Будівництво автомобільних доріг

K_pc4 (-10 ‰) = 1,3 ; К_рс4 (+6‰) =1,08; К_рс4 (+12 ‰)=1,06;

К_рс4 (+1‰)=1,11; К_рс4 (-37‰) =1,01; К_рс4 (+10‰) =1,06;

К_рс4 (-36‰)=1,01; К_рс4 (-23‰) =1,25; К_рс4 (-12‰) =1,3.

Значення Крс5 визначаємо залежно від радіусів кривих в плані для сухого чистого покриття: К_рс5 (10000м) = 1,25; К_рс5 (2100 м)=1,25;

К_рс5 (600м) = 1,25; К_рс5 (150м) = 0,78.

Значення К_рс6 визначають залежно від відстані видимості для сухого чистого покриття: К_рс6 /500 м/ =1,25; К_рс6 /350 м/ = 1,25.

Значення К_рс7 визначаємо для рівності покриття по штовхоміру: К_рс7/35 см/км/ = 1,08.

Значення К_рс8 для коефіцієнтів зчеплення колеса з покриттям і відстані видимості: К_рс8/0,70, 500м/=1,22; К_рс8/0,70, 350 м/=1,14.

Підсумковий коефіцієнт забезпеченості розрахункової базової швидкості на кожній характерній ділянці дороги K_pCj слід приймати рівним найменшим з восьми часткових коефіцієнтів на цій ділянці.

Взимку змінюються такі параметри дороги і характеристики руху : добова інтенсивність руху : 800·1,0=800 авт.; ширина узбіччя : 2,0·0,5=1,00 м Для відстані видимості на кривих в плані приймаємо коефіцієнт 0,7; для відстані видимості на прямих ділянках - 0,9; для коефіцієнта зчеплення колеса з покриттям - 0,5; для показника рівності по штовхоміру - 35см/км.

Внаслідок зміни смуги забруднення уздовж дороги змінюється і ширина Вф, в зимовий період приймаємо вз=0,5м;

Значення К_рс1 знаходимо по формулі для схеми 2а відповідно до значень Вф К_рс1 = 1,32

Значення К_рс2 для ширини узбіччя взимку 1,00 м знаходимо, К_рс2 = 0,85.

Значення ?К_рс для добової інтенсивності 800 авт.: К_рс = 0,03.

Тоді: К_рс3=1,32-0,03=1,29

Значення К_рс4 визначаємо для покриття з ожеледицею:

K_pc4 (-10 ‰) = 0,6 ; К_рс4 (+6‰) =0,5; К_рс4 (+12 ‰)=0,42;

К_рс4 (+1‰)=0,5; К_рс4 (-37‰) =0,5; К_рс4 (+10‰) =0,42;

К_рс4 (-36‰)=0,5; К_рс4 (-23‰) =0,55; К_рс4 (-12‰) =0,6.

Значення К_рс5 визначаємо залежно від радіусів кривих в плані для покриття з гололедом К_рс5 (10000м) = 0,8; К_рс5 (2100 м)=0,65; К_рс5 (600м) = 0,6; К_рс5 (150м) = 0,37.

Значення К_рс6 визначають залежно від відстані видимості для покриття з ожеледдю: К_рс6 /500·0,7=350м/ =0,54; К_рс6 /150·0,7=105м/ = 0,35.

Значення К_рс7 для рівності покриття по штовхоміру: К_рс7/35 см/км/ = 1,08.

Значення К_рс8 для коефіцієнтів зчеплення і відстані видимості зимою : K_pc8/0,5; 350 м/ = 0,95; K_pc8/0,5; 105 м/ = 0,60.

Значення часткових коефіцієнтів наносимо на графік і будуємо епюру підсумкових коефіцієнтів забезпеченості розрахункової базової швидкості зимою.

Підсумковий коефіцієнт забезпеченості розрахункової базової швидкості на усій ділянці дороги визначуваний по формулою:

влітку

взимку

Нормативні значення коефіцієнта забезпеченості розрахункової швидкості літом К_норм = 0,67; зимою К_норм - 0,50. Тоді для літа:

для зими:

Визначуваний показник якості дороги по формулі:

Влітку:

Взимку:

Таким чином влітку і зимою споживчі властивості дороги задовольняють потреби транспорту.

2.5.2 Оцінка пропускної здатності дороги

Пропускна спроможність - це максимальна кількість транспортних засобів, які може пропустити ділянка дороги за одиницю часу в одному або двох напрямах в конкретних дорожніх і погодно-кліматичних умовах.

Практичну пропускну спроможність слід визначати по формулі:

де P_i - практична пропускна спроможність в конкретних дорожніх умовах, транспортних одиниць за годину ;

Р_мах = 2000 авт/доб максимальна практична пропускна спроможність на еталонній ділянці, легкових автомобілів на годині

вп - підсумковий коефіцієнт зниження пропускної спроможності

в_п=в₁хв₂х…….хв₁₅

где в₁; в₂;…….в₁₅ - часткові коефіцієнти зниження пропускної

Таблиця 2.15 - Сумарна приведена інтенсивність руху

Марка автомобіля.	Зміст, ш %	Кількість автомобілів у русі, n авт./доб	Коефіцієнт приведення kсві	Приведена інтенсивність руху авт./доб Nч
Легкові	37	23	1,0	23
ГАЗ 3307	7	4	1,5	6
ЗИЛ - 130	19	12	2,0	24
КАМАЗ 55111	14	9	3,0	27
МАЗ 53362	8	5	2,5	13
КрАЗ 6510	9	6	3,0	18
Богдан	2	1	2,0	2
ЛАЗ 699	2	1	2,0	2
Разом	100	61		115

n - кількість типів транспортних засобів у складі потоку;

k_cвi - коефіцієнт зведення автомобіля і -го типу до легкового автомобіля;

шi - частка автомобілів і-го типу у складі транспортного потоку.

Від пропускної спроможності дороги значною мірою залежить рівень завантаженості дороги рухом :

де N_i - тимчасова інтенсивність руху в транспортних одиницях;

N_i = 0,076 N_cyт

де N_cyт - добова інтенсивність руху в транспортних одиницях, яку слід приймати із завдання.

N=800Ч0,076= 61 авт/години

Відповідно до зміни дорожніх умов по довжині дороги змінюються і пропускна спроможність і рівень завантаження дороги рухом. Для їх оцінки будують лінійні графіки пропускної спроможності дороги, на які наводять і рівень завантаження дороги рухом.

Кожен елемент дороги, який зменшує пропускну спроможність, має зону впливу, в межах якої змінюється режим руху транспортних засобів і пропускна спроможність.

Побудову графіку пропускної спроможності дороги виробляємо в такій послідовності:

1. відділяємо зони впливу окремих елементів дороги;

2. заносимо для цих зон значення часткових коефіцієнтів зниження пропускної спроможності в₁; в₂;…….в₁₅ ;

3. розділяємо дорогу на ділянки з однорідними дорожніми умовами в межах яких усі значення коефіцієнтів в₁; в₂;…….в₁₅; не змінюються;

4. визначаємо на кожній однорідній ділянці підсумковий коефіцієнт аварійності вп по формулі вказаної вище;

5. будуємо графік пропускної спроможності ;

6. по формулі визначуваний рівень завантаження дороги рухом і побудуємо відповідно графік.

Визначення практичної пропускної спроможності в залежність від значення вп

Визначення пропускної спроможності дороги залежно від Рi і Nч

Аналізуючи графіки пропускної спроможності і рівня завантаження дороги можна сказати що проектована дорога відповідає усім вимоги що пред'являються з цього питання. За даних умов автомобілі рухатимуться в незв'язному потоці зі встановленої розрахункової швидкості

2.5.3 Оцінка впливу дорожніх умів на безпеку руху

Для оцінки впливу дорожніх умов на безпеку руху слідує використовують метод коефіцієнтів аварійності, який найбільш зручний для ділянок доріг на стадії експлуатації.

Міру небезпеки ділянок доріг характеризують підсумковим коефіцієнтом аварійності, який є досягненням часткових коефіцієнтів, які визначають вплив окремих елементів дороги на вірогідність виникнення дорожньо-транспортних пригод.

де К_ав.и - підсумковий коефіцієнт аварійності;

К₁; К₂.....K₁₈ - часткові коефіцієнти, які відображують собою відносну кількість ДТП на ділянці дорогі з конкретними параметрами відповідно до еталонної ділянки, яка має проїжджу частину шириною 6,0 м з шорстким покриттям і укріпленим узбіччям. Значення часткових коефіцієнтів аварійності залежить від постійних і змінних параметрів дороги.

К₁ - приймаємо рівний 1,22 залежно від інтенсивність руху рівної 800авт/доб.

К₂ = 1,35 оскільки ширина проїжджої частини 6,0 м.

К₃ = 1,2 - ширина узбіччя 2,0 м.

К₄ приймаємо залежно від подовжнього ухилу шляхом інтерполяції К₄=1,0(10‰); К₄=1,0(6‰); К₄=1,0(12‰); К₄=1,0(1‰); К₄=1,69(37‰); К₄=1,67(36‰); К₄=1,08(23‰).

