Туристичні ресурси Швейцарії

Саас-Фі. Чарівне село, розташоване на льодовику на півдні Швейцарії, у німецькомовному кантоні Валлісі, де заборонено використання будь-якого автотранспорту. Один із самих високогірних курортів Швейцарії, називаний "Перлиною Альп". Величні гори, 13 з яких здіймаються на висоту більш 4000 м і вічно покриті снігом, оточують містечко. Найсучасніша канатна дорога "Альпін-експрес" підніме вас до Фальскина, у світ льодовиків. Звідси можна добратися підземною залізницею "Альпін-метро", самим висотним метро у світі, до Міттелаллана, на висоту 3500 метрів над рівнем моря. Тут можна відкрити для себе новий фантастичний світ усередині льодовика. Найбільший крижаний павільйон світу розкриває таємниці льоду і снігу . [1]

Гштадт. Гштадт -- тихий і закритий горами від зовнішнього світу притулок світових знаменитостей. Тут самі розкішні готелі, самі вишукані музичні концерти (зокрема фестиваль Иєгуди Менухино), саме елегантне світське життя. [12, c. 184]

Сен-Серг. Курорт дуже мальовничий. Серед лісистих схилів тісно збилися в купу невеликі готелі, ресторанчики і магазини. Тут можна придбати сувенір, пообідати чи випити чаю, на пункті прокату взяти напрокат спортивний інвентар. Узимку -- це лижі і санки, улітку -- рюкзаки, альпенштоки. У літню пору життя в Сен-Серзі завмирає. У цей час року сюди приїжджають люди провести свій вік-енд. У зимовий лижний сезон Сен-Серг перетворюється. На лісистих околишніх схилах панує особлива спортивна атмосфера. Туристами особливо цінується вид, що відкривається при підйомі на гору: просторі галявини між соснами і ялинами майорять фігурами в різнобарвних костюмах на сліпуче білому сніжному тлі.

Долина Ооз. Узимку на водах спокійно і небагатолюдно -- не те, що влітку. От і в Баден-Бадені світське життя набагато тихіше, повітря світле і вологе -- і усе майже в два рази дешевше. Життя в долині Ооз (Oos) у підніжжя Шварцвальдських гір била ключем завжди: археологи знаходять сліди первісних культур неоліту, бронзового століття. У середні століття долина Ооз залишалася лазнево-купальним комплексом Європи: уже тоді цінувалися слабомінералізовані хлоридно-натрієві води з температурою 68,6 по Цельсію. Усі двадцять різновидів баден-баденських вод, що б'ють ключем, течуть по підземних галереях, наповняють колодязі і басейни -- вивчені й описані з горезвісною німецькою акуратністю і готові омити тіла і внутрішності людей практично з будь-яким діагнозом. У клініці, що відкрилася в Баден-Бадені ще в 1890 році і всі сто з зайвим років свого існування активно займається удосконалюванням діагностичної і лікувальної бази, проводять відновлювальне лікування.[13]

Евіан. Якщо дивитися з Лозанни через Женевське озеро, погляд упреться в Евіан, у респектабельний курорт, обладнаний на березі чудового lac Leman майже сторіччя назад. Поруч із джерелом, що дало ім'я знаменитій по усьому світі мінеральній воді. У двох кращих місцевих готелях, з вишукано-романтичними назвами "Ермітаж” і "Рояль”, маються установи оздоровчого характеру. У "Роялі”, що виявляє собою елегантний палац, прикрашений меблями часів модерну і басейном у формі рояля, відпочиваючих лікують в інституті Mieux-Vivre ("Краще жити”). У "Ермітажу”, вибудованому у вигляді шале, з дерев'яними балками і камінами, -- у бальнеологічному центрі "Тонус і розрядка". В обох закладах пропонують подібні лікувальні програми: вуглекислі ванни, грязелікування, підводний масаж, косметологічні процедури. Головне -- те, що при цьому використовується мінеральна вода "Евіан”, що явно підвищує ефективність.

