Експлуатація машинно-тракторного парку

1.2 Планування механізованих с/г робіт

Важливою умовою використання МТП є:

1) раціональний склад МТП;

2) оптимальний план механізованих робіт;

3) надійність технічних обслуговувань МТП.

Для того, щоб визначити потрібну кількість сільськогосподарських машин та скласти план їх використання, визначають обсяг механізованих робіт на заданий період.

З технологічної карти вибираються однойменні операції, які виконуються в однин і той же агротехнічний строк, обсяг робіт сумується і заноситься в план механізованих сільськогосподарських робіт в календарній послідовності.

Відповідно до цих даних складаємо таблицю 1.1.

Нормативну продуктивність агрегату, графа 7, беруть на основі технічно обґрунтованих норм виробітку, що використовується в господарстві.

Норму витрати палива на одиницю роботи, графа 8, беремо із збірника „Типові норми виробітку і витрати палива на механізовані польові роботи”.

Графа 1 - “Назва с/г операції” - записується с/г операції.

Графа 2 - “Одиниці виміру” га, тони.

Графа 3 - “Обсяг виконаних робіт” га, тони.

Графа 4 - “Обсяг виконаних робіт в умовних еталонних гектарах” - з урахуванням коефіцієнта переводу в умовні гектари.

Графа 5 - “Календарні строки виконання с/г робіт” - записується в хронологічному порядку.

Графа 6 - “Обсяг робіт, закріпленими за окремими марками машин” - обсяг виконаних робіт агрегату за встановлену кількість робочих днів.

Графа 7 - “Норми виробітку машин різних марок” - обсяг виконаних робіт агрегатом за зміну.

Графа 8 - “Норма витрат палива окремих марок машин” - витрати палива кг/га.

1.3 Розрахунок завантаження тракторів сільськогосподарськими роботами

Розрахунки по завантаженню тракторів сільськогосподарськими роботами проводяться на основі плану механізованих робіт та оформляються у вигляді таблиці (дивитися таблицю 1.2)

Розрахунки проводяться окремо з відповідної площі одним трактором в календарній послідовності і теж виписуються для кожної марки трактора.

Розрахунок по завантаженню тракторів сільськогосподарськими роботами виконуються в наступній послідовності;

Графа 1 - „Назва сільськогосподарського процесу” - переписується з таблиці 1.1 графи першої із зберігання порядкового номера.

Графа 2 - „Одиниці виміру” - гектари, тони.

Графа 3 - „Обсяг виконаних робіт” - фізичні гектари, тони.

Графа 4 - „Обсяг виконаних робіт в умовних еталонних гектарах” - записується об'єм робіт в у.е.га

Графа 5 - „Календарні строки виконання сільськогосподарських робіт” - переписується з таблиці 1.1 графи п'ятої.

Графа 6 - „Кількість календарних днів” - відведених на виконання даної операції.

Графа 7 - „Кількість робочих днів” - записується кількість робочих днів без врахування вихідних днів

Др=Дк-Дв , (1.1)

Графа 8,9 - „Марка і кількість сільськогосподарських машин в агрегаті” - записується марка с/г машини (графа 8), кількість в агрегаті (графа 9).

Графа 10 - „Тривалість робочого дня” - в годинах

Тдн=Тдн·дзм, (1.2)

де Тдн - тривалість робочого дня. год;

Тзм - тривалість зміни, год.;

дзм - кооф. змінності , дзм=1;1,5;2.0.

Графа 11 - „Норма виробітку агрегату за годину” -

Wгод=Wзм/Тзм, (1.3)

де Wгод - годинна виробітку;

Wзм - змінний виробіток

Графа 12 - „Норма виробітку агрегату за добу” -

Wдоб=Wгод·Тдоб, (1.4)

Графа 13 - „Сумарний виробіток агрегату” - виробіток агрегату за календарний строк, га/добу

Wсум=Wдоб·Др, (1.5)

Графа 14 - „Потрібна кількість тракторів” - записується необхідна кількість тракторів

п_тр=F·га/Wсум, (1.6)

Графа 15 - „Потрібна кількість сільськогосподарських машин” - записується необхідна кількість сільськогосподарських машин.

п_с/г=п_тр·п_с/г агрегат, (1.7)

п_с/г - необхідна кількість машин;

п_тр - необхідна кількість тракторів;

п_с/г агрегат - кількість сільськогосподарських машин в агрегаті.

1.4 Розробка графіка завантаження тракторів та визначення їх оптимального складу

Визначення необхідної кількості тракторів та узгодженість їх робіт по посіву та обробці різноманітних культур здійснюється за допомогою графіка завантаження тракторів.

Цей графік будують в прямокутних координатах окремо по кожній марці тракторів. По горизонтальній вісі відкладається час на виконання даної операції в днях, а по вертикальній вісі - кількість тракторів необхідних для виконання даної операції.

При цьому виходить прямокутник, який показує відповідну операцію, номер якої вказується в середині прямокутника.

Операції, які співпадають по строках. Наносяться одна на одну. Після побудови всіх сільськогосподарських операцій виконується коректування всього завантаження з метою зменшення кількості складу даної марки тракторів.

Воно здійснюється таким чином:

1 спосіб - шляхом зміни агротехнічних строків виконання операції;

2 спосіб - шляхом перерозподілу частини або всього обсягу робіт з однієї марки трактора на іншу;

3 спосіб - шляхом зменшення коефіцієнтної змінності.

Експлуатаційну кількість тракторів приймаємо по максимально скоректованому завантаженню тракторів (графіка). Інвентарна кількість тракторів визначається по максимальному результату з формули з урахуванням коефіцієнту технічної готовності

(1.8)

де п_інв - інвентарна кількість тракторів;

п_е - експлуатаційна кількість тракторів;

К_ТГ - коефіціент технічної готовності,

К_ТГ = 0,95

По скоректованому графіку за найбільш напружений період виконання сільськогосподарських робіт, приймаємо експлуатаційну кількість тракторів марок:

Т-150К - 2 шт.;

ДТ-75 - 3 шт.;

Т-70С - 1 шт.;

ЮМЗ-6Л - 2 шт.

Інвентарну кількість тракторів визначаємо за формулою

Приймаємо 2 трактори

Приймаємо 4 трактори

Приймаємо 1 трактор

Приймаємо 2 трактори

1.5 Визначення необхідної кількості паливно-мастильних матеріалів

Розрахунки потреби в основному паливі виконується для кожної марки тракторів окремо, виходячи із обсягу робіт в фізичних одиницях і нормах витрат палива на одиницю роботи. Пусковий бензин і мастильні матеріали визначаємо в процентному відношенні від основного палива.

Загальну потребу в паливно-мастильних матеріалах для виконання механізованих робіт підсумовують за видами усіх витрат.

Для розподілу витрати палива на проведення технічного обслуговування на всі трактори і комбайни необхідно річну витрату палива по окремим маркам тракторів чи комбайнів помножити на кількість інвентарних тракторів та комбайнів. Визначення кількості дизельного палива та проведення ТО-2 та ТО-3 по одній марці сумують, потім одержують загальну витрату (дивись таблицю 1.4)

Таблиця 1.4 - Визначення потреби пускового бензину та ПММ в центнерах

1.6 Розрахунок агрегату для збирання зернових

Визначаємо максимальну швидкість при роботі Vр , км/год., за формулою

V= ,(1.2)

де h - урожайність, h= зо ц/га; км/год

q - пропускна здатність, q = 5 кг/сек.;

д - коефіцієнт соломистості, д=1,5;

Вр- робоча ширина захвату.

V= км/год.

Визначаємо потужність двигуна, яка буде використана при збиранні комбайном культур з цією швидкістю Nе, кВт, за формулою

Nе= , (1.3)

Rm=Gm• (f+і), (1.4)

де Gm - вага комбайна, Gm=83,3 кН;

f - коефіцієнт опору кочення, f=2%;

і - величина підйому, і= 2%.

Rm= 83,3•(0,1+0,02)= 9,99 кН

Nе= =62,06

Так, як Nе=62,06 < Nен= 73, то агрегат буде працювати з швидкістю 4,17 км/год.

Визначаємо годинну продуктивність агрегату Wгод , га/год, по формулі

W_год = 0,1 • В_р • V_р • , ( 1.5 )

де - коефіцієнт використання часу зміни ; = 0,65

В_р - робоча ширина захвату агрегату , м, В_р = 5,76 м;

Визначаємо робочу ширину захвату В_р , м, по формулі

В_р = В_к • , ( 1.6 )

де - коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату; = 1,0

В_р = 5,76 • 1 =5,7 6 м

V - робоча швидкість, V_р =4,17 км/год.

W_год = 0,1 • 5,76 • 4,17 • 0,65 = 1,56 га/год

Визначаємо змінну продуктивність W_зм, га/зм, по формулі

W_зм = 0,1 • В_р • V_р • Т_р, (1.7)

Т_р = Т_зм • , (1.8)

Т_р = 7 • 0,65 = 4,55 год.

W_зм = 0,1 • 5,76 • 4,17 • 4,55 = 10,92 га/год

Визначаємо витрату палива на одиницю виконаної роботи, G_од, кг/га, по формулі

,(1.9)

де Т_х - час роботи, витраченої на холості переїзди, год;

Т_зуп - час зупинок, год.

, (1.10)

год.

G_р - середня витрата палива при роботі з навантаженням, кг/год.

G_р = G_{p max} • з_вик,(1.11)

де G_{p max} - максимальна витрата палива при русі з навантаженням, кг/год,

G_{p max}=25;

G_х - витрата палива на холостий хід, кг/год.

G_x = 12

G_зуп - витрата палива при зупинках, кг/год.

G_зуп= 2,5

кг/га

Кінематичний розрахунок збирального агрегату

Приймаємо гоновий спосіб руху .

Визначаємо ширину загінки, яку пройде агрегат за змінуG_зм, м по формулі

, (1.12)

де L - довжина гону, L =1000 м [3]

м

Визначаємо число ходів агрегату n_з, шт., по формулі

, (1.13)

шт.

Визначаємо робочу ширину загінки С_р, м, по формулі

С_р = n_к · 2 · В_р , (1.14)

С_р = 10 · 2 · 5,76 = 115,2 м

Визначаємо ширину поворотної смуги Е, м, по формулі

Е = 1,5R + l,(1.15)

де R - радіус повороту коліс, м;

l - довжина виїзду агрегату, м.

Е = 1,5 · 6+1,1 = 10,1 м

Визначаємо кількість ходів на поворотній смузі n, шт., по формулі

, (1.16)

шт.

Визначаємо робочу ширину поворотної смуги Е_р, м, по формулі

Е_р = n_n · В_р , (1.17)

Е_р = 2 · 5,76 = 11,52 м

Обґрунтування вибраного способу руху агрегату зводиться до визначення коефіцієнта використання робочих ходів агрегату.

Визначаємо коефіцієнт використання робочих ходів ц, по формулі

, (1.18)

де L_р - довжина робочого ходу агрегату, визначаємо по формулі

L_р = L - 2Е_р = 1000 - 2 · 11,52 = 976,96 м

L_х - довжина холостого ходу агрегату

L_х = 0,5•С_р+2,5•R+7•L, (1.19)

L_х = 0,5 ·11,52 + 2,5 · 6+7• 1,1=80,3 м

Отже, приймаємо спосіб руху агрегату гоновий, при L= 1000 м, коефіцієнт використання робочих ходів агрегату дорівнюють 0,92.

2. Технологічна частина

2.1 Система технічного обслуговування МТП господарств

Підтримання експлуатаційних показників машин у встановлених межах вимагає регулярного проведення певних заходів з управління їх технічним станом. До них відносяться: експлуатаційна обкатка, раціональне використання, технічне обслуговування, ремонт, зберігання. Управління технічним станом машин полягає в обґрунтуванні та у призначенні видів і періодичності технічного обслуговування, видів і методів ремонту, критеріїв граничного стану, ступеня відновлення технічного ресурсу складових частин, тривалості використання до списання і т. д. Для конкретної машини управління технічним станом полягає у проведенні таких робіт:

· вимірювання засобами технічної діагностики параметрів, що визначають стан її складових частин;

· порівняння одержаних значень із допустимими чи граничними величинами;

· визначення залишкового ресурсу складових частин;

· призначення виду і обсягу ремонтно-обслуговуючих робіт;

· виконання призначених робіт.

Як видно з наведеного переліку, перші три групи робіт з управління технічним станом машин пов'язані з технічним діагностуванням. Мета діагностування полягає у визначенні технічного стану та причин несправностей машин, у видачі рекомендацій з виконання необхідних операцій технічного обслуговування і ремонту.

Для підвищення ефективності робіт діагностування суміщують із наступним регулюванням механізмів та виконанням нетрудомістких операцій, спрямованих на усунення виявлених несправностей машини.

Технічне обслуговування -- це комплекс робіт щодо підтримання роботоздатності та справності машин при їх використанні, зберіганні і транспортуванні.

Метою технічного обслуговування машин при використанні є систематичний контроль технічного стану агрегатів та виконання планових робіт для зменшення інтенсивності зношування деталей, запобігання відказам і несправностям. Саме обслуговування полягає у виконанні операцій, спрямованих не на відновлення форми чи розміру деталей (це здійснюється при ремонті), а на відновлення параметрів взаємодії деталей шляхом підтягування різьбових з'єднань, регулювання зазорів між деталями, натягу пружин, заміни мастильних матеріалів, відновлення лакофарбових покриттів тощо. Винятком є лише операції по заміні фільтруючих елементів повітряних, паливних та масляних фільтрів, коли відновити їх роботоздатність шляхом очищення та миття уже неможливо. У цьому і полягає основна відмінність операцій технічного обслуговування від ремонтних операцій, що легко пояснити на прикладі накладок зчеплення. В міру зношування накладок роботоздатність зчеплення підтримується відновленням зазорів у механізмі керування ним. При граничному зношенні накладок забезпечити роботоздатність зчеплення таким способом неможливо, необхідний ремонт -- заміна накладок.

Технічне обслуговування при зберіганні машин полягав у виконанні робіт із їх захисту від корозії, старіння гумо-технічних виробів, деформації несучих елементів конструкцій та ін.

Ремонт - це комплекс операцій, спрямованих на відновлення справності та роботоздатності машини в цілому або ресурсу її складових частин. Умовно його поділяють на капітальний та поточний.

Капітальний ремонт - це ремонт, що виконується для відновлення справності та повного (або майже повного) ресурсу машини із заміною чи відновленням усіх її частин, у тому числі і базових.

Поточний ремонт - це ремонт, що виконується для забезпечення чи відновлення роботоздатності машини і полягає в заміні чи відновленні окремих її частин. При поточному ремонті складові частини машини, що досягли граничного стану, підлягають капітальному ремонту, а ті, що не досягли -- поточному (в разі необхідності). Несправні складові частини можуть бути замінені новими чи відремонтованими. При цьому заміна робиться лише за умови, що інші складові частини мають значний запас ресурсу.

Для МТП кожного господарства, певних груп і для окремих машин може бути вибрана, і запроваджена-власна система технічного обслуговування і ремонту. Цей вибір залежить від конкретних умов експлуатації техніки, функціонування і рівня організації інженерно-технічної служби, особливостей машин та інших факторів, у тому числі економічних.

Враховуючи критерій-необхідності виконання ремонтно-обслуговуючих робіт, можна виділити два принципи створення системи ТО: за потребою після відказу, планово-запобіжна. Система, побудована за кожним із вказаних принципів, має свої переваги і недоліки і може бути найбільш ефективною за певних умов. Перша з них передбачає втручання в технічний стан машини лише в разі відказу чи виникнення несправності. Вона може застосовуватись для:

· простих машин і знарядь (плуги, культиватори, зчіпки тощо) з обмеженою кількістю можливих операцій ТО;

· машин з коротким терміном, використання (спеціальні сівалки, жатки тощо), для яких основні заходи, спрямовані На відновлення роботоздатності, виконуються в міжексплуатаційний строк;

· МТП з достатньою кількістю резервних машин, які можуть бути оперативно включені а роботу у випадку відказу основного агрегату;

· тракторів і сільськогосподарських машин, що знаходяться в індивідуальному користуванні 1 мають перерви між інтенсивним використанням;

· господарств, де створені спеціальні аварійні бригади чи лавки, які .можуть оперативно ліквідувати наслідки відказу.

Планово-запобіжна система ТО передбачає коригування технічного стану машин до появи, відказів чи несправностей і, у зв'язку з цим, вимагає певної регламентації робіт, зокрема, періодичного контролю, технічного стану машин (діагностування), виконання операцій технічного обслуговуванні і ремонту, обсягу та змісту ремонтно-обслуговуючих робіт. Враховуючи можливості контролю технічного стану машин плановр-запобіжна система ТО може впроваджуватись, у двох варіантах:

· з регламентованою періодичністю і обсягом ремонтно-обслуговуючих робіт;

· з регламентованим контролем технічного стану машин.

Перший варіант планово-запобіжної системи передбачає регламентацію як періодичності виконання . робіт (залежно від наробітку), так і обсягу робіт (перелік операцій ТО) . Цей варіант системи прийнятий для господарств, де не налагоджена служба технічної діагностики машин. Другий варіант передбачає регламентований (безперервний або періодичний) контроль технічного стану машин. Обсяг робіт визначається за результатами цього контролю (діагностування). Зрозуміло, що такий варіант планово-запобіжної системи має значні переваги, проте його застосування можливе лише при наявності дієздатної. служби діагностики машин. Таким чином, планово-запобіжна система технічного обслуговування МТП базується на проведенні в основному профілактичних (запобіжних) заходів, які підвищують надійність машин шляхом попередження відмов. Система передбачає також відновлення роботоздатності та справності при раптових відмовах, уникнути які поки що не вдається. Крім того, система дає змогу обґрунтовано визначити час, вид, обсяг і місце робіт, з технічного обслуговування і ремонту машин, застосувати сучасні методи і засоби виконання робіт.

Планово-запобіжна система технічного обслуговування, Ідо нині застосовується на підприємствах АПК, .враховує особливості Конструкції та використання машин і тому дещо відрізняється своєю структурою для тракторів, сільськогосподарських машин, автомобілів. Згідно діючої системи, трактори всіх марок підлягають різним видам ТО.

Під час використання та тривалого зберігання сільськогосподарських машин, в тому числі комбайнів, встановлені різні види технічного обслуговування.

Таблиця 2.1 - Види технічного обслуговування для тракторів усіх марок

Таблиця 2.2 - Види технічного обслуговування сільськогосподарських машин

* Для посівних і садильних машин, жаток і підбирачів, машин для захисту рослин і внесення добрив.

* * Для комбайнів, складних самохідних машин, складних стаціонарних машин для післязбирального обробітку.

Вдосконалення системи технічного обслуговування МТП у господарстві починається з її впровадження, і цей процес безперервний.

2.2 Технологія технічного обслуговування зернових комбайнів

Зернозбиральні та спеціальні комбайни.

Зернозбиральний комбайн СК-„Нива”. Операції, які треба виконати при ЩТО: очистити від пилу та післяжнивних решток кабіну, підлогу, фільтр повітроочисника, сітку повітроочисника двигуна, різальний апарат (підбирач), робочі поверхні клавіш соломотряса, решета очистки, каменевловлювач; усунути можливі підтікання масла, палива, робочих рідин; перевірити і підтягнути кріплення повітроочисника й всмоктувальних трубопроводів двигуна, різального апарата, мотовила (підбирача) та шнека жатки; перевірити рівень і при необхідності долити масло в картер та воду в систему охолодження двигуна; змастити втулки верхнього й нижнього шківів варіатора мотовила (підбирача) жатки, сферичні шарніри шатуна та ножа різального апарата; запустити двигун і на холостому ходу перевірити його роботу, а також функціонування механізмів керування робочими органами та ходовою системою комбайна; опустити жатку на башмаки і зупинити двигун; після зупинки двигуна перевірити на слух роботу центрифуги та турбокомпресора.

При ТО-1, додатково до операцій ЩТО необхідно: зовні очистити комбайн від пилу, бруду та післяжнивних решток; провести обслуговування двигуна та акумуляторних батарей; очистити отвори в пробках паливних баків, промити фільтр та сапун гідросистеми; перевірити і встановити потрібний тиск в шинах коліс; перевірити надійність кріплення копіювальних башмаків жатки, транспортерів, корпусів підшипників бітерів, молотильного барабана, соломонабивача, а також моста ведучих коліс до рами та самих коліс до маточин; перевірити і відрегулювати натяг похилого транспортера, натяг пружин механізму зрівноважування жатки, натяг приводних пасів та ланцюгів, запобіжні муфти, систему закриття копнувача; змастити підшипникові вузли відповідно до таблиці (карти) мащення комбайна запустити двигун, перевірити функціонування гальм, зчеплення ходової частини та двигуна; зупинити двигун, опустити жатку на башмаки і при необхідності відрегулювати муфти зчеплення і гальма.

Таблиця 2.3 - Тиск в шинах самохідних комбайнів

ТО-2 проводять, якщо сезонний виробіток комбайна перевищує 280 мотогодин. При цьому додатково до операцій ТО-1 треба виконати такі роботи: очистити зовнішні поверхні, двигун та кабіну комбайна від пилу, бруду і післяжнивних решток; очистити фільтри повітроочисника кабіни; провести обслуговування двигуна, акумуляторних батарей та електрообладнання комбайна; відрегулювати механізм переключання передач; видалити повітря з гідросистеми приводу гальм, зчеплення,. рульового керування; дозаправити їх робочою рідиною; довести до нормального рівень масла в картерах коробки передачі моста ведучих коліс, бортових редукторах; дозаправити робочою рідиною гідросистему; змастити підшипникові вузли комбайна згідно з схемою (таблицею) мащення; запустити двигун, перевірити функціонування всіх механізмів та органів керування, усунути виявлені недоліки.

Зернозбиральний комбайн «Дон-1500».

При ЩТО: очищають від пилу та післяжнивних решток капот двигуна, конденсатор кондиціонера, водяний та масляний радіатор двигуна, дах кабіни і сітку її повітроочисника, майданчик обслуговування двигуна, верхню кришку та боковини молотарки і похилої камери, захисні кожухи механізмів привода робочих органів; оглядають комбайн і усувають підтікання палива, мастил, робочих рідин; перевіряють рівень і при необхідності доливають масло в картер двигуна в баки гідросистеми та гідропривода ходової частини, а також воду в радіатор системи охолодження двигуна; запускають двигун, встановлюють жатку на опори, зупиняють двигун і очищають каменевловлювач; змащують шарніри з'єднання ножа з механізмом привода (з важелем механізму коливальної шайби); запускають двигун, перевіряють його роботу, а також роботу механізмів керування робочими органами комбайна, агрегатами ходової частини, роботу контрольно-вимірювальних приладів, усувають виявлені в процесі перевірки недоліки.

При ТО-1 додатково до операцій ЩТО треба: очистити і промити сапуни баків гідропривода та гідросистеми; перевірити і долити до необхідного рівня масло в баки гідропривода, гідросистеми та конічний редуктор похилого шнека бункера, гальмову рідину -- в бачки гідросистеми гальм і зчеплення; виконати операції ТО двигуна і акумуляторних батарей; перевірити й встановити потрібний тиск в шинах коліс; проконтролювати надійність кріплення дисків коліс до маточин, акумуляторних батарей в ящиках і їх клемових з'єднань; перевірити і відрегулювати натяг пасів привода компресора кондиціонера, насоса НШ-32-3 гідросистеми та насоса гідростатичної трансмісії; відрегулювати натяг приводних ланцюгів та пасів; змастити механізми і агрегати згідно з таблицею мащення комбайна.

Виконуючи ТО-2, якщо комбайн продовжує роботу, додатково до операцій ТО -1 необхідно: визначити питому густину електроліту та при необхідності зарядити акамуляторні батареї; провести ТО двигуна; змастити механізми комбайна відповідно до карти мащення. Якщо ж комбайн після 250--300 год закінчує роботу, то згідно з ГОСТ 20793-86 ТО-2 об'єднують з післясезонним ТО. При цьому необхідно: видалити післяжнивні рештки з внутрішніх порожнин всіх робочих органів і транспортуючих пристроїв; закрити чохлами електрообладнання, вимити машину, просушити її, обдуваючи стиснутим повітрям; шляхом огляду та безрозбірної технічної діагностики визначити стан складових частин і агрегатів для встановлення обсягу ремонтних робіт до наступного збирального сезону; ослабити всі пружини натяжних пристроїв та запобіжних муфт; пофарбувати поверхні з порушеним покриттям; нанести захисні покриття на робочі поверхні шківів, натяжних роликів, різального апарата жатки; зняти і продефектувати всі приводні ланцюги; придатні до дальшого використання ланцюги проварити в маслі і встановити на місця без натягу; штоки всіх гідроциліндрів ввести всередину, зовнішні їх частини покрити консерваційним маслом; промити центрифугу, фільтр-відстійник і сапуни гідросистеми; замінити фільтрувальні елементи фільтра гідросистеми; злити паливо з бака і залити в нього 20 л робоче-консерваційного палива (з присадкою АКОР-1); провести внутрішню консервацію двигуна і гідросистеми; злити паливо з паливної апаратури та воду з системи охолодження; загерметизувати двигун й інші складові частини комбайна; встановити комбайн в закритому приміщенні на підставки, знизити тиск в шинах коліс (до 0,4 МПа).

3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Організація технічного обслуговування МТП

Технічне обслуговування машинно-тракторного парку на рівні підрозділів господарств (бригад, відділків) може здійснюватись за двома формами.

Бригадно-індивідуальна форма організації ТО машин передбачає виконання всіх робіт трактористами-машиністами, за якими ці машини закріплено. Лише при виконанні складних регулювальних та діагностичних операцій їм допомагають бригадир тракторної бригади чи механік відділка. Однак для цієї форми організації обслуговування характерними є низька якість робіт та великі втрати робочого часу через простої агрегатів.

Спеціалізоване ТО є більш прогресивною формою організації робіт. Вона передбачає створення спеціалізованих ланок при центральних виробничих базах, машинних дворах, пунктах ТО господарств та ремонтно-транспортних підприємствах РАПО. Ланки оснащують необхідними засобами механізації робіт, діагностичною апаратурою. При цьому тракторист-машиніст в значній мірі, а іноді і повністю звільнений від виконання робіт по ТО машин. Завдяки чіткому розподілу обов'язків, спеціалізації робітників на виконанні окремих операцій, застосуванню засобів механізації робіт, високій кваліфікації виконавців така форма сприяє зменшенню витрат матеріалів, коштів, затрат праці, підвищенню якості ТО та використання машинно-тракторних агрегатів.

Спеціалізовані ланки виконують такі роботи: ТО тракторів та комбайнів; регулювання сільськогосподарських машин; усунення нескладних відказів машин; комплекс операцій по зберіганню машин; збір і відправку на ремонт машин та їх складових частин.

