Організація і здійснення заходів зі спортивного туризму

Більшість вправ вимагає від учасників колективної роботи над розв'язанням проблемного завдання. При цьому необхідно рахуватися з індивідуальними особливостями кожного учасника (статура, фізична сила, спритність, рівень освіченості і т.ін.). Успішне виконання групою завдань і вправ тренінгу можливе лише за умови об'єднання фізичних і розумових зусиль кожного учасника.

Вправи містять у собі необмежені можливості для практичного відпрацювання у групових взаєминах таких моральних категорій, як довіра, відповідальність, значущість особистості, індивідуальний внесок і т. ін. В ході їх виконання кожний зможе пройти тестування не свої особистісні якості, свою роль і місце в групі, відкрити для себе межі своїх можливостей, повірити в свої сили, стати незамінним учасником походу.

Після виконання чергової вправи група може обговорити результати, оцінити винахідливість, гнучкість, ініціативність кожного. Такі вправи дуже корисні з огляду на їх практичне значення для процесу вироблення і ухвалення рішення, рольового розподілу між членами групи, визначення функцій кожного учасника в розв'язанні поставленого завдання [16, 204].

Таким чином, тренінг командної взаємодії являє собою:

- Захоплюючу гру, учасники якої можуть повеселитись і розслабитись, одержуючи задоволення від самого процесу гри;

- Навчальну програму, що дозволяє випробувати різні моделі поведінки і взаємодії з іншими людьми, набути навичок командної роботи, зробити внесок у досягнення спільної мети і т. п.;

- Школу особистого зростання, яка дає змогу краще пізнати себе й інших людей, відчути свої сильні і слабкі сторони, вийти за межі своєї "зони комфорту", відкрити нові можливості для самореалізації.

Результат тренінгу командної взаємодії для конкретної групи визначається перш за все цілями і потребами її членів, їх очікуваннями і уявленнями, мотивацією і готовністю до дії та іншими факторами. Для когось він стане поштовхом до самовдосконалення і зростання, для інших - звичайною розвагою чи переключенням на інший вид діяльності.

Роль тренінгу командної взаємодії можна визначити за його основними практичними результатами.

Досвід. У даному випадку йдеться про досвід колективної діяльності, досвід взаємодії, досвід участі. Це може стосуватись як виконання певних дій (падіння і підтримка, ходіння по жердині, пролізання крізь вузькі отвори, "павутиння", страховка і самостраховка і т. ін.), так і взаємодії (досягнення згоди, взаємна підтримка, колективна розробка плану дій та ін.), особистої участі (подолання страху, усвідомлений вибір, досвід подолання).

Почуття, переживання, емоції. Учасники тренінгу переживають яскраві і сильні почуття: смак перемоги і гіркоту поразки, страх і захоплення, довіру, прихильність, відчуття ліктя і т. п.

Усвідомлення, відкриття. Усвідомлення набутого досвіду і пережитих почуттів зміцнюється в ході колективних обговорень або індивідуального спілкування. Інструктору належить у цьому процесі посередницька роль; крім того, він є у групі своєрідним фактором психологічної безпеки.

Уроки і висновки. Урок тут слід розуміти, як узагальнення і усвідомлення набутого досвіду розв'язання певних змодельованих ситуацій і поширення його на подібні життєві ситуації.

Нові моделі поведінки. Використання здобутих уроків, як вихідних установок для подальших дій може стати основою для виникнення нових моделей поведінки, що передбачають рольовий вибір (узяти на себе керівництво якоюсь справою чи, навпаки, відмовитись на користь когось іншого; визнати свою персональну відповідальність за загальний результат чи відмежуватись від цього і т.п. Тренінг створює для цього оптимальні умови. Нова модель (лінія) поведінки може бути вільним вибором учасників, хоча може бути пов'язана і з умовою завдання. Вона може мати як усвідомлений, так і неусвідомлений характер (свого роду автоматичне повторення набутого і закріпленого досвіду). Пропоновані в ході тренінгу ситуації можуть передбачати також використання звичних моделей поведінки, що дозволяє перевірити їх ефективність і придатність у тих чи інших ситуаціях. Усвідомлений вибір старих моделей поведінки, безумовно, теж є результатом тренінгу.

Нема ніяких підстав вважати одні результати тренінгу важливішими за інші. Мета тренінгу і завдання інструктора полягають у тому, щоб забезпечити досягнення максимального індивідуального і колективного результату.

Інструктор може впливати на результати виконання вправ учасниками тренінгу шляхом їх добору і відповідної послідовності виконання з поступовим наростанням складності, а також через надання процесу обговорення певної спрямованості. Важливо також, щоб інструктор потурбувався про створення умов для максимально ефективної участі у тренінгу як кожного окремого учасника, так і групи в цілому. Ось головні з них.

Атмосфера гри. Сприйняття всього, що відбувається, як гри дозволяє учасникам ризикувати більше, ніж у звичайних умовах. Можливо, в якийсь момент учасники зможуть усвідомити, що повторюють у процесі гри те, що звикли робити в повсякденному житті. Але не слід робити їм з цього приводу зауважень, щоб вони взагалі не відмовились від участі в тренінгу.

Свобода вибору: брати участь у грі чи ні і в якій формі. Повага до індивідуального вибору кожного. Відсутність будь-якого тиску з боку інструктора, примушування брати участь у грі.

Відсутність змагальності. Дуже важливо, щоб усе, що відбувається в ході тренінгу, не сприймалося як змагання з іншою командою: головною установкою у змаганні є виграш. Якщо ж учасники не будуть порівнювати себе з іншими командами, вони зможуть сконцентруватись на досягненні максимального результату. Це є запорукою ефективності особистої участі і ефективності командної взаємодії.

Фізична і психологічна безпека. Безпека є головним принципом тренінгу. Всі його вправи розраховані на людей із середніми фізичними можливостями і на дітей віком від 9 років. При тренуванні, спрямованому на підтримку, страховку і самостраховку, інструктори відповідно до діючих правил організовують додаткові заходи безпеки. Під час тренінгу обов'язкова присутність у команді спеціально підготовлених психологів та педагогів, інструкторів з туризму, лікаря або санінструктора. Особливості вправ тренінгу командної взаємодії. Весь комплекс вправ тренінгу спеціально розроблений для тренування командної взаємодії в туристських групах різної міри "сходженності" (починаючи тими, де учасники вперше бачать один одного, і закінчуючи групами, члени яких знають один одного протягом багатьох років). Характерною особливістю вправ тренінгу є те, що їх неможливо двічі виконати однаково. Кожний раз їх результати нові, іноді досить несподівані для учасників. Командна взаємодія у вправах тренінгу передбачає ситуації, пов'язані з вибором міри виклику; інтерпретацією; досягненням згоди; безпекою; творчим підходом, пошуком рішення; відповідальністю; довірою; взаємодією; вибором, його усвідомленням; чесністю; концентрацією, зосередженістю; націленістю на результат; важливістю внеску кожного і т. ін. Деякі вправи є свого роду випробуванням, пов'язаним із необхідністю фізичного контакту з іншими учасниками. Це має важливе практичне і психологічне значення для відпрацювання дій в екстремальних ситуаціях, страховки і самостраховки.

ВИСНОВКИ

Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.

Заняття туризмом займають особливе місце в системі фізичного виховання, тому що, в порівнянні з іншими видами спорту, дають ширші можливості для оволодіння знаннями, вміннями і навичками, необхідними в повсякденному житті кожної людини.

Специфічність спортивного туризму позначається на програмно-нормативному та організаційно-керівному його аспектах.

Здійснення спортивних туристських заходів регламентуються нормативами і правилами, затвердженими керівними туристськими організаціями Держкомтуризму.

Серед найдієвіших форм пропаганди туризму і залучення широких мас до активного форм відпочинку є масові показові, тренувальні заходи і змагання (зльоти, конкурси, ігри, тренувальні збори, тренінги і т. ін.). Вони разом з тим виконують культурно-просвітницькі, краєзнавчі виховні функції, сприяють покращенню фізичної підготовки, технічному вдосконаленню, організації змістовного відпочинку все більшого числа людей, популяризації туризму серед населення.

Серед форм туристських заходів можна назвати першості, відбіркові змагання, товариські зустрічі. Зльоти найчастіше проводяться у вигляді конкурсів, виставок, семінарів, вечорів тощо.

Масштабність зльотів і змагань визначається широтою участі в них команд чи окремих представників різних регіонів або організацій. Ці заходи можуть відбуватись на міжнародному, міжобласному, обласному, районному рівні або в межах окремого трудового колективу, турбази, школи, секції і т. ін.

Клас змагань за їх складністю визначається в діапазоні змінюється від І до IV і залежить від характеру і кількості етапів, довжини, складності перешкод, перепаду висот, використовуваних технічних прийомів і т. ін.

Підготовка до змагання починається в середині року, при складанні планів масових заходів на наступний рік. Ця робота починається зі створення організаційного комітету і затвердження його складу організацією відповідальною, за проведення зльоту (змагання). В оргкомітеті, як правило, представлені співробітники адміністрації, працівники туристичної сфери, головний суддя змагань і ряд штатних працівників, відповідальних за різні аспекти підготовки заходу.

Змагання з різних видів спортивного туризму можуть бути складовою частиною програми зльоту або проводитись у вигляді окремих заходів. Широко практикується проведення змагань з пішохідного, гірського, водного, лижного, велосипедного туризму, а також з туристського орієнтування. Клас їх складності може варіювати в межах від І до IV.

Командна взаємодія є основою успішного і безпечного проведення туристського походу. Міру командної взаємодії в туристських групах характеризують терміном "сходженість". Досягнення максимальної "сходженості" можливе лише за умови подолання туристською групою зі сталим складом багатьох маршрутів різної категорії складності, а це справа не одного року. Прискорити цей процес дозволяє спеціальний тренінг командної взаємодії.

Тренінг командної взаємодії являє собою спеціальну одноденну програму, розраховану на одну або кілька груп у складі 8-15 чоловік, що включає ігри і вправи, які з тих чи інших причин є певним випробуванням для учасників майбутнього туристського походу. Причому в багатьох випадках успішне розв'язання поставлених завдань на перший погляд здається недосяжним. Основною метою тренінгу і його реальним результатом є швидке об'єднання учасників майбутнього туристського походу в єдину злагоджену команду.

Весь комплекс вправ тренінгу спеціально розроблений для тренування командної взаємодії в туристських групах різної міри "сходженності" (починаючи тими, де учасники вперше бачать один одного, і закінчуючи групами, члени яких знають один одного протягом багатьох років). Характерною особливістю вправ тренінгу є те, що їх неможливо двічі виконати однаково.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про туризм: Закон України // Урядовий кур'єр. - 1995. - 15.10.95.

2. Алешин В.М., Серебренников А.В. Туристская топография. - М., 1985.

3. Власов АЛ. и др. Турист. Библиотека туриста. - М., 1974.

4. Гуляев В. Новые информационные технологии в туризме. - М., 1998.

5. Дінейка К. Рух, дихання, психофізичне тренування. - К., 1988.

6. Економіка сучасного туризму. / Під ред. Карпової Г.А. - М.: Видавництво "Герда", 1998.

7. Кулагіна Г.Д., Попелева С.В., Сенін В.С. Статистика туризму. Навчальний посібник. - М.: МЕСІ, 1996. - 176 с.

8. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. - К., 1991.

9. Основні показники Державної програми розвитку туризму до 2005 року та діяльності туристичних підприємств України. - К.: Державний комітет України по туризму, 1996. - 15 с.

10. Правила проведення туристських походів, експедицій і екскурсій з учнівською і студентською молоддю України. / Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. - Вип. 2.- K., 1994.

11. Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні. К.: Вид-во КІТЕП, 2000. - 87 с.

12. Сергеев В.Н. Туризм и здоровье. - М., 1987.

13. Спутник туриста / Сост. К.И. Вахлис. - К., 1991.

14. Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (18-20 жовтня 1999 р., м. Київ). - К.: Вид-во "КІТЕП", 1999. - 268 с.

15. Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матеріали ІІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції (10-11 жовтня, 2001 р.) / Редкол.: Цибух В.І. та ін. - К.: Знання України, 2002. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru