- відповідає стандарту IEEE802.3ah

- 1 порт GEPON з роз'ємом SC

- максимальна кількість сплітеров ONU: 32

- швидкість на порту висхідного потоку (ONU -> OLT) - до 1Гбіт с

- швидкість на порту спадного потоку (OLT-> ONU) - до 1Гбіт / с

- вихідна потужність оптичного приймача: 0 ~ 4dBm

- чутливість приймача:-27dBm

- довжина хвилі для висхідного потоку (ONU -> OLT) - 1310 нм

- довжина хвилі для низхідного потоку (OLT-> ONU) -1490 нм

- відстань: до 20км ;

- аутентифікація ONU;

- напруга живлення - 12В змінного струму, 1.2A;

- робоча температура - від 0 є до 40 є C;

- вологість - від 5% до 95% без утворення конденсату.

3.1.5 Мультиплексор IP DSLAM VDSL2

На основі вимог ТЗ оберемо відповідну елементну базу активного устаткування:

- кількість портів VDSL2 - 24;

- тип транків VLAN : 802.1x;

- підтримка технологій QoS, IGMP Snooping, DHCP option 82;

- підтримка протоколу SNMP.

- робоча температура: від -10 до 45°С;

- забезпечення грозозахисту;

Відповідно до технічного завдання вибираємо комутатор VDSL2 VES-1624FT-55A фірми Zyxel, так як цей комутатор має малу щільність портів для розміщення на віддалених виносах з невисокою щільністю абонентів, також має розширений температурний діапазон дозволяє використовувати комутатор при температурі нижче 0'C.

3.1.6 VoIP шлюзи

На основі вимог ТЗ оберемо відповідну елементну базу активного устаткування:

- підтримка протоколів: SIP, H.323 version 4, T.38;

- підтримка аудіокодеків: G.711 (a-law/µ-law) (64 kbps) G.729a (8kbps) G.723.1 (5.3/6.4 kbps) ;

- тип транків VLAN : 802.1x;

- підтримка протоколу SNMP.

Важливим питанням є сумісності обладнання, тому найкраще вибирати обладнання однієї фірми-виробника.

Голосовий шлюз D-Link DVG-3016S дозволяє об'єднати IP-мережу з аналогової лінією POTS для передачі голосових даних з використанням звичайних телефонних апаратів та факсів. Підключення DVG-3016S до IP-мережі здійснюється через порти LAN / WAN, з інтерфейсом 10/100BASE-TX Ethernet. Шлюз DVG-3016S передає голос і факсимільні повідомлення у відповідності до загальноприйнятих міжнародних стандартів передачі голосу і даних. Підтримка функції якості обслуговування (QoS) забезпечує якість зв'язку, порівняну з аналоговою телефонією.

Для приватного сектору необхідні голосові шлюзи з малим числом портів, які будуть розташовані у абонентів вдома, тому було обрано модель DVG-2102S. Порт FXO дозволяє перетворювати оцифрований голос з IP-мережі або Інтернет в аналоговий голос і передавати його користувачам аналогових телефонних апаратів у ТМЗК. DVG-2102S оснащений вбудованим маршрутизатором, що дозволяє мати доступ до мережі Internet одночасно з вчиненням телефонних дзвінків.

Для реалізації мультисервісної мережі було обрано устаткування у виді комутаторів агрегації, розташованих на вузлах агрегації; комутаторів доступ, розташованих в телекомунікаційних шафах разом з VoIP шлюзами у багатоповерхових будівлях.

GePON комутатори розташовані на вузлі агрегації, IP DSLAM VDSL2 мультиплексори та ONU приймачи, розташовані у вуличних антивандальних телекомунікаційних шафах . Також було обране абонентське устаткування для надання послуги IP-телефонії - VoIP шлюзи для 2-х аналогових телефонів. Також на вузлах агрегації знаходяться високопродуктивні сервери для аутентифікації абонентів та білінгу трафіку.



4. Структурована кабельна система

4.1 Розробка СКС для одного з вузла мережі

Мережа Київського району розподілена на 8 мікрорайонів, в кожному мікрорайоні знаходиться вузол агрегації, до якого підключенні вузли доступу. Мережі у 8 мікрорайонах дуже схожі, тому розглянемо СКС на прикладі майданчику_2.

Відповідно до особливостей проектованої СКС, а також міжнародних стандартів ISO / IEC 11801, мережа СКС складається з двох підсистем:

- горизонтальна підсистема поширюється від телекомунікаційної розетки до телекомунікаційної шафи (розподільчого пункту) і містить наступні компоненти:

· горизонтальні кабелі;

· комунікаційні розетки;

· точки переходу (ТП);

· кабельні роз'єми;

· кросові з'єднання.

- підсистема магістралей забезпечує з'єднання між телекомунікаційними шафами та головним вузлом (вузлом агрегації). Телекомунікаційні шафи - місце у будинку, де міститься телекомунікаційне системне устаткування. Воно включає механічні роз'єми та / або кросові з'єднання для горизонтальних і магістральних кабелів.

Структурована кабельна система мережі мікрорайону поділяється на СКС багатоповерхової забудови, СКС приватного сектору та СКС ділового сектору.



4.2 Магістральна кабельна підсистема

4.2.1 Топологія магістральної кабельної підсистема

Магістральна кабельна підсистема мережі поділяється на мережі багатоповерхових забудов, приватного та ділового секторів. Для кожної мережі використовується своя топологія. (рисунок 4.2)

Магістральна кабельна підсистема багатоповерхових забудов будується по топології «кільце» для забезпечення високої надійності. Вона з'єднує розподілений пункт мікрорайону (вузол агрегації) з розподільчими пунктами багатоповерхових будівель (РПБ), де розташоване активне устаткування мережі доступу.

Магістральна кабельна підсистема приватного сектору будується за деревоподібної топологією. Вона з'єднує розподілений пункт мікрорайону (РПМ) з вуличними розподільчими пунктами (ВРП), які розташовані у спеціальних шафах, де знаходиться активне устаткування. Вуличні розподілі пункти розповсюджені по приватному сектору, так щоб довжина кабелю горизонтальної системи не перевищувала 200-500 метрів.

Магістральна кабельна підсистема ділового сектора не показана на рисунку тому що, СКС ділового сектору складається тільки з магістральної кабельної системи і має топологію «точка-точка». Ця підсистема з'єднує вузол агрегації з обладнанням клієнта через оптичний кабель.

4.2.2 Вибір типу оптоволоконного кабелю

У всіх магістральних лініях було вирішено використовувати оптоволоконний кабель, бо він не тільки дозволяє підвищити надійність за рахунок кращої захищеності від зовнішніх електромагнітних наведень, але і за рахунок створення більш надійної топології всій мережі, адже оптоволоконний кабель дозволяє передавати дані на значно більшу дальність, ніж кручена пара.

Після вивчення технічних характеристик одномодового й багатомодового кабелів, стало очевидно, що доцільніше використовувати одномодовий тип кабелю. Також вибір оптичного кабелю залежить від того, де він буде прокладений. Розрізняють наступні види прокладання оптоволокна: підземна прокладка, підвіска на опорах і прокладення в приміщеннях.

