Зернозбиральні комбайни. Жатні частини комбайнів і платформи-підбирачі
Загальна характеристика, принципи використання, призначення, класифікація, конструкція, пропускна здатність та структурні одиниці зернозбиральних комбайнів. Особливості внутрішнього устрою та специфіка роботи жатних частин комбайнів і платформ-підбирачів.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.08.2010 |
Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
4
Реферат
На тему: Зернозбиральні комбайни. Жатні частини комбайнів і платформи-підбирачі
Зернозбиральні комбайни
Зернозбиральні комбайни використовують для збирання зернових, зернобобових, круп'яних та інших с.г. культур прямим комбайнуванням і роздільним способом.
Комбайни бувають причіпні, начіпні та самохідні. Начіпні комбайни навішують на самохідні шасі, причіпні - агрегатують із тракторами. Найпоширеніші самохідні комбайни.
Розрізняють прямопотокові і непрямопотокові комбайни. У перших скошена маса із жатки надходить прямо до молотильного апарата, у других - зрізані стебла переміщуються до середини або вбік платформи жатки, а потім подаються до молотильного апарата. Використовують, в основному, непрямопотокові самохідні комбайни.
Зернозбиральні комбайни застосовують з поперечним розміщенням барабана молотильного апарата (класична схема) і з аксіально-роторними молотильно-сепарувальним пристроями. Найпоширеніші комбайни з поперечним розміщенням барабана молотильного апарата.
Комбайни застосовують моноблочні і модульно-блочні. Останні бувають причіпні і начіпні. На модульно-блочних конструкціях зернозбиральних комбайнів встановлюють переважно аксіально-роторні молотильно-сепарувальні пристрої.
Основною характеристикою зернозбирального комбайна є пропускна здатність молотарки (кг/с). її оцінюють граничною кількістю хлібної маси, яку може обмолотити комбайн за одну секунду при виконанні агротехнічних вимог.
Пропускна здатність залежить, в основному, від типу, розмірів і режимів роботи робочих органів комбайна.
Сучасні зернозбиральні комбайни мають пропускну здатність молотарки від 5 до 12 кг/с. Для збирання зернових, зернобобових та інших культур використовують, в основному, зернозбиральні комбайни КЗС-9, РСМ-
10,КЗС-1580 "Лан", СК-5М, "Єнісей-1200", КТР-10 "Дон-Ротор", СК-10В "Ротор" і їх модифікації.
Серед зарубіжних найбільш поширені комбайни фірм "Джон Дір", "Клас", "Масей Фергюсон", "Кейс" "Нью Холанд" та ін.
Зернозбиральні комбайни виробництва світових фірм поділяють на 11 класів. Клас комбайна залежить від його базових параметрів, величина і оптимальне співвідношення яких визначають пропускну спроможність молотарки. При визначенні індексу враховується ширина молотарки, площа соломотряса і очистки, місткість бункера, потужність двигуна та ін. Індекс більший 130 відповідає класу комбайна 11,а індекс менший 38 - класу 1. Комбайни КЗС-9-1, "John Deere 2066", MF40 відповідають класу 9, a "Ciaas Co 228CS", "New Holland TF-46" - класу 11.
Коротка технічна характеристика деяких зарубіжних комбайнів наведена в таблиці 6.2.
Табл. 6.2 - Коротка технічна характеристика зарубіжних комбайнів
Фірма, країна |
Тип |
Діаметр барабана, MM |
Довжина барабана, MM |
Місткість бункера, м3 |
Потужність двигуна, к.с. |
Маса без жатки, кг |
Клас за МКС |
|
Claas, Німеччина |
Co228CS |
450 |
1580 |
10,0 |
330 |
12350 |
11 |
|
John Deere, США |
2066 |
660 |
1670 |
7,5 |
270 |
11960 |
9 |
|
Massey Ferguson, Канада |
MF-40Rs |
600 |
1680 |
7,9 |
265 |
11400 |
9 |
|
Claas, Німеччина |
Mega 218 |
450 |
1580 |
8,0 |
270 |
11060 |
8 |
|
Deutz-F, Німеччина |
4080 HTS |
600 |
1520 |
7,5 |
250 |
10770 |
8 |
|
John Deere, США |
9500 |
660 |
1390 |
7,5 |
270 |
10390 |
7 |
|
Fiatagri, Італія |
3890 |
600 |
1600 |
6,5 |
200 |
8850 |
7 |
|
Claas, Німеччина |
Do 108, Classic |
450 |
1580 |
6,5 |
180 |
10480 |
6 |
|
Ford New Holland, США |
TX-30 |
600 |
1040 |
4,9 |
140 |
9290 |
5 |
|
Sampo, Фінляндія |
SR 2050 |
500 |
1120 |
3,3 |
100 |
6200 з жаткою |
4 |
Основними складальними одиницями зернозбирального комбайна є жатна частина, молотарка з бункером для зерна, самохідне шасі і пристрій для збирання соломи і полови.
Жатні частини комбайнів і платформи-підбирачі
Жатні частини комбайнів призначені для скошування певної смуги стебел зернових, зернобобових та інших сільськогосподарських культур і переміщення хлібної маси до молотильних апаратів молотарок.
Жатна частина комбайна КЗС-9-1 складається із жатки А (рис. 6.11), проставки Б і похилої камери В.
Жатка складається з різального апарата 8, універсального ексцентрикового мотовила 9, транспортера шнекового типу 6 з пальцьовим механізмом 7, подільників 10, корпуса, механізмів привода, гідроприводів. Корпус жатки являє собою каркас, обшитий листовим залізом. Вертикальна задня частина корпуса є вітровим щитом, а бортова має дві боковини. Вітровий щит у середній частині має вікно для з'єднання з корпусом проставки. Позаду вітрового щита змонтовані деталі механізму зрівноважування та гвинтові домкрати 3. На лівій боковині корпуса жатки встановлений клинопасовий варіатор і механізм привода мотовила, механізм коливальної шайби привода різального апарата і привід шнека. У передній частині кожної боковини змонтовані подільники 10, а з боків встановлені гідроциліндри і підтримувальні планки мотовила. У нижній частині корпуса розміщені башмаки 5 для копіювання рельєфу поля.
Проставка складається з корпуса та бітера 4. Корпус з'єднаний із жаткою комбайна за допомогою центрального шарніра і двох підвісок механізму зрівноважування.
Бітер являє собою циліндр, на поверхні якого є зубчасті планки (гребінки), а всередині - ексцентриковий механізм з пальцями, що виходять через вічка кожуха барабана назовні. На лівій боковині проставки встановлений важіль для повороту колінчастої вісі пальчикового механізму при регулюванні зазора між пальцями бітера і днищем проставки.
Бітер приводиться в рух ланцюговою передачею від трансмісійного вала похилої камери.
Похила камера складається з корпуса, ланцюгово-планчастого транспортера і каменевиштовхувального пристрою. У корпусі змонтовано полозки до плаваючого транспортера. Зверху він закритий двома кришками. До боковий корпуса приєднані стяжні гвинти для жорсткого з'єднання з корпусом проставки. Верхня частина корпуса шарнірно приєднана до молотарки. У нижній частині встановлені два гідроциліндри для піднімання і опускання жатки. З правого боку похилої камери встановлений гідромеханічний пристрій - механізм реверса для прокручування робочих органів жатної частини у зворотному напрямку при забиванні їх хлібною масою.
Механізм реверса складається з храповика, що нерухомо закріплений на приводному валу, а на його маточині рухомо встановлене водило, яке з'єднане з штоком гідроциліндра. В пазах стаканів водила і кронштейна розміщені фіксатори з маховичками. Для прокручування робочих органів у зворотному напрямку фіксатори опускають в глибокі пази стаканів і кнопками керують переміщенням штока гідроциліндра.
Плаваючий транспортер подає хлібну масу від бітера проставки до приймальної камери молотарки. Він складається з ведучого та веденого валів і трьох контурів втулково-роликових ланцюгів зі стальними планками, закріплених на них у шаховому порядку. На ведучому і веденому валах змонтовано по три зірочки, на які встановлюються ці ланцюги. Над нижніми вітками ланцюгів встановлені підпружинені полозки, які притискаються до ланцюгів за допомогою пружини. Це забезпечує плавний рух транспортера.
