Місце пам'яток природи в екологічному туризмі

МАЛІЄВЕЦЬКИЙ ПАРК Дунаєвецького району. Тут переважають породи віком 100 і більше років. Це ялина срібляста, сосна Веймутова та чорна, модрина європейська, ялиця сибірська, смерека гребінчаста, туї західна і східна, оцтове дерево, ялівці козацький та Віргінського, сніжноягідник.

МИХАЙЛІВСЬКИЙ ПАРК один із найяскравіших і найбагатших у дендрологічному відношенні парків області. Тут біля 100 рідкісних видів екзотичної деревної та кущової рослинності з різних ботаніко-географічних районів та зарубіжних країн. [6, 91 c.]

Найціннішим серед деревостану парку є гінкго дволопатеве; сосна Веймутова, сосна чорна, модрина, псевдотсуга, бархат амурський, бук північний, платан східний, дуб каштанолистий, дуб пірамідальний, клен зеленокорий. [6, 92 c.]

САМЧИКІВСЬКИЙ ПАРК. Про нього відомий паркознавець І. Косаревський у своїй книзі «Искусство паркового пейзажа» сказав: «Парк влаштований дещо незвичайно, як в плануванні алеї і доріг, так і в розміщенні архітектурних об'єктів і дерев. В практиці паркобудівного мистецтва, немає аналогічних прикладів де б так вдало поєднувались ці елементи». У Самчиківському садибному парку зростає 165 порід і видів дерев та кущів. Серед них реліктів - 4, екзотів - 75, унікумів - 1, решта - аборигени, як алея із 200-літніх лип, дуб черешчатий більше 200-літнього віку. Із реліктів тут ростуть: бархат (оксамит) амурський, берека - породи третинного періоду, бузок угорський, дуб каштанолистий. Екзоти: хеномелес видовжений, айлант надвисокий, аморфа кущова, береза даурська, бузок Генрі, бузок Пекінський, верба курайська, вишня японська, гледичія триголкова, гортензія деревовидна Бретшнейдера, горіх маньчжурський, дейція шорстка, дазифора Фрідріксена, дуб крупноплідний, дуб пильчастий, дуб черепитчастий, дуб Гартвіса, ірга круглолиста, кизил цілокраїй, кизильник Діваріката, клен татарський, клен Швелера, клен Трутветнара, клен Рубро, клен Реттенбаха, катальпа Бігноєва, кедрова сосна європейська, липа канадська різнолиста (крупнолиста), лапина крилоплода, модрина польська, модрина японська, магонія падуболиста, псевдотстуга, спірея японська середня, спірея Венгутта, сумах пухнастий, свидина кров'яна, тополя бальзамічна, форзиція плакуча, ялина канадська сиза, ялина Енгельмана та багато інших унікумів. Проростає чи не єдиний в Україні екземпляр ясена американського горіхолистого висотою 20м і діаметром стовбура 1,2м. [6, 95 c.]

Національний дендрологічний парк «Софіївка». Уманський парк "Софіївка" є шедевром і зразком світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - початку XIX сторіч. Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області. Національний дендрологічний парк „Софіївка” НАН України (м. Умань Черкаської області) є одним з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ -- першої половини ХІХ ст. [20]

Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області. Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Потоцьким на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії, і був подарований їй в день її янгола у травні 1802 року.

Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, камінні гроти - все це можна побачити, відвідавши парк. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже протягом 200 років. Туристичний сезон в Умані триває весь рік. Потік відвідувачів не зменшується ні влітку, ні взимку. [20]

Веселі Боковеньки - дендрологічний парк. Розташований у в Долинському районі Кіровоградської області. Парк розбитий у ландшафтному стилі. Гололовною композиційною віссю його є річка Боковенька та балка Скотувата, на яких споруджено систему мальовничих ставків. Створено п'ять основних краєвидів, кожний з них ніби відтворює в мініатюрі природний ландшафт певної географічної зони. Колекція парку налічує близько 1000 видів і форм дерев та чагарників, серед них такі рідкісні, як дуб гірський, кипарисовик нутканський, тюльпанне дерево та ін. Виведено зимостійкі форми горіха волоського, різні сорти фундука, а також ряд гібридних форм дуба і тополі; проводяться роботи по вегетативному розмноженню горіха волоського. [4, 32 c.]

Основні напрями наукових досліджень: інтродукція, селекція та розмноження цінних деревно-чагарникових порід, розробка методів захисту інтродукованих рослин від шкідників та хвороб.

Олександрія -- дендрологічний парк Національної академії наук України. Розташований у північно-східній частині Правобережного лісостепу, за 80 км на південь від Києва на північно-західній околиці міста Біла Церква, на висоті 80 -- 106 м над рівнем моря. Парк розташований на площі 297 гектарів на березі річки Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок становить понад 20 км. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків. [4, 33 c.]

Видовий склад дерев, кущів та трав'янистих багаторічників нараховує 2240 таксонів. Окремі з яких мають вік понад 200 років: сосни чорна та Веймутова, ялівець віргінський, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, дуб червоний, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку, де окрім 300--400 вікових дубів, багато дерев і кущів вихідці з Північної Америки, Китаю, Японії, Кореї, Західної і Південної Європи, Криму, Кавказу, Далекого Сходу. [4, 33 c.]

Державний дендрологічний парк «Тростянець» -- дендрологічний парк НАН України (до 1983 року -- Державний дендрологічний заповідник «Тростянець» НАН УРСР), пам'ятка садово-паркової архітектури середини ХІХ століття, створена завдяки зусиллям і коштом Івана Михайловича Скоропадського. Розпорядженням Уряду України № 73 від 11 лютого 2004 року колекції інтродуцентів рослин, які є основою ландшафтних насаджень, надано статус «Національного надбання України». Садиба, яка включала великий дерев'яний будинок з баштами та чотири флігелі, була споруджена у 1833 році поблизу струмка Тростянець, що був використаний для створення системи ставків. Шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено Великий став, завдовжки 1,3 км і завширшки біля греблі майже 100 м. Він розділив парк посередині з півночі на південь і став його композиційною віссю. З різних сторін біля ставу було створено два менших за розмірами -- Лебединий і Куциха, з якими загальна водня поверхня парку перевищила 10 га. Тепер у «Тростянці» росте понад 400 видів і форм дерев та кущів, у тому числі близько 75 шпилькових (серед них рідкісні -- смерека Фразера, смерека каліфорнійська, ялина канадська, туя велетенська та інші) і велика колекція листяних (зокрема дубів -- понад 15 видів, кленів -- понад 20, лип -- 9). [4, 35 c.]

Висновок

Курсова робота спрямована на розв'язання важливої та актуальної проблеми - аналізу та опису таких об'єктів екологічного туризму як пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки та парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва. Дана робота узагальнює і розвиває науково-методичні засади функціонування садів та парків та питання їх розвитку та охорони.

Значення пам'яток природи багатогранно. Їх природничо-наукова цінність полягає в можливості моніторингу стану навколишнього природного середовища та вивченні природних екосистем і їх компонентів. Пам'ятки природи мають еколого - просвітницьке значення (проведення навчально-пізнавальних екскурсій, створення та облаштування екологічних навчальних стежок, зняття відеофільмів, фотографування з метою випуску поліграфічної продукції). Встановлений на територіях пам'яток природи режим особливої охорони дозволяє їм виконають природоохоронні функції (збереження генофонду видів живих організмів, забезпечення умов проживання рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин).

Людина дуже багато бере у природи, та поки що, на жаль, мало віддає в замін. І всяка така віддача закінчується для природи погано: зникають унікальні природні комплекси, а разом з ними зникають багато видів рослин, або, як кажуть вчені, обідняється генофонд Землі. Ось чому зберегти те, що ще залишилось і не дати природі загинути від бездумного і нерозумного вторгнення в неї - наша головна ціль.

Мета моєї курсової роботи саме й покладена на те, щоб глибше зрозуміти важливість природного середовища для людства. Я намагалась дослідити не тільки сучасний стан природних об'єктів, а й окунутись в глибоку історію, для того, щоб краще зрозуміти необхідність ботанічних садів чи дендрологічних парків для людей ще в прадавні часи.

Ці дослідження висвітлили стан об'єктів екологічного туризму у світі, зокрема, в Україні і спрямовані на посилення догляду за ними.

Список використаних джерел

1. Глядіна М.В. Зарубіжний та вітчизняний досвід розвитку екологічного туризму // ІІ міжнародний конгрес "Інформатизація рекреаційної і туристичної діяльності: перспективи культурного та економічного розвитку. Трускавець, 2000 р. 250 с. ISBN 5-7567-0139-7.

2. Горішевський П., Васильєв Ю., Зінько Ю. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. 197 c. ISBN 978-966-364-548-3.

3. Гринів Л., Мацала В. Розвиток рекреаційного підприємництва в Українських Карпатах // Проблеми регіональної політики. Зб. наук. праць Інституту регіональних досліджень. Львів, 1995. 223 c. ISBN 966- 7437-54-Х.

4. Дмитрук О.Ю. Сучасні концепції менеджменту в геоекології. К., 1997. 115 c. ISBN 966-542-174-3.

5. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин // Економічна та соціальна географія: Науковий збірник. К., 2011. 243 c. ISBN 978-5-354-00770-7.

6. Дроздов А.В. Как развивать туризм в национальных парках России. М.: Эколого-просветительский центр "Заповедник", 2000. 157 с. ISBN 5-93699-035-4.

7. Ефремов Л.И. Экология туризма и сервиса: Учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2003. 196 c. ISBN 5-279-02792-8.

8. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. Посіб. Чернівці: Зелена Буковина, 2009. 306 c. ISBN 966-7123-86-3.

9. Коржик В. Буковина для всіх. Маршрутами екотуризму: Довідник-путівник. Чернівці: Зелена Буковина, 2012. 122 с. ISBN 966-7123-63-4.

10. Любіцева О.О., Сташук К. Розвиток екологічного туризму в Україні // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін. К., 2002. Вип. 53. 265 c. ISBN 5- 8238-0199-8.

11. Маринин М.М. Туристские формальности и безопасность в туризме. М.: Финансы и статистика, 2002. 144 с. ISBN 5-279-02396-5.

12. Матеріали першого Міжнародного науково-практичного семінару "Аграрний екологічний туризм у країнах Центральної і Східної Європи" // Збірник доповідей. Стрий: ТОВ "Укрпол", 2002. Т. 101 c. ISBN 966- 692-484-6.

13. Національна доповідь про екотуризм в Україні / Підг. Панченко Т.Ф. та ін. Нац. комісія сталого розвитку при КПУ. К.: Б.В., 2009. 123 c. ISBN 5-7978-0052-7.

14. Сергеева Т.К. Экологический туризм: Учебник. М.: Финансы и статистика, 2004. 238 c. ISBN 5-279-02819-3.

15. Серебрій В. Екологічний туризм - ключ до сталого розвитку // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2002. 98 c. ISBN 966-542-219-7.

16. Смаль В.В., Смаль І.В. Світовий досвід розвитку екологічного туризму // Український географічний журнал. 2003. 238 c. ISBN - 966-95774-0-4.

17. Стойко С.М. Завдання заповідних ландшафтів щодо збереження природної, історичної та культурної спадщини // Географічний вісник. Львів, 2010. Вип. 26. 159 c. ISBN - 966-7317-42-0.

18. http://dll.botik.ru/nature/Memorials/memorials.ru.html.

19. http://skitalets.ru/laws/norm/prikaz_pamat.htm.

20. http://www.biodiversity.ru/news/archive/1804_federal.doc.

21. http://www.bsu.edu.ru:8833/default.files/pages/exam/laws/oopt.htm.

22. http://skitalets.ru/laws/norm/prikaz_pamat.htm.

23. http://skitalets.ru/laws/norm/prikaz_pamat.htm.

24. http://skitalets.ru/laws/norm/prikaz_pamat.htm.

25. http://skitalets.ru/laws/norm/prikaz_pamat.htm.

26. http://www.biodiversity.ru/news/archive/1804_moscow.html.

27. http://www.biodiversity.ru/news/archive/1804_moscow.html.

28. http://dll.botik.ru/nature/Memorials/memorials.ru.html.

Размещено на Allbest.ru