Виходячи з опису, оберемо кабелі марки:

- ОКЛБг-3-М12-1х4Е-0,40Ф3,5/0,30Н19-4/0 який має 4 волокна, для магістральної мережі, багатоповерхової забудови, ділового сектора, та частково приватного сектору (там де є каналізація);

- ОКЛБг-3-М12-1х4Е-0,40Ф3,5/0,30Н19-8/0 який має 8 волокн, для багатоповерхової забудови;

- ОКТ8М(4,0)П-2Е-0,40Ф3,5/0,30Н19-2 який має 2 волокна для мережі приватного сектору.

Також для реалізації технології GePON потрібні оптичні сплітери. Оптичні сплітери - пасивні оптичні пристрої, які мають 3 і більше оптичних виходів, що ділять один вхідний сигнал між двома і більше виходами або поєднують два і більше вхідних сигналу в один вихідний. Raisecom виробляє сплітери з коефіцієнтами розподілу 1:2, 1:4, 1:8, 1:16; 1:32 до 1:64 у різних корпусах і з різними оптичними роз'ємами.

Було обрано Planet EPL-SPT-32 який має коефіцієнт 1:32.

Для з'єднання оптичного кабелю з активним устаткуванням застосовуються спеціальні роз'єми SC.

Корпус конектора SC в поперечному перерізі прямокутний. Наконечник не пов'язаний жорстко з корпусом і хвостовиком. При підключенні конектора SC відбувається провертання наконечника. Підключення та відключення конектора SC проводиться лінійно (push-pull), що охороняє наконечники конекторів від прокручування один щодо одного в момент фіксації в адаптері. Фіксуючий механізм відкривається тільки при витягуванні конектора за корпус. До недоліків конекторів SC слід віднести дещо вищу ціну і меншу механічну міцність щодо конекторів типу FC.

Шафи оптичні (розподільні) призначені для організації рознімного з'єднання декількох оптичних кабелів, і виконання перемикань у процесі експлуатації мережі. Вони застосовуються при переході з лінійних (зовнішніх) оптоволоконних кабелів до активного устаткування.

Шафу являють собою встановлюваний на стіні універсальний металевий корпус, у якім є раз`ємно-комутаційна панель, на яку монтуються оптичні з'єднувачі. З однієї сторони до них підключаються з'єднувачі одного (або декількох) розділених у шафі кабелів, з іншого боку -, що приєднуються. Роль останніх виконують гнучкі комутаційні шнури, за допомогою яких виконуються комутації або підключається активне устаткування.

Звичайно комутаційна панель, додатково до прямого призначення, розділяє внутрішньо простір шафи на секцію для розміщення, що зрощуються світловодів, і секцію комутаційних з'єднань. У недорогих конструкціях роль кросової панелі може виконувати зовнішня стінка корпуса.

Вільні волокна (технологічний запас) закріплюється на спеціальному організаторові світловодів (сплайс-пластині), яка забезпечує їхню фіксацію з дотриманням мінімально припустимого радіуса вигину. Там же при необхідності передбачається кріплення зросток (захисних гільз, або сплайсов). Для з'єднання устаткування з з'єднувачами в оптичних шафах використовувалися патчкорди оптичні.

4.3 Горизонтальна кабельна підсистема

4.3.1 Топологія горизонтальної кабельної підсистема

Горизонтальна кабельна підсистема мережі також, як і магістральна, поділяється на кабельну підсистему багатоповерхових забудов та кабельну підсистему приватного сектору. В діловому секторі горизонтальна кабельна підсистема відсутня.

Горизонтальна кабельна підсистема багатоповерхових забудов проходить від РПБ до ТР і включає в себе горизонтальні кабелі, місця механічного термінування горизонтальних кабелів на РПБ, а також кросу-з'єднання на РПБ та TР. Горизонтальні кабелі безперервні на всьому протязі від РПБ до ТР. Розподільники розміщаються в телекомунікаційних шафах. Звідси по відповідних трасах відходять кабелі до телекомунікаційних розеток, які знаходяться у абонентів.

Всередині будівлі можливі два основних типу розведення кабелю це:

- Структурування по під'їздах. У цьому варіанті користувачі підключаються до обслуговуючого кожен окремий під'їзд комутатора. Устаткування всіх під'їздів підключено до одного комутатора, який, у свою чергу, будь-яким чином включений в магістраль.

- Гранична централізація абонентської системи будинку -- установка устаткування в одній крапці будинку, у яку сходяться кабельні лінії від усіх абонентів.

Враховуючи, що висота 10-поверхового будинку близько 30 метрів, довжина на під'їзд приблизно 25-30 метрів, цілком достатньо одного активного пристрою на 3-5 під'їздів. У випадку, якщо будинок дуже великий, доцільно розглядати його як кілька будинків, з'єднаних магістралями (у тому числі оптоволоконними). Переваги: установка, підведення живлення, обслуговування, захист від зловмисників -- усе в одному місці. Але недоліки теж є, головним чином, це кабельні лінії більшої довжини й великої товщини. Коли комунікаційні труби занадто вузькі, будова багатоповерхова (більш 10-12 поверхів) і абонентів багато (або більші перспективи їх появи), доцільно використовувати структурну схему, орієнтовану на установку активного устаткування в кожному під'їзді.

Централізована схема зручніше у відносно невисокому будинку (менш 10-12 поверхів) і числом абонентів у під'їзді не більш 10-15. Практично під це визначення попадає близько 90% вітчизняних будинків, тому вважаємо даний варіант основним.

Підводити кабель до всіх квартир без винятків має сенс тільки в «елітних» будинках. У більшості будинків по статистиці підключається в перший рік не більше 30% мешканців, і такі витрати просто не обґрунтовані. У результаті абонентська система зростає постійно, у міру збільшення кількості абонентів.

Горизонтальна кабельна підсистема приватного сектору така ж сама, як і у багатоповерхової забудови, але є деякі відмінності. Розподільчий пункт знаходиться у вуличному телекомунікаційній шафі, де знаходиться активне обладнання та крос. Також горизонтальна кабельна система складається з двох типів горизонтального кабелю, які відрізняються кількістю пар. Від вуличного розподільного пункту кабель з десятком пар відходить до приватних будинків, де на стовпах знаходяться додаткові точки переходу, а саме розподільні коробки, від яких вже йдуть однопарні кабелі до кожного абонента окремо, де закінчуються телекомунікаційною розеткою.

4.3.2 Вибір кабелю для горизонтальної кабельної підсистеми

Горизонтальна підсистема характеризується більшою кількістю відгалужень кабелю, тому що його потрібно провести до кожної користувацької розетки. Тому до кабелю, використовуваного в горизонтальній проводці, пред'являються підвищені вимоги до зручності виконання відгалужень, а так само зручності його прокладки в приміщеннях. При виборі кабелю беруться до уваги наступні характеристики: смуга пропущення, відстань, фізична захищеність, електромагнітна перешкодозахищеність, вартість.

Горизонтальну підсистему, тобто поверхову, можна розділити на три частини:

- абонентська частина - складається з розеток RJ-45, з'єднаних патч-кордом.

- стаціонарна частина - являє собою патч-корд, який з'єднує розетки із шафкою з мережевим устаткуванням.

- комутаційна частина - це патч-корд між комутатором і розетками на патч-панелі.

Для абонентської системи багатоповерхової забудови оптимальним вибором служить кручена пара категорії 5е. Вона дозволяє передавати дані зі швидкістю 100 Мбіт/c, зручна у прокладці, має досить низькою вартістю і відповідає всім вимогам по надійності, які висуваються до абонентської системі. Всі кабелі складаються з 4 пар (дві для передачі файлів, інші два для передачі голосу). Для з'єднання кабелів з устаткуванням використовують вилки і розетки RJ-45.

Були обрані кабелі марки :

- КПВ-ВП (350) 4х2х0,51 (UTP-cat.5е) для реалізації доступу до мережі за технологією 100Base-T

- КПВ-ВП (16) 1х2х0,48 (UTP-cat.3) для реалізації аналогової телефонії

Кабелі горизонтальної підсистеми для приватного сектору, повинні мати високу стійкість до корозій, та гризунів, піддаватися мерзлоті та іншим деформаціям. Також вони повинні мати можливість прокладки в кабельній каналізації, трубах, блоках, по мостах, по зовнішніх стінах будівель, а також для підвіски на опорах.

Були обрані кабелі марки :

- КПП-ВП (100) 12х2х0,51 (UTP - cat.5) - для з'єднання між вуличним розподільчим пунктом та розподільними коробками;

- КППт-ВП (100) 2х2х0,50 (UTP - cat.5) - для з'єднання між розподільною коробкою та телекомунікаційною розеткою, для підвіски на повітряних лініях зв'язку;

- КПП-ВП (100) 2х2х0,50 (UTP - cat.5) - для з'єднання між розподільною коробкою та телекомунікаційною розеткою.



4.4 Опис структурованої кабельної системи мікрорайону

Схема кабельної мережі магістральної мережі наведена у Додатку Ж. Вона з'єднує 8 комутаторів агрегації у «лінійне» кільце.

У Додатку И приведена схема кабельної мережі частини майданчику_2, тому що кабельна система майже в усіх мікрорайонах однаково виглядає. Кабельна система поділяється на кабельну мережу багатоповерхової забудови, та кабельну мережу приватного сектора.

Магістральна мережа багатоповерхової системи будується на оптичних кабелях з 4 та 8 волокнами у кабелі. Топологія мережі має кільцеву схему. Однак, кабельні «кільця» відрізняються від мережевих «кілець». Так в Додатку В показано цифрами мережеві кільця, тому декілька кілець йдуть в одному кабелі. Це зроблено для того щоб знизити навантаження трафіку, та зменшити час збіжності при обриві кабелю, або виходу з строю обладнання. Тому у телекомунікаційних шафах, які розташовані у будинках, робимо перемички між волокнами які виведені на оптичні панелі. Така реалізація дозволяє економити оптичний кабель, адже його не потрібно прокладати для кожного мережевого «кільця». Також, для економії волокон, приймається технологія WDM (Wavelength Division Multiplexing), яка дозволяє одночасно передавати сигнал по одному волокні. На схемі кабельної мережі показано, що в деяких місцях робляться муфти, де з'єднується оптичні кабелі між собою. Це робиться для економії кабелю. Абонентам багатоповерхової забудови послуги, на цій схемі, надаються через 8 кілець. В кожному кільці 5-7 комутаторів. Схема з'єднані між активним обладнанням багатоповерхової забудови показана у Додатку К.

Кабельна мережа приватного сектора складає з оптичних та мідних кабелів. Від вузла агрегації відходить оптичний кабель, який закінчується оптичним сплітером. Оптичний сплітер ділить сигнал з одного волокна на декілька, тому в цьому місці робиться муфта, з якої відходять оптичні кабелі до вуличних розподільних пунктів (ВРП). У цих пунктах знаходиться активне устаткування до якого підключаться оптичні кабелі. Топологія мережі приватного сектору має деревовидну схему і повністю повторює технологічну топологію. З кожного ВРП виходять мідні 12 парні кабелі, для зовнішньої прокладки. Ці кабелю розходяться на відстані 50-300 м, закінчуючись розподільними коробками, до яких підключаються абонентські однопарні кабелі, адже для реалізації технології VDSL2 потрібна одна пара. Схема з'єднані між активним обладнанням приватного сектору показана у Додатку Л. Мережа для ділового сектору дуже проста і складається з оптичного кабелю, який з'єднує вузол агрегації та обладнання клієнта.

Була розроблена СКС для типового мікрорайону. СКС ділиться на мережі багатоповерхової забудови, приватного сектору та ділового сектору. Усі мікрорайони з'єднані оптичним кабелем у «кільце».

СКС для багатоповерхової забудови:

- від вузлів агрегування по кільцю оптичний кабель проходить по системам каналізації, далі кабелі йдуть до під'їздів, де розташоване обладнання доступу. В під'їздах від шафи, де знаходиться обладнання, крученими парами категорії 5 та 3 розводиться кабель до абонентів. Для підключення комутатора доступу до оптичного кабелю використовується оптична панель з конекторами типу SC та оптичний патч-корд SC-SC, який підключається до SFP у комутаторі. Для з'єднання абонентських кабелів та комутатора і VoIP-шлюза використовується патч-панель з роз'ємами RJ-45. У абонента кабель також обжимається телекомунікаційною розеткою під RJ-45.

СКС для приватного сектору:

- від вузла агрегації оптичний кабель проходить по системам каналізації, де закінчується оптичним сплітером, від якого розповсюджуються оптичні кабелі, до вуличних розподільних пунктів, де знаходиться мережеве обладнання. Звідси відходять мідні кабелі з різною кількістю пар. Одні одразу йдуть до абонентів, інші відходять на відстань, де закінчуються розподільними коробками. Від кожної коробки відходять мідні кабелі UTP 3 категорії для зовнішнього застосування до абонентів.

СКС для ділового сектору:

- від вузла агрегації оптичний кабель надходить до клієнта, де закінчується оптичним кросом. Для підключення обладнання клієнта встановлюється оптичний патч-корд.



5. IP проектування

5.1 Розподіл адресного простору

Проектована мультисервісна телекомунікаційна мережа має 14025 абонентів. Вся мережа ділиться на 8 мікрорайонів з вузловою точкою в кожному районі. Абоненти кожного мікрорайон діляться на три групи абоненти багатоповерхової забудови, абоненти приватного та ділових секторів. З метою оптимізації для кожної групи абонентів кожного мікрорайону була виділена своя підмережа. Також для запобігання широкомовних штормів і запобігання петель у мережі застосовується технологія VLAN, нумерація VLAN починається з 10 та розподілена серед усіх підмереж. У Додатку М зображена топологічна схема мережі. У таблиці 5.1 наведено розподіл адресного простору та VLAN.

