Сучасні концептуальні підходи до визначення поняття "етноцентризм" у двовимірному полі міжетнічного роз’єднання та інтеграції

В історії буржуазної етнографічної науки був довгий період, коли етнічне явище розглядалося крізь призму расових відмінностей. У наші дні у ній задає тон психологізм, прагнення розглядати суспільство як просту суму індивідів, релятивістське протистояння загального шляху розвитку людства. Американська «культурна антропологія» стоїть на цих позиціях з часів Ф. Боаса. Термін «етнос» тривалий час не зустрічався у ній, він є, скоріше, приналежністю концептуального апарату більш традиційної європейської науки. Лише останніми роками американці стали використовувати термін «ethnicity»:

1. Як поняття, що позначає (історично) залишкове явище, такий вид групового зв'язку, що визначається не за конкретною мовою, релігійною детермінантною або за кольором шкіри, але й за спільністю історичного минулого та згуртованістю навколо символів;

2. Як загальний термін, що дозволяє ідентифікувати будь-яку групу меншин у межах пануючої конфігурації.

Американські вчені зазначають, що чітко окреслена етнічна цілісність пов'язана із зрілою стадією політичного розвитку і відносно високим ступенем стабільності на цій стадії. Цілісність формується там, де з'являється спеціалізоване центральне керівництво, здатне приймати рішення, де виникає держава, де у його рамках складається ідеологія, що захищає його недоторканість. Там, де цього ще немає, кордони бувають різкими.

Етноцентризм виникає у відповідь на загрозу існуванню етносу як самостійного соціокультурного цілого і виконує функцію соціально - психологічного захисту етносу від інокультурного впливу в умовах дезадаптації етнічних груп. Сили, що руйнують етнос як самостійний суб'єкт міжгрупової взаємодії, можуть бути внутрішніми та зовнішніми, тобто можуть залежати від специфіки етнічних груп і особливостей соціальної ситуації, в якій здійснюється ця взаємодія.

Внутрішні причини, що породжують етноцентризм, розглядались у руслі теорії соціальної ідентичності та трактувались як захисні механізми соціальної перцепції, що діють автономно у міжетнічному контексті та допомагають групі захищати позитивну групову ідентичність у процесі міжкультурного порівняння. Проте ця концепція не дає можливості провести кордон між етнічною диференціацією, що констатує нетотожність етносів, і власне етноцентризмом, що пропонує непримиренність до інших ет - нічних груп.

Список використаних джерел

1. Артановський С. Проблема етноцентризму, етічної своєрідності культур і міжетнічних відносин у сучасній зарубіжній етнографії і соціології. Актуальні проблеми етнографії і сучасна зарубіжна наука. Київ, 1979. 418 с.

2. Курас І. Етнополітика: історія та сучасність. Київ: ІПіЕНД, 1999.

3. Лозко Г. Етнологія України. Київ: АртЕК, 2001.

4. Етнічний довідник / за ред. В. Євтуха. Ч. 2. Київ: Фенікс, 1996.

5. Мала енциклопедія етнодержавознавства. Київ: Генеза, Довіра, 1996.

6. Sumner W. Folkways. New York, 1959.

7. Римаренко Ю. Основи етнодержавознавства. Київ: Либідь, 2007.

8. Кресіна І. Евристичні можливості біогеодетермінізму. Політичний менеджмент. 2003. №3. С. 27-35.

9. Аверкиева Ю.П. Современные тенденции в развитии этнографии США. Современная американская этнография / отв. ред. А.В. Ефимов., Ю.П. Аверкиева. Москва: АН СССР, 1963. С. 64-96.

10. Sumner W., Keller A. The science of society. New York, 1942.

11. Євтух В., Трощинський В., Галушко К. Етносоціологія: терміни та поняття. Київ: Фенікс, 2003.

References

1. Artanovskyi, S. (1979). The problem of ethnocentrism, ethical identity of cultures and interethnic relations in modern foreign ethnography and sociology. Current issues of ethnography and modern foreign science. Kyiv [in Ukrainian]

2. Kuras, I. (1999). Ethnopolitics: history and modernity. Kyiv: Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]

3. Lozko, G. (2001). Ethnology of Ukraine. Kyiv: ArtEK [in Ukrainian]

4. Yevtukh, V. (Ed.). (1996). Ethnic directory. Part 2. Kyiv: Feniks [in Ukrainian]

5. Small encyclopedia of ethno-state studies. (1996). Kyiv: Heneza, Dovira [in Ukrainian]

6. Sumner, W. (1959). Folkways. New York.

7. Rymarenko, Yu. (2007). Fundamentals of ethno-state studies. Kyiv: Lybid [in Ukrainian]

8. Kresina, I. (2003). Heuristic possibilities of biogeodeterminism. Political Management, 3, 27-35 [in Ukrainian].

9. Averkieva, Yu.P. (1963). On some ethnopsychological research in the United States. In A.V. Yefimov, Yu.P. Averkieva (Eds.), Modern American ethnography (pp. 64-96). Kyiv [in Russian]

10. Sumner, W., Keller, A. (1942). The science of society. New York.

11. Yevtukh, V., Troshchynskyi, V., Galushko, K. (2003). Ethnosociology: terms and concepts. Kyiv: Feniks [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru