Концептуальні підходи до розуміння феномену посттравматичного зростання особистості

Згідно з моделлю психічної травми внаслідок зруйнованих базових переконань, що була розроблена Р. Яноф-Бульман (Janoff-Bulman, 1992), психотравма виникає в результаті порушення або руйнування основних переконань про світ і про себе. Базові переконання включають переконання про безпеку, справедливість, контроль та самоцінність. Переконання про справедливість світу, особисту непохитність та контроль над своїм життям можуть виступати світоглядною основою життя людини, і коли вони руйнуються, людина може пережити гострий травматичний досвід. Згідно моделі Яноф-Бульман, людина може реагувати на травматичний досвід трьома способами: підтвердженням базових переконань, модифікацією базових переконань або їх відкиданням. Якщо базові переконання підтверджуються, людина може відчувати соціальну підтримку та віру в справедливість; якщо переконання модифікуються, людина може знайти нові способи розуміння світу та себе; якщо ж переконання руйнуються, може виникнути посттравматичний стресовий розлад.

Відтак, якщо людина здатна відновити свої базові переконання та створити нові засоби підтримки, або коли людина модифікує свої основні переконання та знаходить нові способи розуміння світу після травматичного досвіду, створюється своєрідний ментальний плацдарм для досягнення посттравматичного зростання та покращення психічного здоров'я.

Емпіричні дослідження на цю тему підкреслюють важливість когнітивного підходу до розуміння феномену посттравматичного зростання. Досліджуючи концепцію посттравматичного зростання та її ролі у ліквідації психологічних наслідків природних та техногенних катастроф, вчені наголошують, що завдяки когнітивній обробці травматичного досвіду людина здатна по новому оцінити життєві події, визнати власну особистісну силу, усвідомити межі власної витривалості та потенціалу до відновлення (Riffle, Lewis & Tedeschi, 2020). Ба більше, покращуються стосунки з близькими та загалом з постраждалою громадою, де людей об'єднує досвід переживання колективної травми. В дослідженні, яке було присвячено ролі психологічних факторів у позитивній трансформації особистості в контексті подолання стресових життєвих подій (Romeo, Castelli, Zara & Di Telia, 2022), вчені приходять до висновку, що руйнація базових переконань, присутність нав'язливих думок та румінацій, а також депресивні симптоми, є основними показниками прогнозування двох векторів розвитку - посттравматичного зростання або посттравматичного дистресу.

Результати іншого дослідження (Russell & Mussap, 2022) підтверджують важливу роль румінацій, а також упередженої інтерпретації загроз, зокрема у реакціях на військові стресові фактори (як у якості свідка подій, так і учасника бойових дій). Рівні посттравматичного зростання та посттравматичного стресу, а також особистісного благополуччя є опосередковані впливом нав'язливих думок та упередженою інтерпретацією загроз, а характер впливу військових стресових факторів підтверджує їх диференційовану залученість до когніцій, які лежать в основі роздумів про минулі події та інтерпретацію поточних. Відтак, принципи когнітивної перебудови, методи трансформації ірраціональних установок сприяють розвитку нових копінг-стратегій та пошуку напрямів соціальної підтримки, є важливими компонентами когнітивного підходу в сприянні посттравматичному зростанню.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Існувало чимало фундаментальних теоретичних передумов для концептуалізації феномену посттравматичного зростання та виокремлення його в автономний концепт. Проаналізувавши різноманітні підходи до розуміння цього поняття стає очевидною багатовимірність та мультиаспектність даного конструкту, однак в результаті проведеного теоретико-методологічного дослідження здійснено спробу систематизувати наукові уявлення про посттравматичне зростання (табл. 1).

Таблиця 1 Систематизація концептуальних підходів до розуміння феномену посттравматичного зростання

Таким чином, посттравматичне зростання - багатогранне явище, що пронизує різноманітні аспекти людського буття. Досі тривають численні дослідження даного феномену, розробляються стратегії ефективного сприяння посттравматичному зростанню особистості, впроваджуються новітні програми просвіти в галузі ментального здоров'я. Структурування концептуальних підходів до розуміння феномену посттравматичного зростання може мати важливе теоретико-методологічне значення для майбутніх наукових досліджень, а також основою для виокремлення конкретних парадигм емпіричних досліджень та розробки прикладних, вузько-спеціалізованих психотерапевтичних методів роботи з наслідками переживання людиною травматичних подій.

Список використаних джерел

1. Бондарчук О. Модель особистісного зростання майбутніх фахівців. Особистісне зростання: теорія і практика. 2016. № 2. С. 912.

2. Бучин О. Ідеологеми та міфологеми. Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. 2018. № 21. С. 14-20.

3. Винничук Р. В. Культурологічний дискурс проблем соціокультурної динаміки. Молодий вчений. 2017. № 8.1. С. 5-8.

4. Глазко В. Цивілізаційні кризи і революції: генно-культурна парадигма. Вісник НАН України. 2006. № 9. С. 24-43.

5. Зубовський Д.С. Феномен посттравматичного зростання як перспективний напрямок досліджень у вітчизняній психології. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2016. № 20. С. 63-74.

6. Зубовський Д.С. Особистісне зростання учасників АТО у посттравматичний період. Молодий вчений. 2018. № 8(1). С. 47-52.

7. Каргіна Н.В. Гедоністичне та евдемоністичне розуміння психологічного благополуччя: переваги й недоліки. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 4 (1). С. 27-31.

8. Кемпбелл Дж. Тисячоликий герой. Львів: Terra Incognita, 2020.

9. Климчук В.О. Психологія посттравматичного зростання. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020.

10. Ковалів Ю.І. Літературознавча енциклопедія. Київ: Академія, 2007.

11. Котовська Ю.О. Аналіз співвідношення поняття «посттравматичне зростання» та суміжних із ним понять. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2023. № 16. С. 44-52.

12. Лукомська С.О. Посттравматичне зростання: теоретичні підходи, емпіричні методики та практичні рекомендації. Особистість як суб'єкт подолання кризових ситуацій / ред.: С.Д. Максименко, С.Б. Кузікова, В.Л. Зливков. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2017. С. 216-236.

13. Мельник О.В. Посттравматичне зростання та резилентна реінтеграція учасників бойових дій на сході України. Психологічний часопис. 2019. № 6. С. 79-92.

14. Назар Ю.О. Посттравматичне зростання в контексті моделей благополуччя особистості. Габітус. 2023. № 48. С. 125-131.

15. Ніцше Ф. Весела наука. Харків: Фоліо, 2020.

16. Пільюччі М., Лопес Ґ. Нові стоїки: 52 уроки для наповненого життя. Київ: Лабораторія, 2022.

17. Титаренко Т.М. Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020.

18. Туриніна О.Л. Психологія травмуючих ситуацій. Київ: Персонал, 2017.

19. Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2022.

20. Фромм Е. Мистецтво любові. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2017.

21. Фромм Е. Втеча від свободи. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2019.

22. Фромм Е. Мати або бути. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2020.

23. Харитонова Н. Посттравматичне зростання як основа психологічного супроводу ветеранів російсько-української війни: огляд досліджень. Psychology travelogs. 2023. № 1. С. 167-189.

24. Харченко В.Є., Шугай М.А. Психологічна діагностика та корекція посттравматичного стресового розладу особистості: методичний посібник. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015.

25. Філософський енциклопедичний словник / ред. В.І. Шинкарук. Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України: Абрис, 2002.

26. Що треба знати про посттравматичний стресовий розлад. Міністерство охорони здоров'я України (вебсайт). (2019).

27. Юнг К.Г. Архетипи і колективне несвідоме. Львів: Астролябія, 2023.

28. Adler A. The practice and theory of individual psychology. Routledge, 2014.

29. American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders (DSM-5®). American Psychiatric Pub, 2013.

30. Calhoun L.G. Posttraumatic growth: A functional descriptive model. Posttraumatic growth: An overview of contemporary models. Symposium conducted at the annual meeting of the American Psychological Association / chair. R.G. Tedeschi. Toronto, 1996.

31. Cann A., Calhoun L.G., Tedeschi R.G., Solomon D.T. Posttraumatic Growth and Depreciation as Independent Experiences and Predictors of Well-Being. Journal of Loss and Trauma. 2010. № 15(3). P. 151-166.

32. Christopher M. A broader view of trauma: a biopsychosocialevolutionary view of the role of the traumatic stress response in the emergence of pathology and/or growth. Clinical Psychology Review. 2004. № 24. P. 75-98.

33. Cruz-Villalobos Luis. Positive Coping with Trauma. A brief and complete review. Independently Academic, 2021.

34. Csikszentmihalyi M. Flow: The Psychology of Optimal Experience. New York, Harper & Row, 1990.

35. Diener E., Scollon Ch. N., Oishi Sh., Dzokoto V., Suh M.E. Positivity and the Construction of Life Satisfaction Judgments: Global Happiness Is Not the Sum of Its Parts. Journal of Happiness Studies. 2000. № 1(2). P. 159-176.

36. Fava G., Sonino N. rom the Lesson of George Engel to Current Knowledge: The Biopsychosocial Model 40 Years Later. Psychotherapy and Psychosomatics. 2017. № 86 (5). P. 257-259.

37. Favaretto T.C., Both L.M., da Cruz Benetti S.P., Freitas L.H.M. Understanding the psychodynamic functioning of patients with PTSD and CPTSD: qualitative analysis from the OPD-2 interview. Psicol. Refl. Crit. 2022. № 35. P. 9.

38. Ganai U.J., Sachdev S., Bhat N.A., Bhushan B. Associations between posttraumatic stress symptoms and posttraumatic growth elements: A network analysis. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. Advance online publication. (2022).

39. Hamby S., Taylor E., Segura A., Weber M. A dual-factor model of posttraumatic responses: Which is better, high posttraumatic growth or low symptoms? Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2022. № 14(S1). P. 148-156.

40. Janoff-Bulman R. Shattered assumptions: Towards a new psychology of trauma. New York: Free Press, 1992.

41. Joseph S., Linley P.A. Growth following adversity: theoretical perspectives and implications for clinical practice. Clin Psychol Rev. 2006. № 26 (8). P. 1041-53.

42. Joseph S. Growth Following Adversity: Positive Psychological Perspectives on Posttraumatic Stress. Psychological Topics. 2009. № 18 (2). P. 335-344.

43. Joseph S. What Doesn't Kill Us: A guide to overcoming adversity and moving forward. Piatkus, 2013.

44. Joseph S., Butler L. Positive Changes Following Adversity. PTSD Research Quarterly. 2010. № 21 (3). P. 1-3.

45. Leeman M.S., Dispenza F., Chang C.Y. Lifestyle as a Predictor of Posttraumatic Growth. The Journal of Individual Psychology. 2015. № 71 (1). P. 58-74.

46. Linley P.A., Joseph S. Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress. 2004. № 17. P. 11-21.

47. Maslow A. Motivation and personality. Harper & Row, 1954.

48. Orille A., Harrison L., Taku K. Individual differences in attitudes and perceptions toward posttraumatic growth and illusory growth. Personality and Individual Differences. 2019. № 142. P. 153-158.

49. Park C.L., Cohen L.H., Murch R. Assessment and prediction of stress- related growth. Journal of Personality. 1996. № 64. P. 71-105.

50. Renshaw T.L., Cohen A.S. Life satisfaction as a distinguishing indicator of college student functioning: Further validation of the two-continua model of mental health. Social Indicators Research. 2014. № 117 (1). P. 319-334.

51. Riffle O.M., Lewis P.R., Tedeschi R.G. Posttraumatic Growth After Disasters. Positive Psychological Approaches to Disaster / ed. S. Schulenberg. Springer, Cham, 2020.

52. Romeo A., Castelli L., Zara G., Di Telia M. Posttraumatic Growth and Posttraumatic Depreciation: Associations with Core Beliefs and Rumination. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. № 19 (23).

53. Russell B., Mussap A.J. Rumination and threat-biased interpretation mediate posttraumatic stress and growth responses to military stressors. Military Psychology. 2022.

54. Ryff C.D., Singer B.H. Know thyself and become what you are: a eudaimonic approach to psychological well-being. Journal of Happiness Studies. 2008. № 9. P. 13-39.

55. Schaefer J.A., Moos R.H. Life crises and personal growth. Personal coping: Theory, research, and application / ed. B.N. Carpenter Praeger Publishers/Greenwood Publishing Group, 1992. P. 149-170.

56. Schopenhauer A. The Suffering of the World: From the Essays of Arthur Schopenhauer. SMK books. 2015.

57. Schottenbauer M.A., Glass C.R., Arnkoff D.B., Gray S.H. Contributions of Psychodynamic Approaches to Treatment of PTSD and Trauma: A Review of the Empirical Treatment and Psychopathology Literature. Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes. 2008. № 71(1). P. 13-34.

58. Seligman M. Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. Free press, 2011.

59. Smith B.W. The Hero's Journey to Resilience and Thriving in the Context of Disaster. Positive Psychological Approaches to Disaster / ed. S. Schulenberg. Springer, Cham, 2020.

60. Tedeschi G., Park C.L., Calhoun L. (Eds.). Posttraumatic growth: Positive changes in the aftermath of crisis. Routledge, 2014.

61. Tedeschi R.G., Calhoun L.G. The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 1996. № 9. P. 455-471.

62. Tedeschi R.G., Calhoun L.G. Posttraumatic Growth: conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry. 2004. № 15 (1). P. 1-18.

63. Tedeschi R.G., Shakespeare-Finch J., Taku K., Calhoun L.G. Posttraumatic Growth: Theory, Research, and Applications. (1st ed.). Routledge, 2018.

64. Weber M.C., Schulenberg S.E. The curvilinear relationships between posttraumatic growth and posttraumatic stress, depression, and anxiety. Traumatology. 2022. № 29(2). P. 249-260.

психологічний трансформація травматичний

References

1. Adler A. (2014). The practice and theory of individual psychology. Routledge.

2. American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (DSM-5®). American Psychiatric Pub.

3. Bondarchuk O. (2016). Model osobystisnoho zrostannia maibutnikh fakhivtsiv [Model of personal growth of future specialists]. Osobystisne zrostannia: teoriia i praktyka [Personal growth: theory and practice], 2, 9-12 [in Ukrainian].

4. Buchyn O. (2018). Ideolohemy ta mifolohemy [Ideologemes and mythologemes]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Filosofsko- politolohichni studii [Bulletin of Lviv University. Philosophical and political studies], 21, 14-20. [in Ukrainian].

5. Calhoun L.G. (1996). Posttraumatic growth: A functional descriptive model. In R. G. Tedeschi (Chair.), Posttraumatic growth: An overview of contemporary models. Symposium conducted at the annual meeting of the American Psychological Association, Toronto.

6. Campbell J. (2020). Tysiacholykyi heroi [A hero with a thousand faces]. Lviv: Terra Incognita [in Ukrainian].

7. Cann A., Calhoun L.G., Tedeschi R.G., Solomon D.T. (2010). Posttraumatic Growth and Depreciation as Independent Experiences and Predictors of Well-Being. Journal of Loss and Trauma, 15(3), 151-166.

8. Christopher M. (2004). A broader view of trauma: a biopsychosociale volutionary view of the role of the traumatic stress response in the emergence of pathology and/or growth. Clinical Psychology Review, 24, 75-98.

9. Cruz-Villalobos, Luis. (2021). Positive Coping with Trauma. A brief and complete review. Independently Academic.

10. Csikszentmihalyi M. (1990). Flow: The Psychology of Optimal Experience. New York, Harper & Row.

11. Diener E., Scollon Ch.N., Oishi Sh., Dzokoto V., Suh M.E. (2000). Positivity and the Construction of Life Satisfaction Judgments: Global Happiness Is Not the Sum of Its Parts. Journal of Happiness Studies, 1(2), 159-176.

12. Fava G., Sonino N. (2017). From the Lesson of George Engel to Current Knowledge: The Biopsychosocial Model 40 Years Later. Psychotherapy and Psychosomatics, 86 (5), 257-259.

13. Favaretto T.C., Both L.M., da Cruz Benetti S.P., Freitas L.H.M. (2022). Understanding the psychodynamic functioning of patients with PTSD and CPTSD: qualitative analysis from the OPD-2 interview. Psicol. Refl. Crit, 35, 9.

14. Frankl V. (2022). Liudyna v poshukakh spravzhnoho sensu [Man in search of true meaning]. Kharkiv: Knyzhkovyi klub «Klub simeinoho dozvillia» [in Ukrainian].

15. Fromm E. (2017). Mystetstvo liubovi [The art of love]. Kharkiv: Knyzhkovyi klub «Klub simeinoho dozvillia» [in Ukrainian].

16. Fromm E. (2019). Vtecha vid svobody [Escape from freedom]. Kharkiv: Knyzhkovyi klub «Klub simeinoho dozvillia» [in Ukrainian].

17. Fromm E. (2020). Maty abo buty [To have or to be]. Kharkiv: Knyzhkovyi klub «Klub simeinoho dozvillia» [in Ukrainian].

18. Ganai U.J., Sachdev S., Bhat N.A., Bhushan B. (2022). Associations between posttraumatic stress symptoms and posttraumatic growth elements: A network analysis. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. Advance online publication.

19. Hamby S., Taylor E., Segura A., Weber M. (2022). A dual-factor model of posttraumatic responses: Which is better, high posttraumatic growth or low symptoms? Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 14(S1), 148-156.

20. Hlazko V. (2006). Tsyvilizatsiini kryzy i revoliutsii: henno-kulturna paradyhma [Civilization crises and revolutions: gene-cultural paradigm]. Visnyk NAN Ukrainy [Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine], 9, 24-43. [in Ukrainian].

21. Janoff-Bulman R. (1992). Shattered assumptions: Towards a new psychology of trauma. New York: Free Press.

22. Joseph S., Linley PA. (2006). Growth following adversity: theoretical perspectives and implications for clinical practice. Clin Psychol Rev, 26(8), 1041-53.

23. Joseph S. (2009). Growth Following Adversity: Positive Psychological Perspectives on Posttraumatic Stress. Psychological Topics, 18 (2), 335-344.

24. Joseph S. (2013). What Doesn't Kill Us: A guide to overcoming adversity and moving forward. Piatkus.

25. Joseph S., Butler L. (2010). Positive Changes Following Adversity. PTSD Research Quarterly, 21 (3), 1-3.

26. Jung C.G. (2023). Arkhetypy i kolektyvne nesvidome [Archetypes and the collective unconscious]. Lviv: Astroliabiia [in Ukrainian].

27. Karhina N.V. (2019). Hedonistychne ta evdemonistychne rozuminnia psykholohichnoho blahopoluchchia: perevahy y nedoliky [Hedonistic and eudaemonistic understanding of psychological well-being: advantages and disadvantages]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii [Theory and practice of modern psychology], 4 (1), 27-31. [in Ukrainian].

