Бальнеологічні ресурси Закарпатської та Угорської територій

Ще одним місцем, де використовуються термальні джерела є водолікарня "Теплі води", що знаходиться в с. Велятино, Хустського району. (Дод. Е)

Скважина глибиною 100 метрів. Вода термальна хлоридно - натрієва. Температура 50 градусів. На поверхні з води активно виділяється вуглекислота. Вода використовується для лікування захворювань опорно - рухового апарату, органів дихання, серцево - судинної і нервової системи [ 3; 108 с.].

Закарпатські термальні басейни позбавляють хронічних недуг.

На басейнах із термальною водою в місті Берегово і селі Косино в Закарпатської області -- гарячий сезон. Саме у цю пору, коли на вулиці ще не дуже спекотно - в самий раз стрибнути в тепленьку воду. Адже тут можна не лише викупатися, поплавати, але ще і зміцнити своє здоров'я.

До Берегово і Косино часто приїжджають туристи не лише із Закарпаття, але і з сусідніх областей України. Адже декілька днів, проведених у термальних басейнах, істотно допомагають позбавиться від багатьох хронічних захворювань.

Басейн у Берегово, наприклад, був побудований ще в радянські часи - в 60-х роках. Спочатку його зводили як спортивну базу для спортсменів зі всього Союзу. А пізніше геологи, які розвідували тут підземні джерела води, зробивши лабораторні аналізи, заявили, що вода володіє цілющими властивостями. Напередодні Олімпіади - 80 в Береговому навіть проводилися всесоюзні тренування. Зараз басейн також не порожній: періодично його орендують українські спортсмени під керівництвом відомих тренерів. А ось кілька років тому в селі Косино, недалеко від Берегова, побудували нову базу відпочинку, яка також базується в основному на термальних водах. Правда, тутешні басейни за обсягом набагато менші Берегівських, але властивості води - аналогічні.

Вода з-під землі надходить із температурою 53 градуси. Доки піднімається вгору - температура знижується до 35 - 40 градусів. Термальна вода лікує урологічні, серцево - судинні, ендокринні, гінекологічні, стоматологічні захворювання, а також хвороби опорно - рухового апарату, дихальних шляхів, обміну речовин [3; 113 с.].

Щодо території Угорщини, хочеться зазначити, що перші термальні джерела були відомі ще у ХVІІІ столітті, проте можливість їх відвідувати мало можливість тільки заможне населення, члени королівських родин, барони та інші.

Одним з найбільших курортів, де для оздоровлення використовують термальні джерела, є містечко Гевіз. Протягом останніх років наплив туристів збільшується у кілька десятків раз. Це містечко розташоване неподалік південного узбережжя озера Балатон, де панує особливий, подібний до середземноморського, мікроклімат. Гевіз зробило знаменитим термальне озеро площею 4,7 гектарів, глибиною 36 метрів - єдине таке озеро в світі.

Всесвітньо відомим бальнеологічним курортом є термальне озеро Хевіз, яке відоме ще з часів Римської імперії. Це є круглорічним курортом, оскільки навіть взимку температура води не опускається нижче 25^оС. Щомиті на поверхню озера викидається 420 л родонової, сірчистої, багатої на гази і мінеральні речовини води, яка повністю змінюється протягом 28 годин.

Ще одним відомим курортом, де є наявні термальні джерела, є місто Хайдусобосло. Термальна вода, яка надходить на поверхню з 1100 м глибини, має температуру 75^оС. Термальна вода з свердловин у цьому місці вміщує бром, йод, кухонну сіль, гідрокарбонат, а також різні мікроелементи: титан, ванадій, мідь, цинк, срібло, стронцій, барій і свинець.

Також у 1929 р. термальні води були знайдені у м. Дебрецен. Вода на даному курорті є лужною, і має температуру 63^оС, вміщує в собі хлор, вуглеводи, йод, бром і сіль.

Сучасний термальний комплекс розташований у м. Егер. Його вода містить гідрокарбонат кальцію і випромінює родон. Егер є одним з найбільш відвідуваних міст Угорщини. Термальні джерела використовувати тут ще у середині ХV століття. В ті часи будувались турецькі купальні, які знаходяться тут і досі. Також тут знаходиться термальна купальня Егера, яка містить трошки радіоактивну воду з температурою 28?С.

Мішкольц-Тапольца - однин з відомих термальних курортів східної Європи. Великим плюсом цієї води є те, що концентрація всіх солей в термальній воді, що використовується в комплексі купалень, менше 1000 мг / л. Тому купатись в ній можна, не обмежуючи себе в часі, на відміну від інших термальних джерел.

2.3 Мінеральні води

При характеристиці мінеральних вод хочу зазначити, що на території Закарпаття їх налічується значно більше, ніж на усій території Угорщини. Проте це не впливає на розвиток санаторно - курортних закладів, лікування в яких проводиться з використанням мінеральних вод.

Закарпаття здавна відоме як край надзвичайно багатий мінеральними джерелами. В області вже досліджено понад 300 мінеральних лікувальних джерел. По газовому складу їхньої води вони поділяються на вуглекислі, сірководневі, метанові і радонові.

Мінеральні води Закарпаття, що можуть використовуватись з лікувальною метою, представлені 62 основними родовищами, які були визначені на основі розвідувальних робіт, проведених Берегівською геологічною експедицією, гідрогеологічними групами об'єднання "Закарпаткурорт", Українського НДІ курортології. За даними першого Кадастру мінеральних вод України (1996) із 205 родовищ мінеральних вод, що освоєні в Україні, 39 (19 %) - на території Закарпаття. Вивчення фізико - хімічного складу мінеральних вод виявило, що практично не існує "унікальних" вод. Усі води можуть бути розділені на певні класи та групи. За своїми властивостями виділяються аналоги тих чи інших вод.

Найбільш поширені в області вуглекислі джерела. Особливо багато їх на Свалявщині - у самім місті й у селах Нелипіне, Солочині, Поляні, Плоскому, Лугах. Води цих джерел є аналогами відомих вод типу "Боржомі" і мають такі ж смакові якості, особливо води "Лужанська", "Поляна квасова", "Плосківська", "Свалява".

Чомусь мало хто сьогодні знає, що Свалявський район - один з найстаріших бальнеологічних курортів Європи. За часів Австро - Угорщини тут любила відпочивати і зміцнювати здоров`я королівська сім`я, в 1800 р. тут були відкриті перші купальні, а кількома роками пізніше розпочався «промисловий» розлив і вивіз місцевих мінеральних вод у Відень, Париж, Будапешт .

