Світовий туризм і готельне господарство на сучасному етапі

На латиноамериканському ринку провідні позиції сьогодні займають іспанські готельні корпорації. Серед регіональних лідерів найбільшою й активною в завоюванні ринку постає мексиканська корпорація "Protea", а також "Cubanacan SA" (Куба) -- 46 готелів (10 859 номерів), "Super Clubs" (Ямайка) --14 готелів (3990 номерів), "Blue Tree H&R" -- П готелів (3419 номерів) та ін.

Готельні асоціації формують з метою пропозиції маркетингових послуг, послуг з бронювання. Найбільшими у світі об'єднаннями такого зразка є розміщена у Великій Британії компанія "UTELL". Інша американська компанія "Design Hotels" успішно зарекомендувала себе пропозицією послуг із розміщення у готелях.

Збільшення кількості союзів у готельній сфері приводить до їхньої консолідації. У 2000 p. "Relais & Chateaux" (Франція) і "Leading Hotels of the World" (Велика Британія) об'єднались у союз "Luxury Alliance". Аналогічні угруповання стали типовими для багатьох союзів незалежних готелів.

Щоби протистояти діловій конкуренції, незалежно від обраної стратегії, необхідно розвивати широкі партнерські відносини з метою залучення додаткових ресурсів. Часто створення союзів розглядають засобом реструктуризації виробництва та пристосування його до умов конкурентів і глобалізації ринку, а не тривалим явищем. Як засвідчує аналіз функціонування професійних союзів у готельній сфері, близько 60 % їхньої кількості існує не більше чотирьох, і менше 20 % -- до десяти років. Швидкий розпад альянсів спричинений відмінностями в стратегії управління, матеріально-технічними можливостями його учасників, низьким ступенем взаємодії.

2.2 Сучасні тенденції розвитку світової готельної індестрії

Водночас, туристична індустрія, яка демонструва ла значний підйом протягом останніх десятиріч, починаючи з 2008 р., зазнала певного спаду, пов'язаного зі світовою фінансовою кризою. Вона стала причиною скорочення реальних доходів частини населення, а також посилення тенденцій серед домогосподарств до економії через невпевненість у майбутньому.

Як наслідок, схильність людей до подорожей зменшилася, туристичні маршрути дедалі більше стали обмежуватися територією власної країни, що негативно вплинуло на розвиток індустрії туризму окремих країн. Наприклад, у грудні 2009 року тимчасово припинила свою діяльність велика готельна мережа Кіпру через різке зменшення туристів із Німеччини, Великої Британії, Росії та Скандинавських країн.

Проте результати дослідження Всесвітньої туристичної організації дають можливість стверджувати, що попри кризисні явища тенденції відновлення туристичної індустрії будуть зберігатися. У період до 2020 року прогнозується збільшення туристських прибуттів на 200%. Окрім того, ВТО передбачає розподіл туристичних прибуттів у сфері в'їзного туризму по регіонах (див. табл. 1).

Найбільш відвідуваними країнами світу до 2020 року стануть, за прогнозами фахівців, Китай, США, Франція, Іспанія (табл. 2).

Туристична індустрія - це дуже складна система, стан якої залежить від розвитку економіки держави. На промислово розвинені країни припадає майже 75% поїздок, що здійснюються у світі.

Найбільшими членами міжнародного туристичного обміну є Європейський регіон та Американський континент. Домінуюче положення Європи в міжнародному туризмі забезпечується тим, що майже 70% її туристів - результат туристичного обміну між європейськими країнами, і тільки 30% становлять прибуття з інших регіонів. Це пояснюється тісними економічними, культурними та етнічними зв'язками між європейськими країнами, географічним розташуванням, наявністю розвиненої мережі транспортного сполучення, потужною туристичною індустрією. Найбільш відвідуваними є такі країни, як: Великобританія, Ірландія, Швейцарія, Франція, Німеччина. Останнім часом збільшилася кількість туристів в Іспанії, Туреччині, Греції та на Кіпрі. Готельний фонд європейських країн складає близько 45% світового готельного фонду і можерозмістити одночасно 20 млн. іноземців. У середньому готельний фонд зростає на 2-3% щорічно. За розмірами готельної бази другим після Європи йде Американський континент (близько 5 млн. номерів). Питома вага Американського континенту в світовій готельній індустрії сягає 37%. Найбільш цікавими для туристів є такі напрямки, як: США, Мексика, Карибські острови. Питома вага готелів Південно-Західної Азії та Тихоокеанського регіону в світовій готельній індустрії складає 15% (3 млн. номерів). Туризм в Африці розвивається шляхом збільшення поїздок до національних парків і заповідників та елітного відпочинку на островах і узбережжях. Найкращі показники росту демонструють Південна (ПАР) та Західна (Зімбабве, Танзанія, острови Індійського океану) Африка.

