Розвиток агротуристичної діяльності суб’єктів господарювання Херсонської області

До того ж додамо, що на Херсонщині функціонують відомі та успішні аграрні та агропромислові підприємства, які б могли стати не тільки меценатами подібних заходів, але й безпосередніми учасниками проведення, осередками розвитку аграрного туризму із здійсненням екскурсій в них, дегустацій, придбанням продукції. Насамперед, це агрофірма - винзавод “Білозерський” (Білозерський район), винзаводи “Краса Херсонщини” та “Червоний Маяк” (Бериславський район); вино-коньячний завод “Таврія”, винзавод “Кам'янський” (Бериславський район) плодоовочеконсервне підприємство “Чумак” (Каховський район); Херсонський рибводгосп, НДІ баштанництва у м. Гола Пристань, фермерські господарства та інші агропідприємницькі структури, дані про загальну кількість яких за видами наведені у табл. 2.8.

Як видно з табл. 2.8, найбільшу частку серед сільськогосподарських суб'єктів підприємництва у Херсонській області становлять фермерські господарства, частка яких у загальній кількості діючих підприємств складала у 2007 р. близько 78,6 %. Це є досить сприятливим для перспективи розвитку аграрного туризму в регіоні, адже у європейських економічно розвинених країнах саме невеликі фермерські господарства в свій час стали базою розвитку аграрного туризму.

Таблиця 2.8.

Кількість діючих підприємств за організаційно-правовими формами господарювання у Херсонській області

Показник	2006 р.	2007 р.
	Всього, шт.	% до загальної кількості	Всього, шт.	% до загальної кількості
Всього підприємств	2909	100	2930	100,0
У тому числі:
господарські товариства	235	8,1	273	9,3
приватні підприємства	110	3,8	158	5,4
виробничі кооперативи	34	1,2	35	1,2
фермерські господарства	2442	83,9	2303	78,6
державні підприємства	21	0,7	35	1,2
підприємства інших форм господарювання	67	2,3	126	4,3

Говорячи про сьогодення, слід відмітити, що пропозиція аграрного зеленого туризму як туристичного продукту як в Україні, так і в Херсонській області, ще остаточно не склалася, не окреслився і його імідж. Велика частина населення України не знає про агротуризм та усі можливості цього виду відпочинку. Послуги з агротуризму окрім агроосель, агродомогосподарств надають і фермерські господарства (табл.2.9).

При аналізі даних табл. 2.9 приходимо до висновку, що дохід від надання туристичних послуг в загальній структурі доходів фермерських господарств займає значну частку і коливається від 3,8% до 28,1%. Це той вид додаткового доходу, якого так часто не вистачає агровиробникам і який конче потрібно розвивати. Особливо з огляду на потенційні рекреаційні можливості Херсонської області.



Таблиця 2. 9

Обсяг туристичних послуг фермерських господарств Херсонської області, 2007 р.

№	Назва фермерського господарства та район розміщення	Площа, га	Валовий дохід, тис. грн.	Дохід від основної діяльності, тис. грн.	Дохід від надання туристи-них послуг, тис. грн.	Питома вага доходу від надання туристи-них послуг, %	Кількість ліжко - місць, шт.
Скадовський район:
1	"Житниця"	1907,2	134,7	120,3	14,4	10,7	9
2	"Руслан"	1099,6	248,6	224,8	23,8	9,6	16
3	"Ольга"	1473,0	179,8	167,5	12,3	6,8	6
4	"Еліта"	1265,3	200,5	189,3	11,2	5,6	7
5	"Таврія"	433,3	187,3	168,4	18,9	10,1	12
Голопристанський район:
6	"Тетяна"	215,0	90,9	75,6	15,3	16,8	8
7	"Ольвія"	1451,2	86,9	73,9	13,0	15,0	6
8	"Наддніпрянка"	49,2	67,1	58,2	8,9	13,3	4
9	"Время"	1408,8	152,1	126,5	25,6	16,8	16
10	“Аделаїда”	253,4	212,9	180,5	32,4	15,2	20
Білозерський район:
11	“Лавіс”	1308,3	308,9	264,7	44,2	14,3	24
12	“Дніпро”	1083,1	382,3	367,8	14,5	3,8	8
13	“Власник”	107,2	57,1	46,3	10,8	18,9	6
14	“Тора”	522,6	184,1	167,8	16,3	8,9	10
15	“Весна”	183,7	91,6	65,9	25,7	28,1	16

Рис. 2.3 показує, що в системі взаємозв'язків не чітко прослідковується залежність між площею фермерського господарства та величиною його валового доходу. Обсяг валового доходу, як правило, залежить від низки інших груп факторів, як то: якість сервісу, охайність місця проживання, наявність природних місць відпочинку тощо.



Рис. 2.3. Система взаємозв'язків між площею та валовим доходом фермерських господарств Херсонської області у 2007 році

Разом з тим при аналізі рис. 2.4 видно, що дохід від надання агротуристичних послуг більше залежить від кількості ліжко-місць. Можна прослідкувати пряму залежність, що чим більша кількість ліжок, тим більший дохід.

Рис. 2.4. Система взаємозв'язків між кількістю ліжко - місць та доходом від туристичних послуг фермерських господарств Херсонської області у 2007 році



Таблиця 2.10

Структура туристичних послуг агроструктур в середньому по Херсонській області у 2007 р., %

Тип агроструктури	Активні види відпочинку	Відпочинок в агрооселі	Харчування	Житло	Транспортні послуги
Фермерські господарства	25	20	20	30	5
Домогосподарства	25	10	23	35	7

В структурі агротуристичних послуг фермерських господарств (рис.2.5) найбільшу питому вагу займають такі показники, як вартість житла та наявність активних видів відпочинку.

Рис. 2.5. Структура послуг фермерських господарств при наданні послуг з агротуризму, 2007 р.

Що стосується домогосподарств рис 2.6, то найбільшу питому вагу тут займають показники вартості житла, активних видів відпочинку та харчування - 35,0%, 25,0% та 23,0% відповідно.



Рис. 2.6. Структура послуг домогосподарств при наданні послуг з агротуризму, 2007 р.

Типовим продуктом сільського зеленого туризму та агротуризму, який пропонується на даному етапі туристові в Херсонській області, є 2-4 кімнати в сільському будиночку без особливих вигод, з простими меблями і без високого рівня послуг. Паралельно, однак, розвивається інший вид продукту сільського зеленого туризму, який можна назвати елітарним відпочинком - відпочинок у сільській місцевості у добре обладнаних будинках з усіма послугами і дуже високими цінами. Таких агроосель небагато і вони розміщені, як правило у добре розвинутих відпочинкових районах. За нашими даними, приблизний прибуток агроосель першого типу в Херсонській області складає в середньому 2-5 тис. грн. у рік, прибуток агроосель другого типу значно більший - іноді до 10-30 тис. грн. на рік.

Виходячи з усього вище зазначеного, на території Херсонської області можна виділити наступні типи агроформувань, які можуть приймати туристів і надавати відповідні рекреаційні послуги:

1. Сільські агрооселі та фермерські господарства у приморських районах області (Скадовський, Голопристанський, Генічеський, Каланчацький);

2. Сільські агрооселі та фермерські господарства, що знаходяться у селах, розташованих поблизу джерел мінеральних та лікувальних вод та грязей (Голопристанський, Генічеський, Цюрупинський);

3. З метою туризму, риболовлі та полювання у придніпровських селах та у селах поблизу лісових масивів (Цюрупинський, Білозерський, Каховський, Великоолександрівський та Нововоронцовський райони).

Відмітимо, що важливим напрямом економіки Херсонської області є рекреація та туризм. Проведені нами дослідження свідчать про інтенсифікацію діяльності туристичних підприємств Херсонщини та активізацію виїзного туризму. На протязі останніх років спостерігається постійний розвиток власної туристично-рекреаційної бази області (табл. 2.11).

Як свідчать дані, наведені в табл. 2.11, Херсонська область за кількістю санаторіїв та закладів відпочинку займає четверте місце в Україні, поступаючись лише Криму, Донецькій та Одеській областям. Загалом лікувально-оздоровчі підприємства області забезпечили проведення в них 1657812 людино-днів, з них - 59,5% було забезпечено приватними підприємствами, 31,0% - державними, 9,5% - комунальними.

Таблиця 2.11

Санаторії та заклади відпочинку Херсонської області, 2007 р.

Тип санаторно-курортного (оздоровчого) закладу	Україна	Херсонська область	Частка Херсонської області у 2007 р, %
	2006	2007	2006	2007
Заклади тривалого і 1-2- денного перебування	3212	3188	189	230	7,2
у них ліжок	481000	482000	29780	31300	6,4
у тому числі санаторії	472	465	54	54	11,6
у них ліжок	133000	131000	13960	14040	10,7
з них дитячі	177	173	6	6	3,5
у них ліжок	36000	34000	773	718	2,1
пансіонати з лікуванням	59	59	10	11	18,6
у них ліжок	14000	14000	2541	2778	19,8
санаторії-профілакторії	311	291	9	9	3,1
у них ліжок	25000	23000	715	700	3,1
Будинки і пансіонати відпочинку	302	321	41	52	16,2
у них ліжок	62000	65000	7556	10424	16,1
Бази та інші заклади відпочинку	2068	2052	128	156	7,6
у них ліжок	242000	244000	15965	21341	8,7

Як показують дані Додатку В, на Херсонську область приходиться 7,1 % туристичних підприємств країни та 6,5% наданих ними послуг; 6,1% платежів до бюджету; 8,5% зайнятих у цій сфері діяльності; 9,8% обслугованих туристів, в т.ч. 2,0% іноземних, 0,9% виїзних, 6,1% внутрішніх, 3,5% екскурсантів. Рейтинг області за основними показниками діяльності туристичних підприємств відповідає 9-11 місцю серед 24 областей та АР Крим. Зокрема, порівняно з 2005 р. кількість обслуговуваних туристів зросла на 14%, в т.ч. іноземних - на 38,0%; екскурсантів на 19,0% обсяг наданих послуг - у 1,7 разів; платежі до бюджету - на 54%; кількість зайнятих в галузі - на 59,8%, кількість туристичних підприємств - ліцензіатів збільшилася у 1,9 разів. Зазначимо, що у даній статистиці практично відсутній показник по приватному сектору приморських сіл та селищ, оскільки практично вся їх діяльність знаходиться у «тіні» і будь-яка інформація щодо її обсягів та результатів абсолютно відсутня.

Також, позитивним чинником для подальшого розвитку сільського туризму у регіоні є те, що останнім часом в Херсонській області значно активізувалася діяльність по проведенню масових культурно-мистецьких заходів (свят і фестивалів), що використовують місцеву специфіку: історію, звичаї, традиційні промисли, або навпаки - щось дуже сучасне й нове. Крім вже відомих щорічних фестивалів, з багаторічною (10-15 років) історією проведення та традиціями (пісенний “Таврійські зорі”, театральний “Мельпомена Таврії”), успішно діє дитячий мистецький фестиваль “Чорноморські ігри” (м. Скадовськ), фольклорний фестиваль “Купальські зорі” (м. Гола Пристань). Вони сприяють популяризації здобутків регіону, його туристично-рекреаційних можливостей.

Проте наявний потенціал і в цьому відношенні використовується дуже мало. Так, практично не відображені в подібних заходах козацька історія та традиції краю; переваги водних видів спорту (мається на увазі можливість проведення парусних регат; функціонування яхт-клубів; змагань рибалок-любителів); дуже мало практикується відкриття сільськогосподарських ярмарок, виставок та свят по типу Сорочинської ярмарки в Полтавській області, фестивалю пива - в Німеччині, свята томатів - в Італії, апельсинів - в Іспанії. Проведення подібних фестивалів сприяло б не тільки активізації та підвищенню економічної ефективності сільського рекреаційного ринку, але й соціально-економічної та культурної життєдіяльності в цілому. Як приклад, можна навести три типи фестивалів, які доцільно було б організовувати та проводити на теренах Херсонської області. Перший тип - фестивалі, які приносять місту, місцевому бізнесу реальний прибуток. Це, як правило, добре "розкручені" події, наприклад, "Таврійські ігри". Другий тип - заходи, що проводяться задля реклами: кінофестиваль у Бердянську, хоча й не збільшує суттєво кількість відпочивальників - власне на фестиваль приїжджає небагато людей, проте його наслідком є безліч телевізійних сюжетів, де улюблені актори розказують про привітність "бердянського народу", тепло моря, чистоту пляжів. Третій тип - фестивалі, які мають суто соціальне навантаження - фестиваль творчості дітей-інвалідів у місті Кіровському Донецької області.

Принципово новим, однак дуже перспективним для розвитку сільського туризму у Херсонській області, стало проведення першого відкритого південноукраїнського фестивалю кулінарного мистецтва, культури виноробства та здорового способу життя - “Херсонські обжерні ряди”. Метою його стало привернення уваги до регіону, місцевої специфіки невеликих містечок та селищ. Ідея проведення нового фестивалю на півдні України запропонована директором Південноукраїнського РНЦ Ларисою Оленковською. Назва фестивалю обумовлена дійсним історичним фактом, що мав місце на Херсонщині у XIX сторіччі. “Херсонські обжерні ряди” давали змогу місцевим сільгоспвиробникам реалізовувати задешево надлишки вирощеної продукції. Фестиваль проходив у три етапи: перший етап, "червоний день" - присвячений виноробству, другий етап, "білий день" - присвячений харчовій промисловості, третій етап, "зелений день" - присвячений здоровому способу життя.

Хоч й на перший південноукраїнський фестиваль “Херсонські обжерні ряди” ще не з'їхалися тисячі туристів з різних регіонів України, але з кожним роком гостей на фестивалі прибуває. Адже “Таврійські ігри” теж не були на початку такими популярними, як вони є сьогодні. За всіма критеріями, запропонований захід став значною культурною подією для регіону. Його проведення підтримується учасниками форуму “Розвиток туризму на Херсонщині та Півдні України: Інновації та перспективи”.

Проведення фестивалю “Херсонські обжерні ряди”, як унікальної культурної події в Україні, сприяє надходженню додаткових коштів до бюджету, дає своєрідний поштовх для розвитку сфери обслуговування та агротуристичної галузі, створює можливості для інвестиційних пропозицій у переробну промисловість та сільське господарство області. Він слугує важливим елементом визнання Херсонщини як значного культурного регіону Півдня України. Організація фестивалів, свят, виставок і ярмарок у сільській місцевості регіону є такою важливою для розвитку аграрного туризму, ще й у зв'язку з тим, що у херсонських селах надзвичайно слабо розвинена інфраструктура розваг. Це яскраво ілюструє кількість наявних у сільській місцевості закладів культури та мистецтва (табл. 2.12) та активність регіону щодо проведення виставок і ярмарків (табл. 2.13).



Таблиця 2.12

Заклади культури та мистецтва у Херсонській області у 2007 р.

	Театри	Музеї	Бібліотеки	Демонстратори фільмів	Заклади культури клубного типу
			всього	у т. ч. у сільській місцевості	всього	у т. ч. у сільській місцевості	всього	у т. ч. у сільській місцевості
Херсонська	2	6	503	373	146	49	486	422
по районах і міськрадах
Бериславський	-	-	32	26	1	-	36	34
Білозерський	-	-	33	28	13	12	32	31
Великоолександрівський	-	-	34	31	-	-	35	31
Великолепетиський	-	-	26	21	1	-	18	14
Верхньорогачицький	-	-	14	10	-	-	16	12
Високопільський	-	-	17	11	-	-	23	20
Генічеський	-	1	19	16	40	26	27	25
Голопристанський	-	-	26	19	6	4	39	38
Горностаївський	-	-	40	35	1	-	23	22
Іванівський	-	-	21	19	-	-	14	13
Каланчацький	-	-	16	14	-	-	16	12
Каховський	-	1	17	13	1	1	33	30
Нижньосірогозький	-	-	33	28	-	-	22	19
Нововоронцовський	-	-	17	14	-	-	18	17
Новотроїцький	-	-	18	17	1	-	32	30
Скадовський	-	-	33	27	3	-	26	24
Цюрупинський	-	1	22	15	7	5	22	19
Чаплинський	-	-	31	21	-	-	25	24
м.Н.Каховка (міськрада)	-	1	26	23	-	-	11	6
м.Херсон (міськрада)	2	2	18	7	72	1	15	-

Вивчаючи розрахований у табл. 2.12 та 2.13 статистичний матеріал слід відмітити, що далеко не в кожному селі є заклад культури клубного типу, забезпеченість ними становить приблизно 64,1%. Ще гірше ситуація обстоїть з забезпеченістю сільської місцевості демонстраторами фільмів. Так, на один демонстратор фільму припадає 13-14 сіл. А враховуючи той факт, що далеко не всі з них знаходяться у справному або працюючому стані, ситуація взагалі видається критичною. Найбільше забезпечені закладами культури і мистецтва Білозерський, Генічеський, Голопристанський, Каховський та Цюрупинський райони. Найгіршими у цьому відношенні є такі райони, як: Верхньорогачицький, Високопільський, Іванівський, Каланчацький та Нововоронцовський. Невисока активність спостерігається також у проведенні виставок і ярмарків, враховуючи те, що лише частина з них проходить у сільській місцевості регіону.

Таблиця 2.13

Окремі показники виставкової діяльності у Херсонській області у 2007 р.

Показник	Виставки	Ярмарки
Проведено заходів, всього	26	11
Місце проведення:
у межах України	26	11
у межах регіону	19	11
Статус:
міжрегіональні	6	9
регіональні	20	2
Розподіл виставкових заходів за тематикою:
універсальні	1	2
багатогалузеві виставки та ярмарки
споживчих товарів	20	9
галузеві (спеціалізовані)	5	-

Таким чином, у зв'язку зі всіма вище переліченими чинниками, вплив сільського туризму на регіональну економіку Херсонської області є нечітко визначеним, оскільки в загальній кількості спожитих у певному періоді товарів та послуг неможливо відокремити ту їх частку, що припадає на споживання туристів та забезпечується лише завдяки туристичній діяльності і залежить від грошових витрат туриста. До того ж, практично неможливо із загальної кількості продажу виділити частку товарів або послуг, придбаних туристами.

Тому на сьогодні, практично єдиним із методів визначення статистичної інформації у галузі агротуризму є проведення вибіркових соціально-економічних досліджень. Особливо це стосується визначення обсягів та якісних характеристик наявного і потенційного попиту населення на послуги сільського туризму. Так, шляхом опитування, проведеного науковцями (DLG) було виділено такі умовні групи агротуристів з різними потребами (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Основні умовні групи агротуристів з різними потребами

Група	Частина від загальної кількості	Опис	Потреби та бажання
Активні туристи	30-40%	- Одружені без дітей - Молодь з достатнім прибутком - Самотні з достатнім прибутком	- заняття спортом - комфортне житло - добра їжа - оздоровлення - розваги - привабливе природне середовище - подорожі
Туристи-молодь	20%	- Особи до 30-ти років з високим освітнім рівнем (студенти)	- функціональне житло - комфорт не є надто важливим - розваги на природі - спорт
Сімейні туристи	20%	- Сім'ї з дітьми - Старші особи	- якісний сервіс - комфортне житло - невисокі ціни - вільний час з родиною - екскурсії, тури
Туристи відпочиваючі	20%	- Особи від 50-ти років - Бізнесмени, які надто зайняті на роботі	- пасивний відпочинок - комфортне житло - добра їжа - прогулянки - оздоровлення



Як показують дані табл. 2.14, аграрний туризм як вид діяльності індивідуального відпочинку спроможний задовольнити запити різних груп середнього класу, припускаючи незалежність пересування, індивідуальну організацію дозвілля та програми екскурсійного обслуговування. Визначені у табл. 2.14 групи туристів можна вважати цільовими для аграрного туризму, і власники садиб мають орієнтуватися саме на такі цільові групи.

