Стимул "Україна" й асоціативно-смислове поле ментальних лексиконів студентів

49. Terekhova, D.I. (2013b). Osnovni stratehii asotsiiuvannia skhidnykh slovian na prykladi asotsiatyvnykh poliv sliv derzhava, hosudarstvo, dziarzhava [The basic strategies of association of the Eastern Slavs on the example of associative fields of words state, state, state]. Problemy Zistavnoi Semantyky - Problems of Comparative Semantics, 11, 31-38 [in Ukrainian].

50. Terekhova, D.I. (2017). Psykholinhvistychnyi analiz asotsiatyvnykh poliv slova- stymulu Druh za danymy spriamovanykh asotsiatyvnykh eksperymentiv [Psycholinguistic analysis of the associative fields of the stimulus word Friend after these directives of asocial experiments]. KNLU Bulletin - KNLU Bulletin, 20(2), 85-91 [in Ukrainian].

51. Heidegger, M. (1993). Put k yazyiku [The path to the language]. Vremia y byitye: Staty y vyistuplenyia - Time and being: Articles and speeches (pp. 391-406). Moscow: «Republic» [in Russian].

52. Khomenska, I.V (2016). Verbalizatsiia kontseptu UKRAINA v ukrainskomu khudozhnomu dyskursi [Verbalization of the concept of UKRAINE in the Ukrainian artistic discourse]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

53. Khramova, V. (1992). Do problemy ukrainskoi mentalnosti [To the problem of Ukrainian mentality]. Ukrainian soul - Ukrainian soul. Kyiv: «Phoenix» [in Ukrainian].

54. Cheyff, W.L. (1975). Znachenye y struktura language [The meaning and structure of the language]. Moscow: «Progress» [in Russian].

55. Chesnokov, S.V (2009). Fenomenolohyia dyalohov v heshtalt-teoryy, matematyke, lohyke [The phenomenology of dialogs in Gestalt theory, mathematics, logic]. Moscow: URSS [in Russian].

56. Sharmanova, N.M. (2008). Etnokontsept Ukraina yak frahment kohnityvnoho osvoiennia Vsesvitu [Ethnoconcept Ukraine as a fragment of the cognitive development of the universe]. Naukovyi Visnyk Kryvorizkoho Derzh. Pedahoh. Un-U. - Scientific Bulletin of the Kryvy Rih State Pedagogical University, 2, 6065 [in Ukrainian].

57. Jung, C., & Rilkin, F. (1919). The Association of Normal Subjects. Studies in Word Association. New-York. https://doi.org/10.1037/13030-002

58. Hartig, M. (1999). Psycholinguistik des Deutschen. Berlin: Weidler Buchverlag [in Germany].

59. Haffler, D. (1998). Grundlagen der Theoretischen Logik und Gestaltbewegen. Leipzig: Kreis [in Germany].

60. Kiss, G. (1969). Steps towards a model of word selection. In D. Michie & B. Meltzer (Eds.), Machine Intelligence (p. 100). Edinburgh University Press.

61. Kiss, G., Armstrong, C., Milroy, R., & Piper, J. (1972). An associative Thesaurus of English. Edinburgh: University of Edinburg, MRC Speech and Communication Unit.

62. Lakoff, G. (1993). The contemporary theory of metaphor. In A. Ortony (Ed.), Metaphor and thought (pp. 203-251). New York, NY, US: Cambridge University Press.

63. Wales, R.J., & Marshall, J.G. (1966). The organization of linguistic performance. Psycholinguistic Papers (pp. 29-95). Edinburgh: Edinburgh Univ. Press.

64. Osgood, C.E., & Tzeng, O.C.S. (1990). Language, Meaning and Culture: The Selected Papers of C.E. Osgood. New York: Praeger Publishers.

65. Koval, V., Polyezhaev, Y., & Bezkhlibna, A. (2018). Communicative competences in enhancing of regional competitiveness in the labour market. Baltic Journal of Economic Studies, 4(5), 105-113. doi: http://dx.doi.org/10.30525/2256-0742/2018- 4-5-105-113

Анотація

Мета дослдіження. Здійснити аспектологічний огляд наукової літератури з увагою до рівня вивченості концепту «Україна», а також опис даних, отриманих у результаті проведення вільного асоціативного експерименту для дослідження індивідуальних моделей ментального лексикону студентів, звернувши увагу на їхні структурні особливості вираження та різновиди семантико-смислових зон, на основі чого висловити пропозиції щодо важливості розвитку рефлексивного асоціативного мислення майбутніх фахівців соціально-комунікативної сфери в системі «людина - людина».

Методи. Використано такі загальнонаукові методи, як: а) аналіз вітчизняних і зарубіжних психолінгвістичних джерел і мотивація теоретичних підходів;

б) систематизація даних теоретичного аналізу про рівень розробленості проблеми, що задекларована, та конкретизація базових підходів і принципів;

в) узагальнення результатів теоретичного аналізу наукових підходів;

г) аналіз експериментальних даних, їх систематизація й опис; ґ) моделювання фактичного матеріалу, що є доказовою базою висновків. Серед часткових методів використано широко вживаний метод вільного асоціативного експерименту, його ланцюжковий різновид, на основі якого визначено індивідуальні ментальні моделі, їх різновиди й семантико-смислові зони.

Результати дослідження засвідчують неповторну специфіку індивідуальних ментальних сфер і реакцій респондентів. Експериментальним матеріалом підтверджується, що індивідуальне мовлення, на основі якого формується й розвивається ментальний лексикон індивіда, є не просто системою формальних знаків для взаємодії й комунікації: воно одночасно представляє вербальний інтелект носія мови, його систему світоглядних цінностей, емоційно-оцінну палітру реагування; є представником його психіки, досвіду, ерудиції, вербальної пам'яті та здатності її відтворювати.

Висновки. Опосередковано через відмінні ВМ та асоціативні ряди робимо узагальнення, що вербально-асоціативне поле пам'яті в учасників сформоване й актуалізоване різною мірою, як і вищі психічні функції, що підтверджує актуальність дослідження вербальної свідомості особистості майбутнього фахівця в процесі професійного становлення.

Ключові слова: асоціація, вільний ланцюжковий експеримент, ментальний лексикон, гештальт, індивідуальні ментальні моделі.

Аннотация

Цель исследования. Осуществить аспектологический обзор научной литературы, учитывая уровень изученности концепта «Украина», а также описание данных, полученных в результате проведения свободного ассоциативного эксперимента для исследования индивидуальных моделей ментального лексикона студентов, обратив внимание на их структурные особенности выражения и разновидности семантико-смысловых зон, на основе чего высказать предложения по важности развития рефлексивного ассоциативного мышления будущих специалистов социально-коммуникативной сферы в системе «человек - человек».

Методы. Использованы следующие общенаучные методы, как: а) анализ отечественных и зарубежных психолингвистических источников и мотивация теоретических подходов; б) систематизация данных теоретического анализа об уровне разработанности задекларированной проблемы и конкретизация базовых подходов и принципов; в) обобщение результатов теоретического анализа научных подходов; г) анализ экспериментальных данных, их систематизация и описание; ґ) моделирование фактического материала, который является доказательной базой выводов. Среди частных методов использован широко применяемый метод свободного ассоциативного эксперимента, на основе которого определены индивидуальные ментальные модели, их разновидности и семантико-смысловые зоны.

Результаты исследования свидетельствуют о неповторимой специфике индивидуальных ментальных сфер и реакций респондентов. Экспериментальным материалом подтверждается, что индивидуальная речь, на основе которой формируется и развивается ментальный лексикон индивида, является не просто системой формальных знаков для взаимодействия и коммуникации: она одновременно представляет вербальный интеллект носителя языка, его систему мировоззренческих ценностей, эмоциональнооценочную палитру реагирования; является представителем его психики, опыта, эрудиции, вербальной памяти и умения воспроизводить лексикон.

Выводы. Опосредованно через отличные ВМ и ассоциативные ряды делаем обобщения, что вербально-ассоциативное поле памяти у респондентов сформировано и актуализировано в разной степени, как и высшие психические функции, что подтверждает актуальность исследования вербального сознания личности будущего специалиста в процессе профессионального становления.

Ключевые слова: ассоциация, свободный ассоциативный эксперимент, ментальный лексикон, гештальт, индивидуальные ментальные модели.

Размещено на Allbest.ru