Рівень домагань та самоповаги особистості підлітків

11

Р. Я.

14

жін.

49%

Н

45%

Н

Низька самоповага означає гостру незадоволеність собою, негативну оцінку своєї особистості, коли визнання і гіпертрофія власних недоліків служать для підлітка не стартовим майданчиком для їх подолання, а засобом самовиправдання, що не сприятиме самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.

12

Т.Д.

13

чол.

49%

Н

45%

Н

Низька самоповага означає гостру незадоволеність собою, негативну оцінку своєї особистості, коли визнання і гіпертрофія власних недоліків служать для підлітка не стартовим майданчиком для їх подолання, а засобом самовиправдання, що не сприятиме самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.

Результати дослідження самооцінки та рівня домагань за методикою

Дембо-Рубінштейна в модифікації А. М. Прихожан

Таблиця 2. Кількісний аналіз отриманих результатів

№	ПІ	СО	Рівень	РД	Рівень	Розбіжність	Висновки
1	А.В.	78	завищений	98	нереалістично високий	20	Неадекватно високі СО та РД= малий потенціал для саморозвитку, що не сприятиме самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.
2	Б.М.	81	завищений	100	нереалістичний завищений	19	Неадекватно високі СО та РД= малий потенціал для саморозвитку, що не сприятиме самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.
3	Г.Ю.	85	завищений	100	нереалістичний завищений	15	Неадекватно високі СО та РД= малий потенціал для саморозвитку, що не сприятиме самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.
4	Г.С.	59	реалістичний середній	69	реалістичний середній	10	Помірні уявлення про власні можливості не сприятимуть намаганню покращити власні досягнення, а тому і не сприятимуть самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.
5	Д.О.	60	реалістичний середній	84	оптимальний високий реалістичний	24	Адекватна СО, високий рівень самоповаги та оптимальний високий реалістичний РД сприятимуть самовихованню. Сприятливий прогноз для особистісного розвитку.
6	З.Л.	75	нереалістичний завищений	89	оптимальний високий реалістичний	14	Оптимальний високий реалістичний РД може сприяти самовихованню, не дивлячись на завищену СО та низьку самоповагу. Сприятливий прогноз для особистісного розвитку.
7	І.М.	83	нереалістичний завищений	97	нереалістичний завищений	14	Неадекватно високі СО та РД= малий потенціал для саморозвитку, що не сприятиме самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.
8	Л.Д.	82	нереалістичний завищений	100	нереалістичний завищений	08	Конфліктна та неадекватна СО та завищений РД не сприятимуть самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.
9	М.Б.	73	реалістичний високий	88	оптимальний високий	15	Реалістична висока СО, висока самоповага та оптимально високий РД сприятимуть самовихованню. Сприятливий прогноз для особистісного розвитку.
10	О.В.	15	нереалістичний занижений	93	нереалістичний завищений	78	Низька СО + високий РД = «афект неадекватності», що не сприятиме самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.
11	Р. Я.	54	реалістичний середній	58	нереалістичний занижений	03	Низька самоповага = гіпертрофія недоліків, РД майже = СО, що не сприятиме самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.
12	Т.Д.	74	реалістичний високий	100	нереалістичний завищений	26	Нестабільність і конфліктність СО у поєднанні з нереалістично завищеним РД не сприятимуть самовихованню. Несприятливий прогноз для особистісного розвитку.

Якісний аналіз отриманих результатів.

1. Самовиховання базується на адекватній самооцінці, яка відповідає реальним здібностям людини, на критичному аналізі власних індивідуальних особливостей і потенційних можливостей. Адекватна самооцінка, високий рівень самоповаги та оптимальний високий реалістичний рівень домагань сприятимуть процесу самовиховання 2-ох підлітків (17 % респондентів). Оптимальний високий реалістичний рівень домагань може також сприяти процесу самовиховання, не дивлячись на завищену самооцінку та низьку самоповагу підлітка, тому що оптимальне уявлення про свої можливості є важливим фактором особистісного розвитку. Тому сприятливий прогноз для самовиховання і розвитку особистості на момент обстеження мають 3 підлітка, що складає 25% респондентів.

2. Неадекватно високі рівні самооцінки та домагань продемонстрували 4 чоловіка ( 33 % обстежуваних), що означає малий потенціал для саморозвитку особистості, який не сприятиме процесу самовиховання, тому що йому заважатиме нереалістичне, некритичне ставлення до власних можливостей. Завищена самооцінка може підтверджувати особистісну незрілість, невміння адекватно оцінювати результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; вказувати на певні відхилення у формуванні особистості - «закритості для нового досвіду», нечутливості до власних помилок, невдач, зауважень і оцінок оточуючих.

