Нещодавні структурні зміни в Українській Греко-Католицькій Церкві (2011-2016): прогрес, проблеми та питання без відповіді, пов’язані із створенням нових митрополій

M. J. Kuchera. The Norms of Particular Law of the Byzantine Metropolitan Church «sui iuris» of Pittsburg, U.S.A. // Partikularrecht / ред. R. Potz, K. Katerelos [= Kanon, 23]. Hennef 2014, с. 46-48..

Русинська Церква включає дві Церкви sui iuris: Мукачівську та Піттсбурзьку, а також Чеський екзархатДив.: Vasil. Etnicita delle Chiese «sui iuris», с. 107; M. J. Kuchera. The Church of Pittsburgh and its Relations with the Eparchy of Mukacevo in an Historical and Juridical Context // Le Chiese «sui iuris», c. 182.. Якби Римський престол підпорядкував Мукачівську єпархію УГКЦ, це означало б не тільки скасування юрисдикційної незалежности Мукачівської Церкви, а й породило б питання щодо того, як канонічно гарантувати збереження різноманітности церковної спадщини. Цей приклад показує, що окреслення територіяльного засягу Східних Церков і 'їх розмежування за певними критеріями дуже складний і дискусійний процес, який усе ще не завершився.

З погляду тих на Закарпатті, хто виступає за єдність з УГКЦ, виключення одної з українських греко-католицьких єпархій із синодального процесу ухвалення рішень у цій Церкві є сьогодні поважною проблемою. По-перше, роздільне співіснування двох Церков може перешкоджати належній душпастирській опіці, розвиткові церковного життя та співпраці. Крім того, така ситуація може дискредитувати саму ідею церковної єдности. Нарешті, дехто вважає, що в одній державі повинна існувати тільки одна Греко-Католицька Церква sui iuris. Це питання має також історично-політичний вимір. Як видається, тут має місце конфлікт «україноцентричної» та «регіоцентричної» ідентичностейПро дискусію див. прим. 54 вище; також М. Крокош. Еклезіологічні підстави для входження Мукачівської Греко-Католицької Єпархії до УГКЦ // http://www.religion.in.ua/main/ analitica/21467-ekleziologichni-pidstavi-dlya-vxodzhennya-mukachivskoyi-greko-katolickoyiyeparxiyi-do-ugkc.html (23.VI.2016); А. Бабинський. Мукачівська єпархія і УГКЦ разом чи окремо? // Патріархат 3 (2011) 24-25..

Коли верховного архиєпископа Святослава запитали про відносини з Мукачівською єпархією, він відповів, що це питання треба перевести з ідеологічного ключа в суто церковну площину. Він зауважив, що співпраця з мукачівським єпископом Міланом Шашиком, який, хоч і без права голосу, бере участь у Синоді єпископів УГКЦ та Синоді єпископів Києво-Галицького верховного архиєпископства, розвивається «дуже конструктивно. [...] Ми намагаємося плекати цей зв'язок між УГКЦ і Мукачівською єпархією та розвивати його. Очевидно, що сам розвиток нашої Церкви з часом приведе до поглиблення нашої єдности. Завжди за єдністю де-факто приходить єдність де-юре. І це для нас найважливіше. Я думаю, що в цьому напрямку нам потрібно й надалі рухатися»Патріарх Святослав (Шевчук). «Я далі будуватиму Патріархат» (18.VII.2011) // http:// risu.org.ua/ua/index/expert_thought/interview/43376/ (23.ІІІ.2016)..

Статус-кво у відносинах цих двох Церков досі є предметом для дискусій. Взагалі кажучи, від індивідуальної позиції та інтересів залежить, на чому робиться наголос: на тому, що об'єднує, чи навпаки, на тому, що роз'єднує. Адекватний підхід до цієї справи потребував би узгодження інтересів усіх зацікавлених сторін, адже тут зачіпаються різні форми церковної, літургійної, мовної, культурної й етнічної ідентичности.

Подібна проблема пов'язана й з інтеграцією Перемисько-Варшавської митрополії (Польща) в церковну територію УГКЦ. Перемиська єпархія була частиною давніх Київської й Галицької митрополій, але сьогодні вона тепер уже як Перемисько-Варшавська архиєпархія опинилася в «діяспорі»Див.: L. Adamowicz. Profilo giuridico della Chiesa Greco-cattolica ucraina in Polonia // Nuove terre e nuove Chiese. Le communita di fedeli orientali in diaspora / ред. L. Okulik [= Istituto di diritto canonico San Pio X. Studi, 7]. Venezia 2008, с. 161-175.. На думку о. Димида, ця митрополія мала б бути включена до церковної території УГКЦ. Якщо Мукачівська єпархія може залишатися окремою Церквою sui iuris, то за цим же принципом і у випадку Польщі «державні кордони не повинні впливати на церковну юрисдикцію»Нові митрополії УГКЦ відображатимуть специфіку регіонів доктор канонічного права о. Михайло Димид (11.ХІ.2011) // http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/interview/45366/ (23.11.2016).. Втім, поки що нема ніяких ознак змін у статусі Перемисько-Варшавської митрополії.

Висновки

Створення нових митрополій у 2011 р. було цілком сподіваним і логічним кроком у структурному розвитку УГКЦ. А проте досі існує потреба в певних удосконаленнях, які забезпечили б канонічне функціонування церковного організму, а зокрема, в розробленні стабільної нормативної системи та врегулюванні правового статусу СЄ КГВА. Ця остання проблема має значно більшу канонічну вагу, аніж питання про точну дату заснування новостворених митрополій. Невизначеність щодо дати перенесення верховноархиєпископського осідку зі Львова до Києва, як видається, не створює суттєвих канонічних проблем, але показує, що в УГКЦ в деяких моментах досі бракує ясности. Канонічного уточнення потребує також юрисдикційний статус древнього Галича. Також певним удосконаленням було б налагодження роботи синодів на рівні митрополій.

Верховний архиєпископ Святослав вважає створення нових митрополій «важливим кроком на шляху до проголошення патріярхату УГКЦ»В УГКЦ три нові митрополії (8.ХІ.2011) // http://ifds.org.ua/dlja-abiturijenta/1496.html (23.ІІІ.2016)..

УГКЦ має високий авторитет в українському суспільстві, особливо після політичних подій останніх років. Це дуже активна в душпастирському плані Церква, що швидко розвивається. Із створенням нових митрополій вона стала також і структурно повною Церквою sui iuris. Це не тільки найбільша із східних католицьких Церков, а й одна з тих східних Церков, що найдинамічніше розвиваються. Новий митрополійний устрій може істотно допомогти УГКЦ у виконанні її місії як помісної Церкви.

Размещено на Allbest.ru