Машини для внесення твердих та рідких органічних добрив. Овочеві сівалки

Призначення та схема роботи розкидача РУН-15Б. Машина МЖТ-10: самозавантаження, перемішування, внесення добрив. Перспективи розвитку машин для підготовки і внесення добрив. Сівалка овочева начіпна СО-4,2: призначення, робочий процес, регулювання.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 05.08.2010
Размер файла 2,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

РЕФЕРАТ

з теми: Машини для внесення твердих та рідких органічних добрив. Овочеві сівалки

Машина для внесення твердих органічних добрив

Оскільки органічні добрива вносять у ґрунт у великій кількості, виникає необхідність у машинах для їх внесення з місткістю кузова 3-24 т. Такими машинами є причепи-розкидачі МТО-3, РОУ-6М, МТО-6, МТО-12, ПРТ-10А, ПРТ-16М, МТТ-Ф-19 та ін., що розраховані на агрегатування з основними типами колісних тракторів сільськогосподарського призначення класу 1,4; 3 і 5.

Всі машини для внесення твердих органічних добрив кузовного типу працюють за такою технологічною схемою: транспортер подає масу до активного розкидального пристрою, який подрібнює її і розподіляє по поверхні поля.

При внесенні твердих органічних добрив застосовують прямопотокову (ферма - поле), перевалочну (ферма - бурт - поле) і двофазну технології.

При двофазній технології гній розкладають у певній послідовності на купи, виходячи із заданої дози внесення, а потім розподіляють по полю валкоутворювачем-розкидачем.

Машина РОУ-6М призначена для поверхневого внесення органічних добрив, торфокришки, компостів та ін. Без розкидального пристрою використовується для перевезення різних вантажів.

Рис. 1

Розкидач складається з рами, на якій змонтовано кузов з транспортером, розкидального пристрою 1 (рис. 1) і механізму передач. Місткість кузова - 6 т. Ланцюгово-планчастий транспортер (рис. 1, б) подає добрива до розкидального пристрою. Транспортер виконаний із чотирьох зварних ланцюгів 14 з кроком 27 мм, об'єднаних попарно в дві вітки. Натяг ланцюгів регулюють болтами 16. Транспортер приводиться в рух від ВВП трактора через редуктор. На ведучому валу редуктора є корпус кривошипа 10, а на корпусі - диск 12. Тяга 8 з'єднує палець диска з щоками 6 храпового колеса 5. Палець диска розміщений ексцентрично до осі вала Застосовують також машини кузовного типу з вертикальним розміщенням шнекових барабанів. Машина МТО-7 має два вертикальних шнеки діаметром 546 мм, a MT0-12 - чотири. Ширина захвату таких машин збільшена до 10 м.

Розкидач РУН-15Б призначений для внесення твердих органічних добрив з куп, попередньо розміщених самоскидами на площі в шаховому порядку.

Рис. 2

Начіплюється на гусеничні трактори класу 3. На механізм передньої начіпки трактора монтується валкоутворювач, задньої - розкидач. Розкидач і валкоутворювач переводять у робоче і транспортне положення за допомогою гідроциліндрів.

У робочому положенні валкоутворювач спирається на котки 2 (рис. 2), які регулюються за висотою. Для формування з куп безперервного валка в кінці боковий валкоутворювача 1, що сходяться, виконане дозувальне вікно для проходу маси. Висота і ширина вікна регулюється двома горизонтальними і двома вертикальними заслінками. Розміщений над вікном нітовхач, який працює від гідроприводу, руйнує великі грудки і виштовхує добрива з вікна.

Подільник розкидача розрізає валок на дві частини. Останні піднімаються лемешами і утримуються за допомогою боковий полиць. Лопаті роторів захоплюють підняті добрива, подрібнюють і розкидають по обидва боки від трактора.

Вали роторів приводяться в дію від ВВП трактора. Частоту обертання роторів змінюють встановленням змінних зірочок на валах. Висоту підіймання роторів регулюють опорними котками.

Поле попередньо перед вивезенням добрив розмічають, встановлюючи відстань між рядами куп 25-30 м, а між купами в ряду - 15-60 м, залежно від норми внесення і маси купи.

Розкидач РУН-15Б розрахований на розкидання 15-60 ф гною на 1 га, його робоча швидкість становить 3-7,5 км/год. Експлуатаційна продуктивність - до 235 т/год.