Нижній барабан ведений. Він підвішений у похилому корпусі на пружинах. Така конструкція забезпечує стабільну подачу хлібної маси різної товщини. На верхньому валу транспортера встановлений приводний шків із запобіжною фрикційною муфтою і зірочка ланцюгової передачі до трансмісійного вала.
Натяг ланцюгів транспортера регулюють гвинтом натяжного пристрою на боковині корпуса. Довжина стисненої пружини повинна бути в межах 90-95 мм.
Забезпечують зазор 5-Ю мм між планками і днищем камери під нижнім валом транспортера за допомогою шайб, встановлених під гайками болтів підвіски і над кутником боковий камери. Стисканням пружин підвіски регулюють переміщення веденого вала вгору на 50 мм.
Каменевиштовхувальний пристрій складається з барабана, щитка і підпружинної заскочки. Камені або інші сторонні предмети, що потрапили до похилої камери, переміщуються нижньою віткою транспортера вниз і за допомогою барабана виштовхуються назовні.
Механізм зрівноважування призначений для роботи жатки з копіюванням або без копіювання рельєфу поля. Він складається з правої 7 (рис. 6.12) і лівої 9 підвісок, двох триплечих важелів 5 і 11, перехідних ланок 4 і 12, блоків пружин 1 і 14 та пружинних розтяжок 16 і 17. Права підвіска шарнірно приєднана до триплечового важеля 5, який може провертатись відносно шарніра 20 корпуса жатки. До триплечового важеля шарнірно приєднана перехідна ланка 4, а до неї - блок пружин 1, який шарнірно приєднаний до корпуса жатки. Аналогічно закріплена ліва підвіска 9.
При копіюванні жаткою рельєфа поля башмаки спираються на поверхню поля (рис. 6.12,6). При наїзді башмака 3 на виступ, а башмака 13 - на западину, корпус жатки повертається проти стрілки годинника відносно центрального сферичного шарніра 8 і шарнірів підвісок. Лівий блок пружин 14 і пружинна розтяжка 16 розтягуються, а правий блок пружин 1 і пружинна розтяжка стягуються, оскільки лізий 11 і правий 5 триплечі важелі повертаються проти стрілки годинника відносно шарнірів 15 і 20 корпуса жатки. Лівий упор 10, приварений до корпуса жатки, обмежує опускання корпуса вниз.
При наїзді башмака 13 на виступ, а башмака 3 - на западину, процес копіювання у поперечній площині відносно руху комбайна відбувається навпаки.
Якщо обидва башмаки потрапляють у западину, блоки пружин і пружинні розтяжки розтягуються до моменту стикання триплечих важелів з упорами 6 і 10, а корпус жатки провертається відносно центрального шарніра і шарнірів підвісок в поздовжній вертикальній площині відносно руху комбайна. Піднімання корпусу жатки при наїзді башмаків на виступ обмежується упорами на корпусах жатки і проставки.
Для роботи жатки без копіювання її піднімають гідроциліндрами і в отвори корпуса жатки встановлюють штирі 19.
Мотовило на жатці комбайна встановлене універсальне ексцентрикового типу. Воно складається з трубчастого вала (рис. 6.11), на якому закріплені диски з променями. На променях змонтовані повідці, до яких приєднані граблини з пружинними пальцями та планками. Вал мотовила встановлений у підшипниках, закріплених на повзунах. Останні з'єднані з підтримувальними планками. З обох боків мотовила знаходяться ексцентрикові механізми. Кожний з них має обойму і ексцентрик із трьома роликами. Ексцентрик утримується від прокручування повідцем. Обойма перекочується по роликах і забезпечує заданий кут похилу граблин. Він змінюється (від -15 до +30°) при переміщенні мотовила в горизонтальному і вертикальному напрямках.
На лівій цапфі мотовила встановлена запобіжна муфта з приводною зірочкою. Мотовило приводиться в рух від варіатора ланцюговою передачею.
