Про війну та суспільство у науковій періодиці України за умов повномасштабного вторгнення РФ в Україну (2022-2023)

Безсумнівно цікавою і вагомою для соціологів з огляду на актуалізацію проблеми соціальної політики буде стаття В. Фадєєва «Старі та нові відмінності: соціальна (ре)інтеґрація після війни» у журналі Філософська думка (2023, № 2). У статті йдеться про завдання соціальної (ре)інтеґрації в Україні, що актуалізувалися під час російсько-української війни у 2014-2022 роках. Першу частину статті присвячено розгляду теоретичних питань, пов'язаних з концептуалізацією соціальної інтеґрації у суспільних науках і ролі держави у підтриманні та відтворенні соціальних відносин. Зазначено, що впродовж останніх десятиліть відбулася переорієнтація держави на політику включення, тобто адресної допомоги найуразливішим соціальним верствам та підтримання 'їх, а також створення сприятливих умов для інтеґрації міґрантів і біженців у нове соціальне середовище. Увага дослідників дедалі більше зосереджується на аналізі процесів установлення соціальних зв'язків та на подоланні асиметрії у соціальних відносинах. Другу частину статті присвячено проблемам соціальної інтеґрації міґрантів та біженців під час війни в Україні. Досліджено, зокрема, зміни у ставленні громадян до власної ідентичності, мови, держави та мешканців інших країн. Автор доходить висновку, що збройне протистояння та катастрофічні наслідки, які воно викликало, посприяли загальнонаціональній консолідації українців і нейтралізували певні соціокультурні відмінності, що тривалий час були причиною політичних розбіжностей та електоральних розмежувань. Натомість тривале перебування частини території та громадян України під окупацією в умовах репресій і пропаґандистського тиску, насильницька мобілізація громадян до збройних сил самопроголошених республік та участь у військових діях на боці окупантів оприявнили нові розмежування між українцями, котрі опинилися по різні боки лінії фронту. Ці розмежування вочевидь стануть на заваді успішній реінтеґрації українців після деокупації, що вимагатиме від державної влади виваженої та обережної інтеґраційної політики під час повоєнної відбудови (Фадєєв, 2023).

Статті провідних науковців-релігієзнавців Л. Филипович, В. Титаренко та О. Гаркуші «Контекстуалізація як один із головних методологічних підходів релігієзнавчого дослідження в період російсько-української війни» (Филипович та ін., 2023) і А. Колодного та Л. Филипович «Свобода релігії в Україні: виклики в часі російсько-української війни» (Колодний, Филипович, 2023) актуалізують методологію релігієзнавчих досліджень, розставляючи акценти в рамках теми «Війна та релігія». Автори пропонують поглибити й розширити класичні методологічні принципи, сформульовані українським академічним релігієзнавством у довоєнний час, обґрунтовуючи це необхідністю контекстуалізації як одного із головних методологічних підходів у вивченні сучасних релігійних процесів. Адже переосмислення потребують не лише універсальність і дієвість певних дослідницьких методів за нових обставин російсько-української війни, а й засадові принципи через необхідність акцентування саме контекстуальності. Автори нагадують про ті контекстуальні небезпеки для життєвого світу України, що існують в релігійному його сеґменті, виділяючи зовнішні та внутрішні чинники, які не можна іґнорувати в аналізі сучасної релігійної ситуації в Україні та світі. Трагічні зміни контексту життя українців -- мовного, культурного, інформаційного, релігійного -- кориґують експертну нейтральність, об'єктивність, незаанґажованість вимагаючи звільнення від безстороннього, неупередженого, позаконтекстуального настановлення.

Важливим аспектом дослідницького погляду не лише з культурологічної, а й із соціологічної позиції на суспільні процеси в Україні періоду воєнного стану стала стаття у часопису Філософська думка (2022, № 2) відомої культурологині Н. Кривди «Війна і українська культура: місійність та мережевість горизонтальних зв'язків», в якій авторка, базуючись на фаховому знанні історико-культур- них процесів, нагадала, що українські громади завжди трималися на горизонтальних зв'язках, позаяк упродовж віків не мали своєї держави, коли вибудовувані владні (державні, політичні) вертикалі, особливо після 1654 року, сприймалися як імперські, тобто зовнішні, чужі, ба й ворожі. Саме тому, що насправді йшлося не про пристосування до системи, а про виживання і побудову власної громади, будинку, школи, ідентичності, люди об'єднувалися у громади за горизонталлю (Кривда, 2022).

Загалом слід зазначити, що тема війни під час військової аґресії рф в Україні активізувала і давні проблемні зони суспільствознавчого дискурсу, утворені ще на початку часів Незалежності, та виявила нові, над якими почала замислюватися академічна спільнота, як над такими, що потребують нових дослідницьких підходів для їх розв'язання у повоєнний час, про що свідчать численні публікації в наукових виданнях за 2022-2023 роки, презентовані у цьому реферативному огляді. Доробок виявився не таким вже і скромним, адже більшість науковців без вагань долучилися до соціологічного та філософського дискурсів війни, демонструючи фаховість і високий рівень наукової та громадянської відповідальності перед суспільством у контексті солідарності в період російсько-української війни 2022-2023.

Джерела

1. Балакірєва, О., Дмитрук, Д. (2022). Війна в Україні: сприйняття населення та її вплив на якість життя. Український соціум, 1(80), 116-122.

2. Бірюкова, М., Рущенко, І., Ляшенко, Н., Григорєва, С. (2022). Біженці і внутрішньо переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики. Грані, 6(25), 143-156.

3. Бистрицький, Є. (2023). До онтології війни: чому військові дії, а не мирні перемовини? Філософська думка, 2, 74-98.

4. Бистрицький, Є., Ситніченко, Л. (2022). Філософія і дискурс війни: конфлікт світів як межа комунікативної теорії Юрґена Габермаса. Філософська думка, 3, 64-82.

5. Бондар, Т., Танюков, О. (2023). Зовнішня міґрація українців до та після повномасштабної аґресії. Український соціум, 1(84), 32-53.

6. Гнатюк, В. (2023). «Історія міґранта»: форми збору даних та способи їх представлення в наукових публікаціях. Політичні дослідження, 1, 123-143.

7. Єрмоленко, А. (2022). Спротив замість перемовин. Філософська думка, 3, 59-63.

8. Головаха, Є. (ред.), Макеєв, С. (ред.). (2022). Українське суспільство в умовах війни 2022. Київ: Інститут соціології НАН України. Отримано з: https://i-soc.com.ua/assets/files/ monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf

9. Калагін, Ю., Шанідзе, О. (2023). Ґендерний аналіз соціальних практик українських біженців 2022 року. Грані, 3(26), 62-68.

10. Колодний, А., Филипович, Л. (2023). Свобода релігії в Україні: виклики в часі російсько- української війни. Філософська думка, 1, 111-130.

11. Кривда, Н. (2022). Війна і українська культура: місійність та мережевість горизонтальних зв'язків. Філософська думка, 3, 125-131.

12. Кудринська, А., Лапан, Т., Химович, О. (2022). Мілітарна проблематика: соціологічний дискурс. Грані, 5(25), 53-61.

13. Лапан, Т., Химович, О. (2023). «Соціальний інстинкт» vs «національне самозбереження» як феномен українського суспільства під час сучасної російсько-української війни. Грані, 2(26), 25-30.

14. Лапан, Т., Химович, О., Черниш, Н. (2022). Російсько-українська війна: теорія та практика соціологічного осмислення. Український соціум, 3, 28-51.

15. Лібанова, Е., Позняк, О., Цимбал, О. (2022). Масштаби та наслідки вимушеної міґрації населення України внаслідок збройної аґресії російської федерації. Демографія та соціальна економіка, 2(48), 37-57.

16. Макеєв, С. (2023). Апологетика культури як апологетика війни: випадок Вернера Зомбар- та. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 42-55.

17. Малиш, Л. (2023). Війна в Україні у сприйнятті населення країн ЄС. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 10-23.

18. Полякова, С., Когатько, Ю. (2023). Бідність українських пенсіонерів: довоєнна ситуація і вплив війни. Демографія та соціальна економіка, 2, 92-109.

19. Реут, А., Когатько, Ю. (2022). Житлова проблема в Україні на тлі війни 2022 року. Демографія та соціальна економіка, 3(49), 123-144.

20. Рущенко, І. (2022). Великий вихід українського народу (феномен переміщених осіб 2022 року). Український соціум, 2(81), 155-168.

21. Слюсар, Л. (2023). Українська сім'я в умовах війни. Демографія та соціальна економіка, 2, 3-20.

22. Стегній, О. (2023). Антропоцентрична парадигма ведення сучасної війни. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 24-41.

23. Фадєєв, В. (2023). Старі та нові відмінності: соціальна (ре)інтеґрація після війни. Філософська думка, 2, 99-116.

24. Филипович, Л., Титаренко, В., Горкуша, О. (2023). Контекстуалізація як один із головних методологічних підходів релігієзнавчого дослідження в період російсько-української війни. Філософська думка, 1, 7-25.

25. Храбан, Г., Самойленко, К. (2023). Висвітлення образів військовослужбовиць в українських медіа в період російсько-української війни. Український соціум, 2(85), 145-167.

26. Черниш, Н. (2022). Особливості розвитку української соціології в умовах російсько-української війни. Український соціум, 4, 9-27.

27. Gallup, G. (2022). How important is public opinion in time of war. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 173-178.

28. Sztompka, Р. (2023). The bright side of a tragedy: on the unintended and unanticipated consequences of the barbaric aggression. Соціологя: теорія, методи, маркетинг, 1, 6-9

References

1. Balakireva, J., Dmytruk, D. (2022). War in Ukraine: perceptions of inhabitants and their nfluence on the quality of life. [In Ukrainian]. Ukrainskyi sotsium, 1(80), 116-122. [=Балакірєва, Дмитрук 2022].

2. Biriukova, O., Rushchenko, I., Liashenko, N., Grigorieva, S. (2022). Refugees and internally displaced persons of the russian-ukrainian war: Social characteristics and practices. [In Ukrainian]. Grani, 6(25), 143-156. [=Бірюкова та ін. 2022]

3. Bondar, T., Haniukov, O. (2023). External migration of Ukrainian before and after full-scale aggression (comparative analysis). [In Ukrainian]. Ukrainskyi soctsium, 1(84), 32-53. [=Бондар 2023]

4. Bystrytskyi, Ye. (2023). To the ontology of war: Why warfare but not peaseful negotiations. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 2, 74-98. [=Бистрицький 2023]

5. Bystrytskyi, Ye., Sytnichenko, L. (2022). Philosophy and discourse of war: Conflict of worlds as the limit of Jurgen Habermas's Communicative Theory. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 3, 64-82. [=Бистрицький 2022]

6. Chernysh, N. (2022). Development Specifics of Ukrainian sociology under the Russian- Ukrainian war. [In Ukrainian]. Ukrainskyisotsium, 4, 9-27. [= Черниш 2022]

7. Fadeev, V. (2023). Old and new differences: social (re)integration after the war. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 2, 99-116. [=Фадєєв, 2023]

8. Fylypovych, L., Tytarenko, V, Horkusha, O. (2023). Contextualization as one of the main methodological approaches of religious studies research during the Russian-Ukrainian war. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 1, 7-25. [= Филипович 2023]

9. Gallup, G. (2022). How important is public opinion in time of war. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 173-178.

10. Golovakha, Ye., Makeev, S. (Eds.). (2022). Ukrainian society in the war conditions 2022. [In Ukrainian]. Kyiv: Institute of Sociology, NAS of Ukraine. Retrieved from: https://i-soc.com.ua/ assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf [=Українське суспільство 2022] Hnatiuk, V. (2023). “History of migrant”: forms of data collection and ways of presenting them in scientific publications. [In Ukrainian]. Political Studies, 1, 123-143. [= Гнатюк 2023]

11. Kalahin, Yu., Shanidze, O. (2023). Gender analysis of social practices of Ukrainian refugees. [In Ukrainian]. Grani, 3(26), 62-68. [= Калагін 2023]

12. Khraban, T., Samoilenko, K. (2023). Representations of Servicewomen in the Ukrainian media during the Russian-Ukrainian war. [In Ukrainian]. Ukrainskyi sotsium, 2, 145-167. [=Храбан 2023] Kolodnyi, A., Fylypovych, L. (2023). Freedom of Religion in Ukraine: Challenges during the Russian-Ukrainian War. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 1, 111-130. [= Колодний 2023] Kryvda, N. (2022). War in Ukrainian culture: Missionaryness and networking in the structure of horizontal connections. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 3, 125-131. [=Кривда 2022] Kudrynska, A., Lapan, T., Khymovych, O. (2022). Military issues: Sociological discourse. [In Ukrainian]. Grani, 5(25), 53-61. [=Кудринська 2022]

13. Lapan, T., Khymovych, O. (2023).“Social instinct” vs “national self-preservation” as a phenomenon of Ukrainian society during the current Russian-Ukrainian war. [In Ukrainian]. Grani, 2(26), 25-30. [=Лапан 2023]

14. Lapan, T., Khymovych, O., Chernysh, N. (2022). The Russian-Ukrainian war: Theory and practice of sociological understanding. [In Ukrainian]. Ukrainskyi sotsium, 3, 28-51. [=Лапан 2022] Libanova, E., Pozniak, O., & Tsymbal, O. (2022). Scale and consequences of forced migration of the population of Ukraine as a result of armed aggression of the Russian Federation. [In Ukrainian]. Demography and Social Economy, 2(48), 37-57. [=Лібанова 2022]

15. Makeev, S. (2023). Apologetics of culture as an apologetics of war: the case of Werner Sombart. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 42-55. [= Макеєв 2023]

16. Malysh, L. (2023). EU population's perception of the war in Ukraine. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 10-23 [= Малиш 2023]

17. Poliakova, S., Kohatko, Yu. (2023). Poverty of the Ukrainian pensioners: Pre-war situation and influence of the war. [In Ukrainian]. Demography and Social Economy, 2(52), 92-109. [=Полякова 2023]

18. Reut, A., Kohatko, Yu. (2022). Housing problem in Ukraine on the background of war 2022. [In Ukrainian]. Demography and Social Economy, 3(49), 123-144. [=Реут 2022]

19. Rushchenko, I. (2022). The Great Exodus ofthe Ukrainian people (the phenomenon of displaced persons in 2022). [In Ukrainian]. Ukrainskyi sotsium, 2, 155-168. [=Рущенко 2022]

20. Sliusar, L. (2023). The Ukrainian family in the conditions of war. [In Ukrainian]. Demography and Social Economy, 2(52), 3-20. [=Слюсар 2023]

21. Stehnii, O. (2023). Anthropocentric paradigm of modern warfare. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 24-41. [= Стегній 2023]

22. Sztompka, Р. (2023). The bright side of a tragedy: on the unintended and unanticipated consequences of the barbaric aggression. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 6-9.

23. Yermolenko, A. (2022). Resistance instead of negotiation. [In Ukrainian]. Philosophical Thought, 3, 59-63. [=Єрмоленко 2022]

Размещено на Allbest.ru