Лікувальні властивості мінеральних вод Закарпаття згадуються в архівних документах вже в 1463 р. XV ст., а їх хімічні аналізи проводилися регулярно з 1803 XIX ст.. У 1842 р. в Будапешті Свалявська мінеральна вода була визнана однією з кращих за смаковими якостями, а в 1855 р. отримала "Золотий диплом" на виставці вод Європи у Парижі [9; 84 с.].

Мінеральні води Закарпаття різні за хімічним складом і лікувальними властивостями.

З досліджених 30 типів мінеральних вод 27 % складають вуглекислі хлоридні натрієві, 22 % - вуглекислі хлоридно-гідрокарбонатні і гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, 18 % - вуглекислі гідрокарбонатно натрієві, 15 % - вуглекислі гідрокарбонатні натрієво - кальцієві - магнієві металеві, по 6 % - сульфідні, миш'яковисті та кремнієві.

Ряд родовищ є унікальними, їх води відповідають типу Єсентуки, Боржомі Арзні і не поступаються відомим водам Чехії, Польщі, Франції. Вони є високоефективними і цінними для лікування і профілактики захворювань органів травлення, опорно - рухового апарату, серцево - судинної та периферійної нервової системи. Вони також використовуються для розливу як столово -лікувальні.

Серед найвідоміших є родовища мінеральних вод Полянське, Плосківське, Голубинське, Соймівське, Келечинське і Шаянське. Із загальної кількості мінеральних вод 21 внесено до державного стандарту України "Води мінеральні питні". Затверджені запаси мінеральних вод, які становлять 3197, 4 м³ на добу, у минулому році були використані на 12,6 % [9; 91 с.].

Величезна кількість досліджень і спостережень довело, що закарпатські мінеральні води нейтралізують кислотність шлунка, виводять з організму шлаки, радіонукліди, алергени, а також інші шкідливі та отруйні речовини. «Поляна купель», наприклад, за 2 тижні загоює відкриті виразки і навіть уповільнює розвиток пухлин - на базі цієї води збираються будувати комплекси для лікування онкологічних захворювань та наслідків хіміотерапії.

Хочу сказати, що мінеральні води з успіхом застосовуються в комплексному лікуванні більшості найбільш поширених захворювань. Використання мінеральних вод дозволяє активізувати захисно - адаптаційні реакції організму людини, відновити функціональний стан органів травного тракту, нормалізувати діяльність нервової, ендокринної та імунної систем, що дає можливість повноцінної і життю.

Завдяки високій ефективності, доступності, відсутності побічних ефектів, властивих медикаментозної терапії, а також екологічну чистоту використання мінеральних вод є необхідним у лікуванні та профілактиці багатьох хвороб людини [39; 326 с.].

Сульфідні води виявлені за допомогою свердловин в андезитах і базальтах Вигорлат - Гутинської вулканічної гряди на глибинах 60 - 300 м. За іонним складом вони гідрокарбонатно -сульфатні кальцієві з мінералізацією 1 - 2 г/л. Вміст сірководню 30 - 45 мг/л.

Аналогічні води приурочені до новоселецьких туфів і відомі в районах с. Теребля та Вільхівці Тячівського району, де їх використовують місцеві водолікарні. Вміст сірководню в цих водах менше 10 - 15 мг/л. Склад аналогічний Синяцьким водам. Більш мінералізовані (до 5 г/л) сірководневі води з вмістом Н₂S до 30 мг/л трапляються у районі с. Ганичі.

Найбільше та добре вивчене Келечинське родовище вуглекислих залізистих вод з експлуатаційними запасами 500 м куб/добу. Мінеральні води виявлені за допомогою свердловин в еоценових відкладах на глибинах 20 - 110 м. Хімічний склад гідрокарбонатний кальцієвий і магнієво - кальцієвий, натрієвий. Мінералізація 0,7 - 2,8 г/л. Вміст двовалентного заліза від 20 - 50 до 130 мг/л. Це родовище досить перспективне для курортного освоєння. Ресурси його можуть забезпечити крупний санаторний комплекс і завод розливу. Підвищений вміст заліза виявлений у водах інших джерел, які однотипні за складом. У с. Тарасівка на базі залізистих вод функціонує невелика здравниця місцевого підпорядкування. Джерела залізистих вод відомі також у верхів'ях Ужа, долинах рік Голятина, Тересва, Тиса. За генезисом це інфільтрогенні води. Всі залізисті води Закарпаття належать до Келечинського типу.

Як і залізисті, миш'яковисті води Закарпаття відомі тільки серед вуглекислих. Поширені вони мало. Велике родовище з запасами 300 м куб/добу розвідане у середній течії Чорної Тиси (с. Кваси). Мінералізація води коливається від 5 до 37 г/л. Газонасиченість висока. У газовому складі переважає СО₂ (до 78 %). Температура 10 - 14°С. Вміст миш'яку 1,5 - 150 мг/л. Вища кількість миш'яку звичайно характерна для більш мінералізованих вод. Санаторій «Гірська Тиса» використовує для лікувальних процедур вуглекислі миш'яковисті хлоридно - гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 5 - 7 г/л і вмістом миш'яку 1,5 - 2,0 мг/л.

Серед інших водопроявів миш'яковистих вуглекислих вод відомі джерела у с. Верхній Бистрий. Тут наявні декілька джерел гідрокарбонатно - хлоридних натрієвих вод з мінералізацією 8 - 10 мг/л і вмістом миш'яку до 1,5 мг/л.

Своєрідна за складом вода джерела, розміщеного північніше с. Говерла. При мінералізації 3,5 г/л і гідрокарбонатно - хлоридному натрієвому складі вона містить 20 мг двовалентного заліза і 2 мг миш'яку. Це дає підставу віднести її до залізистомиш'яковистих.

Миш'яковисті води Закарпатської області за своїм генезисом змішані (морські та атмосферні). Збагачення миш'яком відбувається за рахунок руйнування і вилуговування миш'яковистих мінералів [8; 32 с.].

Бромні, йодні, йодно - бромні води трапляються тільки у Закарпатському прогині, зоні утрудненого водообміну Солотвинського та Чоп - Мукачівського артезіанських басейнів. Всі йодно - бромні води Закарпаття -- це в основному термальні розсоли хлоридно - натрієвого складу, в формуванні яких беруть участь седиментогенні морські води. Максимальний вміст брому в розсолах 857 мг/л, йоду до 75 мг/л. При відповідному розчиненні розсолів прісними водами кондиційні лікувально -питтєві йодно - бромні води можна отримати тільки в межах Залузької структури Закарпатського прогину. Тут на глибині 1955 - 1960 м у пісковиках сармату за допомогою свердловини одержано метановий хлоридний натрієвий розсол з мінералізацією 227 г/л вмістом брому 256,6 мг/л, йоду 75 мг/л. На цій же ділянці є питтєві бромні води з вмістом брому при відповідному розведенні 30 - 50 мг/л та йодні при концентрації йоду 5 - 10 мг/л. Незважаючи на незначні дебіти свердловин і враховуючи велику розбавленість первинного розсолу (5 - 15 раз), запаси бромних, йодних, йодно - бромних вод цілком можуть забезпечити потреби санаторно-курортного комплексу.

