Управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки

Доказаний взаємозв'язок показників спеціальної витривалості кваліфікованих плавців із характеристиками фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію гіперкапнічного, гіпоксичного і робочого (нейрогенного) стимулів. Зміни реактивності по днях в мікроциклах відображають тренувальний ефект окремих занять і мікроциклів аеробної, анаеробної гліколітичної і анаеробної алактатної спрямованості.

Характер закономірності змін реактивності полягає у тому, що чим більша в мікроциклах питома вага вправ, спрямованих на розвиток швидкісних можливостей спортсменів, тим більший рівень фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію СО₂-Н⁺-стимулу. Використання вправ аеробної спрямованості зумовлює зниження реактивності на зазначений стимул.

Розподіл занять з різними за величиною навантаженнями у малому циклі тренування значно впливає на динаміку функціонального стану організму кваліфікованих плавців у процесі виконання програми мікроциклу. Досліджуючи порівняльну ефективність використання мікроциклів з різною динамікою навантажень, ми встановили, що тижневий цикл тренувальних занять, спланований за принципом плавного збільшення і подальшого зменшення навантажень ("однопікова" динаміка), зумовлює більш глибокий вплив на функціональні спроможності плавців порівняно з мікроциклом, що припускає триразове збільшення і зменшення навантажень ("трипікова" динаміка).

Багаторічний досвід тренерської діяльності автора зі збірними командами України та отримані дані дозволяють рекомендувати для практичного використання можливі суміщення тижневих мікроциклів у мезоциклах різного типу (табл.5).

Таблиця 5. Можливі сполучення і величини навантажень тижневих мікроциклів у мезоциклах різного типу

Одним із раціональних варіантів побудови тренувального процесу буде чергування мікроциклів з послідовним зростанням чи, навпаки, з послідовним зменшенням навантажень до кінця тижня. Перевагу тому чи іншому виду чергування мікроциклів у мезоциклі необхідно віддавати з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів. Одним спортсменам напружену тренувальну роботу в мікроциклі доцільно планувати на першу половину тижня, іншим -- на другу.

Однак у тих випадках, коли до організму кваліфікованих і добре тренованих плавців необхідно ставити більш високі вимоги, здається доцільним після тижневого циклу тренування, побудованого за принципом послідовного зростання навантажень від першого до останнього дня тижня, використовувати мікроцикл зі зворотною послідовністю чергування занять. Крім зазначених форм чергування мікроциклів у мезоциклі дуже ефективним є також варіант, коли після тижневого циклу з послідовним зростанням тренувальних навантажень планується програма з кількаразовим збільшенням і зменшенням навантажень протягом тижня.

Наведені нами можливі варіанти планування тренувальних і змагальних мікроциклів, а також ефективність їх застосування є одним з фрагментів розробленої нами концепції управління тренувальними і змагальними навантаженнями в умовах інтенсифікації процесу підготовки спортсменів високого класу. Як показала практика їх застосування, підхід, орієнтований на представлений в роботі детальний аналіз управління працездатністю спортсменів у ході реалізації програм мікроциклів, дозволяє використати модифіковані варіанти їх побудови і чергування в різних видах спорту.

Шостий розділ дисертації “Управління відновними процесами спортсменів із застосуванням тренувальних і змагальних навантажень” вміщує відомості про можливість управління відновними процесами спортсменів, а також висвітлює основні напрями використання різних факторів як стимулу розкриття резервних можливостей організму спортсмена.

Постановку конкретних завдань визначала гіпотеза, за якою ефективним засобом підвищення якісних характеристик тренувальних навантажень і працездатності спортсменів в ударних мікроциклах є використання, після занять з великими навантаженнями, фізичних засобів відновлення в традиційному напрямі, що передбачає прискорення відновних реакцій найбільш пригнічених навантаженням функціональних систем, а також у напрямі відновлення спроможностей, котрі спортсмену необхідно буде виявляти під час виконання програми чергового заняття. Використання безпосередньо перед змагальними стартами фізичних комплексів попередньої стимуляції працездатності, спрямованість яких органічно узгоджується зі специфікою змагальної діяльності, може сприяти підвищенню спортивних результатів спортсменів високого класу під час виступу в головних змаганнях.

Результати довгострокового використання відновних засобів у тренувальному процесі дозволяють виділити три рівні їх застосування: основний, поточний і оперативний (табл.6).

Відновні заходи основного рівня передбачають нормалізацію функціонального стану організму спортсменів унаслідок сумарного навантаження окремого мікроциклу. У цьому випадку вони, як правило, плануються на кінець тренувального мікроциклу. Найчастіше використовуються засоби широкого і глибокого впливу: лазневі процедури, різновиди загального ручного масажу, гідромасаж тощо. Найкращим відновним засобом у плані його застосування для велосипедистів високої кваліфікації є процедура в сауні у комплексі із загальним ручним масажем. У найбільш напружені періоди тренування на основному рівні додатково проводиться відновна процедура в середині тренувального циклу.

Таблиця 6. Засоби відновлення і стимуляції працездатності

Поточне відновлення спрямоване на досягнення оптимального функціонального стану організму спортсмена в процесі чи після навантаження окремого заняття з метою підготовки до чергового заняття. До цього рівня належить і стимулювання функціональних спроможностей, що передує проведенню заняття. Таким чином, під час поточного відновлення основна увага концентрується на створенні кращих умов для виконання програм тренувального заняття.

Оперативне відновлення -- термінове стимулювання працездатності в процесі виконання програми одного заняття. З цією метою використовуються засоби вибіркового впливу, однак обсяг скорочується для більшої оперативності в обмежених за часом умовах тренувального заняття.

Результати теоретичного аналізу і дані власних досліджень автора дозволяють виділити два самостійні і одночасно взаємодоповнюючі підходи до застосування засобів відновлення у тренувальному процесі після виконання програм занять з великими навантаженнями. Перший, традиційний, напрям передбачає переважне прискорення відновних реакцій, найбільш пригнічених навантаженням заняття функціональних систем. Другий пов'язаний з відновленням тих здатностей, котрі необхідно буде виявляти спортсмену під час виконання програм чергового заняття.

Ефективність використання у найближчий відновний період після тренувальних занять з великими навантаженнями комплексів фізичних засобів прямо залежить від відповідності специфіки останніх особливостям стомлення спортсменів. У випадку відповідності спрямованості впливу відновних комплексів характеру стомлення спостерігається прискорення відновлення рухових здатностей і можливостей функціональних систем, які найбільш пригнічені через виконання програми відповідного заняття з великим навантаженням.

Спрямоване застосування комплексів фізичних засобів з метою прискорення відновлення тих здатностей, що необхідно буде виявити в черговому занятті, є діючим чинником підвищення якісних характеристик тренувального процесу і працездатності.

В умовах сучасного тренувального процесу необхідним є комплексне використання різних фізичних засобів відновлення і стимуляції працездатності при реалізації спроможностей обох напрямів їх застосування. У кожному конкретному випадку вибір і поєднання відновних процедур має здійснюватися відповідно до загальної спрямованості тренувального процесу, величини, характеру і переважної спрямованості навантажень окремих тренувальних занять.

Зміст комплексів попередньої стимуляції працездатності перед відповідальними змагальними стартами варто погоджувати з характером змагальної діяльності.

У сьомому розділі “Обговорення результатів дослідження” сформульовано основні результати дисертаційної роботи відповідно до мети і завдань досліджень, розкрито їх теоретичне і практичне значення, показано дискусійні положення, які випливають із змісту окремих розділів дисертаційної роботи, зумовлено перспективи подальшого удосконалення системи олімпійської підготовки українських спортсменів, а також шляхи практичного використання основних результатів роботи у навчально-тренувальному процесі спортсменів високого класу. Обґрунтовано загальну концептуальну спрямованість досліджень, визначено нові підходи і обґрунтовано шляхи продовження досліджень у цьому напрямі. Показано, що виконана робота спрямована на обґрунтування системного підходу управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки. Такий підхід вимагає реалізації важливих напрямів наукового та науково-практичного аналізу - узагальнення спеціальної інформації, досвіду практичної роботи, здійснення експериментальних досліджень з використанням різноманітних методів, які застосовують у сфері спорту вищих досягнень, а також інших дисциплін, апробації досягнутих результатів в системі спорту вищих досягнень.

Результати досліджень уточнили, доповнили і внесли в теорію адаптації до фізичних навантажень нові дані про особливості управління терміновими реакціями адаптації спортсменів високої кваліфікації протягом дня, що дозволило обґрунтувати можливість застосування компонентів навантажень з метою відновлення і стимулювання спеціальної працездатності для досягнення показників змагальної діяльності в умовах напруженого тренувального процесу.

Наукову новизну являє сукупність знань, що стали наслідком розробки окремих дослідницьких напрямів, таких, як визначення закономірностей, що обумовлюють планування навантажень в різних структурних утвореннях тренувального процесу; дослідження особливостей адаптаційних реакцій структури рухових дій під час виконання програм навантажень різної переважної спрямованості; виявлення можливості управління відновними процесами спортсменів високої кваліфікації на різних етапах підготовки.

На підставі викладеного обґрунтовано необхідну систематизацію окремих елементів подальшого удосконалення системи управління підготовкою спортсменів. У результаті науково-практичної діяльності впровадження результатів роботи у практику обґрунтовано методичні підходи, спрямовані на вдосконалення тренувального процесу спортсменів високого класу та олімпійську підготовку.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел та узагальнення практичного досвіду підготовки спортсменів у циклічних видах спорту дозволив виявити шляхи вирішення проблеми управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки та опрацювати методологію досліджень, яка враховує:

- збільшення обсягів тренувальної і змагальної діяльності;

- відповідність системи тренування спортсменів специфічним вимогам виду спорту і орієнтацію індивідуальних здібностей спортсменів;

- структуризацію процесу підготовки спортсменів;

- можливості використання компонентів тренувальних і змагальних навантажень для управління розвитком якостей і здібностей спортсменів;

- орієнтацію системи тренування на досягнення оптимальної структури змагальної діяльності;

- динамічність системи підготовки і забезпечення її оперативної корекції;

- фактори й умови, що підвищують ефективність тренувальної і змагальної діяльності;

2. Планування тренувальних та змагальних навантажень на основі їх органічного взаємозв'язку із обсягом та інтенсивністю виконуваної роботи, раціональним чергуванням у різних структурних утвореннях тренувального процесу (заняттях, мікроціклах, мезоциклах, макроциклах) з урахуванням динаміки процесів стомлення сприяє формуванню термінового та відставленого тренувального ефекту, є дієвим шляхом підвищення функціональних можливостей спортсменів, фактором зниження ризику виникнення захворювань і травм. Удосконалення методики тренування, що відрізняється від відомих уявлень, здійснювалось як система, елементи якої знаходяться у взаємозв'язку, взаємозумовленості і динамічному розвитку.

3. Основними компонентами теоретико-методичної основи управління тренувальними і змагальними навантаженнями в умовах інтенсифікації процесу підготовки спортсменів виступають наступні положення:

- особливості змагальної діяльності в сучасних умовах розвитку циклічних видів спорту (плавання, велоспорт) розглядаються як системоутворюючий фактор організації навчально-тренувального процесу;

- збереження результату тренувальної і змагальної діяльності за умов прогресуючого розвитку процесів стомлення, що досягає важких форм при значних порушеннях гомеостазу організму спортсмена, пов'язане із формуванням специфічних адаптаційних реакцій, які виявляються в істотних коливаннях основних параметрів структури рухів і супровідних їхніх проявів, що забезпечують ефективне вирішення рухового завдання.

Наприклад, суміщення занять з великими навантаженнями силової та швидкісної спрямованості викликає суттєве (р<0,01) зниження середньої швидкості центра маси кисті у циклі (142,72,8 см/с), щільності гребкових рухів (70,90,73 %), величини опорних реакцій (16,32,8 ум.од.), темпу рухів (40,21,6 цикл^. хв.^-1.). У плавців також значно знижені прояви максимальної сили тяги під час плавання (96,750,66 %, р<0,01) можливості реалізації силових спроможностей у воді (97,750,51 %, р<0,01), швидкісні спроможності (97,590,56 %, р<0,01), витривалість під час роботи анаеробного характеру (97,630,75 %, р<0,01).

4. Управління терміновими реакціями адаптації спортсменів високого класу протягом дня, розробка рекомендацій до використання програм і компонентів навантаження для управління розвитком спроможностей, які визначають рівень спортивних досягнень, повинні враховувати взаємодію таких факторів та умов:

- взаємозв'язок фізичної підготовленості з іншими сторонами підготовки спортсменів;

- особливості суміщеного (одночасного) удосконалення різних рухових якостей в одному тренувальному занятті;

- забезпечення оптимального співвідношення у тренувальному процесі занять з різними за величиною і спрямованістю навантаженнями, які дозволяють стимулювати адаптаційні процеси, а також створити умови для повноцінного їх протікання.

5. Плануючи тренувальний процес важливе місце слід відводити побудові окремих занять і мікроциклів. Вибір типу тренувальних занять на різних етапах мікроциклу, методика побудови їх програм в залежності від спрямованості, особливостей чергування в мікроциклі занять з різними за величиною і специфікою впливу навантаженнями значною мірою визначають характер і величину тренувального і змагального ефекту.

Матеріали досліджень сумарного впливу на організм спортсменів декількох занять з великими навантаженнями дозволили опрацювати методику чергування в мікроциклах занять переважної спрямованості, а результати педагогічних довготривалих досліджень довели можливість і доцільність значного збільшення їх кількості за умов відтворення показників змагальної діяльності.

6. В основу критеріїв удосконалення поточного контролю за розвитком функціональних можливостей спортсменів і нормування навантажень за переважною спрямованістю повинне бути покладене врахування характеру післядії тренувального заняття та кумуляцій реакцій на нейрогуморальні стимули за основними характеристиками фізіологічної реактивності провідних для виду діяльності систем. Установлений зв'язок показників спеціальної витривалості кваліфікованих плавців з характеристиками фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію гіперкапнічного, гіпоксичного та робочого (нейрогенного) стимулів. Доведено, що щоденні зміни реактивності кардіореспіраторної системи в мікроциклах відображають ефект окремих занять і микроциклів аеробної, анаеробної гліколітичної та анаеробної алактатної спрямованості.

Для оцінки тренувального ефекту мікроциклів аеробної спрямованості найбільш надійною є динаміка фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію гіпоксичного стимулу. Підвищення чутливості характеристик реактивності зовнішнього дихання (VE84, ?VE40 та ін.) на зазначений стимул у діапазоні 36--73 % указує на аеробну спрямованість мікроциклу. Тренувальний ефект мікроциклів анаеробної гліколітичної спрямованості найповніше відображає динаміку фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію гіпоксичного і робочого стимулів. Зниження чутливості характеристик реактивності зовнішнього дихання (VE84, ФП84 та ін.) на гіпоксичну стимуляцію в діапазоні 48--77 % і показників реактивності центральної гемодинаміки (ЧСС84, KДА ЧСС та ін.) на 6--49 % указує на анаеробну гліколітичну спрямованість мікроциклу. Тренувальний ефект мікроциклів анаеробної алактатної спрямованості відображає динаміка фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію гіперкапнічного стимулу з урахуванням динаміки робочого стимулу. Виражене підвищення характеристик реактивності (ДVE/ДPACO2, KДА ЧСС, ?VE50 та ін.) на 68--105 % і більше указує на анаеробну алактатну спрямованість мікроциклу.

7. Визначені оптимальні межі застосування односпрямованих занять у процесі мікроциклів переважно аеробної, анаеробної гліколітичної та анаеробної алактатної спрямованості. Для занять аеробної спрямованості специфічність тренувального ефекту підтримується протягом п'яти і більше занять, для занять анаеробної гліколітичної спрямованості - трьох, чотирьох, для занять анаеробної алактатної спрямованості - одного - трьох.

Виявлено, що характер змін реактивності кардіореспіраторної системи залежить від обсягів навантажень швидкісної спрямованості. Чим він більший під час виконання програми мікроциклів, тим більший рівень фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію СО₂-Н⁺. Показники фізіологічної реактивності кардіореспіраторної системи на дію СО₂-Н⁺-стимулу виявляли індивідуальні розбіжності і при середніх значеннях рівня легеневої вентиляції при Р_АСО₂ 50 мм рт. ст. () коливалися в межах від 12,62 ± 0,71 до 26,09 ± 0,77 л·хв-¹, для частоти серцевих скорочень (ЧСС₅₀) -- від 67,26 ± 2,03 до 82,46 ± 1,5 уд·хв-¹, а також для прояву дихальної аритмії серцевого ритму (КДА₅₀) -- від 4,32 ± 0,42 до 19,62 ± 4,01 %. Використання вправ аеробної спрямованості обумовлює зниження реактивності на вказаний стимул.

8. Ефективне вирішення завдань силової підготовки кваліфікованих плавців може бути забезпечене за комплексного врахування всіх складових, відповідальних за ефективність тренувального процесу: раціональний підбір спеціальних тренажерів і обладнання; застосування вправ, які забезпечують вплив на м'язи, відповідно до спрямування специфічних вимог змагальної діяльності; відповідне планування основних компонентів навантажень - режиму роботи м'язів під час виконання окремих вправ, величини опорних реакцій, темпу рухів, термінів виконання окремих вправ, термінів і характеру пауз між підходами, кількості повторень у занятті.

9. Експериментально визначено, що введення перед тренуванням у воді заняття на суші з різною величиною і переважною спрямованістю навантажень силового характеру чинить різні впливи на характер протікання відновних процесів плавців, а також визначає особливості планування наступних тренувальних програм. У період післядії різних суміщень навантажень достовірно погіршуються показники прояву максимальної сили (р<0,01); можливість реалізації силового потенціалу до умов плавання (р<0,01); швидкісні можливості (р<0,01); витривалість під час роботи анаеробного (р<0,01) і аеробного характеру (р<0,05). Суттєво знижені також просторово-часові і динамічні параметри техніки рухів; щільність гребкових рухів (р<0,01); величина опорних реакцій (р<0,01); темп рухів (р<0,05); середня швидкість центру маси кисті у циклі (р<0,01).

Виділяють дві групи таких суміщень занять. До першої групи відносять сполучення занять, спрямованих на максимальну мобілізацію діяльності функціональних систем організму спортсмена, яке супроводжується суттєвим зниженням працездатності, компенсаторними змінами у структурі рухів, що викликає прояв помилок у техніці рухів як наслідок прогресуючого стомлення. Це сприяє створенню особливого класу сенсорних реакцій - корекції стомлених рухів, які стійко закріплюються в результаті багаторазових повторень і стають ознакою рухів у змагальній діяльності.

Суміщені програми занять другої групи викликають часткове зниження працездатності, яке проявляється в суттєвих змінах лише окремих її показників. У результаті їх виконання зміни в техніці рухів обумовлені пошуком чи реалізацією оптимальних варіантів використання рухового потенціалу. Найефективнішим є використання суміщеного розвитку рухових якостей плавців із застосуванням програм на суші й у воді, в яких поєднані різні за величиною і спрямованістю навантаження, що супроводжуються виконанням спеціальних вправ, спрямованих на корекцію техніки рухів. Оптимізація процесу підготовки з урахуванням цих вимог дозволяє підвищити його ефективність з одночасним зростанням рухового потенціалу, що відповідає характеристикам змагальної діяльності.

10. Серед факторів, які визначають удосконалення методики тренування висококваліфікованих спортсменів, слід виділити вимоги до розвитку гнучкості та рухливості у суглобах, до яких кожен із способів плавання висуває специфічні вимоги. Між ступенем покращення спортивних досягнень і збільшенням рухливості у суглобах і хребті, які несуть основне навантаження в кожному способі плавання, існує позитивна залежність.

Результати досліджень свідчать про різні рівні реалізації рухливості в суглобах, що необхідно враховувати під час підбору і дозування вправ для розвитку гнучкості у суглобах і хребті плавців. Визначено, що при послідовному виконанні вправ, спрямованих на розвиток силових якостей і гнучкості, рухливість у плечових суглобах зменшується в діапазоні 3,94^о-6,52^о вихідного рівня (р<0,01) і може досягати 59,181,25 % (р<0,05) до завершення виконання програми заняття.

У випадку застосування вправ, що забезпечують суміщений (одночасний) прояв силових якостей і гнучкості відбувається значне (на 6,95^о) і достовірне (р<0,05) збільшення рухливості. Подальше застосування суміщеного розвитку силових якостей і гнучкості збільшує амплітуду рухів і рухливість в суглобах вище вихідного рівня на 10,36^о (29, 39 1, 16 %, р<0,01).

11. Планування відновних і стимулюючих працездатність процедур необхідно пов'язувати з конкретними завданнями, поставленими в процесі підготовки спортсменів. Ці засоби можуть бути застосовані на трьох рівнях: етапному, поточному та оперативному. Етапний рівень забезпечує нормалізацію функціонального стану спортсменів, якнайшвидшого фізичного і психічного відновлення після виконання програм тренувальних мікроциклів, які завершуються відповідальними змаганнями, особливо напружених етапів і періодів підготовки. Відновні заходи використовуються комплексно із застосуванням педагогічних, психологічних та медико-біологічних факторів, органічно поєднаних у програмах відновних мікроциклів. Поточний рівень застосування відновних і стимулюючих засобів спрямовується на оптимізацію стану організму спортсмена під час виконання програм мезо- і мікроциклів, окремих занять. Процедури носять локальний характер, органічно пов'язаний з величиною і характером тренувальних навантажень. Оперативний рівень передбачає застосування стимулюючих і відновних засобів, термінове стимулювання працездатності чи прискорення її відновлення з метою успішного виконання програми одного заняття, комплексу тренувальних вправ, проявів високої працездатності в окремому старті. Найбільш ефективним є застосування засобів вибіркового впливу, що підвищує можливості їх оперативного використання в обмежених у часі умовах тренувальних занять чи змагань.

12. У результаті досліджень здобуто нові знання, що істотно розширюють теоретико-методичні основи управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки й обґрунтовують шляхи їх подальшого удосконалення на основі:

- методологічних підходів до адаптації фундаментальних знань у галузі управління тренувальним процесом у спорті вищих досягнень плавців і велосипедистів;

- визначення загальних закономірностей управління терміновими і довгостроковими реакціями адаптації спортсменів, які передбачають можливість використання тренувальних програм і компонентів навантажень для управління розвитком якостей і здатностей, що визначають рівень спортивних досягнень;

- визначення особливостей адаптаційних реакцій структури рухових дій унаслідок тренувальних навантажень занять і мікроциклів різної переважної спрямованості;

- прикладних аспектів управління навчально-тренувальним процесом у циклічних видах спорту (плавання, велоспорт) шляхом використання технології комплексного контролю, адаптованої до специфічних умов тренувального процесу та вимог управління на різних етапах підготовки спортсменів;

- застосування факторів і умов, що підвищують ефективність тренувальної і змагальної діяльності.

13. Розроблені концептуальні положення олімпійської підготовки національних команд, їх найближчого і віддаленого резерву, формування основних організаційних і теоретико-методичних положень дозволили визначити шляхи створення принципово нової системи, яка передбачає раціональну її побудову та перехід на якісно новий рівень функціонування шляхом реорганізації діяльності діючих структур через механізм удосконалення нормативних і методичних положень про їхню діяльність.

14. Результати дослідження проблеми управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки, отримані на основі розробленої методології, можуть бути використані в тренувальному процесі в інших видах спорту, які потребують поєднання різних сторін підготовки і які формують цілісну змагальну діяльність, а також в теорії спортивного тренування при підготовці фахівців та підвищенні кваліфікації спеціалістів у вищих навчальних закладах фізичної культури і спорту. Викладені в дослідженні практичні підходи і методи обумовлюють перспективні шляхи реалізації концептуальних положень нашої роботи, які дають підставу для подальшого удосконалення системи підготовки спортсменів високого класу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Шкребтій Ю.М. Перспективи удосконалення діючої в Україні системи фізичної культури і спорту // Теорія і практика фізичного виховання. Донецьк. - 2004. - № 2. - С. 54 - 62.

2. Шкребтій Ю.М. Напрями реформування системи фізичної культури і спорту в Україні // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. праць. Київ. - 2004. - № 4. - С. 5 - 10.

3. Шкребтій Ю.М. Спортивне законодавство зарубіжних країн і перспективи удосконалення системи фізичної культури і спорту в Україні // Теорія і методика фізичного виховання. - Харків. - 2005. -- № 1. - С. 2 - 7.

4. Шкребтий Ю.М. Внетренировочные и внесоревновательные факторы в системе подготовки пловцов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. трудов. - Харьков. - 2005. - № 1 - С. 48 - 67.

5. Шкребтій Ю.М. Управління тренувальними і змагальними навантаженнями в умовах інтенсифікації процесу підготовки спортсменів // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - Київ. - 2005. - №1. - С. 65 - 68.

6. Шкребтій Ю.М. Організаційне і програмно-нормативне забезпечення олімпійської підготовки // Молода спортивна наука: Зб. наук. праць. - Львів. - 2005. - Т.3. - С.177 - 185.

7. Шкребтий Ю.М. Правовое и нормативно-методическое обеспечение олимпийской подготовки // Наука в олимпийском спорте. - 2005. - № 1. - С. 135 - 139.

8. Шкребтий Ю.М. Направления совершенствования методики спортивной тренировки на этапе подготовки к высшим достижениям // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. труд. - Харьков. - 2005. - № 2. - С. 37 - 44.

9. Шкребтий Ю.М. Возможности использования тренировочных и соревновательных нагрузок для развития качеств и способностей спортсменов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків. - 2005. - № 3. - С. 83 - 91.

10. Шкребтій Ю.М. Розподіл параметрів тренувальних і змагальних навантажень висококваліфікованих плавців протягом року // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків. - 2005. - №4. - С. 52 - 58.

11. Шкребтий Ю.М. Использование микроциклов с различной динамикой нагрузок в процессе подготовки спортсменов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків. - 2005. - №5. - С. 86 - 94.

12. Шкребтій Ю.М. Планування мікроциклів різної переважної спрямованості в тренуванні плавців // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків. - 2005. - № 6. - С. 68 - 76.

13. Шкребтій Ю.М. Побудова програм, спрямованих на розвиток силових якостей і гнучкості у кваліфікованих плавців // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків. - 2005. - №7. - С. 60 - 66.

14. Шкребтій Ю.М. Стан і напрямки удосконалення олімпійської підготовки в Україні // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків. - 2005. - № 8. - С. 80 - 88.

15. Шкребтій Ю.М. Фізичне виховання і дитячий спорт в системі шкільної освіти України // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків. - 2005. - № 10. - С. 246 - 249.

16. Шкребтій Ю.М. Ефективність суміжного розвитку силових можливостей і рухових якостей у кваліфікованих плавців // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків. - 2005. - №13. - С. 31 - 40.

17. Шкребтій Ю.М. Планування тренувальних і змагальних навантажень в підготовці спортсменів високого класу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць. - Харків. - 2006. - №5. - С. 121 - 140.

Статті

18. Платонов В.Н., Черняев Э.Г., Шкребтий Ю.М. Спринтерское плавание - проблемы, перспективы // Научно-спортивный вестник. - 1981. - № 1. - С. 60 - 69. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі і систематизації інформації, її узагальненні та формуванні висновків.

19. Платонов В.Н., Шкребтий Ю.М., Голец В.И. Восстановительные средства в спортивной тренировке // Научно-спортивный вестник. - 1981. - № 6. - С. 17 - 22. Дисертантом особисто проведені дослідження, обробка, систематизація і узагальнення їх результатів.

20. Шкребтий Ю.М. Некоторые направления оптимизации методики спортивной тренировки на этапе подготовки к высшим достижениям // Объективизация методики управления параметрами тренировочных нагрузок. - Киев: КГИФК, 1983. - С. 5 - 29.

21. Шкребтий Ю.М., Осадчий В.П., Беспалов Ю.Ф., Голец В.И. Объективизация методики управления параметрами тренировочных нагрузок. - Киев: КГИФК, 1983. - С. 65 - 78. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, їх аналізі, обробці, узагальненні та формулюванні висновків.

22. Шкребтий Ю.М., Данильченко Б.В. Управление реакциями спортсменов высокой квалификации в ударных микроциклах // Сб. научн. трудов: Управление процессом адаптации организма спортсменов высокой квалификации. Сб. научн. трудов: Киев, 1992. - С. 92 - 102. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, їх аналізі, обробці, узагальненні та формулюванні висновків.

23. Шкребтій Ю.М. Стан та напрями удосконалення системи фізичного виховання молоді // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2005. - № 1. - С. 13

27. Шкребтий Ю.М. Большие тренировочные нагрузки при совершенствовании физической подготовлености спортсменов высокого класа // Тез. докл. науч.-метод. конф. “Научно-методические основы подготовки спортсменов высокого класса”. - Киев, 1980. - С. 83 - 84.

28. Шкребтий Ю.М., Ищенко О.В. Планирование тренировочных нагрузок при двух занятиях в течение дня с применением некоторых средств реабилитации // Тез. докл. науч.-метод. конф. “Научно-методические основы подготовки спортсменов высокого класса”. - Киев, 1980. - С. 85 - 86. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

29. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С. Использование средств ускоренного восстановления в тренировке пловцов-спринтеров // Тез. докл. науч. конф. “Физиологические механизмы физической и умственной работоспособности при спортивной и трудовой деятельности”. - Львов, 1981. - С. 77 - 79. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

30. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С., Голец В.И., Моногаров С.В. Комплексное сочетание тренировочных нагрузок и восстановительных средств в циклических видах спорта // Тез. докл. науч. конф. “Физиологические механизмы физической и умственной работоспособности при спортивной и трудовой деятельности”. - Львов, 1981. - С. 237-238. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

31. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С. Использование современных средств восстановления в тренировке пловцов-спринтеров // Всесоюз. науч. симпозиум “Современные средства и методы восстановления работоспособности спортсменов”. - Москва, 1982. - С.122 - 123. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

32. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С. Планирование скоростно-силовых упражнений и средств предварительной стимуляции работоспособности при тренировке пловцов // Научные основы многолетнего планирования тренировочного процесса и подготовка олимпийского резерва. - Днепропетровск, 1983. - С. 220 - 223. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

33. Шкребтий Ю.М., Ефимов А.А., Комоцкий В.Н., Красюк С.А. Динамика специальной работоспособности пловцов спринтеров во время тренировок в горах и последующей подготовки на равнине // Респ. науч.-практ. конф. “Научно-педагогические проблемы физической культуры в свете основных направлений перестройки высшего и среднего образования в республике”. - Ивано-Франковск, 1988. - С. 263 - 264. Особистий внесок здобувача полягає у формуванні проблеми, здійсненні досліджень, узагальненні результатів та формулюванні висновків.

34. Шкребтий Ю.М. Управление адаптационными реакциями спортсменов при реализации программ микроциклов // Тез. докл. междунар. науч. конгр. “Современный олимпийский спорт”. - Киев, 1993. - С. 232 - 233.

35. Шкребтий Ю.М. Управление параметрами тренировочных и соревновательных нагрузок в условиях интенсификации процесса подготовки спортсменов // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: VII Межд. науч. конгр. - 2003. - Т. 3. - С. 256 - 257.

36. Шкребтий Ю.М. Адаптационные реакции спортсменов при реализации программ микроциклов // Современный олимпийский спорт и спорт для всех. VIII Межд. науч. конгр. - Алматы. - 2004. - Т.2. - С. 262 - 264.

37. Шкребтій Ю.М. Про удосконалення олімпійської підготовки в Україні // Матеріали ІХ Міжн. олімпійського конгр. “Олімпійський спорт і спорт для всіх”. - Київ, 2005. - С. 445.

38. Шкребтий Ю.М., Имас Є.В., Мичуда Ю.П. Совершенствование правового и нормативно-методического обеспечения олимпийского спорта в Украине // Матеріали ІХ міжн. олімпійського конгр. “Олімпійський спорт і спорт для всіх”. - Київ, 2005. - 64 с. Особистий внесок здобувача полягає у розробці концептуальних засад, а в подальшому Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації" та нової редакції Закону України "Про фізичну культуру і спорт".

39. Объективизация методики управления параметрами тренировочных нагрузок: Сб. науч. тр. /Под ред. Ю.М. Шкребтия - К.: КГИФК, 1983. - 128 с.

40. Шкребтий Ю.М., Данильченко Б.В., Беспалов Ю.Ф., Лисенко Г.И. Особенности планирования тренировочного процесса квалифицированных пловцов с учетом различных вариантов построения тренировочных занятий на суше и в воде. - К.: КГИФК, 1988 - 46 с. Особистий внесок автора полягає в розробці засобів та методики їх використання для підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності спортсменів.

41. Шкребтий Ю.М., Литвиненко Т.С., Беспалов Ю.Ф., Голец В.И. Методические рекомендации по использованию дополнительных тренировочных средств в подготовке квалифицированных пловцов. - Киев: КГИФК, 1988 - 35 с. Особистий внесок автора полягає в розробці засобів та методики їх використання для підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності спортсменів.

42. Платонов В.Н., Шкребтий Ю.М. Построение программ микроциклов // Плавание: Учебник для студентов вузов физ. воспитания и спорта / Под ред. В.Н.Платонова. - Киев. - Олимпийская литература, 2000. - Гл. 19. - С. 287 - 306. Здобувачем викладено розділ у підручнику.

43. Шкребтий Ю.М. Олимпийские конгрессы // Энциклопедия олимпийского спорта. - Киев: Олимпийская литература, 2004. - Т .3, гл. 6. - С. 607 - 612.

44. Шкребтий Ю.М. Виды спорта в программе игр Олимпиад. Плавание. // Энциклопедия олимпийского спорта. - Киев: Олимпийская литература, 2004. - Т. 3, гл. 1 - 3. - С. 312 - 352.

АНОТАЦІЇ

Шкребтий Юрий Матвеевич. Управление тренировочными и соревновательными нагрузками спортсменов высокого класса в условиях интенсификации процесса подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена проблеме управления тренировочными и соревновательными нагрузками спортсменов высокого класса.

В результате проведенных исследований разработано новое научное направление, сущность которого состоит в теоретическом и экспериментальном исследовании закономерностей и тенденций в методике управления тренировочными и соревновательными нагрузками спортсменов высокого класса, систематизации имеющихся знаний в этой области с его уточнением, расширением и преобразованием.

Впервые изучены особенности адаптационных реакций структуры двигательных действий спортсменов под влиянием тренировочных нагрузок и микроциклов различной преимущественной направленности, а также разработаны комплексы средств, корректирующих нарушения техники движений. Предложена система использования педагогических и физиотерапевтических средств с целью управления восстановительными процессами спортсменов высокой квалификации. Сформулированные в работе выводы являются концептуальными и формируют принципы дальнейшего совершенствования подходов управления подготовкой спортсменов в различных видах спорта.

Результаты исследований отражены в 44 публикациях.

Ключевые слова: пловцы, велосипедисты, планирование тренировочных нагрузок, соревновательные нагрузки, микроцикл, силовые возможности, скоростные возможности, выносливость, гибкость, совмещенное развитие качеств, восстановительные средства, олимпийская подготовка.

Шкребтій Юрій Матвійович. Управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу в умовах інтенсифікації процесу підготовки - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу. Розкриті теоретичні, методичні та практичні компоненти системи управління такими навантаженнями, визначені дискусійні положення, обумовлені перспективи подальшого удосконалення системи олімпійської підготовки, а також шляхи практичного використання результатів досліджень у навчально-тренувальному процесі.

У результаті проведених досліджень розроблений новий науковий напрямок, сутність якого полягає у теоретичному і експериментальному дослідженні закономірностей і тенденцій у методиці управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів високого класу, систематизації наявного знання в цій області з його уточненням, розширенням і перетворенням.

Визначені загальні закономірності управління терміновими реакціями адаптації спортсменів високої кваліфікації протягом дня, а також можливості застосування різних програм і компонентів навантажень для управління розвитком якостей, які визначають рівень спортивних досягнень.

Сформульовані в роботі висновки є концептуальними та формують принципи подальшого удосконалення управління підготовкою спортсменів в інших видах спорту.

Результати досліджень відображені у 44 публікаціях.

Ключові слова: плавці, велосипедисти, планування тренувальних навантажень, змагальні навантаження, мікроцикл, силові можливості, швидкісні можливості, витривалість, гнучкість, суміщений розвиток якостей, відновні засоби, олімпійська підготовка.

Shkrebtiy Juriy Matviyovych. Training and competition load management for elite athletes under conditions of preparation system intensification. -Manuscript.

Thesis for obtaining Doctorate Degree in physical education and sport in speciality 24.00.01 - Olympic and Professional Sport - National University of Physical Education and Sport of Ukraine.

The thesis is devoted to the problem of training and competition load management for elite athletes. Theoretical, methodical and practical components of management system concerning control over these loads have been presented; debatable provisions have been determined; prospects for further improvement of the Olympic preparation system and the ways of practical employment of research results in educational and training process have been specified.

A new scientific trend has resulted from the carried out investigations, the essence of this trend being in theoretical and experimental study of regularities and tendencies in methods of training and competition load management for elite athletes, systematization of available knowledge, its specification, extension and transformation.

In terms of literary sources analysis and generalization of athlete training experience over cyclic sports, the ways of solving the problem of management of elite athletes' training and competition loads in the setting of preparation course intensification have been developed.

The research has shown that the main component of theoretical-methodical grounds of management of training and competition loads is a particularity of competition activity which is considered as a system-establishing factor in organization of instructional process.

It has been ascertained that withholding the result of training and competition activity at progressing growth of fatigue processes is connected with the formation of specific adaptive responses which are exposed through significant variations of key parameters in the structure of motions and associated demonstrations of motor abilities.

For the first time there have been studied the regularities that define scheduling the components of loads in various structural makings of training process; the concepts as for building the training sessions, in which the loads directed at simultaneous development of motor abilities at elite athletes are used, have been substantiated.

The mechanism of management of recovering processes at elite athletes with complex application of routine means has been shown; also, the methods of using the tools to stimulate the elite athletes' competence prior to their crucial participation have been developed and experimentally tested.