К₅ приймаємо керуючись радіусами поворотів К₅=1,0(10000м); К₅=1,0(2100м); К₅=1,6(600м); К₅=4,0(150м).

К₆ підбираємо залежно від відстані видимості проїжджої частини на рівнинних ділянках К₆=1,0(500м); К₆=1,45(350).

К₇ =0 оскільки на проектованій ділянці немає мостів.

К₈=1,00 оскільки довга усіх прямих ділянок дороги менш 3км.

К₉=1,00 - кількість смуг руху 2шт.

К₁₀ відсутній оскільки немає розділової смуги.

К₁₁ =1,2 і 1,0 примикання автомобільної дороги.

К₁₂ прийняте 1,0 оскільки інтенсивність на примиканні менш ніж на основній дорозі.

К₁₃=1,0 - видимість на примиканні біліше 60 м.

К₁₄= 1,0 - відстань до забудови більше 50 м.

К₁₅=1,0

К₁₆=1,5 - довга підходів більше 1000 м

К₁₇=1,0 - коефіцієнт шорсткості 0,7.

В результаті на підставі часткових коефіцієнтів аварійності будуємо графік. Підсумковий коефіцієнт аварійності визначуваний як додаток часткових коефіцієнтів.

Таблиця 2.16 - Допустимі коефіцієнти аварійності

Параметри	Міра небезпеки ділянок дороги
	Безпечний	Малонебезпечний	Небезпечний	Дуже небезпечний
Ка для ділянок доріг в рівнинній і горбистій місцевості	00-10	10-20	20-40	40
Різниця в коефіцієнтах Ка сусідніх ділянок (для гірської місцевості), %	20	20-40	40-100	100

Аналізуючи епюру підсумкових коефіцієнтів аварійності треба відмітити що практично уся проектована дорога відноситься до аварійно безпечною проте на підході до населеного пункту спостерігається різкий скачок на епюрі до 19,37, що автоматично вводить цю ділянку в категорію малонебезпечних. Незважаючи на це на цю ділянку необхідно звернути особливу увагу при організації руху по дорозі.

2.6 Примикання, дорожні знаки і розмітка

Перетин і примикання автомобільних доріг слід розташовувати на вільних майданчиках і на прямих ділянках перетинаючих і примикаючих доріг.

На ПК 14+59,25 до проектованої автомобільної дороги примикає дорога V категорії, ширина проїжджої частини 4,5 м, покриття щебеневе. На ПК 29+89,05 під кутом 65є до проектованої автомобільної дороги примикає дорога V категорії, ширина проїжджої частини 4,5 м і шириною узбіччя 2,0м з щебеневим покриттям на проїжджій частині.

Для забезпечення безпеки руху на примиканнях проектом передбачений пристрій в межах радіусу закруглення дорожнього одягу за типом основної дороги. Конструкцію дорожнього одягу за межами радіусу закруглення прийнято рішення не змінювати.

На ПК 32+35,70 автомобільна дорога примикає до дороги IV категорії, ширина проїжджої частини 6,0 м, покриття на примиканні чонощебіневе, тому в межах радіусу закруглення дорожній одяг влаштовується за типом основної дороги, а конструкцію дорожнього одягу за межами радіусу закруглення прийнято рішення не змінювати.

Таблиця 2.17 - Відомість примикань

№ п/п	Місце має в розпорядженні ПК+	Найменування і характеристика доріг	Кут перетину	Тип примикання
1	ПК14+59,25	дорога категорії V категорії	90	Тип III - 4-3
2	ПК29+89,05	дорога категорії V категорії	65	Тип III - 4-3
3	ПК32+35,70	дорога категорії IV категорії	100	Тип III - 4-3

Для зниження коефіцієнтів аварійності проектом передбачено облаштування усіх потенційно аварійно небезпечних ділянок дороги застережливими і приписуючими дорожніми знаками, відповідною дорожньою розміткою, а також захисними пристроями (металеве обгороджування, сигнальні стовпчики). Ці заходи, а також правильний зміст цих ділянок в період експлуатації в комплексі повинні значно понизити коефіцієнти аварійності на вказаних ділянках.

При проектуванні розроблена схема розташування дорожніх знаків, розмітки і обгороджувань.

Дорожні знаки відносно простий і ефективний засіб організації дорожнього руху. Форма, розміри і зображення знаків повинні відповідати ДСТУ 4100-2002.

Щоб забезпечити чітке розуміння інформації дорожніх знаків, встановлення кожного знаку бути обґрунтовано.

