Гіперсексуальність як прояв різних розладів

Кореляція між розвитком гіперсексуальності та ушкодженнями певних ділянок мозку у пацієнтів з нетравматичним мозковим пошкодженням. Можливість виникнення гіперсексуальності при неправильному розвитку правого гіпокампу, анти-NMDA-рецепторному енцефаліті.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.04.2022
Размер файла 97,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Синдром Клейне-Левіна (СКЛ) (синдром сплячої красуні) також може супроводжуватися гіперсексуальністю [24]. Це надзвичайно рідкісний розлад. До 2014 року в літературі було описано трохи більше 200 його випадків [39]. Для нього характерні періодичні епізоди надмірної сонливості (гіперсомнії) і звуження свідомості. Хворі сплять більшу частину доби (до 18 годин, а іноді й довше), прокидаючись лише для того, щоб поїсти і сходити в туалет; стають дратівливими або агресивними, якщо їм не давати спати. Розбудити їх при цьому надзвичайно складно. Хвороба виникає найчастіше в юнацькому віці [5].

Синдром Клейне-Левіна виникає на другому десятилітті життя, хоча були описані випадки в осіб віком від 4 до 80 років. Хвороба розвивається частіше у чоловіків (2-4: 1). Епізоди виникають кожні 3-6 місяців і зазвичай тривають 2-3 дні, максимально - до 6 тиж. У період між епізодами пацієнти почувають себе цілком здоровими і не пред'являють жодних скарг, їхня увага не порушена, когнітивні здібності і психічний статус у нормі [17]. Після 40 років досить часто зустрічається спонтанна ремісія [5].

Н.Н. Торопіна, Г.Г. Яхно [22] повідомляють, що причини і патогенез СКЛ залишаються невідомими. В його розвитку передбачають участь аутоімунних, гормональних, інфекційних і запальних механізмів. Досить частими провокуючими факторами є гострі респіраторні захворювання, більш рідкісними - черепно-мозкові травми, підвищені фізичні або розумові навантаження, психологічний стрес, операції під загальною або місцевою анестезією, включаючи стоматологічні, а також вживання алкоголю, марихуани, зміна часових поясів, сонячний удар, напад геміпаретичної мігрені, у жінок - лактація і менструація [25]. Описано також випадки так званого вторинного СКЛ, асоційованого з інсультом, посттравматичною внутрішньочерепною гематомою, генетичним захворюванням, розсіяним склерозом, гідроцефалією, аутоімунним або тяжким інфекційним енцефалітом, карциномою шийки матки [25].

У ході аналізу можливості участі різних структур головного мозку в патогенетичних механізмах, що обумовлюють клінічні прояви СКЛ, зокрема зазначається, що однофотонна емісійна комп'ютерна томографія в кількох випадках свідчила про таламічну гіпоперфузію. Деякі дослідники висловили припущення, що поява даного синдрому спричинена порушенням функцій лімбічних і гіпоталамічних структур [17].

У хворих з СКЛ спостерігається сплутаність свідомості, дезорієнтація, занепад сил, апатія. Хворі не здатні відвідувати школу або роботу, піклуватися про себе. Характерні когнітивні порушення, можлива амнезія на події, сноподібний стан, деперсоналізація. У деяких пацієнтів виникають зорові і звукові галюцинації, параноїдне і паранояльне марення. Більшість хворих скаржаться, що все навколо здається «не в фокусі», деякі відзначають чутливість до шуму і світла.

У більшості випадків (75%) поза сну у хворих розвивається компульсивна мегафагія (ненажерливість) без почуття насичення. Хворі зазвичай віддають перевагу солодощам і нетиповим продуктам харчування. Приблизно у половини пацієнтів спостерігається гіперсексуальна поведінка (частіше у чоловіків). У чоловіків вона проявляється частою мастурбацією, непристойною лайкою, самооголенням, сексуальними домаганнями. Жінки схильні до депресивних проявів [17].

Г.Г. Торопіна, Н.Н. Яхно [22] у своїй статті, де наведені докладні відомості про СКЛ, посилаючись на дані інших авторів, повідомляють: «Гіперсексуальність під час загострень СКЛ спостерігається у 43% хворих [25]. У чоловіків це проявляється в мастурбації, оголенні геніталій, непристойній мові. Пацієнти можуть домагатися медичного персоналу та відвідувачів жіночої статі, рідних сестер, дочок і навіть інших чоловіків. Аналогічні симптоми описані у жінок і навіть дітей в препубертатному віці, хоча значно рідше [36, 45, 47, 49]».

S. Hussain і співавтори [30] повідомляють про молоду людину із СКЛ, у якої протягом 8 днів зазначалася аномальна поведінка, що включало зниження тривалості сну і апетиту, гіперсексуальність, агресивність і зорові галюцинації. Всі дослідження у відділенні невідкладної допомоги показали нормальні результати. Був встановлений попередній діагноз епізоду СКЛ із психозом. Пацієнту призначили прийом арипіпразолу по 10 мг 1 раз на день і лоразепаму по 2 мг внутрішньовенно двома поділеними дозами в разі збудження або безсоння. Він був виписаний на 10 мг арипіпразолу, який приймав 1 раз на день, і 2 мг лоразепаму - 2 рази на день за необхідності протягом 2 тиж, щоб впливати на збудження і безсоння. Також пацієнт приймав карбонат літію по 400 мг на ніч. Через 5 днів після виписки він повернувся до преморбідного рівня функціонування.

Гіперсексуальність може бути обумовлена різними гормональними порушеннями. А.М. Свядощ [16] вказує, що гіперфункція кори надниркових залоз, наприклад при пухлині, що обумовлює посилене виділення чоловічого статевого гормону (андрогену), може стати причиною виникнення синдрому німфоманії. «Так, у жінки віком 52 років різке посилення статевого потягу стало першою ознакою пухлини кори надниркових залоз. У добовій кількості сечі у неї виявлено значне збільшення вмісту 17-кетостероїдів». Також, як зазначає даний автор, посилення статевого потягу нерідко відзначають у себе жінки, яких лікують великими дозами чоловічих статевих гормонів. Іноді, на його думку, воно виникає у жінок в клімактеричному періоді, що, як він припускає, пов'язане з порушенням гормональної рівноваги між чоловічими і жіночими статевими гормонами, яке виникає у зв'язку з ослабленням гормональної функції яєчників.

Причиною гіперсексуальності можуть стати гормонально активні пухлини яєчників. В.І. Здравомислов і співавтори [4] наводять наступне клінічне спостереження: «А. К., 26 років. Прийшла в клініку з чоловіком, старшим інженером одного із заводів, який розповів наступне: «Ми одружені 1,5 року. Із самого початку статеве життя було дуже інтенсивним, але через деякий час я вже втомився від «медового місяця». Подружні обов'язки мені доводилося виконувати кожен день, позаяк у дружини бажання ставало з кожним днем все сильніше. Всі товариші після вихідного дня приходять на завод відпочилими, свіжими, а я... Дружина в суботу зустрічає мене біля заводу, приходимо додому, вона замикає квартиру на ключ, вимикає телефон, роздягає мене, замикає костюм в шафу і не відпускає мене до ранку понеділка. В результаті я починаю тиждень розбитим, слабким, з головним болем. Потім стало ще гірше: вона стала приходити на роботу і вимагати статевого акту в службовому кабінеті. Щоб не сперечатися, я іноді погоджувався. Якщо ж я був зайнятий, то дружина йшла на автобусну зупинку, брала першого-ліпшого чоловіка і приводила його на наше ліжко. Це жахливо! Але я її люблю і розумію, що це тяжке захворювання, а не розбещеність. Допоможіть нам зберегти сім'ю!»

