Мікроконтролерний вимірювач ємності конденсаторів

Якщо електронний компонент успішно пройшов випробування на відмову, то можна очікувати, що інтенсивність відмов буде залишатися практично постійною. На більш пізньому етапі експлуатації може відбуватися знос (wear-out) компоненту, що приводить до збільшення інтенсивності відмов. Перед цим, нерідко, після декількох тисяч годин роботи проходило погіршення властивостей електронних ламп із-за старіння катоду, викликаного тепловими навантаженнями. Тепер у більшості випадків електронне обладнання застаріває перед тим, як починає проходити відмови напівпровідникових компонентів. Наприклад, не дивлячись на то, що широке застосування перепрограмованих ПЗП почалося більш 25 років назад і для більшості з них гарантувалося збереження даних впродовж тільки 10 років, не спостерігалося масове відмовлення обладнання, викликане втратою інформації.

Таким чином, на практиці на приймаються до уваги відмови електронних компонентів в початковий період роботи та по причині зносу в кінці строку служби, і надійність розраховується при умові, що інтенсивність відмов електронного обладнання залишається сталою впродовж нормального строку служби. Це передбачення означає, що відмова однаково ймовірна в будь - який момент часу впродовж строку служби компоненту, і це дозволяє використовувати спрощену математичну модель для передбачення надійності системи.

Існують і інші фактори, які здійснюють вплив на інтенсивність відмов компоненту, такі як температура, вологість, ударні впливи, вібрація і періодичні вмикання та вимикання живлення. Для ІС найбільш істотнім із перерахованих є температурний фактор. Багато механізмів відмов ІС пов`язані із хімічними реакціями, що протікають в кристалі напівпровідника із - за різного роду забруднень, які прискорюються при більш високих температурах. Аналогічно, на надійність впливають електричні перенавантаження транзисторів, в результаті котрих вони дуже сильно нагріваються і в кінцевому рахунку виходять із ладу, пичому проходить це тим частіше, чим вище температура, при котрій працює пристрій. Теорія і практика наочно підтверджує наступне широко застосоване емпіричне правило:

Інтенсивність відмов інтегральних схем приблизно подвоюється при підвищенні їх температури на кожні 10 ⁰С.

В більшість або меншій мірі це правило справедливе і для більшості інших електронних компонент.

Помітимо, що температура в приведеному правилі, це “внутрішня” температура ІС, а не температура навколишнього повітря. В системі без повітряного охолодження внутрішня температура компоненту, який споживає велику потужність, може бути на 40-50⁰С вище температури навколишнього середовища. Успішно розташований вентилятор дозволяє знизити цю різницю до 10-20⁰С, в результаті чого інтенсивність відмов компонентів може впасти в 10 разів.

Надійність є експоненціальною функцією часу:

(4.3)

Іншим критерієм надійності компоненту або системи служить середній час між відмовами Т (mean time between failures, MTBF), тобто середній час, після котрого компонент виходить із ладу. Для компонентів із постійною інтенсивністю відмов ? середній час між відмовами просто рівний величині, зворотній ?:

Т=1/ ?_сис (4.4)

Припустимо, що ми побудували систему із m компонентів із інтенсивністю відмов ?₁,?₂,…,?_m. Покладемо, що для правильної роботи системи всі компоненти мають бути справними. Згідно елементарній теорії ймовірності, надійність системи в цьому випадку знаходиться за формулою:

(4.5)

де ?_сис=?_гр1+?_гр2+…+?_грn

Таким чином, надійність системи також є показниковою функцією, в котрому інтенсивність відмов системи ?_сис рівна сумі інтенсивності відмов окремих компонентів.

У табл. 4.1 наведено розрахунок надійності мікроконтролерного вимірювача ємності

Таблиця 4.1 Розрахунок надійності

Назва елемента	Кілк. Елементівni	ІнтенсивВідмов ?i.10-6	Реальна інтенсивВідмов ?pi.10-6	Інтенсивність відмов групи ?грї.10-6	Коефіц. Навантаження Кн	Робоча температура 0С	Поправочний коеф.а	нтенсив. Відмов групи загальна ?гр.10-6
Діоди	6	0,45	0,48	2,88	0,4	40	0,42	0,4838
Кнопки	2	0,4	0,47	0,94	0,3	70	0,92	0,2594
Конденсатори	12	0,11	0,117	1,404	0,7	60	0,6	0,5897
Мікросхеми	3	0,24	0,2568	0,7704	0,8	40	0,85	0,52387
П`єзо-випромінювач	1	0,833	0,891	0,891	-	60	1	0,891
Резистори	33	0,043	0,046	1,518	-	70	0,5	0,759
Світлодіод	1	0,542	0,58	0,58	0,7	80	1,05	0,4263
Транзистори	4	0,45	0,48	1,92	0,4	40	0,3	0,2304
Роз`єм	1	0,441	0,471	0,471	-	90	1	0,471
Кварцовий резонатор	1	0,65	0,71	0,71	0,6	50	0,48	0,2045
Пайки	140	0,01	0,12	-	-	40	-	16,8
?	21,6389

Т_рс=

Таким чином, одержане значення безвідмовної роботи (у роках) , враховуючи, що рік має 365 днів:

Т_рс=років,

що є достатній для даного класу систем і відповідає технічним вимогам на пристрій.

Рис.4.1 Графік залежності ймовірності безвідмовно роботи пристрою від часу

На рис.4.1. побудовано графік залежності ймовірності безвідмовної роботи пристрою від часу. Час задано в годинах.

5. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІКРОКОНТРОЛЕРНОГО ВИМІРЮВАЧА ЄМНОСТІ

5.1 Основні теоретичні відомості про пакет CodeVisionAVR

CodeVisionAVR - це крос-компілятор Сі, інтегроване середовище розробки (IDE - Integrated Development Environment) і автоматичний генератор програм (CodeWizardAVR), розроблені для сімейства AVR-мікроконтролерів фірми Atmel [10].

Програма є 32-бітовим додатком, який працює під операційними системами Windows 95, 98, NT 4, 2000 і ХР.

CodeVisionAVR забезпечує виконання майже всіх елементів мови Сі, які дозволені архітектурою AVR, з деякими доданими характеристиками, які реалізують перевагу специфіки архітектури AVR.

Компілятор призначений для використання разом з відладчиком AVR Studio від Atmel версії 4.06 або пізніше. AVR Studio можна безкоштовно завантажити з веб-сайта: IDE має програмне забезпечення вбудованого внутрішньосхемного програматора чіпів AVR, який дозволяє автоматично передавати програми в мікроконтролерний чіп після успішної компіляції. Програмне забезпечення внутрішньосхемного програматора може працювати спільно з Atmel STK500/AVRISP/AVRProg (прикладний опис AVR910 від Atmel), Kanda Systems STK200+/300, Dontronics DT006, Vogel Elektronik VTEC-ISP, Futurlec JRAVR і платою розробника MicroTronics ATCPU/Mega2000. Для відладки систем, що розробляються, які застосовують послідовний зв'язок, IDE має вбудований термінал.

Окрім стандартних бібліотек Сі, компілятор Сі CodeVisionAVR має бібліотеки для:

алфавітно-цифрових LCD-модулей;

шини 12С від Philips;

температурного датчика LM75 від National Semiconductor;

годинника реального часу PCF8563, PCF8583 від Philips і DS1302, DS1307 від Dallas Semiconductor;

протоколу 1 -Wire від Dallas Semiconductor;

температурного датчика DS1820/DS18S20 від Dallas Semiconductor;

термометра/термостата DS1621 від Dallas Semiconductor;

EEPROM DS2430 і DS2433 від Dallas Semiconductor;

SPI;

управління живленням;

затримок;

перетворення коду Грею.

