Оцінка вірогідності обміну повідомленнями в системі супутникового зв’язку на основі системи SOTM
Аналіз використання систем супутникового зв’язку в міжнародних операціях з підтриманням миру та безпеки. Аналіз й обґрунтування можливості побудови системи супутникового зв’язку Збройних Сил України на основі використання системи SOTM та технології VSAT.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.04.2018 |
| Размер файла | 2,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
8) Ймовірність помилок PS1n1(p), що залишилисьу кодовій комбінації завадостійкого коду у режимі виявлення всіх помилок до кратності S1 включно з використанням мажоритарної обробки розрядів в прийнятій кодовій комбінації.
рис 2.5Ймовірності помилок у кодовій кодовій комбінації при різних режимах
Можна зробити висновок, що при різних режимах використання завадостійкого кодування ймовірність помилок у кодовій комбінації буде різною, а саме у режимі виправлення помилок вона буде найменшою, у режимі виправлення і виявлення помилок вона буде на порядок більшою, а найбільша ймовірність помилок у кодовій комбінації буде у режимі виявлення помилок.
Cхема представлення ймовірностей всіх помилок у кодовій комбінації простого та завадостійкого коду без використання та з використанням мажоритарної обробки розрядів кодової комбінації.
рис 2.6 Представлення ймовірностей всіх помилок у кодовій комбінації
Нижче в таблиці представлені ймовірності помилок у кодовій комбінації згідно формул і режимів роботи коду при якості лінії зв'язку p= 10-2 та ймовірності помилок на лінії зв'язку.
Таблиця 2.2
Ймовірність помилок у кодовій комбінації при різних режимах роботи
При n=31
|
Ймовірність всіх помилок Poп(р) у кодовій комбінації простого коду довжини n1 без завадостійкого кодування та мажоритарної обробки. |
||
|
Ймовірність всіх помилок Poпм(р) у кодовій комбінації простого коду довжини n1 без завадостійкого кодування та із мажоритарною обробкою розрядів кодової комбінації,враховуючи,що ймовірність помилок у розрядах результатної кодової комбінації після мажоритарної обробки |
||
|
Ймовірність помилок Pt2n1(p), що залишилисьу кодовій комбінації завадостійкого коду у режимі виправлення всіх помилок до кратності t2 включно без мажоритарної обробки. |
||
|
Ймовірність помилок Pt2n1м(p), що залишилисьу кодовій комбінації завадостійкого коду у режимі виправлення всіх помилок до кратності t2 включно з використанням мажоритарної обробки розрядів в прийнятій кодовій комбінації. |
||
|
Ймовірність помилок PS1n1(p), що залишилисьу кодовій комбінації завадостійкого коду у режимі виявлення всіх помилок до кратності S1 включно без мажоритарної обробки. |
||
|
Ймовірність помилок PS1n1м(p), що залишилисьу кодовій комбінації завадостійкого коду у режимі виявлення всіх помилок до кратності S1 включно з використанням мажоритарної обробки розрядів в прийнятій кодовій комбінації. |
||
|
Ймовірність помилок PS2t1n1(p), що залишилисьу кодовій комбінації завадостійкого коду у режимі виправлення всіх помилок до кратності t1 включно та виявлення всіх помилок вищої кратності до S2 включно без мажоритарної обробки. |
||
|
Ймовірність помилок PS1n1(p), що залишилисьу кодовій комбінації завадостійкого коду у режимі виявлення всіх помилок до кратності S1 включно з використанням мажоритарної обробки розрядів в прийнятій кодовій комбінації. |
Отже, щоб певна інформація між супутником і певною земною станцією передавався безперешкодно потрібно врахувати різні чинники, котрі впливають на це.
2.3 Аналіз можливості побудови системи супутникового зв'язку ЗС України на основі використання технології VSAT
Серед супутникових технологій особливу увагу привертає розвиток технологій супутникового зв'язку типу VSAT (Very Small Aperture Terminal). Розвиток мереж VSAT починається з того, що був запущений перший супутник зв'язку. Наприкінці 60-х років в ході експериментів з супутником АТС - 1 була створена експериментальна мережа, що складається з 25 земних станцій, супутникового телефонного зв'язку на Алясці. На даний момент компанія Hughes Network Systems, є провідним світовим постачальником широкосмугових мереж супутникового зв'язку. На основі VSAT обладнання можлива побудова мультисервісних мереж (рис. 2.8), які надають практично всі сучасні послуги зв'язку: доступ в Інтернет; телефонний зв'язок; об'єднання локальних мереж; передачу аудіо, відеоінформації і багато іншого.
