Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розроблення проектних рішень

Туристичні ресурси (об'єкти туризму) розподілені на три групи: перша - об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), рекреаційні об'єкти та мисливські угіддя; друга - археологічні та архітектурні пам'ятки; третя - культурно-освітні об'єкти, пам'ятники і місця воєнно-історичних подій та пов'язані з іменами видатних людей. Розподіл об'єктів інфраструктури та туристичних об'єктів по адміністративних районах Херсонської області наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Туристичні ресурси Херсонщини

Назва району	Кількість об'єктів
	Інфраструктури	ПЗФ, рекреації	Археології, архітектури	Культурно-освітніх	Всього
Бериславський	7	5	23	7	42
Білозерський	2	6	4	2	14
Великолепетиський	2	2	7	2	12
Великоолександрівсь	4	8	15	8	35
Верхньорогачіський	1	0	4	2	7
Високопільський	1	1	2	2	6
Генічеський	103	5	4	7	119
Голопристанський	38	8	8	9	63
Горностаївський	3	3	10	5	21
Іванівський	2	1	11	3	17
Каланчацький	3	6	7	4	20
Каховський	3	1	9	22	35
Нижньосірогозький	1	1	4	3	9
Нововоронцовський	3	4	3	3	13
Новотроїцький	2	3	4	1	10
Скадовський	67	11	3	2	83
Цюрупинський	8	7	13	9	37
Чаплинський	4	13	37	26	80
м. Херсон	9	8	36	47	100
м. Нова Каховка	4	2	9	8	23
Всього	267	95	213	171	745

Туристичне районування території Херсонщини, як і районування взагалі, є основним методом виявлення і вивчення неоднорідності територій. З цієї точки зору важливим є правильний вибір одиниць районування, значимість якого пов'язана з об'єктивним існуванням диференційованих територіальних структур, у межах яких концентруються потоки природно-ресурсних та соціально-економічних систем. У даному випадку такими одиницями районування будуть низовий адміністративний район та міста Херсон та Нова Каховка. Виходячи з показника кількості туристичних ресурсів та рівня розвитку туристичної індустрії пропонується такий варіант групування НАР Херсонської області (додаток 7).

НАР розподілені на п'ять груп. До першої групи - районів з високим наповненням туристичними ресурсами належать чотири райони: Генічеський, Садовський, Чаплинський райони та м. Херсон, у яких нараховується від 62 до 119 об'єктів, що відносяться до туристичних ресурсів. При цьому в перших двох районах переважають об'єкти рекреаційної зони та природно-заповідного фонду; Чаплинський район характеризують всі три групи туристичних об'єктів (окрім рекреації) - заповідник «Асканія-Нова, м. Херсон насичений архітектурними пам'ятками, культосвітніми закладами та історичними пам'ятками. Слід зазначити диспропорцію між кількістю об'єктів туристичної інфраструктури та масштабами туристичних об'єктів Чаплинського району (відповідно 4 проти 76).

До другої групи - районів з рівнем розвитку туристичних ресурсів та інфраструктури вище середнього (63 об'єкти) належить Голопристанський район, де переважають рекреаційні ресурси (Залізний Порт, Гопри) та природні об'єкти (Чорноморський біосферний заповідник). До наступної групи - районів середнього рівня наповненості (від 35 до 60) належать 4 райони: Бериславський, Цюрупинський, Каховський, Велико-олександрівський. До четвертої групи - районів з низьким рівнем розвитку туристичних ресурсів належить найбільша кількість районів - Білозерський, Великолепетиський, Горностаївський, Каланчацький, Іванівський, Нововоронцовський та м. Нова Каховка. Ці регіони налічують від 12 до 23 об'єктів. При цьому слід зазначити відносність цього групування. Адже зазначені райони належать до цієї групи лише у порівнянні з найбільш розвиненими регіонами, але в абсолютному значенні достатньо насичені туристичними ресурсами. І до п'ятої групи - районів з нерозвинутим туризмом віднесено 4 райони: Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Ново-троїцький та Високопільський, у яких нараховується від 6 до 10 об'єктів. Найбільш насичені зонами мисливства Цюрупинський, Нововоронцовський, Великоолександрівський, Скадовський та Генічеський райони; архітектурними та історичними об'єктами - м. Херсон, Нова Каховка, Каховський та Берис-лавський райони; архіологічними - Цюрупинський (Стародавнє Олешшя), Іванівський, Чаплинський.

За даними районування можна зробити висновок про суттєву неоднорідність території Херсонщини і надати пропозиції щодо фінансування туристичної сфери. Найбільш пріоритетними для інвестування є райони 1 та 2 груп (відновлення матеріально-технічної бази готельного господарства та санаторно-курортних закладів, реставрація пам'яток архітектури, рекламно-інформаційна діяльність). Для декількох районів 3, 4 та 5 груп (Білозерського, Великолепетиського, Великоолександрівського, Горностаївського, Каланчацького, Нововорон-цовського, Новотроїцького, Цюрупинського районів) першочергово пропонується розвивати види туризму, що не потребують значних капіталовкладень, а саме: екологічний та сільський зелений туризм.

3.8 Розробка комп'ютерної задачі* «Аналіз чутливості прибутку до зміни факторів, що аналізуються

Аналіз основних тенденцій міжнародного туристичного ринку свідчить про підвищення популярності екологічного туризму і стрімкий розвиток цього прибуткового виду туризму. Херсонщина не використовує у повній мірі існуючий потенціал провадження екологічного туризму у всіх його різновидах. Цьому підтвердженням є відсутність у буферних зонах національних парків і заповідників баз відпочинку, початкова стадія водного туризму та інші чинники. Проведений аналіз цілей іноземного туризму свідчить про збільшення відсотку іноземців, що приїздять до Херсонської області з метою ознайомлення з українською культурою та побутом, історією та архітектурою Херсонщини. Ефективної організації потребує дитячий та молодіжний туризм. Раціональне використання об'єктів природно-заповідного фонду та мисливських угідь дозволить отримувати стабільний дохід від організації полювання та рибалки не тільки в якості додаткових послуг, а й у вигляді окремо розроблених турів.