28. Kharchenko V.Ye., Shuhai M.A. (2015). Psykholohichna diahnostyka ta korektsiia posttravmatychnoho stresovoho rozladu osobystosti [Psychological diagnosis and correction of post-traumatic stress disorder of personality]: metodychnyi posibnyk. Ostroh: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». [in Ukrainian].

29. Kharytonova N. (2023). Posttravmatychne zrostannia yak osnova psykholohichnoho suprovodu veteraniv rosiisko-ukrainskoi viiny: ohliad doslidzhen [Posttraumatic growth as the basis of psychological support for veterans of the Russian-Ukrainian war: a review of research]. Psychology travelogs, 1, 167-189. [in Ukrainian].

30. Klymchuk V.O. (2020). Psykholohiia posttravmatychnoho zrostannia [Psychology of post-traumatic growth]. Kropyvnytskyi: Imeks- LTD [in Ukrainian].

31. Kotovska Yu.O. (2023) Analiz spivvidnoshennia poniattia «posttravmatychne zrostannia» ta sumizhnykh iz nym poniat [Analysis of the relationship between the concept of "post- traumatic growth" and related concepts]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia» [Scientific notes of the National University "Ostroh Academy"], 16, 44-52. [in Ukrainian].

32. Kovaliv Yu.I. (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia [Literary encyclopedia]. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].

33. Leeman M.S., Dispenza F., Chang C.Y. (2015). Lifestyle as a Predictor of Posttraumatic Growth. The Journal of Individual Psychology, 71 (1), 58-74.

34. Linley P.A., Joseph S. (2004). Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress, 17, 11-21.

35. Lukomska S.O. (2017). Posttravmatychne zrostannia: teoretychni pidkhody, empirychni metodyky ta praktychni rekomendatsii [Posttraumatic growth: theoretical approaches, empirical methods and practical recommendations]. In S.D. Maksymenko, S.B. Kuzikova, V.L. Zlyvkov (Eds.), Osobystist yak sub 'iekt podolannia kryzovykh sytuatsii [Personality as a subject of overcoming crisis situations] (pp. 216-236). Sumy: SumDPU im. A.S. Makarenka [in Ukrainian].

36. Maslow A. (1954). Motivation and personality. Harper & Row.

37. Melnyk O.V. (2019). Posttravmatychne zrostannia ta rezylentna reintehratsiia uchasnykiv boiovykh dii na skhodi Ukrainy [Post- traumatic growth and resilient reintegration of combatants in eastern Ukraine]. Psykholohichnyi chasopys [Psychological magazine], 6, 79-92. [in Ukrainian].

38. Nazar Yu.O. (2023). Posttravmatychne zrostannia v konteksti modelei blahopoluchchia osobystosti [Posttraumatic growth in the context of models of personal well-being]. Habitus [Habitus], 48, 125-131. Retrieved from [in Ukrainian].

39. Nietzsche F. (2020). Vesela nauka [Fun science]. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

40. Orille A., Harrison L., Taku K. (2019). Individual differences in attitudes and perceptions toward posttraumatic growth and illusory growth. Personality and Individual Differences, 142, 153-158.

41. Park C.L., Cohen L.H., Murch R. (1996). Assessment and prediction of stress-related growth. Journal of Personality, 64, 71-105.

42. Piliuchchi M., Lopes G. (2022). Novi stoiky: 52 uroky dlia napovnenoho zhyttia [The New Stoics: 52 Lessons for a Fulfilled Life]. Kyiv: Laboratoriia [in Ukrainian].

43. Renshaw T.L., Cohen A.S. (2014). Life satisfaction as a distinguishing indicator of college student functioning: Further validation of the two-continua model of mental health. Social Indicators Research, 117 (1), 319-334.

44. Riffle O.M., Lewis P.R., Tedeschi R.G. (2020). Posttraumatic Growth After Disasters. In: Schulenberg, S. (Eds.), Positive Psychological Approaches to Disaster. Springer, Cham.

45. Romeo A., Castelli L., Zara G., Di Tella M. (2022). Posttraumatic Growth and Posttraumatic Depreciation: Associations with Core Beliefs and Rumination. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (23).

46. Russell B., Mussap A.J. (2022) Rumination and threat-biased interpretation mediate posttraumatic stress and growth responses to military stressors. Military Psychology.

47. Ryff C.D., Singer B.H. (2008). Know thyself and become what you are: a eudaimonic approach to psychological well-being. Journal of Happiness Studies, 9, 13-39.

48. Schaefer J.A., Moos R.H. (1992). Life crises and personal growth. In B.N. Carpenter (Ed.), Personal coping: Theory, research, and application (pp. 149-170). Praeger Publishers/Greenwood Publishing Group.

49. Schopenhauer A. (2015). The Suffering of the World: From the Essays of Arthur Schopenhauer. SMK books.

50. Schottenbauer M.A., Glass C.R., Arnkoff D.B., Gray S.H. (2008). Contributions of Psychodynamic Approaches to Treatment of PTSD and Trauma: A Review of the Empirical Treatment and Psychopathology Literature. Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes, 71(1), 13-34.

51. Seligman M. (2011). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. Free press.

52. Shcho treba znaty pro posttravmatychnyi stresovyi rozlad [What you need to know about PTSD]. (2019). Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy (vebsait). [in Ukrainian].

53. Shynkaruk V.I. (Ed.). (2002). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyiv: Instytut filosofii imeni Hryhoriia Skovorody NAN Ukrainy: Abrys [in Ukrainian].

54. Smith B.W. (2020). The Hero's Journey to Resilience and Thriving in the Context of Disaster. In S. Schulenberg (Eds.), Positive Psychological Approaches to Disaster. Springer, Cham.

55. Tedeschi G., Park C.L., Calhoun L. (Eds.). (2014). Posttraumatic growth: Positive changes in the aftermath of crisis. Routledge.

56. Tedeschi R.G., Calhoun L.G. (1996) The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9, 455-471.

57. Tedeschi R.G., Calhoun L.G. (2004). Posttraumatic Growth: conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15 (1), 1-18.

58. Tedeschi R.G., Shakespeare-Finch J., Taku K., Calhoun L.G. (2018). Posttraumatic Growth: Theory, Research, and Applications. (1st ed.). Routledge.

59. Turynina O.L. (2017). Psykholohiia travmuiuchykh sytuatsii [Psychology of traumatic situations]. Kyiv: Personal. [in Ukrainian].

60. Tytarenko T.M. (2020). Posttravmatychne zhyttietvorennia: sposoby dosiahnennia psykholohichnoho blahopoluchchia [Post-traumatic life creation: ways to achieve psychological well-being]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD. [in Ukrainian].

61. Vynnychuk R.V. (2017). Kulturolohichnyi dyskurs problem sotsiokulturnoi dynamiky [Cultural discourse on the problems of sociocultural dynamics]. Molodyi vchenyi [A young scientist], 8.1, 5-8. [in Ukrainian].

62. Weber M.C., Schulenberg S.E. (2022). The curvilinear relationships between posttraumatic growth and posttraumatic stress, depression, and anxiety. Traumatology, 29(2), 249-260.

63. Zubovskyi D.S. (2016). Fenomen posttravmatychnoho zrostannia yak perspektyvnyi napriamok doslidzhen u vitchyznianii psykholohii [The phenomenon of post-traumatic growth as a promising direction of research in domestic psychology]. Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii [Problems of extreme and crisis psychology], 20, 63-74. [in Ukrainian].

64. Zubovskyi D.S. (2018). Osobystisne zrostannia uchasnykiv ATO u posttravmatychnyi period [Personal growth of ATO participants in the post-traumatic period]. Molodyi vchenyi [A young scientist], 8(1), 47-52. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru