Пасажирське вагонне депо

4.3 Технічна характеристика пристосування

Тип стенда-маніпулятора -підлоговий, горизонтальний.

Кількість робочих позицій для автозчепів - 1.

Час обертання корпуса автозчепу хв. - 45

Час підіймання корпуса з нижньої точки в верхню хв. - 6

Двигун - трьохфазний з коротко замкнутим ротором.

Потужність електродвигуна кВт. - 2,5

Вага, кг. - 875

Габаритні розміри:

Довжина , мм - 2070;

Ширина, мм - 1000 ;

Висота, мм - 750 .

4.4 Інструкція по експлуатації пристосування

Перед початком роботи необхідно:

здійснити зовнішній огляд стенда-маніпулятора;

перевірити кріплення всіх вузлів і деталей стенда;

перевірити справність і надійність спрацювання фіксатора;

перевірити легкість повертання люльки і її закріплення.

Технічне обслуговування стенда-маніпулятора повинна забезпечуватися постійна технічна справність і готовність до роботи.

Стенд-маніпулятор підлягає технічному обслуговуванню в відповідності з інструкцією по технічному утримуванню стендового і електричного обладнання ТУ-058/ПКБ ЦВ 1990 р.

В період експлуатації стенда-маніпулятора необхідно виконувати наступні планові види технічного обслуговування:

щоденне технічне обслуговування (ЩТО) - 1 раз в зміну;

технічне обслуговування № 1 (ТО-1) - 1 раз в 10 днів;

технічне обслуговування № 2 (ТО-2) - 1 раз в місяць. При ЩТО необхідно перевірити:

кріплення люльки на стояках і стояків до платформи;

очистити стенд-маніпулятор від пилу і бруду;

- надійність спрацювання фіксатора і механізма з плунжером;

При технічному обслуговуванні № 1 необхідно:

виконати роботи ЩТО;

перевірити кріплення обойм на люльках. При технічному обслуговуванні № 2 необхідно:

виконати роботи ТО-1;

очистити і змазати підшипники стенда-маніпулятора;

перевірити і відрегулювати зазори між платформою і ковзунами на візку, які повинні бути не більше 2 мм;

замінити змазку і шарнірних опорах;

перевірити надійність затягнення різьбових кріплень .

5. Економічна частина

5.1 Розрахунок прямих витрат по перевезеннях. Прямі витрати по перевезеннях визначають:

Стаття 20. Деповський ремонт пасажирських вагонів.

Прямі витрати по перевезеннях включають:

основну і додаткову заробітну плату робітників і бригадирів, включаючи звільнених, зайнятих деповським ремонтом пасажирських вагонів;

відрахування на соціальні заходи;

запасні частини та матеріали, використані при
деповському ремонті;

- паливо;

- електроенергія використана під час ремонту;

- оплата рахунків заводу за використаний деповський ремонт;

- оплата тарифу та інші витрати на транспортування
пасажирських вагонів в ремонт і з ремонту;

- інші витрати пов'язані з ремонтом вагонів.

5.1.1. Визначення річного фонду заробітної плати Оплата праці при ремонті вагонів в депо проводиться повідрядно-преміальній системі, за виключенням допоміжних робочих, яким передбачена погодинно преміальна форма заробітної плати.

Розрахунок річного фонду заробітної плати по кожній професії, умов праці і розряду виконуються по формулі (5.1) [6, ст.42]

Ф_річ = З_міс* Р_об *12*1,4 (5.1)

Де: 3_Мі_С - середньомісячна заробітна плата робітників відповідної професії, грн;

Р₀б - облікова кількість основних виробничих працівників, чол;

12 - кількість місяців на рік;

1,4 - коефіцієнт перевиконання норм виробітку.

Середньомісячну заробітну плату робітників визначають за формулою (5.2) [6, ст. 42]

Зміс = dr * F ср.м, (5.2)

де:dr - годинна тарифна ставка;

Fср.м - середньомісячний баланс робочого часу, год. Визначається за формулою (5.3) [ 6,ст.42]

Fср.м = Fр / 12 (5.3)

Fср.м = 2011 / 12 = 167,6 год.

Зміс6 = 9,15 * 167,6 = 1533,54 грн.

Фріч6 = 1533,54 * 1 * 12 * 1,4 = 25763,47 грн.

Розрахунок фонду заробітної плати для всіх категорій робітників виконуємо згідно табл.. 5.1

Таблиця 5.1

Професія робочого	Роз ряд	Кіл. Чол.	Тарифна ставка	Загальний річний фонд зар. плати.
			Год.	Місячна
1. Дефектоскопіст	6	1	9,15	1533,54	25763,47
2.Слюсар з ремонту рухомого складу	5	2	7,80	1307,28	43924,61
3. Електрозварювальник	4	1	6,81	1141,36	19174,85
4. Фрезерувальник	4	1	6,81	1141,36	19174,85
5. Машиніст мийної машини	3	1	6,08	1019,01	17119,37
Разом		6		6142,55	125187,15

5.1.2 План з праці.

На підставі визначеного фонду заробітної плати складаємо план з праці дільниці. Дані зводимо в табл. 5.2

Таблиця 5.2.

Найменування показника	Одиниця виміру	Показник
1. Річний фонд заробітної плати	грн.	SФ р з/пл = 125187,15
2. Контингент	чол.	Роб = 6
3.Середньомісячна заробітна плата	грн.	Зсрм=SФрз/пл/(Роб*12)= 125187,15(6*12)= 1738,71
4. Об'єм робіт за рік	Автозчепів	Nав. =2029
5. Продуктивність праці	автозчепів/ чол.	Вп = N ав. /Роб = =2029 / 6 = 338

5.1.3 Відрахування на соціальні заходи

Відрахування до соціальних фондів.