За допомогою свердловин у межах Берегівського рудного району виявлені води з вмістом радону 24 - 38 еман. Є відомості про джерела мінеральних вод з вмістом радону 80-100 еман у межах Мармароського кристалічного масиву, с. Косівська Поляна. Однак ці відомості не перевірені.

Мінеральні води з вмістом кремнієвої кислоти понад 50 мг/л наявні здебільшого в межах Закарпатського прогину в областях з високим геотермічним фоном. У термальних водах розчинність кремнієвої кислоти значно зростає.

Кремнієві терми поширені в основному в смузі, яка прилягає до Берегівської зони горстів, де вони виявлені у відкладах паннону (с. Велика Бігань), сармату (села Гараздівка, Іванівка), ефузивних породах району (с. Косино), породах фундаменту та ефузивах Вигорлат - Гутинської гряди (м. Ужгород) на глибинах 80 - 660 м.

При загальному хлоридно-натрієвому складі мінералізація вод змінюється в межах 1 - 3 г/л до розсолів. Температура зростає від 23 до 56°С на виході. Вміст кремнієвої кислоти 50 - 130 мг/л. Запаси термальних кремнієвих вод за попередньою оцінкою становлять не менше як 6000 м куб/добу, але використовують їх тільки у міжколгоспному санаторії «Кооператор» [8; 36 с.].

Оскільки Угорщина також багата на мінеральні води, хотілося б відмітити основні курорти, де для лікування використовують різні типи мінеральних вод.

На території Угорщини також використовуються джерела мінеральних вод для оздоровлення в санаторно-курортних закладах. Як ми вже вище згадували, більшість джерел мінеральних вод знаходиться на сході країни.

У містечку Балф знаходиться джерело лужної гідрокарбонатно-хлоридно-сірчаної води. Воду з цих джерел розливають у пляшки, яку можна побачити у магазинах.

Ще одне джерело мінеральних вод знаходиться на курорті Гевіз, де і використовують цю воду.

На курорті Гайдусобосло використовується мінеральна вода, як для прийняття ванн, так і внутрішньо для профілактики різних видів захворювань.

У містечку Гаркань добувають місцеву воду, яка має найбільший вміст сірки. Такої води в Угорщині немає більше ніде.

Балатонфюред знаменитий своєю водою, один літр якої містить 1100 - 1400 мг розчиненої вуглекислоти.

2.4 Грязелікування та озокеритолікування

Перш ніж дати характеристику лікувальних грязей, хочеться зауважити, що на території східної Угорщини, на відміну від території Закарпаття є власні лікувальні грязі, які використовують майже усі санаторно-курортні заклади.

Оскільки на закарпатських курортах своєї лікувальної грязі немає, цілющі властивості так званої «синяцької грязі», яка містить вільний сірководень, ще не вивчені, тому для грязевого лікування в санаторіях в основному застосовують озокерит. Він надходить у здравниці Закарпаття з Бориславського нафтового району Львівської області.

Озокерит - це гірська порода органічного походження, яка являє собою комплексну сполуку вуглеводів, асфальтенів і смол. Після очищення він нагадує бджолиний віск, або мінеральний віск.

Щодо хімічних властивостей, то озокерит представляє собою соскоподібний продукт нафтового походження і складається з семи вуглеводів різної молекулярної ваги, які відрізняються за своїм хімічним складом і фізичними властивостями. В озокериті присутні, в невеликій кількості ароматичні сполуки, а також гази - метан, пропан, бутан, етан та інші.

Крім того, до його складу входять церизін, сірководень, нафтові смоли та інші органічні речовини. Нафтопродукти надають озокериту чорного або темно-коричневого кольору з специфічним запахом.

Озокерит за своєю консистенцією нагадує віск і колір його залежить від кількості смол, які у ньому містяться. Сорти, які містять незначну кількість смоли можуть бути жовтого кольору. Є різні перехідні відтінки озокериту аж до чорного.

Температура плавлення його 35 - 40°С. Озокерит має низьку теплопровідність. При переході його з розплавленого стану в твердий вивільнюється велика кількість тепла, яке благотворно діє на патологічний процес у хворого. На курс лікування призначають 8 - 10 аплікацій озокериту.

Процедури значно поліпшують кровопостачання хворого органа, зменшують запальні процеси, підвищують обмін речовин, поліпшують самопочуття.

Озокеритолікування успішно застосовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при хронічних гастритах з підвищеною і пониженою кислотністю, при захворюваннях печінки і жовчних шляхів, а також при хронічних поліартритах нетуберкульозного походження, радикулітах, плекситах і багатьох інших захворюваннях.

Таким чином, озокеритолікування є важливою ланкою в комплексному лікуванні хворих в санаторно-курортних умовах. [ 43]

Озокерит («той, що пахне воском», грецьке) - теплоносій, котрий за теплоємністю перевершує всі інші лікувальні теплові фактори (парафін, багно, глину, пісок). Озокерит містить в собі речовини, які потрапляють в організм через непошкоджену шкіру і в маленьких гомеопатичних дозах діють як антибіотики, біостимулятори, гормони. Серед останніх в озокериті найбільше естрогеноподібних жіночих статевих гормонів. До речі, чоловікам вони теж не зайві. Відомо, що «слабка» стать живе довше, у жінок рідше або пізніше розвиваються деякі захворювання (напр., виразкова хвороба, атеросклероз).

В санаторії «Поляна» використовується в лікувальних цілях озокерит, у вигляді природної речовини: (засіб восковий для аплікації "Бориславський").

Призначений для лікування хронічних захворювань:

– органів травлення, (виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки, хронічний холецистит, гепатит, колит),

– опорно - рухового апарату (остеохондрози, хронічні артрити, деформуючі остеоартрози, ревматичний паліатрит),

– периферичної нервової системи (хронічні радикуліти, неврити, вегетативні поліневрити,

– хвороби статевих органів (хронічні запальні захворювання матки та її придатків),

– сечовидільної системи (хронічний пієліт, пієлонефрит, цистит, простатит),

– вуха, горла, носа (хронічні та субартрофічні процеси у носоглотці, хронічні запальні захворювання вуха, навколоносових пазухах, хронічний тонзиліт у стадії компенсації),

– периферичних судин кінцівок, діабетичні та інші ангіопатії судин кінцівок [37; 41 с.].