CodeVisionAVR також містить Автоматичний генератор програм - CodeWizardAVR, який дозволяє написати за декілька хвилин весь код, необхідний для виконання наступних функцій [10] :

установка доступу до зовнішньої пам'яті;

ідентифікація джерела скидання чіпа;

ініціалізація порту введення/виведення;

ініціалізація зовнішніх переривань;

ініціалізація таймерів/лічильників;

ініціалізація сторожового таймера;

ініціалізація UART і переривань, що управляють буфером послідовного зв'язку;

ініціалізація аналогового компаратора;

ініціалізація АЦП;

ініціалізація інтерфейсу SPI;

ініціалізація шини 12С, температурного датчика LM75, термометра/термостата DS1621 і годинника реального часу PCF8563, PCF8583, DS1302, DS1307;

ініціалізація шини 1-Wire і температурного датчика DS1820/DS18S20;

ініціалізація LCD-модуля.

Вікно IDE CodeVisionAVR (рис.5.1) вміщує багато стандартних елементів Windows, включаючи рядок заголовку (1), де виводяться назви программ і відкритого в даний момент файлу проекту; кнопку мінімізації (2), яка дозволяє тимчасово звернути вікно програми; кнопку розгорнення (3), яка дозволяє розгорнути вікно програми на весь екран і (або) повернути у початковий стан; кнопка закриття (4), яке дозволяє закрити вікно програми (вийти із програми); строка меню (5), яка дозволяє вибирати команди із різних меню; панель інструментів (6), яка складається з кнопок, з допомогою яких легко задавати різноманітні команди, і рядку стану (7) для вивода інформації про поточний стан програми. Вікно програми розділено на три області: область редагування (8), призначена для перегляду і редагування файлів проекту; вікно Navigator (9), з допомгою якого здійснюється зручна навігація по всьому проекту, і вікна Messages (10), в якому виводяться різні повідомлення про помилки і попередження.

Рис.5.1 Вікно IDE СodevisionAVR

Рядок заголовку. А також кнопки мінімізації, розгорнення закриття аналогічні стандартним вікнам Windows-програм і в даній роботі детально розглядатися не будуть.

Рядок меню

В цьому рядку виведені назви меню, які пропонують доступ до їх команд (див. Рис.5.2)

Рис.5.2 Рядок меню

При роботі з програмою слід використовувати команди, які повідомляють CodeVisionAVR, що необхідно зробити. Команди CodeVisionAVR можна знайти в меню, а багато з них можна викликати з допомогою кнопок панелі інструментів. Вибір способу доступу залежить тільки від користувача. Для того, щоб обрати команду меню, слід:

· відкрити меню, клацнути на його назві у рядку меню;

· у відкритому меню клацнути по назві потрібної команди.

З допомогою декількох елементів, які використовуються в меню, CodeVisionAVR забезпечує користувача додатковою інформацією. У Табл.5.1 поданий опис цих елементів. Щоб виконати деякі з цих команд, не використовуючи меню взагалі, слід користуватися комбінацією клавіш. Ці клавіші записуються в меню вправо від відповідної команди.

Табл.5.1 Елементи меню CodeVisionAVR

Елемент меню	Призначення
Кнопка	Якщо для команди меню передбачена відповідна кнопка панелі інструментів, вона виводиться поряд із командою
Три крапки	Показує, що при виборі цієї команди з`явиться діалогове вікно
Стрілка підменю	Показує, що при виборі цієї команди з`явиться інше меню (воно називається підменю)
Комбінація клавіш	Вказує клавіші, з допомогою яких можна викликати команду меню, використовуючи клавіатуру

Велика кількість команд CodeVisionAVR використовують діалогові вікна. CodeVisionAVR використовує ці вікна для отримання додаткової інформації, необхідної для виконання команди. Всі діалогові вікна різні, але в кожному з них є одні й ті ж основні елементи.

Панель інструментів

Панель інструментів розташована під рядком меню.

Ця панель складається з кнопок з малюнками (Рис.5.3). Кожній кнопці відповідає команда, а малюнок на цій кнопці передає значення команди. Більшість кнопок дублює команди, що найчастіше вживаються, доступні в меню. Для виклику команди, пов'язаної з кнопкою, слід клацнути мишею по цій кнопці.

Якщо навести покажчик миші на кнопку, поряд з'явиться рамка з назвою команди.

За допомогою кнопок на панелі інструментів виклик тієї або іншої команди здійснюється значно швидше, ніж через меню. У Табл. 5.2 дається опис кнопок панелі інструментів.

Таблиця 5.3 Кнопки панелі інструментів

Кнопка	Відповідна команда	Дія
	Settings>General >Show/Hide Navigator (Настройки>Загальні> Показати/приховати навігатор)	Показує або приховує вікно Navigator (Навігатор)
	File > New (Файл> Новий)	Дозволяє створити новий початковий файл або новий проект
	File >Open (Файл>Відкрити)	Дозволяє відкрити раніше створений файл або проект
	File > Save (Файл >Зберегти)	Зберігає файл в активному вікні під тим же ім'ям
	File>Print (Файл > Друк)	Друкує файл, що знаходиться в активному вікні
	Edit>Undo (Правка > Відмінити зміну)	Відміняє зміни в редагованому файлі
	Edit > Redo (Правка > Відновити зміну)	Повертає відмінені зміни в редагованому файлі
	Edit > > Сut (Правка > Вирізувати)	Копіює виділений фрагмент в буфер обміну і видаляє його з редагованого файлу
	Edit > Сopy (Правка > Копіювати)	Копіює виділений фрагмент в буфер обміну
	Edit> Paste (Правка >Вставити)	Вставляє вміст буфера обміну в редагований файл
	Edit> find (Правка>Знайти)	Здійснює пошук фрагмента в редагованому файлі
	Edit-> Replace (Правка>Замінити)	Замінює один фрагмент в редагованому файлі на інший
	Project> Compile (Проект>Компілювати)	Компілює проект
	Project -> Маke (Проект>Побудувати)	Здійснює побудову проекту
J	Project>. Compilation (Проект>Зупинити компіляцію)	Зупиняє процес компіляції
	Project> Information (Проект> Інформація)	Виводить вікно з інформацією
	Project -> Configure (Проект>Конфігурувати)	Дозволяє набудувати конфігурацію проекту
	Tools> CodeWizardAVR (Інструменти> CodeWizardAVR)	Запускає автоматичний генератор програм CodeWizardAVR
	Tools>Debugger (Інструменти> Відладчик)	Запускає відладчик
	Tools>Chip Programmer (Інструменти >Програматор чипів)	Запускає програматор для чипів AVR
	Tools>Terminal (Інструменти> Термінал)	Запускає термінал послідовного зв'язку
	Windows >Tile Horizontal (Вікна> Горизонтально)	Розташовує вікна горизонтально
	Windows>Tile Vertical (Вікна> Вертикально)	Розташовує вікна вертикально
	Windows> Cascade (Вікна> Каскадом)	Має в своєму розпорядженні вікна каскад
	Help>Help Topics (Допомога> Теми допомоги)	Виводить зміст допомоги

Рядок стану

Рядок стану призначений для виводу інформації про поточну роботу програми. Вона розташовується в самому низу вікна програми (Рис. 5.4).

Цей рядок має чотири зони. У першій зоні (1) виводяться координати поточного положення курсора в активному вікні - рядок : стовпець. У другій зоні (2) у разі внесення змін у файл, що знаходиться в активному вікні, з'являється слово Modified (Змінений) (Рис. 5.5)

У третій зоні (3) виводиться поточний режим редагування: Insert (Вставка) або Overwrite (Заміна). Перемикання режимів здійснюється на клавіатурі комп'ютера клавішею <Insert>.

У четвертій зоні (4) виводиться інформація про поточну операцію, яку виконує CodeVisionAVR в процесі компіляції або побудови проекту.

Область редагування

Область редагування призначена для перегляду і редагування файлів.

Область редагування використовує окреме вікно редактора для кожного відкритого файлу. Ці вікна можна різними способами упорядкувати (див. Меню Windows (Вікна)).

Область редагування можна розширити на все вікно програми (Рис. 5.6), закривши вікна Navigator (Навігатор) і Messages (Повідомлення) (див. Команда Settings >General (Настройки> Загальні)).

Слід відмітити, що область редагування закрити не можна.

Вікно Navigator (Навігатор)

Вікно Navigator (Навігатор) дозволяє легко відображати і/або відкривати файли.

Поки не відкритий жоден файл або проект, вікно Navigator (Навігатор) виглядає так, як показано на Рис. 5.7.

При відкритті або створенні проекту або файлу у вікні Navigator (Навігатор) з'являються назви проекту і файлів. Всі файли, включені в проект, відображаються в гілці Project (Проект) (Рис. 5.8). Клацнувши на ім'я файлу, у вікні Navigator (Навігатор) можна розвернути (якщо він до цього був згорнутий) або відкрити відповідний файл. Якщо такий файл закрити, то його назва залишиться у вікні Navigator (Навігатор).

Всі файли, що знаходяться у області редагування і не включені в проект, відображаються у вікні Navigator (Навігатор) в гілці Other Files (Інші файли) (Рис.5.9). Якщо такий файл закрити, то він зникне і у вікні Navigator (Навігатор).

Після процесів Compile (Компілювати) або Make (Побудувати) у вікні Navigator (Навігатор) в гілці Project (Проект) відобразиться список підключених (директивою #include) файлів (гілка Included Files), глобальних змінних (гілка Global Variables) і оголошених функцій (гілка Global Variables) в кожному скомпільованому початковому файлі Сі (Рис. 5.10).

Якщо у вікні Navigator (Навігатор) клацнути по назві підключеного файлу, то він відкриється у області редагування. Якщо у вікні Navigator (Навігатор) клацнути по назві глобальної змінної, то у відповідному початковому файлі Сі буде виділене ім'я відповідної змінної (Рис. 5.11).

Якщо у вікні Navigator (Навігатор) клацнути по назві функції, то у відповідному початковому файлі Сі буде виділене ім'я відповідної функції, а також оголошення функції (Рис. 5.12).

Якщо в процесі компіляції або побудови проекту з'явилися помилки або попередження, то вони також будуть відображені у вікні Navigator (Навігатор). Клацнувши на помилці або попередженні, можна виділити у відповідному файлі рядок, що містить цю помилку або викликала відповідне попередження (див. Компіляція проекту).

Гілки дерева у вікні Navigator (Навігатор) можна розвернути або згорнути, клацаючи відповідно по кнопках + або - (Рис. 5.13).

Клацнувши правою кнопкою миші у вікні Navigator (Навігатор), можна відкрити випадаюче меню (Рис. 5.14).

Це меню містить наступні пункти:

Open (Відкрити) - дозволяє відкрити файл

(див. Команда File > Open (Файл > Відкрити));

Save (Зберегти) - дозволяє зберегти поточний редагований файл (див. Команда File > Save (Файл > Зберегти));

Save All (Зберегти все) - дозволяє зберегти всі відкриті файли (див. Команда File-> Save All (Файл> Зберегти все));

Close Current File (Закрити поточний файл) - дозволяє закрити файл, який знаходиться в активному вікні редактора (див. Команда File > Close (Файл >Закрити));

Close Project (Закрити проект) - дозволяє закрити проект (див. Команда File Close Project (Файл>Закрити проект));

Expand Files Branches (Розвертати гілки файлів) - якщо цей пункт вибраний (поставлена галочка), то гілки файлів будуть показані розвернутими;

Autoexpand Errors Branches (Автоматично розвертати гілки помилок), якщо цей пункт вибраний (поставлена галочка), то гілки помилок будуть розгортатися автоматично;

Autoexpand Warnings Branches (Автоматично розвертати гілки попереджень) - якщо цей пункт вибраний (поставлена галочка), то гілки попереджень розгортатимуться автоматично.

Вікно Navigator (Навігатор) дозволяє також відкрити файл Notes (Примітки). Поки проект не скомпільований (Compile) або не побудований (Make), ця команда (і кнопка на панелі інструментів) не активна.

Для того, щоб вивести вікно Information (Інформація), слід вибрати команду Project>Information (Проект>Інформація) або клацнути по відповідній кнопці на панелі інструментів (див. Команда Project> Notes (Проект>Примітки)).

Крім того, у вікні Navigator (Навігатор) відображаються результати пошуку (див. Команда Edit -> Find in Files (Правка> Знайти у файлах)).

Вікно Messages (Повідомлення)

У вікні Messages (Повідомлення) виводяться різні повідомлення про помилки і попередження.

Якщо в процесі компіляції або побудови проекту з'явилися помилки або попередження, то вони будуть відображені у вікні Messages (Повідомлення). Клацнувши на помилці або попередженні, можна виділити у відповідному файлі рядок, що містить цю помилку або викликала відповідне попередження (див. Компіляція проекту.)

Крім того, у вікні Messages (Повідомлення) відображаються результати пошуку (див. Команда Edit > Find in Files (Правка >Знайти у файлах)).

6. ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

Собівартість приладу-це витрати на його виробництво і реалізацію, що включають в себе вартість витрачених сировини та матеріалів, заробітну плату працівників, витрати по утриманню та експлуатації устаткування та інші поточні витрати.

Річна програма випуску приладу -10000 шт, змінність роботи - 1.

Таблиця 6.1. Розрахунок витрат на виконання робіт

№ п/п	Стаття витрат	Сума,грн.
1	Основні матеріали	384200
2	Покупні комплектуючі вироби	1690200
3	Основна заробітна плата	268757,76
4	Додаткова заробітна плата	26875,78
5	Відрахування (податки)	112340,76
6	Витрати на утримання та експлуатацію	15011,69
7	Цехові витрати	66020,75
8	Загальнозаводські витрати	227015,56 2790422,3
9	Інші виробничі витрати	5580,85
	Разом: виробнича собівартість Свир	2796003,15
10	Позавиробничі витрати	55920,06
	Разом: повна собівартість Сповн	2851923,21

Стаття 1 "Основні матеріали".

В ціну матеріалів включаються витрати на придбання матеріалів, напівфабрикатів для підготовки виробництва, а також витрати на папір і канцелярське приладдя.