3. Конфліктну, хитку, нестабільну та неадекватна самооцінку, яка за вербальним та графічним тестами має діаметрально протилежні значення, на момент тестування продемонстрували 17% респондентів (2 підлітка). У поєднанні із завищеним рівнем домагань такі показники не сприятимуть самовихованню і розвиткові особистості.

4. Нереалістичний занижений рівень домагань - індикатор несприятливого розвитку особистості. Низька самоповага означає гостру незадоволеність собою, негативну оцінку своєї особистості, схильність до неврозу, депресії, коли визнання і гіпертрофія власних недоліків служать для підлітка не стартовим майданчиком для їх подолання, а засобом самовиправдання, відмови від діяльності. Рівень домагань майже збігається із самооцінкою за незначної розбіжності, що за прогнозом на момент дослідження не буде сприяти ефективному самовихованню і особистісному розвиткові 1 підлітка (8%).

5. Зіткнення дуже високих домагань з низькою самооцінкою може давати "афект неадекватності". На момент обстеження цей феномен виявився у 1 підлітка (8%), що дає підстави для несприятливого прогнозу у самовихованні.

6. Помірні уявлення про власні можливості (за вербальним тестом рівень самооцінки - низький, за графічним - середній) продемонстрував1 підліток (8%). Особи з помірним рівнем досягнень стабільно успішно вирішують коло завдань середньої складності, не намагаючись покращити свої досягнення і здібності та перейти до більш складних цілей, тому на процесі саморозвитку особистості це може позначитися несприятливо.

2.3 Рекомендації підліткам за результатами дослідження щодо стабілізації самооцінки, рівня домагань, самоповаги та активізації процесу особистісного розвитку

1. Система самовиховання - це система вольових зусиль по перетворенню мотиву (усвідомленої потреби) в ціль. Щоб мотив перетворився на ціль, потрібна програма діяльності, яка утворюється з моделі «Який я?». Часто почуття власної безпорадності, низька самооцінка є наслідком негативного самосприйняття: людина бачить у собі багато небажаних рис характеру, недоліків, слабостей. Такий образ «Я» справляє негативний вплив на мотивацію і діяльність особистості. Наступні завдання допоможуть вам підвищити самооцінку і сформувати позитивний Я - образ.

§ Поміркуйте і запишіть ваші позитивні риси, які допомагають вам у навчанні та житті.

§ Згадайте і запишіть ваші колишні успіхи у будь - яких сферах діяльності. Поміркуйте, які ваші здібності зумовили ці досягнення.

§ Поміркуйте щодо перспектив, можливостей і методів розвитку деяких здібностей і навичок, важливих для вашого життя; завжди є можливості для вдосконалення, а усвідомлення шляхів і методів розвитку дасть вам значний мотиваційний заряд.

§ Згадайте і запишіть позитивні висловлювання, схвалення на вашу адресу друзів, батьків, учителів. Який мотиваційний вплив вони мали?

§ Напишіть похвальну грамоту самому собі за помітні чи навіть невеликі досягнення, поліпшення, навіть за старанність, виконання задуманого, котре відбулося недавно (наприклад, цього тижня). Якщо основних видів діяльності, у яких ви вдосконалюєтеся, декілька, то похвальних грамот теж може бути декілька (у тому випадку, якщо ви помітили прогрес у деяких компонентах діяльності). Оформіть грамоту як слід. Якщо немає спеціальних бланків, то можна пристосувати для цього листівку чи фірмовий папір з візерунками або ж без них. Поставте, повісьте чи покладіть її на видноті (наприклад. на робочому столі або над ним). Коли перевершите ці показники (досягнення ), напишіть нову похвальну грамоту (вказавши нові поліпшення і досягнення).

2. Успіх - це відображення здорової самооцінки. Ніхто не бажає терпіти невдачі, тому більшість з нас навіть не намагаються діяти. Нам не вистачає часу, вольових зусиль, щоб здійснювати намічене, досягати бажаного. Ось ключ до успіху: нехай дані самому собі обіцянки завжди знаходяться перед вашими очами. Запишіть їх на картку розміром 7,5 х 12,5, яку можна прикріпити до дзеркала у ванній кімнаті і читати вранці. Використовуйте такий талісман - оберіг, коли ви знаєте, що хочете робити, але вам потрібне якесь нагадування про вашу мету, щоб не відхилятися від вашого рішення. Частіше говоріть про свої обіцянки іншим: про що говоримо - такими і стаємо.

3. Використовуйте спеціальні техніки, спрямовані на активізацію власної вольової та мотиваційної активності. Наприклад, виконайте вправу «Хочу, можу, намагаюся». Ця вправа корисна для тих, хто скаржиться на «застряглу діяльність»: вони не можуть ані продовжити розпочату справу, ані позбутися її., натомість вигадують собі виправдання. Проаналізуйте свої виправдання. Поясніть, чому ви не виконали те, що задумали, чому не доклали достатніх зусиль для досягнення поставлених перед собою цілей. Запишіть детально усі виправдання: « Я не зробив цього, тому що…». Проаналізуйте ваші виправдання, поміркуйте, чому саме такі виправдання ви використовуєте, а не інші. Наприклад, коли ви посилаєтесь на те, що дуже перевантажені, то це свідчить про невміння організувати свою діяльність, невміння визначити пріоритети, відсутність звички систематично працювати. Саме над розвитком цих навичок і звичок і треба працювати, щоб здійснити задумане.

Поміркуйте, до яких заходів треба вдатися, щоб виправити становище. Істотним моментом у контексті формування у підлітків стійкості (опору) до невдач буде зрештою сформована навичка адекватно пояснювати причини власних невдач, наголошуючи при цьому на чинниках, які можна контролювати самому і на які можна впливати самостійно. Невдачі, які адекватно вами пояснюватимуться, не будуть знижувати у вас почуття компетентності.

4. Відомо: як людина мислить, так вона і діє. Уявіть, що ви - людина з високою мотивацією досягнення. Придумайте девіз (гасло), який би орієнтував, спонукав і надихав вас на досягнення певної мети. Доберіть кілька варіантів девізу, щоб згодом вибрати найкращий з них. Різноманітність девізів необхідна також для того, щоб були відображені різні аспекти мотивації досягнення:

§ на формування наполегливості і здатності долати труднощі і перешкоди;

§ на формування цілеспрямованої, тобто систематичної роботи щодо досягнення мети;

§ на розвиток упевненості в собі;

§ на розвиток прагнення вдосконалювати, поліпшувати свою майстерність.

Зробіть табличку з написом свого девізу, доберіть відповідний колір та малюнок - символ. Помістіть табличку на робочому столі або стіні, щоб вимогли постійно її бачити. Час від часу змінюйте деякі слова, малюнок - символ (для різноманітності, щоб уникати механічного сприймання). На окремому аркуші паперу напишіть оповідання на тему, пов'язану з вашим девізом. Спробуйте якомога яскравіше уявити ситуації відповідно до девізу, обставини, людей та виразити своє ставлення і почуття.

5. Годуй себе вранці вітамінними «ментальними сніданками». Це позитивні настрої, які створюють не тільки твій сьогоднішній день, а й твоє майбутнє і все твоє щасливе життя. Рецепти ментальних сніданків: « Сьогодні - найчудовіший день. Який прекрасний ранок! Я - найщасливіша людина на світі. Я - магніт для удачі. Сьогоднішній день принесе мені успіх. Життя чудове. Сьогодні мені щастить. Мені завжди щастить. Прокидайся, піднімайся, … (своє ім'я), на тебе чекають великі справи!»

6. Ввечері обов'язково присвяти час собі. Заведи годинник на певний час, коли він подасть сигнал, виконай вправу «Три речі, за які я сьогодні можу себе похвалити». Запиши їх в свій «щоденник успіху». Щоденник - це контакт зі своїм істинним Я. Веди щоденник не менше місяця. У психології відомо, що нові звички (наприклад, звичка сприймати себе позитивно як упевнену, успішну людину з великими можливостями розвитку) формується протягом 21 - 90 днів. Саме за цей час встигають сформуватися нові нервово-психічні зв'язки, які закріплюють нові установки, навички, звички. Користуйтеся цими чарівними прийомами щасливого життя! Вони працюють тільки тоді, коли ними тривалий час користуватися.

Висновки до розділу 2.

1. Таким чином, у ході дослідження ми визначили рівні домагань та самоповаги підлітків і дійшли висновку, що рівні домагань та самоповаги учнів підліткового віку є індикаторами сприятливого або несприятливого розвитку особистості, мають різний вплив на процес самовдосконалення: у 25% респондентів (3 чоловіка) він виявився сприятливим, у 75% (9 чоловік) - несприятливим на момент тестування. Наприклад, висока самоповага як почуття власної гідності та здатність ставити перед собою складні завдання стимулюватиме та активізуватиме процес особистісного саморозвитку. Навпаки, гальмуватиме цей процес низька самоповага, яка передбачає стійке почуття меншовартості, коли визнання і гіпертрофія власних недоліків служать для підлітка не стартовим майданчиком для їх подолання, а засобом самовиправдання, відмови від діяльності. Адекватна самооцінка, високий рівень самоповаги та оптимальний високий реалістичний рівень домагань буде позитивно впливати на ефективність процесу розвитку особистості, а помірні (середні), неадекватно занижені або завищені уявлення про власні можливості (амбіції) стримуватимуть процес вдосконалення самого себе. Враховуючи той факт, що самооцінка - непостійний конструкт, вона весь час видозмінюється і вдосконалюється, а рівень самооцінки впливає на рівень домагань особистості, можна припустити, що в процесі розвитку особистості, по мірі стабілізації самооцінки, самоповаги і рівня домагань їх вплив на процес особистісного саморозвитку буде ставати сприятливішим.

2. На цей день механізми зв'язку, взаємодії формування рівня домагань та самоповаги особистості в процесі самовиховання не можна вважати до кінця дослідженими. Поглиблення уявлень про особливості взаємодії цих стрижневих утворень особистості з процесом вдосконалення самого себе необхідні для більш точної діагностики перебігу особистісного розвитку, підвищення ефективності заходів психологічної корекції.

ВИСНОВКИ

1. Важливою проблемою сучасного українського суспільства залишається виховання підростаючого покоління, здатного до особистісного зростання, активного включення в суспільне життя країни. Створення сприятливих умов для розвитку особистості в період шкільного дитинства є однією з найважливіших цілей модернізації вітчизняної освіти. Одним із напрямків вирішення цього завдання виступає формування особистості із адекватною самооцінкою, самоповагою та адекватним рівнем домагань. Дослідження рівня домагань дозволить краще зрозуміти мотивацію поведінки людини й здійснювати спрямований педагогічний вплив, що сприятиме гармонізації особистості підлітка та активізуватиме процес його самовиховання.

2. Рівень домагань як психологічна характеристика особистості вперше був експериментально вивчений в 20- х роках під керівництвом К. Левина німецьким психологом К. Хоппе, який для пояснення закономірного характеру зсувів рівнів домагань звертається до поняття "рівень Я", тобто структури, яка програмує всю сукупність дій індивіда, динаміку вибору цілей. Подальший аналіз змісту поняття "рівень Я" привів вітчизняних дослідників до висновку, що під "рівнем-Я" слід розуміти самооцінку. Подальші експериментальні дослідження довели, що самооцінка та рівень домагань являють собою різні утворення особистості, між якими існує тісний причинно-наслідковий та функціональний зв'язок. Самооцінка - це оцінка суб'єктом себе, своїх окремих якостей, свого потенціалу, а рівень домагань утілює стереотип тактики цілепокладання, звичний спосіб вибору цілей, передусім рівня їх складності.

3. Рівень домагань особистості - прагнення індивіда до мети такої складності, яка, на його думку, відповідає його здібностям. Рівень домагань визначається ступенем складності тих задач, що особистість перед собою ставить. Може бути адекватним (реалістичним) або неадекватним (нереалістичним). Люди, що володіють реалістичним рівнем домагань, відрізняються впевненістю у своїх силах, наполегливістю в досягненні мети, більшою продуктивністю, критичністю в оцінці досягнутого. Неадекватність самооцінки може привести до нереалістичного рівня домагань (завищеного або заниженого). У поводженні це виявляється у виборі занадто важких або занадто легких цілей, у підвищеній тривожності, невпевності у своїх силах, тенденції уникати ситуації змагання, некритичності в оцінці досягнутого, помилковості прогнозу і т.п.

4. Розвиток самооцінки - це одна із центральних ланок становлення особистості. Самооцінка виконує функцію регуляції поводження і діяльності, тому що вона може співвідносити потреби і домагання людини та її можливості. Самооцінка = домагання : можливості. Самоповага - узагальнене ставлення особистості до самої себе, прямо пропорційне кількості досягнутих успіхів і обернено пропорційне рівню домагань (самоповага = успіх : домагання), тобто чим вище домагання, тим більшими повинні бути досягнення людини, щоб вона могла себе поважати.

5. Розбіжність реального й ідеального "Я" - цілком нормальный, природній наслідок росту самосвідомості й необхідна передумова цілеспрямованого самовиховання. Важливо, щоб рівень домагань був трохи вищий від самооцінки, трохи випереджав її, створюючи тим самим можливості росту. Тому рівень домагань, що повністю збігається із самооцінкою, для особистісного розвитку несприятливий. Настільки ж несприятливим є низький або середній рівень домагань у значимих для людини сферах життя . Конфлікт реального й ідеального «Я» вирішується в діяльності, будь то навчання, праця або самовиховання. Цей конфлікт розгортається на основі сильного «Я», котре може ставити перед собою складні завдання, і в цьому проявляється міра самоповаги.

6. Підлітковий вік -- це період, коли людина "проростає" з дитинства у новий стан, переживаючи початок становлення своєї особистості. Самовиховання стає можливим у перехідному віці завдяки тому, що у підлітків розвивається саморегуляція. Вища форма саморегулювання на основі самооцінки полягає у своєрідному творчому ставленні до власної особистості - у прагненні змінити, поліпшити себе й у реалізації цього прагнення. Тому тенденція до особистісного зростання починає проявлятися саме в підлітковому віці, коли людина, відкриваючи себе, докладає зусиль до становлення власної індивідуальності. Найбільш активним періодом самовиховання у підлітків вважається вік від 13 до 15 років .

7. Процес формування рівнів домагань може позначатися на особистісному розвиткові підлітків по - різному: бути стартовим майданчиком для цілеспрямованого виховання у випадку високого, але реалістичного рівня домагань, або не сприяти процесу самовиховання взагалі у випадках помірного, низького або нереалістично заниженого // завищеного рівня домагань. Тому що самовиховання базується на адекватній самооцінці, яка відповідає реальним здібностям людини, на критичному аналізі власних індивідуальних особливостей і потенційних можливостей. У такому разі засоби психологічної корекції можуть бути спрямовані на стабілізацію самооцінки підлітків, від стану якої залежить рівень домагань (або потенційна самооцінка) - рушійна сила самовдоконалення і розвитку особистості.

8. Таким чином, у ході дослідження ми визначили рівні домагань та самоповаги підлітків і дійшли висновку, що рівні домагань та самоповаги учнів підліткового віку є індикаторами сприятливого або несприятливого розвитку особистості, мають різний вплив на процес самовдосконалення: у 25% респондентів (3 чоловіка) він виявився сприятливим, у 75% (9 чоловік) - несприятливим на момент тестування. Наприклад, висока самоповага як почуття власної гідності та здатність ставити перед собою складні завдання стимулюватиме та активізуватиме процес особистісного саморозвитку. Навпаки, гальмуватиме цей процес низька самоповага, яка передбачає стійке почуття меншовартості, коли визнання і гіпертрофія власних недоліків служать для підлітка не стартовим майданчиком для їх подолання, а засобом самовиправдання, відмови від діяльності. Адекватна самооцінка, високий рівень самоповаги та оптимальний високий реалістичний рівень домагань буде позитивно впливати на ефективність процесу розвитку особистості, а помірні (середні), неадекватно занижені або завищені уявлення про власні можливості (амбіції) стримуватимуть процес вдосконалення самого себе. Враховуючи той факт, що самооцінка - непостійний конструкт, вона весь час видозмінюється і вдосконалюється, а рівень самооцінки впливає на рівень домагань особистості, можна припустити, що в процесі розвитку особистості, по мірі стабілізації самооцінки, самоповаги і рівня домагань їх вплив на процес особистісного саморозвитку буде ставати сприятливішим.

9. На цей день механізми зв'язку, взаємодії формування рівня домагань та самоповаги особистості в процесі самовиховання не можна вважати до кінця дослідженими. Поглиблення уявлень про особливості взаємодії цих стрижневих утворень особистості з процесом вдосконалення самого себе необхідні для більш точної діагностики перебігу особистісного розвитку, підвищення ефективності процесів самовиховання та заходів психологічної корекції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Божович Л.І. «Проблемы формирования личности» / Под ред. Д.І. Фельдштейна. 2-Изд- В "Институт практической психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 2001.

2. Бороздина Л.В. Исследование уровня притязаний / Л.В. Бороздина. - М.: ЗИФ, 2001. - 422 с.

3. Бороздина Л.В., Видинская Л.Н. Притязания и самооценка / Л.В. Бороздина, Л.Н. Видинская. - М.: Издательство МГУ, 2006. - 312 с.

4. Глуханюк Н.С. Практикум по психодиагностике: учеб. пособ. / Н.С. Глуханюк. - [2-е изд., перераб. и доп.] - М.: Психолого-социал. Ин-т; Воронеж: МОДЭК, 2005. - 216 с.

5. Гнєзділова М. Спілкування та поведінка підлітків // Підліток: як йому допомогти / Упоряд. Т. Гончаренко. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 120 с.

6. Жмайло І. Взаємини підлітків. Психологічні особливості // Психолог. - 2012. - №9,

7. Кон І.С. Дитина і суспільство. - М.: Академія, 2003. - 336 с. (серія «Вища професійна освіта»)

8. Кузікова С.Б. Основи вікової психокорекції. Навчально - методичний посібник. - Суми: СумДПУ, 2001. - 320с.

9. Лапшина О.А. Ваша дитина - п'ятикласник / / Шкільний психолог.-2006 .- № 13

10. Ларіонова О. Я - єдиний і неповторний // Психолог. - 2012. - №9, 10

11. Ліфарєва Н.В. Психологія особистості: навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003.

12. Макарова І. В. Психологія. - М.: Юрайт, 2004. - С.183-190.

13. Непомнящая Н.И. Психодиагностика личности: Теория и практика: учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений / Н.И. Непомнящая. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 192 с.

14. Основы психологии: практикум / Ред. - сост. Л.Д. Столяренко. - Узд. (-е. - Ростов н/Д: Феникс, 2007. - 701 с.

15. Педагогічна практика: навчально - методичний посібник / За ред Пшеничної Л.В., Огієнко О.І., Перетятько О.В. - Суми: СумДПУ, 2004. - 164 с.

16. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как терапевт / Пер. с англ., нем. - М.: Издательство Март, 2006. - 336 с.

17. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. “ Психология: Пособие для студентов высших педагогических учебных заведений“ - 2-е изд., стереотип. - М.; издат. центр “ Академия “; Высшая школа, 2001.

18. Практикум по психологическим играм с детьми и подростками / под общей редакцией Битяновой М.Р. - СПб.: Питер, 2002. - 304 с.

19. Психічне здоров'я дитини / Упорядник Т. Гончаренко - К.: Редакція загально педагогічних газет, 2003. - 112с.

20. Психологічний словник / під ред. В. П. Зінченко, Б. Г. Мещерякова. -2-е вид., Перероб. і доп. - М.: Астрель: АСТ: Транзиткнига, 2006. -479с.

21. Райгородский Д.Я. Психология личности. Т.1. Хрестоматия. - Самара: Издательский Дом «Бахрах - М», 2002. - 512 с.

22. Самооцінка учня / Упоряд.: С. Максименко, Н. Шевченко, О. Главник, 2004. - 112 с. (Психологічний інструментарій)

23. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. - Вікова та педагогічна психологія - Навчальний посібник - К.: Просвіта. 2001. - 416 с.

24. Словарь психолога - практика / Сост. С.Ю. Головин. - Мн. :Харвест, 2001. - 976 с.

25. Словник - довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг. ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової, - К., 2000. - 260с.

26. Терлецька Л. Технологія самоаналізу. - К.: Главник, 2005. - 96 с. (Психологічний інструментарій)

27. Требунский А.В., Требунская О.Н. Матрица жизни. Самооценка и удовлетворенность. - СПб.: Питер, 2001. - 192с.

28. Трубицина М.С. Развитие адекватной самооценки учащихся. - Владимир: гимназия №23, 2003.

29. Хімеон Н. Становлення самосвідомості підлітка: почуття дорослості, самоствердження, самооцінка // Психолог. - 2007. - №25 - 25, 7 - 10

30. Шапарь В. Б. Словник практичного психолога .- М.: АСТ; Харків: Торсінг, 2005. - 734с.

31. Шаргородська С. Нові діти - хто вони? // Психолог, 2010, №4

ДОДАТОК 1

Методика дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейна в модифікації А. М. Прихожан

Дана методика заснована на безпосередньому оцінюванні школярами ряду особистих якостей, таких як здоров'я, здібності, характер і так далі Обстежуваним пропонується на вертикальних лініях відзначити певними знаками рівень розвитку у них цих якостей (показник самооцінки) і рівень домагань, тобто рівень розвитку цих же якостей, який би задовольняв їх. Кожному випробовуваному пропонується бланк методики, що містить інструкцію і завдання.

Проведення дослідження.

Інструкція. “Будь-яка людина оцінює свої здібності, можливості, характер і ін. Рівень розвитку кожної якості, сторони людської особи можна умовно зобразити вертикальною лінією, нижня точка якої символізуватиме найнижчий розвиток, а верхня -- найвище. Вам пропонуються сім таких ліній. Вони позначають:

1. здоров'я;

2. розум, здібності;

3. характер;

4. авторитет у однолітків;

5. уміння багато що робити своїми руками, умілі руки;

6. зовнішність;

7. упевненість в собі.

На кожній лінії межею (-) відзначте, як ви оцінюєте розвиток у себе цієї якості, сторони вашої особи в даний момент часу. Після цього хрестиком (х) відмітьте, при якому рівні розвитку цих якостей, сторін ви були б задоволені собою або відчули гордість за себе”.

Випробовуваному видається бланк, на якому зображено сім ліній, висота кожній -- 100 мм, з вказівкою верхньою, нижній крапок і середини шкали. При цьому верхня і нижня крапки наголошуються помітними рисами, середина -- ледве помітною крапкою.

Методика може проводитися як фронтально -- з цілим класом (або групою), так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожен учень заповнив першу шкалу. Треба переконатися, чи правильно застосовуються запропоновані значки, відповісти на питання.

Після цього випробовуваний працює самостійно. Час, що відводиться на заповнення шкали разом з читанням інструкції, 10--12 хвилин.

Обробка і інтерпретація результатів

Обробка проводиться по шести шкалах (перша, тренувальна -- «здоров'я» -- не враховується). Кожна відповідь виражається в балах. Як вже наголошувалося раніше, довжина кожної шкали 100мм, відповідно до цього відповіді школярів отримують кількісну характеристику (наприклад, 54мм = 54 балам).

1. По кожній з шести шкал визначити:

a. рівень домагань -- відстань в мм від нижньої точки шкали («0») до знаку «х»;

b. висоту самооцінки -- від «о» до знаку «-- »;

c. значення розбіжності між рівнем домагань і самооцінкою -- відстань від знаку «х» до знаку «-», якщо рівень домагань нижче самооцінки, він виражається негативним числом.

2. Розрахувати середню величину кожного показника рівня домагань і самооцінки по всіх шести шкалах.

Рівень домагань

Норму, реалістичний рівень домагань, характеризує результат від 60 до 89 балів. Оптимальний -- порівняно високий рівень -- від 75 до 89 балів, підтверджуючий оптимальне уявлення про свої можливості, що є важливим чинником особового розвитку. Результат від 90 до 100 балів зазвичай засвідчує нереалістичне, некритичне відношення дітей до власних можливостей. Результат менше 60 балів свідчить про занижений рівень домагань, він -- індикатор несприятливого розвитку особи.

Висота самооцінки

Кількість балів від 45 до 74 («середня» і «висока» самооцінка) засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку.

Кількість балів від 75 до 100 і вище свідчить про завищену самооцінку і указує на певні відхилення у формуванні особи. Завищена самооцінка може підтверджувати особову незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може указувати

Додаток 2

Тест-опитувальник «Самоставлення» С. Пантелєєва, В. Століна

Тест опитувальник ставлення до себе побудований відповідно до розробленої В.В.Століним ієрархічної моделі структури ставлення до себе.

Дана версія опитувальника дозволяє виявити три рівні ставлення до себе, що відрізняються за ступенем узагальненості:

* глобальне ставлення до себе;

* ставлення до себе, диференційоване за самоповагою, аутосимпатією, самоінтересом і очікуванням певного ставлення до себе з боку оточуючих;

* рівень конкретних дій (готовності до них) стосовно свого «Я».

В якості вихідного приймається відмінність змісту «Я-образу» (знання або уявлення про себе, в тому числі і у формі оцінки вираженості тих чи інших рис) і ставлення до себе. В ході життя людина пізнає себе і накопичує про себе знання, ці знання складають змістовну частину її уявлень про себе. Однак знання про себе саму, природно, їй небайдужі: те, що в них розкривається, виявляється об'єктом її емоцій, оцінок, стає предметом її більш - менш стійкого ставлення до себе.

Інструкція. Уважно прочитайте запропоновані вам твердження. Ті з них, які вважаєте справедливими для себе, позначте “+” - так. Твердження, які не відповідають вашій думці про себе, позначте “-” - ні. Не пропускайте

жодного пункту. Працюйте якомога швидше, не замислюйтеся довго над твердженнями.