Потенційний клієнт сільського зеленого туризму та агротуризму у Херсонській області - сім'ї з доходом від 100$ на місяць на особу. Платоспроможність попиту доводить розвиток усіх видів туризму як у регіоні, так і у країні в цілому (табл. 2.15 та рис.2.7).

Як видно з табл. 2.15, в Херсонській області, як і в Україні взагалі, з кожним роком росте популярність усіх видів туризму, збільшується кількість як внутрішніх, так і іноземних туристів. Протягом 2007 р. Україну з метою туризму (за класифікацією Всесвітньої туристичної організації) відвідало 17,6 млн. іноземних громадян, що у 2,7 разів більше, ніж у 2003 р. Кількість громадян України, які виїзджали за кордон, становила 16,5 млн. (відповідно на 23,0% більше). Збільшення обсягів в'їзного, виїзного та внутрішнього туризму є досить позитивним фактором, оскільки свідчить про наявний платоспроможний попит на туристичні послуги. А для розвитку сільського зеленого туризму у регіоні є сприятливим чинником, оскільки всі перераховані групи туристів можуть перетворитися з потенційних споживачів агротуристичних послуг у реальних, і для цього необхідно лише їх зацікавити та достатньо інформувати.

Крім того, не слід упускати і той факт, що значна частина подорожуючих знаходиться у сфері уваги суб'єктів туристичної діяльності. Так, у 2007 р. послугами понад 2,8 тис. туристичних організацій України скористалося 1,8 млн. туристів. Виходячи з цього, слід активізувати рекламну діяльність сільського туризму у туристичних агенціях як свого регіону, так і в загальній мережі туроператорів України. Оскільки, на даному етапі туристичні агенції не дуже цікавляться даним напрямком туризму.

Таблиця 2.15

Розвиток в'їзного, виїзного та внутрішнього туризму в Україні та в Херсонській області

Регіон	Роки
	2003	2004	2005	2006	2007
в Україні
Іноземні туристи, осіб	9174166	10516640	12513883	15629213	17630733
Туристи громадяни України, які виїжджали за кордон, осіб*	14849033	14729404	14794932	15487571	16453721
Туристи, що подорожували територією України, осіб	1487623	1544956	1922010	1012261	932318
Обсяг реалізованих послуг споживачам туристичними агентствами та бюро подорожей в Україні *1, тис.грн.	282079,7	400398,8	526700,2	789783,5	987950,6
у Херсонській області
Всього обслуговано туристів, осіб	64300	94600	107400	63400	83300
Іноземні туристи, осіб	7900	5200	7200	5,00	12500
Туристи громадяни України, які виїжджали за кордон, осіб	2000	2700	4200	4100	4500
Туристи, що подорожували в Україні, осіб	54400	86700	96000	54100	66300
Обсяг реалізованих послуг споживачам туристичними агентствами та бюро подорожей в Херсонській області *2, тис.грн.	5021,8	4789,1	3595,5	4598,5	5638,5

*1 Вказано розмір маржі (різниці у вартості купівлі та продажу послуг)

*2 Включно з одноденними відвідувачами.

Однак, наявність платоспроможного попиту і ріст виїзного туризму свідчать про те, що в Україні з'явився новий споживач, який вже має можливість порівняти з умовами за кордоном і пред'являє більш високі вимоги до якості основних та додаткових послуг. Тому усі концепції і програми розвитку сільського туризму будуть мати приблизно той самий ефект, що і до цього часу, тобто будуть не здатними докорінно переорієнтувати платоспроможний український попит на внутрішній турпродукт, поки співвідношення “ціна-якість” не буде задовольняти запитів більш вимогливого нового українського туриста. Свій вибір він робить, оцінюючи співвідношення «ціна-якість». А навіть найпростіший аналіз показує, що за ціною більшість пропонованих сьогодні на ринку херсонських аграрних і рекреаційних турпродуктів вже підійшли до межі конкурентоспроможності (практично знаходяться в зоні міжнародної конкуренції), однак показники їх якості поки що далекі від належного рівня. При цьому завищений рівень цін у порівнянні з якістю стримує розвиток сільського туризму у регіоні [15].

Рис. 2.7. Розподіл туристів за категоріями у Херсонській області у 2007 р.

Основними споживачами туристичних послуг в Україні є практично всі вікові групи населення (табл. 2.16). Особливо активною у цьому відношенні є вікова група від 35 до 44 років, частка якої практично в усіх видах туризму наближається до 30,0%. Оскільки майже всі вікові групи приблизно однаково туристично активні, агротуризму Херсонщини не слід орієнтуватися на якусь одну з них, а навпаки, слід брати за орієнтир більш абстрактні загальні уподобання, відповідно облаштовуючи житло і пропонуючи послуги.

Відмінною особливістю агротуризму на Херсонщині також є його сезонність, що перш за все пов'язано з природнокліматичними умовами Півдня України. Загальну тенденцію у сезонності попиту на аграрний туризм на території регіону показує табл. 2.17.

Таблиця 2.16

Розподіл туристів в Україні за статтю та віком, 2007 р.

Вікові групи	В'їзний туризм	Внутрішній туризм	Виїзний туризм
	жінки	чоловіки	всього	жінки	чоловіки	всього	Жінки	чоловіки	всього
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
16-27	20,3	17,4	18,7	20,3	16,3	18,1	25,4	19,8	22,5
28-34	20,8	17,1	18,8	19,1	19,9	19,6	20,1	20,5	20,4
35-44	30,2	31,7	31,1	25,7	25,5	25,6	25,5	30,7	28,2
45-54	17,5	20,6	19,2	23,0	25,2	24,2	20,2	20,1	20,1
55-59	5,5	6,3	5,9	5,4	5,8	5,6	4,1	4,5	4,3
60 і старші	5,7	6,9	6,3	6,5	7,3	6,9	4,7	4,4	4,5

Як бачимо з табл. 2.17, головний сезон для сільського туризму в Херсонській області цілком припадає на літо і, частково, на початок осені та кінець весни. Кінець осені-зима - це типовий несезон, оскільки у зв'язку з природнокліматичними умовами краю зима у Херсонській області є сухою і малосніжною, що не дає можливості розвиватися зимовим видам спорту. Крім того, майже втрачені стародавні традиції Різдва і Новорічних Свят, на відміну, наприклад, від Карпатського регіону, де якраз цей період є сезоном підвищеного попиту. Крім того, дуже мало осель розробляють послуги для міжсезоння, які могли б приваблювати туристів цілий рік.



