Стратегія розвитку туристичних регіонів

Поморське воєводство, як територія нашого дослідження, займає третє місце в Польщі за кількістю обслуговуваних туристів та друге - за кількістю закладів розміщення туристів, а разом з Західнопоморським воєводством є лідером за цими показниками, забезпечуючи 20 % всього обсягу туристичних потоків Польщі.

Зазначимо, що території східної Польщі, які є периферійними регіонами ЄС, мають непогані умови для розвитку туризму. Однією з перспективних форм співпраці, зокрема і у сфері туризму, для таких прикордонних регіонів є єврорегіони. Саме туризм може стати однією з підойм соціально-економічного розвитку цих територій, а також одним із головних елементів співпраці ЄС із державами Східної Європи (Україною, Білоруссю, Росією та ін.).

У четвертому розділі "Проблеми соціально-економічного розвитку туристичних регіонів" досліджуються політичні, організаційно-економічні та екологічні проблеми розвитку приморських, курортно-туристичних та транскордонних туристичних регіонів; окреслюються проблеми розвитку транскордонної співпраці в сфері туризму та проблеми розвитку і територіальної організації інфраструктури туристичних регіонів.

У роботі зазначається, що у сучасних умовах підвищення ефективності функціонування господарського комплексу регіонів Польщі є важливим напрямом прискорення економічного та соціального розвитку країни. Це можливо здійснити лише на основі раціонального використання їх природного, екологічного, виробничого, кадрового, ресурсного, курортно-рекреаційного та туристичного потенціалу.

Багатий курортно-рекреаційний і туристичний потенціал Польщі створює значні передумови для формування високорозвиненого та рентабельного курортно-рекреаційного господарства, особливо в курортно-туристичних регіонах, серед яких вагоме місце займають приморські регіони.

До найбільш вагомих чинників, які формують процес розвитку туристичних регіонів, віднесені: зовнішнє оточення, господарська (економічна) ситуація, розвиток функціональних інститутів держави, формування політичної системи, наявність політичної культури. Встановлено, що якщо зовнішня небезпека в різних країнах переважно погіршує перспективи економічного розвитку, зокрема у сфері торгівлі, зарубіжних інвестицій, то в польських умовах спостерігається зворотна тенденція: зовнішня загроза обумовлює в суспільстві високий рівень консолідації.

У роботі встановлено, що розвиток приморських міст підпорядковується тим самим законам, що і розвиток міст загалом. Їх суть полягає в тому, що суспільно-політичні й соціально-економічні основи розвитку міст повинні забезпечувати основні цінності суспільного життя. Окреслено проблеми розвитку приморських міст при намаганні дотримуватись ними таких важливих принципів розвитку, як локальності, автономії, демократії, ефективності, рівноваги, тривалості

Водночас ефективний розвиток польських курортів гальмує ряд чинників, а саме: ліквідація Курортного інституту, відсутність центрального туристичного інформаційного бюро у Варшаві, інформаційних і агентських бюро на регіональних курортах, недосконала законодавча та нормативно-правова база щодо розвитку курортів, курортних територій і курортно-туристичних регіонів.

Акцентується увага на соціально-економічних проблемах розвитку курортно-туристичних регіонів, спричинених, зокрема, природними факторами (наприклад, кліматичними умовами), що обумовлюють неефективне використання більшості об'єктів й низький рівень їх завантаженості, наявність великої кількості сезонних закладів. Окреслюється низка проблем, пов'язаних з недосконалістю правового поля функціонування курортів в Польщі і в Україні. Доведено, що як у Польщі, так і в Україні протягом останніх років не завжди спостерігаються позитивні тенденції розвитку курортно-туристичних регіонів, що свідчить про необхідність консолідації зусиль уряду, бізнесу та науковців для спільного пошуку засобів подолання існуючих проблем розвитку регіонів.