Варіатор складається із двох шківів з клиновидним пасом. Вісь ведучого шківа являє собою гідроциліндр, з'єднаний з гідросистемою комбайна. На веденому шківі закріплена зірочка привода мотовила. При подачі масла в гідроциліндр варіатора плунжер переміщує рухомий диск ведучого шківа і витісняє пас із русла на більший діаметр шківа. Верхня частина паса відводить диск веденого шківа, стискаючи пружину, переміщується на менший діаметр. При цьому частота обертання мотовила збільшується.
Зменшується частота обертання мотовила при повороті важеля гідророз-подільника і з'єднанні гідроциліндра зі зливною системою. Пружина веденого шківа переміщує рухомий диск і пас переходить на більший діаметр. На ведучому шківі, навпаки, пас переходить на менший діаметр. Частоту обертання мотовила регулюють у межах від 15 до 49 об/хв (встановлюють залежно від швидкості руху комбайна). При цьому колова швидкість планки мотовила повинна бути більша за швидкість руху комбайна в 1,2-1,8 раза, тобтоЯкщо частота обертання мотовила велика, то зрізані стебла перекидаються за вітровий щит, зерно вимолочується і збільшуються втрати. В іншому випадку при малій частоті обертання мотовила його планки недостатньо підводять стебла до різального апарата.
Мотовило може переміщуватись у вертикальному і горизонтальному напрямках за допомогою зблокованого механізму. Він з'єднує елементи механізмів вертикального і горизонтального переміщення. Два гідроциліндри цього механізму розміщені з боків корпуса жатки. Вони з'єднані з боковиною корпуса і підтримувальними планками мотовила, інші два - з повзунами мотовила і корпусом.
При переміщенні мотовила вперед або назад ролик 11 (рис. 6.4) перекочується по фігурному пазу копіра і повертає ексцентрик та переміщує обойму. Остання передає рух на кривошипи 8, які повертають граблини на певний кут. Встановлюють мотовило за висотою так, щоб планка діяла на стебло вище центра маси зрізаного стебла, але обов'язково нижче колосків. Якщо мотовило діє на стебло нижче центра маси, то стебла перегинатимуться через планку мотовила, зависатимуть на ній або падатимуть на землю перед жаткою.
Різальний апарат жатки сегментно-пальцьового типу. Він складається з пальцьового бруса (рис. 6.5,а), спарених пальців з протирізальними пластинами, притискних лапок, пластин тертя та ножа. Пальці закріплені болтами на кутнику пальцьового бруса. Ніж складається з сегментів, спинки і головки. Він переміщується у прорізах пальців. Сегменти задніми кінцями спираються на пластини тертя. Над ножем встановлені притискні лапки. Головка ножа з'єднана з важелем механізму коливальної шайби. Цей механізм приводить ніж у зворотно-поступальний рух. Крок сегментів і пальців складає 76,2 мм, а хід - 88 мм.
При обертанні приводного вала водило робить коливні рухи, які передаються вилці вала і важелю, з'єднаному з головкою ножа. Під час роботи різального апарата пальці розділяють стебла на невеликі смуги, а ніж, переміщуючись, сегментами притискає їх до протирізальних пластин і зрізує.
Для якісного зрізування стебел регулюють зазор між сегментами і пластинами. У передній частині між носком сегмента і протирізальною пластиною він повинен становити не більше 0,5 мм, а в задній - 0,5-1 мм. Зазор між притискною лапкою і сегментом встановлюють не більше 0,5 мм.
При збиранні полеглих культур на пальці різального апарата встановлюють стеблопіднімачі (рис. 6.5,д,е).
Висоту зрізу регулюють переміщенням за висотою копіювальних башмаків при роботі з копіюванням рельєфу поля або за допомогою гідроциліндрів жатки при роботі без копіювання.
Подільники призначені для відокремлення певної смуги стебел від хлібного масиву, їх встановлюють у передній частині боковий жатки. Залежно від стану хлібостою і умов збирання застосовують подільники у вигляді знімних носків до боковий жатки, пруткові і торпедні (рис. 6.2).
Подільники зі знімними носками використовують при збиранні короткостеблових культур.