Шаянський курорт вважається одним із найвідоміших на Закарпатті. Саме тут використовуються майже усі види лікування організму. Не винятком є і грязелікування.

Лікувальні ефекти грязей обумовлені термічним, механічним, хімічним та біологічним факторами, вони мають протизапальний, імуномодулюючий, бактерицидний та седативний ефект, покращують кровообіг.

При загальних грязевих аплікаціях нагрітою до певної температури гряззю покривають всю поверхню тіла та кінцівок (окрім голови, шиї, грудей), потім закутують простирадлом, цератою та покривалом. При місцевих гряззю покривають тільки певну ділянку тіла, а також використовують тампони і компреси.

Рекомендовано: захворювання шлунково - кишкового тракту, органів дихання, опорно - рухового апарату, шкірні хвороби, наслідки інфекційних та травматичних уражень нервової системи.

Протипоказано: бронхіальна астма, цироз печінки, фіброміома матки, менструація, варикозна хвороба, інфекційні захворювання [37; 53 с.].

На відміну від Закарпаття, на території Угорщини є власні лікувальні грязі. Хоча їх на території країни мало, проте їх використовують майже усі оздоровчо-лікувальні заклади країни. В останні роки оздоровлення лікувальними грязями набуває особливо великої популярності.

Найбільше лікувальних грязей знаходиться на території курорту Хевіз, які залягають на дні озер.

Розділ 3. Роль бальнеологічних ресурсів у розвитку лікувально - оздоровчого туризму

3.1 Бальнеологічні курорти Закарпаття

В Україні санаторно - курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. З ХІХ ст. відомі бальнеологічні курорти Передкарпаття та Закарпаття, Поділля, Полтавщини, грязьові курорти Криму та Одещини, які зазнали особливого розвитку у ХХ ст. Так, перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Саках (1799), Трускавці (1827), Одесі (1829), Моршині (1877); лікувальні властивості грязей - на узбережжі Куяльницького лиману (1833), поблизу Голої Пристані (Гопри) (1895).

В ринкових умовах сьогодення санаторно - курортна справа в Україні зазнає структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно - управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно - курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури. Так, за даними Державного комітету статистики в 2002 р. санаторно - курортні заклади тривалого перебування за формами власності розподілялися наступним чином: державні - 40 %, колективні - 55 %, приватні - 0,8 %, міжнародних організацій - 4,2 %.

Санаторно - курортна справа в Україні спирається на діючий Закон України "Про курорти", прийнятий у жовтні 2000 р., та відповідну нормативно - правову базу, яка регламентує діяльність даної сфери, забезпечуючи доступність санаторно - курортного лікування для всіх громадян, і в першу чергу для інвалідів, ветеранів війни і праці, учасників бойових дій, громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, дітей, хворих на туберкульоз тощо, економне та раціональне використання природних лікувальних ресурсів та їх охорону [10; 34 с.].

На території Закарпатської області налічується ряд бальнеологічних курортів.

Найвідомішим курортом на території Закарпатської області є курорт Солотвино.

Селище Солотвино розкинулось на правому березі річки Тиса, у передгір'ї Карпат між гірськими хребтами Салаван та Магура на висоті 200 - 300 м над рівнем моря. Старі назви "Акнаслатина", "Марамороська Солотвина", "Слатинські Доли", давня назва "Слатіна" румунською означає "ропа", тобто солона вода. (дод. Е)

Хоча археологи знайшли тут румунські солекопальні ще ІІ ст. н. е, перша письмова згадка датується 1359 р. (тоді місцеві соляні багатства належали угорській короні), коли існуюче село Слатіна, разом з іншими, близько розташованими селами, заселеними румунами, стало власністю сім'ї Драгоша із Бедеу. Пізніше селище належало різним феодалам, але видобуток солі завжди був у руках королівського двору. Для відправки цього цінного продукту існував так званий "Соляний шлях Солотвини" до країн Західної Європи., вздовж якого зводились замки. Австійський період правління приніс краю розруху, але розпочалось будівництво глибоких шахт.

Наприкінці першої світової війни у селищі діяла одна амбулаторія. 21 жовтня 1968 р. у складі Солотвинської міської лікарні відкрилась алергологічна секція. Перше озеро з'явилося кілька десятків років тому на місці шахти Кунікунда, яка відпрацювала свій ресурс ще у минулому столітті. З часом площа водойм на місці просідання грунтів збільшувалась і нині сягає майже 10 га. Вода у цих озерах дуже солена (30 - 32 г/л) і корисна для лікування хвороб нервової системи, радикулітів, плевритів, артритів, захворювань шкіри. Крім знаменитих озер у Солотвино є ще і не менш знамениті соляні шахти. Туди з'їжджаються лікуватися від астми, туберкульозу й інших захворювань дихальних шляхів. На базі Української алергологічної клініки лікують бронхіти, астму, алергію за допомогою тепло й електролікування, питної терапії, масажу. Крім цього в лікуванні використовується метод спелеотерапії - використання мікроклімату соляної шахти на глибині 300 метрів. У повітрі в 10 разів нижче кількість мікроорганізмів, ніж у звичайному повітрі, стабільна температура 23 градуси і відносна вологість 20 - 60 %. Лікування проводиться протягом 15 - 25 сеансів по 5 - 10 годин, у залежності від тяжкості захворювань [3; 233 с.].

В історичних документах теперішнє Солотвино вперше згадується у XIV ст., проте саме на території Солотвино археології знайшли римські солекопальні II ст. нашої ери. Саме із сіллю пов'язана історія виникнення та розвитку цього населеного пункту. В середні віки Солотвино було основним постачальником солі до країн Західної Європи. Сіль туди доставляли так званим Соляним шляхом. В ті часи уздовж цього шляху було побудовано левову частку усіх замків Закарпаття. Зараз Солотвино відоме, передусім, як лікувально - оздоровчий курорт. З 1968 р. тут практикують лікування астми та інших захворювань дихальних шляхів в спеціальних палатах, розташованих на глибині понад 200м. В 1976 р. було побудовано Українську республіканську алергологічну лікарню, яка успішно працює до тепер. Щорічно влітку до Солотвино приїзджає багато туристів, щоб полежати в солених озерах, куди ропа (насичена солями вода) потрапляє безпосередньо з шахти. Саме полежати, тому що вода сама виштовхує тіло на поверхню, що створює ефект невагомості. Найбільше з солених озер Солотвино є озеро Кунігунда, глибина якого становить 1 - 8 м, а площа поверхні 800м. Озеро містить лікувальну ропу та сульфідну грязь. Навколо озер розташовані пляжі, кафе, бази відпочинку.