Дорожні знаки прийняті по Госту. Щитки металеві зі світло відбиваючою поверхнею. Опори знаків залізобетонні по ГОСТ 25459-62. Знаки розміщуються за узбіччям на присипних бермах.

Сигнальні стовпчики встановлюються в межах кривих на з'їздах, на горизонтальних кривих, у водопропускних труб по одному стовпчику з кожного боку дороги по осі труби.

Таблиця 2.18 - Відомість огороджувальних пристроїв

№	Від ПК+	До Пк+	Протяжність м	Захисні пристрої	Примітка
				сигнальні стовпчики, шт	металеве обгороджування, м
				ліво	право	ліво	право
1	9+50,00	12+50,00	300	6	6	-	-	Вертикальна крива
2	14+69,40	14+89,40	20	3	3	-	-	Над трубою
3	14+59,25			4	4	-	-	Примикання
4	19+00,00	21+00,00	200	4	4	-	-	Вертикальна крива
5	21+66,00	21+76,00	20	3	3	-	-	Над трубою
6	24+43,06	26+88,65	245,59	8	8	-	-	Крива в плані
7	28+40,00	28+60,00	20	3	3	-	-	Над трубою
8	29+89,05			8	5	-	-	Примикання
9	30+60,55	32+00,00	139,45	10	16	-	-	Крива в плані
10	32+35,70			3	5	-	-	Примикання
Разом	109

Таблиця 2.19 - Відомість дорожніх знаків

№ п/п	ПК +	Застережливі знаки	Знаки пріоритету	Інформаційно-вказівні знаки	Таблички до знаків
		ліво	право	ліво	право	ліво	право	ліво	право
1	1+00,00					5.54
2	12+50,00		1.23.1		2.3
3	14+50,00				2.3
4	14+52,75				2.1
5	20+00,00					5.48	5.47
6	27+30,00		1.23.1		2.3
7	28+00,00		1.2
8	29+69,00				2.3
9	29+82,55				2.1
10	30+50,00				2.4
11	31+50,00	1.2
12	32+00,00				2.1 2.4
13	32+29,70			2.3				7.8
14	32+41,70				2.3				7.8
Разом	4	11	3	2

2.7 Охорона навколишнього середовища

Автомобільна дорога вносить великі зміни в екологічну рівновагу природи, тому при будівництві дороги необхідно враховувати вимоги захисту довкілля. Проходження дороги по цінних родючих землях небезпечно тим, що пил, що змітається вітром, з доріг нижчих категорій знижує врожайність на прилеглих полях. При згоранні антидетонаційних добавок до бензину виділяються небезпечні для здоров'я з'єднання свинцю, які осідають на придорожній смузі і, накопичуючись в ґрунті, можуть потрапляти в їжу з сільськогосподарськими продуктами.

З проїжджої частини дощами змиваються масла, продукти зносу шин, гігроскопічні солі, вживані для боротьби з ожеледдю, і пригноблюють рослинність, а потрапляючи в потоки, забруднюють їх.

При проході дороги поблизу від населених пунктів і, особливо, при використанні вулиць автомобільний рух є джерелом забруднення повітря відпрацьованими газами двигунів, шуму і вібрації, які поширюються до прилеглих до доріг будов. Це відбивається на здоров'ї і працездатності населення

Проектування і будівництво дороги з урахуванням вимоги охорони природного середовища, може істотно поліпшити місцевість оберіганням ґрунтів від ерозії, осушенням боліт і інше.

Дипломний проект будівництва автомобільної дороги розроблений з дотриманням охорони довкілля і раціональним використанням природних ресурсів. Будівництво дороги не представляє загрози для здоров'я людини, не пов'язано з виробництвом екологічно небезпечної продукції, не призводить до безповоротною або кризовою зміною в природному середовищі.

При проектуванні автомобільної дороги як основних заходів, спрямованих на зменшення утворення пилу в процесі експлуатації автомобільної дороги, передбачені:

1. застосування вдосконаленого дорожнього одягу, що виключає утворення пилу, у тому числі на ділянках доріг з малою інтенсивністю руху, що проходять через поля, де пил чинить особливо несприятливий вплив на врожайність і якість продукції;

2. зміцнення узбіч;

3. зміцнення укосів земляного полотна;

4. пристрій на з'їздах покриття аналогічного з покриттям на основній дорозі;

5. озеленення дороги;

6. застосування поперечних профілів проїжджої частини, типів дорожніх покриттів, планувальних рішень перетинів доріг що полегшують прибирання проїжджої частини доріг при їх експлуатації.