Також на кожному вузлі агрегації знаходиться BRAS, який агрегує користувальницькі підключення з мережі рівня доступу. Усі 8 BRAS з'єднуються своєю мережею з головним маршрутизатором. Також, для віддаленого доступу, моніторингу та управління кожному устаткуванню в мережі присвоєно IP адрес зі своєї під мережі. Для доступу до послуг VoIP також виділена своя підмережа.

Для реалізації технологічної мережі також використовується технологія VLAN, яка забезпечує високий рівень безпеки мережі.

Для усіх BRAS таблиці маршрутизації майже однакові і є найпростішими - вони містять в собі тільки маршрутний запис за умовчанням.

5.2 Конфігурація устаткування

Для кожного устаткування треба написати свій конфігураційний файл, який буде містити в собі адреси мережевих інтерфейсів та таблиці маршрутизації, а також деяку додаткову інформацію. Тому для перевірки краще спочатку створити модель мережі - для цього від фірми Cisco є програмний засіб - Packet Tracer 5. Програма Packet Tracer пропонує на вибір кілька основних моделей комунікаційного обладнання, і основні технології, які найширше використовуються у корпоративних територіальних мережах. Модель побудуємо не в «повному масштабі», а трохи «урізану», показуючи лише деяку частину мережі доступу. Схема моделі наведена в Додатку Н.

Мультисервісна телекомунікаційна мережа поділяється на два рівня: рівень доступу та магістральний рівень.

Магістральний рівень будується з 8 комутаторів 3го рівня, які з'єднанні в кільцем до мережі передачі даних ТГ Vega. В моделі оберемо комутатори 3560 24PS - комутатори 3-го рівня.

Для запобігання петель в кільцевій топології необхідно використовувати протокол STP. Основним завданням STP є приведення мережі Ethernet з множинними зв'язками до деревоподібної топології, що виключає цикли пакетів. Відбувається це шляхом автоматичного блокування надлишкових в даний момент зв'язків для повної зв'язності портів. Тому об'явимо комутатор ядра головним, від якого буде будуватись дерево STP.

sw-core(config)#spanning-tree mode pvst

sw-core(config)#spanning-tree vlan 1-4096 priority 4096

sw-core(config)#spanning-tree portfast default

Так як комутатор sw-core має пріоритет вищий за інші комутатори, тому він стає головним. Також усі порти, які не беруть участь у дереві STP (усі порти в access режимі), переводяться у режим portfast, який мінімізує час, необхідний для переходу порту у стан forward.

Перевірка працездатності протоколу STP наведена в Додатку П. Однак через великий час сходимості у мультисервісній мережі буде застосовуватися протокол RSTP який відрізняється меншим часом сходимості мережі.

Так як магістральній мережі перебуває багата кількість комутаторів, щоб не додавати до кожного комутатору VLAN які не має в його базі, застосуємо технологію VTP. У протоколі VTP узгодженість конфігурацій VLAN-мереж підтримується в загальному адміністративному домені. Крім того, протокол VTP зменшує складність управління і моніторингу VLAN-мереж. Тому усі магістральні комутатори знаходяться у домені Vega. І сервером домену є головний комутатор, а інші стають клієнтами домену.

sw-core#vlan database

sw-core(vlan)#vlan 10 name

sw-core(vlan)#vlan 10 name ab_mnogoetajki

VLAN 10 added:

Name: ab_mnogoetajki

sw-core(vlan)#vl

sw-core(vlan)#vlan 11 name ab_chastnii

VLAN 11 added:

Name: ab_chastnii

sw-core(vlan)#vl

sw-core(vlan)#vlan 12 name ab_del

sw-core(config)#vtp mode server

sw-core(config)#vtp domain VEGA

sw-core(config)#vtp password VEGA

sw-1-1(config)#vtp mode client

sw-1-1 (config)#vtp domain VEGA

sw-1-1 (config)#vtp password VEGA

Для передачі декількох VLAN по одному каналу потрібно щоб порти комутатору були в режимі Trunk. Потрібно вказати опцію nonegotite яка відключає автоматичне розпізнавання режиму (mode access або mode trunk). З метою безпеки й обмеження зайвого трафіку не на усіх транкових портах потрібна наявність усіх VLAN тому їх треба обмежити тільки потрібними.

sw-1-1(config-if)#switchport trunk encapsulation dot1q

sw-1-1(config-if)#switchport mode trunk

sw-1-1(config-if)#switchport nonegotiate

sw-1-1(config-if)#switchport trunk allowed vlan 10-11,100,111

Для доступу до комутаторів та маршрутизаторів потрібно усім добавити IP адреса у VLAN технологічної мережі

sw-1-1(config)#interface vlan 111

sw-1-1(config-if)#ip add 10.0.0.10 255.255.255.0

Комутатори доступу мають аналогічну конфігурацію, як і магістральні, але є деякі відмінності. У комутаторах доступу не застосовується VTP домен, адже на мережі доступу не потрібна наявність усіх VLAN мережі. Також на портах магістрального комутатора до якого підключено комутатори доступу є обмеження по VLAN. Також у комутаторах доступу майже усі порти знаходяться в режимі access. Цей режим який дозволяє подати тільки один Vlan на даний порт у нетегірованому режимі. Також потрібно зробити прив'язку MAC- адреси клієнтського обладнання до порту, для захисту від стороннього підключення.

sw-1e000101(config)# interface FastEthernet0/1

sw-1e000101(config-if)# switchport access vlan 10

sw-1e000101(config-if)# switchport mode access

sw-1e00101(config-if)#switchport port-security

sw-1e00101(config-if)#switchport port-security violation restrict

sw-1e00101(config-if)#switchport port-security mac-address 0009.7CCC.B2A7

Усі абоненти отримують IP динамічно за допомогою протоколу DHCP. Якщо визначено область DHCP і задані діапазони виключення, то решта адрес називається пулом доступних адрес (address pool) (в межах області. IP видаються з маршрутизаторів BRAS.

BRAS-1(config)#ip dhcp pool ab_mn

BRAS-1(dhcp-config)# network 192.172.0.0 255.255.240.0

BRAS-1(dhcp-config)# default-router 192.172.0.1

BRAS-1(dhcp-config)# dns-server 10.0.0.2

BRAS-1(config)#ip dhcp excluded-address 192.172.0.1

Також на маршрутизаторі настроюються подінтерфейсі які мають доступ до різних VLAN (кожний до свого). Ці інтерфейси є основними шлюзами для абонентів.

BRAS-1(config)# interface fastEthernet 0/0.10

BRAS-1(config-subif)# encapsulation dot1Q 10

BRAS-1(config-subif)# ip address 192.172.0.1 255.255.240.0

В мережі також є маршрутизатор, які виконує роль Softswitch. На ньому налаштовується функція telephony-service де вказується максимальна кількість телефонів підключаємо до маршрутизатора, також кількість цифр у номері, IP адрес до якого будуть підключатися усі VoIP пристрої. Також на цьому маршрутизаторі налаштовується якому телефону присвоїти якій номер, та зробити прив'язку за MAC-адресою.