Питома вага готелів Африки у світовому готельному господарстві становить близько 3% (0,5 млн. номерів).

Серед окремих країн лідерами світової готельної індустрії є: США (4 млн. номерів), Японія (1,7 млн.), Італія (більш ніж 1,5 млн.), Німеччина, Франція, Іспанія та Англія (понад 1 млн. готельних місць кожна), Австрія, Канада і Мексика (майже 700 тис. номерів).

Близько 400 тис. місць мають Греція, Хорватія та Чорногорія. Найбільші темпи готельного будівництва спостерігаються в Китаї, Туреччині, Марокко, Німеччині, Аргентині, Сінгапурі, Малайзії.

Сьогодні у світі налічується майже 360 тис. комфортабельних готелів різного рівня із номерним фондом 15 млн. одиниць. Найбільше їх у Європі та Північній Америці. Кількість номерів щорічно збільшується на 10-16%.

Важлива роль у розвитку сучасної світової готельної індустрії належить готельним ланцюгам, які просувають на туристичний ринок високі стандарти обслуговування, сприяють поширенню та значному підвищенню рівня організації виробництва.

Таблиця 1 Прогноз розподілу осяг вїздного туризму по регіонах (міжнародні туристські прибуття) млн. грн.

Таблиця 2 Країни-лідери з прийому туристів (прогноз Всесвітньої Туристичної Організації на 2020 рік)

Готельний ланцюг є об'єднанням декількох готельних підприємств у колективний бізнес, здійснюваний під єдиним управлінням, у рамках загальної концепції просування продукту і під єдиною торговою маркою.

Готелі в такому ланцюзі можуть бути об'єднані у різний спосіб: у результаті будівництва і покупки підприємств готельною компанією; через укладання угоди з відомою готельною компанією-франчайзером на базі договору франчайзингу; шляхом підписання контракту на управління. У зв'язку з цим до складу ланцюга, окрім повноправних членів, у більшості випадків входять асоційовані члени, що беруть участь у бізнесі на основі договору франчайзингу. У такому разі менеджмент ланцюга не несе відповідальності за втрати, що можуть виникнути за франчайзинговими операціями, і не має прав на доходи, за винятком належної суми виплат за договором франчайзингу. Значна частина підприємств таких відомих ланцюгів, як Holiday Inn,Radisson Hotels, Ramada, входить до їх складу на умовах договору франчайзингу.

2.3 Енергійне зростання міжнародного туризму в першій половині 2011 р

У першій половині 2011 р. обсяг міжнародного туризму виріс майже на 5%, встановивши новий рекорд в 440 мільйонів прибуттів. Результати підтверджують, що, незважаючи на численні виклики, міжнародний туризм продовжує консолідацію повернення до зростання, розпочатого в 2010 р.

У першій половині 2011 р. міжнародні туристські прибуття, згідно з оцінками, зросли на 4.5%, закріплюючи зареєстрований в 2010 р. зростання прибуттів в 6.6%. У період між січнем і червнем цього року загальна кількість прибуттів виросло на 19 мільйонів порівняно з аналогічним періодом 2010 р., досягнувши 440 000 000.

Розвинені економіки (+4.3%) зберігають набрані темпи і скорочують розрив зі зростаючими економіками (+4.8%), які в останні роки були рушійною силою міжнародного туризму. Тенденція відображає зниження числа прибуттів в країни Близького Сходу і Північної Африки, а також уповільнення темпів зростання деяких азіатських напрямів після дуже високих результатів 2010 г.Устойчівий зростання туристичного попиту в нинішні непрості часи однозначно свідчить на користь сектора і підкріплює наш заклик розглядати туризм як пріоритетний напрями національної політики. Туризм може грати ключову роль в економічному зростанні і розвитку, особливо коли економіки багатьох країн, переважно в Європі та Північній Америці, відновлюються після кризи і створюють нові робочі місця, "заявив Генеральний секретар ЮНВТО Талеб Ріфаї.

Темпи зростання Американського регіону (+6%) дещо перевищували середньосвітовий показник, при цьому найбільш вражаючих успіхів досягли країни Південної Америки (+15%). В Азіатсько-Tіхоокеанском регіоні були зареєстровані порівняно більш повільні темпи зростання туристкою діяльності (5%), але вони більш ніж закріпили бурхливий 13%-ий ріст в 2010 г.Результати останніх місяців показують, що в таких турнапрямків, як Єгипет, Туніс і Японія відбувається відновлення попиту. "Ми дуже раді тому, що попит на ці значущі туристичні напрямки зростає, і закликаємо підтримати країни, які сьогодні повністю готові до прийому іноземних мандрівників», - зазначив Ріфаї.

