Дуже корисна наявність у сейфах енергонезалежної пам'яті подій, що знімає всі претензії і питання постояльців щодо несанкціонованого відкриття сейфів службовцями готелю.

Централізоване сховище цінностей клієнтів - депозитні скриньки - розташовуються поблизу стійки реєстрації. Клієнти можуть використовувати скриньку (або сейфи) у такому сховищі для зберігання важливих і невеликих речей, як, наприклад, вогнепальна зброя, туби, тощо.

Кожен осередок сховища повинен відкриватися двома ключами: майстер-ключем, що зберігається у обслуговуючого персоналу й особистим ключем, переданим клієнтові. Центральне сховище цінностей клієнтів обслуговує персонал служби прийому.

Централізована система охоронної сигналізації в готелі є центром забезпечення безпеки зон життєзабезпечення готелю, запобігання неконтрольованого проникнення усередину приміщення й окремих кімнат.

Для забезпечення постійного моніторингу сигналів тривоги приймально-контрольний прилад розташовується в місці постійної присутності персоналу (це може бути диспетчерське приміщення охорони, прийомна стійка готелю або комутатор.

Повинні бути оснащені охоронними оповісниками на відкриття:

· аварійні виходи з готелю;

· зовнішні двері, що звичайно закриті;

· двері службових приміщень з обладнанням, що звичайно працює без обслуговуючого персоналу (дизельна, трансформаторна, котельня, АТС тощо);

· двері ряду критичних приміщень готелю, захист яких має забезпечуватися в той час, коли вони активно не використовуються. Це комори спиртних напоїв, кімнати з електронним обладнанням (телецентр, сервер і т.п.), бухгалтерія.

Скрізь, де це є можливо, оповіщувачі мають бути потайними або врізаними.

У тих місцях, де потрібні особливі запобіжні заходи, через предмети, що там знаходяться, (що представляють інтерес для зловмисників), необхідно встановлювати оповісники руху.

Для схованої передачі сигналу тривоги оповісники тривожної сигналізації встановлюються в таких місцях:

· стійка адміністратора;

· каса прийому грошей у зоні реєстрації;

· каса готелю;

· інші приміщення, де може накопичуватися готівка;

· офіс керівництва.

Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації (зумер, сирена, строб-сигналізатори), що повинні привернути увагу персоналу до ситуації тривоги.

Необхідно передбачити централізовану систему відеоспостереження. Система повинна забезпечувати можливість спостереження в реальному масштабі часу і запис того, що відбувається для подальшого вивчення. У ліфтових холах і на сходових клітках (на житлових поверхах) відеокамери варто розміщувати таким чином, щоб двері номерів не потрапляли в поле зору камер. Необхідно забезпечити запис усіх відеокамер на відеомагнітофон. Головні монітори спостереження, комутаційне обладнання і записуючі пристрої слід встановлювати в приміщенні служби безпеки або чергового адміністратора.

Система повинна бути збалансованою, тобто засоби захисту повинні розподілятися по можливості рівномірно у відповідності зі значимістю зон, що захищаються.

Усі застосовувані заходи і засоби не повинні створювати додаткової небезпеки здоров'ю і життю гостей і співробітників готелю. Це стосується в першу чергу забезпечення екстреної евакуації в надзвичайній ситуації.

Висновок

Бурне зростання туризму у світі викликало активне розширення готельної пропозиції у всіх країнах. Зріст життєвого рівня і конкуренція туристської пропозиції породжують все більш різноманітні послуги.

Значне пожвавлення на ринку готельних послуг спостерігається практично в усіх країнах Європи. Про вражаюче зростання рентабельності європейських готелів повідомляють багаточисленні дослідження. Вони підтверджують стійку тенденцію європейського готельного бізнесу: у 21 з 25 основних європейських міст було зафіксовано двозначне зростання дохідності номерів місцевих готелів. Таке ж саме стрімке збільшення дохідності готельних номерів спостерігається у США. Секрет значного зросту рентабельності готельного бізнесу заключається у розвитку економіки в США - збільшення ВВП і загального попиту на товари і послуги.

До основних тенденцій розвитку підприємств індустрії гостинності, що набули розвитку за останні десятиліття, належать:

* поглиблення спеціалізації готельної та ресторанної пропозиції;

* утворення міжнародних готельних та ресторанних ланцюгів;

* розвиток мережі готельних підприємств;

* упровадження в індустрію гостинності нових комп'ютерних технологій.

Як показує аналіз існуючої інформації, практично в усіх країнах світу є "ланцюги" готелів, які належать до усесвітньо відомих фірм, або до більш дрібних володарів. Особливо великий вплив готельних ланцюгів спостерігається в США. Там вважають, що сучасне поняття "стандарт у виробництві" з'явилось у готельних ланцюгах. Раціональна ідея, яка народжується в одному кільці готельного ланцюга, оперативно впроваджується в інші, що приносить одразу ж значні результати.

На сьогодні у світі існує більше 300 готельних ланцюгів. На долю 13 крупніших з них припадає 78 % всього номерного фонду готельних ланцюгів. Причому кожний з них охоплює багато країн світу.

Але поширення ланцюгів не може задовольнити усіх різноманітних вимог туристів через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування, що створює підгрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роблять ставки на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами ХХІ ст: комфортабельні, побудовані у сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність такого готелю є головним інструментом ринкової політики.

У боротьбі за клієнта цілі групи готельних підприємств і кожний готель окремо постійно розширюють спектр послуг, виносячи на ринок нові оригінальні пропозиції.

Бурний розвиток інформаційних технологій і програмних засобів у сфері готельного і туристського обумовлений тим ефектом, який можна отримати при правильному їх використанні. Тільки комп'ютер спроможний забезпечити володаря готелю тим рівнем послуг, який необхідно для діяльності на сучасному ринку. Завдяки доступу до різних баз даних правильного їх використання і управління володарі готелів мають унікальну можливість залучати постояльця конкретного профілю і, як наслідок, надавати своїм клієнтам більш персоналізовані послуги. Технології також дають можливість входити до глобальних мереж баз даних, проглядати міжнародні веб-сайти й сторінки Інтернету. Завдяки новішим технологіям, доступ до яких дрібні володарі отримують значною мірою завдяки кооперації з великими корпораціями у рамках автономного підприємства, покращуються можливості оперативного зв'язку з потенціальними клієнтами світового ринку і спрощується процедура резервування міст загодя, обробки попередніх замовлень і т. д. А це дає можливість направляти відповідний продукт відповідному клієнту і відповідний час за відповідною ціною.

На сьогодні світове готельне господарство нараховує біля 350 тис. комфортабельних готелів більш ніж на 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів за останні 20 років щорічно збільшується у середньому на 3-4 %, що свідчить про значну динаміку зростання засобів розміщення туристів. Більш того, структура світового готельного господарства адекватно відбиває туристські потоки і за регіональним принципом: чим більше внутрішніх туристів і іноземних відвідувачів в тому чи іншому регіоні світу, тим більше засобів розміщення має цей регіон. Навіть незважаючи на те, що числові дані у різних джерелах не збігаються, наведені вище приблизні дані говорять самі про себе: грандіозність готельної індустрії, стабільність її положення і зростання у часі висувають дану індустрію на одне з передових місць сьогодні і у майбутньому.

Враховуючи сучасні тенденції у розвитку міжнародної торгівлі і туризму, неважко припустити, в якому напрямку будуть розвиватися міжнародні готельні корпорації.

Що стосується мене, автора цієї курсової роботи, то можу лише погодитися з думкою спеціалістів по поводу того, що "скільки у світі людей - стільки і смаків", і кожний з них має своє право на існування. Тому у майбутньому будемо спостерігати розвиток як стандартних готельних ланцюгів, так і окремих спеціалізованих готелів. Хоча, здається, спеціалізація готелів буде більш ширшою і різноманітнішою, і тому частка їх на ринку готельних послуг значно збільшиться.

Адже існує ще стільки незадоволених потреб клієнтів у різних видах тематичних готельних комплексів. Це можуть бути і готелі для молодят, і ностальгічні готелі, і готелі біля святих місць паломництва. Новизна послуг є результатом творчого пошуку і якійсь мірі комерційною цінністю. Однак необхідно пам'ятати, що впровадження нових послуг й практична реалізація нових ідей - завжди ризик, тому вони повинні бути хороше прораховані і продумані.

І хоча сьогодні спостерігається тенденція будівництва вишуканих, неймовірно дорогих готелів, автор цієї роботи не вважає, що майбутнє саме за ними. Секрет гостинності криється все ж таки не в розкоші і пишності, а в чуйності і спроможності вгадати настрій і бажання клієнта. Скільки практика знає випадків, коли людина знаходить для себе спокій і комфортність зовсім не там, де намагається їх відшукати. Саме над цим, хотілося б, щоб працювали у сфері надання готельних послуг.