Збір до пенсійного фонду - 33,2 %;

Збір до фонду непрацездатності - 1,3 %;

Збір до фонду зайнятості - 1,51 %;

Збір до фонду на соціальне страхування від нещасливого випадку - 1,5 %; Разом на соціальні заходи - 37,51 %.

Есоц = Фз /пл. * 0,3751, (5.4)

Есоц = 125187,15 * 0,3751 = 46957,70 грн.

5.1.4 Витрати на матеріали і запасні частини

Необхідна кількість матеріалів і запасних частин на ремонт вагонів установлена наказом Укрзалізниці. Оптові ціни на матеріали і запасні частини установлюються на основі прейскурантів.

Витрати на матеріали і запчастини цими документами нормуються для деповського ремонту із розрахунку на однин вагон.

Розрахунок виконуємо згідно табл.5.3

Таблиця 5.3.

Найменування запчастин	Одиниця виміру	Норма витрат	Витрати на програму ремонту 966 в.в.	Ціна одиниці	Загальна вартість
Автозчеп СА-3 з кронштейном в зборі	шт.	0,16	155	896	138880,00
Валик підйомника	шт.	0,07	68	76,16	5178,88
Замок	шт.	0,2	193	86,4	16675,20
Підйомник замка	шт.	0,1	97	11,2	1086,40
Замкоутримувач	шт.	0,5	483	29	14007,00
Запобіжник	шт.	0,6	580	16,8	9744,00
Балочка центруючи	шт.	0,08	77	61,60	4743,20
Клин тягового хомута	шт.	0,9	869	34,40	2989,36
Кронштейн (державка розчіпного приводу)	шт.	0,04	39	48,8	1903,20
Кронштейн розчіпного приводу (фіксуючий)	шт.	0,02	19	37,76	717,44
Плита упорна	шт.	0,05	48	71,04	3409,92
Підвіска маятникова	шт.	0,4	386	45,20	17447,20
Важіль розчіпного приводу	шт.	0,02	19	82,00	1558,00
Хомут тяговий	шт.	0,15	145	408,005	59160,00
Цеп розчіпного приводу	шт.	0,2	193	37,20	7179,60
Болт стяжний поглинального апарату	шт.	0,8	773	12,00	9276,00
Клин фрикційний поглинального апарату	шт.	0,08	77	17,76	301,92
Корпус поглинального апарату	шт.	0,15	145	544	78880,00
Пружина поглинального апарату (внутрішня)	шт.	0,4	386	124,80	48172,80
Найменування запчастин	Одиниця виміру	Норма витрат	Витрати на програму ремонту	Ціна одиниці	Загальна вартість
Пружина поглинального апарату (зовнішня)	Шт..	0,4	386	158,40	61142,40
Разом					482452,52

Витрати на невраховані матеріали становлять 15% загальної вартості матеріалів і запчастин, що підраховані для виконання заданої програми.

М^м_р=Ем * 1,15 (5.5)

Мр= 482452,52 * 1,15 = 554820,40 грн.

5.1.5 Визначення витрат на електроенергію

Витрати на електричну силову енергію для виробничих цілей визначають по формулі (5.6) [6, ст. 44

Е_Сил = Ц_е * 1,2 * К_с,_ел * $Р_обл * Fд.об * &з, (5.6

Де: Ц_е - вартість 1 кВт-год силової електроенергії, грн (Ц_е=0,43);

1,2 - коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в мережі;

Ксп.ел - середній коефіцієнт попиту (К_спел=0,35);

Робл - сумарна потужність установленого обладнання в дільниці;

&з - коефіцієнт завантаження обладнання (п₃=0,7...0,75).

Е_сил=0,43 * 1,2 * 0,35 * 223,16 * 1930,56 * 0,7 = 54464,74 грн.

5.1.6 Витрати на стиснуте повітря визначаємо по формулі (5.7) [6,ст. 44]

Ес.п = Цс.п * 60 * Fд.об * 1,5 * $Ксп.і * qсп.і

Де: Ц_сп - вартість 1 м стислого повітря низького тиску (Ц_с,=0,049 грн);

60 - кількість хвилин в годині

1,5 - коефіцієнт який враховує втрати повітря в мережі;

К_сп.і - коефіцієнт попиту і-м споживачем (для пневмоінструменту він рівний 0,2...0,4, для розпилювальних камер - 0,6);

qсп.і - кількість стислого повітря, що споживає і-та одиниця обладнання, м³/хв (для пневмоінструменту - 0,8... 1,2; для розпилювальних камер - 0,2...0,4);

Е_с._п = 0,049 * 60 * 1930,56 * 1,5*(0,3 * 1+0,6 * 0,3) = 4086,61 грн.

5.1.7 Витрати на воду для виробничих потреб визначаються згідно Норм технічного проектування вагонних депо.

Норма споживання для обмивання по 1 т. деталей в мийній

машині становить 0,12...0,15 м ³ .

Загальна вартість води визначається по формулі: (5.8) [6, ст.44]

Е_в = Ц_в * $Qв * К_сп._в * 1,1, (5.8)

Де: Ц_в - вартість 1 м води. (Ц_в= 3,03 грн);

$ Qв - сумарні витрати води на рік, куб.м ;

К_сп._в - коефіцієнт попиту води (0,75);

1,1 -коефіцієнт, що враховує витікання води.

$ Q_в=q в* Nв (5.9)

$Q в=0,15 * 0,186 * 2029 = 56,61 м³

Е_в=3,03 * 56,61 * 0,75 * 1,1=141,51 грн.

5.1.8. Витрати на паливо

Вартість пари на виробничі потреби передбачає витрати на її для роботи парових молотів, парових водо- і повітронагрівачів, нагрівання мийних машин і сушильних камер.

Вартість пари на виробничі потреби визначається за формулою: (5.10) [6, ст. 45]

Епар = Цп * $Qп * 1,1 * Ксп.п *Fд.об. /1000, (5.10)

Де: Ц_п - вартість 1 т. пари, грн (Ц_п= 75,60 грн);

SQп - загальний прийом пари пароприймачами, кг/год, витрати пари на підігрівання -75 кг/год, робочий режим - 5 кг/год;

Ксп - коефіцієнт попиту пари, Ксп = 0,7.

1,1 - коефіцієнт який враховує витікання пари;

К_сп.п - коефіцієнт попиту пари. (К_{сп п}=0,7).

Е_пар= 75,60 * (5+75) * 1,1 * 0,7* 1930,56 / 1000 = 8990,54 грн.

5.1.9 Разом прямих витрат

Епр. =SФр з/пл + Есоц + SМ + Есил + Ес.п. + Евод + Епар, (5.11)

Е пр = 125187,15 + 46957,70 + 554820,40 + 54464,74 +

+ 4086,01 + 141,51 + 8990,54 = 794648,65 грн.

5.2 Розрахунок загальновиробничих витрат

5.2.1 Стаття 500. Утримання загально виробничого персоналу.

Керування КПА виконує майстер ремонтно-заготовчої дільниці, тому витрати на утримання розраховуються для ремонтно-заготівельної дільниці.

Оплата праці виробничого персоналу за невідпрацьований час.

Виплати на оплату щорічних відпусток і компенсації за невикористану відпустку у випадку звільнення, вихідної допомоги при звільненні в розрахунках приймаємо в межах 7,6 від витрат на оплату праці виробничого персоналу.

Е500 = Фз.пл * 0,076 (5.11)

Е500 = 125187,15 * 0,076 = 9514,22 грн.

5.2.2 Стаття 501. Підготовка кадрів

Витрати на підготовку кадрів приймаються в розмірі 486,00 грн. на одного працюючого.

Е₅₀₁ = 486,00 * Р_об (5.12)

Е501 = 486,00 * 6 = 2916,00 грн.

Стаття 505. Витрати пов'язані з технікою безпеки і виробничою санітарією.

Приймаються в межах 4...5% від витрат пов'язаних з оплатою праці виробничому персоналу.

Е505=Фріч ^* 0,05 (5.13)

Е.505= 125187,15 * 0,05 = 6258,90 грн.

5.2.4 Стаття 507. Охорона навколишнього середовищаВитрати на охорону навколишнього середовища проектуються в межах 2...3% від фонду заробітної плати основних працівників.

Е507 = Фз.пл * 0,03 (5.14)

Е507 = 125187,15 * 0,03 = 3755,61 грн.

5.2.5 Стаття 508. Винахідництво і раціоналізація Витрати приймаються. Як питомі витрати на одного працюючого, в розмірі 85...90 грн.

Е508 ^{= 90} * Роб (5.15)

Е508 =90 * 6 = 540,00 грн.

5.2.6 Стаття 510. Обслуговування виробничих будівель і споруд

Ця стаття враховує:

- основну і додаткову зарплату працівників, зайнятих прибиранням споруд і будівель виробничого призначення;

- відрахування на соціальні заходи;

- матеріали для освітлення і прибирання;

- паливо для опалення приміщень;

- електроенергія;

- оплата рахунків за водопостачання.

Витрати на електроенергію для освітлення відділення визначаються за формулою (5.16) [6, ст. 46]

Еосв = Це * Носв * Ксп.е * qосв * Sд , (5.16)

Де: Ц_е - вартість 1 кВт-год електроенергії на освітлення, грн. ( Це=0,43) ; Н_осв - кількість годин роботи освітлювальних приладів на рік, год (при однозмінній роботі - 550 год);

К_сп.е ~ коефіцієнт попиту (К_сп._е=0,8);

qосв - норма споживання електроенергії на 1 м будівлі,

кВт/КВ.м (qосв = 0,015 кВт/м²);

S_Д - робоча площа відділення.

Е_осв=0,4 3 * 550 * 0,8 * 0,015 * 288 = 817,34 грн.

Витрати на паливо для опалення приміщення відділення визначають по формулі (5,17) [6, ст. 46]

Е_п= Сп * qт * Ноп * Vб / (1000 * і ) (5.17)

де: С_п - вартість 1 т пари, грн (С_п=75,60);

qт - питома витрата тепла на 1 м будівлі, ккал/год (qт = 25…30 ккал/год);

Н_оп - кількість годин опалювального сезону, год (Н_оп=4320 год);

Vб- об'єм будівлі, куб.м (1728,40 куб.м.);

і - прихована теплота пароутворення води, ккал/год (і =540 ккал/год).

Е_п= 75,60 * 25 * 4320 * 1728,4 / ( 1000 * 540 ) = 26133,41 грн.

Витрати на матеріали для освітлення і прибирання будівель приймаються в межах 10% від суми витрат на електроенергію і паливо для опалювання приміщень.

Е_м= Еосв + Еп (5.18)

Ем = ( 817,34 + 26133,41) * 0,1 = 2695,08 грн.

Витрати на воду (побутові та господарчі потреби). Враховують витрати води на одного працюючого. Розрахунок виконуються за формулою (5.19) [6, ст. 47]

Е_Вод= Цвод * Роб * Др. * q вод/ 1000 (5.19)

Де: Ц_вод - вартість 1 м води разом з каналізаційним збором, грн (Ц_вод=3,92 грн);

q вод - питома витрата води на одного працюючого, л (q вод ⁼ 68 л ) ;

Евод = 3,92 * 6 * 252 * 68 / 1000 = 403,04 грн .

Е510 = Есил + Епар + Ем +Ев

Е510 = 817,34 + 26133,41 + 2695,08 + 403,04 = 30048,87 грн.

5.2.7 Стаття 525. Амортизація

Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів, які безпосередньо використовуються в процесі виробництва, визначають у відсотках від їх первинної вартості (згідно наказу № ЦФ-1011).

Розрахунок вартості основних засобів і амортизаційні відрахування на його повне відновлення згідно табл. 5.4

Таблиця 5.4

Найменування обладнання	Кіл	Вартість	Амор. Відр.	Вар А.В.
		Одиниці	всього	%	Сума
Кран-балка, С2=0,5т	1	3328,00	3328,0	12,5	416,0
ПКЛ для ремонту автозчепів	1	5905,6	5905,6	12,5	738,2
ПКЛ для ремонту фрикційних апаратів	1	6212,8	6212,8	12,5	776,6
Підйомник	1	819,2	819,2	12,5	102,4
Рольганг	1	880,0	880,	12,5	110,0
Консольний кран	3	2358,4	7075,2	12,5	884,4
Піч для нагріву Хвостовиків Автозчепів	1	15478,4	15478,4	12,5	1934,8
Піч для нагріву деталей	1	1435,2	1435,2	12,5	179,4
Прес для виправки хвостовиків	1	3587,2	3587,2	12,5	448,4
Електрозварювальний трансформатор	2	3520	7040	12,5	880,0
Зварювальні стенди	2	5126,4	10252,8	10	102,5
Довбальний верстат	1	6764,8	6764,8	12,5	845,6
Горизонтально-фрезерний верстат	1	12787,2	12787,2	12,5	1598,4
Вертикально-фрезерний верстат	1	8302,40	8302,4	12,5	1037,8
Токарний верстат	1	7824,0	7824,0	12,5	978,0
Дефектоскоп	1	923,20	923,20	12,5	115,40
Фарбувальна камера	1	1076,8	1076,8	12,5	134,60
Сушильна камера	1	1537,6	1537,6	12,5	192,20
Підвісний замкнутий конвеєр	1	3152,0	3152,0	12,5	394,0
Заточний верстат	1	835,2	835,2	12,5	104,4
Всього			105217,6		11973,10

Амортизаційні відрахування на відновлення будівель.

Аб = Сбуд * 0,025 = Цбуд * Vб * 0,025 ( 5.20 )

Де Ц буд. - Вартість 1 кум. м будівлі, Цбуд = 782,34 грн.

Аб = 782,34 * 1728,4 * 0,025 = 33804,91 грн.

Вартість інструменту приймають в розмірі 30 % від вартості устаткування.

С_інс= Цоб *0,3, (5.21)

С_інс= 105217,60 * 0,3 = 31565,28 грн.

Амортизаційні відрахування приймають 20 % від вартості інструменту:

Аінстр. = Сінс * 0,2 (5.22)

Аінстр. = 31565,28 * 0,2 = 6313,06 грн.

Загальна сума амортизаційних відрахувань складає:

А525 = Аб + Аоб + Аінстр., (5.23)

А525 = 33804,91 + 11973,10 + 6313,06 = 52091,07 грн.

5.2.8 Стаття 515. Витрати пов'язані з роботою та утриманням обладнання

Витрати на матеріали для змащування і утримання в чистоті обладнання та запасні частини для ремонту приймають в розмірі 3...4% від його вартості:

Е_м= 105217,60 * 0,04 = 4208,70 грн. (5.24)

5.2.9. Стаття 524. Знос малоцінних і швидкозношуваних
предметів.

Приймається в розмірі 10% від вартості інструменту.

Е524 = Сінстр. * 0,1 (5.25)

Е524 = 31565,28 * 0,1 = 3156,53 грн.

5.210 Стаття 527. Обов”язкове страхування

Приймається в розмірі 0,5% від перерахованої заробітної плати

Е527 = Фз.пл * 0,005, (5.26)

Е527 = 125187,15 * 0,005 = 625,89 грн.

5.2.11 Стаття 528. Податки і збори

Відхилення від відпускних цін (крім транспортних витрат) на матеріали, визначені на виробничі і загально виробничі потреби і приймаються в розмірі 5,9 % від вартості матеріалів.

Е528 = $Ем * 0,059 (5.27)

Е528=( 554820,40+2695,08+4208,70+3156,53)*0,059 = 33327,96 грн.

5.2.12 Стаття 529. Інші витрати

Приймається в розмірі 1% від основних витрат.

Е529 = (Фз.пл. + $Ем ) * 0,01, (5.28)

Е529 = (125187,15 + 564880,71) * 0,01 = 6891,71 грн.

Загальновиробничі витрати складають:

Езв = Е500 + Е501 + Е505 +Е507+ Е508 + Е510 + Е525 +

Е515 +Е524+ Е527 + Е528 +Е529, (5.29)

Езв = 9514,22 + 2916,00 + 6258,90 + 3755,61 + 540,00 +

+ 30048,87 + 52091,07 + 4208,70 + 3156,53 +

+ 625,89 + 33327,96 + 6900,68 = 153344,43 грн.

Експлуатаційні витрати складають:

Еекспл. = Епр. + Езв., (5.29)

Еекспл. = 794648,65 + 153344,43 = 947993,08 грн.

На підставі виконаних розрахунків складаємо план експлуатаційних витрат по основній діяльності у вигляді табл.. 5.5

Всього Витрат		945355,70	458511,37		5735,29	1750	3773,21	2263,93	330	16604,39	0	2282,16	1711,62	19311,27	47339,69	754,64	101856,20	1047211,9
Інші Витрати		100,25	135,57			1750	3773,21	2263,93	330	595,85	-	-	-	-	47339,69	754,64	56807,32	56907,57
Аморти Зація		-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	19311,27	-	-	19311,27	19311,27
Паливо		2954,46	120,43	-	-	-	-	-	-	13983,00	-	-	-	-	-	-	13983,00	16937,46
Електро Енергія		41611,46	20599,68	-	-	-	-	-	-	570,24	-	-	-	-	-	-	570,24	42181,70
Мате Ріали		796918,60	373956,84	-	-	-	-	-	-	1455,30	-	2282,16	1711,62	-	-	-	5449,08	802367,68
Соціальні заходи		28306,65	17882,23	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0	28306,65
Додаткова з/плата		-	-	-	5335,29	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	5735,29	5735,29
Фонд з/пл		75464,28	75464,28	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0	75464,28
Контин Гент		5		-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Найменування статей витрат	Прямі витрати по перевезеннях	Деповський ремонт рефрижераторних вагонів	Всього прямих витрат	Загально виробничі витрати	Утримання загально виробничого персоналу	Підготовка кадрів	Витрати пов'язані з технікою безпеки і виробничою санітарією	Охорона навколишнього середовища	Винахідництво і раціоналізація	Обслуговування виробничих споруд і будівель	Утримання внутрішньго транспорту	Витрати пов'язані з роботою та утриманням обладнання	Списання швидкопсувних предметів	Амортизація	Податки і збори	Інші витрати	Всього :загально виробничих витрат	Разом: по відділенню
№ статей		20			500	501	505	507	508	510	513	515	524	525	528	529

5.3 Калькуляція собівартості ремонту

Калькуляція собівартості ремонту автозчепного пристрою приведена в табл. 5.6

Таблиця 5.6

Найменування Робіт	Об"єм робіт Nріч	В тому числі зарпла- та Ф річ	ВИТРАТИ	Собі- вартість Ср
			Прямі Епр	Загаль но-виробничі, Езв	Експлуа- таційні Еекспл
Деповський ремонт Автозчепного Пристрою	2029	125187,15	794648,65	153344,43	947993,08	467,93

С_р=Еекспл. /Nавт , (5.30)

Ср = 947993,08 / 2029 = 467,22 грн.

5.4 Техніко-економічні показники

Згідно розрахунків, які виконано в економічній частині проекту, складаємо техніко-економічні показники контрольного пункту автозчепів. Дані заносимо в табл. 5.7

Таблиця 5.7.

№ п/п	Найменування показника	Одиниця виміру	Формула, розрахунок	Показник
1.	Контингент	чол.	Роб	6
2.	Річна програма	автозчепів	N авт.	2029
3.	Продуктивність праці	Ав./чол.	Вп=Nавт./Роб=2029/6	338,00
4.	Річний фонд зарплати	грн.	SФр.з/пл.	125187,15
5.	Середньомісячна зарплата	грн.	Зсрм=SФр.зпл/Роб*12= =75744.55/ 5*12	1738,71
6.	Прямі витрати	грн.	Епр	794648,65
7.	Загально виробничі витрати	грн.	Езв	153344,43
8.	Всього витрат	грн.	Еекспл.	947993,08
9.	Собівартість ремонту	грн.	Ср=Еекспл/Nавт.= =949440,41/2029	467,22
10.	Вартість основних фондів	грн.	Соф=Сб+Соб+Сінстр= =1352196,46+1105217,60+ +31565,28	1488979,34
11.	Фондомісткість	грн./ком	Фм=Соф/Nавт.= =1488979,34/2029	733,85
12.	Фондоозброєність	грн./чол.	Фо=Соф/Роб=1488979,34/6	248163,22
13.	Матеріаломісткість	грн./ком	Мм =SМмр/Nавт. = =564880,71/2029	278,40
14.	Енергоозброєність	кВт/чол..	Ео=SРуст/Роб= 223,20/6	37,20
15.	Підвищення продуктивності праці	%	Ппр=((Вб/Вп)-1)*100= =((2028/2029)-1)*100	1,00
16.	Зниження собівартості ремонту	%	Пс=((Сб/Ср)-1)*100= =((466,94/467,22)-1)*100	-0,06
17.	Розміри відділення: Довжина Ширина висота площа об'єм	м м м кв.м куб.м	L B H S V	24,00 12,00 6,00 288,00 1728,40

6. Техніка безпеки, виробнича санітарія і гігієна

6.1 Правила техніки безпеки відділення

Обладнання, яке використовується при ремонті автозчепного пристрою в КПА, повинно бути розставлено в відповідності з технологічним процесом. Проходи між стендами і станками, які використовуються для проїздів виробничого транспорту і робітників, повинні відповідати нормам проектування механічних і збірних відділень. Нове обладнання та обладнання яке було в ремонті, може експлуатуватися тільки в тому разі, коли його прийняла комісія до складу якої входить головний інженер депо, інженер по техніці безпеки і представник профспілки.

Управління конвеєрами по ремонту автозчепу, автоматичне і виконується за допомогою командного апарату. Перед вмиканням приводу. Спочатку подається звуковий сигнал, а потім починає працювати світлове табло. З метою забезпечення безпеки робіт на конвеєр на кожній позиції вмонтовані і ввімкнені в загальну мережу вимикачів, якщо працівник зайнятий на конвеєрі, він не можу бути увімкнений з пульту керування ні вручну ні комадноапаратно. Після виконання роботи робітник на кожній позиції повинен увімкнути вимикач і тільки після ввімкнення всіх вимикачів замикається електричне коло і спрацьовує командоапарат конвеєрної лінії.

Всі відкриті рухомі частини станків повинні мати щитковий захист. Технічне обслуговування підйомних засобів, а також робота на них повинна проводитися відповідно з правилами безпеки експлуатації вантажопідйомних засобів затвердженими Держтехнаглядом.

Стенди і засоби до станків повинні міцно тримати деталі в процесі їх ремонту. Зачищати поверхні переносною шліфувальною машиною необхідно на спеціально відведеному для цього місці, обладнаному індивідуальними пиловсмоктуючими засобами. Встановлення шліфувальних кругів, їх експлуатація повинна відповідати діючим стандартам.

Переносні електролампи, які використовуються для розгляду внутрішньої частини корпуса автозчепу, поглинального апарату повинні бути розраховані на напругу 36В й мати захисні засоби. Штепсельні з'єднання розраховані на напругу більше 36В, повинні мати контакти для примусового і попереднього ввімкнення дроту, заземлюю чий корпус ввімкненого електродвигуна. У випадку відсутності електроенергії або під час обідньої перерви робітників всі пристрої і станки повинні бути вимкнені з електромережі.

Всі слюсарні роботи з ремонту автозчепу виконуються справним інструментом. Періодично (не менше одного разу в місяць) повинно перевірятися стан пристроїв та інструменту. Несправні пристрої та інструменти замінюють справними.

Електрозварювальні роботи необхідно виконувати в кабінах, виготовлених з тонкої листової сталі або брезенту, просоченого вогнезахисним складом. Для покращення вентиляції, стінки не доводять до підлоги на 100... 150мм. Кабіна повинна добре освітлюватися.

Корпус зварювальної кабіни, трансформатор а також зварювальні деталі повинні бути надійно заземленими. Працюючий провід надійно ізолюється і захищається від механічних пошкоджень. Крім щитків і масок з захисним склом, захищаючим очі від променів електричної дуги, зварювальник повинен мати окуляри для захисту очей при зачищенні зварювальних швів від шлаку і оплавлень.

Кожне робоче місце зварювальника повинно бути обладнане місцевою вентиляцією для відходу газів, причому температурний режим в кабіні повинен відповідати санітарним нормам проектування промислових підприємств, встановлених для гарячих дільниць. Підлога де проводяться зварювання і наплавка, повинні бути обов'язково сухі.

Збивати шлакову корку з наплавленої поверхні і зачищати поверхню шліфувальним колом зварювальник повинен в рукавицях і окулярах з прозорим склом.

Великі кола (діаметр. 300мм) повинні бути відбалансовані і мати паспорт перевірки на надійність. При роботі із шліфувальними колами необхідно слідкувати щоб стружка летіла від працівника.

6.2 Розрахунок природного і штучного освітлення

Освітлення КПА передбачає природне, для світлого часу доби і штучне - для темного часу доби.

Сумарну площу, яку необхідно засклити в приміщені, визначають по нормативним значенням коефіцієнтів природного освітлення з урахуванням втрат світла від рами. Що покрита склом та інших умов по формулі (6.1) [6, ст.53]

Fосв = Sд * е * gос / tс * t1 , (6.1)

Де: е - коефіцієнт освітлення (при боковому освітленні 1,5...2);

gос - коефіцієнт який враховує розміри приміщення (gос=0.12...0,35);

_tс - коефіцієнт сівтлопропуcкання (для дерев'яних рам

_tс=0,25...0,50);

t1 - коефіцієнт, який враховує забарвлення приміщення (при

фарбуванні в світлі тони і однобічному освітленні

t1=2,5);

Fос = 288,00 * 1,5 * 0,12 / 0,4 * 2,5 = 48,65кв.м^.

Кількість вікон визначаємо по формулі (6.2), [6, ст.54]

Nвік = F_0СВ / F ₀, и (6.2)

Де: F₀ - площа одного стандартного вікна.

Приймаємо віконні рами з розмірами 4520 x 3015, площею 13,63кв. м.

Nвік = 4 8,65 / 13,63 = 3,57 (приймаємо 4 вікна).

Для штучного освітлення дільниці приймаємо дві системи загальну і комбіновану.

Світильники загального освітлення встановлюються на стелі. Живлення від змінного струму 220В.

Лампи місцевого і аварійного освітлення станків, верстатів, випробувальних стендів живляться через пожежний трансформатор напругою 38В.

Кількість ламп що необхідна для освітлення визначаємо по формулі (6.3), [6, ст.54].

п_лп = Е_ср * S_ч * К₃₀ / F_л * п_сп, (6.3)

Де: Е_ср - середня освітленість (для КПА 75...80 лк);

К₃₀ - коефіцієнт запасу освітлення (К_зо=1,3...3,0);

F_л - світловий потік лампи (для ламп потужністю

300Вт = 4100лм);

п_сп - коефіцієнт використання світлового потоку визначається в

залежності від показника Ф, що враховує форму

приміщення по формулі (6.4), [6, ст.54].

Ф = S_ч/h_пс * (В+Ь), (6.4 )

Де: h_пс - висота підвішування світильників, м (4,8...6м).

Ф=288,00/4,8х (12+24)=1,56

По таблиці 22 [6, ст.55] визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку, г)_сп⁼0,42.

п_лп=80 * 288,0 *1 ,3 / 4100 * 0,42 = 16,32,

Приймаємо 16 ламп.

6.3 Вибір і розрахунок системи опалення

Для підтримання оптимального температурного режиму у відділенні для ремонту кислотних акумуляторних батарей по другій категорії в межах 16-20 С в холодний і перехідний періоди року застосовуємо водяну систему опалення з гладенькими сталевими трубами, так як вони більш гігієнічні.

Необхідну кількість труб опалювальних приладів визначаємо по формулі (6.6):

mо = боп*gб*Vвід* (tп-tз) / Fпр* Rпр*(tпр-tв) , (6.6)

де боп - коефіцієнт, який враховує тепловитрати з-за нещільностей вікон і дверей, боп=0,15;

gб - питома теплова характеристика будівлі відділення ккал/куб.м*год*С, приймаємо gб=0,55;

tп - температура повітря в приміщенні,С, tп=16-20 С;

tз - максимальна температура зовнішнього повітря, С, tз = -30 С;

Fпр - поверхня нагрівання однієї труби, кв.м (для гладеньколї сталевої

труби діаметром 100 мм і довжиною 1=10м складає

Fпр= П*Д*1=3,14*0,1*10=3,14 кв.м.);

Rпр - коефіцієнт теплопередачі 1кв.м поверхні нагрівання приладу, ккал/кв.м*год*С; при температурі теплоносія 65 С Rпр=10,5 ккал/кв.м*год*С;.

mо = 0,15*0,85*1728,40*(20+30) / 3,14*11,0*(90-20) = 3,14 тр.

Приймаємо mо =4 труби.

3.4 Енергозберігаючі технології

Ситуація, яка склалася в Україні із забезпеченням її економіки достатніми обсягами енергоносіїв власного видобутку, гостро ставить проблему пошуку альтернативних видів палива. Доступним готовим джерелом сконцентрованої енергії є рідке біологічне паливо.

Нині технологія дозволяє виробляти 1 л біодизельного палива приблизно з 1,2 л соєвої олії. Вартість цього палива дорівнює вартості бензину. Основною сировиною для виробництва біопалива традиційно вважається технічний рапс.

Основною проблемою економіки України є не тільки значний обсяг споживання енергоресурсів, скільки висока енергоємність виробництва продукції, яка у 2,6 раза перевищує середній рівень енергоємності європейських країн. Стосовно ефективного використання енергетичних ресурсів слід відмітити, що сьогодні стоїть завдання замінити до 30-40% традиційних енергоносіїв на так звані альтернативні і відновлювальні.

Енергетичною стратегією України до 2030 р. Передбачається зменшення енергозалежності від імпортних енергоносіїв до 55%, істотне скорочення споживання природного газу. Збудовано дослідний завод з газифікації біомаси, який має підтвердити ефективність переробки деревини, торфу, бурого вугілля в синтетичний газ. Його потужність - щорічне виробництво 40 млрд. куб м

синтез-газу, що еквівалентно 20-25 млрд. куб. м природного газу.

При цьому одним із варіантів економії паливно-енергетичних ресурсів є введення на підприємствах галузі високоефективного обладнання взамін морально і фізично застарілого, що працює з низьким ККД.

Починаючи з 1996 р. На залізничному транспорті споживання котельно-пічного палива знизилося на 27%. Це пов'язано зі зміною ванта обігу, зменшенням об'ємів ремонту рухомого складу, введенням ряду організаційних і технічних заходів, які направлені на економію енергоресурсів, а також передачею галузевих об'єктів соцкультпобуту в муніципальну власність. В той же час за цей період різко зросли ціни на енергоресурси, що закуповуються.

Аналіз роботи котельних залізничного транспорту, в яких експлуатується більше 20 тис. Котлів різних типів, показує, що близько 50% котлоагрегатів фізично зношені і морально застаріли, автоматизацією охоплено не більше 25% котельних, а середній ККД всіх теплоенергетичних установок знаходяться на рівні 55%, що на 15-20 % нижче, ніж у промисловості. Системи відпуску тепла котельними, як правило, не автоматизовані. Регулювання температур повітря у приміщеннях у кращому випадку виконується вручну. В той же час перевищення температури повітря у приміщенні на 1 С призводить до перевитраті палива на 2-5%.

Введення нової техніки і технологій є переведення систем тепло забезпечення об'єктів залізничного транспорту на енергозберігаючі технології. При цьому передбачено використовувати сучасні технічні засоби, в тому числі зведення повністю автоматизованих і високоефективних блок-модульних котельних, введення систем газових інфрачервоних випромінювачів для опалення робочих місць і установку вузлів обліку витрати тепла і води.

6.5 Розрахунок вентиляції

В усіх виробничих приміщеннях вагонного депо застосовують природну , а в деяких - штучну вентиляцію.

При розрахунках штучної вентиляції визначають необхідний повітрообмін, підбирають вентилятор і електродвигун.

Інтенсивність системи вентиляції у відділенні приймається в залежності від об'єму приміщення, що припадає на одного працюючого і визначається по формулі (6.7):

Vвен = Vвід / Роб, (6.7)

Vвен = 1728,40 / 5 = 345,60 куб.м. / чол.

Виходячи з Норм, при об'ємі більше 40 куб м. на одну людину у відділенні, достатньо провітрювання.

Крім загальної системи вентиляції у відділенні місця, які обладнані верстатами, ваннами приміщення обладнують місцевою вентиляцією - витяжками.

6.6 Протипожежні заходи

Працівники відділення повинні бути навчені і дотримуватися правил пожежної безпеки на залізничному транспорті.

У відділенні повинні бути вивішені на видному місці виписки з Правил пожежної безпеки і табель розподілу обов'язків між працівниками на випадок виникнення пожежі. У відділенні повинні бути первинні засоби пожежегасіння, внутрішні пожежні крани. Відділення обладнується пожежною сигналізацією.

У відповідності з діючими Нормами і правилами будівельного проектування, відділення для ремонту роликових букс повинно бути забезпечене з розрахунку на 100 кв. м:

- вогнегасник ВПП 1 шт;

- ящик з піском 1 шт.

Пожежні крани у відділенні встановлюють в металевих ящиках і забезпечують стволами з пожежними рукавами довжиною 20 м.

Для попередження виникнення пожежі необхідно:

підтримувати чистоту у відділенні і не допускати його захаращенням обтирочними матеріалами;

підтримувати у справному стані вогнегасники та ящики з піском;

не допускати паління поза місць, що спеціально відведені для цієї мети;

постійно підтримувати у справному стані електрообладнання;

додержуватися Правил пожежної безпеки при опалення приміщення.

6.7 Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища здійснюється за двома напрямками, такими, як :

- створення безвідходних технологічних процесів без стоків і викидів;

- очищення технологічно доступними засобами шкідливих викидів і стоків з одночасним створенням навколо депо захисних зон.

Очищення повітря від шкідливих парів, газів, пилу у відділенні, що проектується, здійснюється абсорбційним методом, який заснований на поглинанні пару і газів абсорбентами (водою, хімічно активною рідиною). Ефективність очищення паро і -газоповітряних сумішок цим методом складає 99,5-99,8 %.

Система каналізації у відділенні для ремонту роликових букс передбачає пристрій ізольованих каналізаційних відгалужень, виконаних з керамічних труб з виходом їх у відстійники, що мають фільтри і пристрої для нейтралізації шкідливих домішок і уловлювачів масла. Очищення стічної води дозволяє охороняти водоймища від забруднення і повторне використання очищення води на виробництві.

Для очищення стічної води використовується хімічний метод, який діє на забруднену воду різних хімічних реагентів. Забруднення і реагент створюють сполуки, які впадають в осад або виділяються у вигляді газів.

Для відокремлення стічної води від механічних домішок і зважених частинок використовують гідро циклони.

У наш час невпинно зростає підвищення викидів хімічних забруднень у складі відпрацьованих газів. Біопаливо - це запасна сонячна енергія . При його згорянні виділяється тільки та частка СО2 , яку рослини взяли з атмосфери. Істотно зменшуються шкідливі викиди при роботі двигунів на біопаливі: сірки - на 98%, сажі - на 50-61%, гідрокарбонатів та вуглекислих моно оксидів - на 30-40%. При згорянні 100 т біопалива викиди в атмосферу вуглекислого газу зменшуються на 78,5 т у порівнянні з викидами нафтового пального. Тверді речовини, що виникають при згорянні біопалива не є канцерогенними.

Перелік використаної літератури

Герасимов В.С. и др. Технология вагоностроения и ремонта вагонов. - М.: Транспорт, 1988.

Гридюшко В.И. и др. Вагонное хозяйство. - М.: Транспорт, 1988.

Гридюшко В.И. и др. Экономика, организация и планирование вагонного хозяйства. - М.: Транспорт, 1980.

Керівництво по деповському ремонту пасажирських вагонів залізниць України колії 1520 мм. ЦВ-0018. - К.: Мінтранс, 1998.

Методичний посібник з дипломного проектування. Організація роботи депо з ремонту пасажирських та вантажних вагонів. - К.: КТЗТ, 2000.

Нормы технологического проектирования депо для ремонта грузовых и пассажирских вагонов. ВНТП-02-86. - М.: Транспорт, 1987.

ССБТ. Техническое обслуживание и ремонт вагонов. Требование безопасности. ОСТ 32.15-81.

Терешкин В.И., Зеленин И.Г. Механизация и автоматизация производственных процессов при ремонте пассажирских вагонов. - М.: Транспорт, 1974.

Номенклатура витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України. - К.: ІКТП - Центр, 2004.

10. Зорохович А.Е. и др.. - Электро- и радиооборудование пассажирских вагонов. - М.: Транспорт, 1987.

11. Залізничний транспорт України, № 1, 2007. Журнал.

12. Залізничний транспорту України, № 5, 2006. Журнал.

Дипломний проект виконав А.А. Войток

16.06.2008р.

Размещено на Allbest.ru