За даними бізнес-плану за допомогою програмного продукту Microsoft Excel розраховуємо зміну прибутку під впливом зміни об'єму реалізації, ціни, постійних та змінних витрат. Необхідні для розрахунку вхідні дані надані в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Вхідні дані для розрахунку задачі

Назва показника	Літні тури	Мисливські тури	Дитячі тури
Ціна	48	25	22
Змінні витрати на 1 осободень	13	10	8
Постійні витрати	35680	3244	17972
Об'єм реалізації	3660	350	1600
Змінні витрати	47580	3500	12800
Валова маржа	127180	5344	22772
Виручка від реалізації	175680	8750	35200
Прибуток	91500	2100	4800

Для аналізу чутливості прибутку розраховуємо силу операційних важелів для об'єму реалізації, ціни, постійних та змінних витрат.

% ДП = ОВ* % ДФ,

Де % ДП- відсоткова зміна прибутку

ОВ- сила операційного важеля аналізуємого фактора

% ДФ- відсоткова зміна фактора

ОВор = Валова маржа/ Прибуток

Овц = Виручка від реалізації/ Прибуток

Овзв = Змінні витрати/ Прибуток

ОВпз = Постійні витрати/ Прибуток

Блок-схема рішення комп'ютерної задачі надана у додатку 9. Результати рішення задачі надані у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Вихідні дані розрахунку задачі

Фактор	Сила операційного важеля	Відсоткова зміна прибутку при зміні фактора на:
		-20	-15	- 10	-5	+ 5	+ 10	+ 15	+ 20
Об'єм реалізації
Літні тури	1,4	-28	-21	-14	-7	+7	+ 14	+21	+28
Мисливські	2,6	-52	-39	-26	-13	+13	+26	+39	+52
Дитячі	4,7	-94	-71	-47	-24	+24	+47	+71	+94
Ціна
Літні тури	1,9	-38	-29	-19	-10	+10	+19	+29	+38
Мисливські	4,2	-84	-63	-42	-21	+21	+42	+63	+84
Дитячі	7,3	-146	-110	-73	-37	+37	+73	+ 110	+ 146
Змінні витрати
Літні тури	-0,5	+10	+8	+5	+3	-3	-5	-8	-10
Мисливські	-1,7	+34	+26	+17	+9	-9	-17	-26	-34
Дитячі	-2,7	+54	+41	+27	+14	-14	-27	-41	-54
Постійні витрати
Літні тури	-0,4	+8	+6	+4	+2	-2	-4	-6	-8
Мисливські	-1,6	+32	+24	+16	+8	-8	-16	-24	-32
Дитячі	-3,7	+74	+56	+37	+19	-19	-37	-56	-74

На основі аналізу можна зробити висновок, що найбільший вплив на прибуток у літніх турах мають ціна (операційний важіль - 1,9) та об'єм реалізації (1,4), а найменший вплив - постійні (0,4) та змінні витрати (0,5). Наприклад, якщо ціни знизити на 20% до 38,4 грн. підприємство отримає на 38% менше прибутку або 56730 грн. При зниженні об'єму реалізації на 5% до 3477 особо/днів прибуток зменшиться на 10% до 100650 грн. При зниженні змінних витрат на 10% прибуток підвищиться на 5%, що становитиме 96075 грн. Відповідно підвищення постійних витрат на 15% до 41032 грн. прибуток зменшиться на 6% до 86010 грн. Найбільший вплив на прибуток від мисливських та дитячих турів також мають ціна (відповідно 4,2 та 7,3) та об'єм реалізації (2,6 та 4,7). При цьому слід відмітити, що економічні показники цих видів турів мають більшу силу операційних важелів, ніж у літніх турів. Це є ознакою того, що виручка від реалізації цих турів у більшій мірі наближається до порогу рентабельності, де сила операційного важеля найвища. Результати аналізу свідчать, що підприємство має змогу знижувати ціни на дитячі тури максимум на 10%. Подальше зниження ціни призведе до збитків. Тому головним резервом підвищення прибутку є зміна ціни та об'єму реалізації. І туристичний комплекс «Херсонський хуторок» має змогу використовувати цей резерв у перші роки роботи, так як запропоновані послуги є новими для туристичного ринку Херсонщини і знаходяться на стадії введення на ринок.



3.9 Основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині

На основі проведеного аналізу та дослідження розроблені основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

1. Пропозиції щодо удосконалення роботи УСМСтаТ в туристичній галузі, а саме: удосконалення системи звітності, сприяння формуванню інфраструктури транспортних коридорів, запровадження нових методів управління - програмно-цільового управління і фінансування санаторно-курортної сфери, бізнес-планування; створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов для впровадження змін в управлінні на рівні санаторно-курортних закладів.

2. Розроблено аналогову модель управління міжнародним туризмом на Херсонщині.

3. Пропозиції щодо розвитку рекламно-інформаційної діяльності, а саме використання нового способу встановлення міжнародних зв'язків, кооперування управління у справах молоді, спорту та туризму і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення друкованої продукції, а також використання можливостей Інтернет для забезпечення більш дієвої іміджевої та інформативної реклами.

4. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму, а саме підвищення якості процесу прийняття управлінських рішень за допомогою автоматизованої інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму)

5. Пропозиції щодо розвитку міжнародного екологічного туризму на базі природних національних парків Херсонщини та малих річок, а саме організація наметових містечок, подорожей байдарками малими річками, створення підводного туризму на базі археологічних об'єктів водних акваторій Північного Причорномор'я, організація міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника, організація окремих турів на мисливство і рибальство.

6. Пропозиції щодо запровадження сертифікації готельних послуг та ліцензування санаторно-курортних закладів для забезпечення більш високого рівня обслуговування у відповідності до міжнародних стандартів.

7. Пропозиції щодо інвестиційної політики в галузі туризму, провадження відбору на конкурсних засадах інвестиційних проектів для залучення іноземних інвестицій.

8. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині, зокрема, дитячого сільського зеленого туризму та активізації культурно-освітньої та туристсько-краєзнавчої діяльності серед дітей та юнацтва.

9. Виконано туристське районування території Херсонської області як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження та пріоритетності інвестування.

10. Розроблено бізнес-план суб'єкта ЗЕД - туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» в якості рекомендацій щодо розвитку екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності для практичного використання суб'єктами туристичного бізнесу Херсонщини.

11. Розроблено за допомогою програмного продукту Microsoft Excel комп'ютерну задачу «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів» на основі даних бізнес-плану туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок».

4. Безпека життєдіяльності людини, охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Забезпечення БЖД людини

Організація роботи щодо безпеки життєдіяльності певною мірою пов'язана з заходами щодо забезпечення охорони праці та охорони навколишнього середовища. Тому на підприємствах з середньою чисельністю робітників не більше 50 чоловік всі ці види робіт об'єднуються і можуть виконуватися однією людиною. До таких установ належить УСМСтаТ з чисельністю працівників 17 чоловік. Відповідальним за БЖД, ОП та ОНС є заступник голови управління з питань спорту і туризму.

Найбільш вірогідним НС природного характеру для управління є землетрус.

Адже установа знаходиться у старій 3-поверховій будівлі і в разі землетрусу найбільш підлягає впливу первинних і вторинних вражаючих факторів. Тому необхідно запроваджувати заходи щодо укріплення несучих конструкцій, ізолювання дротів електроструму для запобігання враження струмом людей [7]. У зв'язку з тим, що управління не є виробничим підприємством, не здійснює технічні процеси з використанням СДОР та ОР, а отже немає причин для виникнення вражаючих факторів, в управлінні не прогнозуються НС технічного характеру.

Найбільш важливою функцією керівництва в галузі БЖД є забезпечення безпеки туристів, що гарантується державою. На основі регіональних програм туристичні суб'єкти розробляють конкретні заходи щодо забезпечення безпеки туристів, запобігання травматизму і несуть відповідальність за їх виконання, а саме: навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм і нещасних випадків, інформування про джерела небезпеки; надання оперативної допомоги потерпілим та їх транспортування. Для здійснення цих заходів створюються пошуково-рятувальні служби. Саме ці заходи з боку суб'єктів контролює заступник голови управління з питань спорту і туризму.

На основі аналізу стану організації БЖД можна зробити висновок, що заходи з БЖД майже не провадяться: не забезпечене проведення інструктажу; не здійснюються ремонтні роботи; робочі місця не забезпечені необхідними плакатами і планами евакуації. Тому для удосконалення організації БЖД необхідно першочергово здійснити ці заходи.

4.2 Охорона праці, протипожежна безпека

Основними міжгалузевими актами, якими керується управління є: Правила експлуатації електроустаткування споживачів, Правила пожежної безпеки в Україні, Типове положення про службу охорони праці, Положення про розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на підприємствах і організаціях [10]. Основними галузевими актами є Правила техніки безпеки при експлуатації електроустаткування, Закон України «Про курорти» [4]. Не менш важливим законодавчим актом є Закон України «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення» [6].

Визначальними вимогами для управління є санітарні норми і правила (СНІП), а саме: норми щодо мікроклімату (швидкість повітря 0,5-1 м в секунду, атмосферний тиск 760 мм р. с, освітлення однофазове з заземленням). Обов'язково має бути передбачений захист екранів моніторів персональних комп'ютерів (виносний захисний екран або «вбудований» захист екрана монітора). Всі ці вимоги, окрім освітлення, виконуються управлінням. Щодо санітарної охорони курортів, що підлягають контролю з боку управління, її метою є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню та передчасному виснаженню. Санітарна охорона тісно пов'язана з охороною навколишнього середовища. Проекти оголошення природних територій курортними підлягають державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам.

Основними шкідливими і небезпечними факторами в управлінні є: брак і нерівномірність освітлення, статичне положення тіла, що можуть призвести до захворювань очей та хребта (скалеозу), поразка електричним струмом в результаті дотику чи наближення до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. Пожежонебезпека в управлінні може виникнути внаслідок причин неелектричного та електричного характеру. Причини неелектричного характеру: несправність обладнання, халатне і необережне поводження з вогнем, неправильних пристрій і несправність вентиляційної системи. Причини електричного характеру: коротке замикання, перевантаження дротів, іскріння. Приміщення управління обладнане вогнегасниками, але немає стендів протипожежної безпеки [9].

За даний період керівництво вжило заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці. На основі аналізу можна зробити висновок, що система охорони праці та протипожежної безпеки не в повній мірі відповідає вимогам законодавства. Це стосується освітлення, наявності відкритих струмоведучих дротів, непроведення інструктажів щодо техніки безпеки під час роботи з комп'ютером та іншою оргтехнікою, протипожежної безпеки, відсутності засобів наглядної агітації. Тому керівнику охорони праці необхідно запровадити практику проведення інструктажів, прибрати недоліки освітлення і організувати низку ремонтних заходів.

4.3 Керівництво охороною навколишнього середовища

Основними діючими нормативно-правовими актами є закони України «Про охорону навколишнього середовища», «Про курорти» [2, 4].

З метою збереження природних ресурсів і запобігання їх забруднення в межах курортів встановлюються округи санітарної охорони, які поділяються на три зони. Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, родовища лікувальних грязей, лимани, пляжі і прилеглу територію шириною до 100 метрів. В зоні забороняється спорудження будівель, не пов'язаних з охороною природних факторів курорту; влаштування стоянок автомобілів, вигребів стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, проживання громадян. Друга зона (зона обмежень) охоплює територію, з якої відбувається стік поверхневих та ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод; територію санаторно-курортних закладів, парки, ліси. Тут забороняється спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації, розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив, скидання сміття. Третя зона (зона спостережень) охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту тощо. Тут забороняється будівництво підприємств, що негативно впливатимуть на ландшафтно-кліматичні умови; спуск на рельєф неочищених стічних вод; проведення вирубок зелених насаджень. Недотримання цих заборон призведуть до значних екологічних збитків у вигляді забруднення природних ресурсів і до потреби у фінансуванні відновлення цих ресурсів [6].

У сферу діяльності управління входить контроль за створенням і збереженням санітарно-зелених зон, озелененням територій та приміщень підконтрольних підприємств та самого управління. Управління запроваджує практику екологічного виховання не тільки персоналу, але й населення області (особливо дітей і молоді). Порушення законодавчих актів передбачає всі види відповідальності, навіть кримінальну (позбавлення волі строком до 5 років).

Для оголошення території курортом здійснюється екологічна та санітарно-гігієнічна експертизи.

Подальший розвиток міжнародного туризму можливий лише при переході вимог до якості навколишнього середовища на світові стандарти.

Однією з можливостей такого переходу для Херсонської області може стати участь у програмі «Блакитний прапор Європи». Програма ставить ціллю підготувати умови для вмикання туристичних регіонів у європейське прямування якості курортних міст. Вона розглядається як один із механізмів можливого стабільного туристського розвитку, що дозволяє оцінити місцеві умови, рівень якості запропонованих туристичних послуг і намітити об'єкти, у т. ч. пляжі, ділянки курортів, окремі здравниці, що цілком або частково відповідають запропонованим критеріям якості. Участь у цій програмі відповідає задачам, висунутим державами-членами Чорноморського Економічного Співтовариства в питаннях охорони навколишнього середовища і порятунку Чорного моря, координації туристського розвитку регіонів. Державна політика України, спрямована на охорону і розвиток Чорноморського регіону знайшла відбиток у прийнятті ряду законодавчих актів, серед яких слід зазначити концепцію по захисту і відновленню Азовського і Чорного морів. Для підвищення інвестиційної принадності Чорноморського регіону, необхідний пошук позитивних рішень взаємозалежної проблеми: подальшого туристського освоєння і зберігання якості навколишнього середовища [41]. Основний підхід до її рішення на Херсонщині повинен бути орієнтований на реально існуючі можливості економічного розвитку регіону, на відродження туристської діяльності і висування херсонських курортів на міжнародний туристський ринок, одним з умов якого є застосування до навколишнього середовища міжнародних стандартів якості.

Управління має можливості збереження екологічних цінностей: підвищення екологічного контролю курортних зон, сприяння екологічній діяльності інших суб'єктів туристичної діяльності, підвищення рівня екологічного виховання населення, участь в екологічному грантуванні; впроваджувати елементи екологічного менеджменту в області.

Висновок

У ході виконання дипломної роботи проаналізовано стан туристичного бізнесу за кордоном та в Україні, а саме розглянуті науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю в зарубіжних країнах, тенденції розвитку міжнародного туризму в світі, здійснено аналіз стану туристичної галузі в Україні, зокрема, стану сільського зеленого туризму, здійснено огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом. На основі аналізу зроблено висновки про високий рівень організації та управління туристичною діяльністю за кордоном; підвищення темпів розвитку міжнародного туризму у світі, загальну тенденцію до збільшення світового туристичного ринку та активізації туристичних потоків; розвиток екологічного та пізнавального туризму у світі, а також зроблено висновок про незадовільний стан туристичної галузі в Україні, наявність позитивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму.

Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи:

1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про недосконалість туристичної інфраструктури - невідпрацьований механізм банківського обслуговування туристів, недосконалість процедури візового і митного оформлення, низький матеріально-технічний стан готельного господарства та рекреаційної сфери, невідповідність рівня обслуговування туристів міжнародним стандартам, нерозвиненість інфраструктури транспортних коридорів.

2. Проаналізовано цілі, завдання та функції УСМСтаТ як координуючого державного органу в туристичній галузі, організаційну структуру з точки зору управління міжнародним туризмом і зроблено висновки про недосконалість організаційної структури управління туризмом, недостатність фахівців з туризму у складі управління.

3. Проаналізовано механізм управління туризмом і зроблено висновки про недосконалість системи звітності туристичних підприємств, невідпрацьовані механізми регулювання санаторно-курортної сфери та управління екологічним туризмом, відсутність комп'ютеризації роботи головного спеціаліста з питань туризму.

4. Проаналізовано механізм ліцензування суб'єктів туристичної діяльності і зроблено висновки про невідповідність діяльності туристичних фірм Херсонської області вимогам до організації приймання та обслуговування іноземних туристів щодо оформлення віз та митних документів, відсутність системи ліцензування санаторно-курортних закладів, невідпрацьований механізм контролю за виконанням ліцензійних умов туристичними підприємствами після отримання ліцензії.

5. Проаналізовано стан туристичної галузі на Херсонщині, здійснено SWOT- аналіз і зроблено висновки про малу питому вагу міжнародного туризму у загальному обсязі, але високий темп росту показників іноземного туризму в порівнянні з минулим роком; відсутність міжнародного екологічного туризму, нерозвиненість дитячого і молодіжного туризму, великий об'єм неорганізованого туризму, недостатність реклами туристичних послуг в області і за кордоном.

6. Проаналізовано діяльність суб'єкту екологічного туризму на прикладі туристичної бази їм. Остапа Вишні у с. Кринки і зроблено висновок про відсутність зовнішньоекономічної діяльності з іноземного туризму.

7. Проаналізовано і зроблено висновок щодо недосконалості системи оподаткування туристичних підприємств - відсутність диференційованого підходу до встановлення податків.

На основі проведеного аналізу та дослідження розроблені основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

1. Пропозиції щодо удосконалення роботи УСМСтаТ в туристичній галузі, а саме: удосконалення системи звітності, сприяння формуванню інфраструктури транспортних коридорів, запровадження нових методів управління - програмно-цільового управління і фінансування санаторно-курортної сфери, бізнес-планування; створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов для впровадження змін в управлінні на рівні санаторно-курортних закладів.

2. Розроблено аналогову модель управління міжнародним туризмом на Херсонщині.

3. Пропозиції щодо розвитку рекламно-інформаційної діяльності, а саме використання нового способу встановлення міжнародних зв'язків, кооперування управління у справах молоді, спорту та туризму і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення друкованої продукції, а також використання можливостей Інтернет для забезпечення більш дієвої іміджевої та інформативної реклами.

4. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму, а саме підвищення якості процесу прийняття управлінських рішень за допомогою автоматизованої інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму)

5. Пропозиції щодо розвитку міжнародного екологічного туризму на базі природних національних парків Херсонщини та малих річок, а саме організація наметових містечок, подорожей байдарками малими річками, створення підводного туризму на базі археологічних об'єктів водних акваторій Північного Причорномор'я, організація міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника, організація окремих турів на мисливство і рибальство.

6. Пропозиції щодо запровадження сертифікації готельних послуг та ліцензування санаторно-курортних закладів для забезпечення більш високого рівня обслуговування у відповідності до міжнародних стандартів.

7. Пропозиції щодо інвестиційної політики в галузі туризму, провадження відбору на конкурсних засадах інвестиційних проектів для залучення іноземних інвестицій.

8. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині, зокрема, дитячого сільського зеленого туризму та активізації культурно-освітньої та туристсько-краєзнавчої діяльності серед дітей та юнацтва.

9. Виконано туристське районування території Херсонської області як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження та пріоритетності інвестування.

10. Розроблено бізнес-план суб'єкта ЗЕД - туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» в якості рекомендацій щодо розвитку екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності для практичного використання суб'єктами туристичного бізнесу Херсонщини.

11. Розроблено за допомогою програмного продукту Microsoft Excel комп'ютерну задачу «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів» на основі даних бізнес-плану туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок».

Перелік використаних джерел

1. О внешнеэкономической деятельности. Закон України. Ведомости Верховного Совета Украины. - 1991. - № 29.

2. Про охорону навколишнього середовища. Закон України. - К.: Ойкумена, 1993. -131 с

3. Про туризм. Закон України. Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 14.

4. Про курорти. Закон України. Відомості Верховної Ради України. - 1995.-№ 18.

5. Про податок на додану вартість. Закон України. Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 36.

6. Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя. Закон України. - К: Юрінком. - 1998. - 158 с

7. Про охорону праці. Закон України// Все о бухучете. - 1998. - № 117. - 4-13 с.

8. Про ліцензування окремих видів діяльності. Закон України. Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 32.

9. Про пожежну безпеку. Закон України. КЗОТ. - К.: Юрінком. - 1999. - 52 с.

10. Об обложении НДС услуг по туризму. Письмо ГНА Украины № 5628/10/ 16-1101 // Вестник НСУ. - 1999. - № 43. - с. 43-45.

11. О внесении изменений в порядок налогообложения туристических услуг. Письмо ГНА Украины № 199/7/16 - 1121 //Вестник НСУ. - 1999. № 43. - с. 45.

12. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях //Держкомітет України по нагляду за охороною праці. - К.: Норматив, 1993. - 170 с

13. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності. Наказ Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. - 2001.-№7/62.

14. Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року. Наказ Президента України. - 1999. - № 973.

15. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 480 с.

16. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. -501с.

17. Економіка зарубіжних країн / За ред. А. С. Філіпенка. - К.: Либідь, 1996.- 414 с.

18. Ефремова М. В. Основы технологии туристского бизнеса: Учебное пособие.- М.: Издательство Ось- 89, 1999. - 192 с.

19. Жолдак В. И. Квартальное В. А. Менеджмент спорта и туризма. - М.: Советский спорт, 2001. - 416 с.

20. Захаров К. В. Цыганок А. В. Бочарников В. П. Захаров А. К. Логистика, эффективность и риски внешнеэкономических операций. - К.: ИНЕКС, 2001. - 237 с.

21. Квартальнов В. А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 496 с.

22. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ./Общ. ред. и вступ, ст. Е. Н. Пеньковой. - Новосибирск: Наука, 1992. - 736 с.

23. Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції. - К.: Видавництво Карбон ЛТД, 2000. -235 с.

24. Кредісов А. І. Панченко Є. Г. Кредісов В. А. Менеджмент для керівників. - К.: Знання, КОО, 1999. - 556 с

25. Менеджмент туризма. Учебник / Под ред. И. В. Зорина. - М.: РМАТ, 1998. -230 с.

Ф 26. Мескон М. Альберт М. Хедуори Ф. Основы менджмента: Пер. с англ. - М.:Дело, 1992.- 702 с.

27. Менеджмент внешнеэкономической деятельности / Под ред. Кириченко А. А.-К., 1998.-464 с.

28. Михалкевич А. П. Бухгалтерский учет на предприятиях зарубежных стран: учебное пособие. - Мн.: ООО Мисанта, 1998. - 109 с.

29. Новицкий В. Е. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг. - К.: Либра, 1994. - 191с.

30. Сенин В. С. Организация международного туризма: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 400 с.

31. Слепов В. А. Цены мирового рынка: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1986. - 59 с.

32. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учебник / Под ред. А. И. Кредисова. - К.: Феникс, 1996. - 420 с.

33. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Изд-во Перспектива, 1997.- 574 с.

34. Фомишин С. В. Международные экономические отношения. Учебное пособие. - К.: Вища школа, 1997. - 341 с.

35. Яновская Н. Туризм: организация и учет. - X.: Фактор, 2000. - 236 с.

36. Виноградська А. Розвиток українського туристичного бізнесу // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 5. - с 13-18.

37. Єфремов О. В. Цопа Н. В. Ефективність управління туристичним комплексом // Вісник. Економіка. - 2000. - № 42. - с 8-10.

38. Малиновський Б. 2000 рік: Нові тенденції у туристичному бізнесі України // Галицькі контракти. - 2000. - № 17. - с 24-25.

39. Малиновський Б. Ринок турпослуг: найкращий клієнт - масовий клієнт // Галицькі контракти. - 2001. - № 19. - с 26-27.

40. Мельниченко С.В. Туристична галузь - суттєве джерело поповнення коштів державного бюджету // Фінанси України. - 2001. - № 2. - с 63-68.

41. Михайліченко Г. І. Методика визначення ефективності системи інформаційної та збутової логістики туристичного підприємства // Маркетинг в Україні. - 2000. - № 4. - с 76-78.

42. Мунін Г. Проблеми і засоби активізації інвестиційної діяльності в готельному бізнесі України // Економіст. - 2001. - № 2. - с 30-31.

43. Пономарьова Л. Пономарьов С. З Придніпров'я до Тавриди // Туризм сільський зелений. - 2001. - № 3. -с 64.

44. Чугунова Т. М. Тіхонова Н. І. Роль екологічного чинника в розвитку міжнародного туризму в Криму // Вісник. Економіка. - 2000. - № 42. - с 62-63.

45. Шило Л. Экспорт, импорт туристических услуг // Вестник налоговой службы Украины. - 1999. - № 43. - с. 39-40.

Додаток 1

Повна назва суб'єкта туристичної діяльності-власника ваучера, його юридична адреса, номер телефону, факсу, телекса

ВАУЧЕР № 00-0000-000000 /VOUCHER/

1. Ліцензія Державного комітету України по туризму №__________________

/Licence of the State Committee of Ukraine for Tourism/

від «___» ____________ 199_ року.

2. Має бути пред'явлений____________________________________________

/То be present to/

(назва, адреса, телефон, факс приймаючогого туристичного підприємства) (name, address, telephone, fax of receiving tour agency)

3. Прізвище, ім'я та по батькові туриста,

що здійснює подорож індивідуально, або керівника туристичної групи /Name, surname of individual tourist or group leader/

4. Кількість туристів (цифрою та прописом) /Number of tourists (in figures & in full)/

5. Термін туру з «___» ___________199__ p. по «___» ___________199__ p.

/Duration of tour from ... till .../

6. Маршрут та вид транспорту__________________________________________

/Itinerary and mode of transportation/

7. Назва готелів________________________________________________________

/Name of hotels/

8. Додаткова інформація________________________________________________

/Additional information/

9. Відмітка про оплату туру__________________________________________

/Note of tour payment/

10. Підпис керівника туристичного підприємства_____________

/Authorized signature of tour agency/

Дата видачі «___»____________199__ p. Печатка

/Date of issue/ /Stamp of tour agency/

11. Фактично надані послуги________________________________________

/Provided services/

12. Підпис керівника приймаючого туристичного підприємства __

/Authorized signature of receiving tour agency/

Дата «___» _____________ 199__ p. Печатка

/Date / /Stamp of tour agency/



Додаток 2

Організаційна структура управління

Голова управління

Заступник голови управління з питань фізичної культури, спорту та туризму

Голова учбово-спортивно го відділу

Головний спеціаліст

Головний спеціаліст з питань розвитку туризму

Головний спеціаліст

Голова підвідділу організаційно-масової роботи

Головний

спеціаліст

Провідний спеціаліст з контролю

Головний бухгалтео

Бухгалтер

друкарка

Заступник голови управління з питань сім'ї, молоді, жінок, дітей

Голова відділу мпппліжнпї політики

Головний спеціаліст

Голова підвідділу у справах сім'ї, дитинства та жіночих організацій

Додаток 3

Розділ 1. Розподіл туристів за цілями відвідування та віком

Назва показника

Номер рядка

Всього туристів, ос.

у тому числі за цілями відвідування

з загальної кількості туристів

Кількість туроднів

службові, бізнес-тур

дозвілля, віпрочинок

лікування

спортивно-оздоровчий туризм

спеціалізований

інші

Діти до 14 років

підлітки 15-17 років

молодь 18-28 років

Кількість обслугованих туристів

Іноземних туристів

Крім того, іноземних туристів, обсл. без поселення в закл. розм.

Туристів, які виїжджали за кордон

Туристів, які виїжджали за кордон, обслуг, без поселення

Туристів, охоплених внутрішнім туризмом

Кількість екскурсантів

Розділ 2. Розподіл туристів за цілями відвідування та віком

Назва показника

Номер рядка

Діти (до 14 років) включно, осіб

Підлітки (1 5-1 7 років включно), осіб

навчання

дозвілля, відпочинок

лікування

спортивно-оздоровчий туризм

інші

навчання

дозвілля, відпочинок

лікування

спортивно-оздоровчий туризм

інші

Кількість обслугованих туристів

Іноземних туристів

Крім того, іноземних туристів, обсл. без поселення в закл. розм.

Туристів, які виїжджали за кордон

Туристів, які виїжджали за кордон, обслуг, без поселення

Туристів, охоплених внутрішнім туризмом

Розділ 2. Основні фінансово-економічні показники

Назва показника	Одиниця виміру	Фактично з початку року
Обсяг реалізації наданих туристичних послуг
3 них - іноземним туристам
Туристам, що виїжджали за межі України
Витрати, пов'язані з наданням туристичних послуг
3 них - іноземним туристам
Туристам, що виїжджали за межі України
Платежі до бюджету
Заборгованість перед бюджетом
Балансовий прибуток
Прибуток, що спрямований на розвиток матеріально-технічної бази
Надходження валюти від надання туристичних послуг нерезидентам України
Витрати резидентів України, що виїхали за кордон
Середньорічна кількість працівників
У тому числі з освітою:
вищою після закінчення учбового закладу III-IV рівня акредитації
загальною середньою
іншою

Додаток 4

Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України ЗАЯВА ПРО ВИДАЧУ ЛІЦЕНЗІЇ

Заявник:______________________________________________________

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи паспортні далі (серія, номер паспорта, коли і ким виданий) фізичної особи

Керівник_____________________________________________________прізвище, ім'я, по батькові та посада керівника юридичної особи

Організаційно-правова форма:_______________________________________

Код _____________________________________________ (КОПФГ)________________________

Ідентифікаційний код юридичної особи або Ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів: __________________

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи:

№ E-MAIL: тел./факс. ______________________________ __

Місцезнаходження філій, інших відокремлених підрозділів:

тел./факс. ________________________________________

Розрахунковий рахунок в

найменування кредитної установи

Валютний рахунок в №

найменування кредитної установи

просить видати ліцензію на провадження таких видів господарської діяльності:

Організація іноземного туризму

Організація внутрішнього туризму

Організація зарубіжного туризму

Екскурсійна діяльність

терміном на_______три______роки.

Перелік документів, що додаються

З ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності ознайомлений(а) і зобов'язуюсь їх виконувати.

Підпис «____» ________________2001

керівника ___________________

м.п.

Заява та документи, що до неї додаються, «____» ______________

прийняті в органі ліцензування 2001



Додаток 5

Аналогова модель управління міжнародним туризмом на Херсонщині

Голова підрозділу управління у справах фізичної культури і спорту

Голова управління

Головний

спеціаліст з питань

розвитку туризму

та ліцензування

Спеціаліст з рекреаційної сфери туризму

Спеціаліст

з екологічного

туризму

Спеціаліст

з пізнавального

туризму

Спеціаліст з реклами

Голова підрозділу управління у справах сім'ї, жінок, молоді та дітей

Додаток 6

Туристське районування території Херсонської області

1. Пам'ятки архітектури

2. Лісові масиви

3. Курортні зони

4. Виноробні підприємства, дегустаційні зали

5. Туристичні маршрути

6. Зони любительського рибальства

7. Мисливські угіддя

8. Заповідники

Додаток 7

За своєю прибутковістю експорт та імпорт туристичних послуг посідає третє місце у світовому товарообігу. Саме туризм, за розрахунками, стане рушієм світової економіки цього століття, а до 2010 року кількість туристичних подорожей у світі подвоїться. Туристичний ринок України має тенденцію до збільшення об'ємів іноземного туризму. Якщо в 1999 році Україну відвідало 6,2 ф млн. іноземних туристів, то Державною програмою розвитку туризму в Україні на період до 2005 року передбачено збільшити прийом іноземних туристів у 2,5 рази. У загальній кількості іноземців, що приїздять до України з метою екологічного туризму, 31% займають області західного регіону України, 30% -АР Крим, 3% - Херсонщина, 36% - решта областей України.

На сьогодні Херсонщина не використовує у повній мірі існуючий потенціал провадження екологічного туризму в усіх його різновидах, а також етнографічного туризму. Тому поява нового підприємства розміщення, що поєднуватиме зелений туризм з культурно-освітньою програмою, хоча й не на великий відсоток, але зменшить незадовільні потреби ринку. Цим бізнес-планом пропонується надання послуг з розміщення, харчування та організації відпочинку в туристичному комплексі етнічного напрямку "Херсонський хуторок", розташованому в екологічно чистому місці на одній з проток Дніпра. Своєрідність комплексу полягає в особливому стилі його забудови на зразок українського села 19 століття з усіма його атрибутами. Будівлі саманного типу планується виконати у вигляді селянських хатин з відповідним інтер'єром (старовинні столи зі скатертинами, лавки, ліжка, рушники, обереги, посуд та інші атрибути народного побуту того часу). Біля кожної хати квітник з мальвами, плодові дерева, тин; в центрі селища облаштований майданчик для вечорниць, а також колодязь, старий віз тощо. Також на території буде функціонувати справжня корчма і лазня. Неподалік облаштовано пляж і місток.

Комплекс працюватиме цілорічно- літній сезон з 1 червня до 30 вересня (прийом іноземних туристів), осінньо- зимовий період (з 1 жовтня до 15 січня).

Мисливство та дитячі культурно-освітні та краєзнавчі тури, навесні з 1 квітня до 1 червня - дитячі тури. Літні тури передбачають надання наступних послуг:

1. Розміщення у 2-3-місних кімнатах.

2. Чотириразове харчування, надається перевага традиційній українській кухні; їжа подається безпосередньо до столу в хаті або у барі (за побажанням клієнта).

3. Бар, облаштований у вигляді української корчми, пункт обміну валют.

4. Лазня (баня) та душові кабінки.

5. Прокат човнів, знаряддя для рибалки та туристичний інвентар.

6. Екскурсії плавнями на човнах у супроводі гіда і перекладача.

7. Участь туристів у приготуванні юшки, раків, шашликів на свіжому повітрі.

8. Культурна програма за участю фольклорних ансамблів області.

9. Вивчення народних пісень і танців.

10.Екскурсії до селянської хати-музею Остапа Вишні у селищі Кринки. 11. Продаж сувенірів (писанки, вишивані серветки, обереги, рушники тощо).

12. Відвідування дегустаційних залів і погребів виноробного підприємства князя Трубецького.

13. Театралізоване святкування традиційних українських народних та релігійних свят.

14. Екскурсії до Еригорієво-Бізюкова монастиря, Каховки, заповідника Асканія-Нова тощо.

- послуги, які надаються за побажанням клієнта за окрему плату і вартість яких не входить до вартості путівки.

Осінньо-зимові мисливські і рибальські тури:

1. Розміщення, 4-разове харчування.

2. Послуги бару та лазні.

3. Прокат човнів, знаряддя для рибалки.

4. Послуги єгеря з організації полювання на диких качок, голуба, фазана, зайця, кабана, оленя, муфлона.

5. Прокат підсадних качок, зброї.

6. Продаж боєприпасів.

Осінньо-зимові культурно-освітні та краєзнавчі тури для дітей та юнацтва передбачають крім послуг з розміщення і харчування:

1. Проведення конкурсів з туристичних навичок, змагань зі спортивного орієнтування тощо.

2. Екскурсії плавнями.

3. Вивчення рослинного і тваринного світу плавнів; збір гербарію.

4. Навчання найпростішим методам вимірювання на місцевості, орієнтування; складання карти маршрутів.

5. Забезпечення туристичним інвентарем.

6. Ознайомлення з культурою і побутом українського народу минулих століть.

7. Проведення тематичних днів художнього майстрування.

8. Співи біля вогнища, вивчення народних пісень.

9. Театралізоване святкування традиційних українських народних та релігійних свят.

10. Екскурсії до селянської хати-музею Остапа Вишні у селищі Кринки.

Основними сегментами ринку, на які орієнтується туристичний комплекс "Херсонський хуторок" є:

- іноземні громадяни (переважно сім'ї з дітьми, мисливці та рибалки, а також люди похилого віку);

- українські бізнесмени та їхні ділові партнери;

- мисливці та рибалки;

- учні та студенти ( переважно приватних навчальних закладів, гімназій, ліцеїв, члени туристичних та краєзнавчих гуртків).

На Херсонщині на сьогоднішній день надаються послуги з розміщення в котеджах в прирічковій зоні, харчування, прокату човнів і рибальського оснащення, екскурсій. Але розроблених турів, що поєднують вищезгадані послуги з культурно-освітньою програмою, поки що на туристичному ринку Херсонської області немає. Щодо організації мисливських турів, слід зауважити, що ця послуга не є новою для Херсонщини. Але комплексні послуги з організації мисливства, що включають харчування, послуги лазні на Херсонщині не надаються. Тому комплекс "Херсонський хуторок" зможе зайняти міцні позиції в конкурентній боротьбі за рахунок високої якості організації та обслуговування туристів. Новою для Херсонщини є організація культурно-освітніх та краєзнавчих турів для дітей та юнацтва в осінньо-зимовий та весняний період. До того ж тури відрізняються від існуючих специфічним стилем комплексу (українське селище XIX століття). Тому туристичний комплекс "Херсонський хуторок" можна назвати першим туристичним об'єктом подібного типу на Херсонщині. Але в національному масштабі спостерігається досить потужна конкуренція. Подібні об'єкти вже існують на Київщині, в Закарпатті та в Криму. Незважаючи на наявність сильних конкурентів, є всі підстави вважати, що комплекс "Херсонський хуторок" зможе зайняти свою нішу ринку і прибутково працювати за рахунок таких факторів як сприятливі кліматичні умови півдня України; своєрідність тваринного і рослинного світу херсонських плавнів; своєрідність історичних та архітектурних та культурних пам'яток Херсонщини; сприятливі умови для мисливства і рибальства; високий рівень якості обслуговування; рівень цін нижчий, ніж у конкуруючих областях. Ціни на літні тури сягатимуть 48 грн на одну особу за добу, тобто приблизно на 20% вище за рівень цін найближчих замінників і конкурентів Херсонської області і на 15% нижче за рівень цін національних конкурентів. Рентабельність реалізації літніх турів складає 52%), мисливських -24%о, дитячих культурно-освітніх та краєзнавчіх-14%.

Основним каналом збуту путівок літнього сезону буде створений електронний магазин ф0%) і ^0% складатиме однорівневий канал : підприємство виробник туру іноземний туроператор споживач. У перші роки 60% путівок на мисливські тури комплекс реалізуватиме самостійно, решта 40% через туристичні підприємства асоціації.

Для реалізації проекту необхідні інвестиції у розмірі 120068 грн, у тому числі 30000 грн у вигляді банківського кредиту на облаштування комплексу та організаційні заходи. Кредит отримуватиметься на термін 9 місяців під 20% річних. Повернення кредиту очікується через 7 місяців від початку роботи туристичного комплексу. Термін окупності витрат на реалізацію проекту з будівництва та експлуатації туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок" дорівнює 1 рік 4 місяці.

Опис підприємства і галузі

Туристичний комплекс етнічного напрямку "Херсонський хуторок" розташований в екологічно чистому місці на одній з проток Дніпра в 40 кілометрах від Херсона. Своєрідність комплексу полягає в особливому стилі його забудови на зразок українського села 19 століття з усіма його атрибутами. Будівлі саманного типу планується виконати у вигляді селянських хатин з відповідним інтер'єром (старовинні столи зі скатертинами, лавки, ліжка, рушники, обереги, посуд та інші атрибути народного побуту того часу). Будівлі мають два окремих відділення на дві і три особи і спільну вбиральню. Біля кожної хати квітник з мальвами, плодові дерева, тин; в центрі селища облаштований майданчик для вечорниць, а також колодязь, старий віз тощо. Також на території буде функціонувати справжня корчма і лазня. Неподалік облаштовано пляж і місток.

Засновником туристичного комплексу "Херсонський хуторок" буде Херсонська асоціація туристичних підприємств. Статутний фонд комплексу

складається з внесків підприємство входять до асоціації, в грошовій, матеріальній формі та у формі технічної допомоги. Земельна ділянка під забудову комплексу надається фірмою "Херсон-турист", власником туристичної бази імені О. Вишні. Також ця база надаватиме житло персоналу комплексу "Херсонський хуторок", медичну допомогу, забезпечуватиме охорону території, надаватиме у користування туристів комплексу човни, рибальський та туристичний інвентар. Крім того, матиме місце поєднання транспортної та господарської інфраструктур туристичної бази імені О. Вишні і туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок". Туристичні фірми асоціації забезпечуватимуть підтримку щодо страхування туристів комплексу і страхування відповідальності за невиконання зобов'язань, надання приміщення для офісу. Загалом туристичний комплекс етнічного напрямку "Херсонський хуторок" створюється як самостійна юридична особа з власним балансом, банківським рахунком і печаткою. До складу Ради засновників входитимуть директора фірм асоціації туристичних підприємств, що погодяться брати участь у проекті. У своїй діяльності туристичний комплекс керуватиметься Статутом, законами України "Про підприємства", "Про господарські товариства", "Про ЗЕД", "Про туризм", КЗпП України тощо.

За своєю прибутковістю експорт та імпорт туристичних послуг посідає третє місце у світовому товарообігу. Саме туризм, за розрахунками, стане рушієм світової економіки цього століття, а до 2010 року кількість туристичних подорожей у світі подвоїться. Туристичний ринок України має тенденцію до збільшення об'ємів іноземного туризму. Якщо в 1999 році Україну відвідало 6,2 млн. іноземних туристів, то Державною програмою розвитку туризму в Україні на період до 2005 року передбачено збільшити прийом іноземних туристів у 2,5 рази. У загальній кількості іноземців, що приїздять до України з метою екологічного туризму, 31% займають області західного регіону України, 30% -АР Крим, 3% - Херсонщина, 36% - решта областей України.