Уся суєта повсякденного життя, жорсткий світ бізнесу та інші неприємності й переживання звалюються на людину, викликаючи стреси, нервові напруженні й психічні розладдя, яких треба позбавлятися як фізичних вад. Тому готель для людини, якого б типу він не був, повинен стати одним з тих небагатьох місць, де людина змогла б нейтралізувати свої негативні емоції, знайти внутрішній спокій і відчути себе щасливою. Для реалізації такого задуму потрібне повне переосмислення підходу до клієнтів (що і спостерігається вже у багатьох сучасних готелях). Ідеальним було б, щоб обслуговуючий персонал, який безпосередньо контактує з клієнтами, володів знаннями в галузі психології. У номері, наприклад, можна розташувати боксерську грушу (зрозуміло для чого) або надати можливість прямого виходу на лінію довіри, або розташувати у номері спеціальну літературу про можливості подолання стресів, або ввести у штат персоналу кваліфікованого психолога, який не нав'язано спілкувався би із клієнтами.

Якщо над цим ретельно працювати, можна знайти ще багато засобів, щоб допомогти людині отримати душевний спокій і зрозуміти свою роль у структурі соціальних систем. І хоча сьогодні так багато говорять про бізнес і комерцію у готельному господарстві, найкраща подяка для власника готелю - це найліпші відгуки з вуст клієнта, його щира усмішка і вдячні очі, що не можна порівняти з ніякою чековою книжкою.

Перелік використаної літератури

Александрова А.Ю. Международный туризм. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 464 с.

Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. - К.: Альтерпрес, 2003. - 208 с.

Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 382 с.

Веремеенко О. Новые тенденции для старых кадров. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2002. № 1. - С.27-29.

Веремеенко О. Программа "Привилегированный гость". // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2000. - С.32-33.

Годфри Х., Кеннет М. Стимулирование международного туризма в ХХІ веке. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 240 с.

Данильчук В.Д. Мировой рынок услуг турбизнеса. - Донецк: ДІІБ, 2000. - 146 с.

Уокер Дж. Введение в гостеприимство. - М.: Юнити, 1999. - 463 с.

Дубинина Т.И., Яворская А.О. Зарубежный опыт малых гостиниц. Методические материалы. Выпуск-3. - М.: Луч, 1997. - 77 с.

Исмаев Д.К. Международное гостиничное хозяйство по материалам по материалам зарубежной публикации. Управление качеством услуг, управление доходами, маркетинг, работа с кадрами. Технологические требования по проектированию и оформлению гостиничных предприятий. - М.: Луч, 1998. - 180 с.

Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. - Минск: Новое знание, 2004. - 215 с.

Квартальнов В.А. Иностранный туризм. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 312 с.

Квартальнов В.А., Зорин И.В. Менеджмент туризма. Туризм как вид деятельности. Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 288 с.

Козлов Р. Грязи для князя // Вояж и отдых. - 2000. - № 10. - С.116-120.

Критинко И.В. Гостинично-ресторанное обслуживание. Конспект лекций для учащихся лицейских классов. - М.: Турист, 2000. - 48 с.

Лисяков Ю. Современные информационные технологии. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2005. № 1. - С.41-42.

Лукьянова Л., Дорошенко Т. Европейский ремонт или интернациональный стиль? // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2000. № 1. - С.50-51.

Оживар К. Крыша для олигарха // Вояж и отдых. - 2000. - № 9. - С.110-113.

Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 208 с.

Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства. Отели и рестораны. - М.: Экономика, 2003. -207 с.

Пузакова Е.П., Честникова В.А. Международный туристский бизнес. - М.: Экспертное бюро, 1999. - 170 с.

Ронский М. Дом образцового содержания // Вояж и отдых. - 2000. - № 5. - С.97-100.

Сенин Б.С. Организация международного туризма. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 400 с.

Сергеев В. Гарем заказывали? // Вояж и отдых. - 2000. - № 6. - С.93-97.

Современные тенденции в гостиничном бизнесе. Материалы зарубежной периодики. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2003. - С.29-30.

Тырский С. Гостиничная индустрия США в 2004 году: итоги лучше, чем прогнозы. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2000. № 3. - С.57-60.

Ульянов В.А. Малые гостиницы в индустрии гостеприимства: методические рекомендации для проведения деловой игры в помощь менеджерам туризма. Выпуск-4. - М.: Турист, 2000. - 105с.

Федорченко В.К. Уніфіковані технології готельних послуг. - К.: Вища Школа, 2001. - 236 с.

Черна О. Чем заинтриговать клиента? // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2000. № 3. - С.28-29.

Чудновский А.Д. Гостиничный и туристский бизнес. - М.: ЭКМОС, 1998. - 352 с.

Чудновский А.Д. Туризм и гостиничное хозяйство. - М.: ЭКМОС, 2000. - 235 с.

Чуйко В. Безопасность в гостинице. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2000. № 1. - С.38-40.

Размещено на Allbest.ru