При експлуатації автомобільних доріг в цілях запобігання утворенню пилу рекомендується:

1. проведення регулярного очищення проїжджої частини доріг від пилу і бруду;

2. своєчасний ремонт пошкоджених ділянок проїжджої частини і узбіч;

3. знепилювання ґрунтових доріг і доріг з перехідними типами дорожнього одягу бітумом, бітумною емульсією, а на ділянках, що проходять через малоцінні земельні угіддя і на відстані більше 100 м від потоків, - розчинами хлоридів.

Для зменшення забруднення ґрунтів і рослинності придорожньої смуги з'єднаннями свинцю і іншими важкими металами і обмеження ширини зони, де їх концентрація в ґрунті перевищує граничнодопустимі значення, в дипломному проекті застосовані наступні заходи:

1. усі проектні рішення спрямовані на забезпечення можливості рівномірного руху автомобілів з оптимальними швидкостями, при яких витрата бензину мінімальна;

2. дорога прокладена по можливості в невисоких насипах і виїмках;

3. забезпечення засобами організації руху і якісним змістом проїжджої частини доріг рівномірного режиму руху транспортного потоку.

В цілях зниження шкідливої дії солей проти ожеледі на ґрунт і рослинність рекомендується:

1. передбачати планування природної смуги із створенням поперечного ухилу у бік бічних канав;

2. влаштовувати уздовж дороги захисні зелені смуги, що запобігають поширенню шкідливих речовин убік від дороги;

3. обмежувати витрату солей при зимовому змісті доріг : не більше 1 кг/м2 за зимовий сезон і не більше 10-20 г/м2 за одну обробку;

4. по можливості використовувати як солі проти ожеледі хлористий кальцій, як менш шкідливий для рослин;

5. склади для зберігання матеріалів проти ожеледі забороняється влаштовувати в межах водозахисних зон і на відстаней менше 200 м від джерел води: конструкції складів і способи їх експлуатації повинні унеможливлювати попадання солей в ґрунт, поверхневі і ґрунтові води.

3 охорона праці і безпека життєдіяльності

3.1 Техніка безпеки при вишукувані

Польові роботи на дослідженнях автомобільних доріг часто проводяться далеко від населених пунктів. Життя в табірних умовах і характер виконуваних робіт, нерідко пов'язаних з небезпекою, вимагають, щоб при організації дослідницьких партій приділялася велика увага дотриманню правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Ті, що працюють мають бути забезпечені спецодягом, індивідуальними захисними пристосуваннями і засобами надання першої допомоги при захворюваннях і нещасних випадках. На табірних стоянках повинні забезпечуватися нормальні санітарно-гігієнічні умови. Усі інженерно-технічні працівники зобов'язані до виїзду пройти інструктаж по техніці безпеки. З місцевими робітниками інструктаж проводять до початку робіт. Перед виїздом на роботи в райони, де можливі захворювання малярією а також епідемічними хворобами, співробітникам дослідницької партії обов'язково роблять профілактичні щеплення, а також проводять з ними спеціальний інструктаж в медичних установах. У місцях поширення отруйних змій дослідники повинні завжди мати при собі шприц і проти зміїну сироватку. У тайгових і тундрових районах, багатих комарами і мошвою, кожного співробітника дослідницької партії забезпечують накомарником і складами для змазування відкритих частин тіла.

При роботах взимку співробітники дослідницької партії повинні мати теплий одяг і взуття. У люті морози особу змащують тонким шаром вазеліну, а при температурах нижче - 30° З польові роботи допустимі тільки по спеціальному дозволу. Для дослідницького табору вибирають сухі чисті височини, бажано поблизу від джерел води і палива. Для запобігання небезпеці пожежі ліс навколо табору очищають від хмизу і вітролому, Намети обкопують канавками, що запобігають затіканню води. Вогнища допускається розводити тільки на спеціальних майданчиках не ближче 10 м від наметів. Горючі і мастильні матеріали зберігають в металевій тарі в спеціально обладнаних польових складах, що розташовуються не ближче 100 м від наметів і легкозаймистих матеріалів. Не ближче 50 м від табору має бути обладнані убиральні і ями для нечистот. У гірській місцевості для пристрою табору слід уникати ділянок каменепадів, подножий скель з навислими козирками, висохлих русел гірських річок і дна вузьких ущелин, в яких при сильних зливах виникають бурхливі потоки.

До початку роботи усі співробітники дослідницьких партій мають бути навчені правилам сходження і спуску по гірських схилах, а у високогірних районах - використанню альпіністського устаткування, правилам страховки, режиму роботи і руху в умовах браку кисню. У негоду, туман, снігопад і в сильний вітер, до просихання землі після дощу роботи в горах слід припиняти. При роботі в небезпечних місцях над обривами, на карнизах ущелин, осипах і крутих схилах - той, що працює має обв'язати мотузком, який надійно закріплюють або тримають, підтягуючи або послабляючи при його пересуванні. Слід враховувати, що темрява в горах настає швидко після заходу сонця і роботи тому необхідно припиняти завчасно.