рис. 2.6.1 Структура VSAT мережі
Технологія VSAT характеризується наступними вимогами:
– діаметр антен знаходиться в межах 0.9...3.5 м;
– швидкість передачі інформації зі станції знаходиться в межах 1.2 кбіт/с - 2.048 Мбіт/с;
– станції встановлюються безпосередньо в користувача, причому щільність розміщення їх на обмеженій території може бути дуже високою;
– станції можуть працювати автономно, контроль і керування роботою станцій у мережі здійснюються централізовано.
Термінал VSAT складається з трьох основних елементів:
– антенної системи;
– зовнішнього блока, що розміщується безпосередньо на антені;
– внутрішнього блока, що встановлюється в приміщенні користувача.
Діаметр антен визначається діапазоном частот, швидкістю передачі інформації, потужністю радіоканалу та умовами експлуатації.
Зовнішній блок зазвичай складається з підсилювача з перетворювачем частоти та приймача і передавача.
Внутрішній блок включає супутниковий модем, контролер та інтерфейсні плати, які дають змогу підключати різноманітне обладнання з обробки даних та забезпечувати зв'язок з телефонною мережею.
Потенційні можливості військових супутникових систем дозволяють забезпечити зв'язком абонентів різного рангу: від пунктів управління стратегічної ланки до рухомих об'єктів тактичної ланки управління, включаючи командирів окремих підрозділів (персональний зв'язок).
Розвиток в області VSAT технологій з використанням нових досягнень техніки, дозволяє будувати супутникові мережі з топологією не тільки "зірка", але і мережі тип "крапка-крапка", а так само мережі "mesh" кожний з кожним.
Мережа "крапка - крапка” дозволяє забезпечувати прямий дуплексний зв'язок між двома віддаленими абонентськими станціями по виділених каналах (рис. 2.9). Така схема зв'язку найбільш ефективна при великому завантаженні каналів (не менш 30 - 40%). Перевагою такої архітектури є простота організації каналів зв'язку і їхня повна прозорість для різних протоколів обміну.
рис. 2.6.2Топологія „крапка - крапка”
Мережа типу „зірка” є найбільш розповсюдженою архітектурою побудови супутникових систем зв'язку з абонентськими станціями класу VSAT (рис.2.10). Така мережа забезпечує багатонаправлений радіальний трафік між центральною наземною станцією і віддаленими периферійними станціями (терміналами).
рис. 2.6.3Топологія „зірка”
Недоліком архітектури "зірка" є наявність подвійного стрибка при зв'язку між терміналами мережі, що приводить до помітних затримок сигналу.
Мережі VSAT подібної архітектури широко використовуються для побудови корпоративних мереж різних транспортних, виробничих і фінансових установ для організації інформаційного обміну між великою кількістю віддалених терміналів (що не мають істотного взаємного трафіка) і центральним офісом фірми.
Мережі "кожен з кожним"або повнозв'язні мережі, забезпечують прямі з'єднання між будь-якими абонентськими станціями (так званий "однострибковий" режим зв'язку). Кількість необхідних дуплексних радіоканалів дорівнює Nx(N- 1), де N- кількість абонентських станцій у мережі. При цьому кожна абонентська станція повинна мати (N - 1) каналів прийому-передачі. Така архітектура оптимальна для телефонних мереж, створюваних у важкодоступних чи віддалених районах, а також для мереж передачі даних з відносно невеликою кількістю віддалених терміналів.
рис. 2.6.4Топологія „кожен з кожним”
Висновки до другого розділу
1. В якості математичної моделі структури системи супутникового зв'язку запропоновано використовувати стандартну графову модель, де в якості вершин графу виступають пункти управління, а ребер - лінії зв'язку та передачі інформації між пунктами.
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТРУКТУРИ СИСТЕМИ СУПУТНИКОВОГО ЗВ'ЯЗКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
3.1 Супутниковий зв'язок в русі (SOTM) на базі технології VSAT
Аналіз досвіду зарубіжних країн щодо побудови ССЗ показує, що існує три способи створення ССЗ для Збройних Сил України.
Перший спосіб - побудова власної супутникової системи, яка б була сумісною зі стандартами НАТО. За таких умов, ЗС України матимуть можливість забезпечити стабільний та безперервний зв'язок у будь-якому місці земної кулі.
