Микола Кондратьєв: теоретико-методологічні основи дослідження суспільства

На цій підставі наведене вище визначення ряду для ряду, використовуваного в соціальному пізнанні (відповідь на друге питання Кондратьєва у версії для соціальної сфери), набуває такої форми: ряд -- це спрощена схема однакових соціальних зв'язків і відношень між явищами як продуктом взаємодії і взаємовідносин великої кількості людей, що фіксує реальну і ймовірну можливість їх виникнення і зміни в часі, як правило, за допомоги змінюваних кількісних відношень між ними.

Ці ряди вможливлюють урахування особливостей пізнання в соціальній сфері, а також особливостей соціальних закономірностей і законів. Понад те, ці ряди відкривають можливість фіксувати не тільки кількісні співвідношення, а й якості досліджуваних відносин у рамках дискретної множини, тобто йдеться про перехід співвідношення у відносини, кількості -- в якість.

Можна сказати, що Кондратьєв, по суті, пропонує певну програму проведення конкретно-емпіричного соціологічного дослідження можливого у різних сферах соціального життя (і в рамках різних наук), а у сфері економіки практично здійснює її.

До програми Кондратьєва, як уже зазначалося і як буде показано далі, входить опис соціального об'єкта (суспільства, людини, сукупності людей, актів поведінки тощо) як сукупності, її системи і структури. Опис передбачає встановлення елементів сукупності, їхніх зв'язків і відношень, властивих досліджуваному об'єкту, а його результатом є формування концептуальної моделі об'єкта («другої дійсності», ідеального образу). Вона являє собою категоріально-логічну структуру, що складається із системи основних понять, починаючи з вихідного (суспільство, акт поведінки тощо).

Виходячи з логіки і змісту праць Кондратьєва, можна сказати, що далі він здійснює теоретичну й емпіричну інтерпретацію основних понять -- визначає їхній зміст, зіставляючи значимі теоретичні положення і поняття або окреме поняття -- з іншими поняттями, а також з емпіричними даними шляхом пізнавальної операції означення. Фактично Кондратьєв конструює операціональні визначення у вигляді певних кількісних залежностей. Він також здійснює операціоналізацію понять, тобто переведення їх у конкретні терміни з виявленням їхніх емпіричних значень шляхом створення соціальних показників. Такими в його працях є, до прикладу, ціна, обсяг виробництва (валовий збір) сільськогосподарської продукції (жита, пшениці, проса, гречки, вівса, ячменю, картоплі тощо), врожайність, тип землеволодіння, норми душового споживання по країнах і регіонах і т. ін. (див. , напр.: [Кондратьев, 1991a: сс. 89-95] та ін.). Засобами фіксації цих показників і є ряди, шкали, таблиці. Власне, створені ним концептуальні моделі перетворюються на операціональні, а в певних випадках -- на математичні. Проте, нагадаю, Кондратьєв застерігав від надмірного захоплення застосовуванням функціональних математичних залежностей, які є лише формою вираження причинних залежностей, але не тотожні ним.

Те, як Кондратьєв використовує розроблену ним методологію визначення сутності суспільства і відповідних форм пізнання, докладніше я планую висвітлювати в наступних публікаціях.

кондратьєв суспільство сукупність методологія

Джерела

Ворона, В.М., Пилипенко, В.Є. та ін. (1997). Економічна соціологія. Київ: Інститут соціології НАН України.

Казаков, В. (1999). Становление теории социальных изменений. In: Acta universitatis lodziensis. Folia socioloqica 28. Polska i ukraina a wspolczesneprocesy przemian spolecznych (ss. 137146). Lodz, Wydawnictwo uniwersytetu lodzkieqo.

Казаков, В. (2014). Микола Кондратьєв: проблема нової науки. Соціологія: теорія, методиы, маркетинг, 1, 182-198.

Кондратьев, Н.Д. (1989). Проблемы экономической динамики. Москва: Экономика.

Кондратьев, Н.Д. (1991a). Рынок хлебов и его регулирование во время войны и революции. Москва: Наука.

Кондратьев, Н.Д. (1991b). Основные проблемы экономической статики и динамики: Предварительный эскиз. Москва: Наука.

Кондратьев, Н.Д. (1993a). Избранные сочинения. Москва: Экономика.

Кондратьев, Н.Д. (1993b). Особое мнение. Москва: Наука.

Наукознавство (2007). Львів: ІБС; Київ: УБС НБУ

Пасхавер, И.С. (1974). Закон больших чисел и статистические закономерности. Москва: Статистика.

Резнік, В. (2021). Аналіз дослідницьких програм: соціологічний ракурс. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 104-128.

Резнік, В. (ред.) (2019). Соціологічне метатеоретизування: історія та сучасність. Київ: Інститут соціології НАН України. Соціологічна теорія: традиції та сучасність (2007). Київ.

Giddens, A., Sutton, Ph. (2021). Sociology. 9th Ed. Cambridge: Polity Press.

Ritzer, G. (2010). Classical Sociological Theory. S.l.: McGraw-Hill.

ВАЛЕРІЙ КАЗАКОВ

У статті йдеться про те, що, розв'язуючи проблему суспільства і сукупності як об'єкта науки, Кондратьєв розробляє методологію визначення сутності такої сукупності, як суспільство. З цією метою він через систему визначень сукупності з'ясовує найважливіші складові її структури та їхні найважливіші якості (велика кількість елементів, самі елементи, їхні реальні зв'язки і відношення, феномени як результати зв'язків і взаємодій). Крім того, за допомоги певних категорій він виявляє форми знання про сукупність, відображувані у поняттях дискретності, справжньої об'єктивної реальності, каузально-необхідних зв'язків, відношень, рядів. Останній є вираженням знання про однакові зв'язки і відношення між елементами та феноменами сукупності.

Ключові слова: сукупність, суспільство, форми знання, ряд, закон великих чисел, елемент, феномен, зв'язок, відношення, дискретність, причина, річ, простір, час

ВАЛЕРИЙ КАЗАКОВ

В статье речь идет о том, что, решая проблему общества и совокупности как объекта науки, Кондратьев разрабатывает методологию определения сущности такой совокупности, как общество. С этой целью он через систему определений совокупности выясняет важнейшие составляющие ее структуры и их важнейшие качества (большое количество элементов, сами элементы, их реальные связи и отношения, феномены как результаты связей и взаимодействий). Кроме того, посредством определенных категорий он выявляет формы знания о совокупности, отображаемые в поняттиях дискретности, подлинной объективной реальности, каузально-необходимых связей, отношений, рядов. Последние составляют выражение знания о единообразных связях и отношениях между элементами и феноменами совокупности.

Ключевые слова: совокупность, общество, формы знания, ряд, закон больших чисел, элемент, феномен, связь, отношение, дискретность, причина, вещь, пространство, время

VALERII KAZAKOV

The article points out that, solving the problem of society and the aggregate as an object of science, Kondratiev develops a methodology for determining the essence of such a aggregate as society. To this end, through a system of definitions of the aggregate, he clarifies the most important parts of its structure and their most important qualities (a large number of elements, the elements themselves, their real connections and relationships, phenomena as the results of connections and interactions). In addition, through certain categories, he reveals the forms of knowledge about the aggregate, displayed in the concepts of discreteness, true objective reality, causally necessary connections, relationships, series. The latter are expressions of knowledge about uniform connections and relationships between elements and phenomena of the aggregate.

Keywords: aggregate, society, forms of knowledge, series, law of large numbers, element, phenomenon, connection, relation, discreteness, reason, thing, space, time

Размещено на Allbest.ru