Системи стільникового зв'язку
Основні принципи побудови сучасних стільникових систем зв'язку. Характеристики сучасних систем стільникового зв'язку різних стандартів, порівняння їх технічних можливостей та економічних показників. Засоби та методи реалізації характеристик і показників.
Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
Вид | курс лекций |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.06.2015 |
Размер файла | 3,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
переходу до системи зв'язку третього покоління.
Використання методу розширення спектра дозволило вирішити дві основні технічні проблеми, які стоять перед наземними стільниковими мережами - залежність взаємних завад від численних користувачів і багатопроменевого поширення радіохвиль. Рішення першої проблеми здійснюється завдяки перетворенню сторонніх сигналів у шум, а його вплив усувається легко за допомогою цифрової демодуляції і декодування з корекцією помилок. Друга проблема також вирішена і відбиті сигнали, прийняті як копії вихідного сигналу, але з різною часовою затримкою, додаються, поліпшуючи якість прийому.
У системі зв'язку CDMA не потрібно ніякого частотного планування, оскільки сусідні чарунки можуть використовувати ті самі радіочастоти. Цей самий фактор дозволяє здійснювати непомітну для абонента плавну передачу ("м'яке переключення") виклику від чарунки до чарунки, забезпечуючи одночасний зв'язок абонентського радіотелефону із двома і навіть трьома базовими станціями.
Для пристосування такої методики до мереж зі значною кількістю передавачів необхідно забезпечити оперативне і точне керування потужністю всіх абонентських радіотелефонів, щоб найбільш віддалені від базової станції радіотелефони не "забивалися" радіотелефонами, що знаходяться близько. У стільниковій системі зв'язку CDMA використовується досить складний алгоритм керування потужністю передачі, що дозволяє не тільки підтримувати на одному рівні якість прийому незалежно від відстані абонентського радіотелефону до базової станції, але і додатково збільшити час роботи радіотелефону без підзарядки акумуляторів. А це досить приємно для користувачів. Тобто, технологія CDMA використовує саме такий мінімальний рівень сигналу, що необхідний для забезпечення якісного прийому. І не більш того.
Реально виходить, що радіообладнання CDMA працює на рівнях випромінюваної потужності в 100-1000 разів менше тих, на яких працює радіообладнання інших технологій.
Зрозуміло, що зона обслуговування базової станції CDMA може мати значні розміри і визначається вона відстанню дії саме абонентських радіотелефонів. Слід згадати, що, наприклад, технологія TDMA на значних відстанях може підвести, оскільки за таких умов через відбиття сусідні кадри сигналу можуть накластися один на одного, що порушить зв'язок. Тому тут кращі відстані до 20 км, тоді як звичайне обладнання CDMA таких обмежень не має. Наприклад, у GSM цей ефект усувають застосуванням спеціальних алгоритмів обробки сигналу, що дозволяє збільшити відстань зв'язку до 35 км.
Раніше вже зазначалося про високі завадостійкі властивості сигналу CDMA. Зрозуміло, що чим ширше база сигналу, тим краще показники цього параметру. Наприклад, вузькосмугова завада, що може зіпсувати роботу радіоканалу FDMA і TDMA (зв'язку не буде), лише руйнує вузьку смугу частот у широкосмуговому спектрі CDMA, що приводить до часткової втрати корисної інформації, яка може бути цілком відновлена цифровим декодером на приймальній стороні.
Ще однією важливою перевагою системи CDMA є більша ефективність використання радіоспектра. Це означає, що в тому самому частотному діапазоні можна розмістити більшу кількість інформаційних каналів. Нагадаємо, що в IS-95 у смузі 1,23 МГц в умовах одиночної базової станції може передаватися до 61 інформаційних каналів (плюс 3 канали службових). Реально для фіксованого зв'язку реалізується до 40-45 (у трисекційній базовій станції відповідно 135) розмовних каналів в одному радіоканалі, а для мобільної - 20…25. Якщо порівняти ці показники з будь-якою реальною мережею будь - якого іншого стандарту, де не можна використовувати однакові частоти в сусідніх чарунках мережі і треба займатися частотним плануванням, то за всіх інших рівних умов абонентська ємність мережі CDMA виходить вище. І найбільша вона за умови обслуговування нерухомих абонентів (коли не треба резервувати канали в сусідніх чарунках).
Усі вищезгадані властивості визначають основні економічні вигоди від використання CDMA - збільшення перекриття і збільшення ємності мережі й стільників при запланованому рівні проникнення на ринок. Так, наприклад, "м'яке переключення" щонайменше вдвічі зменшує кількість базових станцій, які необхідно розгорнути, а ємність мережі технології CDMA (IS-95) при цьому більше в 3 - 5 разів порівняно з FTDMA (DAMPS, GSM, DCS) і в 10-20 разів порівняно з аналоговим FDMA (AMPS, NMT).
Але тут слід сказати, що не можна однозначно говорити про те, що в технології CDMA вище абонентська ємність і завадостійкість. Інакше кажучи, це взаємовиключні характеристики. Вище одне - нижче інше. І навпаки. Проте експерименти показали, що за всіх інших рівних умов (розмір зони обслуговування, кількість чарунок, популяція і розподіл абонентів) зазначені характеристики системи стандарту IS-95 усетаки перевершують аналогічні існуючих стандартів технології FTDMA.
9.1.2 Підвищена екологічна безпека абонентських радіотелефонів CDMA
Екологічність абонентського радіотелефону - це те, чим нарешті серйозно затурбувалося в останні роки людство. Реальні результати масового "знайомства" людства зі стільниковим зв'язком будуть відомі ще нескоро. Тому найменший ступінь опромінення завжди більш приємний, ніж той, що більше, хоча й у межах існуючих норм. Як відомо, проведені впродовж останніх років медичні дослідження виявили факт значного збільшення ризику небезпечних захворювань мозку при використанні стільникового телефону з підвищеною потужністю випромінювання. Американський Інститут електро - і радіоінженерів розробив стандарт 802.11, що встановлює норми на характеристики мереж глобального рухомого зв'язку. Відповідно до цього стандарту потужність випромінювання портативного абонентського радіотелефону з точки зору охорони здоров'я не повинна перевищувати 10 мВт. Як відомо, паспортна максимальна потужність абонентських радіотелефонів, які використовуються у стільникових мережах стандартів NMT, GSM, AMPS/DAMPS і cdmaOne складає відповідно 3 Вт, до 2 Вт, 0,6 Вт і 0,2 Вт.
