Тенденції розвитку релігійного туризму в Карпатському регіоні України

Із Центральної площі міста добре видніється вдалині собор Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. Справа, кілька метрів вверх від нього - Вірменська церква. А ліворуч, внизу, -- синагога Ізраеля і Зельди Майберґ. Синагога “Корншил” - саме так вона називалася колись, була побудована в кінці ХІХ століття. Синагога функціонувала до Другої світової війни. У 1946 року вона не увійшла до числа діючих синагог і була закрита, а приміщення з того часу використовувалося для сторонніх потреб. Піднімаючись від синагоги, перед очима відразу відкривається чудовий жовтогарячий греко-католицький собор. Собор Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ -- це перша на Буковині греко-католицька церква, якій зараз уже понад 190 років, і яка є головним храмом УГКЦ в області. Храм Святого Миколая був побудований в Чернівцях у румунський період на Буковині (1919-1940) -- в румунському стилі неоромінеск. На зв'язок із румунською культовою архітектурою вказують оригінальні “кручені” куполи церкви. Храм збудовано за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества -- православного Успенського собору у румунському місті Куртя-де-Арджеш -- місця останнього спочинку румунських королів. Церква Святого Миколая -- єдина православна церква Чернівців, у якій не переривалося богослужіння. Власне, серед архітектурних родзинок Чернівців є ще жіночий та чоловічий монастирі УПЦ (МП). Вони знаходяться далеко від центру міста. Синагога Бейт Тфіла Беньямін - це одна із двох нині діючих синагог у Чернівцях і єдина, яка діяла навіть у радянський час. Невеличка синагога була збудована в 1923 році і порівняно добре збереглася. Особливою цінністю є її внутрішні розписи, виконані невідомим чернівецьким художником.

Дуже цікавим для туритстів є віддалений мікрорайон міста -- Садгору, і тамтешні храми, серед яких -- 200-літній костел Архангела Михаїла - перша кам'яна культова споруда у Садгорі. Мала Базиліка - римо-каталицький храм Воздвижения Всечесного Хреста, який отримав статус Базиліки ніколи не був зачиненим впродовж всієї двохсотлітньої історії. Це перша мурована споруда міста. Ще один римо-католицький храм міста - єзуїтський костел Найсвятішого Серця Ісуса, на сьогодні - найзанедбаніший храм міста. Миколаївська церква - найстаріша дерев'яну церква у місті, пам'ятку архітектури національного значення, збудовану у 1607 році, зараз там служать священики УПЦ КП. Ще одна стара церква хатнього типу - Успенська, була збудована у центрі Чернівців, але згодом, за наказом австрійської влади, її перенесли на край міста. Вже за часів Незалежності у місті почали зводитися багато церков, особливо у віддалених від центру районах, зокрема, собор Різдва Христового, кафедральний соборо-Кіцманської єпархії УПЦ КП. Нині у Чернівцях діє тематична екскурсія винятково головними храмами міста [30].