Машини для внесення рідких органічних добрив

Для поверхневого внесення рідких органічних добрив при транспортуванні їх на віддаль до 2 км використовують машини РЖУ-3,6А, РЖТ-4М та МЖТ-Ф-6; до 5 км - МЖТ-10, МЖТ-Ф-13, МЖТ-Ф-19; до 10 км -МЖТ-16 і МЖТ-Ф-19. Для внутрішньоґрунтового внесення використовують агрегати АВВ-Ф-2,8 АВО-Ф-2,8 і АВМ-Ф-2,8.

Машина для внесення рідких органічних добрив МЖТ-10 призначена для самозавантажування, транспортування, перемішування і розливання рідких органічних добрив по поверхні поля, а також для перевезення технічної води, браги та інших неагресивних рідин.

Основними вузлами машини є цистерна 8 (рис. 3), відцентровий насос 14, вакуумна установка 13, заправний рукав 7, змонтований на поворотній штанзі 6, напірний трубопровід 11, перемикаючий 9 і розливний 10 пристрої, запобіжний 5 і рідинний 4 клапани, ходова частина 12, зчіпний пристрій і гідросистема. Цистерна циліндричної форми з еліптичними днищами має верхній та нижній люки з кришками і поплавковий рівнемір 1. Вакуумна установка складається з двох насосів ротаційного типу і призначена для створення розрідження в цистерні при заправці. Всмоктувальний колектор насосів з'єднується трубопроводом з корпусом запобіжного рідинного клапана 4, всередині якого розміщено дві порожнисті кулі.

Рис. 3

Відцентровий насос приводиться в дію від ВВІ трактора і перекачує рідину з цистерни в напірний трубопровід. Насос прикріплюється до фланця патрубка цистерни і складається з корпуса та робочого колеса з лопатями.

Для налагодження машини для виконання різних операцій змонтовано перемикаючий пристрій. Він складається з верхньої заслінки 15 (рис. 3, б), розміщеної з внутрішнього боку резервуара, нижньої заслінки 22, гідроциліндра 17, важеля 16, тяги 18, змонтованих на патрубку 23. Останній з'єднує напірний трубопровід 11 з внутрішньою порожниною цистерни.

Розливний пристрій забезпечує дозування і розподіл рідких добрив по поверхні поля, Він складається з патрубка 19, засувки 20 і розподільного щитка 21, нахил якого можна змінювати. Машина може самозавантажуватись рідкими органічними добривами з гноївкосховища, перемішувати їх під час транспортування і вносити на поле.

Самозавантаження. Заслінкою 22 перекривають патрубок розливного пристрою і за допомогою гідроциліндра опускають у гноївкосховище штангу 6 з рукавом 7, включають вакуумну установку 13. За рахунок утворюваного до 0,061 МПа розрідження рідина через рукав 7 надходить у цистерну 8. При досягненні рідиною верхнього рівня куля клапана 4 піднімається до упору в патрубок вакуумного трубопроводу і надходження добрив припиняється. Після заповнення цистерни штанга встановлюється в транспортне положення, вакуумна установка відключається.

Перемішування. Гідроциліндром закривають заслінку 22 і відкривають заслінку 15. При включенні в роботу насоса рідина з резервуара надходить у насос і по трубопроводу 11 і патрубку 23 - в резервуар. Внаслідок циркуляції по колу рідина перемішується. Це запобігає розшаруванню рідини і утворенню осаду.

Внесення добрив. Включають у роботу відцентровий насос 14, який подає рідину по трубопроводу 11 в розливний пристрій 10. Закривають заслінку 15 і відкривають заслінку 22. Рідина при цьому виходить з великою швидкістю через отвір у засувці 20 і потрапляє на щиток 21. За рахунок удару в щиток рідина розподіляється віялом (шириною 6-12 м) по поверхні поля.

Дозу внесення добрив регулюють встановленням змінних засувок діаметром 60, 90 і 110 мм, а також зміною швидкості руху агрегату і кута встановлення розподільного щитка. При внесенні 40-60 т/га добрив працюють без засувок. Агрегатують машину МЖТ-10 із тракторами Т-150К.

Машини ЗЖВ-Ф-3,2, РЖУ-3.6А, РЖТ-4М, МЖТ-Ф-6, МЖТ-Ф-13, МЖТ-16 і МЖТ-Ф-19 призначені для самозавантаження, транспортування, перемішування і суцільного поверхневого розподілу рідких органічних добрив. їх будова і робочий процес подібні до МЖТ-10.

