Хвороби ростин: вірус тютюнової мозаїки
Особливості біології вірусу тютюнової мозаїки. Джерела первинного ураження вірусом та рослини–індикатори. Застосування біогумусу та біологічних методів захисту рослин від хвороб. Ефективне застосування біопрепаратів при вирощуванні овочевих культур.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.09.2010 |
| Размер файла | 1,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1 Характеристика вірусу тютюнової мозаїки
1.1 Особливості біології вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ)
1.2 Джерела первинного ураження вірусом
1.3 Рослини - індикатори
Розділ 2 Традиційні методи боротьби з ВТМ
2.1 Біологічний метод
2.2 Ефективне застосування біопрепаратів при вирощуванні овочевих культур
2.3 Бактеріальні препарати і біогумат та їхні властивості
Розділ 3 Нові технології з використанням ВТМ в дослідженнях
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Нові штами представляють собою вихідний матеріал для еволюції вірусів. Оскільки РНК-вмісним вірусам бракує механізму виправлення помилок під час реплікації геному, то часто спостерігається утворення ними мутантів внаслідок однієї чи декількох нуклеотидних замін (Banerjee et al., 1995). Молекулярні механізми, за допомогою яких утворюються певні варіації у вірусній популяції, в своїй більшості ті ж самі, що й у клітинних організмів, за виключенням того випадку, коли у багатьох груп вірусів рослин матеріалом є не ДНК, а РНК (Elena, 2000). Одинична заміна основи, що призводить до заміни відповідної амінокислоти у білку є, ймовірно, однією з найбільш звичайних подій, які дають початок природній мінливості (Matthews, 1992). Первинна структура капсидних білків природніх штамів ВТМ підтверджує цей погляд. Щодо невеликих РНК-вмісних вірусів, до яких належить і ВТМ, капсидний білок є винятково важливим для опису вірусу та його штамів (Van Regenmortel, 1999). Крім загальних властивостей цього білку (розміру, амінокислотного складу, вторинної та третинної структури), багато інших його властивостей частково або майже повністю можуть визначати й функції вірусу (Lartey, 1996). Вони включають в себе серологічну специфічність, архітектуру віріону, електрофоретичну рухливість (Murphy, 1995). Тому вивчення штамового різноманіття шкодочинних вірусів, розробка надійних методів їх діагностики є актуальним сьогодні для вирішення ряду як теоретичних, так і прикладних завдань.
Мета
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:
1) дати характеристику вірусу тютюнової мозаїки;
2) розглянути традиційні методи боротьби з ВТМ;
3) охарактеризувати нові технології з використанням ВТМ в дослідженнях
РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ВІРУСУ ТЮТЮНОВОЇ МОЗАЇКИ
1.1 Особливості біології вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ)
У 1892 році російський мікробіолог Дмитро Йосипович Іванівський вивчав тютюнову мозаїку - хвороба рослини тютюну, при якій його листки стають плямистими. Іванівський знайшов, що сік, отриманий з уражених листків, при нанесенні його на здорові рослини здатний передавати їм хворобу. Бажаючи виділити мікроорганізми, що викликають тютюнову мозаїку, Іванівський вирішив пропустити сік із хворих листків через порцелянові фільтри, пори яких настільки малі, що через них не можуть пройти навіть самі дрібні бактерії. Профільтрований сік як і раніше інфікував здорові рослини, і Іванівський вирішив, що його фільтри мають дефекти і тому пропускають крізь себе бактерії, що викликають тютюнову мозаїку.
Нідерландський мікробіолог Мартін Біллем Бейеринк у 1897 році, повторивши експеримент Іванівського, прийшов до висновку, що агент, що викликає хворобу тютюну, занадто малий, щоб пори порцелянового фільтра змогли його затримати. Бейеринк перепробував усі доступні в той час мікроскопи, але так і не зміг знайти хоч що-небудь, що можна було прийняти за збудника цього захворювання. Оскільки спроби виростити культуру цього хвороботворного агента також виявилися невдалими, учений вирішив, що агентом, що інфікує, є якась речовина, молекула якого приблизно такого ж розміру, як і молекула цукру. Бейеринк назвав цей інфікуючий агент, фільтрівним вірусом (слово «вірус» латинське, воно переводиться як «отрута», «отрута»).