На території Чернівецької області налічують більше 50 мурованих храмів, соборів. Цікавою пам'яткою зодчества є Вірменський собор, у с. Топорівці є дві церкви присвячені святому Іллі. У містечку Лужани є Вознесенська церква - найдавніший зі збережених в області мурованих храмів краю. У Герцаївському районі налічується 15 пам'яток архітектури - мурованих храмів. Важливе місце в сакрально-туристичному потенціалі посідає колишня резиденція Буковинських митрополитів із Трьохсвятительським храмом, яка включена до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також Свято-Успенський старообрядницький собор у с. Біла Криниця, який є відомим сакральним об'єктом краю. Унікальні дерев'яні храми розміщені в Кіцманському, Путильському, Вижницькому, Герцаівському та Глибоцькому районах. Пам'ятки дерев'яної архітектури “хатнього” типу представлені у м. Чернівці. Найяскравішим прикладом є Свято-Миколаівська церква. Колективом авторів (Костащук І, Гуцуляк А.) [13] було здійснено оцінку сакрально-туристичних об'єктів Чернівецької області. Для цього було використано методику бальної оцінки [14], яка полягає в оцінці туристичного об'єкту критеріальними балами, які попередньо встановлюються і за якими проводиться оцінка всіх об'єктів. Бальна оцінка сумарного сакрально-туристичного потенціалу адміністративно-територіальних районів, областей дає змогу виділити регіони, які є найоптимальнішими для розвитку релігійного туризму та паломництва. Встановлено, що сакрально-туристичний потенціал Чернівецької області має чіткі територіальні відміни і з'ясовано, що найбільшу сумарну бальну оцінку отримали Герцаівський (371 бал), Кіцманський (305) райони та м. Чернівці (388). Найбільші показники оцінки сакрально-туристичного потенціалу характерні для Попруття, а найменший для території Північної Бессарабіі. Унікальне значення мають дерев'яні храми Путильського району, що і підвищує його бальну оцінку. З метою розвитку паломництва та релігійного туризму в Чернівецькі області було розроблено туристичні маршрути “Православні стежки Буковини” та “Сакральна Буковина”, які мають практичне застосування. Загалом, Чернівецька область має значний сакрально-туристичний потенціал, основними складовими якого є релігійні об'єкти та сакральні ландшафти. Він сформувався під впливом різних чинників, зокрема природних, суспільних, історичних та власне релігійного, що проявляється у формуванні релігійної сфери області із найдавніших часів до сьогодення. Релігійний туризм повинен стати ключовим у туристичній індустрії області, проте є цілий ряд ще не вирішених питань, що гальмують його розвиток, як і розвиток туристичної галузі загалом [13].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Релігійний туризм на початку ХХІ ст. став пріоритетним напрямком туризму, як в Україні, так і в Карпатському регіоні зокрема, однак, його розвиток у великій мірі залежить від сакрально-туристичних ресурсів території, їх стану та ефективного використання. За результатами дослідження встановлено, що Карпатський регіон володіє значним ресурсним потенціалом для розвитку цього виду туризму, зокрема, в регіоні збереглась велика кількість унікальних об'єктів культової дерев'яної архітектури, яка займає особливе місце в історико-культурній спадщині держави. Визначний характер храмового будівництва знайшов тут поєднання з народними будівельними традиціями, які своїм корінням сягають давніх дохристиянських часів. Вісім храмів Карпатського регіону внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема: Ансамбль пам'ятки архітектури 1745 р. церкви Собору св. Архистратига Михайла в с. Ужку, Великоберезнянського р-ну, Закарпатської обл.; Ансамбль пам'ятки архітектури 1813-1824 рр. церкви Вознесення Господнього (Струківської) в с. Ясіні, Рахівського р-ну, Закарпатської обл.; Ансамбль пам'ятки архітектури 1808 р. церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с. Нижньому Вербіжі, Коломийського р-ну, Івано-Франківської обл.; Ансамбль пам'ятки архітектури 1598 р. церкви Зіслання Святого Духа в м. Рогатині, Івано-Франківської обл.; Ансамбль пам'ятки архітектури 1670-1678 рр. церкви св. Юра в м. Дрогобичі, Львівської обл.; Пам'ятка архітектури 1720 р. церква Пресвятої Трійці в м. Жовкві, Львівської обл.; Ансамбль пам'ятки архітектури 1502-1600 рр. церкви Зіслання Святого Духа в с. Потеличі, Жовківського р-ну, Львівської обл.; Ансамбль пам'ятки архітектури 1838-1902 рр. церкви Собору Пресвятої Богородиці в с. Маткові, Турківського р-ну, Львівської обл.

Всього на території Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей Карпатського регіону виявлено близько 5000 пам'яток сакральної архітектури серед яких найчисленнішими є храми. Особливо цінними серед сакральних об'єктів Карпатського регіону є дерев'яні храми, вісім з яких внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Отже, за результатами дослідження кількості сакральних пам'яток місцевого й національного значення Львівщина посідає перше місце; суттєво менше сакральних об'єктів виявлено в Івано-Франківській та Закарпатській областях і останнє місце посідає Чернівецька область.