Три речі відрізняють закарпатське Солотвино від усіх інших подібних селищ. Це цілюща ропа солоних озер, лікувальні грязі та унікальна алергологічна лікарня, що використовує спелеотерапію для надання другого дихання астматикам, алергікам, хворим на туберкульоз.

Ропу (простіше кажучи, соляний розчин) із солотвинських озер приймають і внутрішньо, і зовнішньо. Це високомінералізована, слаболужна, хлоридно - натрієва лікувальна вода з високим умістом солі (до 33 %), підвищеною концентрацією іонів брому. В воді й лікувальній грязі карстових озер також присутні рубідій, фтор, цезій, сіцілій. Самі озера утворилися на місці колишніх копалень, тепер провалених. І першим було озеро Кунігунда, що розляглося на місці однойменної шахти у 1903 р. Псоріаз, плеврити, остеохондроз, артрит, радикуліт, болі в суглобах та перелами кісток, нервові розлади в паніці відступають перед цілющою силою солоних солотвинських озер.

Але не лише на солоні озера багате селище. Прісні та йодовані водоймища теж приносять неабияку користь здоров'ю відпочиваючих. Але, якщо прісні та солоні озера можна відвідувати без обмежень, то йодовані ванни має порадити лікар [3; 235 с.].

Інфраструктура самого курорту на сьогодні дозволить вибрати базу відпочинку, скористатися перевагами цивілізованого оздоровлення. Або ж можна винайняти номер, кімнату чи котедж у місцевих жителів, що приймають туристів цілий рік. Ще один вид - наметове містечко та паркінг.

Вважається, що лікувальні грязі курорту за своїм складом та властивостями ідентичні ропі та грязям Мертвого моря. Вони застосовуються при лікуванні захворювань органів руху, шкіри (псоріазу, екземи), урологічних розладів, нервової та серцево - судинної систем (включаючи залишкові явища флебітів та тромбофлебітів тощо).

А найбільш цікаве відбувається на глибині 300 м під землею - спелеотерапевтичний комплекс робить дива із хворими на алергію, астму, бронхіт, туберкульоз, інші захворювання дихальних шляхів. Мікроклімат соляної шахти можна вважати асептичним - у ньому відсутні алергени та мікроби (в 10 разів менше, аніж у звичайних умовах, та в 5 - 7 разів менше, аніж в операційній), відвідувачі позбавлені шкідливого впливу радіації та магнітних полів. Незмінна температура повітря - 22 -23°С - не залежить від погодних умов та пори року. Низька відносна вологість повітря - від 20 % та висока концентрація солі (близько 97 - 98 % NaCl) є спасінням для дорослих та дітей, алергиків та астматиків. І все це створене самою природою, її неосяжною мудрістю. У підземних галереях лікарні є всі вигоди: каналізація й водогін, вентиляція, електрика, ліфти та телефонний зв'язок. Термін лікування та час сеансів призначається лікарем у залежності від ступеню захворювання. В середньому - це 25 днів. Сеанси відпочиваючий може вибирати самостійно - ночувати в шахті, відвідувати її погодинно вдень чи спускатися на екскурсії з гідом [3; 236 с.].

Спеціалізація курорту:

захворювання органів дихання - бронхіальна астма, хронічні неспецифічні захворювання дихальних шляхів, алергічні респіраторні захворювання - покращується бронхіальна секреція, відновлюється слизова оболонка бронхів; алергічні дерматити, екзема, псоріаз; загальнооздоровча дія, підвищення імунітету.

Але є протипоказання, про які необхідно знати: гіпертонічна хвороба; ішемічна хвороба серця; захворювання ЦНС (центральної нервової системи); захворювання нирок.

Санаторій «Боржава» розташований у центрі Закарпатської області, в екологічно чистому Іршавському районі, в оточенні лісу, поблизу гірської річки Боржава. Сама природа поклопоталася про те, щоб лікування тут було ефективним, а відпочинок - незабутнім. У санаторії панують затишок, спокій і тиша. Оригінальний ландшафтний дизайн, тінистий парк, фонтан, ранішній спів лісових птахів роблять санаторій неповторним.

Оздоровниця працює у цілорічному режимі. Адже у місцевості, де вона знаходиться, не буває поганої погоди: сніжна і морозна зима, сухе і спекотне літо, лагідна і тепла осінь, квітуча весна - приваблюють любителів відпочинку у всі пори року.

Курорт, на якому основним методом лікування, є бальнеотерапія, називається бальнеологічним. Саме бальнеологічним є курорт «Боржава», оскільки в ньому використовується унікальний комплекс мінеральних лікувальних вод 5-ти типів з різним хімічним складом і відповідно різними цілющими властивостями, що робить можливим одночасне ефективне лікування різних захворювань [1; 38 с.].

Бальнеотерапія (лат. balneum - ванна, купання) охоплює методи лікування, профілактики і відновлення порушених функцій організму з використанням природних або штучно приготованих мінеральних вод. Їх використання може бути зовнішнім (мінеральні ванни), внутрішнім (питне лікування, інгаляції) і внутрішньо - порожнинним (промивання, зрошування). Лікувальна дія мінеральних вод обумовлена їх температурою, а також наявністю солей, вуглекислого газу, азоту й інших речовин.

Про лікувальні властивості мінеральної води було відомо ще в глибокій давнині. Першим письмовим джерелом, в якому згадувалося про водолікування, були староіндійські Веди (2000 -1500 р. до н.е.). Проте ще задовго до появи писемності люди широко застосовували воду не лише для обмивань тіла, але і для оздоровлення всього організму. Мистецтво водолікування було відоме вже в давній Асирії та Вавілоні, звідки воно поступово поширилося і досягло Єгипту. Тут з ним вперше познайомився давньогрецький вчений Піфагор. У IV ст. до н. е. починається період розквіту водолікування на території Давньої Еллади. Особлива заслуга в цьому належить відомому лікарю Гіппократу. У його трактаті «Про повітря, води і місцевості», в якому були закладені основи курортології, говориться про те, що природа може не лише провокувати хвороби, але і зціляти їх. Вже у той час було відомо про побічні дії ліків, тому особливі надії учений покладав на оздоровчі ванни, а не на пігулки, що починали входити у моду [1; 39 c.].

Санаторій "Шаян" знаходиться за 18 км від м. Хуст, на схилах Виторлаг - Гутинского хребта на висоті 210 м над рівнем моря. Санаторій розташований на лівому березі ріки Тиси біля підніжжя гори Великий Шаян, що разом з горами Середній і Малий Шаян оточує курортну зону, залишаючи відкритим тільки східний напрямок. Завдяки цьому формується місцевий мікроклімат з майже безвітряною м'якою погодою. Середня річна температура повітря + 9°С. Найтепліші місяці -- липень і серпень.

Покази до лікування: хронічний гастрит c секреторною недостатністю у фазі ремісії і нестійкої ремісії; виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії; постгастрорезекційний синдром у стадії компенсації і субкомпенсації; функціональні розлади кишечника; хронічний ентерит і ентероколіт у фазі ремісії і нестійкої ремісії; хронічний коліт у фазі ремісії; дискенезія жовчних шляхів; хронічний холецистит (бактеріальний ) у фазі загострення; калькульозний холецистит при больових приступах жовчної кольки; хронічний персистируючий гепатит; стан після перенесеного вірусного гепатиту, цукровий діабет інсулінозалежний, сечокислі діатези, хронічні захворювання сечовивідних шляхів, хронічні інтоксикації.

Основний лікувальний фактор - вуглекисла холодно маломінералізована кремниста гідрокарбонатно-натрієва мінеральна вода "Шаянська" за загальним вмістом гідрокарбонатів наближається до мінеральних вод "Боржомі", "Єсентуки", та "Віші - Селестон" (Франція), однак належить до Диліжанського типу через наявність у її складі метакремнієвої кислоти [22; 59 с.].

3.2 Бальнеологічні курорти східної Угорщини

На території Угорщини зосереджена велика кількість курортів, які сприяють лікувально - оздоровчому процесу організму людини. Розглянемо найбільш відомі з них.

Місто Хайдусобосло розташоване в 202 км від Будапешта в східному напрямі, в 21 км від м. Дебрецен, другого за величиною міста Угорщини і в 140 км. від кордону з Україною (Чоп-захонь). Дуже легко доступний легковим автомобілем, поїздом або автобусом. Це курортне місто за останніх 65 років придбало міжнародну популярність «мекки ревматиків -- раю для відпочивальників».

Погода тут псується дуже рідко, число сонячного годинника в рік досягає, а інколи і перевищує 2000. Курорт відрізняє дуже сприятливий для відпочивальників мікроклімат, повітря насичене парами йоду і солі, що пояснюється наявністю що розкинувся на майдані більше 5 га озера, де можна підкотитися на човні, а також великої кількості купалень, плавальних басейнів.

Тут створені всі умови для прекрасного відпочинку. Максимальний комплекс послуг забезпечує високий рівень туристів, що прибувають сюди, зі всього світу на оздоровлення і відпочинок. Це типово курортне місто, невелике і абсолютно безпечне. У Хайдусобосло є безліч кафе, ресторанів, барів, павільйонів, готелів різних категорій. Влітку сюди постійно приїжджають на турне концертні групи, лунапарк, цирк, проводяться фестивалі і конкурси. Тут також минають змагання по повітряному спорту.

У 1925 р. в Хайдусобосло, унаслідок глибинного буріння приблизно 1100 метрової глибини прорвалася термальна вода температурою 75⁰С. На підставі аналізів встановлено, що з глибинної свердловини прорвалася термальна вода, що містить йод, бром, кухонну сіль, гідрокарбонат. Аналізи показали, що вода містить бітуми і супутній эстоген, а також різні мікроелементи: титан, ванадій, мідь, цинк, срібло, стронцій, барій і свинець.

Показання до лікування

· Хронічні запалення суглобів (хронічний поліартрит)

· Артроз

· Хронічні запалення і спотворюючі захворювання хребта (пондилоз М.Бехтерева, хондроз)

· Хронічні болі нервів, запалення нервів (невралгія, неврит)

· Хвороба Гейне-медін, реабілітація при паралічі що виникла після апоплексії, операції мозку і інших причин

· Хронічні болі м'язів (міалгія)

· Реабілітація після спортивних і інших травм

· Для сприяння освіти кісті при довготривало і переломів кісток, що важко заліковуються

· Деякі форми звуження судина

· Хронічні гінекологічні захворювання

· Безпліддя

· Хронічні шкірні хвороби (екзема, псоріаз, пруриго)

Протипоказання

Купання протипоказане при наступних станах:

· гострі запалення

· злоякісні пухлинні захворювання і рак

· сердечна недостатність

· сильно високий тиск

· туберкульоз

· важкі захворювання центральної нервової системи

· інфекційні захворювання

Старовинна турецька купальня Егера - візитна картка мальовничого містечка. Поруч з нею в гарному парку розташований сучасний термальний комплекс. Його вода містить гідрокарбонат кальцію і випромінює родон. Лікарі рекомендують її тим, хто страждає на ревматизм, атеросклероз, астму, хронічний бронхіт, безпліддя .

Чудовими можливостями в області лікувального туризму має область Хевеш. Здавна тут біля джерел лікувальних і термальних вод створювалися лікувальні купальні. Їх культура отримала новий розвиток в часи турецької навали. Сьогодні місцеві води використовуються не тільки для купання, але і для лікувального пиття.

Обласний центр Егер розташований біля підніжжя гір Бюкк, на горбистій місцевості, що розділяє гори Матра і Бюкк в долині струмка Егер. Завдяки географічному положенню, високим рівням виноробства і культури купалень Егер став одним із самих відвідуваних міст країни. Цілющу силу місцевих джерел термальних вод використовували тут вже в середині століття. У XV-XVI ст. поруч з джерелами гарячих вод будували купальні. Купалися і в дерев'яних бочках, і в парних лазнях. Ті, що прийшли до Угорщини османці високо оцінили лікувальні води і добре розвинули купальну культуру. У місті і донині можна зустріти турецькі купальні (парні лазні і купальні з гарячою водою). Після вигнання турків купальна культура прийшла в занепад, але незабаром почалося її відродження.

Турецька купальня. Турецька лазня в Егері побудована на початку XVII ст. У ході проведених в різні століття перебудов її архітектурний вигляд і традиції вдалося зберегти. Сьогодні в приміщенні функціонує сучасний бальнеологічний центр. Лікувальна вода з температурою 31?С надходить з-під каменів, що покривають дно басейнів. До басейнів з більш високою температурою вода підводиться з розташованих неподалік від Егера термальних джерел Андорнакталії.

Головні лікувальні властивості води пояснюються наявністю в ній родону, що пояснює наявність бульбашок. Родон знижує запальні процеси, підвищує вироблення в організмі ендорфіну, що поліпшує самопочуття. Як іонізуючий фактор він активізує і регенераційні процеси в клітинах. Турецькою лазнею можуть користуватися не тільки хворі люди, а й відпочиваючі.

Медичні показання турецької лазні:

· запалення суглобів; дегенеративні зміни суглобів;

· больові синдроми, пов'язані з хребтом;

· захворювання опорно-рухового апарату, викликані проблемами обміну речовин (артрит, остеопороз);

· рекреація - відновлення зниженої рухової здібності, викликаної хворобою, віком або нестачею руху. Процедури (комплексна фізіотерапія, ралічние електротерапії, лікувальна гімнастика і лікувальний масаж) проводяться за приписом лікаря за участю інструкторів лікувальної гімнастики чи масажистів.

Термальна купальня Егера. Басейни купальні поруч з турецькою лазнею живлять навколишні термальні джерела. Деякі басейни з лікувальною водою. В один з них надходить злегка радіоактивна вода температурою 28?С. У басейні № 1, побудованому в 1936 р., родонова лікувальна вода виходить на поверхню крізь шар природної гальки, якою викладено дно басейну. З джерела, розташованого біля кордонів Егера, в купальню надходять речовини що містять сірку і кальцій гідрокарбонатна лікувальна вода температурою 47?С. Ці види лікувальних вод використовуються в першу чергу для лікування захворювань опорно-рухового апарату та ревматизму, захворювань кісток, а також для зняття синдрому втоми.

Егерська купальня один з важливих центрів лікувального та термального туризму. В пляжно-купальному комплексі до послуг відвідувачів сім басейнів з лікувальною, термальною водою, дитячий басейн, критий і відкритий басейни з 14 ефектами, такими як джакузі, «перлове» ложі, підводний масаж, водопад і т.д. Велику насолоду дає масажний басейн, де з шести труб з різною інтенсивністю виривається тепла вода - кожен може знайти для себе найбільш оптимальний варіант масажу.

Басейни оточують рідкісні тропічні рослини, оскільки вологі випаровування від води створюють егерський комплекс унікального мікроклімату.

Поблизу західного узбережжя Балатону, 200 км від Будапешту знаходится справжнє природнє диво - термальне озеро Хевіз. Лікувальне озеро круглорічно годитися для купання, і завдяки своїм природним характеристикам надає вражаючий ефект у лікуванні захворювань опорно-рухового апарату. Найвідоміший курорт Угорщини приваблює щорічно тисячі гостей, які бажають поправити своє здоров'я в унікальних цілющих водах.

У 6 кілометрах від західного берега Балатону розташоване найбільше в Європі, унікальне термальне озеро Хевіз. Поверхня озера, площею 47 500 кв. м., покрита приголомшливо красивими червоними водяними ліліями, спеціально завезеними з Індії. Влітку температура води на курорті Хевіз 36 градусів, взимку не опускається нижче 25, тому навіть у холодну пору року приємно купатися просто неба в долині з ласкавим мікрокліматом. Щомиті на поверхню озера викидається 420 літрів родонової, сірчистої, багатої на гази і мінеральні речовини води, яка повністю змінюється протягом 28 годин. Особливий фактор - лікувальні грязі із дна озера: Вони дають чудовий ефект при лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, ревматичних і запальних процесів. Перша водолікарня на озері була заснована ще в 1795 р. графом Фештетичою. Однак цілющою силою вод озера користувалися з давніх часів. За легендою, саме води озера вилікували майбутнього імператора Римської імперії Феодосія Флавія від паралічу ніг. За свідченнями переважне місце займає лікування ревматичних захворювань та опорно-рухового апарату, а також захворювань хребта, гінекологічних захворювань, запалення нервів і м'язів, розладів венозного кровообігу

Показання до лікування:

· хронічні захворювання кінцівок

· ревматизм

· остеохондроз

· неактивна форма подагри

· нервове виснаження і розлад вегетативної нервової системи

· функціональні невралгічні захворювання

· гінекологічні захворювання (наприклад, спайки матки, безпліддя, розлади менструального циклу)

· посттравматична і постопераційна реабілітація

Протипоказання:

· злоякісні пухлини

· серцево-судинні захворювання

· гіпертонія, артеріосклероз

· венозні тромбози

· лейкемія

· астма

· екзема

· хвороби щитовидної залози

· цукровий діабет

· вагітність

Найвідоміша у Східній Європі печерна купальня дала поштовх до утворення навколо неї термального та природного курорту Мішкольц-Тапольца. Купання і відпочинок у незвичних умовах роблять відвідування Мішкольц-тапольського термального комплексу незабутнім.

Унікальна печерна купальня знаходиться в багатій туристичними пам'ятками Північної Угорщини, в курортній зоні міста Мішкольц, Матра, Бюкк, Земплєн (гори, ліси, мисливство) і т.д. Мішкольц, населений пункт, що народився в період здобуття Батьківщини угорцями, За час тисячолітньої історії перетворився на велике місто з розвиненою інфраструктурою і багатим культурним життям. По сусідству з містом (в 7 км від його центру) розташувався курорт Мішкольц - Тапольца, з унікальним мікрокліматом, заповідним парком, озером і печерною купальнею (відкрита в 1959 р.).

Влітку на території 7 га тут гостей приймає також відкрита купальня з водною поверхнею 4500 кв. м. Справжнім скарбом селища є перетворена в печерні купальні Озерна печера, вимита протягом тисячоліть у твердих вапнякових породах. Ця термальна вода не така щільна, як лікувальні води (концентрація всіх солей в термальній воді, що використовується в комплексі купалень, менше 1000 мг / л). У ній можна купатися, не обмежуючи себе в часі. Купальня постійно розширюється: додаються нові галереї, природні штольні й зали. «Кульовий зал» чекає любителів веселих сюрпризів, а в розташованому по сусідству з ним величезному джакузі гостей масажують підводні струмені. Трохи далі, пливучи за течією або проти неї за рухомим прихованим механізмом «підземною річкою», ми попадаємо в басейн, розташований в самій старій і красивій ділянці печери. В печерній купальні не буває літніх і зимових сезонів. У галереях завжди - весна, незалежно від вуличної спеки чи лютого морозу. У відкритих басейнах, насолоджуючись обіймами теплої термальної води, можна милуватися яскравими променями зимового сонця, літа навколо басейнів розставлені шезлонги, а печерні галереї пропонують порятунок від літньої спеки. Купання в печері можна доповнити сауною і індівідуальними лікувальними процедурами.