До складу спеціалізованих ланок включають заправників, майстрів-наладчиків, майстрів-діагностів, слюсарів-ремонтників, слюсарів-зварників та інших спеціалістів. Простіші операції по обслуговуванню машин (очищення, миття, перевірка кріплень та ін.) виконують механізатори, за якими вони закріплені.

Заправник з участю механізатора виконує операції по заправці та мащенню машин при виконанні ЩТО.

Всі інші види обслуговування (ТО-1, ТО-2, ТО-3, СТО) проводять майстер-наладчик разом з механізатором обслуговування машини.

Діагностичні операції при проведенні ТО-3 виконує майстер-діагност. Він же визначає причини відказів і поломок, а також загальний технічний стан машини.

Слюсарі-ремонтники та слюсарі-зварники здійснюють позаплановий ремонт машини.

При виконанні ТО-1, ТО-2 та СТО виявлені поломки і наслідки відказів усувають майстри-наладчики. Складні роботи (коли ремонт вимагає більше 2 год) виконують спеціалізовані ремонтні ланки.

Як правило, майстри-наладчики, діагности, слюсарі-ремонтники, заправники та інші спеціалісти, що працюють на пересувних засобах ТО і ремонту машин, одночасно є водіями цих машин.

Майстри-наладчики спеціалізованих ланок виконують такі роботи: перевірку і регулювання механізмів машин; комплектування та наладку агрегатів (при участі слюсаря) на машинному дворі та в полі; усунення відказів; проведення складних робіт по ТО та ремонту машин; опитування трактористів-машиністів про виявлені недоліки в роботі агрегатів та їх своєчасне усунення.

Роботою спеціалізованих ланок керують майстри-наладчики або старші майстри. Ланка в складі 2 чоловік обслуговує 10 -20 тракторів, трьох - 20 - 30, п'яти - 30-40 тракторів.

Старший майстер-наладчик або майстер-наладчик, що керує спеціалізованою ланкою, виконує такі функції: організує роботу ланки, навчання її робітників передовим прийомам праці, контролює обсяг та якість виконання робіт по ТО відповідно до технологічних карт;

виконує найбільш складні операції по обслуговуванню, пов'язані з регулюванням основних складових частин тракторів та сільськогосподарських машин;

забезпечує дотримання строків постановки машин на ТО;

оформляє документацію на проведення ТО, видає талони (жетони) трактористам після проведення чергового обслуговування;

видає механізаторам сільськогосподарські машини для використання на польових роботах, приймає їх після закінчення робіт, відповідає за підготовку і постановку їх на зберігання та за дотримання правил зберігання;

разом з інженером господарства та-бригадиром тракторної бригади залучає в разі необхідності механізаторів для виконання робіт по ТО і підготовці машин до зберігання;

спільно з бригадиром та інженером господарства бере участь в технічній експертизі і оформленні документів при аварійних випадках;

оформляє замовлення на поставку складових частин, експлуатаційних матеріалів для ТО машин;

організовує збір та відправку складових частин, агрегатів та деталей машин на ремонт в спеціалізовані підприємства;

оснащує пункт ТО необхідним обладнанням, забезпечує його правильне використання та зберігання.

Залежно від організації використання машин та відстані до стаціонарних пунктів ТО машин в господарствах здійснюють за допомогою стаціонарних чи пересувних засобів, їх вибір може бути обґрунтований виходячи з раціональних відстаней холостих переїздів тракторів.

Пересувні засоби широко застосовують в напружені періоди польових робіт, особливо при роботі агрегатів у склад» комплексних механізованих загонів.

При виборі організації ТО слід керуватися такими правилами:

ЩТО агрегатів можна проводити на місцях їх роботи в польових умовах та на пунктах ТО. При ЩТО тракторів, самохідних сільськогосподарських машин

в польових умовах для виконання змащувальних та заправних робіт треба використовувати пересувні заправні агрегати;

періодичні обслуговування ТО-1 і ТО-2 тракторів та складних машин можна виконувати на стаціонарних пунктах ТО і на місцях їх роботи в польових умовах з обов'язковим використанням агрегатів ТО;

обслуговування машин при підготовці до обкатки та після неї, а також сезонні ТО тракторів і самохідних шасі треба проводити на стаціонарних пунктах ТО, а ТО-3 тракторів - на стаціонарних пунктах (постах) ТО, обладнаних засобами ресурсного технічного діагностування. Допускається проведення ТО-3 на постах без такого обладнання, але при обов'язковому використанні пересувних діагностичних установок. Періодичне обслуговування ТО-3 та сезонні обслуговування енергонасичених тракторів (К-701, Т-150, Т-150К, МТЗ-100) треба виконувати на СТОТ або на спеціалізованих постах при РТП РАПО. Періодичні обслуговування цих тракторів допускається проводити також на стаціонарних постах ТО в господарствах при наявності відповідної ремонтно-обслуговуючої бази.

Таблиця 1.1 - План механізованих робіт

Таблиця 1.2 - Розрахунки по завантаженню тракторів сільськогосподарськими роботами

Подобные документы

• Ремонт сільськогосподарської техніки

  Розрахунок кількості технічних обслуговувань і ремонтів машинно-тракторного парку. Складання плану та побудова графіку завантаження майстерні. Технологія проведення технічного обслуговування трактора. Розрахунок собівартості технічного обслуговування.
  
  курсовая работа [187,8 K], добавлен 16.01.2014
  

• Планування робіт по ремонту і технологія ремонту жатки кормозбирального комбайну КСК-100

  Розробка організації виробничого процесу в відділенні по ремонту сільськогосподарських машин і технології ремонту жатки кормозбирального комбайну. Склад машинно-тракторного парку господарства. Розрахунок ремонтів і планового технічного обслуговування.
  
  дипломная работа [3,2 M], добавлен 13.10.2010
  

• Проектування системи машин для комплексної механізації вирощування цукрового буряка по інтенсивній технології в ТОВ "Глухів-Агроінвест" Глухівського району з розробкою операційно-технологічної карти посіву цукрового буряка

  Аналіз технології організації посіву цукрового буряка. Вибір оптимального складу оптимального складу машинно-тракторного парку. Розрахунок техніко-економічних показників роботи посівного агрегату. Розрахунок собівартості сільськогосподарської продукції.
  
  дипломная работа [173,6 K], добавлен 09.08.2015
  

• Машинно-тракторні агрегати ТОВ "Надія"

  Облік кількісного та якісного складу машинно-тракторного парку підприємства "Надія" в умовах комплексної механізації виробництва сільськогосподарської продукції. Агротехнічні вимоги до роботи техніки та розрахунок потреби паливно-мастильних матеріалів.
  
  реферат [38,1 K], добавлен 30.04.2011
  

• Планування технічних обслуговувань машин

  Вибір типів засобів діагностики і обслуговування агропромислової техніки. Визначення об'ємів робіт по технічному обслуговуванню тракторів та кількості робітників спеціалізованої ланки. Зміст технологічної і діагностичної карт сільськогосподарських машин.
  
  реферат [71,7 K], добавлен 19.09.2010
  

• Організація системи технічного обслуговування ТОВ "Турбота"

  Використовування ресурсного потенціалу. Трудомісткість технічного обслуговування. Визначення складу виробничих і допоміжних ділянок. Компоновка виробничого корпусу і технологічне планування ділянок. Вибір і обґрунтовування основних захисних покриттів.
  
  дипломная работа [180,6 K], добавлен 03.02.2012
  

• Планування роботи МТП з розробкою технології оранки поля після вирощування озимої пшениці

  Стан та перспективи розвитку АПК країни. Розмірність технологічної операції. План механізованих робіт, графік машиновикористання. Агротехнічні вимоги до оранки після збирання озимої пшениці. Визначення продуктивності машинно-тракторного агрегату.
  
  курсовая работа [159,0 K], добавлен 21.04.2011
  

• Визначення складу МТП для виробничого підрозділу на весняний період з розробкою операції технології передпосівної культивації під посів цукрового буряку

  Техніко-економічна характеристика господарства. Побудова лінійного графіка використання сільськогосподарських машин. Розрахунок марочного складу колісних та гусеничних тракторів. Підготовка трактора і з'єднання з культиватором. Умови роботи агрегату.
  
  курсовая работа [94,7 K], добавлен 30.08.2014
  

• Комплекс машин для виробництва кукурудзи на зерно за енергозберігаючою технологією з розробкою операційної технології сівби з внесенням мінеральних добрив у спільному українсько-польському підприємстві "Еко-Міван"

  Розрахунок технологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур (гречки, кукурудзи). Обґрунтування прийнятої технології виробництва. Визначення оптимального складу машин для механізації виробництва заданої культури, підготовка поля до роботи.
  
  курсовая работа [368,6 K], добавлен 24.04.2015
  

• Система технічного обслуговування сільськогосподарських машин

  Визначення особливостей технічного обслуговування зерно-, кормо- та силосозбиральних комбайнів, плугів, культиваторів, посадочних машин під час підготовки, в процесі та після закінчення експлуатаційної обкатки. Послідовність розконсервації транспорту.
  
  реферат [46,5 K], добавлен 19.09.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам