Соціальні нерівності у здоров'ї: головні підходи до вивчення

32. McCartney, G., Popham, F., McMaster, R., Cumbers, A. (2019). Defining health and health inequalities. Public Health, 172, 22-30.

33. Michalski, T. (2016). The differentiation of the health situation in European post-Communist countries after 1990. Geography and Tourism, 4(1).

34. Overcoming the COVID virus in Ukraine: initial estimates of its impact on poverty (s.a.). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://www.unicef.org/ukraine/media/5811/file/COVID%20impact%20on%20poverty%20ukr.pdf [=Боротьба s.a.]

35. Palencia, L., Malmusi, D., De Moortel, D., Artazcoz, L., Backhans, M., Vanroelen, C., Borrell, C. (2014). The influence of gender equality policies on gender inequalities in health in Europe. Social Science & Medicine, 117, 25-33.

36. Phelan, J.C., Link, B.G. (2013). Fundamental cause theory. In: Medical sociology on the move (pp. 105-125). Dordrecht: Springer/

37. Phelan, J.C., Link, B.G., Tehranifar, P. (2010). Social conditions as fundamental causes of health inequalities: theory, evidence, and policy implications. Journal of Health.and Social Behavior, 51 (1 suppl), 28-40.

38. Riley, A.R. (2020). Advancing the study of health inequality: fundamental causes as systems of exposure. SSM-population health, 10, 100-555.

39. Schьtte, S., Chastang, J.F., Parent-Thirion, A., Vermeylen, G., Niedhammer, I. (2013). Social differences in self-reported health among men and women in 31 countries in Europe. Scandinavian Journal of Public Health, 41(1), 51-57.

40. Sen, G., Iyer, A., Mukherjee, C. (2009). A methodology to analyse the intersections of social inequalities in health. Journal of Human Development and Capabilities, 10(3), 397-415.

41. Simonchuk, O. (2020) Subjective assessments of health and medical services in the period of COVID and pre-epidemic period. [In Ukrainian]. In: V Vorona, M. Shulga (Eds.), Ukrainian society: monitoring of social change, 7 (21), 60-80. [=Симончук 2020]

42. Social Determinants of Health (s.a.). World Health Organization. Retrieved from: http://www. who.int/social_determinants/sdh_definition/en/.

43. Whitehead, M., Dahlgren, G. (2006). Concepts and principles for tackling social inequities in health: Levelling up Part 1. World Health Organization: Studies on Social and Economic Determinants of Population Health, 2, 460-474.

44. Whitehead, M. (1991). The concepts and principles of equity and health. Health promotion international, 6(3), 217-228.

45. Whitehead, M., Dahlgren, G. (1991). What can be done about inequalities in health? The Lancet, 338(8774), 1059-1063.

46. Whitehead, M., Dahlgren, G. (2006). Concepts and principles for tackling social inequities in health: Levelling up Part 1. World Health Organization: Studies on Social and Economic Determinants of Population Health, 2, 460-474.

47. Wilkinson, R.G., Marmot, M. (1998). Social determinants of health: the solid facts. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.

48. World Health Organization (1948). Preamble to the Constitution of the World Health Organization as adopted by the International Health Conference, New York, 19-22 June, 1946; signed on 22 July 1946 by the representatives of 61 States (Official Records of the World Health Organization, no. 2, p. 100) and entered into force on 7 April 1948. Retrieved from: http://www. who. int/governance/ eb/who_constitution_en. pdf

49. World Health Organization (s.a.). Health Topics. Retrieved from:http://www.who.int

50. WHO (2008). Retrieved from: http://www. who. int/health-equity#tab=tab_1

Анотація

ІРИНА МАЖАК

Соціальні нерівності у здоров'ї: головні підходи до вивчення

Упродовж останніх чотирьох десятиліть дослідники використовують різні теоретико-методологічні підходи для дослідження соціальних нерівностей у здоров'ї. Отже, метою цього дослідження є аналіз головних підходів до визначення та вивчення соціальних і соціально-економічних нерівностей у здоров'ї, а саме: матеріалістичний (ґрунтований на доході), психосоціальний (ґрунтований на соціальних нерівностях), культурно-поведінковий (ґрунтований на поведінці, пов'язаній зі здоров'ям / способом життя) та інтерсекційний (застосовуваний для виявлення соціальних нерівностей у здоров'ї посеред численних соціальних груп, утворюваних на перетині між різними ідентичностями людини). Поряд із тим застосовують теорію фундаментальних причин, за якою СЕС та соціальний клас визначаються як «фундаментальні причина» здоров'я, хвороби, інвалідності та смерті, а також теорію життєвого шляху, в межах якої розглядаються всі моделі, що пояснюють нерівності у здоров'ї в рамках дослідженнях соціальних нерівностей у здоров'ї.

Під соціальними нерівностями у здоров'ї розуміють відмінності у здоров'ї між соціальними групами на підставі таких соціальних детермінант, як ґендер, вік, дохід, рівень освіти, професія, зайнятість/безробіття, сімейний статус, наявність дітей, житлові умови, місце проживання тощо, які відтворюються у часі. Соціальні нерівності у здоров'ї є несправедливими, й у цивілізованих країнах вживають заходи щодо їх зменшення. Справедливість у здоров'ї полягає в тому, що кожен мусить мати можливість реалізувати свій повний потенціал здоров'я. Справедливість у здоров'ї -- це не те саме, що рівність у здоров'ї, бо ті, хто має більші потреби, але менші ресурси, потребують більше допомоги для вирівнювання можливостей. Емпіричні дослідження, в тому числі й проведені в Україні, показали взаємозв'язок між різними соціальними й економічними детермінантами та нерівностями у здоров'ї, а також підтвердили наявність соціальних нерівностей у здоров'ї серед різних соціально-економічних та демографічних груп.

Ключові слова: соціальні нерівності у здоров'ї; матеріалістичний, психосоціальний, культурно-поведінковий та інтерсекційний підходи до розуміння нерівностей у здоров'ї; теорія фундаментальних причин; теорія життєвого шляху

Аннотация

здоров'я соціальний нерівність справедливість

ИРИНА МАЖАК

Социальные неравенства в здоровье: основные подходы к изучению

В последние четыре десятилетия исследователи используют различные теоретико-методологические подходы для исследования социального неравенства в здоровье, поэтому целью данного исследования является анализ основных подходов к определению и изучению социальных и социально-экономических неравенств в здоровье, а именно: материалистический (основывающийся на доходе), психосоциальный (основывающийся на социальных неравенствах), культурно-поведенческий (основывающийся на поведении, связанном со здоровьем / образом жизни) и интерсекционный (применяемый для выявления социальных неравенств в здоровье для социальных групп, образующихся на пересечении между разными идентичностями человека). Вместе с тем применяются теория фундаментальных причин, в которой СЭС и социальный класс определяются как «фундаментальные причины» здоровья, болезни, инвалидности и смерти, а также теория жизненного пути, в рамках которой рассматриваются все модели, объясняющие неравенства в здоровье в рамках исследований социальных неравенств в здоровье

Под социальными неравенствами в здоровье понимают различия в здоровье между социальными группами на основе таких социальных детерминант, как гендер, возраст, доход, уровень образования, профессия, занятость/безработица, семейный статус, наличие детей, жилищныеусловия, местожительство и т.д., которые воспроизводятся во времени. Социальные неравенства в здоровье несправедливы, и в цивилизованных странах принимаются меры для их уменьшения. Справедливость в здоровье состоит в том, что каждый должен иметь возможность реализовать свой полный потенциал здоровья. Справедливость в здоровье -- это не то, что равенство в здоровье, поскольку те, кто имеет большие потребности, но меньшие ресурсы, нуждаются в большей помощи для выравнивания возможностей.

Эмпирические исследования, в том числе проведенные в Украине, показали взаимосвязь между разными социальными и экономическими детерминантами и неравенствами в здоровье и подтвердили наличие социальных неравенств в здоровье среди различных социально-экономических и демографических групп.

Ключевые слова: социальные неравенства в здоровье; материалистический, психосоциальный; культурно-поведенческий и интерсекционный подходы к пониманию неравенств в здоровье; теория фундаментальных причин; теория жизненного пути

Annotation

IRYNA MAZHAK

Social inequalities in health: main approaches to study

Over the past four decades, researchers have used different theoretical and methodological approaches to study social inequalities in health, so the aim of this study is to analyze the main approaches to studying social and socio-economic inequalities in health: materialist (based on income), psychosocial (based on social inequalities), cultural and behavioral (based on health / lifestyle behaviors) and intersectional (used to identify social inequalities in health among many social groups appear at the intersection between different identities of the individual). There are also the fundamental cause theory, in which SES and social class are defined as the «fundamental cause» of health, disease, disability and death, and the life-course theory covering all the models that explain health inequalities within research of social inequalities in health.

Social inequalities in health are understood as differences in health between social groups based on such social determinants as gender, age, income, level of education, occupation, employment/ unemployment, marital status, presence of children in the family, living conditions, place of residence, etc., which are reproducing over the time. Social inequalities in health are unjust, so in civilized societies governments tackling social inequalities in health. Health equity means that everyone should be able to reach their full potential in health. Health equity is not the same as health equality, because those who have greater needs but fewer resources need more support to equalize opportunities.

Empirical studies, including those conducted in Ukraine, have shown the relationship between different social and economic determinants and health inequalities and have confirmed the existence of social inequalities in health among different socio-economic and demographic groups.

Key words: social inequalities in health; materialist, psychosocial, cultural-behavioral and intersectional approaches to study health inequalities; fundamental cause theory; life-course theory