Поки що, темпи зростання міжнародних туристських прибуттів дуже близько збігаються з початковим прогнозом, представленим ЮНВТО на початку 2011 р., 4% - 5%, за весь 2011 рік, що трохи вище середнього, розрахованого на тривалий період показника в 4%.

У зв'язку з тим, що криза 2008-2009 рр.. в більшій мірі позначилася на доходах від міжнародного туризму і їх темпи відновлення в 2010 р. були більш повільними в порівнянні з прибуттям, в нинішньому році також має відбутися подальше поліпшення цього показника.

Після обнадійливою першої половини 2011 р. зростання в решту року, як передбачається, дещо сповільниться, тому що в останні місяці зросла невизначеність, що негативно вплинуло на розвиток бізнесу і довіру споживачів.

"Ми повинні проявляти обережність, тому що в глобальній економіці спостерігаються ознаки підвищеної нестабільності," заявив Ріфаї. "Перед багатьма розвиненими економіками все ще маячать загрози, пов'язані з млявими темпами зростання, фінансовими проблемами і постійно високим рівнем безробіття. У той же час, все виразніше, проявляються ознаки перегріву в деяких зростаючих економіках. Відновлення стійких і збалансованих темпів економічного зростання залишається головним завданням ".

Після спаду, зареєстрованого в 2009 році, - одного з найважчих для міжнародного туризму періодів минулого десятиліття, сектор істотно відновився в 2010 р. Кількість міжнародних туристських прибуттів зросла на 6.6% і склало 940 000 000, а обсяг надходжень від міжнародного туризму збільшився в реальному обчисленні на 4.7%, і досяг 919 000 000 000 дол США (693 000 000 000 євро).

3. Туризм та готельне господарство в Україні на сучасному етапі

1.1. Розвиток міжнародного туризму в Україні і Карпатському регіоні

Соціально-економічні зміни, що проходять в Україні останні 5-6 років не минули й туристичну сферу. В ній відбуваються складні й динамічні процеси пошуку нових форм організації і вдосконалення структур управління туризмом.

Сучасна туристична діяльність в Карпатах продовжує зосереджуватися на культурі і заняттях на відкритому повітрі, включаючи оздоровчу діяльність на лижних базах, мандрівки у горахі в печери. Сільський туризм, який також має довгу історію в Карпатах продовжує функціонувати, головним чином, в Закарпатській та Івано-Франківській областях, заохочуваний з боку незалежних і підприємливих гуцулів.

Держкомітет по туризму прийняв рішення про створення фонду фінансування розвитку туризму. Гроші, що надходять від податку, який сплачують туристичні фірми використовується на рекламні заходи Комітету, навчання персоналу, будівництво і ремонт готелів, будівництва шляхів і наукові дослідження. За останні місяці використання фондів Міністерство поставило ряд питань. Засоби масової інформації і Уряд вимагали легалізації цих платежів і того факту, що без закону про покарання неплатників, ступінь ефективності фондів дуже низька. Спроби примусити приватні туристичні компанії і готелі платити гроші у цей фонд зазнали поразки. [24]

Сьогодні в Україні існує понад 1600 ліцензованих туристичних організацій і компаній, з яких малі приватні підприємства обслуговують 72,9% туристичного ринку, Укрпрофтур - 15%, "Супутник - Україна" - 2,9% і підприємства та організації Держкомтуризму - 9,2%. 20% цих фірм розташовано в гірських районах Карпат. Більшість з малих туристичних фірм займаються організацією шоп-турів до сусідніх країн і має незначне обладнання для бізнесу, або зовсім немає ні обладнання ні транспортних засобів.

95% існуючих туристичних фірм відправляє жителів України за кордон. З них тільки дві фірми спеціалізуються на Карпатах. Обидві компанії "Далі" і Укрпрофтур, розташовані у Києві. В регіоні не існує гідів - організаторів, які спеціалізуються на природному і культурному туризмі. Інші приватні компанії тримають лижні бази головним чином па Драгобраті. Крім того, фірми, що організовують шоп-тури відзначають, що користуються популярністю тури у Румунію, Словаччину і Польщу.

Малі туристичні фірми, що функціонують в Україні, стикаються з великими проблемами. їм бракує кредитних джерел для того, щоб розширювати свій бізнес. Без капіталу оператори не можуть дозволити собі високоякісного західного обладнання, а виробництво більш дешевого російського обладнання зменшилось або зовсім зупинилось. Не існує організованої системи аби стимулювати розвиток ділових контактів у сфері туризму. Оператори посилаються на необхідність мати іноземних партнерів для рекламування своєї діяльності на заході.

