де Т - коефіцієнт використання часу зміни, Т = 0,76. [19]

Тзм - час зміни, Тзм = 7 год. [3]

Тоді:

Wгод. = 0,1 * 2,8 * 8,31 * 0,76 = 1,8 га/год.

Wзм. = 0,1 * 2,8* 8,31 * 0,76 * 7 = 12,4 га /мз.

Витрати палива визначаємо за формулою:

g = (Gтр.* Tр. * Gтх * Tх + Gтз. * Tз) / Wзм, (3.22)

де Gтр, Gтх, Gтз - годинна витрата палива при робочому ході, холостих поворотів і під час зупинок агрегату з працюючим двигуном,

Gтр. = 12,0 кг/год.; Gтх = 7,0 кг/год.; Gтз = 1,4 кг/год. [3]

Tp, Tx, T3 - відповідно робочий час, час на повороти і час на зупинку агрегату.

Робочий час визначається за формулою:

Tp = T * Tзм., (3.23)

Tp = 0,76 * 7 = 5,32 год.

Час зупинок агрегатів на протязі зміни визначається за формулою:

Tз = (tтех + tвідп) * Tр + tвідп, (3.24)

де tтех - час простою на одну годину чистої роботи агрегату, tтех = 0,06 год.

tвідп- час відпочинку механізаторів, tвідп - 0,10...0,25 год.

Тщто - час простою машини при технічному обслуговувані на протязі зміни,

Тщто = 0,2...0,5 год.

Тоді:

Тз = (0,06 + 0,10) * 5,32 + 0,20 = 1,05 год.

Час руху агрегату на полосі повороту і переїзди визначаємо за формулою.

Тх = Ттзп - (Тр + Тз), (3.25)

Тх = 7,0 - (5,32 + 1,05) = 0,63 год.

Тоді:

gга = (12 * 5,32 + 7 * 0,63 + 1,4 * 0,63) / 12,4 = 6,2 кг/га.

Затрати праці на одиницю виконаної роботи визначаємо за формулою:

Зп = m / Wгод., (3.26)

де m - кількість обслуго вального персоналу, m = 2.

Тоді:

Зп = 2 / 1,8 = 1 люд-год/га.

Размещено на Allbest.ru