Соціально-психологічний профіль інтернет-залежного підлітка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічний профіль інтернет-залежного підлітка

Статтю присвячено проблемі психологічних чинників виникнення підліткової інтернет-залежності як комплексу особистісних новоутворень під впливом сімейного неблагополуччя та у контексті вікового психологічного розвитку підлітка. Здійснено порівняльний аналіз благополучних і неблагополучних сімей за показниками умов виховання та взаємин батьків та дітей, співставлення соціально-психологічних характеристик підлітків групи ризику з дисфункціональних сімей з однолітками із сімей благополучних. Ключові слова: адикція, інтернет-залежність, неблагополучна сім'я, особистісні новоутворення, підліток-адикт.

Постановка проблеми. У сучасний період розвитку суспільства, який відрізняється швидкими темпами впровадження інформаційно-комуніка-ційних технологій та системи мас-медіа, особливої актуальності набува-ють питання, пов'язані з впливом засобів масової комунікації загалом та Інтернету зокрема на психічне здоров'я, віковий розвиток молодого покоління. Адже цей вплив нині є постійним, надзвичайно потужним та суперечливим.

Так, з одного боку Інтернет -- це джерело потрібної інформації, засіб дистанційного навчання, дозвілля, спілкування учнів, з іншого -- потен-ційне джерело тотальної доступності інформації низькопробної, шкідливої якості, яка травмує психіку її споживача.

Отже, доступ до високих технологій, пропонованих комп'ютерними ме-режами, відкриває величезні можливості, але водночас створює проблему деструктивного для споживачів явища інтернет-залежності, яке виникає переважно у підлітковому віці.

Не секрет, що підлітки швидко і креативно оволодівають новими техно-логіями та інтегруються в інформаційне середовище. Як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники свідчать, що основними користувачами інтернет-мережі є підлітки та молодь (при цьому Україна увійшла до п'ятірки країн, користувачі яких найактивніше відвідують інформаційні мережі).

У витоків вивчення інтернет-залежності стоять психіатр А. Голдберг, який увів у науковий обіг даний термін, та клінічний психолог К. Янг.

При цьому залежність від Інтернету тлумачилась загалом як «розлад поведінки внаслідок використання Інтернету й комп'ютера, що здійснює

шкідливий вплив на побутову, навчальну, соціальну, трудову, сімейну, фінансову або/і психологічну сфери діяльності людини» [2].

Під інтернет-залежністю розуміється, зокрема, «компульсивне бажання увійти до Інтернету, перебуваючи в off-line, і неспроможність вийти з Інтернету, перебуваючи в on-line» [3].

Аналіз останніх досліджень. Серед психологічний ракурсів погля-ду на проблему ризиків інтернет-залежності можна виокремити такі, як створення віртуальних особистостей (А. Е. Жичкіна, Е. П. Бєлінська), онлайн-агресія (Г. Е. Ураєва, О. Н. Боголюбова), кібербулінг (Toshack, Colmar, Tokunaga, Patchin, Turan та ін.), кіберпереслідування (Finn, Sheridan, Alexy, Grant та ін.), кібервіктимізація (Lester, Dooley, Gross, Shaw), реальна і пред'явлена ідентичність (E. I. Ізотов), інформацій-ні переваги при побудові персональної ідентичності (О. В. Гавриченко, Т. В. Смолякова).

Дослідниками виявлені основні причини і механізми розвитку залеж-ності від Інтернету, передумови і стадії розвитку даної адикції й розроблені моделі, які її пояснюють (К. Янг, Р. Девіс та ін.). Проведена систематизація критеріїв інтернет-залежності із виокремленням її психологічних і фізичних симптомів (М. Орзак, А. Е. Войскунський, А. В. Котляров), виокремлені типи інтернет-залежних особистостей (В. Д. Менделевич), досліджені особливості інтернет-залежних підлітків (А. Е. Жичкіна, І. В. Чудова, Б. Сегал) тощо.

Відомо, що усі користувачі-початківці проходять стадію природної за-хопленості інтернет-спілкуванням та іграми, багато хто із них стають у подальшому звичайними користувачами, проте певна частина переходить у категорію інтернет-залежних.

Проте, незважаючи на великий інтерес до даного виду адикції та наяв-ний психолого-педагогічний запит на виявлення детермінант інтернет-залежності, дослідження проблеми виявлення інтернет-залежних осіб, їхніх психологічних особливостей залишається вивченою недостатньо.