Утім, крім лікування, у містечку Евіані присутні інші радості життя: казино, корти, гольф-клуб, школа верхівкової їзди, щорічний зоряний фестиваль "Музичні зустрічі", що проводиться наприкінці весни Мстиславом Ростроповичем у евіанському концертному залі "Сінник біля озера". Після необтяжливого оздоровчого процесу відпочиваючі, дивлячись, поверх сліпучого озера, на червоні дахи Лозанни, можуть послухати гру Іцхака Перльмана, чи Башмета, чи самого маестро улаштовувача торжества. [14]

Труа Валле. Єдиний у світі дійсно гігантський по розмірах гірськолижний регіон -- Труа Валле (Три Долини) -- поєднує п'ять гірськолижних курортів: Валь Торанс, Менуір, Мерибель, Ла Танья, Куршевель. Самий високогірний з них -- Валь Торанс. На ньому -- самий місткий у Європі підвісний підйомник, на 150 чоловік. Усі готелі -- і в кілька поверхів, і мініатюрні шале -- виходять прямо на схил, так що катання починається буквально з порога. Різні рівні Валь Торанса зв'язані один з одним системою підйомників і швидкісних ліфтів: за п'ять хвилин можна переміститися на іншу сторону схилу. [15]

Мерибель із усіх курортів Труа Валле -- найбільший. Його центральна частина і дві інші -- Бельведер і Моттаре -- зв'язані один з одним системою підйомників і дорогами. Пересуваючись по будь-якому маршруті, ви бачите навколо неповторний альпійський пейзаж, що іскриться на сонце, злегка розведений нечастими дерев'яними шале-готельчиками. Найбільш престижний з курортів Трьох долин -- Куршевель. Вважається, що траси там -- самі доглянуті, і гіди знайдуться, що говорять на будь-якій необхідній іноземній мові. У тому числі і на українскій [19]. Високогірна область Espace Killy. До неї входять курорти Шамони, Тінь, Альп д'Хюез, Ле дез Альп. Найбільший перепад висот (1035 - 3842 метра) -- у самому стародавньому з французьких гірських курортів -- Шамони, біля підніжжя Монблану. Тут же -- один із самих довгих альпійських спусків -- "Біла долина" (22 кілометри).

У Тінь сніг лежить весь сезон. А на льодовику висотою до 3650 метрів і зовсім катаються цілий рік. 16-кілометровий спуск Саренн і чудовий тунель, по якому прокладена гірськолижна траса, прикрашають чудовий Альп д'Хюез. У Ле дез Альп, крім усе тих же відмінних трас і зручних підйомників, є чудової краси штучний грот, вирубаний у льодовику на висоті 3400 метрів над рівнем моря.[15]

2.5 Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Швейцарії

Бенедиктинській монастир Святого Іоанна в Мюстаїрі. Всесвітньо відомий монастир Св.Іоанна в Мюстаіре внесений до переліку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО і зобов'язаний своїм існуванням і унікальністю самому Карлу Великому. Це один з небагатьох відомих архітекрутних пам'ятників епохи Каролінгів.

В цьому монастирі VIII століття можна побачити колекцію чудових фресок, найбільший і налучшім чином зберігся мальовничий цикл раннього середньовіччя. Монастирський музей у вежі Планта дозволяє монахиням дати мандрівникам можливість поглянути в звичайне життя монастиря. Тому найстаріша в альпійському регіоні вежа, побудована в 960 році, тепер доступна для туристів. Виставка відображає 1200 років монастирської історії та історії архітектури.

Що знаходиться в Мюстаіре монастир Св.Іоанна датується 775 роком, разом з найбільшим в Європі циклом фресок з раннього середньовіччя - монастир може похвастати 800 живописних шедеврів періоду Каролінгів. Серія картин прикрашає всю церкву. Проте близько 1200 аспид були зафарбовані. Мюстаір зобов'язаний своїм існуванням і своїм унікальним характером самому Карлу Великому. [16]

Монастир Святого Галла. В Санкт-Галлені ви знайдете історію за кожним поворотом - головна міська пам'ятка, це монастир Св.Галла з його храмом у стилі бароко. Монастир, включаючи бібліотеку і монастирські архіви, був включений в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1983 році.

Навіть тепер, входячи в знамениту бібліотеку абатства, можна відчути дух перш працювали тут ченців-бенедектінцев: бібліотеку ще називали Seelenapotheke - тобто місцем зцілення душі.

Абатство укупі з чудовим бароковим собором становить унікальний історичний ансамбль. Бібліотека абатства - з красивим в Швейцарії бароковим залом, побудованим не для релігійних цілей - тепер зберігає 160 тис. Книг. 50 000 знаходяться в бароковому залі, там же можна побачити єгипетську мумію Шіпенес, вік якої - близько 2 700 років. Головний скарб бібліотеки - 2100 манускриптів, частину яких можна побачити на поточних виставках. Все абатство було визнано об'єктом світової культурної спадщини ЮНЕСКО в 1983 році.

Вражаючою особливістю старого міста є будинки городян, побудовані c XVI по XVIII століття, з чудовими, часто яскраво розписаними еркерами. Місто може похвалитися своєю гастрономією, і широким вибором від традиційних ресторанчиків в нижніх поверхах будівель до привабливих вуличних кафе, що запрошують затриматися ненадовго і насолодитися місцевими делікатесами або досягненнями міжнародного кулінарного мистецтва. Місто також можна визнати ідеальною відправною точкою для подорожей по регіонах Аппенцелль і Санкт-Галлен. [16]

Старе місто в Берні. Столиця Швейцарії володіє багатьма достоїнствами. З чудесного старого міста, обрамленого мальовничими річковими пейзажами Аре, відкриваються прекрасні види Альп.

Шість кілометрів вулиць з будівлями, побудованими з вапняку, середньовічні аркади, фонтани з барвистими скульптурами епохи Відродження, і прекрасний кафедральний собор, оточений вельми королітнимі дахами - Берн, що з'явився в 1191 році, справжня скарбниця середньовічної архітектури в Європі.

Завдяки добре зберігся середньовічному місту, Старий Берн був включений в 1983 році в список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. [16]

Фортечні споруди Беллінцони. Замки, стіни, башти, зубчасті стіни і ворота - ця вражаюча фортеця досі залишається об'єктом захоплення і вселяє благоговійний трепет.

У минулі часи середньовічні замки Кастельгранде, Кастелло Монтебелло і Кастелло Сасо Корбара захищали місто, окрасою якого тепер є. Тільки залишки кріпосних стін нагадують тепер про укріплення, оточували Беллінцону. Беллинцона була важливим рубежем оборони Стародавнього Риму, і перші згадки про неї відноситься до 590 році.

Кастельгранде, також відомий, як замок Сен-Мішель або Бург Урі, найстарший з трьох, збудованих в XIII столітті. Дві вежі - чорна і біла - Торре Нера (28 м) і Торі Бьянка (27 м) панують над старим містом Беллінцони. Археологічний музей і Музей образотворчих мистецтв розмістилися в Кастельгранде.

Кастелло Монтебелло, також відомий, як Швіц або Сан Мартіно; і найвищий замок Корбара Сассо, званий ще Унтервальден або Санта-Барбара, входять до числа Найкраще відбили середньовічних замків Швейцарії, і є об'єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. [16]

Регіон Юнгфрау-Алеч-Бічхорн. Регіон Юнгфрау-Алетч удостоєний звання об'єкта світової природної спадщини ЮНЕСКО. Широко відомий за неправдоподібну красу тутешніх ландшафтів, цей район став першим в Альпах, який отримав цей почесний знак відмінності.

Це місце удостоїлося звання об'єкта світової спадщини ЮНЕСКО за неймовірну природну красу Альп. Його центр складають вражаючі Ейгер, Монхе і Юнгфрау, скельні масиви і льодовикові пейзажі Великого Алетчского льодовика. На південних схилах Бітцхорн високогірні пейзажі поступово змінюються, рослинність висотних поясів змінюється скелястими ландшафтами.