Отримані результати дали змогу виокремити в межах областей перспективні райони для розвитку релігійного туризму в Карпатському регіоні. Так, у Чернівецькій області, згідно до переліку пам'яток та об'єктів культурної спадщини, найбільше сакральних пам'яток національного значення знаходиться у Кіцманському, Герцаївському, Заставнівському районах та місті Чернівці. Хоча, область і займає за кількістю об'єктів останнє місце у рейтингу та у зв'язку з невеликою її площею тут спостерігається найбільша щільність пам'яток - 140 об'єктів/1000км2. Перспективними районами для розвитку релігійного туризму у Закарпатській області є: Великоберезнянський, Воловецький та Берегівський, в яких знаходиться найбільше пам'яток національного значення. З-поміж них є два храми, які внесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО: в с. Ужку (Великоберезнянського р-ну) та в с. Ясіні (Рахівського р-ну). Івано-Франківська область згідно проведеними оцінками займає друге місце за кількістю сакральних об'єктів з високою їх концентрацією. Найбільше сакральних пам'яток національного значення знаходиться у Косівському, Верховинському та Рогатинському районах. Важливе місце посідають дерев'яні церкви, де перебуває 400 дерев'яних храмів, з-поміж яких дві, що внесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО: в с. Нижньому Вербіжі, (Коломийського р-ну) та в м. Рогатині. Львівська області посідає перше місце у Карпатському регіоні за кількістю сакральних пам'яток. Найбільше об'єктів припадає на місто Львів. Особливо цінними серед сакральних об'єктів області є дерев'яні храми, яких в області налічується 773. Найбільша кількість дерев'яних храмів є у Дрогобицькому, Старосамбірському, Жидачівському та Турківському районах. До Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО належать чотири дерев'яні церкви Львівщини: у Дрогобичі, Жовкві, Маткові (Турківського р-ну) та у Потеличах (Жовківського р-ну).

Установлено, що більшість сакральних пам'яток місцевого й національного значення залучені до низки релігійних та паломницьких турів, однак, значна частина ресурсів не повною мірою використовується для популяризації та розвитку релігійного туризму в Карпатському регіоні. Загалом результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування для розвитку туристичної діяльності на основі сакральної спадщини регіону задля його популяризації на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг. Теоретико-методичні й прикладні розробки разом із отриманими результатами можуть бути задіяні в аналогічних дослідженнях для відповідних регіонів України.

Література

1. Бабічин Ю. У Закарпатті стає популярним релігійний туризм / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mukachevo.net/ua/news/view/24106.

2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування : монографія / Бейдик О.О. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001. - 395 с.

3. Божук Т.І. Перспективи розвитку релігійного туризму в Закарпатті / Т.І. Божук // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2006. - С. 115-118.

4. Бордун О.Ю. Теоретичні та прикладні засади дослідження релігійних та паломницьких потоків України / О.Ю. Бордун // Географія та туризм. - 2012. - Вип. 23. - С. 73-81.

5. Городиський Ю.Я. Геопросторова організація паломництва у Львівській області: автореф. дисерт. / Городиський Ю.Я. / Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2018.

6. Деревяні церкви Карпатського регіону [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дерев%27яні_церкви_карпатського_регіону_Польщі_і_України.

7. Джублик Монастир / Карпати 3d [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://karpaty3d.com/listing/dzhublyk-monastyr/.

8. Закарпаття онлайн / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakarpattya.net.ua/News/98054-Cherez-zakarpatski-i-uhorski-tserkvy-proliahatyme-osoblyvyi-turystychnyi-marshrut.

9. Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2020 [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://www.irs.in.ua.

10. Історія релігії в Україні: навч.посіб. / відп. ред. А.М. Колодний, П.Л. Яроцький. - К.: Знання, 1999.- 735 с.

11. Клапчук В.М. Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина ХІХ - перша третина ХХ ст.) : монографія / В.М. Клапчук / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. - Львів; Івано-Франківськ: Фоліант, 2009. - C. 295-295.