Мета дослідження. Метою дослідження є встановлення взаємозв'язку між сімейним неблагополуччям та виникненням інтернет-залежності, поточнення психологічних особливостей, рис (профілю) інтернет-залежної особистості у підлітковому віці. А відтак -- отримання можливості визна-чення чинників (на рівні сімейного впливу), які сприяють формуванню таких особливостей.

Тобто, адикцію у підлітковому віці слід розглядати, насамперед, як про-блему особистості через призму її вікового психологічного розвитку.

Виклад наукового матеріалу. Одним із важливих чинників формуван-ня особистості підлітка є характер його взаємин із батьками. Саме від пси-хологічного характеру стосунків підлітка з батьками залежить здатність сім'ї до здійснення соціального контролю за поведінкою дитини в критич-ний для неї віковий період. Тому нездатність сім'ї виконувати функцію виваженого психолого-педагогічного контролю за поведінкою підлітка веде до її дезадаптації, стає підґрунтям особистісних розладів та формування психологічної готовності до адикції.

Саме сім'я створює передумови для формування у підлітка генералізова- ної незадоволеності або/і виявляється нездатною компенсувати несприят-ливі фактори соціального середовища дитини. Генералізоване невдоволен-ня як фоновий стан підлітка виникає внаслідок незадоволеності найбільш значущих потреб віку, зміст яких здебільшого ним не усвідомлюється.

А відтак, якщо в результаті втечі у віртуальну реальність рівень неза-доволеності у особи знижується, формується ставлення до Інтернету як до засобу, здатного розширити межі можливостей, створити ілюзію уявного душевного комфорту.

Тому у контексті нашого дослідження ми вважаємо за доцільне про-стежити, зокрема, взаємозв'язки між сімейним неблагополуччям та ви-никненням схильності до інтернет-адикції у підлітків. У науці існує чима-ло класифікацій сімей за параметрами благополуччя чи неблагополуччя. Більшість фахівців погоджується з тим, що неблагополучна сім'я -- це, насамперед, сім'я з дефектами виховання, серед яких типовими є: деструк-тивні конфлікті стосунки між батьками, брак часу для занять з дитиною, погане ставлення батьків до дитини, помилки у вихованні, практика на-сильства, залучення до пияцтва та наркоманії, низький загальнокультур-ний рівень батьків тощо. Чим меншою є дитина, тим важчою для неї є ситуація соціального розвитку в неблагополучній сім'ї.

Аналіз наявного наукового доробку, проведений нами, дозволив також зробити наступні висновки про основні засоби та наслідки патогенного впливу сімейного неблагополуччя на дитину як передумови становлення узалежненої особистості у підлітковому віці:

• незадоволення потреби дитини у любові, захищеності;

• прагнення до самотності, незадоволена потреба у дружбі;

• порушення фізичного розвитку, розлади центральної нервової системи;

• невпевненість, комплекс неповноцінності;

• небажання бути схожим на своїх батьків, протест і/або переживання сорому через їхній спосіб життя;

• занижена самооцінка;

• отримання у сім'ї девіантних моделей поведінки та соціалізації;

• гедоністичні установки (бажання постійно розважатися, відчувати не-звичайні стани);

• недорозвинутість і/або деформованість ціннісно-смислової, потребово- мотиваційної сфери дитини, її негативна спрямованість;

• негативне ставлення до навчання, несформованість навчальних нави-чок та пізнавальних інтересів;

• невміння діяти у адекватному пошуку рішень;

• підвищені тривожність, напруженість, імпульсивність;

• нерозвинутість та обмеженість пізнавальної сфери підлітка;

• інфантилізм;

• деформація стрижневих психологічних якостей особистості з акценту-ацією характеру і темпераменту;

• бажання відключитись від неприємностей життя, послабити тиск емо-ційної напруги, стресів;

• утруднення у спілкуванні з однолітками;

• підвищена збудливість, настороженість, неконтрольованість емоцій, агресії, люті;

У контексті вивчення проблеми виникнення схильності до адиктивної поведінки у підлітковому віці нам необхідно визначити, чи належить ха-рактер взаємин у неблагополучній сім'ї до детермінант феномена інтернет- залежності як різновиду адикції.

Загальна вибірка для дослідження та порівняльного аналізу особливос-тей взаємин батьків та дітей підліткового віку у неблагополучних та благо-получних сім'ях становила 78 сімей, у т. ч. 39 благополучних (1 група) і 39 неблагополучних (II група). В цих сім'ях виховується 104 дитини під-літкового віку шкіл м. Івано-Франківська (в т. ч. 54 дитини 11-12 років і 50 дітей віком 13-14 років), з них у благополучних сім'ях -- 52 дитини, в неблагополучних -- 52 дитини.

Для порівняльної оцінки благополучних і неблагополучних сімей за по-казниками умов виховання та взаємин батьків та дітей ми провели обсте-ження сімей за «Карткою відвідування сім'ї» Л. Туріщевої [9, 39-43] та опитування батьків за анкетою «Рівень батьківського розуміння дитини» [9, 92-93], якими було охоплено 45 батьків благополучних і 47 батьків неблагополучних сімей. Крім цього, класним керівникам 5-8-х класів, де вчаться діти як з першої, так і з другої групи сімей, було запропоновано скласти характеристики на дітей і виховну атмосферу у їхніх сім'ях за відповідним планом такої характеристики, запропонованим Т. Лодкіною і Ф. Кевля [9, 121-123].

Для порівняння соціально-психологічних характеристик підлітків гру-пи ризику з неблагополучних сімей з підлітками із сімей благополучних було підібрано методики «Рівень співвідношення «цінності» і «доступнос-ті» Є. Б. Фаталової та методику міжособистісних взаємин Т. Лірі, а також методику «Спрямованість особистості» Б. М. Басса в адаптації В. Смекай- ла і М. Кучера.

Аналіз даних свідчить, що у благополучних сім'ях 77 % батьків пока-зали високий і 2 3 % -- середній рівні розуміння батьками власних дітей. Натомість, як свідчать узагальнені дані, у сім'ях неблагополучних лише 22 % батьків досягли середнього рівня розуміння підлітків і 78 % -- по-казали низький рівень розуміння своїх дітей.

Порівняння спрямованості особистості показало наступні результати: для більшості підлітків 2-ї групи (76 %) характерні спрямованість на себе, інтровертованість, переважання мотивів благополуччя, першості, прести-жу при низькому рівні орієнтації на взаємини (11 %).

Натомість у спрямованості особистості підлітків 1-ї групи домінує орі-єнтація на взаємини (67 %), потреба у спілкуванні, у хороших взаєминах із однолітками при істотно менш вираженої (порівняно із 2-ї групою) орі-єнтації на себе (22 %).

Загалом для підлітків 2-ї групи -- з неблагополучних сімей, як гру-пи ризику, не властиві впевнений тип поведінки, а для інтернет-незалеж- них -- залежний тип реакції у взаєминах.

Натомість для підлітків 2-ї групи притаманні авторитарність, агресив-ність, а для 1-ї групи -- навпаки, привітність, дружні взаємини, альтру-їзм, здатність до співробітництва, компромісу у спілкуванні.

У підлітків 2-ї групи спостерігається деяка дезінтеграція ціннісно-моти-ваційної сфери і внутрішня невдоволеність, дискомфорт між «цінністю» та її «доступністю» за показником «впевненість у собі», «наявність хороших і вірних друзів».

У підлітків 1-ї групи спостерігався низький рівень дезінтеграції цінніс-но-мотиваційної сфери, що є свідченням відсутності внутрішнього невдо-волення й дискомфорту.

Для порівняльного співставлення підлітків 2-ї «групи ризику» (52 особи) і підлітків, які у таку групу не входять (52 особи), у показниках особистісної схильності до залежності ми провели обстеження за тестом «Схильність до залежної поведінки» В. Менделевича [8, 435-441]. Резуль-тати дослідження вміщені нами у табл. 1.

Як свідчать дані, узагальнені у таблиці 1, 39 (75 %) підлітків «групи ризику» із неблагополучних сімей показали підвищений і високий рівні схильності до залежності. Водночас із групи умовно благополучних під-літків лише 9 осіб виявили тенденції, 2 -- підвищену схильність до уза- лежнення (11 осіб -- 21,1 %), і жоден -- високу вираженість залежності.

Висновки. Теоретичний аналіз наявного психологічного наукового до-робку та здійснені нами експериментальні розвідки з проблеми становлен-ня інтернет-залежності свідчать про доцільність припущення щодо форму-вання у підлітковому віці схильності до залежності загалом як комплексу особистісних новоутворень.

Ці особистісні новоутворення виникають у процесі психічного розвитку, акцентуються у підлітковому віці під впливом сімейного неблагополуччя й незадоволення вікових потреб, стають бар'єром соціалізації і утворюють таку, уточнену і доповнену нами, соціально-психологічну структуру (про-філь) інтернет-залежного підлітка:

- відсутність або недостатність соціального визнання в реальному житті;

- труднощі у міжособистісному спілкуванні у сім'ї, з однолітками, не-вдоволення реальним спілкуванням;

- потреба у компенсації дефіциту повноцінного спілкування іншими за-собами (в т. ч. Інтернетом);

- прагнення замінити реальне спілкування віртуальним;

- прагнення підміни реальної відсутності друзів віртуальними образами ілюзії дружби (можливості соціальних мереж);

- спрямованість на себе, власні почуття і переживання;

- суперечність між прагненням взаємин, позицією їх уникнення та не-здатністю творення цих взаємин;

- відсутність, занижена або неадекватно завищена самооцінка;

- переважання агресивного типу міжособистісної поведінки;

- домінування залежного типу поведінки;

- підвищені імпульсивність, нестриманість, тривожність, збудливість, образливість;

- низький рівень розвитку самоусвідомлення; дезінтеграція ціннісно- мотиваційної сфери, внутрішнє невдоволення і дискомфорт;

- несформованість функції прогнозування поведінки

- суперечність між самооцінкою та рівнем домагань;

- слабкі навички рефлексії; прагнення ілюзорно-компенсаторної діяль-ності у задоволенні потреби;

- тенденція до втечі від реальності у ситуації фрустрації, стресу;

- тотальне невдоволення життям за умов перманентних конфліктів у сім'ї та школі.

Отже, надмірне ваблення підлітка до Інтернету як потреба змінити реальність є симптомом більш глобального особистого неблагополуччя й логічним наслідком попередніх вікових етапів розвитку за умов сімейного неблагополуччя. Інтернет-адикція, формуючись поступово, поволі, реалізується та утверджується в житті підлітка як бар'єр со-ціалізації.

Проведений аналіз взаємозв'язку сімейного неблагополуччя як умови виникнення інтернет-залежності однозначно переконує, що у фокусі пси-хологічної профілактики повинна бути сім'я, взаємини дитини з батьками як запорука і провідний інститут соціалізації особистості.

Список використаних джерел і літератури

підлітковий сімейний психологічний

1.Белинская Е. П. Информационная социализация подростков : опыт пользования социаль¬ными сетями и психологическое благополучие [Электронный ресурс] / Е. П. Белинская // Психологические наследования : электр. науч. журн. -- 2013. -- Т. 6, № 30. URL.: http://psystudy.ru.

2.Вакуліч Т. М. Психологічні особливості перебігу Інтернет-залежності у сучасної молоді / Т. М. Вакуліч // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету іме¬ні Т. Г. Шевченка. Випуск 31. Серія : психологічні науки / За ред. Скока В. Д. -- Черні¬гів : ЧИПУ, 2005. -- С. 62-67.

3.Войскунский А. Е. Феномен зависимости от Интернета / А. Е. Войскунский // Гуманитарные исследования в Интернете ; Под ред. А. Е. Войскунского. -- М. : АСТ, 2000. -- С. 100-131.

4.Войскунский А. Е. Актуальные проблемы психологии зависимости от Интернета / А. Е. Войскунский // Психологический журнал. -- 2004. -- № 1. -- С. 90-100.

5.Голубева Н. А. Эндогенные факторы информационных предпочтений современных по¬дростков [Электронный ресурс] / Н. А. Голубева // Психологические исследования : электрон. науч. журн. -- 2012. -- № 1 (21). URL : http://psystudy.ru.

6.Данилова С. В., Федори Ю. С. Социально-психологический портрет интернет-зависимого подростка / С. В. Данилова, Ю. С. Федори // Вісник Одеського національного універси¬тету імені І. І. Мечникова. -- Т. 16. Випуск 11. Частина 1. Серія : Психологія. -- Одеса.

Размещено на Allbest.ru