20 годин; розподіл тренувального часу: на фізичну підготовку - 25%; на технічну підготовку - 32%; на тактичну підготовку - 33%; на ігрову підготовку - 15%. в) етап безпосередньої передзмагання основний тренувальний мікроцикл «3 - I»; загальна кількість тренувань в мікроциклі - 8 - 9, в тому числі: середньої інтенсивності - 3 - 4; високої інтенсивності - 3; максимальної інтенсивності - 2; загальний обсяг тренувального навантаження в мікроциклі - 12 -14 годин; розподіл тренувального часу: на фізичну підготовку - 15%; на технічну підготовку - 20%; на тактичну підготовку - 30%; на ігрову підготовку - 35%.

В процесі підготовки перед змаганнями виявляється поступове поліпшення швидкісно-силових якостей, особливо після завершального етапу спеціальної підготовки (для показника біг 20 м з старту ol = 0.16; р <0,05). Показники спеціальної витривалості змінюються незначно, в той-час як для загальної витривалості за даними тесту Купера спостерігається істотний приріст показників (про | = 208,4; р <0,01). Це свідчить про те, що робота в передзмагальному періоді спрямована на створення функціонального резерву, на тлі якого удосконалюються спеціальні фізичні якості, істотний приріст яких спостерігається вже на самому початку змагального періоду.

У підготовчому періоді рівень фізичних якостей, референтних для діяльності баскетболістів, змінюється мало.

Навантаження підготовчого періоду переносяться баскетболістами задовільно і реакція на ці навантаження визначається, з одного боку, характером тренування, з іншого боку, індивідуальними особливостями гравців.

У змагальному періоді основний тренувальний мікроцикл «3 - I»; загальна кількість занять в мікроциклі - 8, в тому числі: середньої інтенсивності - 4; високої інтенсивності - 3; і «1» максимальної інтенсивності - I; загальний обсяг тренувального навантаження в мікроциклі - 10-II годин; один; розподіл тренувального часу: на фізичну підготовку - 15%; на технічну підготовку -25%; на тактичну підготовку -25%; на ігрову підготовку -35%.

У тренувально-змагальної діяльності команди майстрів виділяються два напівцикл: «класичний», осінньо-зимовий, і весняно-літній. З огляду на, що весняно-літній напівцикл за своїм змістом більше нагадує змагальний період, доцільно розбити його на так звані «тренувально-змагальні комплекси». Структура кожного такого комплексу підрозділяється на відповідні етапи підготовки і завершується безпосереднім виступом команди в змаганнях.

У змагальному періоді (осінньо-зимовий напівцикл) спостерігається наступна динаміка фізичних і психічних якостей: а) в першому макроциклі стабілізується рівень розвитку загальних фізичних якостей і значно поліпшується рівень спеціальних фізичних якостей, особливо швидкісної витривалості (по показниками тесту «2 х 40 з» ол = 416,8 у порівнянні з вимірами в кінці підготовчого періоду р <0,01), при цьому не має місця зростання в рівні розвитку психічних якостей, а показники переносимості навантажень характеризують стан, яке зазвичай визначається як «психічна свіжість» (для показника ЕКС, зафіксованого до і після навантаження, Ou 215, для показника КЧМ ол = 1,3, для показника самооцінок по Спіл-Бергераол = 1,8). Встановлено, що в цьому макроциклі особлива увага повинна бути приділена вдосконаленню техніко-тактичної та психологічної підготовленості гравців; б) у другому макроциклі виявлено деяке зниження показників загальної фізичної підготовленості і значне зниження рівня спеціальних фізичних якостей (для тесту «2 х 40 с о | = 400,0 м в порівнянні в першим Макроцикл погіршення при р < 0,05), паралельно, хоча і в меншій мірі знижується рівень розвитку психічних якостей передматчевого стану (це відноситься як до ситуацій тренувальної, так і змагальної діяльності) можна визначити як стану з недостатньою психологічною напруженістю; .. установка на майбутню діяльність формується неадекватно Після тренування спостерігаються ознаки психічного стомлення, особливо помітного для стану зорового аналізатора (збільшення значень КЧМ в порівнянні з першим макроцикл: до тренування на 2,4 гц, після тренування - на 4,2 гц); в) в третьому макроциклі шляхом корекції тренувальних засобів і методів на тлі зниження рівня загальної фізичної підготовленості досягається її стабілізація і певне підвищення рівня спеціальної підготовленості; заходи, що оптимізують тренувальний процес з боку зняття психічної напруженості, дозволяють в цей же час істотно підвищити рівень психічних якостей (в порівнянні з другим Макроцикл для точності антиципируючої реакції d- 25,2; р <0,01, для швидкості реакції вибору з двох альтернатив про | = 15,2; р <0,05, для точності оперативної пам'яті 11,2; р <0,01) і поліпшити показники переносимості тренувальних і змагальних навантажень.

Спеціально організований педагогічний експеримент, спрямований на раціоналізацію тренувальної та змагальної діяльності баскетбольної команди в змагальному періоді, передбачав підвищення напруженості тренувальних навантажень на етапі безпосередньої передзмагання шляхом цілеспрямованих змін їх структури; розробку вправ загальної і спеціальної фізичної підготовки, які б в силу різноскерованості і гостроти взаємовпливу дозволяли підвищити рівень фізичних якостей гравців, уникаючи в той же час явищ перенапруження; впровадження в практику роботи команди об'єктивних і адекватних методів комплексного контролю, що дозволяють оперативно оцінювати динаміку стану тренованості гравців і ефективність впливу тренувальних навантажень.

Основний напрямок в раціоналізації тренувальної та змагальної діяльності полягала в цілеспрямованій зміні структури макроциклів, варіюванні співвідношень засобів і методів спеціальної фізичної, техніко-тактичної та ігрової підготовки з метою досягнення в необхідний момент заздалегідь запланованих підйомів і спадів ступеня тренованості спортсменів. При цьому було навмисно сповільнено входження команди в спортивну форму на початку змагального періоду, коли команда проводила легкі ігри вдома, а потім кілька ігор на виїзді з противниками, у яких об'єктивно можна було виграти не більше 30% ігор від можливого.

У другому і четвертому макроциклах, коли за календарем змагань проводилися вирішальні ігри, було сплановано різке збільшення рівня тренованості спортсменів, причому в четвертому макроциклі це збігалося зі зниженням тренованості у більшості беруть участь команд.

Такого роду управління динамікою тренованості баскетболістів дозволило уникнути різких спадів в рівні розвитку спеціальних фізичних якостей і в характері психічної переносимості тренувальних і змагальних навантажень. У цьому експериментальному першості команда зіграла краще, ніж в попередньому контрольному, підвищила результативність гри, ефективність при боротьбі за м'ячі, відскочив від щита, і знизила кількість помилкових дій.

Висновки до третього розділу

Сучасні підходи до побудови багаторічної підготовки в баскетболі потребують корекції внаслідок суттєвого впливу процесів індивідуалізації підготовки спортсменів високого класу та професіоналізації спорту вищих досягнень. Ці чинники створюють суттєві складнощі в процесах підготовки баскетболістів та практичної реалізації наявного потенціалу в офіційних міжнародних змаганнях як для спортсменів і тренерів команд, так і для спеціалістів комплексних наукових груп. Наявна диспропорція між необхідністю одночасного (або паралельного) вдосконалення індивідуальних і командних техніко-тактичних взаємодій створює суттєві труднощі при побудові конкретних мікроциклів визначеної спрямованості в структурі багаторічної підготовки. Особливо вагомого значення ця проблема набуває на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей спортсменів у баскетболі, коли вплив процесів професіоналізації спорту вищих досягнень на багаторічну підготовку досягає максимальних значень.

Висновки

1. Було визначено за допомогою аналізу документів планування, що передзмагальна підготовка баскетболістів складається з трьох самостійних етапів: а) етап функціональної підготовки основний тренувальний мікроцикл «4-1»; загальна кількість тренувальних занять в мікроциклі -7 - 8, в тому числі: середньої інтенсивності - 3 - 4; високої інтенсивності - 3; максимальної інтенсивності - I; загальний обсяг тренувального навантаження в мікроциклі - 14-19 годин; розподіл тренувального часу: на фізичну підготовку - 60%; на технічну підготовку -40%.

б) етап спеціальної підготовки основний тренувальний мікроцикл «4 - I»; загальна кількість тренувальних занять в мікроциклі - 10 - 12, в тому числі: середньої інтенсивності - 4 - 5; високої інтенсивності - 3 - 4; максимальної інтенсивності - 2 - 4; загальний обсяг тренувального навантаження в мікроциклі - 18-20 годин; розподіл тренувального часу: на фізичну підготовку - 25%; на технічну підготовку - 32%; на тактичну підготовку - 33%; на ігрову підготовку - 15%.

в) етап безпосередньої передзмагання основний тренувальний мікроцикл «3 - I»; загальна кількість тренувань в мікроциклі - 8 - 9, в тому числі: середньої інтенсивності - 3 - 4; високої інтенсивності - 3; максимальної інтенсивності - 2; загальний обсяг тренувального навантаження в мікроциклі - 12 -14 годин; розподіл тренувального часу: на фізичну підготовку - 15%; на технічну підготовку - 20%; на тактичну підготовку - 30%; на ігрову підготовку - 35%.

2. В процесі підготовки перед змаганнями виявляється поступове поліпшення швидкісно-силових якостей, особливо після завершального етапу спеціальної підготовки (для показника біг 20 м з старта ol = 0.16; р <0,05). Показники спеціальної витривалості змінюються незначно, в той-час як для загальної витривалості за даними тесту Купера спостерігається істотний приріст показників (про | = 208,4; р <0,01). Це свідчить про те, що робота в передзмагальному періоді спрямована на створення функціонального резерву, на тлі якого удосконалюються спеціальні фізичні якості, істотний приріст яких спостерігається вже на самому початку змагального періоду.

3. У змагальному періоді основний тренувальний мікроцикл «3 - I»; загальна кількість занять в мікроциклі - 8, в тому числі: середньої інтенсивності - 4; високої інтенсивності - 3; і «1» максимальної інтенсивності - I; загальний обсяг тренувального навантаження в мікроциклі - 10-II годин; один; розподіл тренувального часу: на фізичну підготовку - 15%; на технічну підготовку -25%; на тактичну підготовку -25%; на ігрову підготовку -35%.

Список використаних джерел

1. Многолетняя подготовка баскетболистов высокой квалификации. - СПб.: Изд-во «Олимп-СПб», 2008. - 216 с.

2. Физическая подготовка баскетболистов высокой квалификации и способы ее оценивания. - СПб. : Изд-во «Олимп-СПб», 2008. - 100 с.

3. Особенности структуры соревновательного периода и специальной подготовленности баскетболистов высокой квалификации // Теория и практика физической культуры. - 2004. - № 3. - С. 60-64.

4. Методика регистрации и оценки соревновательной деятельности баскетболистов в нападении / С.Н. Елевич, Б.Е. Лосин // Культура физическая и здоровье. - 2006. - № 4. - С. 63-67.

5. Особенности макроциклов в подготовке команд высокой квалификации по баскетболу // Ученые записки университета им. П.Ф. Лесгафта. - 2007. - № 2. - С. 13-21.

6. Управление спортивной формой баскетболистов высокой квалификации // Теория и практика физической культуры. - 2007. - № 6. - С. 43-46.

7. Проблемы диагностики и управления состоянием спортивной формы баскетболистов высокой квалификации // Культура физическая и здоровье. - 2007. - № 2. - С. 29-35.

8. Динамика взглядов на процесс управления спортивной формой в спорте высших достижений / С.Н. Елевич, А.В. Лотоненко // Культура физическая и здоровье. - 2007. - № 4. - С. 29-35.

9. Структура и многолетняя динамика соревновательной деятельности высококвалифицированных баскетболистов // Ученые записки университета им. П.Ф. Лесгафта. - 2008. - № 5. - С. 44-48.

10. Особенности подготовки квалифицированных специалистов в системе высшей школы тренеров по баскетболу / С.Н. Елевич, Б.Е. Лосин, А.И. Штейнбок, Е.Р. Яхонтов // Ученые записки университета им. П.Ф. Лесгафта. - 2008. - № 8. - С. 31-34.

11. Динамика показателей функционального состояния баскетболистов в соревновательных периодах на различных этапах многолетней подготовки // Инновационные решения актуальных проблем физической культуры и спортивной тренировки: междунар. сб. науч. тр. / Смоленская гос. акад. физ. культуры, спорта и туризма. - Смоленск, 2008. - С. 117-122.

12. Баррел Пєйе, Патрик Пайе. Баскетбол для юниоров. 110 упражнений от простых до сложных. ТВТ Дивизион. Москва 2008.- С. 56-61

13. Гомельский Е.Я. Психологические аспекты современного баскетбола. Москва, 2010. - С. 100-110

14. Жозе Пископо. Упражнения для победы в баскетболе. Воронеж, 2006. - С. 88-95

15. Методы подготовки баскетболистов. Методичный журнал. Современный баскетбол. Под редакцией Белаш В.В. г. Южный, октябрь, 2005. - С. 56

16. Лихачев О.Е., Фомин С.Г., Чернов С.В., Мазурина А.В. Теория и методика обучения игре в защите в баскетболе. Учебное пособие. Москва-Смоленск, 2011. - С. 130-138

17. Луничикин В., Чернов С., Чернышев С. Тактика позиционного нападения против личной защиты. Методическое пособие для тренеров ДЮСШ. Москва, 2002. - С. 130-135

18. Сидякин А.И., Гомельский Е.Я. Техника исполнения броска в прыжке. Методические рекомендации для тренеров по баскетболу. Москва, 2010. - С. 43-39

19. Соколовский Б.И., Костикова Л.В. Словарь баскетбольных терминов. Москва, РФБ, 2012. - С. 78-86

20. 100 лет российского баскетбола. Справочник/ Автор-составитель В.Б. Квасков. 2006.- С. 160-167

21. Красникова А.А. Основы теории спортивных соревнований : учеб. Пособие для вузов физической культуры и спорта./ А.А. Красников. -С.150-160.

22. Барчуков И.С. Физическая культура и спорт: теория, практика/ Барчуков И.С., Нестеров А.А. Москва, 2006. - С 230-260

23. Физическая культура/сост. Коледа А.В. и др. - Минск, 2008. - С. 25-28.

24. Стонкус С.С. Теоретические и методические основы спортивной подготовки баскетболистов. Москва, 1987.- С. 46

25. Матвеев Л.П. Общая теория спорта и ее прикладные аспекты. СПБ, 2005. - С. 380-384

26. Холодов Ж.К. Теория и методика физического воспитания и спорта. Москва, 2006. - С. 475-480

27. Фурманов А.Г. Оздоровительная физическая культура. Минск: 2003.- С 28-30.

28. Сазонова А.В. Методика обучения студентов основам спортивных игр. Минск, 2004. - С. 30-35

29. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. Москва, 2002. - С. 150-176.

30. Методика регистрации и оценки соревновательной деятельности баскетболистов в нападении / Елевич С.Н., Лосин Б.Е., 2006. - С. 60-64

Размещено на Allbest.ru