Агрегати для внутрішньоґрунтового внесення рідких органічних добрив АВВ-Ф-2,8, АВО-Ф-2,8 і АВМ-Ф-2,8 призначені для внесення рідких органічних добрив та органо-мінеральних сумішей вологістю не менше 92% на певну глибину у ґрунт.

Агрегат АВВ-Ф-2,8 складається з машини МЖТ-10 і начіпного пристрою для внесення добрив у ґрунт на луках, пасовищах і староорних полях. Пристрій має раму 8 (рис. 4), чотири секції 6, які приєднуються до рами за допомогою паралелограмної підвіски, розподільного пристрою 2 і гідроциліндра 9. На секціях встановлені дисковий ніж 7, плоскорізальна лапа 5 з підживлювальною трубкою 4 і прикочувальний коток 3.

Рис. 4

При внесенні добрив насос 14 (рис. 3) подає їх по напірному трубопроводу 11 (рис. 4) до розподільного пристрою 2, з якого по гнучких рукавах вони надходять у підживлювальні трубки 4, закріплені на лапах 5. Ніж 7 розрізає верхній задернілий шар ґрунту, полегшуючи стійкий хід лапи в заглибленому положенні. Лапа 5 дещо піднімає скибу і загортає під неї рідкі добрива на глибину 12-18 см. Коток, що йде слідом, ущільнює ґрунт.

Глибину внесення добрив у ґрунт регулюють переставлянням котків і стисканням натискних пружин. Норму внесення рідких добрив (50-100 т/га) регулюють зміною дозувальних шайб і швидкості руху.

Робоча ширина захвату агрегату - 2,8 м, швидкість - до б км/год. Агрегатують АВВ-Ф-2,8 із тракторами Т-150К, обслуговує його тракторист.

Агрегат АВО-Ф-2,8 на базі машини МЖТ-10 забезпечує внесення рідких органічних добрив при основному безполицевому обробітку ґрунту. Пристрій агрегата має дві плоскорізальні лапи, які підрізують шар ґрунту і під цей шар вносяться добрива на глибину 12-18 см. Ширина внесення - 1,83 м. Робоча швидкість - до 6 км/год.

Агрегат АВМ-Ф-2,8 застосовують для внесення добрив у ґрунт при обробітку міжрядь 70 і 90 см і для поверхневого внесення. На раму агрегата навішений просапний культиватор, до робочих органів якого подаються рідкі добрива. Ширина захвату при поверхневому внесенні 6-12 м.

Перспективи розвитку машин для підготовки і внесення добрив

Перспективним напрямком розвитку машин для внесення добрив є застосування комп'ютерної техніки та інформаційних технологій.

Автоматизовані технології точного землеробства дозволяють точно визначити необхідну кількість мінеральних та органічних добрив, які необхідно внести на ту чи іншу ділянку поля. Такі технології базуються на обробці інформації, яка буде використовуватись при приготуванні та внесенні добрив.

В наш час з кожним роком все ширше мають розвиток системи точного землеробства. Найбільш відомі системи - це "AGROCOM" фірми "CLASS", інтегрований комплекс PLOT/PLAN фірми RDS, а також обладнання корпорації БГКП, "БМБЖПНЕ" та програмне забезпечення Fieidstar.

Для забезпечення функціонування системи точного землеробства (СТЗ) застосовують Глобальну Систему Позиціонування (ГСП) та Географічну Інформаційну Систему (ГІС). ГСП базується на системі навігації, яка дозволяє визначити місце машинно-тракторного агрегату (МТА) в полі з точністю до 2 м. Кабіна МТА обладнана приймачем сигналів ГСП із супутників, який передає ці сигнали на бортовий комп'ютер. Інформація з комп'ютера може оброблятись в стаціонарних умовах за допомогою ГІС.

Збирання "інформаційного врожаю" проводиться за допомогою спеціальних датчиків, встановлених на МТА, при виконанні різних механізованих технологічних операцій, наприклад, обробітку ґрунту, збиранні сільськогосподарських культур. На базі "інформаційного врожаю" здійснюється керування механізованим процесом вирощування сільськогосподарських культур для наступного року на таких технологічних операціях, як сівба, внесення добрив, пестицидів тощо. Керування проводиться з врахуванням геовизначених картограм, що дає можливість вносити в конкретну точку поля оптимальну норму технологічних матеріалів. Технічно це здійснюється автоматично за допомогою спеціальних дозуючих систем сільськогосподарських машин у процесі роботи.

Машина для внесення добрив повинна бути обладнана автоматичною системою зміни норми залежно від координат МТА в процесі роботи. Внесення добрив при СТЗ проводиться на основі картограм внесення поживних речовин.

На рис. 5 зображена схема керування машиною для внесення добрив із змінними дозами NPK та мікроелементів (МК). За допомогою ГІС для кожного поля розробляються картограми внесення азоту N, фосфору Р, калію К і мікроелементів МК. Бортовий комп'ютер залежно від координат МТА на полі встановлює автоматично норми внесення НСК та МК.

Рис. 5

Система зміни норми внесення добрив складається із дозатора азотних добрив 6, дозатора фосфорних добрив 5, дозатора калійних добрив 4 та дозатора мікроелементів 3. По конструкції дозатори можуть бути котушкового типу, вібраційні або з мікропроцесорним керуванням, наприклад, як у сівалок "Клен".

Привід дозаторів від крокових електродвигунів 2 потужністю 250 Вт та напругою 12 В. Частота обертання крокових електродвигунів задається блоком 10 від норми внесення добрива і швидкості руху МТА. Для врахування швидкості руху МТА на роботу дозаторів опорне колесо 8 обладнане генератором імпульсів 9. Дана система дає можливість автоматично змінювати норму внесення добрив в широких межах. Добрива від дозаторів 3; 4; 5; 6 подаються до змішувача 11 з наступним внесенням робочими органами машини. Спосіб внесення добрив залежить від принципу роботи машини для внесення добрив.

Аналогічну схему керування можна застосувати для внесення органічних добрив. Привід дозуючого транспортера може бути від гідродвигуна, який розвиває значно більші крутні моменти.

Овочеві сівалки

Сівбу овочевих культур проводять залежно від культури і технологій вирощування широкорядним, стрічковим, пунктирним, гніздовим і смуговим способами на рівній, гребеневій і грядковій поверхнях поля. Для проведення сівби використовують сівалки СО-4,2, СУПО-6А, СУПО-9А, СЛС-12, СЛС-5,4, СМО-2,8 та ін.

Сівалки овочеві начіпні СО-4,2 і СОН-4,2 призначені для одно- і двострічкової сівби насіння овочевих культур на рівній, гребеневій і грядковій поверхнях поля з одночасним внесенням у рядки гранульованих мінеральних добрив.

Сівалки забезпечують сівбу овочевих культур з міжряддями 45, 60 і 70 см широкорядним способом і стрічковим за схемами 8+62, 20+90, 50+90, 50+110, 60+120, 32+32+76 та ін. см.

Сівалка СО-4,2 складається із двох зернотукових ящиків 4 (рис. 6), насіннєвисівних 8 і туковисівних 3 апаратів, насіннєпроводів 11, туко-проводів 14, полозоподібних сошників 15, дискових сошників 12, опорно-приводних коліс 16, механізму передач, рами 9, маркерів 2, замка автоматичної зчіпки 1 і системи сигналізації.

На сівалці встановлені котушкові насіннєвисівні 8 і котушково-штифтові туковисівні 3 апарати. Механізм передач - ланцюгово-зубчастий (рис. 6,б).

Рис. 6

Зернотуковий ящик розділений перегородкою на дві частини. Передня для мінеральних добрив, а задня - для насіння. У туковій секції ящика встановлений шнек 5 для подачі добрив до висівних апаратів 3, у насіннєвій частині ящика - ворушилка 7. Для дрібного насіння овочевих культур над висівними апаратами розміщують додаткові вставні бункери. Сівалка комплектується однострічковими і двострічковими дисковими сошниками з ребордами. У передній частині сошникових секцій змонтовані грудковідводи, а за сошниками - загортачі, котки 13 і шлейфи.

Робочий процес. Насіння та добрива спрямовуються ворушилкою 7 і шнеком 5 відповідно до висівних апаратів 8 і 3, які подають насіння та добрива в насінне- і тукопроводи. Далі вони надходять відповідно до дискових та полозоподібних сошників, які утворюють борозни. Загортаються борозни загортачами, ущільнюється ґрунт прикочувальними коточками 13, вирівнюється - шлейфами. Мінеральні добрива висіваються окремо від насіння і глибше на 2-3 см.

Регулювання. Кількість висіву насіння регулюють робочою довжиною котушок і частотою їх обертання, глибину заробки насіння 20, 30 і 40 мм заміною реборд на дисках сошників. Глибину ходу тукових сошників - пружинами штанг.

Ширина захвату сівалки - 3,6-4,8 м. Можлива кількість засіяних рядків - 4, 6, 8 або 9. Робоча швидкість - до 9 км/год. Продуктивність - до 2,9 га/год. Агрегатують із тракторами класу 1,4. Сівалку комплектують пристроєм для висіву дрібного насіння лікарських рослин.

Сівалка СУП0-6А призначена для сівби насіння огірків, томатів, перцю, баклажанів, кабачків та інших овочевих культур пунктирним, гніздовим і рядковим способами. Агрегатують її з тракторами класу 1,4.

Сівалка складається із шести посівних секцій, вентилятора 5 (рис. 7), шести повітропроводів 6, рами 3, двох опорно-приводних коліс 1, механізму передач 2, замка автозчіпки 4, двох маркерів та уніфікованої системи контролю УСК за висівом насіння та рівнем матеріалу в бункерах.

Рис. 7

Посівна секція сівалки складається з бункера 7, пневматичного висівного апарата 13, ворушилки 8, загортачів 12, шлейфа 11, регулятора глибини ходу сошника 9, переднього 15 і заднього 10 котків та паралелограмної підвіски.

Робочий процес. Під час руху сівалки від опорно-приводних коліс 1 приводяться в рух диски висівних апаратів 13. Вентилятор 5 створює розрідження у вакуумних камерах висівних апаратів, яке передається в забірні камери насіння через отвори в дисках. До цих отворів притягується насіння і разом із дисками переміщується в нижню частину, де перестає діяти вакуум, і воно падає в борозни, які утворюються сошниками 14. Загортаються борозни ґрунтом за рахунок осипання їх стінок та загортачами 12. Прикочувальні котки 10 ущільнюють ґрунт, а шлейфи 11 вирівнюють і частково розпушують його в рядках.

Регулювання. Кількість висіяного насіння (відстань між гніздами в рядку) регулюють зміною частоти обертання дисків за допомогою переміщення зірочок у редукторі механізму передач та заміною дисків із різною кількістю отворів (до сівалки додається вісім комплектів дисків).

Передаточне число и від опорно-приводних коліс з радіусом 0,241 м до дисків висівних апаратів визначають за формулою:

де Q - кількість висіяних гнізд насіння на 1 га, тис. гнізд;

Ь - середня ширина міжрядь, м;

п - кількість отворів або груп отворів на диску.

Кількість насіння, що висівається в гніздо, регулюють важелем вилки скидання зайвого насіння, глибину ходу сошника - поворотом маховичка гвинтової тяги підвіски сошника.

Робоча ширина захвату - 4,2 м. Робоча швидкість - 5-9 км/год. Продуктивність - 2,2-3,8 га/год. Сівалка забезпечує схеми сівби 70, 50+100 см.

Сівалка СУПО-9А проводить сівбу насіння овочевих культур на рівній поверхні і грядках пунктирним, гніздовим і рядковим способами. Агрегатують її з тракторами класу 1,4, 2 і 3.

Сівалка має 9 посівних секцій з ущільнювальними і прикочувальними котками. Пневматичні висівні апарати сівалки подібні за будовою та процесом роботи до сівалки СУПО-6А.

Ширина захвату сівалки - 5,4 м, робоча швидкість до 5-9 км/год. Продуктивність - 2,7-4,9 га/год.

Сівалки овочеві СЛС-12 і СЛС-5,4 призначені для сівби насіння цибулі-сіянки пунктирним способом, а часнику - рядковим на рівній, гребеневій і грядковій поверхнях. Вони напівначіпні і мають аналогічну будову і робочий процес.

Сівалка СЛС-12 складається із висівних апаратів 1 (рис. 8), бункера для насіння місткістю 800 дм3, полозоподібних сошників 6, копіювального 7 та прикочувального 4 котків, загортачів 5, механізму привода, опорних коліс 3 і 8, механізму підкочування задніх коліс та приладу контролю технологічних параметрів сівалки.

Рис. 8

Висівний апарат являє собою ланцюг, на якому закріплені тримачі (вилки) з кроком 63,5 мм. Висівні апарати приводяться в рух від синхронного ВВП трактора.