Таблиця 2.17

Тривалість основних сезонів у аграрному туризмі Херсонської області

Сезон	Тривалість (тижнів)	Місяці
Сезон з низьким попитом	10,6	Квітень, кінець вересня, жовтень
Головний сезон	17,1	Травень-початок вересня
Не сезон: немає попиту на відпочинок в агрооселі	20,3	Листопад-березень

Під час головного сезону агрооселя може використовуватися на 99,0%, під час зимових сезонів - переважно на 5,0-10,0%. В залежності від сезону може також коливатися і рівень цін. Підбиваючи підсумок всьому вище викладеному, спробуємо визначити головні умови перспективного розвитку агротуристичного комплексу у сільській місцевості Херсонської області:

? створення розгалуженої системи інформаційною забезпечення агротуристичної галузі Херсонської області, узгодження рекламного продукту на всіх рівнях (всього Українського Причорномор'я, області, конкретних зон відпочинку, туристських підприємств);

? випуск краєзнавчої літератури про Херсонщину, адаптованої для різних категорій туристів;

? проведення заходів з розширення періоду туристичного сезону в сільській місцевості (розробка послуг для міжсезоння);

? створення нових зон відпочинку у селах, розташованих на узбережжі Чорного, Азовського морів, Каховського водосховища, у степовій зоні, орієнтованих передусім на молодь;

? ефективне використання й оновлення наявної матеріально-технічної бази в традиційних туристичних зонах;

? розвиток соціально-економічної інфраструктури таврійського села;

? забезпечення необхідних умов для виходу більшості аргоосель з “тіні”;

? раціональне використання та розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів (насамперед відновлення пляжів в с. Лазурному та Хорлах);

? забезпечення належного освітнього рівня у галузі обслуговування та приймання гостей для власників садиб;

? приведення пам'яток історії та природи в стан, який забезпечить використання їх для потреб туристів;

? освоювання комплексного відпочинку з використанням декількох видів агротуризму (пізнавального, рекреаційного, активного (спортивного) лікувально-оздоровчого та ін.);

? використати переваги транзитного для туристського потоку положення області, розпочати створення спільного туристичного продукту з сусідніми областями;

? подальший розвиток фестивального руху, розроблення календаря фестивалів не тільки Херсонщини, а й прилеглих областей;

? розвиток усіх видів туристичної діяльності: екологічного, сільського, пізнавального та агротуризму.

Основними ризиками, що на сьогоднішній день перешкоджають виконанню завдань розвитку туристичної галузі у сільській місцевості Херсонського регіону, є наступні:

? у Європі та світі немає образу Херсонщини як цікавого для туризму та агротуризму краю;

? висока залежність туристичної сфери від погодних умов;

? втрата пляжної зони в с. Лазурному та в с. Хорли;

? більшість агроосель працюють в тіні;

? нерозуміння місцевою владою та населенням значення пам'яток історії та культури як туристичного ресурсу;

? відсутність відпрацьованих туристичних маршрутів з презентабельними та культурними об'єктами;

? відсутність організаційних, психологічних і т. ін. навичок туристичного бізнесу у сільського населення;

? неузгодженість цін на агротуристичні послуги однакової якості, брак у брендах туристичних установ, якісних орієнтирів, категоризації як бази порівняння та ін.;

? відсутність початкового капіталу та пільгового механізму кредитування для потенційних власників агроосель;

? високі податки і відсутність податкових пільг (так, наприклад, в Угорщині в господаря, що приймає відпочиваючих, доходи від 10 ліжок не обкладаються податком. У Румунії розглядається питання про звільнення від податків таких господарів протягом 15 років. В Австрії селяни, що займаються прийманням гостей, мають пільги з оподаткування вже протягом 40 років. У Польщі не обкладають податком доходи від надання туристам не більше 5 кімнат для проживання і харчування).

Отже, узагальнюючи викладене, можна констатувати, що на сьогоднішній день розвиток сільського туризму в Херсонській області відбувається досить нерівномірно. Він зосереджений переважно у приморських та придніпровських адміністративних районах. Тому створення кластеру сільського туризму Херсонщини повинно бути першим питанням в порядку денному місцевої влади при розробці програми розвитку регіону.



РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ АГРОТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ АГРАРНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ

3.1 Моделювання розвитку агротуристичної діяльності

В умовах дії процесів глобалізації розвиток туризму відбувається під значним впливом транспортної доступності. У світі вже практично не залишилося жодного місця, яке б було поза увагою людської допитливості. Проте кожне нове покоління людей, вступаючи в життя, прагне відкрити для себе світ заново. Для нього цікаві кожна нова країна, новий народ, культура, традиції та звичаї. Агротуризм у нас започатковано недавно, але він себе зарекомендував з кращої сторони. Сьогодні аграрний туризм дає змогу покращення економічної і соціальної ситуації на селі. Крім того, він використовує надбання культурної спадщини і природні особливості сільської місцевості. Це один із найлегших шляхів позбавлення сільських територій статусу депресивних та досягнення ними економічного зростання [17, С. 75].

Вагомий крок в Україні у напрямі розвитку аграрного туризму вже здійснено Спілкою сприяння розвитку зеленого сільського туризму, яка розробила Програму екологічного маркування агротуристичних садиб. В основу її покладено добровільне залучення власників садиб, які піддають оцінці ступінь свого дбайливого ставлення до довкілля та традиційних методів господарювання. Сертифікат на право використання знака "Зелена садиба" зможуть отримати ті, хто дотримується вимог програми. Термін дії такого сертифіката - два роки.

Крім того, у 2005 р. було проведено категоризацію сільських садиб, яка мала на меті оцінку якості у наданні послуг. Нині у 18 регіонах України близько 1000 садиб запрошують на відпочинок до себе. Створюється відповідна інформаційна база для ознайомлення з послугами у сфері сільського туризму. Аграрний туризм є перспективним. Він охоплює різноманітні форми відпочинку на селі, але не став галуззю, бо не є системним і масовим. На сьогодні як на загальнодержавному рівні, так і на рівні окремого регіону туризм не належить до таких галузей, які забезпечують основну частку ВВП або робочих місць. Йому притаманні такі явища, як циклічність та сезонність.

Вважаємо, що село є однією із опор національної культури. Але процеси, які супроводжували початок економічних реформ, негативно позначилися на цій сфері. В сільській місцевості є занедбані загальноосвітні заклади, заклади культури, лікарні та соціальні об'єкти. Відбувається масова міграція молоді у міста. І тому лише при державній підтримці розвитку сільського туризму можна сприяти відновленню: народного фольклору, культури, традицій. У сфері аграрного туризму, як і в інших видів туризму, є три основні типи передумов інноваційного розвитку:

- природні умови та атракції (гори, море, озера, річки, ліс);

- матеріально-технічний розвиток території (виробнича інфраструктура, сучасні підприємства та виробництва, нові технології);

- соціальні передумови (соціальна інфраструктура, яка включає насамперед людський фактор, тобто сільське населення, яке надає послуги аграрного туризму).

Інфраструктура туристичних послуг умовно може бути охарактеризована за допомогою табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Матеріальне забезпечення аграрного туризму

Базові галузі	Додаткові послуги
Галузі обслуговування	Можливості для цікавого відпочинку
Інформація	Освітні можливості
	Розваги (концерти, фестивалі, тощо)

Галузі обслуговування забезпечують базові потреби туриста. Це транспорт, зв'язок, охорона здоров'я, служба побуту, громадське харчування. Торгівля, зв'язок і громадське харчування є розвинутими переважно у всіх пересічних українських селах. Найбільша проблема виникає з охороною здоров'я, тобто кваліфіковані медичні послуги можуть бути надані далеко не у всіх населених пунктах.

Інформація включає насамперед інформування туристів у певному сільському регіоні про можливості відпочинку, житло, цікаві події та інші об'єкти і явища, пов'язані із аграрним туризмом. Під цими послугами часто розуміється діяльність певних інформаційних пунктів аграрного туризму або просто туризму, які надають цю інформацію туристам. В Україні така мережа є не надто розвинутою, особливо у віддалених від обласних центрів селищах або неофіційною.

Оскільки агротуризм є одним з способів вирішення проблеми виходу з кризи проблемних сільських територій, то його слід розглядати як один з основних напрямів в економічній політиці розвитку села. Аграрний туризм створює нові робочі місця; дозволяє знайти шляхи збереження навколишнього середовища. У багатьох країнах - це спосіб вирішення проблеми відтворення сільських ландшафтів; стимулювання зайнятості на селі; популяризації сільського способу життя.

До стимулювання розвитку агротуризму можна віднести такі заходи: створення конкурентоспроможного на світовому і внутрішньому ринку національного агротуристичного продукту; сприятливого податкового, валютного, митного та інших видів контролю; розширення сфери агротуристичних послуг всередині країни, забезпечення комплексного розвитку рекреаційних територій і туристичних центрів.

Сільська місцевість практично усіх регіонів України має значні природні, матеріальні (житловий фонд, продовольчі ресурси особистих господарств тощо) і людські резерви (не зайняте, добре освічене населення) для розповсюдження цього виду діяльності та відпочинку, а тому її слід використати саме в інтересах селян [17]. Розглядаючи агропромислове виробництво в регіоні як відносно самостійну систему господарювання, яка впливає на агротуризм, при оцінці ефективності необхідно враховувати, що задоволення потреб за рахунок випуску продукції сільського господарства визначається тими ресурсами, які є в розпорядженні виробничої системи. Велике значення має сучасний рівень їх технологічного використання й оптимального розподілу з урахуванням здатності конкурувати на внутрішньому та зовнішньому ринках.

У ринковій економіці при заданому обсязі ресурсів ступінь задоволення потреб у наданні агротуристичних послуг обумовлюватиметься рівнем віддачі цих ресурсів з урахуванням їх собівартості, показників якості та конкурентоздатності послуг на внутрішніх і зовнішніх ринках. Вивчення взаємозв'язків агроресурсного потенціалу з інноваційною стратегією розвитку сільського туризму показує обґрунтованість її дослідження з метою розробки інноваційної стратегії стійкого ефективного функціонування АПК (рис. 3.1).



Рис. 3.1. Система взаємозв'язків агроресурсного потенціалу з інноваційною стратегією розвитку аграрного туризму

Дослідження показало, що на основі методу міжгалузевого балансу динаміка функціонування аграрного підприємства, яке надає послуги з агротуризму може бути представлена у вигляді системи диференціальних та алгебраїчних рівнянь.

(3.1.)

(3.2.)

(3.3.)

(3.4.)

(3.5.)

Де:

- валовий потік продукції j-го аграрного підприємства;

- кінцевий потік продукції j-го аграрного підприємства;

- основні виробничі засоби j-го аграрного підприємства;

- трудові ресурси, що використовуються в j-му аграрному підприємстві;

- інвестиції, що вводяться за рахунок реалізації послуг на ринку.

Вхідна інформація для моделі:

- коефіцієнти амортизації;

- матриця прямих витрат;

- матриця структури капітальних вкладень;

N - загальні трудові ресурси, що має в розпорядженні аграрне підприємство;

- виробничі функції типу Кобба-Дугласа;

- мінімально допустимі норми споживання j-го продукту, що виробляється аграрним підприємством.

В підсумку наша модель відображає модель аграрного ринку. Вона складається з трьох рівнянь: рівняння попиту, рівняння пропозиції та рівняння реакції ринку на певну продукцію або послуги. В ці рівняння, окрім об'єктів виробництва або послуг і ціни, що нас цікавлять, будуть входити й інші показники. В рівняння попиту увійде доход споживача, а в рівняння пропозиції-ціна.

Виробнича функція господарства по конкретному туристичному продукту (екскурсії, проживання) за мінусом внутрішньогосподарських витрат на цей продукт і невиробниче споживання дає обсяг продукту, що поставляється на ринок , попит на який залежить від ціни і середнього доходу на одну особу . Якщо ввести центровані змінні, то рівняння попиту і пропозиції можемо записати у вигляді:

рівняння пропозиції

рівняння попиту (3.6.)

- середній дохід на одну особу формується як реалізована через ринок продукція невиробничого споживання на одну особу, за мінусом податку на доходи.

Наступне рівняння - це рівняння реакції ринку. Воно відображає зміну цін від надлишкового попиту . Згідно теорії Вальраса його можливо записати як: ; тоді ціну рівноваги може бути знайдено за умови, що .

Вирішивши систему (3.6) відносно ендогенних змінних і використовуючи двокроковий метод найменших квадратів, отримаємо оцінки коефіцієнтів моделі ринку:

; ; (3.7)



де ; ; ;

Якщо в результаті реалізації кінцевого продукту отримано дохід В, то його необхідно розподілити згідно матриці D. Якщо аграрне підприємство надає декілька видів послуг, то задача може бути вирішена наступним чином. Нехай - збільшення випуску продукції 1-ї послуги за рахунок інвестицій . - збільшення випуску продукції 2-ї послуги за рахунок інвестицій .

Розподіл капітальних вкладень між галузями аграрного підприємства відповідає наступному виразу.

; (3.8)

Приймемо розподілені капітальні вкладення як рівняння, тоді:

; ;

(3.9)

де - підінтегральна функція функціонала якості керування.

