Соціально-психологічні умови управління розвитком спільнот, постраждалих від катастроф

Винятковий статус мера підкреслюється тепер вже тільки на 35% малюнків „Я-мер і моя громада”, значно зменшилась кількість ознак конкуренції, ізольованість мера присутня лише на 15% малюнків, натомість у 34% малюнків відображені елементи не просто взаємодії, а спільної діяльності членів громади. Дані результати в поєднанні з більш якісним виконанням завдань, що стосуються когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів, показали в цілому достатній рівень психологічної готовності студентів - майбутніх менеджерів до соціального управління в умовах катастроф.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз негативних наслідків катастроф показує, що вони виражаються не лише у знищених технічних об'єктах, зруйнованій інфраструктурі, забрудненому навколишньому середовищі, але й у погіршенні соціальних зв'язків, механізмів організації життєдіяльності постраждалих спільнот, їхнього способу життя. Викликаний наслідками катастроф розпад традиційних механізмів регуляції способу життя спільнот спричиняє дезорієнтацію постраждалих, втрату відчуття контролю власного життя, зневіру у своїх можливостях щось змінити. У кінцевому результаті це нерідко призводить до появи так званих апатично-депресивних або конфліктно-агресивних кризових спільнот. Полімодальний характер кризи робить надзвичайно складним виведення їх на більш високі щаблі розвитку.

2. Екстремальний характер ситуації, багатоплановість наслідків катастроф та брак ресурсів, необхідних для їх мінімізації призводять до виникнення специфічної «управлінської кризи» у постраждалих регіонах. При виборі напрямків та здійсненні реабілітаційних заходів типовою для управлінських структур є концентрація зусиль на усуненні чинників, що складають безпосередню загрозу здоров'ю та життю населення, техніко-економічних аспектах та соціальному захисті постраждалих. Сучасним управлінцям усіх рівнів притаманна недооцінка важливості та актуальності соціальних та соціально-психологічних проблем і наслідків катастроф, що викликає значні труднощі в реабілітаційних діях. Це породжує нові негативні соціально-психологічні наслідки, пов'язані власне з управлінським чинником: розповсюдження „комплексу жертви” та рентних установок серед потерпілих, посилення психологічної, соціально-психологічної та соціальної напруги у суспільстві.

3. Реалії сьогодення обумовлюють необхідність пошуку нових шляхів подолання кризових соціально-психологічних явищ у спільнотах, що постраждали. Провідною стратегією управління постраждалими спільнотами має стати стратегія соціального розвитку, що передбачає впровадження нових форм організації поведінки і діяльності постраждалого населення шляхом здійснення структурних, процесуальних, функціональних та мотиваційно-ціннісних змін у способі життя спільноти.

4. Серед соціально-психологічних умов реалізації стратегії соціального розвитку спільнот, що постраждали внаслідок катастроф, можна виділити наступні:

- загальна соціально-психологічна ситуація, що складається у постраждалих спільнотах, яка за ознаками зміни у провідних соціальних установках населення, переважного виду переживань та структури соціально значущих цілей життєдіяльності умовно може бути розподіленою на два типи - апатично-депресивну чи конфліктно-агресивну;

- змістова структура соціально-психологічних наслідків катастроф, елементи якої самі стають визначальним чинником динаміки розгортання соціально-економічних процесів у спільнотах у посткатастрофний період;

- динаміка соціально-психологічних наслідків катастроф, врахування якої є обов'язковою умовою вибору адекватних управлінських тактик, відповідно до особливостей різних фаз їх протікання;

- особливості управлінської взаємодії зі спільнотами з різними типами поведінки та спрямованість управлінців на налагодження конструктивного діалогу та продуктивного співробітництва з постраждалим населенням.

5. Провідною психологічною умовою переходу управлінців до стратегії соціального розвитку спільнот є усвідомлення представниками керівних органів того факту, що постраждала спільнота є не просто об'єктом захисту й отримувачем соціальної допомоги, а дійсним соціальним суб'єктом, що активно діє у вирішенні проблем свого життя. Процес соціального управління має здійснюватися за трьохкомпонентною схемою: організація та підтримка процесу висунення ініціатив населенням - спільний аналіз висунутих ініціатив - залучення усіх зацікавлених суб'єктів до розробки та реалізації проектів.

6. У структурі психологічної готовності регіональних та муніципальних менеджерів до соціального управління постраждалими спільнотами можна виділити чотири компоненти: мотиваційний, цільовий, когнітивний та операційно-діяльнісний. На сьогодні існує необхідність цілеспрямованого формування на державному рівні психологічної готовності керівних кадрів до управління соціальним розвитком спільнот, що постраждали від катастроф. Апробація розробленої програми показала, що підвищенню ефективності підготовки до соціального управління буде сприяти взяття за основу результатів наукових соціально-психологічних досліджень проблеми та впровадження в навчальний процес новітніх психолого-педагогічних технологій, серед яких слід виділити інтерактивні технології та імітаційне моделювання управлінських ситуацій.

Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо в розробці на основі ідей соціального управління нових моделей соціального розвитку громад, у тому числі тих, що не відчули на собі тягар наслідків катастроф, однак мають ознаки кризовості (а таких на сучасному етапі більшість, особливо це стосується сільських громад), соціально-психологічних засад формування і організації діяльності органів самоорганізації населення, психолого-педагогічних програм формування соціально-психологічної компетентності муніципальних та регіональних менеджерів, психологічної готовності представників територіальних спільнот до участі у місцевому самоуправлінні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні положення дисертації опубліковані у виданнях, що входять до переліку ВАК:

1. Волеваха С. В. Реабілітаційна політика держави очима управлінців та постраждалих від Чорнобильської атомної катастрофи / С. В. Волеваха // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К.: Логос, 2008. - Т. 7. - Вип.15. - С. 51-55.

2. Волеваха С. В. Індивідуально-психологічні характеристики управлінців регіонального та місцевого рівнів зони Чорнобильської катастрофи / С. В. Волеваха // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць / за ред. С. Д. Максименка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - Т. 7. - Вип. 16 - С. 24-28.

3. Волеваха С. В. Віддалені соціально-психологічні наслідки катастроф / С. В. Волеваха // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. / За ред. С. Д. Максименка, М. В. Папучі. - Київ-Ніжин, 2008. - Том 10. - Вип. 6. - С. 148-152.

4. Волеваха С. В. Готовність муніципальних та регіональних менеджерів до управління соціальним розвитком спільнот, що постраждали від катастроф / С. В. Волеваха // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Т. 7. - Вип. 20. - Ч. 1 - С. 73-76.

5. Волеваха С. В. Формування психологічної готовності менеджерів до управління соціальним розвитком спільнот, що постраждали від катастроф / С.В. Волеваха // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць / за ред. С. Д. Максименка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Т. 7. - Вип. 21. - С. 32-37.

Також результати дослідження опубліковано в матеріалах конференцій та семінарів:

6. Волеваха С. В. Соціально-психологічні проблеми управління щодо виведення з кризового стану спільнот, які постраждали від катастроф / С.В. Волеваха // Матеріали ІІІ науково-практичної міжвузівської конференції „Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення”. - Чернігів: Чернігівська філія Європейського університету, 2007. - С. 30-40.

7. Волеваха С. В. Керований соціальний розвиток постраждалих спільнот як напрямок мінімізації негативних соціально-психологічних наслідків катастроф / С. В. Волеваха // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: Психологічні науки: Збірник наукових праць. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - Вип. 59. - Том 1. - С. 64-68.

8. Волеваха С. В. Особливості взаємодії керівних структур і населення у регіонах, що постраждали від Чорнобильської атомної катастрофи / С. В. Волеваха // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: Психологічні науки: Збірник наукових праць. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - Вип. 74. - Том 1. - С. 74-80.

Размещено на Allbest.ru