Конвенціональні ресурси та постмодерні трансформації культурних практик спілкування та етикету

Поступово стає помітним, як під впливом інформатизації рідкісні, оригінальні етикети втрачають свою ексклюзивність, масове переміщення великих груп людей, їхнє змішування створюють нові вимоги до прийняття або відторгнення традиційних етикетів. Ці процеси іноді викликають спротив культурних меншин і навіть конфлікти. Це -- важливий і правильний висновок, але потребує і деяких уточнень. Наприклад, не можна не враховувати того, що в деяких культурах саме більшість потерпає від «культурної своєрідності» традиційних етикетів. До речі, зараз важко сподіватися, що ісламські традиції колись погодяться на надання жінкам усіх прав і свобод, які є у чоловіків, які є у жінок європейського культурного світу, відмовляться від зверхнього ставлення до «гяурів», невірних, від традицій специфічного відношення до шлюбу, гігієни, алкоголю, сексуальності, регуляції народжуваності, інших особливостей культурних практик цього світу. Звісно, такі норми, глибоко вкорінені в традиційну культуру з визначальним впливом релігійних законів, майже не модернізуються, але й вони піддаються деяким змінам.

По-друге, породжені інформаційною «хвилею» процеси уніфікації цілком очевидно спираються на глобальні процеси поширення цінностей і зразків демократичного устрою маже всіх країн світу. Навіть у найбільш консервативних політичних режимах цінності демократії мають безумовну привабливість. Цей фактор впливає на зростання потреби в перегляді традиційних етикетів, модернізації комунікаційного простору, етикетних вимог, які будуються на загальноприйнятних, найбільш зрозумілих приписах, що тихенько просочуються в підсвідомі аннали глобального розуму та поступово витісняють детальні, примхливі, химерні етикети малих або нерозвинутих спільнот. Демократизація ще не має міцності уніфікувати культові етикети деяких релігійних, або реліктових, культурних систем спілкування, але її наступ продовжується. Багато прикладів тому, як різні, дуже жорсткі, традиційні етикети емігрантів зі сходу мімікрують, особливо в молодіжних середовищах, змінюються в напрямку демократизації, уніфікації, послаблення, свободи від заборон і покарань.

По-третє, трансформації етикетів у якості конвенціональних культурних практик відбуваються у декількох напрямках та швидко поширюються, тому що діє привабливість загального усвідомлення безпеки та прийнятності для всіх (економічних, культурних, вікових, тендерних, субкультурних страт і кластерів) однакових приписів із широкими можливостями їхніх «місцевих» модифікацій. Поширення інтенсивного переміщення значних мас людей за трудовими, дозвіллєвими, туристичними, мігрантськими потребами висвітлює привабливість доступності та легкості засвоєння загальновідомих, найважливіших, фундаментальних «формул» спілкування, розповсюдження глобальних (європейських) мов як чинників порозуміння, коли кожна людина може досить легко засвоїти прості обов'язкові прийоми соціально-доцільного спілкування, тобто становлення нової глобальної культури етикету, як передбачення і як можливість спирається на природність і простоту виконання етикетних приписів.

Розмірковуючи над прикладами природи етикету, легко визнати цей історичний культурний феномен соціальним інститутом, але, здається, що в тому як він формується, наслідується, змінюється і «керує» суспільством не вистачає цілком визначених інституціональних ознак. Так, наголосимо, що етикет володіє властивістю спиратися на «раціональні норми та встановлення» (за М. Вебером, який чітко визначив ознаки соціального інституту), для дотримання яких є особливі механізми примушування до виконання або покарання за невиконання. В Етикеті, наприклад, покаранням є відмова від спілкування з порушником, його специфічна ізоляція, навіть -- бойкот. Є також фактор об'єктивної включеності людини у сферу такого соціокультур- ного середовища, яке керується конкретним типом етикетних приписів. І хоча відсутнім є фактор упорядкованості внутрішньої структури, а функцію контролю забезпечує групова або суспільна думка, можна віднести етикет до інституціональної системи будь-якого, у тому числі глобального, суспільства. Хоча, варто зауважити, що масштаб організованості в різних етикетних системах є дуже різним: від повної відсутності в умовах дії ненавмисної моралі до строгої детальності та організованості в деяких видах традиційного або релігійного, чи придворного етикету.

У якості інституту для етикету, навіть у його спрощеному доступному й демократичному вигляді, інформаційна хвиля, можливості мережевого спілкування, починається нова «історія». Можливо, будуть складені нові правила культурної поведінки, можливо, будь-яким чином трансформуються наявні, на що перспективи мають цінності ввічливості, поваги, порядності, чемності, чесності, грамотності, інтелігентності, компліментарності, любові й відданості? Зараз, здається, у цьому просторі багато негараздів, особливо у сфері неформального спілкування. Здається дуже актуальним і цікавим має бути дослідження в мережевому просторі мовної, візуальної, діалогової реальності спілкування.

Висновки

Перспективні інноваційні дослідження онтологічної специфіки як культурних практик загалом, так і конвенціональних практик у формі етикетних комплексів зокрема, а також наукове осмислення їхнього значення та функцій у просторі спілкування варто пов'язувати з активним використанням методології транскультураліз- му. Саме ця методологія спрямовує на критичне осмислення та ідентифікацію генетичних витоків усталених універсальних норм спілкування та реальних можливостей новітніх культурних практик конвенціоналізації, зокрема етикету, транскультурна природа якого під впливом інформаційної хвилі (виникнення мережевого простору спілкування) трансформується з певними суперечливими наслідками.

Етикет -- це історично доцільний, розвинутий, конститутивний культурний феномен, елемент системи конвенціональних практик з важливими соціальнми функціями, якими є інтеграційна, сегрегації, регламентації та регулювання, захисна, маскування, стримуюча, психотерапевтична, естетична, розважальна. Етикетні комплекси історично пов'язані з табу, ритуалами, звичаями, традиційними нормами моралі й поведінки та трансформуються відповідно до глобальних соціокультурних перетворень.

Суспільству потрібна активізація конвенціональних практик шляхом доцільної інтелектуальної модернізації у напрямку оновлення, наповнення новими соціальними смислами специфічних атрибутивних культурних феноменів суспільного життя, у тому числі етикетних систем, дослідження яких формує інформаційний ресурс визначення наслідків соціальних збуджень у просторі новітніх культурних постмодерних абсурдів.

Гуманістична ненасильницька, конвенціональна потенція етикету недостатньо усвідомлена, часто сприймається як аналог відсталого, несучас- ного, немодного, застарілого, не потрібного в житті, навіть кумедного. Тому етикет як свідома практика в соціалізації різних верств і груп населення використовується недостатньо. Наслідки прискореної стихійної модернізації, ризики й навіть небезпеки розповсюдження так званих «нових» норм спілкування потребують уваги й освітян, і науковців, і соціальних технологів.

Література

1Байбурин, А. К. (1988). Об этнографическом изучении этикета. Этикет народов Передней Азии. Отв. ред. А. К. Байбурин, А. М. Решетов. Москва: Наука.

2Габермас, Ю. (2006). Залучення іншого. Студії з політичної теорії. Б. Поляруш (Ред.). Пер. з нім. А. Дахнія. Львів: Астролябія. C.186-219.

3Иконникова, С. Н., & Большаков, В. П. (ред.). (2008). Теория культуры. СПб.: Изд. дом «Питер». 582 с.

4Скокова, Л. (2018). Культурні практики в сучасному суспільстві: теоретичні підходи та емпіричні виміри. Київ: Інститут соціології НАН України. 334 с.

5Стейнерт, А. М. (2017). Все про этикет. Москва: АСТ. 192 с.

6Стошкус, К. (1988). Етикет в развитии общества. Этическая мысль: Науч.-публиц. чтения. А. А. Гусейнов (отв. ред.). Москва: Мысль. С. 240-257.

7Танчер, В. (2019). Колізія культурних ідентичностей у полікультурному суспільстві. Соціологія: теорія, методи, маркетинг: Науково-теоретичний часопис. К.: Інститут соціології НАН України. № 4. С.106-118. DOI: https://doi.org/10.15407/sociology2019.04.106

8Эйзенштадт, Ш. (1999). Революция и преобразование обществ. Сравнительное изучение цивилизаций. С. Ерасов (ред.). Пер. с англ. А. В. Гордона. Москва: Аспект-Пресс. 416 с.

9Lewis, J. (2005). Language wars: Role of media and culture in global terror and political violence. London: Pluto Press. 296 p.

References

1Bayburin, A. K. (1988). Ob etnograficheskom izuchenii etiketa. Etiket narodov Maloy Azii [About ethnographic study of etiquette. Etiquette of the peoples of Western Asia]. A. K. Bayburin, & А. М. Reshetov (eds). Moscow: Nauka. (In Russian)

2Eisenstadt, S. N. (1999). Revolutsja ipreobrazovanije obschestv. Sravnitel'noje izuchenije tsivilizatsiji [Revolution and the Transformation of Societies: A Comparative Study of Civilizations], S. Yerasov (Ed.). Trans. from English by A. V. Gordon. Мoscow: Аspеkt-Prеss. 416 p. (In Russian)

3Habermas, J. (2006). Zaluchеnnіa inshogo. Studii zpolitychnoi teorii [Die Einbeziehung des Anderen. Studien zurpolitischen Theorie]. B. Poliarush (ed.). Trans. from German by A. Dakhniia. Lviv: Astrolyabiya. P.186-219. (In Ukrainian)

4Ikonnikova, S. N., & Bol'shakov, V. P (eds). (2008). Teorija kultury [Theory of culture]. SPb.: Izd. dom “Pitjer”. 582 p. (In Russian)

5Lewis, J. (2005). Language wars: Role of media and culture in global terror and political violence. London: Pluto Press. 296 p.

6Skokova, L. (2018). Kulturni praktyky v suchasnomu suslisnvi: teoretychni pidchody ta empirychni vymiry [Cultural practices in modern society: theoretical approaches and empirical dimensions]. Kyiv: Instytut sociologiji NAN Ukrainy. 334 p. (In Ukrainian)

7Steynert, A. M. (2017). Vse pro etiket [All about etiquette], Moscow: AST. 192 p. (In Russian)

8Stoshkus, K. (1988). Etiket v razvitii obschestva [Etiquette through the development of society]. Eticheskya mysl: Nauchn.- publicyst. chteniya. A. Guseinnov (ed.). Moscow: Mysl. P 240-257. (In Russian)

9Tancher, V. (2019). Koliziya kulturnykh identychnostej u polikulturnomu suspilstvi [Collision of cultural identities in a multicultural society]. Sociologija: teorija, metody, marketing: Naukovo-teoretychnyjchasopys [Sociology: theory, methods, marketing: scientific-theoretical magazine]. Kyiv: Instytut sociologii NAN Ukrainy. No 4. P. 106-118. (In Ukrainian) DOI: https://doi.org/10.15407/sociology2019.04.106

„Q„p„x„}„u„‹„u„~„Ђ „~„p Allbest.ru