Зведемо формулу 3.8 до багатокрокового процесу. Приймемо (3.10)



де ; ; .

Для вирішення задачі оптимізації введемо функцію наступним чином ; ; .

При цьому перетвориться на . Звільнимося від нього, ввівши в функціонал штрафний термінальний член , де - довільне велике число. Отримуємо кінцеву формулу для критерію оптимізації: (3.11).

Для моделі 3.10 запишемо рівняння Беллмана з крайовою умовою

;

;

(3.12)

де - оптимальне управління у формі синтезу. Для його вирішення необхідно знати , та В, які знаходяться як приріст виробничої функції та їх сума (в грошовому виразі).

Таким чином, ми отримали модель, яка замкнена за допомогою зворотного зв'язку, модель ринку (при виконанні умови: попит дорівнює пропозиції) і задане оптимальне рівняння як вирішення рівняння Беллмана.

Одним з основних напрямків здійснення стратегії розвитку аграрного сектора економіки Херсонської області є досягнення стабілізації в регіональному АПК, а пізніше і більш прискорений розвиток на основі подальшого вдосконалення економічних відносин і розвитку різних форм господарювання. Серед них перспективними є формування відносин з розвитку аграрного туризму на принципово новій економічній основі. За рівнем розвитку промислового і аграрного потенціалів райони області не однорідні. Тому і підходи в них до формування агротуристичної діяльності не можуть бути однаковими. У той же час, в цілому аграрне виробництво більше, ніж інші галузі економіки, підготовлене і тяжіє до багатоукладного, у тому числі приватного виробництва і, як наслідок, розвитку агротуризму [15].

На нашу думку, важливим напрямом економічного підйому сільського господарства в сучасних умовах має виступити підвищення ефективності агробізнесу. Це означає, що основним критерієм прийняття будь-якого господарського рішення в аграрному підприємстві повинен бути, перш за все обґрунтований економічний ефект. В наслідок цього, першочергового значення набуває проблема оволодіння сучасними прийомами агробізнесу. Об'єднуючи і координуючи всі фактори виробництва й послуг, він є передумовою підвищення конкуренто здатності підприємств й досягнення максимальної віддачі від використання ресурсного потенціалу виробництва [18].

В останні десятиріччя на Херсонщині активізувалася діяльність сільських жителів до формування туристичних послуг шляхом організації аграрного туризму. З рис. 3.2. видно, що в останні роки намітилась чітка тенденція до зростання обсягів внутрішнього туризму в області та загального обсягу туристичних послуг. В свою чергу робота аграрних підприємств з надання агротуристичних послуг якраз і орієнтується саме на внутрішній туризм. Саме збільшення його обсягів є безумовно позитивним моментом для селян, що надають послуги з аграрного туризму.



Рис. 3.2. Динаміка та прогноз розподілу туристів за категоріями в Херсонській області

Ведучи мову про інноваційні стратегії розвитку агротуризму ми повинні враховувати, що будь - який інноваційний продукт - це важливий елемент інтенсифікації аграрного виробництва та соціально - економічної життєдіяльності. Інтенсифікація - це важливий соціально-економічний процес, спрямований на збільшення і підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на основі додаткових вкладень у засоби виробництва, поліпшення їх якісного складу, розширення механізації виробничих процесів, застосування нової більш продуктивної техніки, прогресивних технологій, нових видів аграрної діяльності тощо. Він ґрунтується на інвестиційній основі, на можливостях постійного нарощування капітальних вкладень. Їх використання тісно поєднується з досягненнями науково-технічного прогресу, у якому важливою ланкою є інноваційна діяльність.

Зважаючи на обмеженість бюджетних коштів і відсутність достатніх фінансових ресурсів агротоваровиробників для розвитку і впровадження інноваційних процесів, необхідно обґрунтовано визначити основні напрями інтенсифікації аграрного виробництва в умовах ринкової економіки. Важливе значення при цьому мають дві обставини: по-перше, фінансові можливості державного бюджету і виробничо-господарських структур. По-друге, обґрунтування стратегічних напрямів розвитку сільськогосподарського виробництва, які мають вирішальне значення щодо докорінних змін у розвитку суспільного виробництва в цілому.

Суттєвою умовою в підвищенні ефективності агротуристичної діяльності має також бізнес-планування та інвестиційне проектування роботи аграрних підприємств та домогосподарств, що надають туристичні послуги.

3.2 Екологізація туристичних послуг аграрних підприємств

Аграрний туризм має багато спільного з екотуризмом, як ми зауважували раніше. Загалом цей напрям діяльності включає багато екологічних аспектів. Екологічна чистота місцевості та продуктів є чи найважливішим фактором для туристів, що приїжджають на відпочинок у сільську місцевість. Загальна концепція сільського туризму, яка є добре розвинутою на Заході, включає поняття так званих біоферм або біоагроосель, що проводять свою діяльність виключно у відповідності до всіх вимог охорони навколишнього середовища. Такі агроосел і приваблюють багато туристів, особливо тих, хто зацікавлений у здоровому та чистому середовищі, тобто там створюється своєрідний атракційний екологічний продукт [38]. У Європі ключову роль у діяльності і об'єднанні біоферм відіграє Європейський центр ЕкоАгротуризму (European Centre of Eco Agro Tourism (ECEAT). Він є некомерційною організацією, що розвиває сільський туризм і підтримує екологічне використання земель та захист навколишнього середовища у зв'язку із туризмом. Ця організація діє у 21 країнах Європи. ЕСЕАТ вимагає від усіх агроосель, які вступають до організації відповідності певним екологічним критеріям. Головні з них є такими:

1.Екологічне сільське господарство - вся діяльність сільського двору чи ферми має відповідати екологічним критеріям. Туристам теж повинна бути надана можливість брати участь у такій виробничій діяльності.

2.Продукти - вся їжа для туристів повинна бути з екологічно чистих продуктів.

3.Системи збереження та очистки води - повинні використовуватися екологічні технології водозбереження та очистки.

4.Сміття - повинні існувати системи запобігання утворенню великої кількості сміття, екологічні технології утилізації, зокрема, сортування.

5.Енергія - впровадження систем енергозбереження, альтернативних джерел енергії.

6.Приміщення - дім та всі інші будівлі повинні бути збудовані з екологічно чистих матеріалів.

7.Захист ландшафту та екологічна освіта - агрооселя має виглядати природно, гармонійно, вписуватися у навколишній ландшафт. Туристи повинні мати можливість контакту з природою та отримання знань з охорони навколишнього середовища. Важливими є екологічні екскурсії, природно-пізнавальні стежки та ін.