Другий спосіб, який передбачає усунення зазначеного вище недоліку, пов'язаний з використанням існуючих ССЗ у якості основи національної системи супутникового зв'язку. Прикладом таких систем є ССЗ компанії Iridium LLC, яка за допомогою 66 низькоорбітальних супутників (6 запасних) забезпечує 100% покриття Землі. Система була розроблена для надання набору стандартних телефонних послуг - голосовий зв'язок, передача факсимільних повідомлень, даних.
Зазначені вище ССЗ ґрунтуються на використанні технології VSAT (Very Small Aperture Terminal) та її удосконаленні - USAT (Ultra Small Aperture Terminal). Дані технології працюють у Ku- і Ка- діапазонах і забезпечують швидкість до декількох мегабіт за секунду.
Третій спосіб створення ССЗ для Збройних Сил України полягає в одночасному використанні двох попередніх способів. На ранньому етапі створення національної ССЗ доцільно використовувати орендовану комерційну ССЗ, що надасть можливість підтримувати на достатньо високому рівні ефективність управління бойовими підрозділами ЗС України та якість виконання ними завдань до того часу, поки не буде побудована повноцінна національна ССЗ.
Супутниковий зв'язок в русі SOTM (Satcom on the Move) на базі VSAT- це комплекс технологій, які дозволяють забезпечувати супутниковий зв'язок в русі для різного роду об'єктів, будь то автомобіль, поїзд, корабель або літак (далі мобільний VSAT).
Satcom на ходу (SOTM) або супутниковий зв'язок на ходу, це фраза, яка використовується в контексті мобільної супутникової технології, зокрема, стосовно військових наземних транспортних засобів. Основний принцип, що лежить в основі SOTM, полягає в тому, що транспортний засіб оснащено супутниковою антеною здатною встановити і підтримувати зв'язок із супутником навіть в той час, коли транспортний засіб рухається.
В останні роки збройні сили Сполучених Штатів висловили високий рівень інтересу до SOTM-технології. Це підштовхнуло комерційну супутникову індустрію для створення систем супутникового зв'язку, які підтримують цю потребу (рис. 3.1).
рис. 3.1 Зовнішній вигляд автомобіля, обладнаного системою SOTM
Основними типами систем SOTM на базі VSAT є (рис. 3.2):
1) сухопутний - цей тип мобільних VSAT, які адаптовані для застосування на сухопутних рухомих об'єктах, таких як автомобільний і залізничний транспорт. Вони відрізняються відносно невеликими антенними системами, різного виконання з еквівалентним діаметром антен 0,6м. Все обладнання має кліматичне, вібро- і вологозахисне виконання, що дозволяє працювати в різних кліматичних і зовнішніх умовах, характерних для даного виду транспорту.
2) Річковий,морський - цей тип мобільних VSAT адаптований для застосування на річкових, морських судах. Вони відрізняються більшими діаметрами антенних систем, у порівнянні зі стаціонарними VSAT (діаметр антен від 0,6 до 1,8 м). Все обладнання так само має кліматичне, вібро-, волого- і солезахисне виконання, що дозволяє працювати в різних кліматичних і зовнішніх умовах, характерних для даного виду транспорту.
3) Авіаційний - цей тип мобільних VSAT адаптований для застосування на повітряних судах, головним чином для польотів на висоті близько 10000 м (в умовах низьких температур і розрядженого повітря) і швидкості пересування близько 900 км/год у виконанні для установки на фюзеляж літака, або на верхній майданчик кіля літака. З огляду на підвищення паливної ефективності антенні системи таких VSAT розробляються із застосуванням передових високотехнологічних рішень для зниження габаритів і маси зі збереженням радіочастотних характеристик, еквівалентних мобільним VSAT сухопутного виконання.
рис. 3.2 Структура супутникового зв'язку на основі технології VSAT
3.2 Існуючі технічні рішення для побудови та реалізації системи SOTM
Основні елементи, які входять до складу системи SOTM, наступні:
– гіростабілізовані антенні системи, що дозволяють із заданою точністю утримувати напрямок антенної системи на супутник зв'язку, що знаходиться на геостаціонарній орбіті;
– апаратно-програмні доопрацювання супутникових модемів, що дозволяють працювати при більш низьких рівнях радіочастотного сигналу в порівнянні зі стаціонарним VSAT і підтримувати тактову синхронізацію в каналах зв'язку при пересуванні об'єкта в просторі;
– система автоматизованого перемикання рухомого VSAT з одного супутника зв'язку на інший, і з одного HUB на інший.
Гіростабілізовані антенні системи
Discovery 2 - це нове покоління стаціонарних супутникових антен, що встановлюються на автомобілі. Автомобільна Параболічна Антена для Приймання Супутникового Сигналу високої якості працює як під час стоянки так і під час руху, обладнана захисним ковпаком.
рис.3.3Cупутникова антена Discovery 2
Discovery 2 має виняткові характеристики за будь-яких погодних умов завдяки більшій параболічній посуді та інноваційному еліптичному живильному ріжку.
Discovery 2 також розроблений відповідно до наступної технології (фокусна точка розташована за межами параболічної зони.
Як і інші антени, Discovery 2 дуже простий в установці та використанні завдяки дуже простим елементам керування. Крім того, антени Glomex можуть бути оновлені за допомогою пристрою читання SD-карти (карти пам'яті), інтегрованної в блок керування.
3) R500DANUBE 2- SATELLITE ANTENNA FOR RIVER BOATS
Параболічна Супутникова Антена для - річкових кораблів. Обладнана захисним ковпаком для захисту від вітру та дощу.
рис.3.4Параболічна Супутникова Антена R500DANUBE 2
DANUBE 2 розроблені, щоб встановлювати зв'язок з супутником на річкових суднах.R500S2 має виняткові дії в будь-яких погодних умовах завдяки більшій параболічній антенні, високий коефіцієнт посилення і низький коефіцієнт шуму конвертора. DANUBE 2 забезпечений новим поколінням електронного гіроскопа, який може компенсувати будь-який вид руху човна.
Апаратно-програмні доопрацювання супутникових модемів
GPS, Системма глобамльного позиціонувамння(Global Positioning System)-- сукупність радіоелектронних засобів, що дозволяє визначати положення та швидкість руху об'єкта на поверхніЗемліабо в атмосфері. Положення об'єкта обчислюється завдяки використанню розміщеного на ньомуGPS-приймача, який приймає та обробляє сигнали супутників космічного сегменту.
Принцип дії
GPS-приймачобчислює власне місцезнаходження, вимірюючи час проходження сигналу від GPS-супутників. Кожен супутник постійно надсилає повідомлення, в якому міститься інформація про час, точку орбіти супутника, з якої було надіслано повідомлення (ефемерида), та загальний стан системи й приблизні дані орбіт усіх інших супутників системи GPS (альманах). Ці сигнали розповсюджуються зі швидкістю світла в космосі (і з трохи меншою швидкістю-- в атмосфері). Приймач визначає час затримки в надходженні сигналу та обчислює відстань до супутників, виходячи з якої, застосувавши метод трилатерації, визначає своє місце. Отримані координати перетворюються в наочну форму (широтатадовготачи положення на карті) та відображаються користувачеві.
рис 3.4.1Взаємодія супутника з різними видами техніки
Застосування GPS
Попри те, що проекти побудови GPS-систем впроваджувались військовими відомствами, зараз, окрім приймачів спеціального призначення, випускаються прилади, вмонтовані в різноманітну дрібну техніку: наручнігодинники, мобільні телефони, ручні радіостанції, портативні комп'ютери та фотоапарати, за допомогою яких можнаорієнтуватисяна місцевості або фіксувати місцезнаходження користувача.
рис 3.4.2 GPS-приймач
Система автоматизованого перемикання
Хендовер(англ.Handover-- Передача)-- встільниковому зв'язкупроцес переходу абонента від однієї базової станції до іншої. Всупутниковому зв'язку процес передачі контролю над супутником від одного науково-вимірювального пункту до іншого без порушення і втрати обслуговування.
Організація хендовера
У системі супутникового зв'язку є метод автоматичного перемикання виклику в інший канал в останній момент, коли мобільний станціяперемішається зі стільника в стільник чи переключається з однієї супутника в інший. Такий метод получив назву хендовер.
Існують два основні типи хендовера: жорсткий та лагідний. Жорсткий алгоритм переключения каналів супроводжується короткочасним перериванням зв'язку в останній момент переміщення абонента зі стільника в стільник.
Управління процедурою хендовера може бути організований кількома способами. У межах одного стільника можна використовувати макрорознесення, коли мобільна станція у процесі перемикання пов'язана разом з кількома базовими станціями (м'який режим перемикання).
Типи хендовера
Відповідно до специфікації Європейського інституту по стандартизації в галузі телекомунікацій (ETSI) прийнято виділяти кілька типів хендовера - м'які і жорсткі.
М'який хендовер (soft handover).
Мобільний термінал (UE) встановлює зв'язок в одні і ті ж проміжки часу з двома або більше базовими станціями (BTS) з'єднаними з одним, або різними RNC (контролер радіомережі). UE отримує списоккодів сусідніх БС і вимірює потужності їх сигналів в пілотних каналах (CPICH) і каналах синхронізації (SCH).
рис 3.4.3М'який хендовер.
Окремим випадком м'якого хендовера є - м'ягший хендовер (softer handever). М'ягший хендовер на відміну від soft handover відбувається коли мобільний термінал переміщається з одного сектора в інший в межах cектора однієї базової станції.
рис 3.5 М'ягший хендовер.
Жорсткий хендовер.
Відбувається при переміщенні UE із зони функціонування однієї BTS в зону функціонування другої, що працює на іншій частоті. При здійсненні жорсткого хендовера мобільний термінал спочатку завершує процес доступу до послуг мережі в зоні дії обслуговуючої БС, а потім починає його в зоні дії наступної базової станції, при цьому неможливий одночасний доступ до послуг мережі від двох БС.
рис 3.5.1 Жорсткий хендовер
Для трафіку в режимі реального часу це може привести до короткочасної втрати даних, але невибагливий до затримок трафік передається без втрат, так як існує система повторної передачі даних.
Класифікація хендоверів
- Хендовер порятунку (відбувається при падінні рівня сигналу до критичного значення);
- хендовер якості обслуговування (відбувається при зміні виду наданої послуги, наприклад, при переході від передачі пакетного трафіку до мовного);
- хендовер перевантаження (відбувається при необхідності вирівнювання навантаження між окремими БС при передачі інформації).
3.3 Модель системи супутникового зв'язку в інтересах проведення миротворчих та антитерористичних операцій на основі системи SOTM та технології VSAT
В умовах вдосконалення форм і способів збройної боротьби, застосування новітніх озброєнь і військової техніки, супутниковий зв'язок розглядається в якості одного з найважливіших напрямків забезпечення стійкості управління військами, зброєю та своєчасної передачі необхідного обсягу інформації при мінімальних затратах.
Як показав досвід використання систем супутникового зв'язку в якості елемента системи зв'язку під час проведення АТО, використання даних систем дозволило забезпечити своєчасний та високоякісний обмін інформацією в процесі управління військами, а також забезпечити якісне виконання вимог щодо стійкості, неперервності, оперативності та прихованості управління військами (силами) в ході проведення бойових дій.
Вище зазначалося, що однією з найперспективніших технологій забезпечення супутникового зв'язку сьогодення є технологія VSAT. На ринку супутникового зв'язку і мовлення представлено безліч продуктів (систем), що забезпечують побудову VSAT-мереж. Для класифікації VSAT-технологій існують різні критерії, хоча всі технології мають одну загальну властивість - централізоване управління і контроль параметрів випромінювання кожної VSAT-станції мережі. До переваг, які можуть надати супутникові VSAT-мережі під час їх використання для організації зв'язку в тактичній ланці управління, відносяться:
– високий ступінь захисту інформації, неможливість компрометації інформації під час її передачі;
– економія засобів за рахунок відсутності потреби в прокладанні кабелів між віддаленими підрозділами та організації наземної стаціонарної інфраструктури зв'язку;
– висока швидкість передачі інформації абонентським терміналом (до 10Мбіт/сек на передачу й до 155 Мбіт/сек на прийом), що дозволяє реалізувати практично всі існуючі відео і аудіо послуги, включаючи відео конференцію;
– висока швидкість розгортання мережі - на установку однієї земної станції супутниковому зв'язку в стандартній конфігурації необхідно не більш 3 - 5 годин для двох підготовлених фахівців;
– повна незалежність від наземних комунікацій.
Разом з тим, централізоване управління ССЗ, а також неможливість організації зв'язку з рухомими об'єктами, у значній мірі знижують ефективність застосування технології VSAT для організації зв'язку в тактичній ланці управління військами. Як зазначалося в попередніх розділах, усунення даного недоліку можливе шляхом використання системи SOTM, яка дозволить підвищити якість інформаційно-аналітичного забезпечення ЗС України, особливо в тактичній ланці управління, і на цій основі - досягти якісно нового рівня управління військами (силами) у мирний час та особливий період, підвищити його ефективності за рахунок інтенсивного впровадження сучасних інформаційних технологій.
Впровадження супутникового зв'язку в русі в цілому приведе до інтеграції систем розвідки, управління військами (силами), вогнем та зброєю (бойовими засобами), створення єдиного інформаційного простору системи управління ЗС України і подальшого підвищення боєготовності військ та органів управління, оперативності і якості управління військами та зброєю, ефективності застосування сил і засобів родів військ та спеціальних військ у бою та операції, забезпечення стійкості і прихованості управління військами.
У зв'язку з цим, на рис. 3.10 наведено модель структури ССЗ на основі технології VSAT та системи SOTM. Завдяки застосуванню системи SOTM виникає можливість забезпечення супутниковим зв'язком в русі різного роду мобільних об'єктів військового призначення (автомобіль, танк, поїзд, корабель або літак).
рис.3.6 Модель системи супутникового зв'язку з використанням системи SOTM
Висновки до третього розділу
1. В багатьох випадках засоби супутникового зв'язку залишаються єдиними засобами зв'язку, які дозволяють забезпечити управління військами (силами), особливо в початковий період їх розгортання на непідготовленому оперативному напрямку. Разом з тим, на сьогодні ЗС України не володіють власною ССЗ, а її створення можливе з використанням наступних способів: орендування іноземних ССЗ, побудова власної ССЗ та змішаний спосіб, який передбачає об'єднання переваг попередніх двох.
2. Технологія VSAT - це один з найперспективніших напрямків розвитку ССЗ, однак головним її недоліком є централізоване управління та неможливість підтримання зв'язку із мобільними абонентами.
3. Усунення зазначеного недоліку технології VSAT можливе з використанням системи SOTM, що забезпечить своєчасний та високоякісний обмін інформацією в процесі управління військами, а також якісне виконання вимог щодо стійкості, неперервності, оперативності та прихованості управління військами (силами) в ході проведення бойових дій, особливо в тактичній ланці управління військами.
ВИСНОВКИ
У сучасних умовах збройна боротьба ведеться із застосуванням високоточної зброї, високоефективних засобів розвідки й ураження, навігації і зв'язку, з різким збільшенням розмаху і швидкоплинності операцій, інформаційного навантаження органів управління, істотним підвищенням ролі інформаційної складової в процесах управління, крім того, набуває особливої актуальності проблема підвищення ефективності управління військами (силами) і на передній план висуваються оперативність і якість управління. У зв'язку з цим за результатами дослідження можна зробити наступні висновки:
1) проведений аналіз існуючих систем супутникового зв'язку і досвіду їх застосування в інтересах забезпечення бойової діяльності збройних сил провідних країн світу показав, що вагому частину національних космічних програм США,Франції, Великобританії та інших країн складають проекти щодо створення та використання космічних систем зв'язку;
2) кількість КА зв'язку які залучалися до забезпечення зв'язком військ (сил) постійно зростає у порівнянні з попередніми конфліктами, причому частка комерційних ССЗ значно переважає військові;
3) досвід проведення АТО довів особливу значимість супутникового зв'язку, особливо за умов, коли відсутня можливість розгортання повнофункціональної польової системи зв'язку. В даний час засоби супутникового зв'язку використовуються в ланці від ГШ ЗС України до окремої частини (підрозділу, блок-поста) включно. Разом з тим, на сьогодні ЗС України не володіють власною ССЗ, а її створення можливе з використанням наступних способів: орендування іноземних ССЗ, побудова власної ССЗ та змішаний спосіб, який передбачає об'єднання переваг попередніх двох;
4) технологія VSAT - це один з найперспективніших напрямків розвитку ССЗ, однак головним її недоліком є централізоване управління та неможливість підтримання зв'язку із мобільними абонентами;
5) Усунення зазначеного недоліку технології VSAT можливе з використанням системи SOTM, що забезпечить своєчасний та високоякісний обмін інформацією в процесі управління військами, а також якісне виконання вимог щодо стійкості, неперервності, оперативності та прихованості управління військами (силами) в ході проведення бойових дій, особливо в тактичній ланці управління військами;
6) наявність власної Національної системи супутникового зв'язку надасть можливість забезпечити наземний сегмент засобами супутникового зв'язку, що дозволить підвищити ефективність управління бойовими підрозділами ЗС України як під час проведення різного роду антитерористичних операцій так і в ході міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки за межами нашої держави.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ліпатова А.О. Системи і термінали персонального супутникового зв'язку: Довідкові матеріали [Текст:] / Під ред. А.О. Ліпатова. - К.:ВІТІНТУУ "КПІ". - 2011.,с. -40
2. Єсаулов М.Ю. Напрямки розвитку стаціонарної компоненти системи зв'язку та автоматизації Збройних сил України. Збірник матеріалів сьомого науково-практичного семінару [Текст:]/ М.Ю. Єсаулов. - К: ВІТІ ДУТ. - 2013.,с.109-110.
3. Шолудько В.Г. Напрямки розвитку польової компоненти системи зв'язку та автоматизації Збройних сил України. Збірник матеріалів сьомого науково-практичного семінару [Текст:] / В.Г. Шолудько. - К: ВІТІ ДУТ. - 2013., с.24-26.
4. БесарабС.О., Добровольська Н.В. Перспективи застосування системи супутникового зв'язку військового призначення передових зарубіжних країн[Текст:] / С.О. Бесараб, Н.В. Добровольська. - К: НАУ. -2012.,с.335.
5. ЗуйкоВ.В., Козуб А.М., Пашков Д.П., Прібилєв Ю.Б.Організація систем управління космічними апаратами подвійного призначення Навчальний посібник [Текст:]/В.В.Зуйко, А.М.Козуб, Д.П.Пашков, Ю.Б.Прібилєв. К.: НУОУ, 2013.- 182 с.
6. Мазниченко Ю.А., Бондаренко О.Є., Чередниченко О.Ю.,Черкасова Ю.О. Створення системи супутникового зв'язку збройних сил України на основі національного супутника зв'язку та мовлення. Збірник матеріалів сьомого науково-практичного семінару [Текст:]/ Ю.А. Мазниченко, О.Є. Бондаренко, О.Ю. Чередниченко, Ю.О. Черкасова. -К: ВІТІ ДУТ. - 2013.,с.24-26.
7.Сінякін Ю.Ю., Куцаєв В.В., Нартов Є.І., Михайлов С.Є. Обґрунтування вимог до ефективності системи військового зв'язку [Текст:] / Ю.Ю.Сінякін, В.В. Куцаєв, Є.І.Нартов, С.Є.Михайлов.-К: НПЖ СІТСБО №1(16). -2013., с.48-50.
8. Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2013-2017 роки: Закон України від 5 вересня 2013 року № 439-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 20-21, ст.725.
9. Про заходи щодо створення національної супутникової системи зв'язку // Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 2007 р. N 696.
10.Бондарєв А.П. Залежність спектру фазових флуктуацій пристрою синхронізації від характеристик фазового детектора / А.П. Бондарєв
11. Русин Б. П. Біометрична аутентифікація та криптографічний захист / Б.П. Русин, Я. Ю. Варецький - Львів: Коло, 2007. - 287 с.
12. Трифонов И. И. Синтез реактивных цепей с заданными фазовыми характеристиками / И. И. Трифонов. - М.: Связь, 1994. -216 с.
13. Сторчак К.П. К вопросу о цикловой синхронизации для современных цифровых систем передачи / К.П. Сторчак, Л.А. Кирпач, И.Н. Срибная // Зв'язок. -2006. -№2. -С. 48-51.
14. Воєнна доктрина України // Народна армія.-2003.- 26 жовтня.
15. М. Гетьман, А.Раскин. Военный космос: без грифа "секретно". / Фонд содействия авиации "Русские Витязи",- 2008. - 461с.
16. Д. Макаренко, А. Потюпкин. На орбитальных рубежах. / М.: AKADEMIA, 2008, - 276 с.
17. Журавкин Ю. В полёте два КА военной связи первый итальянский и очередной британский // Новости космонавтики. - 2001. №4(219). - С.4042.
18. Аналитический обзор: Боевые действия в зоне Персидского залива. - М.: ТАСС, 1991. -82 с.
19. Васильев Г. Военная операция "Буря в пустыне" // ЗВО. - 1991. - №3. - С.10-14.
20. Васильев Г. Операция вооруженных сил США "Дезерт Шилд" // ЗВО. - 1991. - №1. - С.5-11.
21. Родионов А. Система боевого управления ВС США в ходе контртерористической операции "Несгибаемая свобода" // ЗВО. - 2003. - №1. - С.24-30.
22. Чуларис А. Использование США космической группировки в войне против Ирака // ЗВО. - 2003. - №11. - С.41-42.
23. Александров А. Применение космических систем стран НАТО в ходе боевых действий против Югославии // ЗВО. - 1999. - №5. - С.26-28.
24. Карпенко В. І., Даник Ю. Г. Супутниковий зв'язок: минуле, сучасне та перспективи // Наука і оборона. - 2001.- № 1.- С. 38-42.
25. Ливанов И. Станции спутниковой системы связи DSCS, эксплуатируемые в ВВС США // Зарубежное военное обозрение. - 2000. - № 9.- С. 33-36.
26. Чижов А. Космические средства связи // Зарубежное военное обозрение.-1986.- № 3.- С. 25-31.
27. Бартоломе П. Цифровые сети спутниковой связи в Европе // ТИИЭР.- 1985.- №4. - С. 39-54.
28. Беннет С.Б., Брейверман Дж. Д. ИСЗ Intelsat VI: Ступень непрерывного развития // ТИИЭР.- 1984. - №4. - С. 26-39.
29. Пелтон Н. Дж. Сети спутниковой связи: Технико-экономический анализ основных направлений развития Intelsat // ТИИЭР. - 1984. - № 4. - С. 12-26.
30. Давыдов А., Скоробогатов О. Конверсия наоборот. Обиспользовании космических средств гражданского назначения в военных целях. // Армейский сборник. - 2005. - № 10. - С.44-46.
31. Мовсесян В.М., Мовсесян Р.М. Оценка статистических характеристик канала передачи цифровой информации // Радиоэлектроника. - 1991. - №1. - С.37-41.
32. Пелтон Н. Дж. Сети спутниковой связи: Технико-экономический анализ основных направлений развития Intelsat // ТИИЭР. - 1984. - № 4. - С. 12-26.
33. АртюшинЛ.М., МашковО.А. Оптимизация цифровых автоматических систем, устойчивых к отказам. - К.: КВВАИУ, 1991. - 89 с.
34. КравченкоЮ.В., БарабашО.В. Функціональна стійкість - властивість складних технічних систем. // Труди академії. - К.: НАОУ, 2002. - №40. - С. 225 - 229.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історія створення супутникового зв'язку та особливості передачі сигналів. Орбіти штучних супутників Землі та методи ретрансляції. Системи супутникового зв'язку: VSAT-станція, системи PES і SCPC, TES-система. Переваги та недоліки супутникового зв'язку.
контрольная работа [976,4 K], добавлен 14.01.2011Прoблеми впрoвадження систем зв’язку, навігації та спостереження, напрямки їх розв’язання. Oрганiзацiйна структура авiацiйнoгo електрoзв’язку, наземного, повітряного та супутникового. Рoзрoбка та oбґрунтування схеми цифрoвoї системи радioзв’язку.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 30.11.2014Поняття документального електрозв'язку. Принцип побудови системи ДЕЗ. Характеристика національної мережі передачі даних УкрПак і системи обміну повідомленнями Х.400. Можливості електронної пошти, IP-телефонії. Сутність факсимільного, телеграфного зв'язку.
контрольная работа [3,8 M], добавлен 28.01.2011Побудова тактичних мереж зв’язку на основі використання систем зв’язку з цифровими антенними решітками. Аналіз підходів щодо компенсації взаємного впливу антенних елементів. Розвиток цифрового сегменту системи зв’язку з цифровою антенною решіткою.
курсовая работа [4,7 M], добавлен 18.02.2010Огляд методів і прийомів визначення місцезнаходження. Вивчення особливостей системи супутникового зв’язку, супутникової навігації (позиціювання), автоматизованого визначення місцеположення транспортних засобів. Мікростільникова структура зв’язку.
реферат [257,7 K], добавлен 02.06.2015Загальний принцип побудови систем багатоканального радіозв'язку. Особливості радіорелейного зв'язку, його переваги. Загальні показники для цифрових і аналогових систем. Аналіз використання радіорелейного зв'язку у розвинутих державах світу, військах NАТО.
реферат [281,5 K], добавлен 25.01.2010Аналіз чинників, що впливають на рівень внутрішньо-системних завад систем мобільного зв’язку. Переваги технології цифрового діаграмоутворення. Закордонні концепції побудови систем мобільного зв’язку. Завадозахищеність телекомунікаційних магістралей.
реферат [9,4 M], добавлен 11.08.2009Алгоритми вибору устаткування охоронного телебачення. Розрахунок пропускної системи каналів зв'язку, необхідних для роботи системи спостереження. Принципи побудови мультисенсорних систем, огляд, функціональні можливості та характеристики мультиплексорів.
статья [81,1 K], добавлен 13.08.2010Обґрунтування і перелік необхідних видів відділового телефонного оперативно-технологічного зв'язку і ланцюгів автоматики. Кабельна лінія зв'язку на основі електричного кабелю. Утримання кабелю під надлишковим тиском. Розрахунок швидкодії системи.
курсовая работа [225,3 K], добавлен 26.02.2009Використання фазокодоманіпульваних сигналів у системах широкосмугового зв’язку, їх переваги перед системами існуючого вузькосмугового зв’язку. Системи тропосферного зв’язку з кодовим розподілом каналів. Умови вибору фазокодоманіпульованого сигналу.
реферат [136,8 K], добавлен 25.01.2010