Сьогодні готельний ринок України є надзвичайно привабливим для інвесторів та міжнародних готель них операторів. Попит на готельні послуги в нашій країні в декілька разів перевищує пропозицію на ринку. Водночас якість пропонованих послуг залишається на низькому рівні. Слід зазначити, що протягом останніх років було реалізовано лише декілька великих проектів зі спорудження готелів. Однак уже найближчим часом, як прогнозують експерти, відбудеться активний розвиток готельного сектору і освоєння міжнародними операторами українського готельного ринку.

Готельні транснаціональні корпорації «поклалиоко» на український ринок ще наприкінці 1990-х. А на початку ХХІ ст. дехто з них зробив свої перші кроки на ньому. На готельний ринок України вийшли та планують вийти такі міжнародні бренди, як Radisson, Inter Continental, Accor Group, Hilton, Hyatt International, Kempinski Hotels&Resorts, Sheraton Hotels & Resorts, Marriott International, Rixos, Inter Continental, Continent Hotels & Resort .

Іноземним першопроходцем в українському готельному бізнесі стала The Rеzidor Hotel Group. На початку 2006 р. у Києві вона відкрила 4-зірковий готель Radisson SAS Hotel Kуiv, який сьогодні експерти називають одним із найуспішніших проектів у країні. Ще один готель Radisson Resort міжнародний оператор відкрив на базі готелю «Кримська Рив'єра». Окрім того, The Rezidor підписав договір на управління 5-зірковим готелем Radisson SAS Airport Hotel Kуiv у Борисполі, а Radisson Paradiso Big Yalta - у Місхорі. Компанія має намір побудувати одразу два готелі Radisson. Компанія також оприлюднила свої наміри щодо будівництва готелів Park Inn в усіх великих містах України .

Австрійський інвестиційний фонд Sparkassen Immobilien, який входить до складу німецької фінансової групи Erste Bank Group, заявив про плани спорудження в Києві двох 5-зіркових готелів. У Львові, Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку будуть збудовані 4-зіркові готелі Marriott.

Має намір вийти на український ринок і компанія Accor Group, яка планує відкрити чотири 5-зіркових готелі в Києві та дев'ять 3-зіркових готелів у тих

містах, де проводитимуться футбольні матчі чемпіонату Європи 2012 р. Окрім цих готелів, компанія Accor має намір будувати й дешеві готелі, зокрема Ibis.

Незважаючи на негативний досвід входження на український готельний ринок, міжнародна мережа готелів Kempinski Hotels & Resorts планує відкриття 5- зіркових готелів у Києві, Харкові, Ялті та Одесі.

евро готельний туристичний

3.2 Євро-2012 - для України. Проблеми підготовки готельної мережі

Відсутність дешевих кредитів залишається головною проблемою при підготовці української готельної інфраструктури до ЄВРО-2012.

На думку аналітиків, інвестиції в готельний бізнес по прибутку знаходяться на третьому місці після об'єктів офісної і торгівельної нерухомості. Збудувати готель коштує значно дорожче офісу чи торгівельного центру. В той же час, економічно виправдано зводити невеличкі міські готельні проекти економ-класу.

УЄФА також стурбовано і проблемою бронювання номерів. Слід згадати, що англійське агентство TUL Travel Plc., офіційний туроператор ЄВРО-2012, зіткнувся в Україні з завищеними цінами на ліжко-місце в працюючих готелях. Формулювання УЄФА наступне: в Києві - надзвичайно високі ціни, в Харкові і Донецьку - високі. На рахунок Львова - рекомендація владі забезпечити обґрунтовані ціни на послуги готелів. В загальному, ті міста, які не вирішать готельне питання за літо 2010 року втратять ЄВРО-2012. під загрозою навіть Київ, у якого недостатня кількість п'ятизіркових готелів для приймання фінального матчу чемпіонату.

Питання з чотирьохзірковими і п'ятизірковими готелями найбільш гостро стоїть у всіх містах-претендентах. Річ у тім, що якщо туристів і вболівальників ще можна посилити в гуртожитках, пансіонатах, орендованих квартирах, то організація УЄФА (комерційні партнери, керівництво,) повинні проживати тільки в готелях відповідного рівня. Можливий варіант заміни 5-зірок на 4-зірки при умові, що готелі відповідають і площі , і сервісу. Але й цих номерів у нас недостатньо.

До ЄВРО-2012 в Україні необхідно збудувати ще 143 готелі, 12 з яких повинні бути п'ятизірковими. Гірше всіх забезпечені готельними номерами Донецьк і Харків. В Донецькій області підготовлені контракти на 1510 номерів, з них в місті - 859. Розпочато будівництво п'яти готелів з загальним номерним фондом 596 номерів, які повинні бути введені в експлуатацію в першому півріччі 2011 р. Частково залитий фундамент готелю «Пушкінський», який планується здати в експлуатацію в грудні 2011 р. крім того, для рішення питання розміщення вболівальників в Донецьку ведуться переговори з інвесторами про перепрофілювання офісних приміщень в готельні номери.

Якщо в Донецьку в наявності п'ятизіркові «Донбас Палац» і «Опера» (TUI Travel не вдається з ними домовитися про бронювання місць), то в Харкові готелі такого класу взагалі відсутні. Враховуючи цю проблему, місцева і обласна влада вже заявила про підтримку інвесторів, які мають намір зводити п'ятизіркові готелі.

Вже розпочато будівництво нових корпусів готелів «Чічіков» на 110 місць і «Київська» на 200 місць, які будуть введені до початку 2011 року. Готель «Місто» (більше 100 номерів) будується, «Харків» (400 номерів) реконструюється. Деякі готелі поки що думають про можливість реконструкції.

Київ вирішив розміщувати гостей на воді. В столиці дефіцит 4-х і 5-ти зіркових готелів. Але, не зважаючи на статистичні дані, керівництво Києва з ЄВРО-2012 впевнені, що проблему буде вирішено. До кінця 2011 року можна розраховувати на 18 діючих готелів категорії «5 зірок», майже вдвічі більше «4 зірок». Слід зазначити, що в 2009 році вже відкрилося два нових готелі, ще п'ять готелів практично готові до здачі, а 18 об'єктів, не дивлячись на кризу, в стані активного будівництва.

Крім того, влада міста планує рішити проблему за рахунок 6 тисячі будинків на воді (в кожному з яких по 10 приміщень зі всіма зручностями), які розмістяться біля Московського моста. Але його реалізація сильно залежить від фінансування, а коштів на продовження будівництва поки що немає. Крім того, київська влада обіцяє збудувати до ЄВРО-2012 18 п'ятизіркових, 33 чотирьохзіркових і 32 трьохзіркових готелі - в загальному на 18 тисяч номерів.

Львів, не дивлячись на статус туристичної перлини України, хоч і має в своєму арсеналі достатньо хорошу кількість готельних номерів, все одно не задовільнило експертів УЄФА. Зараз у Львові знаходиться 36 діючих готелів на 2115 номерів. Але це все одно не вистачає, щоб відповідало вимогам УЄФА (2500).

Найближчим часом планується приступити до зведеня 4 - 5 -зіркових готельних комплексів на вулицях Фредро, Федорова, на розі Краківської і Вірменської, Театральної, Червоної Калини, Наливайко і Грабовського. Крім того, вже існуючі «Дністер», «Леполис», «Опера» і «Гранд-готель» планують підвищити категорії з чотирьох до п'яти зірок. В цілому, експерти УЄФА позитивно оцінили підготовку готельної інфраструктури Львова і відмітили, що якщо всі 27 заявлених проектів реалізують в термін, то разом з існуючими готелями місто перевиконає план по готелям майже в два рази. Поки що розпочато будівництво тільки 11 з них.

Таким чином, за короткий термін, Україні потрібно зробити величезну кількість роботи. Якщо врахувати, що за останні 3 роки підготовки до ЄВРО-2012 це не було зроблено, розраховувати на швидке рішення питання по готельній інфраструктурі не приходиться.

Які міри необхідно примінити, щоб до кінця 2011року було збудовано чи реконструйовано необхідна кількість готелів і забезпечений номерний фонд, який вимагає УЄФА. Існують різні ідеї: від необхідності спрощення процедури землевідведення і видачі документації для будівництва готелів до надання інвесторам можливості отримати банківський кредит піл 20% річних замість сьогоднішніх 30% і більше.

При умові чіткої постановки і послідовного виконання цієї задачі відбудеться значний ріст кількості туристів вже найближчі роки, що дасть сильний поштовх для розвитку готельного господарства.

3.3 Євро-2012 в контексті сталого розвитку України як туристичної країни

Україні і Польщі потрібно зробити дуже багато, щоб доказати керівництву УЄФА той факт, що країни готові до проведення масштабних спортивних заходів і прийманню великих туристичних потоків. Мова йде про сотні тисяч людей, які одночасно прибудуть в ті міста України, які будуть вибрані для гри УЄФА. Слід нагадати, що сьогодні в список входять Київ, Дніпропетровськ, Донецьк і Львів. Про серйозність відношення держави до цієї проблеми говорить хоча б той факт, що тільки на підготовку до тендеру в державному бюджеті виділено 15 мільйонів гривень.

Чому боротьба за ЄВРО-2012 важлива як для України в цілому, так і для туристичної сфери безпосередньо? Існує як мінімум 12 важливих позицій, які мають вагоме значення для туристичної сфери:

1. УЄФА-2012 - це поліпшення інфраструктури автомобільних доріг - значна частина європейських туристів буде їхати з Польщі в Україну і назад на автомобілях;

2. УЄФА-2012 - це розвиток аеропортів і стимулювання приходу в Україну економічних авіаперевізників;

3. УЄФА-2012 - це серйозна програма залізничного туризму, яка підштовхне ідею відродження туристичних потягів;

4. УЄФА-2012 - це стимулювання розвитку інформаційної інфраструктури туризму - від інформаційних вказівників на основних автомобільних трасах до сучасних центрів туристичної інформації в містах-претендентах;

5. УЄФА-2012 - це модернізація стадіонів, яка дозволить проводити змагання європейського і світового масштабу у всіх регіонах України і стимулювати нові потоки туризму. Особливе значення має підготовка до цієї події для готельного сектору:

6. УЄФА-2012 - це активізація інвестицій в будівництво нових готелів і модернізації існуючих готелів, формування нового конкурентного середовища в готельному бізнесі як наслідок зростання кількісних і якісних показників, прихід на ринок нових міжнародних мереж, нові підходи щодо підготовки кадрів;

7. УЄФА-2012 - це легалізація тіньового сектору приватних квартир, наданих туристам;

8. УЄФА-2012 - це можливість лобіювання європейських підходів щодо оподаткування готельного бізнесу;

9. УЄФА-2012 - це паралельне покращення всієї інфраструктури, пов'язаної з туризмом, - музеїв, історико-культурних пам'ятків, оптимізація календаря культурних заходів для туристів, покращення стану міст. Крім того, ця подія структурно підвищує роль туристичної індустрії в пріоритетах внутрішньої і зовнішньої політики країни;

10. УЄФА-2012 - це підвищення позитивного іміджу України в цілому як туристичного направлення і активізації в цій роботі Міністерства іноземних справ і Мінекономіки;

11. УЄФА-2012 - це вірогідність повернення і росту об'ємів бюджетного фінансування програми розвитку туризму;

12. УЄФА-2012 - це можливість донести важливість структурних проблем до перших керівників країни і регіонів.

Дійсно, для розвитку туризму в Україні, підготовка до проведення Чемпіонату Європи з футболу - третього по масштабам спортивного заходу після Олімпійських ігор і світового футбольного чемпіонату - це унікальний шанс, який дозволить вітчизняній туристичній індустрії вийти на новий етап.

Вже на першому етапі заявки на участь в тендері стало ясно, що однією з найслабших позицій України в боротьбі з конкурентами являється недостатній рівень розвитку готельної інфраструктури, в містах-претендентах - як в кількісному, так і в якісному значенні. Різниця між вимогами УЄФА і нашими можливостями на сьогоднішній день достатньо великі. Разом з тим, тендер тому і проводиться за 6 років до чемпіонату, щоб дати можливість країні, яка прагне організувати таку подію, і усвідомити її масштабність, і в достатній мірі підготувати адекватну інфраструктуру.

Розглядаючи Київ, Дніпропетровськ, Донецьк і Львів з точки зору розвитку готельної і туристичної інфраструктури, стає цілком очевидно, що формування адекватного потенціалу розміщення учасників і гостей чемпіонату в цих містах повинно проходити по особливій схемі, виходячи з характерних рис кожного з них, як туристичних направлень. Оскільки загальні інвестицій в розвиток готелів, необхідних для забезпечення вимог УЄФА, перевалюють за півмільярда доларів - абсолютно логічно поставити питання про розробку майстер-планів розвитку туризму в містах, які б чітко визначили кількісні потреби в готелях на короткотермінову і довгострокову перспективу, їх місця розташування на генпланах, стратегію розвитку туристичних атракцій міста (в самих різних формах), адекватну транспортну інфраструктуру, необхідні маркетингові заходи тощо.

Адже існує дуже серйозний розрив між завантаженістю готелів і кількістю платоспроможних відвідувачів міста на сьогоднішній момент і разовою потребою, якою необхідно забезпечити в період проведення чемпіонату. При всій важливості для країни ЄВРО-2012 ні внутрішні, ні зарубіжні інвестори не стануть просто так створювати десятки тисяч нових дорогих готельних номерів в декількох містах. Зростання готелів повинен визначитися і сьогоднішнім станом туристичного ринку, і тим новим етапом його розвитку, якого можна досягнути за рахунок росту всіх важливих складових туристичної привабливості міст, стимулюючого ЄВРО-2012.

Це і визначає необхідність стратегічного бізнес-планування всього комплексу туристичної індустрії в містах-претендентах. Слід зазначити, що у всіх містах великий футбол сам по собі може стати важливим фактором розвитку туризму, в тому числі і в'їздного. Створення сучасних спортивних арен розширює ці можливості.

Спільна робота з чемпіонату України і Польщі передбачає і ініціювання транскордонних туристичних продуктів - особливу перспективу, на мій погляд , має ностальгічний туризм євреїв зі США, де вони могли б одночасно відвідувати і Краків, і Варшаву, і Львів. Наприклад, відродження єврейського кварталу в Кракові, який буквально за декілька років перетворився в розквітаючий туристичний центр, може бути дуже корисним і для Львова.

Безумовно, масштабні задачі, які ставлять сьогодні перед собою міста-претенденти, вимагають професійного їх виконання. Починати треба зі стратегічного планування - на це слід шукати кошти або в державному, або в місцевих бюджетах, або в місцевого бізнесу, або в технічної допомоги Європейського Союзу. Саме «фактор ЄВРО-2012» міг би допомогти в рішенні цього питання.

Готелям, які будуть вибрані як базові для розміщення працівників УЄФА, команд, суддів, вже незабаром необхідно оголосити ціни на 2012 рік і заключити відповідні угоди. Тому від гнучкості директорів наших ведучих готелів в цьому питанні залежить дуже багато для успіху проекту в цілому. Практика показує, що бажання готелів тої чи іншої країни заробити надто багато на «обов'язковій програмі» частіше всього призводить до перенесення чемпіонатів в інше місце .Тому пропозицію по-справжньому привабливих цін слід розглядати як можливу інвестицію в майбутнє всієї української туристичної індустрії.

Очевидно, що необхідність модернізації великої кількості готелів, створення нових готелів потребує формування того механізму стимулювання їх будівництва і реконструкцій, який вже декілька років ніяк не може створити виконавча влада.

Необхідність знайти велику кількість місць для розміщення туристів стимулювало прийняття рішення про упорядкування розміщення в приватному секторі. Його вихід з тіні дозволить реально оцінити і загальні об'єми цього бізнесу, і створити більш цивілізовані правила гри. З точки зору готелю, ситуація неоднозначна. З однієї сторони, дійсно, буде ліквідована незаконна конкуренція готелям зі сторони приватних осіб. В підсумку - і контроль, і податок будуть існувати вже дляв сіх. З іншого боку, сектор приватного житла починає конкурувати з готелями вже достатньо легально і навіть може отримувати відповідну підтримку від місцевої влади [21].

Одним із завдань, яке можна виконати в достатньо короткий термін і при мінімальних затратах, являється створення в цих містах системи центрів туристичної інформації. Якщо будувати роботу таких центрів як своєрідних робочих органів місцевих туристичних асоціацій, з'являється можливість зробити на порядок професійніше роботу по просуванню міста чи регіону, більш адекватно відображати реальні інтереси всіх учасників туристичного ринку - готелів, ресторанів, туристичних і транспортних компаній тощо. При цьому ефективніше використовувати засоби державного чи місцевого бюджету, організаційну підтримку влади.

Безумовно, імідж України як туристичного направлення може бути значно покращеним - але тільки у випадку системного рішення всіх питань підготовки до ЄРО-2-12. Адже ЄВРО-2012 віщує Україні революційний інфраструктурний прорив і туристичні перспективи.

Успішна підготовка та проведення фінального турніру чемпіонату Європи стане для нашої держави першим серйозним іспитом на здатність бути повноправним партнером у міжнаціональних гуманітарних проектах, зарекомендувати себе добросовісними виконавцями взятих на себе зобов'язань перед міжнародним та європейським футбольним співтовариством.

Проведення в Україні ЄВРО-2012 має стати потужним поштовхом для створення у нас умов для інтенсивного розвитку вітчизняного підприємства в усіх галузях економіки та сферах суспільного життя, залучення обсягів інвестицій, створення сучасної транспортної, інформаційно-телекомунікаційної та соціальної інфраструктури на рівні європейських стандартів, збільшення кількості робочих місць.

Висновки

Останнім часом у нашій географічній літературі з'явилися перші спроби аналізу міжрегіональних туристських потоків, у яких щорічно беруть участь приблизно 100 млн. чоловік. При цьому шість головних туристських макрорегіонів підрозділяються на дві групи: «приймаючих», де приїзд туристів перевищує їхній виїзд, і «відправляючих», де виїзд переважає над прибуттям. Відповідно в першу групу входять Європа, Африка й Близький Схід, а , у другу - Америка, АТР і Південна Азія. Згідно із прогнозом ВТО, в 2000-2012 р., незважаючи на найнижчі темпи річного приросту, першість у світовому туризмі збережеться за Європою, де на зазначений термін число прибуттів повинне зрости до 480 млн. На другому місці (210 млн.) залишиться Америка, але (при найбільшому середньорічному приросту в 6,5-7%) її майже наздожене АТР (190 млн.). Четверте місце також збережеться за Африкою (35 млн.), п'яте - за Близьким Сходом (20 млн.) і шосте - за Південною Азією (10 млн.). Потрібно враховувати, що цей прогноз, зроблений в 1996 р., надалі змінювався убік деякого збільшення.

Положення Росії на світовому туристському ринку в 90-і рр. стало значно більше сприятливим. Це пояснюється реалізацією права на вільне переміщення людей, появою прошарку багатих і заповзятливих «нових росіян» і середнього класу, лібералізацією різного роду прикордонних і митних формальностей і т.д. Наприкінці 90-х рр. у країну щорічно прибувало 15-17 млн. іноземних громадян із приблизно 200 країн миру, а виїжджали за кордон 10-12 млн. росіян, що відправляються в 170 країн. Поширення сучасного міжнародного туризму відрізняється значною територіальною нерівномірністю. У самому загальному виді вона відбиває різні рівні соціально-економічного розвитку Півночі й Півдня (Центра й Периферії світового господарства). Так, відповідно до наявних розрахунків, на постіндустріальні країни нині доводиться 57% всіх туристських прибуттів, на країни, що розвиваються, - 30% і на країни з перехідною економікою - 13%.

Список використаної літератури

1. Про туризм: Закон України / в редакції від 2003р. // zakon.rada.gov.ua

2. Бабарицька В.К., Малиновська О.Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Вид-во: Альтпрес, К. 2009р. - 288 с.

3. Ганич Н.М., Антонюк Н.В., Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг. Підручник Издательство: Знання, 2008 г., c. 661.

4. Бабарицька В. Розвиток міжнародного туризму в умовах глобалізації суспільно-економічних процесів // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. - К.; Луцьк, 2005. - Т. 1. - С. 347-351.

5. Балин В. Египет - туристическая Мекка // Зеркало недели. - 1995. - 10-16 июня. - С. 31.

6. Безносюк В. Д. Індустрія туризму: [Орг.-екон. основи реформування турист. галузі України] // Трибуна. - 1998. - № 11-12. - С. 32-34.

7. Безносюк В. Д. Туризм і народне господарство // Трибуна. - 2002. - № 5-6. - С. 24-25.

8. Безносюк В. Д. Україна - держава туристична // Трибуна. - 2009. - № 3-4. - С. 34-36.

9. Бородюк Н. Налаштованість на динамізм: [Туристична галузь в Україні] Уряд. кур'єр. - 2010. - 17 жовт. - С. 5.

10. Бриков С. Туризм на порозі ХХІ століття // Столиця. - 1999. - 23 верес. - С. 5.

11. Буравченков А. О., Гаврилишин І. П. Культура і туризм: взаємозалежність, взаємодія і збагачення // Культура на зламі тисячоліть: [філософія, туризм, освіта]: (Зб. наук. ст.). - К., 2001. - С. 89-102.

12. Ваш С. Эксклюзивный туризм - перспективная форма освоения рынка и повышения конкурентоспособности: [Турист. отрасль Венгрии] // Зеркало недели. - 1999. - 23-29 янв. - С. 23.

13. Виноградов П. А., Каракуца Н. И. Единое туристское пространство как гарантия социально-духовного развития государств-участников СНГ // Теория и практика физ. культуры. - 2000. - № 8. - С. 6-10.

14. Виноградська А. Маркетингове дослідження туристичного бізнесу в Україні // Укр. промисловець. - 2008. - № 3. - С. 7-10.

15. Виноградська А. Розвиток українського туристичного бізнесу // Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - № 5. - С. 13-18.

16. Виноградська А. Формування конкурентоспроможного ринку : Турист. бізнес Вісн. Укр. Акад. держ. управління. - 2000. - № 2. - С. 128-136.

17. Воронова Е. Ю. Социально-экономическое значение международного туризма // Бизнес и политика. - 1997. - № 5. - С. 54-59.

18. Гаврилишин И. П., Славута Е. И. Проблемы развития и кадрового обеспечения туризма в Украине // Повышение эффективности и надежности систем городского хазяйства. - К., 2002. - С. 143-146.

19. Гайдук А. Формування туристичної ринкової інфраструктури як фактор підвищення ефективності функціонування ринку туристичних послуг Регіональна економіка. - 1999. - № 2. - С. 172-178.

20. Гуттман С. На шляху до етики туризму Кур'єр ЮНЕСКО. - 2004. - верес.-жовт. - С. 42.

21. Дергачев В. Международный туризм в современном мире Бизнес Информ. - 2005. - № 5. - С. 12-16.

22. Джафари Д. Феноменология туризма Теория и практика физ. культуры. 2000. - № 8. - С. 23-27.

23. Дмитриев В. А. Партнерство культуры и туризма: Вступление в ХХІ век // Теория и практика физ. культуры. - 2000. - № 8. - С. 4-6.

24. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник.- К.: Грамота, 2006.- 264 с.

25. Ушаков Д.С., Рубаник А.Н. Технологии въездного туризма Издательство: Издательский центр "МарТ", Феникс, 2010 г., - c. 384.

Размещено на Allbest.ru