Таблиця 6.2. Розрахунок вартості матеріалів

№ п/п	Найменування матеріалу	Профіль	Одиниця вимірювання	Кількість, кг	Ціна за 1кг, грн.	Сума, грн.
1.	Склотекстоліт	СФ1-35-Г-К ДСТУ10316-79	Кг	0,1	122,8	12,28
2.	Припой	ДСТУ21931-76	Кг	0,05	207	10,35
3.	Флюс		Кг	0,025	35,0	0,875
4.	Лак		Кг	0,02	40,0	0,8
5.	Фарба		Кг	0,040	40	1,6
6.	Сплав Розе		Кг	0,06	125	7,5
?	33,41

Зворотні відходи 1,67 грн.(1 - 5%)

Транспортно-заготівельні витрати 3,34 грн. (7 - 10%)

Разом 38,42 грн

Стаття 2 "Покупні комплектуючі вироби".

До цієї статті відносять мікросхеми, радіодеталі, які потрібно купляти та замовляти на інших фірмах.

Таблиця 6.3. Витрати на комплектуючі вироби

№ п/п	Найменування	Кількість	Ціна за одиницю, грн.	Загальна сума,грн.
1.	Діоди	6	1,08	6,48
2.	Дроселі	2	2,20	4,40
3.	Мікросхеми MAX631XCPA КР1407УД2А AT90S2313	1 1 1	16,00 15,00 45,00	16,00 15,00 45,00
4.	РК-індикатор	3	5,50	16,50
5.	Кварцовий резонатор	1	5,00	5,00
6.	Конденсатори КМ5б	9	1,06	9,54
7.	Конденсатори КМ53	4	1,60	6,40
8.	Кнопки	1	1,50	1,50
10.	П`єзовипромінювач	1	10,50	10,50
11.	Перемикачі	1	2,50	2,50
12.	Резистори МЛТ	33	0,50	16,50
13.	Роз`єми	1	2,50	2,50
14.	Світлодіод	1	1,20	1,20
15.	Транзистори	4	2,50	10,00
Всього	169,02

Проведемо розрахунок собівартості виготовлення спроектованого приладу у вигляді калькуляції. Розрахунок затрат на виконання робіт зведемо в таблицю.

Стаття 3 "Основна заробітна платна".

Основну заробітну плату можна визначити одним із двох способів:

- на основі чисельності персоналу;

по трудомісткості робіт.

Спочатку визначимо необхідну кількість працюючих для виготовлення пристрою.

Таблиця 6.4 Основні робітники

№ п/п	Фах робітника	Кількість працюючих	Коефіцієнт завантаження	Часова тарифна ставка (грн.)
1	Електромонтажник	6	0,99	5,50
2	Збирач	3	0,99	5,50
3	Регулювальник	1	0,99	5,50
4	Штампувальник	3	0,99	5,50
5	Контролер	1	0,99	5,50

Розрахункова кількість працюючих.

1.Основних робітників-14

2.Допоміжних робітників-4

3. Інженерно - технічного персоналу-2.

4.Службовців - 1

5. Молодший обслуговуючий персонал (МОП)-2.

Всього: 23 чоловік.

Розрахунок фонду заробітної плати, основні дані для розрахунку:

1.Годинна тарифна ставка.

2.Премія(20-40%)-20%.

3. Відрахування на податки -38%.

4. Додаткова заробітна плата-10%.

Табл.6.5 Фонд заробітної плати основних робітників

№ п/п	Основні пункти фонду заробітної плати	Позначення	Кількість годин роботи за рік	Кількість працюючих	Сума грн.
1	Тарифна зарплата	Зтар	2112	14	178886
2	Премія (20%)	Зпр	2112	14	35777,2
3	Основна зарплата	Зосн	2112	14	162624
4	Додаткова зарплата	Здод	2112	14	16262,4
5	Відрахування на податки(38%)	Зпод	2112	14	81572,02
	Загальний фонд зарплати	Ззаг	2112	14	296235,22

Для допоміжних робітників тарифна ставка складає 5,10 грн. за годину.

Дані по фонду зарплати допоміжних робітників записуємо в таблицю 6.6.

Таблиця 6.6. Фонд заробітної плати допоміжних робітників.

№ п/п	Основні пункти фонду заробітної плати	Позначення	Кількість годин роботи за рік	Кількість працюючих	Сума грн.
1	Тарифна зарплата	Зтар	2112	4	43084,80
2	Премія (20%)	Зпр	2112	4	8616,96
3	Основна зарплата	Зосн	2112	4	51701,76
4	Додаткова зарплата (10% основної)	Здод	2112	4	5170,18
5	Відрахування на податки(38%)	Зпод	2112	4	21611,34
	Загальний фонд зарплати	Ззаг	2112	4	78483,28

Ставки інженерно-технічного персоналу складає 810 грн. в місяць. Фонд зарплати ІТП заносимо в таблицю 6.7.

Таблиця 6.7 Фонд заробітної плати ІТП

№ п/п	Основні пункти фонду заробітної плати	Позначення	Кількість працюючих	Сума грн. 25660,8
1	Тарифна зарплата	Зтар	2	19440
2	Премія	Зпр	2	3888
3	Основна зарплата	Зосн	2	23328
4	Додаткова зарплата (10%)	Здод	2	2332,8
5	Відрахування на податки (38%)	Зпод	2	9751,10
6	Загальний фонд зарплати	Ззаг	2	35411,9

Оклад службовців складає 720 грн. в місяць. Фонд заробітної плати службовців заноситься в таблицю 6.8.

Таблиця 6.8 Фонд заробітної плати службовців

№ п/п	Основні пункти фонду заробітної плати	Позначення	Кількість працюючих	Сума грн.
1.	Тарифна зарплата	Зтар	1	8640
2.	Премія (20%)	Зпр	1	1728
3.	Основна зарплата	Зосн	1	10368
4.	Додаткова зарплата (10%)	Здод	1	1036,8
5.	Відрахування на податки(38%)	Зпод	1	4333,82
	Загальний фонд зарплати	Ззаг	1	15738,62

Оклад молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) становить 720 грн. за місяць. Фонд заробітної плати МОП занесемо в таблицю 6.9.

Таблиця 6.9 Фонд заробітної плати МОП

№ п/п	Основні пункти фонду заробітної плати	Позначення	Кількість працюючих	Сума грн.
1.	Тарифна зарплата	Зтар	2	17280
2.	Премія (20%)	Зпр	2	3456
3.	Основна зарплата	Зосн	2	20736
4.	Додаткова зарплата (10%)	Здод	2	2073,6
5.	Відрахування на податки(38%)	Зпод	2	8667,65
	Загальний фонд зарплати	Ззаг	2	31477,25

Основна зарплата всіх працюючих на виробництві приладу

З_осн=З_{осн.роб}+З_{доп.роб}+З_ІТП+З_служ+З_МОП

З_осн=162624+51701,76+23328+10368+20736= 268757,76 грн.

Додаткова заробітна плата всіх працюючих:

З_дод= З_{д.осн.роб}+З_{л.доп.роб}+З_д.ІТП+З_д.служ+З_дМОП

З_дод=16262,4+5170,18+2332,8+1036,8+2073,6=26875,78 грн.

Стаття 5"Відрахування на податки"

В_под=

Де:?=38%-процент відрахування;

В_под=

Стаття 6 "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування"

Складемо таблицю в яку занесемо вартість обладнання, яке необхідне для кожної категорії робітників.

Таблиця 6.10 Вартість устаткування і величина споживаної потужності

Найменування обладнання	Загальна сума, грн.	Величина споживаної потужності обладнання,кВт/год
Обладнання електромонтажника	2500,00	0,080
Обладнання збирача	2100,00	0,60
Обладнання регулювальника	6000,00	0,60
Обладнання штампувальників	9000,00	2,2
Обладнання контролера	1300,00	0,50
Всього	20900,00	2,9

Стаття 7 "Цехові витрати"

1.Вартість одного кубічного метра (м³)цеху -50грн.

2. Розмір виробничої площі -160 м².

3.Площа проходів 27,40 м².

4. Площа складських і комплектуючих приміщень -50м².

5. Площа конторських і побутових приміщень-46,26 м².

6. Загальна площа -283,66 м².

7.Об`єм всього приміщенння-1418,3 м³.

8. Загальна вартість цеху-70915 грн.

9. Вартість оснащення і пристосувань (10% від загальної вартості обладнання)-1935 грн.

10. Вартість виробничого інвентарю (20% від загальної вартості обладнання) 3870 грн.

Таблиця 6.11 Витрати на цех, устаткування техоснастку та інвентар

№ п/п	Стаття витрат	Сума, грн.
1.	Вартість цеху	70915,00
	Утримання (1%)	709,15
	Поточний ремонт(1%)	709,15
	Амортизація(1,25%)	886,43
2.	Вартість устаткування	19350,00
	Утримання (1%)	193,50
	Поточний(2%)	387,00
	Амортизація(6,25%)	1209,37
3.	Вартість техоснастки і пристосувань	1935,00
	Утримання (2%)	38,70
	Поточний ремонт(4%)	77,40
	Амортизація(3,75%)	72,56
4.	Вартість інвентарю	3870
	Утримання (1%)	38,70
	Ремонт (1%)	38,70
	Амортизація (15%)	580,50

Кошторис витрат на обладнання.

Вартість електроенергії,грн. - 0,504.

Витрата електроенергії на технологічне устаткування, кВт- 20359,68.

Витрата електроенергії на освітлення,кВт-2516,00.

Загальна витрата енергоресурсів,грн- 12352,87

Таблиця 6.12. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування

№ п/п	Стаття витрат	Сума, грн.
1	Витрати енергоресурсів	12352,87
2	Амортизація обладнання	1254,16
3	Експлуатація	240,8
4	Поточний ремонт	481,6
5	Знос малоцінного інструмента	80,26
6	Інші витрати	602
	Разом витрати:	15011,69

Таблиця 6.13 Цехові витрати

№ п/п	Стаття витрат	Сума,грн.
1	Утримання апарату керування	31914,43
2	Утримання іншого цехового персоналу	25671,44
3	Амортизація приміщень	554,43
4	Утримання приміщень та виробничого інвентарю	747,85
5	Поточний ремонт приміщень та інвентарю	468,60
6	Витрати по охороні праці	2167,00
7	Експерименти та досліди	2167,00
	Разом витрати	66020,75

Стаття 7 «Загальназаводські витрати»

Величина загальнозаводських витрат визначається процентом від суми основної заробітної плати основних робітників і витрат на утримання та експлуатацію устаткування. Для радіоелектронної групи приладів середнє значення загальнозаводських витрат складає 80%.

Сума основної заробітної плати основних робітників складає 268757,76 грн.

Тоді загальнозаводські витрати будуть:

Стаття 8 "Інші виробничі витрати"

Величина іншої виробничих витрат визначається процентом від суми всіх попередніх статей (0,2%-0,4%).

Величина позавиробничих витрат визначається процентом від величини виробничої собівартості (2%-4%).

Додавши разом всі статті отримуємо повну собівартість річної програми випуску цього приладу (див.табл.6.1).

С_повн=2851923,21 грн

Річний випуск приладу 10000 шт.

Повна собівартість одного приладу

С_повн. =2851923,21 /10000=285,19 грн.

7. Розділ техніки безпеки

7.1 Класифікація конденсаторів і міри безпеки при роботі з ними

Залежно від призначення і конструктивною виконання випускають конденсатори: постійної ємності, напівзмінні (підлаштовочні), змінної ємності.

Найважливіші характеристики, конструкція і область застосування конденсаторів в основному визначаються діелектриком, що розділяє його обкладання. Ця особливість враховується при класифікації конденсаторів.

Класифікація конденсаторів. Система класифікації і позначення конденсаторів складається з чотирьох елементів. Першим елементом є одна або дві букви (К - конденсатор постійної ємності, КП - конденсатор змінної ємності, КТ - конденсатор підлаштовочний); другим - подальші цифри, які на тип діелектрика в конденсаторі і групу по робочій напрузі. Наприклад, число 10 означає, що конденсатор керамічний, призначений для роботи при напругах до 1600 В; 22 - склокерамічний, 23 - склоемалевий, 40 - паперовий, на напругу до 1600 В з фольговими обкладаннями. Третім елементом є буква, яка вказує призначення конденсатора в кожній даній групі: Ч - для роботи в ланцюгах змінного струму (для конденсаторів паперових); У - для роботи в ланцюгах постійного і змінного струму в імпульсних режимах (для паперових конденсаторів з металізованими обкладаннями) і т.д. В якості четвертого елемента використовують цифри, що позначають різновид конденсаторів кожного типу. Іноді третій або четвертий елемент опускається в позначенні конденсатора. Приклад позначення: К22У-1 - конденсатор постійної ємності із склокерамічним діелектриком, може бути використаний в ланцюгах постійного і змінного струму, імпульсних режимах, перший варіант виконання.

Параметри конденсаторів. Основними параметрами конденсаторів є: номінальна ємність, допустиме відхилення від номінальної ємності, номінальна напруга, температурний коефіцієнт ємності (ТКЄ), тангенс кута втрат, опір ізоляції між виводами або струм витоку.

Ємність конденсатора вимірюють у фарадах. Оскільки для практичного застосування ця величина дуже велика, користуються частковими одиницями вимірювання - мікрофарадою (мкФ), нанофарадою (нф) або пікофарадою (пф): 1 мкФ=10^-6 Ф; 1 нФ=10^-9 Ф = 10^-3 мкФ = 1000 пФ; 1 пФ=10^-12 Ф = 10^-6 мкФ.

Ємність конденсатора залежить від ряду чинників: температури навколишнього середовища, часу зберігання і ін. Номінальна ємність конденсатора вказується при його маркуванні і може відрізнятися від фактично виміряної. Допустиме відхилення від значення номінальної ємності виражається у відсотках. Конденсатори з невеликим відхиленням ємності, що допускається, від номінального значення застосовуються в каскадах високої частоти, де потрібна підвищена точність настройки контурів і міжконтурних і міжкаскадних зв'язків. Конденсатори з великим відхиленням, що допускається, застосовуються в блокувальних і розв'язуючих ланцюгах.

Номінальна напруга конденсатора - це напруга, при якій він може надійно працювати тривалий час, зберігаючи основні параметри. Робоча напруга конденсатора повинна бути нижчим номінального.

Опором ізоляції конденсатора називають опір, що чиниться конденсатором постійному струму. Його визначають, поділивши величину постійної напруги, прикладеної до конденсатора, на величину сталого струму витоку. Для електролітичних конденсаторів іноді нормується і перевіряється замість опору ізоляції струм витоку.

Температурним коефіцієнтом ємності конденсатора оцінюється відносна зміна ємності конденсатора при зміні його температури на 1°С. Залежно від типу конденсатора ТКЕ може бути позитивним або негативним, тобто ємність конденсатора при зміні температури збільшується або зменшується.

Тангенс кута втрат характеризує діелектричні втрати в конденсаторі при проходженні через нього змінного струму.

Маркування конденсаторів. На конденсаторах досить великих габаритних розмірів вказують тип, номінальну напругу, номінальну ємність, допустиме відхилення у відсотках від номінального значення ємності і температурний коефіцієнт ємності. На деяких конденсаторах вказується ТКЕ шляхом забарвлення конденсатора в певний колір або кольоровими мітками.

На малогабаритних конденсаторах звичайно тип не указують, а номінальні позначення ємності і допустимі відхилення від них відзначають спеціальним кодом. Таке кодове позначення складається з числа, що визначає номінальне значення ємності і двох букв, одна з яких позначає одиницю вимірювання ємності (табл. 7.1), а інша - допустиме відхилення її від номінального значення (табл. 7.2).

Таблиця 7.1 Маркування номінальних значень ємностей конденсаторів

Одиниця вимірювання	Скорочене позначення одиниць вимірювання	Межі номінальних ємностей	Приклад повного забезпечення	Приклад скороченого позначення
Пікофарада	пФ	До 100	1,5 пФ	1П5
Нанофарада	НФ	Від 0,1 до 100	100 пФ	Н10
			150 пФ	Н15
			1500 пФ	1Н5
			0,015 мкФ	15Н
Мікрофарада	мкФ	Від 0,1 і вище	0,1 мкФ	М10
			0,15 мкФ	М15
			1,5 мкФ	1М5
			15 мкФ	15М
			150 мкФ	150М

Таблиця 7.2

Кодовані позначення відхилень ємностей конденсаторів, що допускаються. Відхилення, що допускається, від номінального значення, %

Допустиме відхилення від номінального значення, %	±1	±2	±5	±10	±20	±30	±50-10	+50 -20	+ +80 -20	±100
Кодоване позначення	Р	Л	И	С	В	Ф	Э	Б	А	Ю

Примітка. На конденсаторах з ємністю менше 10 пФ відхилення, що допускається ±0,4 пФ кодується буквою X .

Буква, що позначає одиницю вимірювання, ставиться як би замість коми десяткового числа, вказуючого номінальне значення ємності.

Розглянемо основні типи конденсаторів, вживані в радіоапаратурі, та області їх використання.

Електролітичні конденсатори призначені для роботи в ланцюгах постійного струму. Ці конденсатори мають полярність. Позитивний полюс джерела живлення завжди повинен підключатися до позитивного виводу конденсатора. Якщо полярність не дотримана, оксидний шар пропускає великий струм і руйнується. Конденсатор нагрівається і в результаті виходить з ладу. Існують неполярні типи електролітичних конденсаторів. Вони в побутовій радіоапаратурі використовуються дуже рідко.

Рис. 7.1 Електролітичні конденсатори

Електролітичні конденсатори випускають ємністю від десятих часток мікрофаради до тисяч мікрофарад і робочою напругою від 3 до 500 В.

У побутовій радіоапаратурі використовують електролітичні конденсатори типів К50-3, К50-7, К50-16 (див. рис. 7.1).

Конденсатори К50-6 розраховані на номінальну напругу постійного струму від 6 до 160 В і мають ємність від 1 до 1000 мкФ з допустимим відхиленням від номінального значення від - 20 до +80 %. Конденсатори мають три конструктивні варіанти: I і II варіанти мають дротяні виводи для друкованого монтажу, III - пелюсткові виводи. При монтажі останні кріпляться за допомогою хомута.

Електролітичні конденсатори К50-7 використовують при напругах до 450 В, а їх номінальні значення ємностей від 5 до 200 мкФ. Конструктивно ці конденсатори відрізняються від конденсаторів К50-6 можливістю кріплення їх на шасі апаратури за допомогою гайки. Для запобігання вибуху конденсатора при скупченні усередині нього газу, в конденсаторі є клапан, що є гумовою пробкою діаметром 4,3 мм, вставлену в отвір в дні корпусу.

Електролітичні конденсатори К50-12 - модернізований варіант конденсаторів К50-3, що раніше випускалися, але з меншими габаритними розмірами. Номінальні ємності цих конденсаторів - від 1 до 5000 мкФ при номінальних напругах від 12 до 350 В. Залежно від розмірів і типономіналів випускаються декілька їх видів: з осьовими різноспрямованими і однонаправленими виводами.

Паперові конденсатори використовуються в ланцюгах, де не вимагається великої стабільності ємності. Вони застосовуються як блокувальні, розв'язуючі, розділові і фільтруючі елементи в різних ланцюгах з постійною і змінною напругами. Як пластини конденсатора використовується тонка алюмінієва фольга, а діелектриком служить спеціальний конденсаторний папір.

По конструктивному виконанню (рис. 7.2) паперові конденсатори можна розділити на дві основні групи. До першої відносяться конденсатори циліндрової форми: БМ (паперовий малогабаритний), БМТ (паперовий малогабаритний теплостійкий), КБГМ, КБГІ (що герметизуються), К40Л-2, К40П-3, К40У-9, К40-13 і Інші, до другої - конденсатори прямокутної форми: КБГ-МП, КБГ-МН, К40У-5.

Рис. 7.2 Паперові і металопаперові конденсатори

Конденсатори БМ і БМТ укладені в алюмінієві циліндрові корпуси, які з торців залиті епоксидною смолою (БМ) або ущільнені гумовою шайбою (БМТ). Конденсатори випускаються в чотирьох модифікаціях: БМ-1, БМТ-1, БМ-2, БМТ-2. Перші дві модифікації мають вкладні контактні вузли, розраховані на роботу при напругах від 10 В і вище за номінальну напругу, а дві інші - паяні контактні вузли і призначені для роботи без обмеження нижньої межі робочої напруги. Номінальна напруга постійного струму для конденсаторів БМ і БМТ - від 150 до 600 В, а номінальна ємність - від 1000 пФ до 0,25 мкФ.

Конденсатори КБГ виконані з різними формами корпусів циліндрів: циліндровими (КБГ-І, КБГ-М) і прямокутними (КБГ-МН, КБГ-МП). Останні два типи конденсаторів можуть мати в одному корпусі по дві або три рівні секції, сполучені між собою послідовно, з виводами, сполученим з корпусом, і виводом від кожної секції. Виводи проходять через скляні або керамічні ізолятори.

Конденсатори КБГ призначені для роботи при напругах не нижче 10 В в ланцюгах постійного і змінного струмів і в імпульсному режимі і випускаються трьох класів точності з номінальними ємностями від 2 до 10 мкФ.

Конденсатори К40П-1 і К40П-2 - малогабаритні паперові, опресовані пластмасою, циліндрової форми з осьовими виводами. У конденсаторів К40П-2 номінальна ємність від 470 пФ до 0,02 мкФ з номінальною напругою 600 В і від 0,002 мкФ до 0,22 мкФ з номінальною напругою 400 В. У конденсаторів К40П-2 номінальна ємність від 1000 пФ до 0,047 мкФ при номінальній напрузі 400 В.

Паперові конденсатори К40-13 циліндрової форми є сучасними конденсаторами і можуть замінити конденсатори типів БМ, БМТ, К40П-1. Вони випускаються на номінальні напруги 200, 400, 600 В і номінальні ємності від 0,01 до 1,0 мкФ трьох класів точності.

Конденсатори з паперовим діелектриком К40У-9 також мають циліндрову форму. Шкала їх номінальних ємностей від 470 пФ до 1,0 мкФ. Конденсатори мають два класи точності: ±10 і ±20%.

Металопаперові конденсатори. Як пластини використовується тонкий шар металу, нанесений на папір методом випаровування у вакуумі.

Рис. 1.3 Плівкові і керамічні конденсатори

Ці конденсатори застосовуються в тих же ланцюгах, в яких застосовуються і паперові, і випускаються наступних видів: МБГ (металопаперові, що герметизуються), МБГТ (металопаперові теплостійкі, що герметизуються), МБГО (метало паперові, що герметизуються з одношаровим діелектриком), К42У-2 (досконаліші малогабаритні металопаперові конденсатори, що герметизуються, призначені для заміни конденсаторів типа МБМ).

Плівкові конденсатори мають як діелектрик матеріал з синтетичних плівок (полістирол) і випускаються двох типів: ПМ, ПМ-1 і ПМ-2. Конденсатори ПМ-1 відкритого типу, неущільнені, ПМ-2 з торців ущільнені текстолітовимі шайбами, залиті компаундами на основі епоксидної смоли і призначені для роботи в умовах підвищеної вогкості. На вигляд (рис.1.3) конденсатори нагадують конденсатори типа МБМ і розраховані на напругу до 60 В. Діапазон номінальних ємностей від 100 пФ до 0,01 мкФ.

Плівкові конденсатори К60-6 по конструкції аналогічні конденсаторам ПМ-1, але менших габаритних розмірів. Випускаються на номінальні напруги 35 В і 50 В, мають ємностей від 22 пФ до 0,1 мкФ.

Керамічні конденсатори виготовляються на основі тонких плівок (К10-7) або на напівпровідниковій основі (К10У-5). Конденсатори К10-7 залежно від номінальної напруги виготовляються двох видів: К10-7А (до 250 В) і К10-7В (до 25 В). Останні широко поширені в апаратурі на напівпровідникових елементах, їх номінальні ємності можуть бути від 22 пФ до 0,047 мкФ.

Склокерамічні конденсатори К22-5 є малогабаритними, широко застосовуються в транзисторних схемах в ланцюгах постійного і змінного струмів, а також в імпульсних режимах, використовуються в резонансних контурах, для зв'язку ємності і як шунтуючі ємності по високій частоті. Номінальна напруга конденсаторів 25 В, номінальна ємність від 75 пФ до 0,047 мкФ.

Підлаштовочні конденсатори застосовуються для точної установки ємностей коливальних контурів в ланцюгах високої частоти радіоприймальних пристроїв і звичайно підключаються паралельно основним контурним конденсаторам великої ємності.

Конструктивно підлаштовочні конденсатори складаються з нерухомого елементу 1 - статора і рухомого 2 - ротора (рис. 1.4). На цих елементах методом випалювання нанесені якнайтонші срібні обкладання у вигляді секторів. Як діелектрик між обкладаннями статора і ротора застосована слюда або кераміка. Ротор жорстко закріплений на осі і може повертатися за допомогою викрутки. При обертанні ротора змінюється взаємне розташування обкладань статора і ротора, що приводить до зміни ємності конденсатора.

Рис.7.4. Підлаштовочні конденсатори

1 - статор; 2 - ротор

Рис. 7.5. Блоки конденсаторів змінної ємності:

1 - ротор; 2 - статор; 3 - вісь; 4 - корпус; 5 - контактна пружина

Конденсатори змінної ємності (КПЕ) застосовуються для плавної перебудови коливальних вхідних і гетеродинних контурів в радіоприймальних пристроях. У них КПЕ використовується у вигляді двох- або трьохсекційних блоків. У стаціонарних і переносних моделях радіоприймальних пристроїв високих класів застосовуються блоки КПЕ з повітряним діелектриком, в переносній малогабаритній апаратурі - мініатюрні блоки КПЕ з твердим діелектриком між пластинами.

Конструктивно блок КПЕ складається з ротора 1, статора 2, осі 3, корпуси 4 і контактних пружин 5 (рис. 7.5). Ротор і статор є двома системами паралельних пластин. Положення системи пластин ротора можна змінювати поворотом осі. Ємності конденсатора при цьому змінюється залежно від кута повороту. Коли пластини повністю введені в зазори пластин статора, ємність конденсатора максимальна, при повністю виведених пластинах ротора - мінімальна.

У мініатюрних блоках КПЕ як діелектрик використовується наклеєна безпосередньо на пластини поліетиленова діелектрична плівка. Для підгонки ємностей секцій блоку КПЕ при регулюванні в крайніх пластинах секцій є шість - вісім прорізів. Підгинаючи трохи надрізані частини пластин, можна змінювати ємність кожної секції при даному положенні ротора.

У деяких типів блоків КПЕ (наприклад, КПТМ-4) на верхній кришці є по чотири підлаштовочні конденсатори ємністю від 1...3 до 8...12 пФ, які звичайно використовуються у вхідних і гетеродинних контурах.

7.2 Міри безпеки при експлуатації і сервісному обслуговуванні приладу

У проектному виробі не присутня небезпечне для життя напруга 220 В 50Гц. В блоках напруги не перевищують 5 В, що не є небезпечним. У блоці пристрою відбувається тепловиділення. Температура частин цих блоків не перевищує 50°С, що не представляє небезпеки для людини.

Корпус блоку живлення виконаний з діелектричного матеріалу. Шасі виконано з стеклотекстоліту. Клема заземлення шасі повинна бути виведена на корпус. До цієї клеми повинне бути підключене заземлення.

Блок живлення і вилка повинні відповідати ТУ на них, і не мати зламів і порушень в ізоляції.

Напруги і температури в інших блоках не представляють небезпеки і не вимагають особливих запобіжних заходів.

Слід дотримуватись правил техніки безпеки при роботі із конденсаторами великої ємності, особливо електролітичними які можуть зберігати накопичений розряд тривалий час і уразити людину короткочасним струмом його розрядження, тому необхідно уникати безпосереднього контакту органів тіла людини із виводами таких конденсаторів.

Висновки

В результаті виконання дипломного проекту були розроблені структурна, функціональна та принципова електричні схеми мікроконтролерного вимірювача ємності конденсаторів на основі використання мікроконтролера фірми Atmel AT90S2313. Виготовлено діючий дослідний взірець аналогу приладу. МК-вимірювач може бути використаний для експлуатації в польових умовах і придатний для вимірювання оксидних конденсаторів великої ємності без їх відпаювання. Крім того, він має захист від напруги заряджених конденсаторів.

В проекті присвячено значну увагу огляду аналогів проектування, розглянуто декілька принципових електричних схем подібних пристроїв, які реалізовані як на жорсткій логіці так і на мікро контролерах.

Спроектований пристрій має високі експлуатаційні технічні характеристики та показники надійності. Розрахунковий час безвідмовної роботи складає 5 років і 3 місяці, що є достатнім для даного класу апаратури.

В техніко - економічному розділі розрахована собівартість виготовлення пристрою в умовах серійного виробництва, яка складає 285,19 грн.

В розділі техніки безпеки здійснено класифікацію сучасних вітчизняних конденсаторів і аналіз небезпечних факторів при експлуатації і сервісному обслуговуванні приладу.

Даний пристрій, завдяки його параметрам, які кращі за аналоги, може бути впроваджений у серійне виробництво і застосовуватися як у промислових лабораторіях по ремонту електрорадіоапаратури так і у радіоаматорській практиці.

список літератури

1. Е.Л. Яковлев, Измеритель ёмкости конденсаторов, Радиоаматор №12, 2001.

2. Radio-hobby.org - приднестровський портал радіоаматорів.

3. cxem.net- радіоаматорський сайт «Паяльник».

4. www.rlocman.ru - радіоаматорський сайт «Радіолоцман» рубрика вимірювальні прилади, мікроконтролери.

5. Ю.С.Магда. Простий вимірювач ємності конденсаторів. Радіоаматор №6, 2000, с.28.

6. Яценков В.С. Микроконтролеры Atmel. Практическое руководство - М.:Горячая линия, 2005-280с.,ил.

7. Современные микроконтролеры: Архитектура, средства проектирования, примеры применения, ресурсы сети Интернет. Под ред. Коршуна И.В.: Составление, пер. с англ. и литерат. обработка Горбунова Б.Б.-М.:Издательство “Аким”, 1998.-272с.ил.

8. Нефедов А.В. Интегральные микросхемы и их зарубежные аналоги. Справочник .Т1-Т12.-М.: ИП Радиософт.-2000г.,ил.

9. Пацюра И.В., Корнейчук В.И,, Довбыш Л.В. Надёжность электронных систем.К.:Свит.1988-192с.

10. Магжаров Т.Б. Надёжность больших интегральных схем.М.:"Радио и связь", 1987.-243с.

11. www.atmel.com

12. Лебедев М.Б. CodevisionAVR: пособие для начинающих. М-Додэка-ХХІ, 2008.-529с.:ил.

13. Мішустін В.О. Методічні вказівки до курсу "Електронні обчислювальні машини та мікропроцесорні системи" УжДІІЕП,1999,38с.

14. Белов А.В. Самоучитель разработчика устройств на микроконтроллерах AVR.- СПб.: Наука и техника, 2008.-544 с.:ил.

Додаток 1.

Перелік елементів

Зона	Позначення	Найменування	К-сть	Примітка
		Конденсатори
	С1,С2,С5	КМ-5б-Н90-27пФ ОЖО.460.161ТУ	3
	С3	КМ-5б-Н90-47пФ ОЖО.460.161ТУ	1
	С4, С11	КМ-5б-Н90-0,1 мкФ ОЖО.460.161ТУ	1
	С6, С8	КМ50-24-16-220мкФ±10%:ОЖО.464.137ТУ	2
	С7	КМ50-24-16-100мкФ±10%:ОЖО.464.137ТУ	1
	С9, С12	КМ-5б-Н90-4700пФ ОЖО.460.161ТУ	2
	С10	КМ-5б-Н90-100пФ ОЖО.460.161ТУ	1
		Мікросхеми
	DA1	MAX631XCPA	1
	DA2	ОП КР1407УД2А	1
	DD1	AT90S2313	1	В-во Atmel США
	HA1	п`єзовипромінювач FML-15T-7,9F1-50	1
	HG1-HG3	Світлодіодний індикатор АЛ304Г	3
	HL1	АЛ307БМ	1
	L1, L2	Дроселі ELC06D 270 мкГн	2	фірма Panasonic
		Резистори МЛТ ГОСТ7113-77
	R1, R19, R21, R22	МЛТ-0,25-200 Ом ±10%	4
	R2	МЛТ-0,25-1 МОм ±10%	1
	R3, R10	МЛТ-0,25-1 кОм ±10%	2
	R4	МЛТ-0,25-30 кОм ±10%	1
	R5	МЛТ-0,25-270 кОм ±10%	1
	R6	МЛТ-0,25-3,9 кОм ±10%	1
	R7	МЛТ-0,25-3 кОм ±10%	1
	R8	МЛТ-0,25-130 кОм ±10%	1
	R9, R20, R26, R31	МЛТ-0,25-27 кОм ±10%	3
	R11-R18	МЛТ-0,25-68 Ом ±10%	8
	R27, R29	МЛТ-0,25-5,6 кОм ±10%	2
	R28	МЛТ-0,25-180 Ом ±10%	1
	R30	МЛТ-0,25-3,9 кОм ±10%	1
	R32	МЛТ-0,25-32 кОм ±10%	1
	R33	МЛТ-0,25-8,2 кОм ±10%	1
	SA1	Кнопка В1561	1
		Діоди
	VD1-VD5	КД522Б	5
	VD6	КЦ407А	1
	VT1, VT3, VT4	Транзистори КТ3107К	3
	VT2	Транзистор SC2331	1
	XP1	Роз`єм-вилка IDC-10	1
	ZQ1	Кварцовий резонатор 4МГц	1

Додаток 2

HEX-файл прошивки ППЗП мікроконтролера

:020000020000FC

:1000000011C0000000000000000001C002C02196E5

:1000100018951FB608BB1EBBE09A1DB312BB2395F3

:100020001FBE18950FED0DBFF5D1FDD1503059F021

:10003000B1E6A8EAFFD1002701BB02BB07BB08BBA2

:10004000006305BF8895B1E0A0E9F4D149E168E01B

:100050007AE08AE0A6D149E1762F682F51E0A1D15C

:1000600049E1872F762F52E09CD1DDD1503001F746

:10007000899893985527EBD1819B5FEF252E939A12

:10008000899A00E220FC06E20EBBE09A6DB203956D

:100090000EBBE09A7DB203950EBBE09A8DB203953C

:1000A0000EBBE09A6DB303950EBBE09A7DB303954A

:1000B0000EBBE09A8DB303950EBB661521F4771540

:1000C00011F48815A9F042E360E170E180E1BFE03E

:1000D000A0EAB0D166D1C9CF49E16CE07CE08CE008

:1000E0005527F5CF46E06EE07EE08EE05527EFCF56

:1000F000B3E0A8EEBA9AC29ABB9AC39A2BD15527FD

:1001000045995395C298C39825D1459B5395BA9864

:10011000BB9820FC02C05130F9F2523021F097D147

:10012000119741F70CC0479A0027006205BF25D1FF

:10013000889530D1B1E0A0E97DD1479896CF20FCD9

:1001400027C0BB9A07D1459B09C017D103D1C03046

:10015000A9F44599FBCF1ED1BB981AC0C39AFAD017

:10016000459905C00AD1F6D0C03021F013D1C3980B

:10017000BB987BCF459BF7CF0DD1E1CF0BD1C39877

:10018000BB98B0CF46E06DE07DE08DE055279FCF76

:10019000C1D0C43600E0D007A8F78C2F9D2F6FE8A0

:1001A00072E08AD0062F172F862D972D9AD07CD0FB

:1001B0006CB57DB5C03039F087E39927680F791F9A

:1001C00084E699278ED0060F171F862D972D89D08C

:1001D0006BD03327602F712F603000E8700728F054

:1001E0008AE099277ED03395F7CF82E0992764D0B3

:1001F0008AE0992776D03395683E03E0700708F0CF

:10020000F7CFC03011F03395339531D00D2D0F70ED

:10021000602F0D2D02950F70702F0E2D0F70802FF7

:100220000E2D02950F70902F01E1302E343030F0FA

:1002300020FC09C00DE0402E502E09C020FE03C056

:100240000DE0402E02C00FE0402E0AE0502E52E09A

:100250003A9521F05030D9F35A95FACF44E6A1D01F

:10026000632D742D852D552742E39BD0FECE2F9311

:100270000F9320E1FF24EE24DD24FF27660F771F74

:10028000DD1CEE1CFF1C2A9519F40F912F91089587

:10029000E0E102910D5F03FD00830081005D07FD39

:1002A0000083ED30B1F7EACF80FC03C0060F171FC3

:1002B00002C0061B170B08950F931F932F9311274E