12. Географія релігійного туризму в Україні / Ковальчук А.С., Рутинський М.И., Манько А.М., Завадовський Т.Б., Каднічанський Д.А. - Львів: ТзОВ “Друк Захід”, 2016. - 454 с.

13. Костащук І. Сакрально-туристичний потенціал Чернівецької області: особливості формування та використання / І. Костащук, А. Гуцуляк // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. - Випуск 696. - С. 108-110.

14. Костащук І.І. Методика оцінки сакрально-туристичних ресурсів регіону (на прикладі Чернівецької області) / Іван Костащук // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. - Чернівці: Рута, 2010. - Вип. 519-520: Географія. - С. 81-86.

15. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / Василь Кравців, Лідія Гринів, Микола Копач, Степан Кузик. - Львів: НАН України. ІРД НАН України, 1999. - 78 с.

16. Кралицкий А.Ф. Временник Ставропигийского Института / Кралицкий А.Ф. - Львов, 1871.

17. Кришунська О. Дерев яні храми України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.derev.org.ua./zakarp/ivashkovytsia.htm.

18. Львівщина дивовижні відкриття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lviv-region.travel/ua/cat/lviv-region.

19. Львівщина прагне стати центром паломницького туризму / Край краєзнавчо-туристичний ортал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kray.org.ua/9796/mandrivky/lvivshhina-pragne-stati-svyatoyu-zemleyu-dlya-yevropeytsiv/.

20. Любіцева О.О. Напрямки розвитку релігійного туризму в Україні / О.О. Любіцева, С.П. Романчук // Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (10-11жовтня 2001 р. КУТЕП). - К.: Вид-во «КУТЕП», 2002. - 235 с.

21. Маланюк Т.З. Краєзнавство і туризм: навчальний посібник / Т.З. Маланюк. - Івано-Франківськ, 2010. - Вип. 3 - C. 19.

22. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг / Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. - К.: Знання, 2008. - 661 с.

23. Мілашовська О.І. Роль та місце екскурсійної діяльності у розвитку релігійного туризму на Закарпатті / О.І. Мілашовська // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.16. - С. 124-129.

24. Прикарпаття: спадщина віків: Історико-культурологічне видання / [за ред. М.В. Кугутяка]. - Львів: Манускрипт, 2006. - C. 164-186.

25. Проща до святинь Закарпаття (Мукачево, Малий Березний, Бороняво, Джублик) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://pilgrimage.in.ua/proscha-do-svyatyn-zakarpattya-malyj-bereznyj-mukachevo-boronyavo-dzhublyk/.

26. Релігійний туризм / Регіональний туристично-інформаційний центр [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rtic.if.ua/religioustourism.html.

27. Релігійний туризм на Закарпатті [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://diplomna5. Com/ref-74483/.

28. Релігійні тури [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oksamyt-kl.com.ua/index.php/excursions/religion.

29. Сапєлкіна З.П. Релігійний туризм: навчальний посібник / З.П. Сапєлкіна. - К.: Альтерпрес, 2009. - C. 91-92.

30. Храми та синагоги Чернівців / risu Релігійний туризм / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://risu.org.ua/ua/religtourism/religiousregion/65550/.

31. Християнська сакральна культура / Львівщина [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lviv-region.travel/ua/cat/christian-heritage.

32. Шандор Федір / Сакральні види туризму на Закарпатті [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://pershij.com.ua/sokralni-vydy-turyzmu-na-zakarpatti/.

33. Шикеринець В.В. Сучасні тенденції у розвитку релігійного туризму на Прикарпатті / Шикеринець В.В., Гуменюк А.І., Гуменюк Г.М. // Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи: збірник статей міжнародной наукової конференції «Туризм і розвиток регіону», присвяченої 10-річчю створення Інституту туризму (Івано-Франківськ, 19-20 вересня 2013 р.) / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; голова редколегії - проф. Володимир Клапчук. - Івано-Франківськ: «Фоліант», 2013. - Вип. 4 - С. 305-310.

34. Lipych, L., Volynets, I., Khilukha, O., Matviichuk, I., Semchuk, Z. Model of management of the employees' innovative behavior at the industrial enterprises. Business Perspectives. Volume 16, 2018, Issue 3, pp. 197-206.

References

1. Babichyn Yu. U Zakarpatti staie populiarnym relihiinyi turyzm / [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.mukachevo.net/ua/news/view/24106.

2. Beidyk O.O. Rekreatsiino-turystski resursy Ukrainy: Metodolohiia ta metodyka analizu, terminolohiia, raionuvannia : monohrafiia / Beidyk O.O. - K.: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet», 2001. - 395 s.

3. Bozhuk T.I. Perspektyvy rozvytku relihiinoho turyzmu v Zakarpatti / T.I. Bozhuk // Stalyi rozvytok Karpat: suchasnyi stan ta stratehiia dii: tezy dop. Mizhnar. Nauk.-prakt. Konf. - Lviv, 2006. - S. 115-118.

4. Bordun O.Iu. Teoretychni ta prykladni zasady doslidzhennia relihiinykh ta palomnytskykh potokiv Ukrainy / O.Iu. Bordun // Heohrafiia ta turyzm. - 2012. - Vyp. 23. - S. 73-81.

5. Horodyskyi Yu.Ya. Heoprostorova orhanizatsiia palomnytstva u Lvivskii oblasti: avtoref. Dysert. / Horodyskyi Yu.Ya. / Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka. - Lviv, 2018.

6. Dereviani tserkvy Karpatskoho rehionu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/Derev%27iani tserkvy karpatskoho rehionu Polshchi i Ukrainy.

7. Dzhublyk Monastyr / Karpaty 3d [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://karpaty3d.com/listing/dzhublyk-monastyr/.

8. Zakarpattia onlain / [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakarpattya.net.ua/News/98054-Cherez-zakarpatski-i-uhorski-tserkvy-proliahatyme-osoblyvyi-turystychnyi-marshrut.

9. Zvit pro merezhu tserkov i relihiinykh orhanizatsii v Ukraini stanom na 01.01.2020 [Elektronnyi resurs ]. - Rezhym dostupu: http://www.irs.in.ua.

10. Istoriia relihii v Ukraini: navch.posib. / vidp. Red. A.M. Kolodnyi, P.L. Yarotskyi. - K.: Znannia, 1999.- 735 s.

11. Klapchuk V.M. Hutsulshchyna ta hutsuly: ekonomika i narodni promysly (druha polovyna KhIKh - persha tretyna KhKh st.) : monohrafiia / V.M. Klapchuk / Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy; Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka. - Lviv; Ivano-Frankivsk: Foliant, 2009. - C. 295-295.

12. Heohrafiia relihiinoho turyzmu v Ukraini / Kovalchuk A.S., Rutynskyi M.Y., Manko A.M., Zavadovskyi T.B., Kadnichanskyi D.A. - Lviv: TzOV “Druk Zakhid”, 2016. - 454 s.

13. Kostashchuk I. Sakralno-turystychnyi potentsial Chernivetskoi oblasti: osoblyvosti formuvannia ta vykorystannia / I. Kostashchuk, A. Hutsuliak // Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Heohrafiia. - Vypusk 696. - S. 108-110.

14. Kostashchuk I.I. Metodyka otsinky sakralno-turystychnykh resursiv rehionu (na prykladi Chernivetskoi oblasti) / Ivan Kostashchuk // Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu: zbirnyk naukovykh prats. - Chernivtsi: Ruta, 2010. - Vyp. 519-520: Heohrafiia. - S. 81-86.

15. Naukovo-metodychni zasady reformuvannia rekreatsiinoi sfery / Vasyl Kravtsiv, Lidiia Hryniv, Mykola Kopach, Stepan Kuzyk. - Lviv: NAN Ukrainy. IRD NAN Ukrainy, 1999. - 78 s.

16. Kralytskyi A.F. Vremennyk Stavropyhyiskoho Ynstytuta / Kralytskyi A.F. - Lvov, 1871.

17. Kryshunska O. Derev iani khramy Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.derev.org.ua./zakarp/ivashkovytsia.htm.

18. Lvivshchyna dyvovyzhni vidkryttia [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://lviv-region.travel/ua/cat/lviv-region.

19. Lvivshchyna prahne staty tsentrom palomnytskoho turyzmu / Krai kraieznavcho-turystychnyi ortal [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.kray.org.ua/9796/mandrivky/lvivshhina-pragne-stati-svyatoyu-zemleyu-dlya-yevropeytsiv/.

20. Liubitseva O.O. Napriamky rozvytku relihiinoho turyzmu v Ukraini / O.O. Liubitseva, S.P. Romanchuk // Turyzm u KhKhI stolitti: hlobalni tendentsii i rehionalni osoblyvosti: materialy II mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (10-11zhovtnia 2001 r. KUTEP). - K.: Vyd-vo«KUTEP», 2002. - 235 s.

21. Malaniuk T.Z. Kraieznavstvo i turyzm: navchalnyi posibnyk / T.Z. Malaniuk. - Ivano-Frankivsk, 2010. - Vyp. 3 - C. 19.

22. Malska M.P. Mizhnarodnyi turyzm i sfera posluh / Malska M.P., Antoniuk N.V., Hanych N.M. - K.: Znannia, 2008. - 661 s.

23. Milashovska O.I. Rol ta mistse ekskursiinoi diialnosti u rozvytku relihiinoho turyzmu na Zakarpatti / O.I. Milashovska // Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. - 2013. - Vyp. 23.16. - S. 124-129.

24. Prykarpattia: spadshchyna vikiv: Istoryko-kulturolohichne vydannia / [za red. M.V. Kuhutiaka]. - Lviv : Manuskrypt, 2006. - C. 164-186.

25. Proshcha do sviatyn Zakarpattia (Mukachevo, Malyi Bereznyi, Boroniavo, Dzhublyk) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://pilgrimage.in.ua/proscha-do-svyatyn-zakarpattya-malyi-bereznyi-mukachevo-boronyavo-dzhublyk/.

26. Relihiinyi turyzm / Rehionalnyi turystychno-informatsiinyi tsentr [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://rtic.if.ua/religioustourism.html.

27. Relihiinyi turyzm na Zakarpatti [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://diplomna5. Com/ref-74483/.

28. Relihiini tury [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.oksamyt-kl.com.ua/ index.php/excursions/religion.

29. Sapielkina Z.P. Relihiinyi turyzm: navchalnyi posibnyk / Z.P. Sapielkina. - K.: Alterpres, 2009. - C. 91-92.

30. Khramy ta synahohy Chernivtsiv / risu Relihiinyi turyzm / [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://risu.org.ua/ua/religtourism/religious region/65550/.

31. Khrystyianska sakralna kultura / Lvivshchyna [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://lviv-region.travel/ua/cat/christian-heritage.

32. Shandor Fedir / Sakralni vydy turyzmu na Zakarpatti [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://pershii.com.ua/sokralni-vydy-turyzmu-na-zakarpatti/.

33. Shykerynets V.V. Suchasni tendentsii u rozvytku relihiinoho turyzmu na Prykarpatti / Shykerynets V.V., Humeniuk A.I., Humeniuk H.M. // Rekreatsiinyi potentsial Prykarpattia: istoriia, suchasnyi stan, perspektyvy: zbirnyk statei mizhnarodnoi naukovoi konferentsii «Turyzm i rozvytok rehionu», prysviachenoi 10-richchiu stvorennia Instytutu turyzmu (Ivano-Frankivsk, 19-20 veresnia 2013 r.) / Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka; holova redkolehii - prof. Volodymyr Klapchuk. - Ivano-Frankivsk: «Foliant», 2013. - Vyp. 4 - S. 305-310.

34. Lipych, L., Volynets, I., Khilukha, O., Matviichuk, I., Semchuk, Z. Model of management of the employees innovative behavior at the industrial enterprises. Business Perspectives. Volume 16, 2018, Issue 3, pp. 197-206.

Размещено на Allbest.ru