Посівна секція складається з копіювального колеса 7, полозоподібного сошника 6, загортачів 5, прикочувального котка 4 і чотириланкового механізму. У транспортному положенні секції фіксуються штангою.

Рама сівалки трубчаста зварна. До її передньої труби приєднані сошникові секції та маркери. На середній і задній трубах рами встановлені висівні апарати і бункер. Передні і задні колеса самоустановні з пневматичними шинами. Задні колеса з'єднані з рамою паралелограмним механізмом. За допомогою гідроциліндра забезпечується їх переміщення під раму.

При русі ланцюга вгору вилки захоплюють цибулину або зубки часнику із короба висівного апарата і переміщують їх у передню частину (у зону скидання), де насіння падає в борозну, що утворюється сошником 6. Сівалка висіває за схемою 150+550 мм з кроком сівби 73, 85, 92, 102, 113 і 127 мм при кількості зубців зірочки на вихідному валу редуктора відповідно 14, 12, 11, 9 і 8. Ширина захвату сівалки - 4,2 м. Робоча швидкість -5-8 км/год. Продуктивність - до 2,1 га/год.

Сівалка СЛС-5,4, крім основних, забезпечує ще й схему сівби 150+450+450+150+600 мм. Вона має бункери місткістю 1000 дм3 і 15 насіннєвисівних апаратів. Ширина захвату сівалки - 5,4 м. Робоча швидкість - 6-8 км/год, а продуктивність - до 2,7 га/год.

Сівалка овочева СМО-2,8 проводить стрічкову дворядкову сівбу дрібного насіння столових буряків, кропу, редьки, моркви, петрушки на рівній та гребеневій поверхні поля і на грядках. Сівалка секційна з пневматичними висівними апаратами. Глибина ходу сошників - 20-50 мм. Ширина міжрядь при сівбі - 600-700 мм. Сівалка має ширину захвату 2,4-2,8 м. Робоча швидкість - до 5 км/год, а продуктивність - 1,2-1,4 га/год. Агрегатують сівалку з тракторами класу 0,6 і 1,4.

Література

1. Сільськогосподарські машини Д.Г. Войтюк, Г.Р. Гаврилюк 2004. - 448 с.


Подобные документы

  • Види добрив, способи і технології внесення їх у грунт. Класифікація машин для механізації всіх операцій технологічного процесу внесення добрив та агротехнічні вимоги до них. Глибина внесення добрив. Комплекс машин для підготовки добрив до внесення.

    реферат [1,8 M], добавлен 02.08.2010

  • Структура посівних площ, сівозміни та спеціалізація господарства. Вибір раціонального складу машинно-тракторного агрегату. Організація внесення твердих органічних добрив роторними розкидачами. Властивості твердих добрив. Будова та робота валкувача.

    дипломная работа [2,9 M], добавлен 09.11.2010

  • Виробнича характеристика філії "Надія" ДП "Агрофірма "Шахтар" Слов’янського району Донецької області. Особливості організації внесення твердих органічних добрив роторними розкидачами. Аналіз вимог по техніці безпеки до тракторів та самохідних машин.

    дипломная работа [4,8 M], добавлен 09.11.2010

  • Властивості і основні види мінеральних добрив та їх вплив на довкілля. Хімічний склад та умови зберігання органічних добрив. Технологія підготовки і система машин для внесення добрив у ґрунт та екологічні наслідки навантаження природнього середовища.

    дипломная работа [493,1 K], добавлен 20.09.2010

  • Агрокліматичні умови господарства, технологічні умови внесення добрив. Вирощування, розміщення по попередниках і розрахунок дійсно можливої врожайності кукурудзи на зерно. Машиновикористання при внесенні мінеральних добрив. Поліпшення якості даних робіт.

    дипломная работа [282,6 K], добавлен 22.04.2011

  • Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.

    курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010

  • Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.

    научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011

  • Види і форми добрив, що вносяться під виноград. Використання органічних добрив при технічному вирощуванні винограду. Приклад удобрення азотними добривами. Особливості застосування добрив у шкілці. Основні поливні та зрошувальні норми виноградників.

    контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.07.2011

  • Виборче поглинання елементів живлення рослинами: з повітря та через кореневу систему. Гідропонний спосіб вирощування. Найважливіші періоди в живленні рослин. Пошарове внесення добрив. Використання сирих калієвих добрив, нитрофоськи та бобів сидератів.

    реферат [25,8 K], добавлен 15.06.2009

  • Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.

    курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.