Усім пристроям IP-телефонії присвоюється IP адреса, за допомогою протоколу DHCP. Для цього використовується опція 150 у якій вказується адреса TFTP сервера.

VoIP(config)#interface fastEthernet 0/0.111

VoIP(config-subif)#encapsulation dot1Q 111

VoIP(config)#ip dhcp pool VoIP

VoIP(dhcp-config)# network 10.1.0.0 255.255.224.0

VoIP(dhcp-config)# default-router 10.1.0.1

VoIP(dhcp-config)# option 150 ip 10.1.0.1

VoIP(config)#telephony-service

VoIP(config-telephony)#max-ephones 42

VoIP(config-telephony)#max-dn 144

VoIP(config-telephony)# ip source-address 10.1.0.1 port 2000

VoIP(config-telephony)#auto assign 4 to 6

VoIP(config-telephony)#auto assign 1 to 42

VoIP (config-ephone)# mac-address 0003.E4A6.6D01

VoIP(config)# ephone-dn 1

VoIP(config-ephone-dn)#number 3880000

5.3 Конфігурація доступу в Інтернет

Network address translation (NAT) - створено для спрощення та приховування IP адресації. NAT дозволяє представити зовнішнього світу внутрішню структуру IP адресації підприємства інакше, ніж вона насправді виглядає. Це дозволяє організації з'єднуватися з Інтернетом, не маючи всередині себе глобальною унікальною IP адресації. Це дає можливість виходу в Інтернет для корпоративних внутрішніх IP мереж з внутрішніми IP адресами (intranet), які глобально не унікальний і тому не можуть маршрутизується в Інтернеті. NAT застосовується також для зв'язку територіально розподілених підрозділів організації через Інтернет.

NAT реалізовано на головному маршрутизаторі.

core-router(config)# interface fastEthernet 0/1

core-router(config-if)# ip address 213.130.10.9 255.255.255.0

core-router(config-if)# ip nat outside

core-router(config)# interface FastEthernet0/0.121

core-router(config-if)# encapsulation dot1Q 121

core-router(config-if)# ip address 10.2.0.1 255.255.255.252

core-router(config-if)# ip nat inside

core-router(config)# ip nat pool BRAS_1 213.130.10.1 213.130.10.5 netmask 255.255.255.0

core-router(config)# ip nat pool BRAS_2 213.130.10.6 213.130.10.10 netmask 255.255.255.0

core-router(config)# ip nat pool BRAS_3 213.130.10.11 213.130.10.15 netmask 255.255.255.0

core-router(config)# ip nat pool BRAS_4 213.130.10.16 213.130.10.20 netmask 255.255.255.0

core-router(config)# ip nat pool BRAS_5 213.130.10.21 213.130.10.25 netmask 255.255.255.0

core-router(config)# ip nat pool BRAS_6 213.130.10.26 213.130.10.30 netmask 255.255.255.0

core-router(config)# ip nat pool BRAS_7 213.130.10.31 213.130.10.35 netmask 255.255.255.0

core-router(config)# ip nat pool BRAS_8 213.130.10.36 213.130.10.40 netmask 255.255.255.0

core-router(config)# ip nat inside source list 1 pool BRAS_1

core-router(config)# ip nat inside source list 2 pool BRAS_2

core-router(config)# ip nat inside source list 3 pool BRAS_3

core-router(config)# ip nat inside source list 4 pool BRAS_4

core-router(config)# ip nat inside source list 5 pool BRAS_5

core-router(config)# ip nat inside source list 6 pool BRAS_6

core-router(config)# ip nat inside source list 7 pool BRAS_7

core-router(config)# ip nat inside source list 8 pool BRAS_8

Деяким абонентам, та діловим клієнтам можливе виділення статичної IP-адреси. Також DNS теж має внутрішню IP адресу 10.0.0.2 а зовнішню 213.130.10.253.

core-router(config)#ip nat inside source static 192.172.0.3 213.130.10.41

core-router(config)#ip nat inside source static 192.172.104.3 213.130.10.42

core-router(config)#ip nat inside source static 10.0.0.2 213.130.10.253

Для того щоб мікрорайони виходили через свої пули пропишемо списки доступу:

core-router(config)#access-list 1 permit 192.172.0.0 0.0.15.255

core-router(config)#access-list 1 permit 192.172.16.0 0.0.0.255

core-router(config)#access-list 1 deny any

5.4 Конфігурація списків доступу

Всіх боржників буде відключатися від доступу до мережі Інтернет та до IP телефонії. Списки доступу можуть бути двох типів - стандартні та розширені. Тому на кожному BRAS прописується стандартний список доступу. В цьому списку боржник має IP адресу 192.172.0.3



BRAS-1(config)#ip access-list standard Doljniki

BRAS-1(config-std-nacl)# deny host 192.172.0.3

BRAS-1(config-std-nacl)#permit any

BRAS-1(config)#interface fastEthernet 0/0.10

BRAS-1(config-subif)#ip access-group Doljniki in

BRAS-1(config-subif)#ip access-group Doljniki out

Для заборони доступу до IP телефонії на маршрутизаторі VoIP також прописується список доступу.

VoIP(config)#ip access-list standard Zadoljniki

VoIP(config-std-nacl)#deny host 10.1.0.3

VoIP(config-std-nacl)#permit any

VoIP(config-subif)#ip access-group Zadoljniki in

VoIP(config-subif)#ip access-group Zadoljniki out

VoIP(config-subif)#ip access-group Zadoljniki out

Заборона доступу з Інтернету до серверу FTP

core-router(config)#ip access-list extended FTP

core-router(config-ext-nacl)#deny ip any 10.0.0.3 0.0.0.0

core-router(config-ext-nacl)#permit ip any any

core-router(config)#interface fastEthernet 0/1

core-router(config-if)#ip access-group FTP in

core-router(config-if)#ip access-group FTP out



5.5 Опис доступу до послуг

Проектована мультисервісна мережа повинна надавати послуги доступу до мережі Інтернет, IP телефонії, виділені канали та послуги IPTV.

5.5.1 Опис доступу до мережі Інтернет

Для доступу до мережі Інтернет абоненти отримують за допомогою DHCP IP-адреси. Усі запити від абонентів надходять до маршрутизаторів BRAS (у реальній мережі BRAS являє собою високопродуктивний сервер з операційною системою FreeBSD v8.1, та спеціальним програмним забезпеченням), де перевіряється чи є абоненти боржниками, якщо ні то усі запити перенаправляються через магістральну мережу та мережу передачі даних ТГ Vega до ядра (головного маршрутизатора), якій далі транслює його через NAT.

Для кожного мікрорайону є свій пул адрес. Тому запит проходить через свій Nat та надходить до мережі Інтернет.

core-router#show ip nat translations

Pro Inside global Inside local Outside local Outside global

icmp 213.130.10.1:11 192.172.0.9:11 98.98.98.1:11 98.98.98.1:11

icmp 213.130.10.1:12 192.172.0.9:12 98.98.98.1:12 98.98.98.1:12

icmp 213.130.10.1:13 192.172.0.9:13 98.98.98.1:13 98.98.98.1:13

icmp 213.130.10.1:14 192.172.0.9:14 98.98.98.1:14 98.98.98.1:14

--- 213.130.10.253 10.0.0.2 --- ---

--- 213.130.10.42 192.172.104.3 --- ---

NAT: s=192.172.0.9->213.130.10.1, d=98.98.98.1 [16]

NAT*: s=98.98.98.1, d=213.130.10.1->192.172.0.9 [23]

NAT: s=192.172.0.9->213.130.10.1, d=98.98.98.1 [17]

NAT*: s=98.98.98.1, d=213.130.10.1->192.172.0.9 [24]

NAT: expiring 213.130.10.1 (192.172.0.9) icmp 4 (4)

Для забезпечення безпеки абонентів на мережі застосовуються такі технології як DHCP Snooping, прив'язка IP адреси абонента до MAC адреси абонентського обладнання та порту комутатора доступу, до якого підключено абонент, для захисту від підміни IP адреси абонента та DHCP сервера. Також на комутаторах доступу застосовується технологія Isolated VLANs для того щоб абоненти не могли обмінюватися інформацією з усіма іншими портами комутатору доступу.

5.5.2 Організація телефонії

Сьогодні загальновизнане, що розгортання телефонії й інших медійних служб підприємства, їх інтеграція в загальну IT-Інфраструктуру компанії ефективно забезпечується поверх загальної апаратно-програмної інфраструктури на основі протоколу IP.

Ip-Телефонні лінії (Internet Protocol) - послуга, що дозволяє використовувати пакетну Ip- Мережу як середовище передачі голосу й факсів у режимі реального часу.

SIP транк (або SIP TRUNK, групова IP лінія) - декілька IP телефонних ліній надаваних по одній парі (або по оптиці), що й мають загальну номерну ємність. Кількість ліній у групі - від 2 і більш, кількість обмежується профілем абонента й можливостями транспортної мережі (пропускною здатністю останньої милі).

VoIP трафік від кожної IP сесії надходить до мережі передачі даних і далі до Soft switch де відбувається перетворення IP- телефонії у аналогову та поступає до опорно-транзитної станції C&C08. На ОПТС трафік аналізується і в залежності від напрямку поступає до ТМЗК або міжміського та міжнародного напрямків.

Організація IP-телефонії організована так само як і послуга SIP транк. Для забезпечення високої якості послуг на усій мережі застосовується технологія QoS. А саме, окрема пріоритезація VLAN з VoIP трафіком.

В моделі роль SoftSwitch виконує маршрутизатор VoIP. Де прописано сервіс телефонії. IP-телефонія має свій VLAN який має найвищий пріоритет QoS. Усі розмови і запити йдуть через маршрутизатор від пристроїв Ip телефонії.

%IPPHONE-6-REGISTER: ephone-2 IP:10.1.0.2 Socket:2 DeviceType:Phone has registered.

%IPPHONE-6-REGISTER: ephone-6 IP:192.172.0.5 Socket:2 DeviceType:Phone has registered.

5.5.3 Організація VPN

Для реалізації віртуальної приватної мережі виділяється VLAN, якій узгоджується з клієнтом і подається до нього. В даній модель був обраний 300 VLAN якій подається до підприємства то до його філії.

Клієнт у себе прописує на маршрутизаторі таблиці маршрутизації, по якій відокремлює корпоративний трафік від трафіку до мережі Інтернет.

5.5.4 Організація послуги IPTV

Доступ до послуги IPTV реалізовано за допомогою мультикасту. Multicast - спеціальна форма широкомовлення, при якій копії пакетів направляються певного підмножині адресатів. Технологія IP Multicast використовує адреси з 224.0.0.0 до 239.255.255.255. Підтримується статична і динамічна адресація. Діапазон адрес з 224.0.0.0 по 224.0.0.255 зарезервований для протоколів маршрутизації та інших низькорівневих протоколів підтримки групової адресації. Для визначення членів різних груп в локальній мережі маршрутизатор використовує протокол IGMP. Один з маршрутизаторів підмережі періодично опитує вузли підмережі, щоб дізнатися, які групи використовуються додатками вузлів. На кожну групу генерується тільки одна відповідь в підмережі. Для того щоб стати членом нової групи, вузол одержувача ініціює запит на маршрутизатор локальної мережі. Мережевий інтерфейс вузла-одержувача налаштовується на прийом пакетів з цією груповою адресою. Кожен вузол самостійно відстежує свої активні групові адреси, і коли відпадає необхідність знаходитись в даній групі, припиняє надсилати підтвердження на IGMP - запити. Результати IGMP - запитів використовуються протоколами групової маршрутизації для передачі інформації про членство в групі на сусідні маршрутизатори і далі по мережі. В мультисервісній мережі, для того щоб не створювався мультикастовий потік на кожний VLAN у мережі застосовується технологія MVR (Multicast VLAN Registration). Завдяки технології MVR IGMP-запити можуть поступати з різних VLAN до одного мультикастового VLAN. На зображено передача мультикасту за допомогою технології мультикасту, та без. Відеоконтент береться у оператора ТГ Vega і складає 60 каналів, по 5 Мбіт/с кожний. Для надання послуги IPTV високої якості застосується пріоритезація мультикастового VLAN на магістральній мережі та трафіку з відео контентом на комутаторах доступу.

В цій главі було налаштоване обладнання мультисервісної мережі. Було розподілено IP-адресний простір серед абонентів, для надання послуг. Була розроблена модель мультисервісної мережі у програмі Packet Tracer. В цій моделі було проаналізовано реалізації послуг доступу до мережі Інтернет та IP-телефонії. Перевірена відмово стійкість мережі. Деякі конфігурації не були промодельовані тому що програма Packet Tracer не має у собі реалізації тих команд та того обладнання, які потрібні для реалізації конфігурації. Однак модель яку розроблено у програмі Packet Tracer достатньо для того щоб перевірити працездатність обраних технологій та конфігурацій. Лістинги основного обладнання наведені у Додатку Р.



6. ЕКОНОМІЧНЕ обґрунтування

В якості об'єкту проектування виступає мультисервісна телекомунікаційна мережа для умов Київського району. Основною метою дипломного проекту є надання мешканцям Київського району якісних послуг цифрового телефонного зв'язку, високошвидкісного доступ до мережі Internet та IPTV. В даній главі проведено економічний аналіз мережі в цілому: проведено розрахунок капітальних, експлуатаційних витрат, розрахунок прибутку та розрахунок терміну окупності.

6.1 Визначення обсягів капітальних витрат

Капіталовкладення - включають суму всіх витрат одноразового характеру, що передують нормальній експлуатації об'єкту - у т.ч. витрати на придбання, доставку, монтаж, будівництво об'єктів основних виробничих фондів. За економічною ознакою - це витрати, що в кінцевому підсумку відображуються в збільшенні вартості основних фондів і нематеріальних активів. Капітальні витрати проектованої мережі включають:

а) витрати на активне обладнання і його монтаж;

б) витрати на кабельну мережу і її монтаж.

Капітальні витрати знаходяться за формулою 6.1:

К_пм=К_ао+К_км ; (6.1)

де: К_ао - витрати на активне обладнання і його монтаж;

К_км - витрати на кабельну мережу і її монтаж.



6.1.1 Визначення капітальних витрат на активне обладнання

Вартість капітальних витрат будівництва визначається на підставі даних про показники вартості обладнання та будівельно-монтажних робіт, наданих замовником проекту:

К_ао=К_ао`*k_накл*k_монт ; (6.2)

де: k_накл - коефіцієнт, що враховує накладні транспортно-заготівельні витрати (1,07);

k_монт - коефіцієнт, що враховує витрати на монтаж (k_монт = 1,2);

Примітка: вартість програмного забезпечення входить до вартості обладнання, що постачається, на комутатори Cisco WS-C4928-10GE діє знижка 30%.

Виходячи з розрахунків капітальні витрати на активне устаткування складають 22634796 грн.

6.1.2 Капітальні витрати кабельних мережі

Капітальні витрати, пов'язані з будівництвом кабельних мереж (К_км) включають:

- вартість іншого кабелю, що враховується в обсязі 20% від основного кабелю (Коб'):

К_кб' = К_осн*1,2 (6.3)

- вартість обладнання застосовуємого на кабельній мережі (К_об);

- коефіцієнт, що враховує накладні транспортно-заготівельні витрати (k_накл =1,07);

- коефіцієнт, що враховує витрати на монтаж (k_монт =1,3).

Та обчислюються за формулою 6.4:



К_км = К_кб' *k_накл*k_монт+К_об (6.4)

Обчислимо загальну вартість капітальних витрат кабельної мережі за формулою (6.4):

К_км=10223447+72678=10296125 грн.

Обчислимо загальну вартість капітальних витрат проектованої мережі за формулою (6.1):

К_пм=22634796+10296125=32930921 грн.

Таким чином капітальні витрати проектованої мережі будуть складати 32930921 грн.

6.2 Розрахунок експлуатаційних витрат

Річна сума експлуатаційних видатків визначається за формулою:

ЕВ=ЗП+Відр+А+Е+Ін+ПД; (6.5)

де: ЗП - заробітна плата експлуатаційного персоналу;

Відр - відрахування па пенсійне, соціальне страхування, в фонд зайнятості,

А - амортизаційні відрахування;

Е - видатки на електроенергію;

ПД - видатки за оренду каналу передачі даних;

Ін - інші видатки.

6.2.1 Розрахунок заробітної плати

Розрахунок річної заробітної плати проведемо за формулою:

ЗП_рік=ЗП_міс*12*ЧП; (6.6)



де: ЗП_міс - середньомісячна заробітна плата одного робітника;

ЧП - чисельність персоналу.

Чисельність персоналу визначається згідно нормативів. Немає необхідності утримувати великий штат працівників, тому що обладнання конфігурується дистанційно. Кількість працівників визначається виходячи з кількості абонентів, які ці працівники обслуговують. Загальна чисельність персоналу визначається за формулою:

ЧП=ЧП_експл+ЧП_керів+ЧІІ_грр+ЧП_каб; (6.7)

де: ЧП_експл- чисельність експлуатаційного персоналу;

ЧП_керів - чисельність керівного персоналу;

ЧІІ_грр - чисельність персоналу групи ремонту та розвитку;

ЧП_каб - чисельність персоналу, що обслуговує лінiйно-кабельні споруди

Чисельність експлуатаційного персоналу визначається з розрахунку одна людина на кожні 2000 абонентів:

ЧП_експл=N_аб/2000. (6.8)

Згідно з таблиці 1.2 N_аб=14 тис. абонентів, тому чисельність експлуатаційного персоналу буде складати:

ЧП_експл=14000/2000=7 чол.

Чисельність персоналу, що обслуговує лінiйно-кабельні споруди визначається з розрахунку одна людина на 100 км кабельної мережі (L_тр) .

ЧП_каб= L_тр/100. (6.9)

ЧП_каб =1200/100=12 чол.

Чисельність керівного персоналу визначається з розрахунку одна людина на відділ.

Численність персоналу групи ремонту та розвитку визначається за формулою:

ЧІІ_грр=0,3* ЧП_експл; (6.10)

ЧІІ_грр=0,3*6?2 чол.

Заробітна плата береться середньостатистичної серед підприємств зв'язку.

Розрахуємо річну заробітну плату виходячи з даних таблиці 6.4 за формулою 6.6:

ЗП_рік=88000*12=1056000 грн.

Річна заробітна плата буду складати 1056000 грн.

6.2.2 Розрахунок відрахувань за оренду каналу передачі даних

Річна сума відрахувань за оренду каналу передачі даних обчислюється за формулою:

ПД=Тр*12*Y; (6.11)

де: Тр - тариф за оренду каналу ПД (8200 грн/міс);

Y- сумарний трафік що генерується мережею (згідно з даних таблиці 1.22 складає 8 Гбіт/с) .

ПД=8200*12*8= 787200 грн.

Річна сума буде складати 787200 гривень.

6.2.3 Розрахунок відрахувань на соціальне страхування

Річна сума відрахувань на соціальне страхування, в фонд зайнятості, медицину і т. д. для всього персоналу становить 36,79% (4 категорія) від річної суми витрат на заробітну плату:



Відр=0.3679*ЗП_рік ; (6.11)

Відр=0.3679*1056000=388502 грн.

Річна сума витрат на заробітну плату складає 388502 грн.

6.2.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Амортизаційні відрахування визначаються прямолінійним методом за формулою:

А=К_пм/Р; (6.12)

де: Р - строк корисного використання який складає 5 років;

К_пм - капітальні витрати проектованої мережі.

Розрахуємо амортизаційні відрахування за формулою 6.12:

А=32930921/5=6586184 грн.

Амортизаційні відрахування буду складати 6586184 грн.

6.2.5 Розрахунок витрат на електроенергію

Витрати на оплату електроенергії визначаються за формулою:

Е=(P*t*T_ен)/0.67; (6.13)

Де: Р - сумарна споживана потужність обладнання, кВт;

t - кількість годин роботи обладнання за рік (8760 годин);

Т_ен - тариф на електроенергію (0,8 грн/кВт-год).

Обчислимо витрати на оплату електроенергії за формулою 6.13:

Е=(47,64*8760*0,8)/0.67=498300 грн.

Таким чином, витрати на оплату електроенергії за рік становлять 498300 грн.



6.2.6 Розрахунок інших витрат

Інші витрати включають витрати на матеріали, запасні частини, відрахування в ремонтний фонд підприємств та ін. Їх можна визначити наближено за формулою:

Ін =0.7*ЗП_рiк ; (6.14)

Ін =0.7*1056000=739200 грн.

6.3 Розрахунок основних економічних показників

6.3.1 Розрахунок прибутку від експлуатації

Прибуток від експлуатації проектованого ЕВСС визначається за формулою:

П=Q-ЕВ, (6.15)

де: Q - тарифні доходи (об'єм продукції), грн.

Доходи від впровадження проектованої мережі розраховуються згідно діючих тарифів на відповідні послуги зв'язку.

Прибуток від експлуатації проектованої мережі становитиме:

П=26088330-17680392=8407938 грн.

Чистий прибуток з урахуванням податку на прибуток розраховується за формулою

ЧПр=П-ППр; (6.16)

де: ПП- податок на прибуток складає 23%;

ЧПр- чистий прибуток.

Розрахуемо чистий прибуток за формулою 6.16:

ЧПр=8407938- 0,23*8407938=6474112 грн.

Таким чином чистий прибуток складає 6474112 грн.

6.3.2 Розрахунок економічної ефективності

Найпростішим показником економічної ефективності капітальних витрат є термін окупності (Т_ок), який являє собою розрахунковий період погашення першопочаткових капіталовкладень та визначається за формулою:

Т_ок=К_пм/ЧПр; (6.13)

Т_ок=32930921/6474112=5 р.

Госпрозрахунковий термін окупності капітальних витрат визначається за формулою:

Т_ок.х =К_пм/(ЧПр+А); (6.14)

де: ЧПр - річна сума чистого прибутку після врахування податків.

Таким чином, госпрозрахунковий термін окупності капітальних витрат становитиме:

Т_ок.х =32930921/(6474112 + 6586184) ? 2,5 р.

Коефіцієнт економічної ефективності спроектованої мережі матиме вигляд :

К_{ек. еф}=1/Т_ок; (6.16)

К_{ек. еф} =1/2,5=0,4.

На основі проведеного аналізу були зроблені наступні висновки.

Загальні капітальні витрати на побудову мережі складають 32930921 грн, експлуатаційні витрати 17680392 грн., прибуток від експлуатації складає 6474112 в рік. Термін окупності складає 5 років, що задовольняє умови ТЗ.

Результати соціологічного опитування говорять про те, що послуга доступу в мережу Інтернет є затребуваною, навіть при відносно високих цінах. Необхідно вкладати кошти на розвиток мережі доступу та транспортної мережі в майбутньому, щоб підвищити конкурентоспроможність, швидкість передачі інформації і кількість користувачів.



ВИСНОВКИ

З активним розвитком мультисервісних мереж стає важливим питання про їхню кваліфіковану розробку. Адже від грамотного створення проекту мережі залежить ефективність її подальшого функціонування.

В дипломному проекті в результаті проробленої роботи була спроектована мультисервісна мережа для умов Київського району. Загальна кількість абонентів складає 119 тис., для яких було розроблено 18 тарифів на послуги доступу до мережі Інтернет. Абоненти мультисервісної мережі мають доступ до мережі Інтернет, послуг IP-телефонії, та цифрового інтерактивного телебачення. В якості джерела послуг було обрано оператора ТГ Vega, з яким здійснюється взаємопідключення у двох точках мережі.

Мультисервісна мережа Київського району поділена на 2 рівня: магістральний рівень та рівень доступу. Для магістрального рівня було обрано високопродуктивні комутатори 3-го рівня з низькими показниками відмови. Магістральна мережа має лінійну кільцеву топологію, яка з'єднує усі вузли в кільце замикаючись через мережу ПД ТГ Vega, забезпечуючи таким з'єднанням низьку вірогідність відмови.

Київський район був поділений на 8 мікрорайонів з вузлом агрегації, в кожному з мікрорайонів. До вузлів агрегації підключена мережа доступу. Мережа доступу поділяється на мережі багатоповерхових забудов, приватного та ділового секторів. До кожної мережі застосовані свої технології та обладнання.

В дипломному проекті розраховано трафік у ГНН для району, який склав 8,5 Гбіт/с. Трафік з кожного мікрорайону концентрується у вузлі агрегації свого мікрорайону і створює навантаження в середньому 1-1,5 Гбіт/с. Найбільше навантаження йде на трафік Інтернету (передача даних і даних на вимогу). Найбільше навантаження IP телефонії створює діловий сектор.

Також була спроектована модель мережі у програмі Packet Tracer 5, для перевірки працездатності її. Для зручності прокладки кабелю і його структуризації розроблена структурована кабельна система.

СКС мережі поділяється на мережі багатоповерхової забудови, приватного сектору та ділового сектору. У якості основного кабелю застосовується оптоволоконний кабель.

Загальні капітальні витрати на побудову мережі складають 32930921 грн, експлуатаційні витрати 17680392 грн., прибуток від експлуатації складає 6474112 грн. в рік. Термін окупності складає 5 років, що задовольняє умови ТЗ.

Результати соціологічного опитування говорять про те, що послуга доступу в мережу Інтернет є затребуваною, навіть при відносно високих цінах. Необхідно вкладати кошти в розвиток мережі доступу та транспортної мережі в майбутньому, щоб підвищити конкурентоспроможність, швидкість передачі інформації і кількість користувачів.



ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Гургенидзе А.Т., Кореш В.И. Мультисервисные сети и услуги широкополосного доступа: Наука и Техника, 2003.- 400.:ил.

2. Филимонов Ю.А. Построение мультисервисных сетей Ethernet. СПб.: БХВ-Петербург, 2007. - 592с.:ил.

3. Семенов Ю.В. Проектирование сетей связи следующего поколения.- ОАО «ГИПРОСВЯЗЬ», 2005.-240с.:ил.

4. Мардер Н.С. Современные телекоммуникации. - М. ИРИАС., 2006 - 384 с.

5. К. Силиверстов. Стаття «Реализация услуг Triple Play на сетях доступа FTTx» журнал «Вестник связи» № 4, 2010 рік.

6. А. Барсков. Стаття «Ethernet-завоеватель» журнал «Журнал сетевых решений/LAN» №10, 2099 рік.

7. Компанія EXFO. «Путеводитель FTTx PON: Тестирование Пассивных Оптических Сетей», 2-е изд. 2004 рік.

8. В. Тарасов. Стаття «Коммутаторы для сегмента передачи данных мультисервисной Metro-сети FTTB» журнал «Широкополосные мультисервисные сети», 2009 рік.

9. А. Бабайцев. Стаття «Организация доступа к услугам Triple Play в мультисервисных сетях» журнал «Широкополосные мультисервисные сети», 2009 рік.

10. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 4-е изд. - СПб.:Питер, 2010. - 944с.: ил.

11. В. В. Величко, Е. А. Субботин, В. П. Шувалов, А. Ф. Ярославцев. Телекоммуникационные системы и сети. Том 3. Мультисервисные сети. Учебное пособие. В 3 томах.- М.:Горячая линия-Телеком, 2005.-592 с.:ил.