Наведений ряд максимальних потужностей потенційно відбиває найвищу чутливість приймачів. У стандарті CDMA за рахунок використання найефективніших методів обробки сигналів (когерентний прийом багатопроменевих сигналів) потужність випромінювання найменша. Що правда, для випадку стандарту GSM, потрібно ввести поправку на більш високу швидкість передавання інформації у радіоінтерфейсі.
Однак зазначене вище максимальне значення потужності випромінювання абонентського радіотелефону cdmaOne в 200 мВт може мати місце (за рахунок дії автоматичного регулювання потужності абонентського радіотелефону щодо підтримки енергетичного балансу між прямим і зворотним каналами базової станції) тільки у випадку максимальної дозволеної потужності передавача базової станції (20 Вт), за відсутності рознесеного прийому на базовій станції і без урахування енергетичного виграшу за рахунок механізму handoff для абонентів на краю зони обслуговування. Разом з тим, відповідно до нормативних документів Укрчастотнагляду (УЧН), припустима потужність випромінювання базових станцій технології CDMA знижена відносно максимально можливої в 2,5-10 разів за різними регіонами.
Реально, з урахуванням застосування на всіх базових станціях мережі технології CDMA рознесеного прийому (що в "релеївському" каналі дає виграш у 3-5 разів по потужності), а також, приймаючи до уваги додатковий енергетичний виграш у 4 дБ (2,5 рази) для абонентів на краю зони обслуговування (в нихто саме потужність передавача максимальна) за рахунок дії механізму handoff, маємо, що навіть максимально необхідна потужність випромінювання абонентського радіотелефону технології CDMA при будь - якій зоні обслуговування не перевищує припустимої медичної норми 10 мВт, а саме: 200 мВт: 2,5: 4: 2,5 = 8 мВт. Як відомо, найбільше опромінення абонента буде спостерігатися на краю зони обслуговування, оскільки при наближенні до базової станції потужність випромінювання абонентських радіотелефонів автоматично знижується (правда, у різних межах і з різним кроком).
Разом з тим, відомо, що необхідне для якісної роботи системи типове відношення сигнал/шум на прийомі базової станції складає 6 дБ, 9 дБ і 16 дБ відповідно для стандартів cdmaOne, GSM, DAMPS. Оскільки стандарти GSM і DAMPS не підтримують режим soft handoff і отже не мають виграшу в 4 дБ для абонентів, що знаходяться на краю зони обслуговування, а на їхніх базових станціях застосовується рознесений прийом, максимальні потужності абонентських радіотелефонів для цих стандартів будуть відповідно в 5 і 25 разів більше, ніж в абонентських радіотелефонах cdmaOne. Відзначимо, що при цьому ще не враховане зростання максимальної потужності абонентських радіотелефонів цих стандартів через роботу базових станцій з максимальною штатною потужністю, а не зниженою в 2,5 рази, як це має місце в cdmaOne. В порівнянні з абонентськими радіотелефонами стандарту NMT виграш ще більш вражаючий.
Таким чином, виходить, що тільки абонентські радіотелефони технології CDMA (у нашому випадку це cdmaOne) забезпечують виконання необхідних медичних норм по максимально допустимій потужності випромінювання незалежно від радіуса зони обслуговування базових станцій стільникової мережі зв'язку.
9.1.3 Конфіденційність зв'язку
Конфіденційність зв'язку і скритність зв'язку у технології CDMA найбільша з усіх технологій рухомого зв'язку. Це обумовлено типом використовуваного радіосигналу з широкою базою D = BT = 100, де D - база або коефіцієнт стиснення сигналу, В (МГц) - смуга сигналу сdмаОnе в ефірі, а Т (мксек) - тривалість інформаційної посилки. Знайти сам факт наявності такого сигналу спеціальними засобами в ефірі набагато складніше, ніж "простих" вузькосмугових сигналів, які використовуються у стандартах GSM, DAMPS, NMT, оскільки спектральна щільність потужності сигналу сdмаОnе в ефірі на виході на 20 дБ нижче при рівних швидкостях передачі інформації і потужностях передавачів. Слід за одним заходом зазначити, що саме завдяки використанню такого "широкобазового" сигналу в радіоінтерфейсі технології CDMA забезпечується максимальна надійність зв'язку в умовах багатопроменевих завмирань порівняно з технологіями стандартів GSM, DAMPS, NMT.
Найвища конфіденційність зв'язку обумовлена багатоступеневими кодуванням, розшифровка якого потребує декількох років наполегливої праці. Так, якщо сигнали аналогових стандартів можна прослухати найпростішими вимірювальними приймачами, які вільно продаються в магазинах, то для прослуховування з ефіру сигналів стандартів GSM і DAMPS поставляється вже більш сучасна апаратура радіоконтролю.
Що стосується виділення з ефіру сигналів технології CDMA, то через їх підвищену криптостійкість і скритність під шумами ця задача є дуже складною. Цікаво, що сукупність таких властивостей, як криптостійкість, завадостійкість і завадозахищеність у поєднанні зі зниженою витратою ємності акумуляторної батареї пояснює зацікавленість у застосовуванні технології CDMA для потреб силових структур і відомств.
9.1.4 Ефективність використання спектра
Технологія CDMA має цілий ряд фундаментальних переваг, що і обумовили стійкий інтерес до неї, у першу чергу, з боку військових фахівців, перших хто почав її застосування як у СРСР, так і в США. Зокрема, деякі системи CDMA здатні працювати під рівнем шумів, заважаючи не тільки можливості перехоплення інформації, але, навіть, визначенню самого факту наявності її передавання. Повертаючись до комерційних радіотелефонних систем CDMA, слід зазначити, що з моменту прийняття в США у 1993 р. першого стандарту IS-95 багато фундаментальних властивостей технології CDMA, цікавих при масовому обслуговуванні абонентів, перейшли з чисто теоретичної площини в практичну.
Отже, у першу чергу, до унікальних властивостей технології CDMA, що цікавить операторів, відноситься максимальна з усіх існуючих технологій рухомого зв'язку 2G ефективність використання радіоспектра (Ерл/МГц кв.км). По цьому досить важливому показнику системи стандарту cdmaOne перевершують цифрові системи на базі технології FTDMA: GSM - у 3 рази, DAMPS - у 5 разів, не кажучи вже про аналогові системи на базі технології FDMA: AMPS - у 15 разів. Чи слід говорити, що в умовах обмеженого частотного ресурсу, що спостерігається не тільки в Росії (де історично пріоритет мають засоби зв'язку спеціального і військового призначення, а цивільні системи зв'язку часто працюють на вторинній основі), економія радіочастотного природного ресурсу сприяє зниженню витрат на розгортання мереж і створенню передумов для зниження тарифів.
9.1.5 Мережне планування
Мережа CDMA, де всі базові станції працюють на тих самих радіоканалах, не схожа на мережі інших технологій і функціонує як єдиний організм. На практиці три основних параметри стільникової мережі, а саме покриття, якість і ємність, у системі CDMA взаємозалежні і впливають один на одного. Таким чином, оператори мають можливість забезпечення оптимальним обслуговуванням заданої території, варіюючи параметри мережі.
9.1.6 Розподіл радіочастот
Для великої території України і малої густоти населення найбільш ефективним діапазоном побудови стільникових мереж зв'язку є діапазони 800 МГц і 900 МГц (DAMPS, cdmaOne, GSM), а частотні діапазони 1,8 ГГц (GSM) і 2,1 ГГц (3G) менш вигідні, і можуть використовуватися лише у великих населених пунктах, забезпечуючи підтримку по навантаженню вже існуючим мережам діапазонів 800 МГц і 900 МГц.
Можливе використання діапазону 800 МГц і подальший розвиток у цьому діапазоні найбільш ефективної технології стільникового зв'язку CDMA, наприклад, шляхом еволюційного розвитку до стандарту третього покоління cdma2000 через поетапні модифікації 1ХRTT і 3XRTT, що припускають підвищення швидкості передавання даних з 144 кбіт/с до 2 Мбіт/с відповідно на одному з трьох каналів CDMA шириною 1,23 МГц. Тим більше, що такий розвиток відповідає останнім рішенням МСЕ.
Технічні досягнення в області оптимальних методів оброблення інформації і підвищення ефективності використання спектра вже сьогодні дозволяють передавати 2,5 Мбіт/с і навіть 5 Мбіт/с у смузі одного частотного каналу шириною 1,23 МГц (наприклад, технічні пропозиції Qualcomm за технологією HDR і Motorola/Nokia за технологією 1XTREME).
Як відомо, з офіційно виділеного відповідними рішеннями ДКРЧ для будівництва мереж технології CDMA у Росії частотного діапазону 828-831МГц / 873-876 МГц, операторами використовується (а точніше виділений їм державною службою нагляду) лише один частотний канал шириною 1,23 МГц, а другий частотний канал у дозволеному діапазоні пустує. Для порівняння зазначимо, що, наприклад, у Московському регіоні стандарт технології AMPSDAMPS займає смугу від 7 до 10 МГц, а стандарт технології GSM - у цілому не менш 12 МГц і при цьому більше немає жодної вільної ділянки спектра. Тим часом сьогодні практично всі мережі технології cdmaOne у світі використовують кілька частотних каналів шириною 1,23 МГц (звичайно не менше трьох). Ця обставина зв'язана не з тим, що стандарт технології CDMA не може розвиватися, використовуючи лише один частотний канал шириною 1,23 МГц, а з майбутнім наданням нових послуг передавання інформації з високою швидкістю (у даний час до 144 кбіт/с, в перспективі до 2 Мбіт/с). Крім того, використання декількох частотних каналів дозволяє знизити тарифи на послуги зв'язку за рахунок зниження витрат на обслуговування меншої кількості місць установки багато-частотних базових станцій (це загальна проблема стільникових мереж зв'язку).
При цьому, незалежно від технології мережі стільникового зв'язку, заснованої на механізмах розсіювання і дифракції електромагнітних хвиль, існує мінімальна відстань між базовими станціями - мікрочарунка (приблизно 500 - 700 м), за якої електромагнітні хвилі між абонентським радіотелефоном і базовою станцією поширюються, переважно, в умовах прямої видимості (показник ступеня m експоненти у функції загасання електромагнітних хвиль дорівнює 2). У результаті різко підвищується рівень внутрішньо-системних завад і знижується якість зв'язку. Для випадку технології CDMA, крім того, знижується пропускна здатність каналу зв'язку. Так, наприклад, для мікрочарунки з m = 2 збільшення рівня внутрішньо-системних завад приводить до зниження пропускної здатності більше ніж у 2 рази порівняно з m = 4, що відповідає, у середньому, макрочарункам з відстанню більше 2 км між базовими станціями.
Крім зазначених негативних наслідків "невикористання" вільного частотного каналу в дозволеному діапазоні CDMA можна було б сказати про збитки, що несе держава, не одержуючи плати за вільний частотний канал і податків з тієї розширеної соціальної групи населення, що могла б бути абонентами мережі в результаті зниження цін на послуги і тим самим сприяти підвищенню економічної активності регіону.
9.1.7 Підвищення пропускної здатності мережі
Дійсно, є в технології CDMA такі корисні споживчі властивості, як можливість підвищення пропускної здатності мережі у години найбільшого навантаження (ГНН). На відміну від усіх інших технологій стільникового зв'язку 1G і 2G з жорстко фіксованою кількістю каналів "n " трафіка на кожній базовій станції, у технології CDMA кількість наданих каналів трафіка може збільшуватися (> n) за незначного і короткочасного зниження якості обслуговування. Так, наприклад, пропускна здатність базової станції технології CDMA може зрости не менше ніж на 15% при збільшенні кількості помилок за прийнятими кадрами з 1 до 3 %. Однак відомо, що за такого зростання кількості помилок за прийнятими кадрами якість переданої мови практично не погіршується. Тільки при зростанні кількості помилок понад 5% відзначається незначне зниження якості зв'язку. Зазначимо, що при цьому виходить збільшення пропускної здатності більше ніж на 20%.
9.1.8 Можливість інтегрування стільникових мереж різних стандартів
Одним з основних напрямків розвитку й удосконалювання техніки рухомого зв'язку є пошук нових технічних рішень щодо підвищення ефективності використання радіоспектра. Це пов'язано як з високою вартістю використовуваних смуг частот у ряді держав, так і загальною нестачею смуг частот у найбільш "вигідних" діапазонах радіочастот (у першу чергу, 800 МГц і 900 МГц).
Одним з ефективних шляхів вкладання інвестицій у розвиток рухомих мереж стільникового зв'язку 2G і 3G може стати будівництво так званих "накладених" мереж. При цьому, на тій же території (на тих же будинках і з використанням тих же антен) і в тій же робочій смузі частот можна розгорнути одночасно мережі стандартів GSM (DAMPS) і CDMA. Так, наприклад, при будівництві накладеної мережі стандарту CDMA на мережу стандарту GSM (займана смуга частот близько 5 Мгц, кількість носійних на базовій станції - 3, коефіцієнт повторення частот - 9) можливий виграш у пропускній здатності не менше, ніж у 2-3 рази. Ефект досягається, у першу чергу, за рахунок вже згадуваної "широкобазовості" (D >> 1) використовуваних складних сигналів CDMA, що забезпечують знижену спектральну щільність потужності випромінюваних сигналів і можливість режекції ділянок спектра, зайнятих сигналами GSM, на передавачах і приймачах радіозасобів мережі CDMA. Крім того, вже закладені в обладнання технології CDMA 3G нові методи обробки сигналів (наприклад, оптимальний прийом з компенсацією інтерференції і вінерівська фільтрація) є додатковими засобами підвищення ефективності роботи накладених мереж.
З огляду на загальну зацікавленість і економічну вигоду при використанні накладених мереж і готовність техніки для їхньої реалізації, представляється можливим побудова таких мереж на базі нових версій обладнання технологій GSM (2G) і CDMA (3G) з опціями для накладених мереж. При цьому, наприклад, використовуване раніше устаткування стандарту GSM оператор може перенести в інше місце мережі, де навантаження менше. Втім, такий шлях розвитку найбільш доцільний для тих виробників обладнання, що випускають техніку відразу декількох стандартів і поколінь рухомого зв'язку.
Історично склалося так, що європейці найбільш докладно розробили різні додатки (у сфері додаткових послуг) для стандарту GSM (але це відноситься більше до функцій комутатора, а не радіоінтерфейса). І ось 20 лютого 1998 року компанія Qualcomm оголосила про успішне закінчення іспитів з британським оператором Vodafon базової станції CDMA (IS-95), включеної в центр комутації рухомого зв'язку мережі GSM. Це означає, що тепер немає нічого неможливого й існує реальна можливість поєднати численні послуги, розроблені в рамках проекту GSM і адаптовані до європейських телефонних мереж, з перевагами радіоінтерфейса IS-95.
9.2 Недоліки стандарту CDMA
9.2.1 Завада цифровому ТБ
Що стосується перспективи використання діапазону 800 МГц для потреб цифрового телебачення, для чого намічено поступово звести нанівець мережі cdmaOne і AMPS/DAMPS, то слід зазначити наступне:
В Україні практично весь діапазон, на первинній основі, зайнятий у даний час радіоелектронними засобами (РЕЗ) військового і спеціального призначення, що відзначено, до речі, в документах МСЕ. При цьому електромагнітна сумісність (ЕМС) між РЕЗ військового і спеціального призначення і РЕЗ цифрового телебачення не забезпечується практично в усьому діапазоні 800 МГц. У той же час, переведення РЕЗ військового і спеціального призначення за межі діапазону 800 проблематично через неминучі величезні матеріальні витрати.
Один канал цифрового ТБ займає смугу 8 МГц. Весь виділений діапазон для розміщення основних і резервних каналів цифрового ТБ простирається від 470 до 862 МГц. Таким чином, смуга, займана в цьому діапазоні мережами стандарту cdmaOne, складає всього 1,23 МГц. Максимальна смуга, що може знадобитися стандарту cdmaOne для забезпечення, наприклад, у повному обсязі послуг зв'язку 3G за еволюційного шляху розвитку складає не більше 3 1,23 МГц, тобто один телевізійний канал.
Отож очевидно, що чи є в діапазоні 800 МГц один або навіть цілих 3 радіоканали cdmaOne або їх немає зовсім - цифровому ТБ від цього не легше. Навіть на один ТВ канал частот не вистачить. Такими чином, збереження і розвиток у наведених обмежених рамках у діапазоні 800 МГц стандарту cdmaOne практично не може стримувати розвиток в Україні цифрового ТБ. Скоріше, воно саме себе стримує, тому що має на увазі заміну обладнання як телевізійних радіопередавачів, так і в усіх абонентів. Адже власникам дециметрових ТВ каналів з технічної точки зору і зараз нічого не заважає перейти на "цифру" і передавати у смузі 8 МГц замість однієї відразу 4 або більше високоякісних ТВ програм.
9.2.2 Завади мережі cdmaOne мережам GSM
Якщо такі факти і є, то проблеми як такої немає. У процесі комерційної експлуатації стільникових мереж технології cdmaOne дійсно були виявлені випадки впливу позасмугових випромінювань окремих передавачів базових станцій cdmaOne "Сонет" на прийомні тракти базових станцій технології GSM у діапазоні вище 890 МГц за близького територіального розташування антен обох систем. У результаті проведених досліджень була з'ясована причина впливу обладнання CDMA і оператори мереж cdmaOne установили на виходах передавачів базових станцій додаткові смугові фільтри для зниження рівня позасмугових випромінювань на 45 дБ. Після установки таких фільтрів (це не занадто дорогий захід) впливи завад з боку мереж технології CDMA на приймачі технології GSM цілком зникли, про що, зокрема, свідчить протокол, підписаний керівництвом ЗАТ "МТС" і ВАТ "Персональные коммуникации” (Росія).
Для усунення подібних явищ у майбутньому, в нових постачаннях базових станцій cdmaOne установлений спеціальний дуплексер, що забезпечує необхідне придушення позасмугових випромінювань спектра на частотах роботи стандарту GSM (понад 890 МГц). Таким чином, сьогодні не існує ніяких технічних перешкод для забезпечення ЕМС РЕЗ cdmaOne з РЕЗ силових структур і цивільних засобів.
10. Послуги в мережах зв'язку стандарту cdma та перспективи розвитку мереж
Основні послуги мережі:
надання прямого міського телефонного номера за 1 день в місті та 50ти кілометровій приміській зоні;
телефонний номер, який не треба змінювати при переїзді; усі види послуг зв'язку: міський, міжміський, міжнародний зв'язок;
вихід в Інтернет без необхідності купівлі додаткового обладнання (модема);
передавання даних і факсових повідомлень; можливість надання будь-якої кількості телефонних номерів;
надання технічних умов для телефонізації об'єктів (будівельних майданчиків, АЗС, магазинів і т.д.);
широкі можливості системи по роботі з різноманітними видами мініАТС;
телефонізація: офісів і організацій, квартир, дач і приватних будинків, будь-яких тимчасових і рухомих об'єктів (будівельні майданчики, рухомі виставки тощо).
Додаткові послуги мережі:
інформаційні служби (сервісне обслуговування, довідкова інформація, термінова юридична допомога);
Інтернет; передача даних та факсимільних повідомлень;
повідомлення про новий виклик; очікування виклику, утримання лінії; конференцзв'язок; переадресація виклику; передача виклику; будильник;
повторюваний таймер; скорочене набирання номера;
визначення номера (АВН); доставка рахунків кур'єром;
програмування номера за декількома адресами; інше.
Можна довго говорити про переваги тієї або іншої технології, але для комерційного телекомунікаційного оператора дуже важливим є набір послуг, за які абонент буде платити гроші. Головною перевагою мереж CDMA є дуже висока якість передачі мови, а це головна послуга всіх телефонних мереж.
У системах стандарту IS-95 використовуються вокодери з максимальними швидкостями передавання 8 кбіт/с і 13 кбіт/с. Відповідно може здійснюватися і передавання даних зі швидкостями відповідно 9,6 кбіт/с і 14,4 кбіт/с. Отже, остання цифра недосяжна в мережах інших стандартів.
Законний інтерес викликають способи доступу в мережу Інтернет через стільникові мережі IS-95. Абонент мережі CDMA може одночасно розмовляти по стільниковому телефону і працювати на підключеному до нього комп'ютері в Інтернеті. Серед існуючих сьогодні стандартів для мобільного зв'язку найкращі позиції тут саме в IS-95 унаслідок забезпечення найбільшої швидкості доступу (14,4 кбіт/с). І компанії-виробники обіцяють незабаром збільшити і цю швидкість.
Звичайно, абоненти зможуть обмінюватися факсимільними повідомленнями і спілкуватися по електронній пошті. А в доступному для огляду майбутньому очікується поява швидкостей передавання 64 кбіт/с і навіть 144 кбіт/с.
Що ж стосується різних додаткових послуг, що надаються абонентам цифрових стільникових мереж (переадресації викликів, голосова пошта, визначення номерів, послуги IN і т.п., включаючи роумінг), то усі вони визначаються мережним комутаційним обладнанням (контролером або центром комутації) і не залежать від типу використовуваного радіоінтерфейсу. Що закладено розроблювачами в комутатор, те і вийде (головне, щоб можна було установити на нього додаткове програмне забезпечення). Загалом, що оператор порахував необхідним закупити для своєї мережі (на основі, наприклад, маркетингових досліджень), тим абоненти і зможуть скористатися. І якщо чогось зараз немає, то це цілком можливо докупити і пізніше.
10.1 Стан, прогнози і перспективи розвитку мереж стільникового зв'язку у світі
Протягом декількох останніх років відбувається бурхливий розвиток послуг стільникового зв'язку в усьому світі. Це не випадково: в умовах зниження за різних причин інвестиційної привабливості традиційних послуг зв'язку об'єктом уваги інвесторів стали, зокрема, мережі стільникового зв'язку.
Компанія Qualcomm, розробивши новий стандарт і зразки обладнання, привабила багатьох розроблювачів і виробників радіообладнання, а вже ті розгорнули революційну агітацію. І в результаті багато операторів (насамперед, у США, Кореї і Канаді) швидко усвідомили те, про що їм говорили ще кілька років тому фахівці компаній Motorola, Nortel, Lucent Technologies, Samsung, LG та ін. Весь цикл становлення систем зв'язку стандарту IS-95 від розробки до першої комерційної експлуатації зайняв рекордно малий термін - 7 років. А от системам GSM треба було на це у свій час близько 10 років. Розроблювачі комерційних систем CDMA вважають також, що якби ця технологія з'явилася трохи раніше, то й розвиток мереж відомих стандартів TDMA (GSM і DCS) був би зовсім не таким.
Мережі CDMA розвиваються в двох діапазонах частот: 800 МГц і 1900 МГц (у Кореї - 1700 МГц).
Західна Європа поки жорстко лобіює свої стандарти, тому застосування CDMA (IS - 95) обмежується пілотними проектами (Німеччина, Великобританія). А ось Східна Європа, яка потребує швидкого створення сучасної інфраструктури зв'язку, вже почала впровадження таких мереж. Цим зайнялися в Польщі, Україні, Молдові і в Росії.
В результаті вже навесні 1998 р. (усього через 1,5 року розвитку) в світі нараховувалося понад 11 млн. абонентів мереж CDMA (IS-95), не кажучи вже про дуже оптимістичні прогнози.
До початку 2000 р. вони вже обслуговували понад 50 млн. абонентів (ці дані швидко застарівають), а темпи їхнього зростання за 2002 рік дали феноменальний результат - майже 160 %
Проаналізуємо успіхи мереж інших стандартів, природно цифрових. Якщо успіхи DAMPS у глобальному масштабі всетаки скромні (тоді як AMPS - найпоширеніший аналоговий стандарт), то напевно кожний чув, що "світ вибрав GSM", і в цьому стандарті (GSM+DCS) за різними оцінками працювало до літа 1998 року 70-75 млн. абонентів в усім світі. Відмінний результат, для досягнення якого знадобилося майже 10 років. Ну що ж, динаміка розвитку мереж CDMA (IS-95) виходить ще вище. За прогнозами фахівців мережі CDMA будуть рости випереджальними темпами, але нагнати GSM усе-таки трохи не встигнуть, тому що і ті й інші в 2005-2008 рр. будуть замінятися на стільникові мережі наступного покоління (cdma2000, WCDMA та ін.).
11. Обладнання мережі СМРЗ стандарту CDMA, його функції та місце розташування
Технічні вимоги до системи CDMA сформовані в ряді стандартів Асоціації промисловості зв'язку (TIA) США:
IS-95 - CDMAрадіоінтерфейс; IS-96 - CDMAмовні служби; IS-97 - CDMAрухома станція; IS-98 - CDMAбазова станція;
IS-99 - CDMAслужби передачі даних.
Система CDMA фірми Qualcomm розрахована на роботу в діапазоні частот 800 МГц, виділеному для стільникових систем стандартів AMPS, NAMPS і DAMPS. (Стандарти TIA IS-19, IS-20; IS-54; IS-55, IS-56, IS-88, IS-89, IS-90, (S-553).
Безпека або конфіденційність є властивістю технології CDMA, тому в багатьох випадках операторам стільникових мереж не буде потрібно спеціального обладнання для шифрування повідомлень.
Основні елементи мережі стільникового радіозв'язку CDMA показані на рис. 11.1.
Рисунок 11.1 - Основні елементи мережі стільникового радіозв'язку CDMA
BTS (Base Tranceiver Station) - базова приймальнопередавальна станція;
BSC (Base Station Controller) - контролер базових станцій;
OMC (Operation and Maintenance Centre) - центр керування й обслуговування;
SU (Selector Unit) - пристрій вибору кадру;
DB (Data Base) - база даних про абонентів і обладнання;
MSC (Mobile Switching Centre) - центр комутації рухомого зв'язку - аналогічні тим, що використовуються в стільникових мережах з частотним (NMT-450/900, AMPS, TACS) і часовим поділом каналів (GSM, DCS-1800, PCS-1900, DAMPS, JDC). Основна відмінність полягає в тому, що до складу КБС мережі CDMA включений пристрій оцінки якості і вибору кадрів (SU). OMC і DB включені в MSC. Протоколи установлення зв'язку в CDMA, також як у стандартах AMPS і NAMPS, засновані на використанні логічних каналів. У CDMA канали для передачі від базової станції називаються прямими (Forward), для прийому базовою станцією - зворотними (Reverse). Структура каналів у системі CDMA стандарту IS-95 показана на рис.11.2.
Рисунок 11.2 - Структура каналів у стандарті IS-95
11.1 Прямі канали в CDMA
Канал керування - використовується абонентською станцією для початкової синхронізації з мережею і контролю за сигналами базової станції за часом, частотою і фазою.
Канал синхронізації - забезпечує ідентифікацію базової станції, рівень випромінювання пілотного сигналу, а також фазу псевдовипадкової послідовності базової станції. Після завершення зазначених етапів синхронізації починаються процеси установлення з'єднання.
Канал виклику - використовується для виклику абонентської станції. Після прийому сигналу виклику абонентська станція передає сигнал підтвердження на базову станцію, після чого по каналу виклику на рухому станцію передається інформація про установлення з'єднання і призначення каналу зв'язку. Канал персонального виклику починає працювати після того, як абонентська станція одержить усю системну інформацію (частота носійної, тактова частота, затримка сигналу по каналу синхронізації).
Канал прямого доступу - призначений для передачі мовних повідомлень і даних, а також інформації керування з базової станції на абонентську.
11.2 Зворотні канали в CDMA
Канал доступу - забезпечує зв'язок абонентської станції з базовою станцією, коли абонентська станція ще не використовує канал трафіка. Канал доступу використовується для установлення викликів і відповідей на повідомлення, передані по каналу виклику (Paging Channel), команди і запити на реєстрацію в мережі. Канали доступу сполучаються (поєднуються) з каналами виклику.
Канал зворотного трафіка - забезпечує передачу мовних повідомлень і керуючої інформації з абонентської станції на базову станцію.
Базова станція одночасно передає 44 канали, з яких 2 канали використовуються для синхронізації, 7 - для персонального виклику (Paging), інші 35 - для передачі мовних повідомлень (Traffic).
Кодування сигналів відбувається наступним чином. У прямому каналі модуляція сигналу функціями Уолша (бінарна фазова маніпуляція) використовується для розрізнення різних фізичних каналів даної БС; модуляція довгою псевдовипадковою послідовністю (бінарна фазова маніпуляція) - з метою шифрування повідомлень; модуляція короткою псевдовипадковою послідовністю (квадратурна фазова маніпуляція двома псевдовипадковими послідовностями однакового періоду) - для розширення смуги частот і розрізнення сигналів різних БС.
Рішення останньої задачі (розрізнення сигналів різних станцій) забезпечується тим, що всі БС використовують одну і ту саму пару коротких псевдовипадкових послідовностей, але зі зсувом на 64 дискрети між різними станціями.
При цьому всі фізичні канали однієї БС мають одну і ту саму фазу послідовності.
11.3 Комутатор мережі CDMA
Як комутатор мережі CDMA може використовуватися обладнання CMX-5000 виробництва Siemens.
Технічні дані:
- CMX-5000 володіє високою готовністю (99,9994%) з повним часом простою системи 5,7 x 10-6 і нормою відмовлень модулів апаратних засобів ЕОМ 3% на рік;
- кількість абонентів (2G і 3G) - 1 200 000;
- кількість абонентів (3G) - 500 000;
- BHCA (Iu) - 700 000;
- BHCA (мобільний телефон) - 1 000 000;
- BHCA (транзит) - 4 000 000;
- навантаження (Ерл) - 20 000;
- SS7 сигнальних з'єднань до 1 500 зв'язків.
Головні інтерфейси:
- до BSC;
- Iu до RNC;
- ISUP сигналізація до інших MSC;
- BICC протокол до інших серверів MSC;
- Ethernet 10/100Base до IP мережі;
- Ethernet 10/100Base, X.25, до білінгового центру;
- SS7 вузькосмугові сигнальні лінії (56/64 кбіт/с) по TDM;
- SS7 широкосмугові сигнальні лінії (1.5/2 Мбіт/с) по ATM;
- E1, E3, STM-1, STM-4.
Комутатор мережі CDMA, сервер додатків, центр керування та контролер базових станцій звичайно розміщуються в одному приміщенні. В цьому ж приміщенні розміщуються обладнання однієї базової станції, а також приймально-передавальна апаратура (радіорелейні станції й апаратура ІКМ) для підключення БС. Найбільш доцільним місцем розміщення цього обладнання є, як правило, центр міста.
11.4 Сервер додатків
Це навіть не один, а дев'ять серверів, реалізованих на платформах Sun, і які забезпечують можливість використання абонентами CDMA-мережі різних додатків. Кожний із серверів обслуговує, як правило, один додаток, хоча очікується, що деякі, особливо ресурсномісткі додатки можуть вимагати установки до трьох серверів на один додаток.
11.5 Центр керування
Керування елементами мережі, одержання даних про її роботу, проведення експериментів, діагностика - все це можна здійснювати з робочого місця оператора. По суті, це "передOMC" (Operations and Maintenance Center) - "бетаверсія", спрощений центр керування і контролю за роботою мережі. В складі обладнання згадується аналізатор протоколів. Радіочастина мережі виконана на базі обладнання NEC.
11.6 Контролер базових станцій
Контролер базових станцій (RNC - Radio Network Controller) виробництва Siemens NEC RN750. Контролер підтримує можливість роботи в двох режимах і має ємність до 420.000 BHCA і пропускну здатність до 16.500 Ерланг або 600 Мбіт/с з підтримкою комутації каналів (CS) і передачі даних у пакетному режимі (PS). Такий контролер може працювати з 1024 базовими станціями. Всі основні елементи контролера передбачають можливість дублювання (резервування).
Інтерфейсна частина контролера забезпечує можливість підключення до 54 STM-1 або 1024 каналів тракту E1.
11.7 Базові станції стандарту IS-95
У системі зв'язку CDMA використовуються як звичайні, так і секторні чарунки, тобто кожна чарунка розбита на три сектори (антени з шириною діаграми направленості 120 градусів).
Як обладнання БС можна використати обладнання Motorola SC 9600, SC 2400 з "суперстільниковою" архітектурою для мереж зв'язку CDMA.
Фірмою Motorola розроблені комплекси мережного обладнання SC 9600 і SC 2400 для створення систем зв'язку з "суперстільниковою" (SC) архітектурою, що поєднує нові й існуючі технології стільникового зв'язку і відкриває широкі можливості щодо удосконалювання керування обладнанням і функціями зв'язку. Об'єднання і централізація керування компонентами різних мереж у сукупності зі створенням уніфікованого гнучкого приймально-передавального обладнання визначає перспективність нового технічного рішення Motorola SC 9600.
Обладнання SC 9600 призначене для роботи в смугах частот 869-894 МГц - передача від базової станції; 824-849 МГц - передавання від абонентської станції і складається з радіочастотного модему (SIF), що забезпечує формування сигналів з різними протоколами зв'язку, лінійного підсилювача потужності (LPA) і підсистеми діагностики.
До складу радіочастотного модему може входити до 80 CDMA канальних плат і 16 CDMA прийомопередавачів, що можуть забезпечити підтримку 320 CDMA каналів. Для TDMA, AMPS, NAMPS SC 9600 може містити до 96 прийомопередавачів мовних повідомлень і сигнальної інформації.
До складу BTS може входити до трьох лінійних підсилювачів потужності. Кожен підсилювач обслуговує усі виходи передавачів, що працюють на одну антену і забезпечує дистанційне настроювання під конкретні частоти.
Підсистема діагностики забезпечує контроль і підтримку працездатності обладнання BTS разом з центром керування радіопідсистемою (OMCR).
Між SC 9600 і центром комутації стільникового зв'язку підтримується відкритий інтерфейс, що забезпечує сумісність цього обладнання з центрами комутації різних виробників.
У цілому устаткування SC 9600 забезпечує можливість обслуговування абонентів у стандартах CDMA, AMPS, NAMPS і DAMPS. Крім того, можливе використання цього обладнання в мережах стільникової цифрової пакетної передачі даних (CDPD).
Робочі смуги радіочастот:
869-894 МГц - передача від базової станції; 824-849 МГц - передача від рухомої станції; 1930-1970 МГц - передача від базової станції;
2180-2200 МГц 1850-1890 МГц - передача від рухомої станції; 2130-2150 МГц.
Загальна ємність: 48 фізичних каналів для аналогових стандартів і 160 фізичних каналів для цифрових стандартів.
11.8 Абонентське устаткування
Безпроводовий радіотелефон QCT-6000
Стаціонарний безпроводовий радіотелефон QCT - 6000, що працює в стандарті CDMA, заміняє кабельні телефонні системи в житлових будинках і офісах.
QCT-6000 - це можливість:
- підключення рівнобіжних телефонів;
- передачі даних;
- переадресації дзвінків;
- прийому дзвінків під час розмови;
- тристоронньої телеконференції;
- і багато чого іншого.
Безпроводовий радіотелефон QCT-1000
Телефонний апарат QCT-1000, що має можливість передачі даних. Вбудовані в телефон функції модема дозволяють підключитися до мережі Інтернет без придбання додаткового устаткування. Досить з'єднати Ваш комп'ютер з телефоном QCT-1000 і система прийом/передача даних готова. Стаціонарний безпроводовий телефон QCT-1000 легко підключається до
комп'ютера через вільний COMport кабелем RS-232 і налаштовується як стандартний модем. Забезпечує швидкість передавання даних 14,4 кбіт/с.
Абонентський радіотелефон розміщується безпосередньо в приміщенні абонента з наявністю або без додаткової зовнішньої антени.
12. Організація зв'язку між базовими станціями та контролером базових станцій
У системі стільникового зв'язку базові станції розміщені рівномірно по всій території, що обслуговується. Оскільки системи зв'язку почали розвиватися, коли забудова місць вже сформувалася і прокладати нові магістральні кабельні лінії зв'язку дуже дорого, а потрібно передавати великі потоки інформації між базовими станціями та контролером базових станцій, під час створення стільникових систем зв'язку означені потоки були частково спрямовані по існуючих з'єднувальних лініях, а частково - по радіорелейних лініях зв'язку. Тому розглянемо деякі особливості радіорелейних систем передавання.
Радіорелейні системи - це системи зв'язку, які призначені для передавання значної кількості інформації на великі відстані по радіоканалах.
Радіохвилі в радіорелейних системах прямої видимості поширюються поблизу поверхні Землі, тому при розрахунку множника послаблення на інтервалах радіорелейних ліній необхідно враховувати спільний вплив тропосфери і земної поверхні. Вплив тропосфери полягає в рефракції радіохвиль і їхньому відбитті від шаруватих утворень і поглинань під час дощу. Близькість земної поверхні служить причиною відбиття й інтерференції радіохвиль, а також їхньої дифракції. При цьому характер впливу земної поверхні залежить від її електричних параметрів, від розміщення передавальної і приймальної антен, а також від рельєфу місцевості. Дощ викликає послаблення, що має більший вплив, ніж гази, що утворюють повітря. Значення послаблення внаслідок дощу залежить від частоти радіосигналу і виду поляризації, інтенсивності дощу й меншою мірою від температури (рис. 12.1, 12.2.).
Рисунок 12.1 - Послаблення сигналу для горизонтальної поляризації
Рисунок 12.2 - Послаблення сигналу для вертикальної поляризації
Відбиття радіохвиль на межі "атмосфера - земна поверхня” виникає через різницю діелектричної проникності і питомої провідності двох середовищ. При влученні в приймальну антену прямих і відбитих хвиль відбувається їхня інтерференція. При цьому просторово - часові характеристики сумарної хвилі залежать від різниці ходу хвиль, що в умовах тропосферної рефракції має випадковий характер. Дифракція радіохвиль проявляється у вигляді обгинання ними височин земної поверхні й, незначною мірою, сферичної поверхні Землі.
У діапазоні частот понад 11 ГГц, що використовуються в ЦРРСП, не можна зневажати втратами в атмосфері (рис.12.3) за рахунок поглинання в парах води й у кисні.
Щоб забезпечити радіорелейний зв'язок у межах прямої видимості, необхідно підняти антени над рівнем землі на вежах або щоглах. Висоти антенних веж залежно від довжини і профілю кожного інтервалу між сусідніми станціями можуть досягати 20.60 м. Коли станція розташована на природній височині, антени можуть бути встановлені на даху будинку, в якому знаходиться приймально-передавальне обладнання.
При побудові радіорелейних систем значна частина витрат пов'язана зі спорудженням антенних веж і фідерних трактів. Ці витрати швидко зростають зі збільшенням висоти веж, тому з погляду економічності на радіорелейних лініях бажано використовувати якомога нижчі вежі. Висоти веж залежать від необхідних висот підвісу антен, які, у свою чергу, вибираються за умови забезпечення заданих показників якості каналів передачі: нестійкості, рівня шумів та допустимих ймовірностей помилок.
mm/h
Рисунок 12.3 - Послаблення сигналу за рахунок поглинання у водяній парі й у кисні
Приклад організації передавання інформації між елементами мережі показано на рис. 12.4, а діаграма рівнів на інтервалі РРЛ - на рис.12.5
BSC - контролер базової станції; BTS - базова станція;
DMF - кабельне обладнання;
DMR 18W - цифровий радіорелейний пристрій типу DMR 18W; DN2 - динамічний вузловий пристрій;
MSC - комутатор стільникового зв'язку.
Рисунок 12.4 - Схема принципу використання радіорелейного обладнання типу DMR 18W у стільниковій мережі
Діаграма рівнів на інтервалі радіорелейної лінії передачі
Вихідні дані для побудови діаграми рівнів: Ptx = 16 дБм; GA = 39.4 дБ; L0 =136,12 дБ; L0 + A0.01 = 136,12 + 19,08 = 155,2 дБ; Prtx = - 82дБм.
Рисунок 12.5 - Діаграма рівнів інтервалу радіорелейної лінії передачі
Як видно з діаграми рівнів радіосигналу на інтервалі РРЛ виконується умова стійкого зв'язку (Prtx < Prx реал). Тобто стійкий зв'язок буде забезпечений з урахуванням усіх факторів, що впливають на поширення радіохвиль.
Література
1. Варакин Л.Е. Системы связи с шумоподобными сигналами. - М.: Радио и связь, 1985. - 384 с.
2. Громаков Ю.А. Стандарты и системы подвижной радиосвязи. - М.: ЭкоТрендз, 1997. - 238 С.
3. Феер К. Беспроводная цифровая связь. Методы модуляции и расширения спектра. - М.: Радио и связь, 2000. - 520 с.
4. СДМА: прошлое, настоящее, будущее / Под ред. С.А. Анфилофьев, Л.Е. Варакин, В.В. Калмыков, Ю.С. Шипаков, М.С. Ярлыков. - М.: МАС, 2002. - 345 с.
5. Маковеева М.М., Шипаков Ю.С. Системы связи с подвижными объектами: Учебное пособие для вузов. - М.: Радио и связь, 2002. - 440 с.
6. Сравнение различных систем сотовой подвижной связи по эффективности использования радиочастотного спектра / М.А. Быховский и др. // Электросвязь. - 1996. - № 5. - С.9 - 12.
7. Методика расчета абонентской емкости в сетях сухопутной стационарной радиотелефонной связи на основе технологии СДМА / М.А. Быховский и др. // Мобильные системы. - 1998. - № 3. - С.27 - 29.
8. Карташевский В.Г., Семенов С.Н., Фирстова Т.В. Сети подвижной связи. - М.: ЭкоТрендз, 2001. - 302 с.
9. Мухин А.М., Чайников Л.С. Энциклопедия мобильной связи. В 2х т. Т.1. Системы связи подвижной службы общего пользования. - С. Пб.: Наука и техника, 2001. - 240 с.
10. Мухин А.М., Чайников Л.С. Системы связи подвижной службы: Учебное пособие. - К.: Світ знань, 2001. - 216 с.
11. Сукачев Э.А. Сотовые сети радиосвязи с подвижными объектами: Учебное пособие. - 2е изд., испр. и дополн. - Одесса: УГАС, 2000. - 119 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття стільникових систем рухомого радіозв'язку. Характеристика стандартів цифрових стільникових мереж. Функції абонентських і базових станцій. Системи безпровідних телефонів. Технологія стільникового радіопейджингу. Аналогові транкінгові системи.
курс лекций [1,8 M], добавлен 15.04.2014Основні напрямки використання і впровадження CDMA як наземних фіксованих бездротових телефонних мереж, стільникових мобільних систем зв'язку. Основні параметри та значення даного стандарту. Формування складного сигналу. Структура стільникового зв’язку.
курсовая работа [794,1 K], добавлен 30.07.2015Загальна характеристика систем мобільного зв’язку: основні типи і структура мереж. Здійснення злочинів у сфері мобільного зв’язку: злочини проти компанії стільникового зв’язку, несанкціоноване перехоплення інформації, методи запобігання злочинам.
курсовая работа [494,1 K], добавлен 28.02.2011Призначення, принцип роботи та складові рухливої системи радіозв'язку та мереж стільникового мобільного зв'язку. Характеристики стандартів NMT-450 та GSM та особливості формування сигналу. Інтеграція елементів інтелектуальної мережі стандарту GSM.
реферат [296,7 K], добавлен 09.03.2009Планування в нульовому наближенні мережі стільникового зв’язку в місті. Оптимальний вибір частотних каналів. Розрахунок кількості стільників в мережі та максимального віддалення стільнику абонентської станції від базової станції. Огляд втрат на трасі.
курсовая работа [168,7 K], добавлен 05.02.2015Методи векторної та скалярної оптимізації широко використовуються при проектуванні систем і мереж зв’язку. Розгляд деяких прикладів, що іллюструють осбливості застосування методів оптимізації при отриманні оптимальної структури і параметрів даних систем.
реферат [125,2 K], добавлен 13.02.2011Суть системи електрозв'язку, принципи побудови мережі. Єдина автоматизована мережа зв'язку та її засоби. Зонова телефонна мережа та принцип телефонного зв'язку. Види сигналів в телефонній мережі та набору номера. Класифікація телефонних апаратів.
реферат [212,6 K], добавлен 14.01.2011Історія відкриття електромагнітних хвиль, основні стандарти поколінь стільникового зв'язку. Призначення базових станцій, будова та принцип роботи телефону в мережі. Шкідливий вплив на організм людини і норми випромінювання стільникового телефону.
презентация [4,8 M], добавлен 21.04.2016Структура системи електрозв'язку. Топологічна структура первинної мережі. Особливості взаємодії первинної і вторинної мереж. Магістральні, внутрішньозонові, місцеві вузли зв'язку. Класифікація мереж зв'язку, їх характеристика. Елементи кодових комбінацій.
реферат [230,8 K], добавлен 05.01.2011Предмет, мета та завдання курсу "Військова техніка електрозв’язку". Класифікація, конструкція та основні електричні характеристики направляючих систем електрозв'язку. Властивості симетричних ліній та коаксіального кабелю як системи електрозв'язку.
лекция [1,3 M], добавлен 17.02.2012