Сама А. К. повністю підтвердила слова чоловіка: «Я люблю чоловіка, усвідомлюю аморальність моєї поведінки, але нічого не можу із собою зробити. Це постійне збудження - вище моїх сил!». При гінекологічному огляді - норма. Психотерапія в глибокому гіпнотичному стані дала стійкий ефект. Порушення пройшло, налагодилося нормальне статеве життя. Сім'я була збережена. Через 1,5 року у хворої була видалена кіста правого яєчника. При гістологічному дослідженні діагностовано гормонально-активну пухлину, яка, очевидно, ще не визначаючись пальпаторно, вже надавала такий потужний збудливий ефект. Незважаючи на присутність такої пухлини, психотерапія дала стійкий ефект».

Гіперсексуальність може стати наслідком передменструальних змін і впливу вірілізуючих гормонів у дитячому віці або внутрішньоутробному періоді [25].

Отже, гіперсексуальність може бути наслідком різних розладів. На нашу думку, слід ділити гіперсексуальність щонайменше на дві категорії: справжню гіперсексуальність і сексуальну розгальмованість, коли при нормальному або навіть зниженому рівні вираженості лібідо гіперсексуальна поведінка є результатом відсутності або недостатності стримуючих механізмів (наприклад при деменції).

Посилання

1. Anti-NMDA-retseptornyiy entsefalit. URL: https://ru.wikipedia. org/wiki/Anti-NMDA-retseptornyiy_entsefalit (data obrascheniya: 04.05.2019).

2. Botneva IL. Sindrom gipotalami-cheskoy giperseksualnosti. Chastnaya seksopatologiya: (Rukovodbtvo dlya vrachey). Pod red. GS. Vasilchenko. M.: Meditsina. 1983;1:264-68.

3. Volfovskiy OI. Seksualnl porushennya pri psihIchnih zahvoryuvannyah. Statevi rozladi. Za red. YM. Aptera. Kiyv: Zdorov'ya, 1972. 156-161 p.

4. Zdravomyislov VI, Anisimova ZE, Libih SS. Funktsionalnaya zhenskaya seksopatologiya. Alma-Ata: Kazahstan, 1985. 272 p.

5. Ivanets NN, Tyulpin Yu G, Chirko VV, Kinkulkina MA. Psihiatriya i narkologiya: uchebnik. M.: GEOTAR-Media. 2006. 832 p.

6. Imielinski K. Seksologiya i seksopatologiya: Per. s polsk. M.: Meditsina. 1986. 424 p.

7. Isayev DD. Ob osobennostyakh seksualnosti podrostkov muzh-skogo pola. bolnykh shizofreniyey. Aktualnyye voprosy seksopatologii. M. Meditsina. 1986. 104-106.

8. Kinessa M. Brak pod mikroskopom. Fiziologiya polovoy zhizni cheloveka. Kishinev: Ada. 1990.184 p.

9. Kocharyan GS. Giperseksualnost. Kharkov: OOO «DISA PLYuS». 2020. 263 p.

10. Limbicheskaya sistema URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/ Limbicheskaya_sistema (data obrashcheniya: 03.05.2019).

11. Mezhdunarodnaya klassifikaciya boleznej (10-j peresmotr). Klassifikaciya psihicheskih i povedencheskih rasstrojstv. Klinicheskie opisaniya i ukazaniya po diagnostike. SPb.: «ADIS». 1994. 304 p.

12. Nohurov A. Narushenie seksual'nogo povedeniya: sudebno-psihiatricheskij aspekt. M.: Medicina. 1988. 224 p.

13. Nohurov A. Polovye rasstrojstva pri oligofreniyah. Rukovodstvo dlya vrachej. Pod red. G. S. Vasil'chenko. M.: Medicina. 1983;2:172-80.

14. Pogranichnoe rasstrojstvo lichnosti. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Po-granichnoe_rasstrojstvo_lichnosti (data obrashcheniya: 23.05.2019).

15. Svet-Moldavskaya ED. Osobennosti gormonal'nyh narushenij u zhenshchin, stradayushchih epilepsiej, ih terapiya. Voprosy kliniki i terapii psihicheskih zabolevanij. 1960. 248-57 p.

16. Svyadoshch AM. ZHenskaya seksopatologiya. Izdanie pyatoe, pererab. i dopol. Kishinev: SHtiinca. 1991. 184 p.

17. Sindrom Klejne-Levina. URL: https:// ru.wikipedia.org/ wiki/Sindrom_Klejne_-_Levina#CITEREFRamdurg2010 (data obrashcheniya: 09.05.2019).

18. Sindrom Klyuvera-B'yusi. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/ Sindrom_ Klyuvera_-_Byusi (data obrashcheniya: 09.05.2019).

19. Sultanov Gadzha Aga Gashum ogly. Seksual'nye narusheniya v klinike shizofrenii i ih dinamika: avtoref. dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni doktora medicinskih nauk. Baku. 1972. 29 p.

20. Tatlaev N Sh. Klinika seksual'nyh rasstrojstv u muzhchin, stradayushchih maniakal'no-depressivnym psihozom: avtoref. dis.... kand. med. nauk: 14.00.18. 1984. 24 p.

21. Tatlaev NSh. Seksual'nye narusheniya u muzhchin, stradayushchih maniakal'no-depressivnym psihozom. CHastnaya seksopatologiya: rukovodstvo dlya vrachej. Pod red. G.S. Vasil'chenko. T. 2. M.: Medicina. 1983. 160-72.

22. Toropina GG, YAhno NN. Sindrom Klejne-Levina. Sovremennye dannye i opisanie trekh sluchaev. Nevrologicheskij zhurnal. 2016;4:202-12.

23. Absher JR, Vogt BA, Clark DG, Flowers DL, Gorman DG, Keyes JW, Wood FB. Hypersexuality and hemiballism due to subthalamic infarction. Neuropsychiatry Neuropsychol Behav Neurol. 2000;13(3):220-9.

24. Andersen B, Kawa B. [Kleine-Levin syndrome is a diagnostic challenge] [Article in Danish]. Ugeskr Laeger. 2012;174(43):2638-9.

25. Arnulf I, Zeitzer JM, File J, Farber N, Mignot E. Kleine-Levin syndrome: a systematic review of 186 cases in the literature. Brain. 2005;128 (Pt 12):2763-76. DOI: 10.1093/ brain/awh620

26. Chughtai B, Sciullo D, Khan S, Rehm-an H, Mohan E, Rehman J. Etiology, diagnosis & management of Hypersexuality: a review. The Internet Journal of Urology. 2009;6(2). DOI: 10.5580/1231. URL: http://www.ispub.com/journal/the-internet-journal-of-urology/volume-number-2/etiology-diagnosis-ampmanagement-of-hypersexuality-areview.html (the date of the reference: 11.10.2012).

27. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Fifth Edition. United States: American Psychiatric Association. 2013. 947 p.

28. Gondim FA, Thomas FP. Episodic hyperlibidinism in multiple sclerosis. Mult Scler. 2001;7(1):67-70.

29. Hanada H, Akiyoshi J, Kanehisa M, Ishitobi Y, Tsuru J, Tanaka Y, Shimomura T, Kawano Y. Hippocampal Agenesis in an Individual who Engaged in Violent Criminal Behaviors After Discontinuing Carbamazepine and Paroxetine Treatment. J Fo-rensic Sci. 2013. 58;(1):255-8. DOI: 10.1111/j.1556-4029.2012.02248.x.

30. Hussain S, Al Jarman K, Hussain S. Sleeping beauty syndrome presenting with insomnia. 2018. BMJ Case Rep. pii: bcr-2018-225873. DOI: 10.1136/bcr2018-225873.

31. Huws R, Shubsachs AP, Taylor PJ. Hypersexuality, fetishism and multiple sclerosis. Br J Psychiatry. 1991;158:280-1. Hypersexuality. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Hypersexuality (the date of the reference 02.03.2019).

32. Jhanjee A, Anand KS, Bajaj BK. Hypersexual features in Huntington's disease. Singapore Med J. 2011;52(6):e 131-3.

33. Kaufman David Myland, Geyer Howard L., Milstein Mark J. 2018. Chapter 16. Neurologic Aspects of Sexual Function. Kaufman's Clinical Neurology for Psychiatrists. 8th Edition. Elsevier. 347-359.

34. Kaufman David Myland, Milstein Mark J. Chapter 16. Neurologic Aspects of Sexual Function. Kaufman's Clinical Neurology for Psychiatrists. 7th Edition. Saunders. 2013. 351-63.

35. Kesler A, Gadoth N, Vainstein Peled R, Lavie P. Kleine - Levin syndrome (KLS) in young females. 2000;23(4):563-7.

36. Lippe S, Gonin-Flambois C, Jambaquй I. Chapter 135. The neuropsychology of the Klьver-Bucy syndrome in children. Hand-book of Clinical Neurology. Pediatric Neurology, Part II., Volume 112. 1st Edition (Eds. Olivier Dulac, Maryse Lassonde, Harvey B. Sarnat). Elsevier. 2013. 1285-8.

37. Metin SZ, Ozmen M, Ozkara C, Ozmen E. Hypersexuality in a patient with epilepsy during treatment of levetiracetam. Seizure. 2013;22(2):151-2. DOI: 10.1016/ j.seizure.2012.11.002.

38. Miglis MG., Guilleminault C. Kleine-Levin syndrome: a review. Nat. Sci. Sleep. 2014;6:19-26.

39. Miller BL, Cummings JL, McIntyre Ebers G, Grode M. Hypersexuality or altered sexual preference following brain injury. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 1986;49(8):867-73. DOI: 10.1136/ jnnp.49.8.867

40. Monga TN, Monga M, Raina MS, Hardjasudarma M. Hypersexuality in stroke. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 1986;67(6):415-7.

41. National Institute of Neurological Disorders and Stroke. «NINDS Klьver-Bucy Syndrome Information Page». Retrieved 2009-10-10.

42. Orasanu B, Frasure H, Wyman A, Mahajan ST. Sexual dysfunction in patients with multiple sclerosis. Mult Scler Relat Disord. 2013;2(2):117-23. DOI: 10.1016/j.msard.2012.10.005.

43. Ortego Neil, Miller Bruce L, Itabashi Hideo, Cummings Jeffrey L. Effects of Dexedrine on Performance Consistency Following Brain Injury. URL: https:// joumalsJww.com/cogbehavneurol/Abstract/1993/10000/Altered_Sexual_ Behavior_with_Multiple_Sclerosis__A.9.aspx (the date of the reference: 12.05.2019).

44. Pike M, Stores G. Kleine-Levin syndrome: a cause of diagnostic confusion. Arch. Dis. Child. 1994;71(4):355-7.

45. Robinson KM. Understanding hypersexuality: a behavioral disorder of dementia. Home Healthcare Nurse. 2003;21(1):43-7.

46. Sagar RS, Khandelwal SK, Gupta S. Interepisodic morbidity in KleineLevin syndrome. Br. J. Psychiatry. 1990;157:139-41.

47. Sakamoto H, Hirano M, Samukawa M, Ueno S, Maekura S, Fujimura H, Kuwahara M, Hamada Y, Isono C, Tanaka K, Kusunoki S, Nakamura Y. Details of Treatment-Related Difficulties in Men with Anti-N-Methyl-D-Aspartate Receptor Encephalitis. Eur Neurol. 2012;69(1):P.21-6.

48. Salter MS, White PD. A variant of the Kleine-Levin syndrome precipitated by both Epstein-Barr and varicella-zoster virus in-fections. Biol. Psychiatry. 1993;33(5):388-90.

49. Series Hugh, Dйgano Pilar. Hypersexuality in dementia. Advances in Psychiatric Treatment. 2005;11(6):424-31.

50. Spinella M. Hypersexuality and ctysexecutive syndrome after a thalamic infarct. Int J Neurosci. 2004;114(12):1581-90.

51. Tang-Wai D, Lewis P, Boeve B, Hutton M, Golde T, Baker M, Hardy J, Michels V, Ivnik R, Jack C, Petersen R. Familial frontotemporal dementia associated with a novel presenilin-1 mutation. Dement Geriatr Cogn Disord. 2002;14(1):13-21.

52. Uitti Ryan J, Tanner CM, Rajput AH, Goetz CG, Klawans HL, Thiessen B. Hypersexuality with antiparkinsonian therapy. Clinical Neuropharmacology. 1989;12(5):37583. D0I:10.1097/00002826-19891000000002

53. Vogel HP, Schiffter R. Hypersexuality: A complication of dopaminergic therapy in Parkinson's disease. Pharmacopsychiatria. 1983;16(4):107-10. D0I:10.1055/s-2007-101745

54. Walker FO. Huntington's disease. Lancet. 2007;369(9557):218-28. D0I:10.1016/S0140-6736(07)60111-1

55. Yang CC, Severson B, Bowen JD. Hypersexual sensations and behavior in a multiple sclerosis exacerbation: a case report. International Journal of Impotence Research. 2004;16(4):382-4.

56. Zencius A, Wesolowski MD, Burke WH, Hough S. Managing hypersexual disorders in brain-injured clients. Brain Inj. 1990;4(2):175-181.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження впливу психогенних факторів на виникнення соматичних розладів у підлітків. Методики для діагностики: діагностика стресовідчуття, шкала явної тривоги CMAS, оцінка нервово-психічної напруги. Вправи та ігри для корекції психогенних факторів.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 18.01.2011

  • Аналіз проблеми клінічного перфекціонізму: його етіології та патогенезу. Встановлення наявності його негативного впливу та переважаючої стратегії виховання на виникнення афективних розладів у молоді. Розробка рекомендацій по корекції перфекціонізму.

    статья [22,5 K], добавлен 05.10.2017

  • Можливість виникнення конфлікту. Психологічна стратегія захисту суб'єктної реальності особистості. Виявлення різних стратегій поведінки в конфліктній ситуації. Методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні В.В. Бойко.

    отчет по практике [110,9 K], добавлен 29.05.2014

  • Основні підходи до вивчення неврозів в дитячому віці. Класифікація їх в науково-психологічній літературі, клінічна картина, дисгармонійне виховання як передумова виникнення. Особливості діагностики невротичних розладів у дітей молодшого шкільного віку.

    курсовая работа [73,9 K], добавлен 02.01.2014

  • Психоаналіз як медичний метод, який направлений на лікування певних форм нервових розладів за допомогою психологічної техніки. Глибинна психологія Фрейда. Технічні прийоми и процес психоаналізу. Мета та наслідки відтворення конфлікту пацієнтом.

    реферат [19,9 K], добавлен 15.06.2009

  • Функціональна асиметрія мозку в антропогенезі, філогенезі та онтогенезі, особливості різновидів асиметрій. Методи оцінки функціональних асиметрій людини. Психологічне дослідження зв'язку латеральності мозку з особистісними профілями у правшей та лівшей.

    дипломная работа [106,8 K], добавлен 08.08.2010

  • Тривожність як прояв емоційної сфери. Причини виникнення тривожності і особливості її прояву у дітей молодшого шкільного віку. Особливості розвитку самооцінки у молодших школярів. Анкета діагностики тривожності А. Прихожан, проективна методика Л. Карпова.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 31.01.2014

  • Вивчення особливостей невротичних розладів хворих соматичного профілю (серцево-судинної системи). Характеристика захворювань соматичного профілю та їх впливу на психічний стан людини. Невротичні розлади при судинних захворюваннях головного мозку.

    курсовая работа [420,2 K], добавлен 21.09.2010

  • Визначення граничних нервово-психічних розладів та їх патопсихологічна діагностика. Поглиблена індивідуально-особистісна характеристика хворого для успішного проведення психотерапії. Опитувальники розладів особистості, їхнє значення для патодіагностики.

    контрольная работа [14,9 K], добавлен 27.09.2009

  • Аналіз психічних особливостей та психосоматичних розладів в період новонародженості та раннього дитинства. Основні види порушень психомоторного розвитку дітей раннього дитинства, як наслідки ураження нервової системи. Діагностика психічного розвитку.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.