На сьогоднішній день в усьому світі панує тенденція не до спільного проживання, а навпаки до громадянських шлюбів та розлучень. Так за останні роки кількість розлучень зросла не лише в Україні, а й в усьому світі, причому найбільша кількість розлучень у найрозвинутіших країнах (США, Японія, Італія, Франція і т.д.). Вірність чоловіка і жінки - необхідність церковних шлюбів, оскільки «Бог повелів, щоб чоловік приліпився до дружини своєї і двоє стали одною плоттю» (Буття 2:24). У наш час багато хто боїться давати обітницю вірності. Але якщо двоє люблять один одного, чого ж їм боятися дати обіцянка залишатися разом? Адже це додає шлюбові особливу значимість і впевненість кожного з чоловіка і жінки зробити самоаналіз. Але у зв'язку з невпевненістю у майбутньому подружньому житті багато молодих пар бояться давати обітницю перед Богом.

Робота стала головним аспектом для людини. Жінки, що орієнтуються на кар'єру і чоловіки, швидко готові жертвувати своїми родинами заради роботи, тому що роботу дуже нелегко роздобути. Іншим фактором, що приводить до розлучені, є позашлюбні статеві зносини. Що ж може бути причиною зради? Їх багато. Одна з найпоширеніших - так називаний «розрив шаблона», коли в житті людини щось різко міняється. Наприклад, чоловіку повезло і він став багато заробляти. Жінці не потрібно працювати тепер, щоб забезпечувати родину. Звичний ритм її життя порушений, і душевне сум'яття часом виливається в подружню зраду. Чоловіка, в основному, на зраду дружини реагують скандалами, рукоприкладством, грубим звертанням, розлученням, не задумуючись над долею дітей.

Деякі, домагаючись опіки, звертаються до неправди, будують домисли, піднімають у суді такі теми, як здоров'я, релігія й утворення дитини, намагаються позбавити один одного не те що опіки, але і бачитися з дитиною, і не хочуть зрозуміти, що і після розлучення в дитини залишається мати і батько, адже вони не з дитиною розлучилися. Вони обоє повинні мати можливість виражати батьківські почуття, прищеплювати дитині свої цінності, привертати дитину до будь-якого не суперечному закону заняттю.

Що стосується опіки, то суд, розглянувши матеріали справи, може прийняти одне з трьох рішень:

1) призначення спільної опіки; 2

2) дитина залишається з одним з батьків (частіше з матір'ю);

3) накладення обмеження на право відвідування.

У нашій країні психологічна допомога людям у ситуації розлучені ще зовсім недавно не вважалася актуальної, і не тому, що була відсутня сама проблема і переживання, з нею пов'язані, а в силу того, що розлучення не відносили до явищ, характерних для радянського способу життя. В останні роки психологи активно обговорюють, які методи консультування більш ефективні для людей, що переживають розлучення. Досвід закордонних колег показує, що ці люди потребують допомоги на різних рівнях соціальному, матеріальному, фізичному й ін.

Використана література:

опіка розлучення дитина

1. Антонова-Тученко О., Московка М. «Психологічний клімат сім'ї», Журнал для батьків - 1999 р., №3

2. Друзь Е.В. «Социальное положение женщин в обществе», Харьков, Консум, 2001 г., 424 стр.

3. Зайцева З.Г., Трубавіна І.М. «Соціальна підтримка сім'ї», Комплексні програми центрів ССМ, - Київ, ДЦССМ, 2001 р

4. Моховиков А.Н., Телефонное консультирование. - 2001. -494 с. 2-е издание, переработанное и дополненное, Под редакцией и с предисловием доктора медицинских наук В.Е. Кагана

5. Психология социальной работы, О.Н. Александрова, О.Н. Богомолова, Питер, 2002, 352 стр.

6. Социальная работа, под общей редакцией Курбатова В.И., Ростов н/Д, «Феникс», 1999 г., 576 стр.

7. Соціальні служби - родині: розвиток нових підходів в Україні (перевидання)/ за редакцією І.М. Григи, Т.В. Семигіної, - Київ, 2003 р., - 128 стор.

8. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю, Трубавіна І.М., навчальний посібник, - Київ, ДЦССМ, 2003 р. - 132 стор.

Размещено на Allbest.ru