Показання: лікування захворювань опорно-рухового апарату, органів дихання, серцево-судинної системи, шлунково-кишкові захворювання. Перебування в Печерній купальні особливо ефективно при лікуванні артрозу, дегенеративних захворювань хребта, порушення його функцій у результаті остеопорозу, ревматичного артриту у пасивній стадії, спондиліт з порушенням рухливості суглобів, хронічного поліартриту, неврологічних захворювань, пов'язані з контрактурою, м'язовими спазмами, а також при реабілітації після операцій на хребті і кінцівках, постхірургічне лікування хребта та відновлення після травматологічних операцій, захворювання, які протипоказані при здійсненні процедур в лікувальному відділенні: всі захворювання, при яких, зазвичай, протипоказані купальні процедури, захворювання, пов'язані з неможливістю самостійного пересування, що вимагають постійного контролю, обмежена готовність до спілкування, інконтиненція, стан, пов'язаний з втратою свідомості, інфекційні захворювання, онкологічні захворювання, запальні дерматологічні захворювання, кардинальна декомпенсація.

Протипоказання:

бронхіальна астма, хронічний бронхіт, що вимагає підвищеної уваги через високу вологість, клаустрофобія.

Балф знаходиться у підніжжі Альп, за 7 км від міста Шопрон, за 75 км від Відню, на березі озера Фертьо. Його джерела відомі вже від римської епохи. Тутешня лазня від 1500-их років була власністю м. Шопрон; цікаво зазначити й те, що це була перша платна лазня в Угорщині. Лужні гідрокарбонатно-хлоридно-сірчані джерела, що виходять тут на поверхню, допомагають при хронічних захворюваннях органів руху, а внутрішнє вживання цієї води показано при катаральному запаленні шлунково-кишкового тракту. Мінеральну воду з місцевих джерел, розлиту у пляшки, можна придбати в торговельній мережі.

Цей маленький, але дуже приємний курорт був сильно пошкоджений під час другої світової війни. Відбудували його тільки в 1975-у році.

Знаменитістю Балфу є збудована у ХІV столітті церква та так звана купальна каплиця, на унікальній фресці якої зображено Христа в купелі.

Балф знаходиться поблизу одного з найчарівніших куточків Угорщини - міста Шопрон, замку Естергазі, який називають угорським Версалем, та відомої фертьо-ракошської каменярні.

Тридцять років тому під час пробних бурінь замість нафти з-під землі гейзерним фонтаном вирвалася на поверхню 58-градусна термальна вода, і невеличкий населений пункт Бюк, разом з усім околом, ніби прокинувся зі сну і почав бурхливо розвиватися. Тут виріс курорт, який щоденно може приймати кілька тисяч гостей, одна за одною з'явилися дачі та готелі.

Особливістю курорту є рекреаційний парк, відкритий у 1997-у році, здатний задовольнити найвищі вимоги.

Шарвар. На однаковій відстані - 120 км - від Відню і Грацу знаходиться невеличке містечко, яке було володінням однієї з найвідоміших дворянських сімей - Надошді. Величезний арборетум - заповідний декоративний парк, що належав колись до замку, зараз безпосередньо зв'язаний з курортним готелем, якому ледь виповнилося 10 років. Тут лікують не тільки захворювання органів руху, але і хронічні катаральні захворювання дихальних шляхів та гінекологічні хвороби.

Шарварський Кристал, який отримують шляхом випаровування вoди одного з джерел, відомий у цілому світі. Його розчиняють у воді для прийому ванн, а також для інгаляцій при захворюванні дихальних шляхів. Від Шарвару легко дістатися до навколишніх міст Шопрон, Кьосеґ, Сомбатгей, а також до найбільшого озера Середньої Європи - Балатону. Біля міста протікає ріка Раба, що є раєм для любителів водного туризму.

Гевіз, який є найбільшим та найвідомішим курортом Угорщини, знаходиться в просторій долині за 6 км від Кестгею, у північно-західному куточку озера Балатон. Хоча під час розкопок останніх часів знайшли безперечні докази того, що вже в римську епоху тут були лазні, перші письмові згадки про Гевіз з' явилися у XIV столітті. Бурхливий розвиток поселення почався в другій половині XVIII століття. Гевіз зробило знаменитим термальне озеро площею 4,7 гектарів, глибиною 36 метрів - єдине таке озеро в світі. Влітку температура води становить 33-34 градуси, та і найсуворіша зима не охолоджує її нижче 26 градусів. Притік води такий величезний, що за 28-30 год здійснюється повний водообмін. Тепла вода, що б'є струменем із джерела, на поверхні помалу циркулює за стрілкою годинника. Завдяки цьому постійному перемішуванню температура води на поверхні однакова у будь-якій точці озера. Вода з озера каналом стікає в озеро Балатон. Один з найвідоміших лікувальних факторів Гевізу - радіоактивний намул на дні озера.

Хімічний склад води в озері та термальних колодязях ідентичний, лужно-гідрокарбонатний, сірчаний і помірно радіоактивний.

Як лікувальна вода, так і грязі придатні для лікування хронічних дегенеративних захворювань органів руху, післятравмових станів, подагри, хвороби Бехтєрева.

Крім Ревматичної Лікарні Св. Андрія, багато готелів, пансіонів, приватних будинків чекають бажаючих одужати чи відпочити (близько 10000 місць). Гевіз є улюбленим курортом у всі пори року. Близькість Кестгею та Балатону пропонує багато культурних та спортивних можливостей. Обов'язково слід відвідати один з найкрасивіших бароккових палаців Угорщини - Палац Фештетич, відомий також прекрасною бібліотекою Гелікон [3].

Гаркань знаходиться у південно-західній частині Угорщини, поблизу кордону з Хорватією, за 26 км від культурного центру та університетського міста Печ.

Місцеву воду, найбагатшу в Угорщині на сірку, виявили випадково. Під час проведення каналізації з-під землі вибило джерело, і в робітників, які працювали, стоячи по коліна у воді, через кілька тижнів минули болі в ногах. Маленьке гостинне поселення має величезний туристичний обіг. Гарканьська вода, крім лікування недуг органів руху, сприятлива у лікуванні гінекологічних проблем та захворювань шкіри. Ревматологічна лікарня приймає важкохворих, а інші розміщуються в готелях і користуються всіма можливостями лікування та відпочинку, які пропонує Бальнеологічне Акціонерне Товариство. Гаркань знаходиться у знаменитому виноробному регіоні Віл лань-Шіклош, тож мало-хто поїде звідси, не відвідавши відмінних червоних вин. Варто відвідати і знаменитий шіклоський замок.