Шнек жатки (рис. 6.13) переміщує зрізані стебла з боків жатки в центральну частину і подає на бітер проставки. Складається з циліндра, до якого приварені спіральні стрічки правого та лівого напрямку. В центральній частині циліндра розміщений пальцьовий механізм. Він складається з колінчастого вала, двох підвісок і осі. На вал (трубчастий) надіті втулки з пальцями, які виходять з циліндра через вічка. На кінці довшої осі закріплена втулка з важелем, який з'єднується з корпусом жатки болтом. При обертанні шнека повертаються втулки з пальцями, а вал залишається нерухомий.
Оскільки трубчастий вал зміщений відносно осі обертання шнека, то пальці найбільше виходять із циліндра у передній і нижній частинах. У задній і верхній частинах циліндра вони виступають дуже мало. У процесі роботи пальці шнека захоплюють стебла і переміщують їх до бітера проставки.
Зазор (6-30 мм) між пальцями і днищем жатки регулюють поворотом колінчастого вала за допомогою важеля, розміщеного на правій боковині корпуса. Зазор між витками шнека і днищем корпуса жатки встановлюють переміщенням опорних бокових плит із підшипниками по боковині корпуса.
Ущільнювальні пристрої призначені для усунення втрат зерна за жатною частиною і проставкою при переміщенні хлібної маси в молотарку. Вони розміщені між жаткою і проставкою, а також між похилою камерою і молотаркою.
На жатних частинах, хедерах зарубіжних комбайнів застосовують в основному різальні апарати одно- і двосторонні сегментно-пальцьового типу нормального різання. Крок сегментів і хід ножа в цих апаратах однакові і складають 76,2 мм або мають дещо збільшений хід ножа до 90 мм.
Механізми приводу ножа - це коливальні шайби або обмежено-планетарні механізми.
Мотовила на хедерах зарубіжних комбайнів - п'яти- і шести лопатеві діаметром до 1200 мм. Для регулювання частоти обертання мотовила застосовують варіатори з гідро- або електрокеруванням або регульованим гідромотором.
У більшості шнеків збільшено перекриття вхідного вікна похилої камери спіральними стрічками шнека. На деяких шнеках додатково встановлені пальці в проміжках між спіралями. Крім того, є тенденція до збільшення параметрів шнека.
У пристроях для зрівноважування і копіювання рельєфу поля жатками (хедерами) застосовують пневмогідроакумулятори, копіри або щупи в комплекті з гідроциліндрами і системи автоматичного регулювання висоти зрізу.
Підбирачі валків застосовують для підбирання валків хлібної маси з покосів при роздільному комбайнуванні і переміщення її до шнека жатки. Вони бувають полотняно-транспортерні і барабанні. Підбирачі встановлюють на жатки комбайнів або використовують як спеціальні платформи-підбирачі.
Платформа-підбирач до комбайна КЗС-9-1 складається (рис. 6.14) із стрічкового транспортера 11, нормалізатора 1, шнека 6, зрівноважувального механізму, копіювальних коліс 9, корпуса платформи і механізму привода. На транспортері закріплені спарені пружинні пальці. До корпуса платформи приєднаний корпус проставки з бітером.
Під час роботи підбирача пружинні пальці транспортера 11, рухаючись знизу догори, прочісують стерню, піднімають валок хлібної маси, яка укладається на його верхню вітку. Нормалізатор 1 притискує хлібну масу до стрічки, яка подає її до шнека 6 платформи. Останній переміщує масу в центральну частину і за допомогою пальчикового механізму спрямовує до проміжного бітера 5 проставки, який подає її до транспортера похилої камери.
Тиск пальців нормалізатора на хлібну масу регулюють поворотом упорів по сектору. Висоту розміщення пальців транспортера над поверхнею поля змінюють переміщенням коліс за висотою за допомогою дистанційних втулок. Тиск копіювальних коліс на ґрунт (250-ЗООН) регулюють зміною натягу пружин зрівноважувального механізму. Частоту обертання (148-475 об/хв) приводного вала транспортера регулюють гідрофікованим варіатором.
Платформа-підбирач до комбайна РСМ-10 має ширину захвату 3,4 м.
Підбирач валків ПВ-1 агрегатують з комбайном "Лан" і зарубіжними -"Домінатор-108", "Мега-204" і "Мега-208".