Особлива увага автором приділена специфічним чинникам екологічного характеру, які обумовлюють деградацію регіонів, серед яких найсуттєвішими, зокрема для приморських туристичних регіонів, слід вважати: забруднення морської акваторії скидами морського транспорту і бурових платформ; погіршення якості навколишнього середовища; хаотична та безконтрольна забудова; розвиток видів економічної діяльності, що суперечать вимогам курортної медицини; відсутність міської каналізації та систем очищення стоків, утилізації побутових відходів; екологічно некоректна поведінка відпочивальників; недотримання правових норм охорони довкілля; недостатня результативність санкцій за екологічні порушення тощо. туризм транскордонний євроінтеграція маркетинг

Багаторічні дослідження проблем організаційно-економічного забезпечення реалізації стратегії розвитку транскордонних туристичних регіонів показали, що значна частка невирішених проблем пов'язана з неузгодженістю дій міжнародних інституцій розвитку транскордонного співробітництва, які мають складну структуру. У роботі проаналізовані відповідні структурні підрозділи таких провідних міжнародних інституцій розвитку транскордонного співробітництва як Рада Європи, Європейський Союз та інших, і окреслені цілі й особливості їх функціонування. Виявлено: діяльність цих інституцій на сучасному етапі побудована таким чином, що туристичні регіони в структурі єврорегіонів функціонують відповідно до принципів транскордонного співробітництва. Цьому сприяють й особливості структури управління єврорегіонів. Розкрито ряд переваг єврорегіонів як туристичних регіонів, які пов'язані, передусім, з можливостями прикордонного обміну та наявністю прикордонної інфраструктури, а також перешкод, викликаних митними та візовими формальностями і створенням нерівноправних умов для туристичного обміну стосовно громадян сусідніх країн - не членів ЄС. У цьому контексті важливою проблемою є практична відсутність нормативно-правової бази розвитку єврорегіонів як туристичних регіонів. Здійснений аналіз діяльності єврорегіонів, у тому числі за участю областей України, дозволив виявити, що загалом ці утворення сприяють розвитку співпраці між органами влади, проте органи управління нижчих ланок, а також місцеві громади фактично вилучені з системи транскордонного співробітництва.

У п'ятому розділі "Розробка стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів" сформовано вимоги до розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів; окреслюються особливості розробки стратегій соціально-економічного розвитку приморських регіонів; розкривається специфіка формування стратегій розвитку курортно-туристичних регіонів; окреслюються особливості розробки стратегії розвитку єврорегіонів як організаційної форми туристичних регіонів; формуються пропозиції щодо перспектив розвитку транскордонного співробітництва туристичних регіонів.

Протягом останніх десятиріч окреслились важливі тенденції формування соціально-економічного середовища Європи і світу, які у найближчій перспективі визначатимуть зміни у сфері туризму: зміщення центрів економічної активності не лише в глобальному, а й у регіональному масштабах, яке відбувалося і, очевидно, відбуватиметься в найближчій перспективі; формування стійкої тенденції старіння населення, яка вимагатиме нових організаційних методів туристичної діяльності; активізація впровадження нових технологій в життєдіяльність населення, що трансформувало спосіб життя; зростання навантаження на навколишнє середовище; поява нових глобальних туристичних структур тощо.

У дисертації сформовано ряд вимог до розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів, серед яких: обов'язкове врахування Глобального етичного кодексу туризму, який був прийнятий Генеральною асамблеєю ЮНВТО в 1999 р. і затверджений спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у 2001 р.; обов'язкове врахування міжнародних стандартів звітності в туристичній діяльності, які встановлені ЮНВТО; використання статистики по туризму, яку надає ЮНВТО, для здійснення порівнянь розвитку сфери туризму в різних країнах і регіонах.

Виходячи з узагальнення наукових підходів польських та українських вчених щодо формування стратегії розвитку туристичних регіонів, автор запропонував наступні стратегії розвитку локальних і регіональних туристичних утворень:

- кардинальної зміни (з'ясування причин кризи і пошук заходів підтримки оздоровниці; залучення інвестицій у розвиток курорту; перепрофілювання оздоровниці);

- збереження зростання (підтримка необхідних темпів зростання за несприятливих зовнішніх умов; залучення відпочиваючих шляхом введення нових послуг (медичних і анімаційних);

- досягнутого зростання (утримання досягнутого рівня у випадку, коли курорт має в своєму розпорядженні лише обмежений набір нового продукту і нездатний перепрофілювати його на новий ринок);

- вибіркового зростання (орієнтація курорту на певний сегмент ринку).

При розробці стратегії розвитку туристичного регіону необхідно передбачати визначення відповідних типів (моделей) розвитку; встановлення пріоритету територій і місць розвитку; визначення обсягів фінансування; окреслення рамок розподілу ресурсів.

З огляду на виявлену специфіку функціонування приморських туристичних регіонів розроблено методологічні принципи формування стратегії їх подальшого розвитку. Розробка стратегії розвитку приморського регіону (на прикладі Польщі) включає: аналіз соціально-економічного стану приморського регіону, що виявляє перспективи його розвитку; ініціювання спільної роботи щодо планування розвитку регіону; стимулювання локальних громад, об'єднань за інтересами, громадських організацій та інших регіональних учасників до спільної діяльності щодо розвитку регіону; інституціоналізацію робіт щодо планування господарського, суспільного, екологічного і глобального розвитку; операційну програму розвитку приморського регіону; надання консультаційної допомоги зацікавленим підприємствам і організаціям з питань доступу і використання можливостей державних і міжнародних фондів підтримки; оформлення і затвердження необхідної документації організацій і підприємств відповідно до затвердженого плану заходів та їх фінансування; рекламну підтримка та створення привабливого іміджу регіону.

Заходи, які реалізовувались на території Поморського воєводства Польщі, було розподілено між програмами чотирьох рівнів: програми, що відповідають пріоритетам стратегії регіонального розвитку, у створенні яких першість належала локальним співтовариствам: (Поморська програма підвищення кваліфікації кадрів); програми, які реалізовані через Міністерство праці воєводства (Програма Леонардо да Вінчі); програми, що підтримують розвиток малого і середнього бізнесу (програма горизонтальної підтримки MSP PHARE 2001; Міжнародна програма SALМON); програми розвитку сільських територій (програма активізації сільських територій Світового банку; програма розвитку людських ресурсів на сільських територіях; програми Європейської Співдружності SAPARD, ISPA).

З метою поліпшення управління та координації діяльності курортних гмін у Польщі створена господарська палата "Польські курорти", аналіз досвіду функціонування якої показує, що в існуючих умовах актуальним є активізація роботи палати у таких напрямках як: організація конгресів і конференцій з проблем розвитку курортів; створення власних видавництв; координація діяльності курортів; участь у законотворчій діяльності; проведення рекламно-інформаційних заходів з метою популяризації курортів; співпраця з міжнародними організаціями (рис. 4).

У роботі зазначено, що з метою підвищення ефективності функціонування курортів доцільно розробити концепцію їх розвитку, основними елементами якої є: концепція розвитку підприємництва (нові продукти курортного лікування, новітні курси лікування); фінансова концепція (розробка бізнес-планів розвитку курорту, визначення джерел фінансування); концепція управління (розробка стратегії менеджменту та заходів щодо підготовки управлінських кадрів); концепція маркетингу (аналіз інформації про лікувальні послуги, розробка та реалізація стратегії маркетингу, формування робочої групи маркетингу на курорті).

Рис. 4. Напрями діяльності палати "Польські курорти"

Формування стратегії розвитку курортно-туристичних регіонів передбачає наступні організаційно-економічні заходи: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з питань діяльності курортів, курортних гмін та курортно-туристичних регіонів; розширення асортименту та кількості курортно-туристичної продукції; активне впровадження методів менеджменту та маркетингу на курортах; створення союзу польських курортів; організацію рекламної кампанії курортно-туристичних регіонів.

Встановлено, що надзвичайно важливим і позитивним фактором для розробки стратегії розвитку єврорегіонів, як організаційної форми туристичних регіонів, є наявність сформованої організаційної структури. Аргументується, що туристична діяльність сприятиме прискоренню соціально-економічного розвитку єврорегіонів, активізує реалізацію заходів в сфері охорони навколишнього природного середовища. Розроблення науково обґрунтованих стратегій соціально-економічного розвитку єврорегіонів, як організаційних форм туристичних регіонів, вимагає об'єднання зусиль науковців різних країн для проведення спільних наукових досліджень і створення спільних стратегічних документів, виконання яких принесло б вигоду кожній з країн-учасниць єврорегіонів. Це дозволить зробити стратегічні документи розвитку єврорегіонів більш дієвими та краще координувати, зокрема і туристичну діяльність не тільки в межах безпосередньо єврорегіонів, але й на всьому європейському економічному просторі. Обґрунтовано, що існуючі та нові програми розвитку туристичних регіонів мають стати ядром у розбудові нових транскордонних відносин, які виникли внаслідок розширенням кордонів ЄС.

Висновки

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. У дисертаційній роботі сформовано і розвинено новий напрямок дослідження туристичних регіонів, особливості якого полягають, по-перше, в окресленні теоретико-методологічних основ дослідження на основі застосування міждисциплінарного підходу через призму науки "розвиток продуктивних сил і регіональна економіка"; по-друге, в наявності низки авторських елементів новизни в складі цих основ (уточнено поняття "туристичний регіон", "туристичний продукт"; виявлені специфічні особливості прояву економічних законів в сфері туризму тощо).

В основі виникнення різноманітних підходів до визначення поняття "туристичний регіон" та до їх вивчення як об'єкту дослідження лежить селективний відбір туристичних ознак, характерних для конкретного регіону. Уточнення ознак туристичних регіонів як конкретних об'єктів дослідження науки "розвиток продуктивних сил і регіональна економіка" здійснюється на основі запропонованої класифікації туристичних регіонів, яка враховує специфічну суть і особливості кожного туристичного регіону.

2. Аналіз стану та прогнозування перспектив розвитку туристичних регіонів, розробка заходів, спрямованих на поліпшення їх функціонування, повинні здійснюватися з врахування загальних законів економічної науки (закони попиту і пропозиції, закони Госсена і Енгеля тощо), які мають специфічний прояв в сфері туризму. При здійсненні дослідження особлива увага приділена врахуванню просторових особливостей туристичної діяльності та розміщення туристичних ресурсів. В процесі дослідження апробовано закони просторового розташування та взаємодії різних соціальних і економічних явищ в сфері туризму, що дозволило виявити їх активну роль в туристичному регіонотворенні.

3. Проаналізовано і узагальнено фактори, що гальмують сталий розвиток туризму в регіонах Польщі і України, зокрема недостатній рівень використання наявних ресурсів; низький рівень розвитку туристичної інфраструктури; недостатньо розвинена транспортна мережа регіонів. Встановлено, що серед соціально-економічних чинників, які впливають на збільшення масштабів регіонального туризму, важливе місце належить таким факторам, як підвищення рівня освіти, культури, естетичних потреб населення тощо. Проведена класифікація чинників розвитку туристичних регіонів, які поділено на зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні). Особлива увага приділена таким внутрішнім факторам розвитку туризму в регіонах, як екстенсивні, інтенсивні й стримуючі (негативні), які, насамперед, стосуються активно-туристичних і розвинених туристичних регіонів.

4. Розкрита суть і роль туристичного районування. На основі дослідження регіонів Польщі та України запропонована класифікація активно-туристичних і розвинених туристичних регіонів (внутрішньорегіональні локальні територіальні туристичні утворення, регіони державного рівня та регіони міждержавного рівня), яка базується на системному підході та врахуванні низки ознак, а саме: географічного положення регіону; ієрархічного рівня, на якому отримала розвиток туристична діяльність; наявність туристичної діяльності, яка приносить дохід; поширеності туристичної ознаки тощо. Ця класифікація може бути використана при розробці стратегій розвитку туристичних регіонів, виявленні найважливіших особливостей окремих туристичних регіонів, проблем їх розвитку та формуванні комплексу заходів, спрямованих на подолання таких проблем.

5. Сформована і апробована методика дослідження, в структурі якої виділяються наступні блоки методів: сукупність методів для дослідження особливостей формування ринку та підприємництва в сфері туризму, зокрема використання маркетингової концепції курортів; низка методів для виявлення рівня задоволеності споживачів якістю наданих курортно-рекреаційних послуг, зокрема методів територіального маркетингу та соціологічних методів; ряд методів для оцінки освоєння простору туристичного регіону (описових, системного, просторового аналізу, соціально-економічного аналізу особливостей територіальної організації сфери туризму, зокрема дифузії туристичної діяльності в просторі тощо).

6. У результаті аналізу еволюції змісту поняття "стратегія" розкрита суть поняття "стратегія розвитку туристичного регіону", яка трактується як стратегічний план соціально-економічного розвитку туризму в регіоні, чи стратегічний план соціально-економічного розвитку туристичного регіону, в якому визначені цілі, завдання, пріоритети, напрями економічного і соціального розвитку сфери туризму в досліджуваному регіоні на середньостроковий (4-6 років) та довгостроковий (10-15 років) періоди. Доведено, що основні принципи розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів повинні відповідати загальноприйнятим у світовій практиці методам розробки стратегічних документів. Обґрунтовано, що стратегія соціально-економічного розвитку туристичного регіону має бути обов'язковим до реалізації документом, який повинен враховуватись розробниками іншої стратегічної документації.

7. Окреслена суть стратегії маркетингу курортів, яка полягає у визначенні довготривалих цілей і стратегії розвитку курортів, адаптованої до курортного ринку; використанні інструментів реклами і збуту та загальних принципів поведінки курортних об'єктів на даному цільовому ринку. Розкрита суть місії туристичного підприємства, яка визначає сферу бізнесу та сферу діяльності фірми, формулюючи найважливіші принципи управління нею. Розкривається суть поняття "стратегічне маркетингове планування" як сукупність рішень, що стосуються засобів досягнення і утримання стійкої конкурентної переваги на ринку. Наголошується, що маркетингова стратегія має бути еластичною, щоб відповідати змінам у зовнішньому ринковому оточенні, і достатньо чутливою, щоб пристосуватися до вимог різних сегментів ринку. Обґрунтовано, що у Польщі одним з головних завдань є приділення більшої уваги політиків і органів місцевого самоврядування до маркетингу на курортах.

8. Розкрита роль SWOT-аналізу при проведенні діагностики соціально-економічного розвитку туристичних регіонів. Встановлено, що у різних країнах здійснення діагностики соціально-економічного розвитку регіонів загалом і туристичних регіонів зокрема суттєво відрізняється за підходами, принципами, нормативно-правовим полем тощо, в результаті чого ускладнюється порівняння обсягів, глибини і якості діагностики розвитку того чи іншого регіону на міждержавному рівні та унеможливлюється зіставлення отриманих результатів. Детальна оцінка підходів до здійснення діагностики в Польщі й Україні засвідчила: як в Польщі, так і в Україні на регіональному рівні діагностика розвитку туристичної сфери розглядається переважно в структурі регіональних стратегій соціально-економічного розвитку.

9. Аналіз досвіду країн ЄС щодо розробки стратегій розвитку туристичних регіонів чи сфери туризму в регіонах засвідчує, що:

- відбувається зближення наукових підходів, методик, нормативної бази розробки стратегічних документів розвитку сфери туризму в різних країнах;

- відсутня цілісна система стратегічного планування розвитку туристичних регіонів та державного регулювання розвитку туризму в регіонах;

- диверсифікація закладів туризму за формами власності при зростанні приватних закладів туризму ускладнює процес формування туристичних регіонів, розробку стратегій розвитку туристичної сфери в регіонах та планування стратегічного розвитку туристичних регіонів;

- існує дефіцит висококваліфікованих кадрів, здатних здійснювати розробку стратегічної документації з розвитку туристичних регіонів;

- спостерігається дефіцит інноваційних туристичних проектів, які відповідають сучасним запитам людей щодо відпочинку, наукових досліджень з питань впровадження новітніх перспективних видів туризму;

- недостатній рівень розвитку інформаційної інфраструктури, з одного боку, та недосконалість статистики туризму, з іншого, суттєво ускладнює розробку стратегічної документації щодо розвитку сфери туризму.

10. Стратегії розвитку різних типів туристичних регіонів повинні враховувати специфіку кожного з них, яка визначає структуру, обсяг та використовувані методи побудови стратегічного документу. Серед стратегій розвитку курортно-туристичних регіонів автор виділяє такі стратегії: кардинальної зміни; збереження зростання; досягнутого зростання; вибіркового зростання. Їх формування потребує розробки та впровадження комплексу організаційно-економічних заходів: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази розвитку курортів, курортних територій та курортно-туристичних регіонів; розширення асортименту та кількості курортно-туристичної продукції; активного впровадження методів менеджменту та маркетингу на курортах; організації рекламної кампанії курортно-туристичних регіонів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Размещено на Allbest.ru