Вірус тютюнової мозаїки належить до роду Tobamovirus. За морфологією жорсткі палички 300 нм довжиною та 18 нм діаметром. Мають спіральну симетрію з кроком біля 2,3 нм. Геном представлений однією одноланцюговою молекулою + РНК з молекулярною масою близько 2 х 106 D. Один поліпептид оболонки, молекулярна маса близько 17 - 18 х103 D. Ефективні імуногени. Більшість членів групи мають помірне коло господарів. Легко передаються механічно, деякі - насінням.
Tютюнoвa, aбo звичaйнa мозаїка. Збyдник - вipyc Nicotiana vims 1 Sinith. Пoшиpeнa повсюдно. Уpaжyє пpoтягoм вегетації. Лиcтки cпoчaткy cвiтлiють, пoтiм нaбyвaють мoзaїчнoгo зaбapвлeння, лиcткoвi плacтинки дeфopмyютьcя, ткaнинa мiжжилкaми здyвaєтьcя. Ha cтapиx лиcткax мoзaїчнi плями cтaють некротичними. Джepeлo пepвиннoї iнфeкції - pocлиннi peштки тa cyxi листки. B пepioд вeгeтaцiї вipyc пoшиpюєтьcя cиcними кoмaxaми, ocoбливo пoпeлицями тa пiд чac лoмки листків. Oптимaльнa тeмпepaтypa для poзмнoжeння вipycy 26-290С. Шкoдoчиннicть висока. B ypaжeниx лиcткax змeншyєтьcя вмicт вyглeвoдiв, нiкoтинy, ypoжaй знижується. Kpiм тютюнy, ypaжyє pocлини poдини aйcтpoвиx i пacльoнoвиx.
Рисунок 1 - Листя тютюну, уражені вірусом
Американськими ученими створений новий тип цифрової пам'яті, яка складається з неорганічних платинових частинок, упроваджених у вірус тютюнової мозаїки (TMV).
Вірус тютюнової мозаїки є трубкою довжиною 300 нм, що складається з білкової оболонки, усередині якої міститься ядро з РНК. На думку учених, така структура вірусу найбільш зручна для приєднання наночасток.
Рисунок 2 - Електронномікроскопічне зображення ВТМ (лінійка 100 нм).
Рисунок 3 - Спіральний капсид вірусу тютюнової мозаїки
В ході експерименту група учених під керівництвом проф. Ян-Яна (Yang Yang) з Каліфорнійського університету приєднувала до вірусу тютюнової мозаїки шістнадцять позитивно заряджених іонів платини, повідомляє PhysOrg. Під впливом зовнішнього електричного поля високої напруженості заряд від молекули РНК передається наночасткам платини. При цьому білкова оболонка вірусу діє як енергетичний бар`єр, утримуючи переміщені заряди і не даючи їм повернутися в початкове положення.
Вірус з нанесеними на нього наночастками платини може знаходитися в двох стабільних станах, що відповідає логічному «нулю» і «одиниці».
Час доступу до пам`яті, створеної на основі TMV вірусу, складає близько мікросекунди, що зіставно з показниками сучасної флэш-пам`яті. Крім того, дані, що містяться в пам`яті, збережуться навіть при вимкненому живленні.
В даний час учені працюють над зменшенням розміру приладу і збільшенням щільності зберігання інформації, а також розробкою систем для читання і запису інформації. На думку розробників, подібні пристрої в майбутньому знайдуть широке застосування в біоелектроніці. Їх можна буде імплантувати в живі тканини в терапевтичних цілях.
1.2 Джерела первинного ураження вірусом
Основним джерелом первинного ураження рослин ВТМ є післяжнивні рослини та їх залишки (стебла, листя, корені). В полі вірус передається соком хворих рослин під час культивації, пасинкуваня, вершкування, збирання листя та плодів. ВТМ може також переноситись різними комахами з гризучим апаратом гусінню, кониками, слимаками тощо. Награмаджується і зимує ВТМ в айстрах, капусті, конваліях, подорожнику, маку, хризантемах і багатьох інших багаторічних рослинах, звідки він може переноситись на однорічні рослини.
Крім мозаїки, ВТМ спричиняє на помідорах стрик, внутрішній некроз плодів, нитковидність, папоротевість листя. За деяких екологічних умов (недостатність освітлення, зниження температури, висока вологість) на помідорах з'являються більш тяжкі ураження, які призводять до відмирання ділянок тканин на стеблах та листі. Стрик поширенний як в закритому, так і відкритому ґрунті. Втрати врожаю від хвороби досягають 40-60%. В умовах надмірного азотного живлення стрик проявляється у найбільш шкідливій формі. В останні роки у південних районах країни поширюється внутрішній некроз помідорів, що знижує врожайність до 8-20%. При ранньому ураженні рослини відстають у рості, втрати врожаю перевищують 30-40%. При більш пізньому ураженні мозаїка може бути різко вираженою, але рослини розвиваються, цвітуть і плодоносять. На стиглому листі тютюну ознаки хвороби можуть зникати, хоча рослина буде інфікована вірусом. Втрати врожаю в цих випадках становлять 10 15%. Стійкий сорт тютну «Імунний- 580».
1.3 Рослини - індикатори
Рослинами - індикаторами є N. tabacum (тютюн звичайний), N. sylvestris - системна реакція, Ch. amaranticolor (лобода), N. glutinosa, N. tabacum cv Xanthi nc, Phaseolus vulgaris (квасоля звичайна) сорт Пінто, Datura stramonium (дурман звичайний) - локальні некрози.
Циркуляція ВТМ: взимку - зберігання в ґрунті, воді, багаторічних рослинах (подорожник, мак), рослинних залишках, однорічних бур'янах (лобода, дурман), незбираному гарбузинні, коренеплодах буряків, навесні - механічна передача при обробці ґрунту, неспецифічна механічна передача комахами з гризучим апаратом; передача між рослинами. Влітку - період найбільшого розмноження, пов'язаний з температурою, вологістю та збільшенням біомаси рослин (картопля, томати, тютюн, перець), співіснування сільськогосподарських рослин та бур'янів, восени - розповсюдження переважно серед бур'янів.
Таблиця 1 - Рослини, чутливі до ВТМ
|
Beta vulgaris |
Буряк |
|
|
Capsicum frutescens |
стручковий перець |
|
|
Cucumu sativus |
огірок |
|
|
Cucurbita pepo |
гарбуз |
|
|
Lycopersicon esculentum |
помідор |
|
|
Phaseolus vulgaris |
квасоля |
|
|
Solarium tuberosum |
картопля |
|
|
Latuca saliva |
салат посівний |
|
|
Ch. hybridum |
лобода |
|
|
D. stramonium |
дурман звичайний |
|
|
Papever rhoeas |
мак дикий |
|
|
Physalis floridana |
фізаліс |
|
|
Plantago major |
подорожник великий |
Безсимптомні рослини:
|
Avena sativa |
овес посівний |
|
|
Heliantus annuus |
соняшник |
|
|
Hordeum vulgare |
ячмінь звичайний |
|
|
Pisum sativum - |
горох посівний |
|
|
Spinacia oleraceae |
пшінат городній |
|
|
Triticum aestivum |
пшениця м'яка |
|
|
Zea mays |
кукурудза звичайна |
|
|
Daucus carota |
морква дика |
|
|
Brassica campestris |
капуста польова |
|
|
Capsella bursa-pastoris - |
грицики звичайні |
|
|
Diantus barbatus |
гвоздика бородата |
|
|
Salvia splendens |
шавлія блискуча |
|
|
Solarium nigrum |
паслін чорний |
Вірусна тютюнова мозаїка це одне із самих старих відомих захворювань рослин. Чуму, відома в середньовічній Європі як «чорна смерть», є однієї із самих старих хвороб, що приводять до масової загибелі людей. В останні роки чуму залучила до себе увага через її потенційне застосування як біологічну зброю. Недавно вчені змогли домогтися зміни вірусу тютюнової мозаїки, завдяки чому заражені їм рослини робили білкові імунні тіла проти чуми. Це перетворило тютюнові оранжереї в біологічні фабрики протичумної вакцини.
РОЗДІЛ 2 ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ВТМ
Вірус «Тютюнова мозаїка» практично невиліковна. Одним із способів боротьби з ним - це 10% розчин молока (1 л води на 100 мл молока). Цим розчином потрібно обприскувати розсаду, починаючи з появи першого дійсного листа, через кожні 10 днів. Він обволікає листки захисною плівкою. Добре в один літр цього розчину додати 3-4 краплі йоду. Йод сприяє збільшенню кількості квіток на кисті. Томати, знаходячись у теплицях, люблять гарну вентиляцію, провітрювання.
2.1 Біологічний метод
Біологічний метод захисту рослин від хвороб полягає у використанні мікроорганізмів-антагоністів та антибіотиків.
Ґрунтові гриби з роду триходерма є активними антагоністами багатьох мікроорганізмів-збудників хвороб. Біопрепарат триходермін, виготовлений на торфі, рекомендується використовувати для обробки насіння 0,3-0,5% суспензією та для замочування коренів розсади томата у суміші з ґрунту, перегною та триходерміну (0,5-1 г триходерміну на рослину). При цьому значно знижується ураженість розсади чорною ніжкою після висадки в грунт.
Застосування компостів у системі біологічного захисту є досить ефективним засобом боротьби з хворобами. Крім цього, вони підвищують мікробіологічну активність ґрунту. Для виготовлення компостів використовують відходи рослинного та тваринного походження. Додавання вермікультури (культури червоного каліфорнійського дощового черв'яка) або каниги (рідини рубця жуйних тварин) до суміші відходів прискорює їхнє розкладання та перегнивання, а також збагачує компости поживними та стимулюючими речовинами.
Антибіотик аренарин є ефективним проти бактеріальних хвороб томата (знезараження насіння водним розчином антибіотика в співвідношенні 1:1000).
2.2 Ефективне застосування біопрепаратів при вирощуванні овочевих культур
В умовах сьогодення гостро стоїть проблема пошуку нових перспективних напрямків у сільському господарстві при використанні технологій, безпечних для здоров'я людини, тварин і біоти взагалі. В зв'язку з цим відбувається поступовий перехід від інтенсивного промислового сільськогосподарського виробництва до альтернативного (зокрема біологічного або екологічного), яке передбачає раціональні шляхи використання енергетичних ресурсів і зменшення забруднення навколишнього середовища, одержання високоякісної сільськогосподарської продукції, зберігання і підвищення родючості ґрунту, безвідходне використання сільськогосподарської продукції. Однією зі складових частин екологічного ведення сільського господарства є застосування бактеріальних препаратів, спрямованих на покращення живлення рослин, продукту біоконверсії відходів рослинного походження - біогумату і біологічних засобів захисту рослин. Оскільки овочі є основним джерелом вітамінів, ферментів, мікроелементів, мінеральних солей, інших біологічно активних речовин і входять до незамінних продуктів раціонального харчування людини, що споживаються переважно в свіжому вигляді, вимоги щодо їхньої якості досить високі. Для забезпечення високих кількісних і якісних показників врожайності необхідне дотримання технологій вирощування культури. Застосування біопрепаратів при вирощуванні овочевих культур стимулює ріст і розвиток рослин, покращує азотне та фосфорне живлення, підвищує їхню стійкість до фітопатогенів і, як результат, сприяє підвищенню врожайності та якості продукції, дає змогу не тільки заощаджувати значну кількість енергії, але й створює сприятливий фон для землеробства у цілому, оскільки це сприяє підвищенню родючості грунтів при використанні значно меншої кількості мінеральних добрив і, як наслідок, зниженню рівня забруднення довкілля.
2.3 Бактеріальні препарати і біогумат та їхні властивості
Виготовлення мікробіологічних препаратів і переробка органічних відходів культурою дощового черв'яка належать до екологічно безпечних ресурсозберігаючих технологій.
Розроблена вченими кафедри біотехнології УДХТУ технологія переробки рослинних відходів (соняшникового, гречаного, рисового лушпиння) культурою червоного каліфорнійського черв'яка дозволяє отримати екологічно чисте добриво біогумус, який у водорозчинній формі відомий як біогумат. Біогумат збалансований за вмістом азоту, фосфору, калію та мікроелементів і містить біологічно активні речовини. За останні роки зріс інтерес до розчинних препаратів з біогумусу, які можна використати з більшим виробничим та економічних ефектом завдяки суміщенню з іншими біопрепаратами або новітніми технологіями (крапельне зрошення системи Т-Таре). Застосування біологічних засобів захисту рослин, бактеріальних добрив, біогумусу та водорозчинних екстрактів з нього (біогумату) і є невід'ємною частиною екологічного ведення сільського господарства.
На першій стадії випробовування було вивчено вплив препарату біогумату, який було отримано з соняшникового лушпиння в результаті переробки його каліфорнійським черв'яком родини Lumbricidae, у відповідності з ДСТУ на схожість і проростання насіння помідорів, перцю, капусти, огірків і кукурудзи у лабораторних умовах. Відзначена висока ефективність біогумату від замочування насіння. Методом біотестування було визначено вміст біологічно активних речовин у препараті - 0,28 г/л. Попередньо була визначена й оптимальна доза для замочування насіння - 5 мл на 1 л води.
Агрофіл (ТУ, 565.10324077003-92) - біологічний препарат стимулюючих бактерій (Agrubacterium radiobacter 10) використовується для підвищення урожайності овочевих культур. Екологічно чистий. Безпечний для людини та тварин. Застосовується для обробки насіння огірка, томата, перцю, салату та інших овочевих культур. Біопрепарат характеризується такими властивостями: стимулює ріст і розвиток овочевих рослин, підвищує схожість насіння, стійкість рослин до збудників хвороб, покращує мінеральне та водне живлення рослин, що сприяє підвищенню врожайності та прискорює вихід ранньої продукції.
В Південному філіалі Інституту сільськогосподарської мікробіології ведеться робота з розробки технологій одержання та застосування біопрепаратів, основу яких складають мікроорганізми комплексної дії. Новий ефективний штам фосфатмобілізуючих бактерій Enterobacler nimipressuralis 32-3 виділено з чорнозему південного. Виявлено, що штам утилізує вуглеводи з утворенням органічних кислот, а також продукує лужну фосфатазу, здатен продукувати такі фізіологічно активні сполуки, як індолілоцтову кислоту. На його основі розроблена технологія одержання рідкого біопрепарату ФМБ 32-3 зі строком зберігання 6 місяців.
Біопрепарат БС11, основою якого є високоефективний антифунгальний бактеріальний штам Paenibacillus polymyxa П, що продукує ріст-регулюючі речовини, має високу швидкість росту і конкурентноздатність у використанні джерел живлення та азотфіксуючу активність. Важливо, що даний штам не проявляє антагоністичної дії по відношенню до колекційних штамів агрономічно корисних мікроорганізмів, на основі яких розробляються біопрепарати. Оскільки штам є продуцентом екзополісахаридів, біопрепарат БСП виготовляється у вигляді гелю зі строком зберігання до 6 місяців і добре прилипає до насіння.
РОЗДІЛ 3 НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ВТМ В ДОСЛІДЖЕННЯХ
Щоб провести генетичні модифікації, фахівці в області біотехнології Чарльз Арнтзен (Charles Arntzen) і його колеги з Університету штату Аризона (Arіzona State Unіversіty) скористалися методикою, розробленої в Німеччині. Спочатку вони вводили в тютюнові рослини вірус тютюнової мозаїки, модифікований так, щоб рослини робили один із трьох раніше встановлених антигенів чуми - протеїни, що одержали назву F1, V, і їхнє сполучення. Змінений вірус швидко розмножився, заполонивши клітини рослини. Але заражені клітки почали робити один з цих трьох антигенів. Протягом 10 днів дослідники одержали врожай листків тютюну, що можуть служити вакциною проти в чуми.
Потім дослідники подрібнюють листки, одержуючи приблизно 2 мг антигенів на кожен грам листків, і очищають вакцину кислотами. Учені з Армійського медичного центра дослідження інфекційних захворювань (U.S. Army Medіcal Research Іnstіtute of Іnfectіous Dіsease), Мериленд, вакцинували вісім самок гвінейської свині різними варіантами антигенів, а потім піддали їх зараженню бактеріями Yersіnіa pestіs, що викликають легеневу чуму, що передається повітряно-краплинним шляхом. Ця форма чуми дає найбільшу кількість смертельних исходов. Протягом шести днів усі не щеплені проти чуми свині з контрольної групи вмерли. З вакцинованих вижило 60% тварин, а ті, котрі вмерли, прожили довше 6 днів. Найбільш ефективним виявився антиген V, що врятував 75% вакцинованих тварин.
Тепер прийшов час клінічних експериментів. Якщо вакцина пройде тест, вона зможе забезпечити надійний захист проти штамів, що стали резистивними стосовно відомих антибіотиків, що колись були ефективним засобом боротьби з вірусом.
ВИСНОВОК
Тютюнова мозаїка, збудник - Tabacco mosaic virus - проявляється у вигляді мозаїчності: чергуванні світло-зелених плям неправильної форми з нормально забарвленими ділянками. На молодих листках з'являється посвітління жилок і крапчастість, а на дорослих рослинах - некротичні плями.
Особливо чітко ознаки хвороби проявляються на верхівкових молодих листків вірус Tabacco mosaic virus, який уражує всі тканини у вигляді різкої мозаїчності. Крім цих ознак, у теплиці при достатньому освітленні й високій вологості хвороба проявляється у вигляді папоротеподібності або ниткоподібності листків. На уражених плодах, хвороба проявляється у вигляді нерівномірності їх забарвлення під час достигання. Збудником хвороби є вірус Tabacco mosaic virus, який уражує всі пасльонові культури.
Передається він механічним шляхом. Основне джерело інфекції - уражені рештки і насіння. Джерелом інфекції є рослинні рештки, сухе листя, попелиці.
Основним методом боротьби з вірусом тютюнової мозаїки виділяють біологічний метод, застосування біопрепаратів сприяє підвищенню урожайності овочевих культур.
Вірус тютюнової мозаїки може використовуватися в сучасних дослідженнях з метою пошуку нових препаратів проти захворювань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Актуальные вопросы биологизации защиты растений / Под ред. М.С. Соколова, Е.П. Угрюмова. - Пущино, 2000. - 177 с.
2. Атабеков И.Г. Практикум по общей вирусологии. - М.: Из-во Московского университета, 1981. - 191 с.
3. Бабьева И.П., Зенова Г.М. Биология почв. - М.: Изд-во Московского университета, 1983. - 248 с.
4. Биопрепараты в защите растений. Учебное пособие / М.В. Штерншис, Ф.С. Джалилов, И.В. Андреева, О.Г. Томилова. - Мин-во сел. хоз-ва РФ. Ново-сиб. гос. аграр. ун-т, Новосибирск, 2000. - 128 с.
5. Бойко А.Л. Экология вирусов растений. - К.: Вища школа, 1990. - 167.
6. Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений. - М.: Агропромиздат, 1987. - 278 с.
7. Борьба с вирусными болезнями растений. / Под ред. Х. Кеглер. М.: Агропромиздат. - 1986. - 326 с.
8. Будзанівська І.Г., Поліщук В.П., Тивончук Т.П., Бойко А.Л. Зв'язок між наявністю антигенів фітовірусів в грунті, структурою грунтів та екологічним станом зовнішнього середовища // Вісник аграрної науки. - 1998. - №9. - С.61-63.
9. Вавилов Н.И. Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям. - М: Наука, 1986. - 520 с.
10. Вірусні та мікоплазмові хвороби польових культур. / Під ред. Ж.П. Шевченко. - К.: Урожай, 1995. - 304 с.
11. Вірусні хвороби сільськогосподарських культур / Московець С.Н., Бобирь А.Д., Глушак Л.Е. / Під ред. Бобиря А.Д. - К.: Урожай, 1975. - С.72-80.
12. Власов Ю.И., Рядко Т.А., Лытаева Г.К. Вирусные болезни овощных культур. - Л.: Колос,1973. - 73 с.
13. Власов Ю.И. Вирусные и микоплазменые болезни растений. - М.: Колос, 1992. - 207 с.
14. Власов Ю.И., Ларина Э.И. Сельскохозяйственная вирусология. - М.: Колос, 1982. - С.150-156.
15. Гиббс А., Харрисон Б. Основы вирусологии растений: Пер. с англ. - М.: Мир, 1978. - 430 с.
16. Гнутова Р.В. Серология и иммунохимия вирусов растений. - М.: Наука, 1993. - 300 с.
17. Груздева Л.П., Яекин А.А. Почвоведение с основами геоботаники. - М.: Агропромиздат, 1991. - 448 с.
18. Гулий В.В., Памужак Н.Г. Справочник по защите растений для фермеров. - Кишинев: Universitas, М.: Росагросервис, 1992. - 464 с.
19. Гуральчук Ж.З. Еколого-физиологические аспекты действия цинка на растения // Регуляция минерального питания и продуктивность растений. - К.: Наук, думка, 1991. - С.102-127.
20. Ижевский С.С, Гулий В.В. Словарь по биологической защите растений. - М.: Россельхозиздат, 1986. - 223 с.
21. Максимов Н.А. Краткий курс физиологии растений, 1958.
22. Мусиенко Н.Н., Терневский А.И. Корневое питание растений: Учебное пособие. - К.: Высшая школа, 1989. - 203 с.
23. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. - К.: Либідь, 2005. - 808 с.
24. Нобел П. Физиология растительной клетки. - Л.: Изд-во ленингр. Ун-та, 1983. - 232 с.
25. Твердюков А.П., Никонов П.В., Ющенко Н.П. Биологический метод борьбы с вредителями и болезнями в защищенном грунте. - М.: Колос, 1993. - 160 с.
26. Штерншис М.В. Повышение эффективности микробиологической борьбы с вредными насекомыми. - Новосибирск, 1995. - 194 с.
Подобные документы
Номенклатура та будова вірусу огіркової мозаїки, його симптоми. Інфекція Вінінг культур, таких як дині. Симптоми захворювання не баштанних культур. Хвороба циклу епідеміології. Розвиток генетичного опору як ефективний метод контролю вірусних захворювань.
курсовая работа [904,6 K], добавлен 11.03.2013Принципи класифікації захворювань хмелю. Морфологія, поширеність вірусу. Хмельова нематода, ковалики, травневий хрущ. Система заходів захисту хмелю від хвороб. Створення, впровадження стійких до хвороб сортів. Одержання безвірусного посадкового матеріалу.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 14.03.2012Характеристика та роль вірусів як збудників хвороб, їх основні види, розповсюдження, розмноження в клітині і переміщення по рослині. Симптоми та діагностика захворювань рослинних культур, застосування системи заходів проти хвороб зернових культур.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 02.07.2011Характеристика культури баклажан. Особливості біології шкідливих організмів. Сутність агротехнічного та селекційно-насінницького методів захисту рослин від шкідників. Технологія застосування хімічних та біологічних препаратів в посівах баклажанів.
курсовая работа [61,1 K], добавлен 03.10.2014Віруси у захисті рослин. Використання бакуловірусів для захисту рослин. Бактерії, що спричинюють хвороби комах, та препарати для захисту рослин. Препарати на основі Bacillus thuringiensis. Безпечність мікробіологічних препаратів захисту рослин.
контрольная работа [633,4 K], добавлен 25.10.2013Напрями розвитку світового біотехнологічного бізнесу. Біологічні агенти для виробництва мікробіологічних препаратів проти шкідників і хвороб на овочевих культурах. Моделювання процесу оздоровлення агроценозу посівної цибулі при застосуванні біопрепаратів.
дипломная работа [278,9 K], добавлен 19.05.2011Номенклатура і класифікація фітопатогенних вірусів. Народно-господарче і харчове значення культури огірка. Захворювання, поширювані попелицями. Індикація вірусу та вплив інокуляції збудника на ріст, розвиток та врожай. Боротьба із вірусними хворобами.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 03.08.2015Дослідження господарського значення, хімічного складу та фармакологічних властивостей Hibiscus rosa. Опис морфології, біології, циклу розвитку та шкідливості оранжерейного трипса. Характеристика економічної ефективності методів захисту квіткових культур.
магистерская работа [1,5 M], добавлен 20.03.2012Дослідження стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників. Методика польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу. Застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідників.
отчет по практике [36,3 K], добавлен 11.05.2015Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.
дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013
