Соціальне здоров'я молоді в умовах сучасного українського суспільства

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

У висновках і рекомендаціях дисертаційного дослідження узагальнені головні результати, які були отримані в рамках розробленої концепції соціального здоров'я, сформульовані положення, що мають теоретичне та практичне значення для подальшого вивчення соціального здоров'я, представлені пропозиції, спрямовані на його покращення.

1. Встановлено, що усталені поняття “індивідуальне здоров'я” та “суспільне здоров'я”, які відображають розуміння сенсу здоров'я, пройшли кілька історичних етапів та відбивають стан розвитку суспільства і рівень наукових знань. Показано, що вони мають певні обмеження і в сучасних умовах, недостатньо глибоко розкривають сутність явищ і процесів, які відбуваються в сфері здоров'я. Це унеможливлює розробку ефективних засобів покращення здоров'я різних верств населення. Обсяг накопичених відомостей спонукає до розробки нових підходів, які здатні не тільки узагальнити накопичені дані, а й намітити подальші шляхи дослідження й вирішення цієї проблеми. Запропоновано використання категорії “соціальне здоров'я”, що є одним із варіантів розвитку теоретичних і прикладних аспектів системи знань щодо здоров'я.

2. Запропоновано визначення соціального здоров'я, яке характеризує певний стан взаємодії людей з інституціями, організаціями, між собою. Якщо ці взаємодії не впливають негативно одні на другі, знаходяться у відносно стабільних і гармонійних відносинах між собою, можна говорити про високий рівень соціального здоров'я. І, навпаки, порушення цих взаємодій призводить до погіршення соціального здоров'я, а звідси до дисгармонії та напруженості у суспільстві. Розроблена схема дослідження соціального здоров'я, виокремлені компоненти соціального здоров'я, обгрунтовані показники, які розкривають їх змістовну наповненість.

3. Аргументовано, що категорія “соціальне здоров'я” має значний евристичний потенціал, оскільки дозволяє досліджувати здоров'я не тільки як фізичний (демографічний) ресурс популяції, а й як соціальний ресурс індивідів, окремих груп, спільностей, населення, який виявляється у процесах соціальної взаємодії. Вона дозволяє подолати розбіжності між двома основними підходами до розуміння сутності людини - натуралістичним і соціологічним, відображає її біопсихосоціальну сутність, описує взаємодію різноманітних факторів.

4. Систематизація наукових досліджень проблем здоров'я сучасними західними, російськими і українськими соціологами дозволила зробити висновки щодо полікаузальної обумовленості здоров'я. Запропонована авторська теоретична факторна модель соціального здоров'я, в якій віддзеркалені новітні уявлення щодо його сутності, розкриваються особливості взаємодій людей з різноманітними інституціями, організаціями, між собою. На макрорівні у якості таких факторів виступають: біологічні, географічні, екологічні, технологічні, політичні, економічні, інформаційні, культурні, соціальні, медико-соціальні; на мікрорівні: родина, навчальні та трудові колективи, субкультурні фактори; на індивідуальному рівні: біолого-фізіологічні, соціально-демографічні, умови проживання, умови роботи, статусні характеристики, соціальне самопочуття, особливості духовного світу, соціальна компетентність щодо здоров'я.

5. На підставі розробленої концепції соціального здоров'я був досліджений загальний рівень соціального здоров'я української молоді. Зафіксована певна тенденція - стабілізація його на низькому рівні. Проаналізувавши вплив на соціальне здоров'я молоді трансформаційних процесів, які відбуваються в Україні, автор виявив, що майже за всіма досліджуваними параметрами значна кількість респондентів не відчули змін, що відбуваються у суспільстві. Негативні зміни істотно переважають над позитивними. Разом з цим, серед респондентів, які визначають ці зміни як такі, що поліпшилися, значно більше тих, хто оцінює загальний рівень здоров'я, як добрий та відмінний. Найбільш вагомий вплив на рівень соціального здоров'я сучасної молоді здійснюють такі фактори, як медичне обслуговування, захищеність від свавілля влади чиновників, можливість висловлювати власні погляди, умови відпочинку після роботи, можливість отримання достовірної інформації про те, що діється у країні, можливість брати участь у культурному житті, матеріальні умови.

Проаналізовані дані дали змогу зробити висновок щодо низької соціальної компетентності молоді у сфері здоров'я, що знаходить вияв у незнанні його показників, невмінні відстежувати стан здоров'я, зосередженні на факторах, що руйнують здоров'я та ігноруванні факторів, що його зберігають, хибних практиках подолання хворобливих станів тощо. Також було виявлено, що установки стосовно здорового способу життя, проявляються лише на теоретичному рівні, на практиці вони реалізуються слабо.

6. Аналіз стану духовної складової соціального здоров'я молоді дозволив констатувати, що свої сили вона буде використовувати переважно на здобуття досягнень, важливих для неї особисто - сім'ю, матеріальну забезпеченість, друзів, освіту тощо. Найбільш негативно опитана молодь ставиться до наркоманії, токсикоманії, крадіжок у громадян, вбивства, жорстокості, зловживання алкоголем, хуліганства, тобто до таких форм поведінки, які мають чітко виражену девіантну спрямованість. Такі ж види поведінки, як відхід у приватне життя, агресивність, демонстрації, страйки, еміграція за кордон, вільне сексуальне життя викликають схвалення у значної кількості молоді. Медико-статистичні дані фіксують значні проблеми, пов'язані з психічною складовою соціального здоров'я - по Україні упродовж останніх років спостерігається тенденція щодо його погіршення й починається вона ще з дитинства та підліткового віку. Дослідження виявило, що негативні емоції, стрес, нервове напруження, неврівноваженість, знижений настрій досить поширені у молодіжному середовищі. Щодо фізичної складової соціального здоров'я молоді, то її аналіз дозволяє констатувати, що за основними показниками захворюваності здоров'я підлітків та молоді в Україні погіршується. Загальної тенденції до покращення ситуації тут не спостерігається.

Підсумовуючи, можна констатувати, що розроблена концепція соціального здоров'я дозволяє комплексно характеризувати ситуацію, яка склалася в сфері здоров'я української молоді. Дослідження соціального здоров'я є важливим джерелом інформаційних засад побудови системи управління здоров'ям молоді та організації ефективної охорони здоров'я цієї соціальної спільноти. Крім того, соціальне здоров'я є доволі рельєфним показником, який відображає актуальний стан і тенденції розвитку українського суспільства, дає змогу оцінювати характер і спрямованість змін у різних сферах життєдіяльності молодіжної спільноти.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