Барабанний підбирач встановлюють на жатках комбайнів, попередньо знявши з них мотовило.
Підбирач складається з барабана, боковини, опорних дисків, чотирьох трубчастих валів із пружинними пальцями, кілець скатів, башмаків і механізму привода.
Під час роботи пружинні пальці підбирача захоплюють валок, переміщують його по кільцях-скатах і подають на платформу жатки. В зоні підбирання ролики кривошипів перекочуються по колу диска, а в зоні передачі маси до шнека - по напрямній доріжці спеціального профілю.
При підбиранні щільного валка підбирачем барабанного типу його пружинні пальці надмірно відхиляються, ударна дія на масу збільшується, :до призводить до можливого вимолоту зерна.
Частоту обертання вала підбирача встановлюють такою, щоб швидкість переміщення стебел і руху комбайна були одинакові, якщо швидкість руху пальців підбирача більша швидкості руху комбайна, то вони розривають валок і вибивають зерно з колосків, а якщо менша, то підбирач нагромаджує стебла.
Використана література
1. Сільськогосподарські машини Д. Г. Войтюк, Г. Р. Гаврилюк 2004 р. 448 с.
Подобные документы
Визначення особливостей технічного обслуговування зерно-, кормо- та силосозбиральних комбайнів, плугів, культиваторів, посадочних машин під час підготовки, в процесі та після закінчення експлуатаційної обкатки. Послідовність розконсервації транспорту.
реферат [46,5 K], добавлен 19.09.2010Машини для основного обробітку ґрунту, поверхневого і спеціального призначення. Технічна характеристика основних марок плугів загального призначення: будова, марка трактору, глибина оранки, ширина захвату плугу та продуктивність роботи техніки.
реферат [4,4 M], добавлен 02.08.2010Загальна характеристика та принципи розробки рецептів кормових добавок, особливості їх використання в годівлі свиней. Оцінка впливу згодовування білково-вітамінної мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ на ріст відлучених поросят, їх наступну продуктивність.
дипломная работа [90,4 K], добавлен 24.02.2012Призначення самохідного кормозбирального комбайна КСК-100. Устрій самохідного подрібнювача та підбирача. Схема технологічного процесу. Призначення та технологічні регулювання причіпного кормозбирального комбайна КПКУ-75 та універсальної косарки–підбирача.
методичка [289,2 K], добавлен 26.12.2010Режими та схеми зрошення сільськогосподарських культур. Огороджувальна осушувальна мережа напірних та ловильних каналів меліоративної системи. Морфологічні частини (одиниці) ландшафту, їх класифікація. Типи водної ерозії та причини її виникнення.
контрольная работа [634,8 K], добавлен 06.05.2014Загальні принципи ефективного використання засобів технологічного оснащення підприємств утилізації автотракторної техніки. Моделювання та оптимізація режиму роботи лінії. Оптимізація постових робіт, дільничні роботи та особливості праці персоналу.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 13.12.2014Загальна характеристика сучасного стану лісового фонду України Особливості правового регулювання охорони та використання лісових ресурсів в Україні. Рекомендації щодо поліпшення використання лісових ресурсів та аналіз наслідків впровадження їх у життя.
реферат [24,1 K], добавлен 04.10.2010Фрезерування як прийом обробки ґрунту. Класифікація та принцип роботи фрезерних машин, їх призначення для сільськогосподарських робіт. Особливості конструкції котків в залежності від виду польових робіт. Конструкційні параметри важкої дискової борони.
дипломная работа [5,5 M], добавлен 07.12.2010Роль держави та засоби поліпшення функціонування ринкових механізмів. Загальна характеристика механізму нарахування та виплат дотацій. Особливості визначення сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам. Контроль напрямів їх використання.
реферат [23,4 K], добавлен 03.01.2011Етапи та перелік робіт при вирощуванні овочів і розсади у закритому ґрунті. Організація робочого процесу та принцип дії ґрунтообробних машин. Конструкція, підготовка до роботи та використання в теплицях сівалки ручної однорядної, електрообприскувача.
реферат [66,8 K], добавлен 11.10.2011