Всім цим критеріям важко відповідати, але участь в ЕСЕАТ та знак „біо" дає агрооселі переваги щодо якості пропонованого відпочинку і приваблює більше туристів. Вище описані критерії складають, головним чином, екологічний аспект діяльності агрооселі і є важливими у довгостроковому періоді. Це пов'язано з тим, що у агротуризмі якість навколишнього середовища відіграє надзвичайно велику роль, і власникам агроосель економічно вигідно дбати про його збереження.

Для власників українських агроосель важко створити справжню біоагрооселю, яка абсолютно відповідала б всім екологічним критеріям, але їм варто використовувати певні елементи цих критеріїв, що може також приваблювати туристів та покращувати якість навколишнього середовища. Вважаємо, що важливу роль в екологізації туристичних послуг аграрних підприємств відіграє підтримка зі сторони держави. На це направлена, зокрема, Комплексна програма підтримки розвитку українського села на період до 2015 р., що передбачає:

? запровадження організаційно-правових та економічних заходів щодо виконання базових агроекологічних вимог і стандартів у практику, сприяння впровадженню ресурсоощадних, безпечних та екологічно чистих (органічних) технологій виробництва сільськогосподарської продукції і продовольства;

? стимулювання переходу сільського господарства на агроекологічну стратегію розвитку, створення умов для самовідновлення родючості ґрунтів, водних й інших природних ресурсів;

? створення системи постійного аудиту за дотриманням технолого-екологічних вимог і стандартів господарювання та відповідальності сільськогосподарських товаровиробників за їх порушення;

? забезпечення ефективної передачі нових знань щодо методів і способів агроекологічної діяльності через систему аграрної спеціальної освіти консультацій сільськогосподарських товаровиробників та дорадчі служби;

? розробку і схвалення у 2009 р. Національного Кодексу сталого агрогосподарювання, забезпечення впровадження та контролю за дотриманням базових вимог і стандартів щодо ведення правильної агроекологічної сільськогосподарської практики, як основи вільного доступу товаровиробників до бюджетної підтримки сільського господарства;

? нормування розвитку органічного сільського господарства, створення вітчизняної системи сертифікації органічного сільського господарства;

? формування інформаційного простору довіри до агроекологічного іміджу України, сприяння рекламі та просуванню на ринки вітчизняної екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Зміна економічної парадигми, світоглядних і ціннісних орієнтирів зумовила зміну стилю сучасного бізнесу і реалізувалася у стратегії екологічної ефективності. Вона доводить, що ресурсоощадне та екологічно свідоме господарювання є економічно вигідним. Підприємці розуміють, що забруднення довкілля спричиняє до зростання загальносуспільних витрат, а також підвищує ризикованість та веде до збитковості власне бізнесу [39]. Екологізація суспільнї життєдіяльності сприяє формуванню нової моделі споживання - сталого споживання. Вона передбачає дбайливе та розважливе формування потреб з однієї сторони та відбору екологічно дружніх товарів та послуг для їх задоволення - з іншої. Для досягнення цілей сталого розвитку, тобто знаходження адекватного балансу між отриманням прибутків, збереженням довкілля та соціальною справедливістю необхідне застосування нового інформаційного інструментарію, який би сприяв пропаганді та поширенню ідей сталості.

У цьому контексті у розвитку агротуризму велике значення має інформація, освіта та формування практичних навичок. Адже саме вони є дієвими засобами поширення коректної інформації про кращі технології та досвід, що сприяє досягненню екоефективності у масштабах суспільства. Дослідження показало, що екологізація агротуризму - це об'єктивно зумовлена, планомірно здійснювана система загальнодержавних, галузевих і регіональних заходів, спрямованих на впровадження в практику якісно нових, екологічно безпечних видів техніки, технологій та організації матеріального виробництва, способів і методів функціонування промислових, аграрних та аграрно-промислових комплексів з метою найефективнішого використання природно-рекреаційних ресурсів, їх збереження, відтворення і примноження, підтримання динамічної екологічної рівноваги у навколишньому середовищі. Основною метою екологізації розвитку агротуризму вважаємо досягнення або забезпечення оптимізації у системі «суспільство - природа - виробництво».

Відзначимо, що це особливо актуально у сучасних умовах, коли несприятлива демографічна ситуація у комплексі з системними проблемами соціально-економічного розвитку Української держави призвели до погіршення стану здоров'я і середовища життєдіяльності населення. Нині спостерігається зростання рівня захворюваності в переважній більшості регіонів України. Якщо в 1990 р. показник умовного здоров'я (тобто частка населення, визнаного умовно здоровим) складав 62,6%, в 1995 р. - 53,7, в 2000 р. - 44,5%, то в 2007 р. - 28,2%. В 2007 р. на 100 тис. дітей віком до 14 років зареєстровано 133,2 тис. випадків захворювань, підлітків віком 15-17 років - 88,7 тис., дорослих віком 18 років і старше - 56,6 тис.

Подібні характеристики значною мірою є наслідком незадовільного стану довкілля в Україні, що останнім часом часто оцінюється як кризовий. Кризовість екологічної ситуації, зумовлена насамперед структурними деформаціями народного господарства та практичною відсутністю дієвої державної екологічної політики в умовах активізації приватних форм організації виробництва. Це відображається, зокрема, у зростанні викидів в атмосферу забруднюючих речовин та скидів у водойми стічних вод з низьким рівнем очищення, посиленні негативного впливу всіх видів транспорту, гострій нестачі інвестицій для модернізації технологій, шляхів сполучення, реалізації природоохоронних заходів. Якщо, порівняно з 1995 р., рівень антропогенного навантаження на довкілля в 2007 р. зменшився (викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел та обсяги скидів у водні об'єкти забруднених стічних вод скоротилися в 1,6 разів), то порівняно з 2000 р. - знову зріс (відповідні показники підвищились на 4,9 та 0,4%); низьким залишається рівень застосування інноваційних ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій, зокрема технологій переробки, утилізації та знищення відходів. Без належної оцінки екологічної ситуації та господарської ємності біосфери сформувалися та функціонують регіональні центри з надмірною концентрацією промислових виробництв. Вони характеризуються підвищеним забрудненням довкілля та інтенсивним використанням природних ресурсів, у тому числі туристично - рекреаційних. Донецько-Придніпровський промисловий регіон, наприклад, посідає одне з перших місць у Європі за рівнем забруднення. З іншої сторони, Донецька область знаходиться на другому місці після АР Крим за кількістю санаторно-курортних закладів та оздоровлених в них осіб. В останні роки спостерігаються процеси перенесення екологічно небезпечних виробництв з країн ближнього зарубіжжя до України. Саме таку оцінку можна надати, зокрема, активності зарубіжних у Київській, Чернігівській, Херсонській областях.