Алетчскій льодовик - найбільший льодовик в Альпах досягає довжини 23 км. Перехід через Алетчскій льодовик може стати чудовим подорожжю в дивовижний світ вічних льодів і скель, альпійських квітів і лісів.

Кліматичні особливості південних схилів разюче відрізняються від тих, що можна спостерігати на вершині і на льодовиках: посуха і сильна сонячна радіація додають ландшафту середземноморський вигляд. Долини Lцtschen, Joli, Bietsch, Baltschieder і Gredetsch у великій мірі зберегли свій оригінальний характер. Далеко від головних туристичних маршрутів вони пропонують тишу і спокій, прогулянки вздовж гірських річок і зрошувальних каналів-суоненов.[16]

Гора Монте-Сан-Джорджио. Сан-Джорджіо - це швейцарська гора, яка придбала світове наукове значення і цілком знаходиться під охороною з того моменту, коли в 2010 році звання об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО поширилося ще й на італійську частину гори.

Ця гора і в правду має багату внутрішнє життя: досягаючи всього 1100 м висоти, Монте-Сан-Джорджіо в сонячній південній частині кантону Тічино, ще в XIX столітті стала магнітом для вчених, що займаються копалинами організмами, і визнана об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 2003 році . Тисячі скам'янілих риб і морських ящерів, що сягають 6 м в довжину, вже були виявлені тут стараннями палеантологов: і ось з якої причини - близько 230-245 мільйонів років тому це місце служило дном океану 100-метрової глибини. Тепер біля південного краю озера Лугано, Монте-Сан-Джорджіо височіє, як піраміда - наповнена всілякими видами скам'янілостей. Можна прогулятися через виноградники на південному схилі, пройтися по гірському лісі, провести час в ідилічному містечку Меріді або дозволити собі відпочити в прохолодних гротах регіону Mendrisiotto. Близько 80 різних видів риб і 30 морських і земних рептилій були відкриті тут в ході численних розкопок. Крім того, вчені також знайшли сотні скам'янілих безхребетних і рослин середини тріасового періоду, що протікав від 230 до 245 мільйонів років тому.[16]

Тектонічний феномен Сардона. Тектонічний зсув Гларус в гео-парку Сарганзерленд-Валенза-Гларнерленд, що знаходиться між Ельма, Шванденом, Керенцбергом, Флюмсом, Бад Рагац і Флімс, був включений в список світової спадщини ЮНЕСКО завдяки своїм геологічним особливостям. Добре помітні на місцевості накладення скель, а також важливі історичні дослідження розвитку гірських районів стали вирішальними аргументами для включення Швейцарської Тектонічской арени Сардон в список світової спадщини.

Нібито залишений бритвою шрам в скелі, пожовклий під дією погоди, прекрасно видно з великої відстані. Складка Гларуса піднімається з долини Вордеррейна до 3000 м в найвищій точці в регіоні Hausstock-Sardona-Ringelspitz, потім спускається і стає все крутіше на північ. Тут скелі Веррукано від зеленуватого до червоного кольору, яким вже 250 мільйонів років, накладаються на більш молоді коричнево-зелені скелі віком від 35 до 50 млн років. Стародавні кам'яні утворення покривають скелі, які молодше їх на 200 млн років. [16]

Біосферний заповідник Ентлебух. Навряд чи якийсь інший регіон в Швейцарії володіє такою кількістю природних скарбів, яким володіє Люцернський «Дикий Захід». Найобширніші і численні вересові поля, а також флора і фауна національного та міжнародного значення. Чи не увідітельно, що Ентлебух був визнаний ЮНЕСКО першим і єдиним біосферним заповідником в Швейцарії. В рамках світової мережі біосферних заповідників Ентлебух представляє перед-альпійські вересові пустки і карстові ландшафти. На площі більше 400 км2 розгортається фантастичний світ, який обіцяє тишу, натхнення і відпочинок - нетронутовие вересові поля, ідилічні альпійські пасовища і велично підноситься Schrattenfluh нібито спеціально створені для насолоди природою.

Ла-Шо-де-Фон, Ле Локль. Обидва містечка являють собою видатні приклади промислових центрів, зосереджених на одному провадженні - вони прекрасно збереглися і діють досі. Ле Локль і Ла-Шо-Де-Фон - приклади єдиної системи міського розвитку й годинникового виробництва. Перш колишні маленькими гірськими деревеньками на висоті близько 1000 м, Ла Шо-де-Фон і Ле Локль змінилися за кілька десятиліть розвитку годинникової індустрії.

На перший погляд довгі прямі вулиці, характерні для Ла Шо-де-Фон і Ле Локль можуть здатися нудними і нічим не примітними. Але вони мають історичну та архітектурну цінність. План міських вулиць і забудови, а також заводи, які складають вигляд міста, були спроектовані таким чином, щоб відповідати цілям і завданням місцевої промисловості, яка незабаром стала візитною карткою цього регіону. [16]

Залізниця Альбула-Берніна. Залізнична гілка Rhaetian між Тузісом і Поскьяво - чудо залізничної інженерії. Любителі і знавці всього, що стосується залізниць, стверджують, що маршрут Альбула між Куром і Санкт-Моріцем - найбільш мальовничий гірський маршрут в усьому світі і в захваті від сміливо вигнутого віадука Лендвассер.

Але це ще тільки початок: на своєму шляху Bernina Express проходить через гігантський льодовик Мортерач, дереться без допомоги зубчастої передачі через найвищий в Альпах залізничний перевал Берніна (2253 м), і потім паморочиться вниз до Поскьяво, закладаючи запаморочливі повороти. Пасажири, які подорожують з Тирана, і далі отримають унікальний досвід: по шляху в Брузо є відкритий гвинтовий тунель. Kleine Rote (малий червоний) - центральний об'єкт гілки Альбула-Берніна, внесеної до списку ЮНЕСКО як об'єкт світової спадщини, який також має на увазі навколишнє культурне пейзаж з самобутніми деревеньками і романтичними альпійськими ландшафтами.[16]

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ШВЕЙЦАРІЇ

3.1 Перспективи розвитку туризму в Швейцарії

Швейцарія - прекрасна гірська країна тисячі озер, відвідування якої є справжнім одкровенням для будь-якої людини. Як чудове місце для відпочинку Швейцарію відкрили для світу підприємливі англійські аристократи. Перші тури до Швейцарії на професійній основі були організовані компанією Томаса Кука ще в 1863 році. Об'єктом паломництва англійців тоді стало узбережжі Женевського озера, де для них би організований цікавий активний відпочинок.

Англійцям належить першість і в популяризації гірських курортів цієї країни. Перший гірський курорт Церматт, сьогодні відомий в усьому світі, спочатку був побудований ними як центр альпінізму. Однак після того як в 1870 році в Альпах була прокладена залізнична дорога, високогірна курортна інфраструктура стала розвиватися семимильними кроками і тури в Швейцарію для відвідування таких альпійських оздоровчих курортів, як Санкт-Моріц, стали майже звичайною справою для забезпечених європейців.

Ще одним потужним стимулом для розвитку швейцарських гірських курортів стало проведення першої Білої Олімпіади 1924 у французькому Шамоні. Після цього Європа буквально захворіла гірськими лижами, і у відповідь на попит, що з'явився в країнах альпійського регіону, в тому числі і в Швейцарії, стали прокладатися численні траси для занять гірськолижним спортом, а що з'явилися численні туристичні агентства - бойко продавати тури в Швейцарію, Францію, Австрію та Італію, де гори і сніг були в надлишку. Зазначимо, що і в цей раз в якості найактивніших гостей гірськолижних курортів досягли успіху туристи з Туманного Альбіону.[18]

Війна завдала сильної шкоди туристському бізнесу, але тури до Швейцарії все ще користувалися попитом, тому в 50 рр. минулого століття в Швейцарії було розгорнуто будівництво нових центрів. Однак не дрімали і конкуренти. Зокрема Австрія, яка до II світової війни пасла задніх у Швейцарії в плані розвитку туризму, до кінця 50-х років повністю відібрала у цієї країни пальму першості за рівнем розвитку гірських курортів.

Серйозний застій чекав туристичну Швейцарію і в 80-і роки. Країна модернізувала свій номерний готельний фонд, але проведені темпи модернізації залишали бажати кращого. Крім того, через численні теплих зим тури до Швейцарії продавалися не настільки активно, і якби не зимові види спорту, які продовжували активно розвиватися, турбізнесу країни довелося б зовсім туго. І це все при тому, що популярність літнього відпочинку починаючи ще з 70-х років падала неухильно, та й сьогодні відчуває певні труднощі в конкуренції з зимовим відпочинком.

Завдяки своєму становищу географічного центру Європи і специфіці своїх туристичних ресурсів Швейцарія приймає туристів як з північних, так і з південних регіонів Європи. Особливо добре тури до Швейцарії продаються в Німеччині. Трохи менш популярні поїздки в цю країну у голландців, англійців, французів, бельгійців, італійців, американців і т.п. У Німеччині, Італії та Франції охоче купують тури до Швейцарії на один день або використовують її як транзитного пункту для поїздок в інші країни. До речі, домінують в такого роду подорожах німці та італійці.

Міжнародний туризм займає серйозне місце в економіці Швейцарії та за різними оцінками становить від 7 до 10% всього валового національного доходу країни. Тому будь-якого роду спад в туризмі або поява серйозних конкурентів, як це трапилося в 90-х роках минулого сторіччя в зв'язку з розвитком пляжного туризму країн середземноморського туризму, економіку Швейцарії відразу ж починає серйозно лихоманити. І уряд країни це прекрасно розуміє, піклуючись про те, щоб тури до Швейцарії, особливо в її гірські регіони, продавалися більш активно, так як туризм в гірські регіони - це фактично єдина реальна альтернатива сільському господарству. Зазначимо, що сфера туризму в Швейцарії не лише постійно розвивається, але і серйозно досліджується. Серед кількох навчально-дослідних центрів, існуючих в країні, покликаних «живити» індустрію туризму все новими і новими свіжими ідеями, виділяються Санкт-Галленскій школа економіки та інститут дослідження туризму Бернського університету. Багато в чому завдяки такому пильній увазі урядових, громадських та наукових організацій Швейцарія має прекрасний імідж гостинної і багатої різними видами відпочинку та розваг країни, а тури до Швейцарії користуються незмінною популярністю. [18]

3.2 Проблематика розвитку Швейцарії

Швейцарії, як і іншим країнам, не вдається уникнути наслідків світової фінансової кризи, що проявляється, в першу чергу, в загальному економічному спаді.

За підсумками 2008 р економічне зростання в Швейцарії в цілому був позитивним, але склав всього 1,6%, що було вдвічі менше, ніж в 2007 році. Але вже в-4 м кварталі 2008 р ВВП Швейцарії скоротився в реальному вираженні на 0,6% порівняно з 4-м кварталі 2007 р За останніми прогнозами, в 2009 р економічний спад в Швейцарії складе близько 2,5%. В країні знову стала зростати безробіття, хоча по її рівню (близько 3% економічно активного населення) Швейцарія поки залишається найблагополучнішій країною в Європі, а можливо і в світі.

Водночас криза і падіння ділової активності в Швейцарії привели до зниження темпів інфляції, яка з 2% -го рівня минулого року опустилася в першому кварталі поточного року опустилася до 0, а за підсумками року складе негативну величину -0,5%.

Швейцарія не вдається уникнути наслідків світової економічної кризи по двох головних і взаємопов'язаних причин. По-перше, швейцарська економіка є однією з найбільш інтегрованих у світову економіку. Швейцарія - це експортна держава. Експорт країни за своєю вартістю перевищує половину ВВП, а в ряді галузей швейцарської промисловості експортна залежність ще вище - до 80-90% виробленої продукції вивозиться в інші країни. Практично на експорт орієнтована вся швейцарська машинобудівна та електротехнічна промисловість. Швейцарія є одним з провідних в світі експортером фармацевтичних товарів, тонних інструментів і годин. Близько двох третин товарного експорту Швейцарії припадає на країни Євросоюзу. Другим найбільшим експортним ринком для Швейцарії є США. Причому криза супроводжується помітним скороченням попиту на імпортні товари та послуги саме з боку країн Європи та Америки, що безпосередньо вдаряє по швейцарським виробникам. За останні півроку це виражається в обвальному падінні обсягу нових замовлень з-за кордону на вироблені в Швейцарії машини та обладнання.[17]

По-друге, Швейцарія залишається одним з провідних світових фінансових центрів. Саме найбільший швейцарський банк «Ю-Бі-Ес» першим, ще в другій половині 2007 року постраждав від кризи на американському ринку іпотечних кредитів, оскільки цей банк вклав великі кошти в іпотеку в США. За підсумками 2007 р банк був змушений списати ненадійні кредити на суму близько 20 млрд. Дол. США і вперше за всю свою історію закінчив 2007 рік з чистим збитком в 4,5 млрд. Швейцарських франків. Котре загрожувало банку фактичне банкрутство і можливе його розчленовування врятувало тільки схвалене швейцарської Федеральної банківської комісією (ФБК) вливання в капітал UBS коштів Сінгапурського суверенного фонду GIC (оборотні облігації банку на суму в 11 млрд. Дол.), Який в лютому 2008 р став власником приблизно 10% капіталу банку.

Багатомільярдні списання втрат від «поганих» або, як їх ще називають, «токсичних» кредитів банк продовжив і в 2008 році. До кінця минулого року банк списав понад 50 млрд.дол втрат, а чистий збиток від діяльності банку за 2008 р склав майже 20 млрд. Швейцарських франків.

У 2008 р хвиля фінансової кризи накрила та інші швейцарські банки, включаючи другий за величиною банки «Кредит Свісс», який, хоча і не мав великих вкладень в ризикований ринок іпотечних кредитів, але також поніс в 2008 р суттєві втрати в результаті вторинних негативних ефектів на фінансових ринках. Чистий збиток від діяльності банку в 2008 р склав 7,7 млрд. Швейцарських франків.

Ці два фактори - фінансова криза і економічний спад - в Швейцарії, як і в інших ринкових економіках стали взаємно доповнювати один одного і погіршувати ситуацію.[17]

ВИСНОВКИ

У своїй курсової роботі я розглянула і викликала аналіз туристських ресурсів Швейцарії. Я спробувала дати глибоку і чітку характеристику компонентів довкілля цієї країни, її історичної спадщини, традицій і курортів і міст, з єдиною метою сформувати цілісний образ Швейцарії, як унікального туристського об'єкта.

Насправді туристичні можливості цієї країни унікальні. Це країна, де збереглося ще мало місць із недоторканою природою, невеликих затишних міст, стародавніх звичаїв.

Успіх Швейцарії як країни туризму визначається наявністю високоякісного сервісу, спокою, багатих екскурсійних можливостей. Влітку відпочиваючим пропонують майданчики для гри акторів-професіоналів у гольф, катання на човнах, змогу їзди верхи. У зимову пору гірські станції країни переповнені любителями гірськолижного спорту. Їх створено безліч гірськолижних трас різного рівня складності, подъемники, санні траси. Протягом усього року туристи можуть здійснити різні пішохідні маршрути (сходження на вершини гір у супроводі досвідчених інструкторів), і навіть зіграти у теніс і сквош, стрибнути потім із парашутом, покататися на повітряних кулях і зайнятися верхової їздою. Іноземних туристів приваблюють тут також хороші кліматичні умови і кількість історичних пам'яток.

У сфері турбізнесу і пов'язаних із нею галузях зайнято приблизно 300 тис. людей. Туризм дає Швейцарії 30% національного доходу, що дозволяє як зберігати рекреаційні ресурси країни, а й розвивати їх[20] Орієнтація у пропозиції йде на підходящий сегмент туристичного ринку нафтопродуктів та відповідність пропозиції ціні. Швейцарія орієнтується на клієнтуру, яка готова заплатити працівникам високу ціну за високоякісний продукт.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Косолапов А. Б., Руденко Л. Л. Туристське країнознавство. Частина 1. Європа. Владивосток: ДВГАЕУ, 1998. -- 192 с.

2. Країни і народи. Науково-популярне географічно-етнографічне видання в 20 томах. Закордонна Європа. Західна Європа. Відповідальний редактор В. П. Максаковський. -- Москва: Думка, 1979. - 381 с., іл., карт.

3. Крашенникіов В., Драгунів Г. Швейцарія знайома і незнайома: Шляхові нариси. Москва: Думка, 1970. -- 208 с., іл., карт.

4. 3862 Калашников И. Гірськолижні курорти Франції і Швейцарії // Турінфо № 1, 1997.

5 Принципи класифікації туристичних ресурсів: /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/17530607/turizm/printsipi_klasifikatsiyi_turistichnih_resursiv

6. Перлина Європи. Цюріх. /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://www.archive.travel.ru-Switzerland-ski.html

7. Туристичні ресурси та їх оцінка: /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/1298010843753/turizm/turistichni_resursi_otsinka

8. Смаль І.В. Туристичні ресурси світу : /Електроннийресурс/. - Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/smal0.htm

10. Пудиків А. Швейцарія: зима в горах. /Електронний ресурс/ Режим доступу: http://www.archive.travel.ru-Switzerland-money.html

11. Мак И. З процедури на бал. /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://www.fondmira.ru-cont-switzer-index.html

12. Зотова Н. Гірська справа // VOGUE № 4 (грудень - січень), 1998 - 1999.

13. Проніна Е. Життя б'є ключом. /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://www.archive.travel.ru-Switzerland-tourism.html

14. Обухова А., Мак И. Про тілесне і духовне./Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://www.archive.travel.ru-Switzerland-ski.html

15. Обухова А., Мак И. Продовження свята в горах./Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://www.archive.travel.ru-Switzerland-ski.html

16. Список об'єктів ЮНЕСКО швейцарії . /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://www.myswitzerland.com/ru/natur-paerke-unesco.html

17. Место Швейцарии в экономике Европы /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://bibliofond.ru/view.aspx?id=460535#1

18. Швейцария как турпродукт /Електронний ресурс/. - Режим доступу: http://www.flyex.ru/articles23.html

19. Туристичні ресурси /Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://pidruchniki.com/19110522/turizm/prirodno-klimatichni_turistichni_resursi

20. Моро М. Відпочинок./Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://archive.travel-Switzerland-money.html

21. Туристические ресурсы Швейцарии. /Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://otherreferats.allbest.ru/sport/00127255_1.html

22. Природные ресурсы Швейцарии /Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://ocls.kyivlibs.org.ua/cbs/oleg/switzerland/_ru-prirodni_resursi.htm

23.Водні ресурси Швейцарії /Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://www.swissworld.org/ru/geografija/reki_i_ozera/

24. Географія Швейцарії /Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://www.mir-geo.ru/shaveiicariya/geogr

25. Швейцарская Конфедерация /Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://www.parta.com.ua/referats/view/7588/

26. География Швейцарии /Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://bibliofond.ru/view.aspx?id=555710

27. Страна Швейцария /Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://bibliofond.ru/view.aspx?id=555714

28. Швейцарія: економіко-географічна характеристика. /Електронний ресурс/ - Режим доступу: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/geograf/23609/

Размещено на Allbest.ru