3.2 Техніка безпеки при виконані топографо-геодезичних робіт

При виконанні топографо-геодезичних робіт, що проводяться на усіх етапах землеустрою, на дослідженнях, проектуванні, будівництві і експлуатації землевпоряджувальних об'єктів і споруд, необхідно дотримувати певні правила, що забезпечують досягнення потрібних результатів, правильне використання приладів і збереження здоров'я робітників і інженерно-технічного персоналу. Сукупність таких правил і заходів складає техніку безпеки.

До виконання геодезичних робіт допускаються тільки особи, що пройшли ввідний інструктаж, а також осіб, проінструктованих по техніці безпеки безпосередньо на робочому місці. Проведення інструктажу реєструють в спеціальному Журналі реєстрації інструктажу по техніці безпеки у встановленій формі з обов'язковим особистим розписом кожної проінструктованої особи, що проводила інструктаж.

Необхідно дотримувати правила пожежної безпеки. Найбільш небезпечними при проведенні топографо-геодезичних робіт є необережне поводження з вогнем, куріння під час роботи в полі і в лісі Вогнища слід обкопувати канавою. і ретельно гасити, засипаючи піском, землею або заливаючи водою.

Категорично забороняється:

- - палити і розводити вогнища поблизу складів з нафтопродуктами і іншими видами пальних легко займистих матеріалів; кидати непогашені сірники і недопалки в лісі, поблизу нескошених стиглих посівів, в дворах;

- - палити і користуватися електронагрівальними приладами на базі, особливо в приміщеннях камеральних груп, де працюють креслярі-картографи, і в приміщеннях, де працюють з матеріалами аерофотознімання, негативами і монтують з використанням гумового клею фото схеми і фото плани.

Більшу частину дня виконавці знаходяться на ногах, роблячи великі переходи. Із-за незручного взуття можуть з'явитися потертості ніг. Слід ретельно стежити за станом ніг і взуття. Взуття має бути підібране по нозі, відповідати місцевим умовам і сезону, заздалегідь розношена. Працювати і пересуватися без взуття забороняється.

Перебування на сонці з непокритою головою може викликати сонячний удар. Для захисту від дії прямих сонячних променів краще всього носити головний убір з широкими полями.

Для збереження здоров'я і працездатності в жарку пору року необхідно дотримувати строгий і розумний режим споживання води. Перед початком трудового дня (після сніданку) треба пити чай або воду до повного тамування спраги. Протягом найближчих двох годин пити не рекомендується. Для тамування спраги або сухості у роті потрібно прополоскати рот або пити невеликими ковтками. Протягом наступної (третього і четвертого) години слід невеликими ковтками випивати склянку холодної води. Під час обідньої перерви за 10..20 хвилин до їди можна випити ще склянку води, а перед роботою тамувати жадаю повністю.

Перед початком роботи необхідно ретельно оглянути місце роботи, геодезичні прилади і устаткування. Виявлені несправності усувають; сокира, молоток мають бути щільно насаджені на міцні і абсолютно гладкі, такі, що мають потовщення до вільного кінця, дерев'яне розклинене руків'я. При роботі сокирою необхідно стежити, щоб зблизька не стояли люди. При перенесенні і перевезенні сокир і пив леза і зуби мають бути прикриті. Не можна носити сокиру на плечі. При ходьбі з інструментами потрібно дивитися під ноги. Небезпечно носити за спиною прилад, укріплений на штативі (можна поранити ноги). Штативи, вішки і інші інструменти, що мають гострі кінці, переносять тільки тримаючи їх вперед гострими кінцями.

Носити рейки на плечах по вулицях забороняється; переносити їх слід тільки в руках і неодмінно зрушеними і складеними і при міцному закріпленні відповідних гвинтів. Забороняється проводити роботи на дорогах в туман, грозу і переходити через дорогу в сильну зливу, а також залишати на дорозі без нагляду геодезичні інструменти і устаткування. При роботі з інструментами зблизька і на проїжджій частині дороги мають бути виставлені захисні знаки. До роботи в межах проїжджої частини не можна допускати людей з поганим слухом і слабким зором._Забороняється забивати на проїжджій частині дорогі кілки, штирі та ін., піднімати рейки, вішки і інші предмети до дротів електропередач.

Геодезичні інструменти, встановлені на штативі, необхідно міцно зміцнювати так, щоб вони не впали.

При роботі з мірною стрічкою щоб уникнути травм забороняється переміщати її ривком або смикати, коли вона знаходиться у кого-небудь в руках. Стрічку можна брати тільки за спеціальні ручки, укріплені на її кінцях._При вимірі ліній стрічкою вістря шпильок має бути спрямоване убік від того, що вимірює; не можна перекидати один одному шпильки, їх повинен передавати задній виконавець передньому з рук в руки.

3.3 Вимоги пожарної безпеки

Відповідальність за дотримання пожежної безпеки в проектній організації і своєчасне виконання протипожежних заходів покладається на керівників організацій і їх заступників по господарській частині.

Відповідальність за своєчасне виконання протипожежних заходів і протипожежний стан приміщень, бурових установок, майстерень, гаражів, лабораторій, складів, бібліотек і інших виробничих об'єктів несуть керівники підрозділів, майстерень, гаражів, лабораторій, складів, бібліотек, а також бурові майстри, а в їх відсутність - осіб, виконуючі їх обов'язки.

Призначення відповідальних осіб за пожежну безпеку виробничих об'єктів, а також польових таборів, вагонів-будинків і так далі оформляється наказом керівника проектній організації.

Забороняється:

- захаращувати різними предметами і устаткуванням проходи, виходи, коридори, тамбури і сходи;

- влаштовувати в сходових клітинах будівель робочі, складські і іншого призначення приміщення, а також встановлювати устаткування, що перешкоджає пересуванню людей;

- використовувати горищні приміщення у виробничих цілях або для зберігання матеріальних цінностей;

- виробляти прибирання приміщення із застосуванням легкозаймистих і горючих рідин;

- оббивати стіни приміщень машинописних бюро, службових кабінетів тканинами, не просоченими вогнезахисним складом.

Склади і їх території повинні міститися в чистоті, пакувальний матеріал, що звільняється, і тара повинні негайно віддалятися на спеціально відведені для їх зберігання місця.

Забороняється розміщення складів в приміщеннях, через які проходять транзитні кабелі, що живлять електроенергією інші приміщення і установки, а також в приміщеннях з наявністю газових комунікацій, масло наповненої апаратури.

Складовані матеріали необхідно сортувати залежно від їх властивостей (самозаймання, реагування з водою і один з одним і тому подібне), до яких неприпустимо застосовувати одні і ті ж засоби пожежогасінні.

Пожежний інвентар і первинні засоби пожежогасіння, що знаходиться у виробничих приміщеннях, складах і так далі, передається по описах керівникам підрозділів і іншим посадовцям, які несуть відповідальність за їх збереження і готовність до дії.

Табір в протипожежному відношенні обладнався щитами з протипожежним інвентарем, що встановлюються на видних місцях, ящиками з піском, вогнегасниками, відрами, ломами, баграми, штиковими лопатами, повстяною кошмой.

Використання пожежного інвентарю і матеріалів для інших цілей забороняється.

Щити для кріплення пожежного інструменту, інвентарю і вогнегасників мають бути забарвлені в білий колір з червоною окантовкою шириною від 30 до 100 мм.

У усіх випадках на майданчику, відведеному під виробництво бурових робіт, зернові культури мають бути скошені і прибрані. Відстань від бурових установок до скирт соломи мають бути не менше 50 м.

Додаток 1. Зведена відомість об'ємів робіт

№ п/п	Найменування робіт	Одиниці виміру	Кількість	Примітка
1	2	3	4	5
1 Підготовка території будівництва
1.1	Відновлення траси	км	3,2357
1.2	Оформлення відведення земель	га	12,62
1.3	Рекультивація земель займаних в тимчасове користування з переміщенням рослинного ґрунту до 50м	га	4,21
2 Земляне полотно
2.1	Профільний об'єм насипу	м3	27245
2.2	Ґрунт з кар'єру	м3	25531
2.3	Оплачуваний об'єм земляних робіт по основній дорозі	м3	40939
2.4	Зняття рослинного ґрунту завтовшки 25см з підошви насипу, виїмки і кюветів бульдозером 59КВт з переміщенням до 50м.	м3	10534
2.5	Повернення рослинного ґрунту бульдозером 59КВт на відстань до 30м, ґрунт I групи	м3	10534
2.6	Планування рослинного ґрунту автогрейдером на укосах насипу
2.7	Розробка ґрунту III групи в кар'єрі екскаватором з вантаженням в автосамоскиди	м3	25531
2.8	Розробка ґрунту III групи у виїмці	м3	1714
2.9	Ущільнення ґрунту III групи пневмокатками вагою 25т при 6 проходах по одному сліду, завтовшки шару 40см з поливом водою 50% від об'єму	м3	27245
2.10	Зміцнення укосів засівом багаторічних трав механізованим способом без додавання рослинного ґрунту	м2	27947
3 Штучних споруди
3.1	Пристрій водопропускних труб :	м3
	--ПК 14+79,40, діаметром 1,0м	м3	1/19,22
	--ПК 21+76,00, діаметром 0,75м	м3	1/11,85
	--ПК 28+50,00, діаметром 2х1, 0м	шт/пм.	2/18,71
4 Дорожній одяг
4.1	Додатковий шар з піску, що відповідає вимогам ДСТУ б В. 2. 7-32 товщиною 35см	м2/м3	26077/9127
4.2	Основа з щебенево - пісчаної суміші оптимального складу укріпленої комплексними в'язучими I класу міцності товщиною 20см	м2/м3	24297/4859
4.3	Покриття щебеню обробленого в'язким бітумом в установці товщиною 10см	м2/т	23650/5203
5 Облаштування дороги
5.1	Дорожні знаки:
	- 1.2	шт.	2
	- 1.23.1	шт.	2
	- 2.1	шт.	3
	- 2.3	шт.	6
	- 2.4	шт.	2
	- 5.47	шт.	1
	- 5.48	шт.	1
	- 5.54	шт.	1
	- 7.8	шт.	2
5.2	Дорожня розмітка:
	- 1.1	м	7531
	- 1.5	м	2300
	- 1.6	м	150
	- 1.7	м	80
	-1.8	м	115
	- 1.13	м	9
	- 1.16.3	м	30
5.3	Залізобетонні стовпчики	шт.	109

Література

1. Митин, Н.А. «Таблицы для разбивки кривых на автомобильных дорогах» / Н.А. Митин. - М. : Недра, 1978. - 469 с.

2. Лавриненко Л.Л. «Изыскания и проектирование автомобильных дорог». «Транспорт», М., 1986г.

3. Красильщиков И. М, Елизаров Л.В. Проектирование автомобильных дорог: Учебное пособие для техникумов. - М.:Транспорт, 1986. - 215с

4. Н.М. Антонов, Н.А. Боровиков, Н.Н. Бычков, Ю.Н. Фриц. «Проектирование и разбивка вертикальных кривых на автомобильных дорогах» (описание и таблицы) - М. : Транспорт, 1968. - 200 с.

5. Бабков В.Ф., Андреев О.В. «Проектирование автомобильных дорог»: Учебник. - М.: Транспорт, 1987. - Ч.1. - 367 с. - Ч.2. - 415 с.

6. Ройзман А.С. «Пособие по проектированию автомобильных дорог». "Транспорт", М,1974г.

6. Указания по организации и обеспечению безопасности движения на автомобильных дорогах. Минавтодор, "Транспорт", М.,1987г.

7. Андреев О.В. и др. «Справочник инженера-дорожника. Изыскания и проектирование автомобильных дорог». "Транспорт", М., 1977г.

8. Проектирование автомобильных дорог: Справочник инженера-дорожника/ Под ред. Г. А. Федотова. - М.: Транспорт, 1989. - 437 с.

9. Бойчук В. С. Довідник дорожника. - К.: Урожай, 2002. - 558 с.

10. СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика»

11. ГОСТ 21.511-83 «Автомобильные дороги, земляное полотно и дорожная одежда. Рабочие чертежи»,: М. 1988г.

12. ДБН В.2.3-4:2007 «Автомобільні дороги».- К.: Мінрегіонбуд України 2007. - 92с.

13. ДСТУ 4100-2002. «Знаки дорожні. Загальні технічні умови та правила застосування». Госстандарт Украины, К.,2002г.

14. ДСТУ 2735-94. «Огородження дорожні і напрямні пристрої. Правила використання. Вимоги безпеки дорожнього руху». Держстандарт

України. К.,1995р.

15. ДСТУ 2587-94. «Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування» .Держстандарт України, К., 1995р.

16. ВБН В.2.3-218-186-2004. Дорожній одяг нежорсткого типу.-К.:Укравтодор 2004.- 151с.

17. Типовые метериалы для проектирования 503-1-43.86 Серия 3.501.1-144 «Трубы водопропускные круглые железобетонные сборные для железных и автомобильных дорог». Ленгипротрансмост, 1986. - 100с.

18. Типовые материалы для проектирования 503-0-48.87 «Земляное полотно автомобильных дороги общего пользования». Союздорпроект, 1987. - 56с.

Размещено на Allbest.ru