Текст опитувальника

1. Думаю, що більшість моїх знайомих, відноситься до мене з симпатією.

2. Мої слова не дуже часто розходяться з ділом.

3. Думаю, що багато хто бачить в мені, щось спільне з собою.

4. Коли я пробую себе оцінити, то передусім бачу свої недоліки.

5. Думаю, що як особистість я в повній мірі можу бути привабливим для інших.

6. Коли я бачу себе очима людини, що мене любить, мене неприємно вражає те, наскільки мій образ далекий від дійсності.

7. Моє “Я” завжди мені цікаве.

8. Я вважаю, що іноді не гріх пожаліти самого себе.

9. В моєму житті є, чи, в крайньому випадку, були люди, з якими я був надзвичайно близьким.

10. Власну повагу мені ще треба заслужити.

11. Бувало, і не раз, що я сам себе гостро ненавидів.

12. Я повністю довіряю своїм бажанням, що виникли раптово.

13. Я сам хотів багато в чому себе змінити.

14. Моє власне “Я” не представляється мені чимось гідним глибокої уваги.

15. Я щиро бажаю, щоб в моєму житті все було добре.

16. Якщо я і ставлюся до когось з докором, то передусім до самого себе.

17. Випадковому знайомому, я швидше за все, видамся приємною людиною.

18. Найчастіше я схвалюю свої плани і вчинки.

19. Власні слабкості викликають у мене щось на зразок презирства.

20. Якби я роздвоївся, то мені було б досить приємно поспілкуватися з своїм двійником.

21. Деякі свої якості я відчуваю як по сторонні, чужі мені.

22. Навряд чи хтось зможе відчути свою подібність до мене.

23. У мене досить здібностей і енергії втілити в життя задумане.

24.Часто я не без сарказму сміюся над собою.

25.Саме розумне, що може зробити людина в своєму житті - це підкоритися власній долі.

26. Стороння людина, на перший погляд, знайде в мені багато відштовхуючого.

27. На жаль, якщо я й кажу щось, то це не означає, що саме так я й поступлю.

28. Моє відношення до самого себе можна назвати дружнім.

29. Бути поблажливим до власних слабостей повністю природно.

30. Мені не вдається бути цікавим для любимої людини довгий час.

31.В глибині душі я б хотів, щоб зі мною сталося щось катастрофічне.

32.Навряд чи я викликаю симпатію в більшості моїх знайомих.

33. Мені буває дуже приємно побачити себе очима люблячої мене людини.

34. Коли у мене виникає якесь бажання, я передусім питаю себе, чи розумне воно.

35. Іноді мені здається, що якби якась розумна людина змогла побачити мене наскрізь, то він зразу зрозумів би наскільки я нікчемний.

36. Іноді я сам собою захоплююсь.

37. Можна сказати, що я досить високо оцінюю себе.

38. В глибині душі, я ніяк не можу повірити, що я справді доросла людина.

39. Без сторонньої допомоги я мало що можу зробити.

40. Іноді я сам себе погано розумію.

41. Мені дуже заважає нестача енергії, волі і цілеспрямованості.

42. Думаю, що інші в цілому оцінюють мене досить високо.

43. В моїй особистості, мабуть, є щось таке, що здатне викликати в інших гостру неприязнь.

44. Більшість моїх знайомих не сприймає мене серйозно.

45. Сам у себе я досить часто викликаю почуття роздратування.

46. Я можу сказати, що поважаю себе.

47. Навіть мої негативні риси не здаються мені чужими.

48. В цілому мене влаштовує те, яким я є.

49. Навряд чи мене можна полюбити по-справжньому.

50. Моїм мріям і планам не вистачає реалізму.

51. Якби моє друге “Я” існувало, то для мене це був би самий нудний партнер у спілкуванні.

52. Думаю, що я зміг би знайти спільну мову з будь-якою розумною і знаною людиною.

53. Те, що в мені відбувається, як правило є для мене зрозумілим.

54. Мої позитивні риси повністю переважають над моїми недоліками.

55. Навряд чи знайдеться багато людей, що звинуватять мене в відсутності совісті.

56. Коли зі мною стаються неприємності, як правило, я кажу: “Так тобі й треба”.

57. Я можу сказати, що в цілому я контролюю свою долю.

Шкали оцінювання.

S - інтегральне почуття “за” чи “проти” власного Я;

І - самоповага;

ІІ - аутосимпатія;

ІІІ - очікування позитивного відношення від інших;

IV - самоінтерес;

1 - самовпевненість;

2 - відношення інших;

3 - самоприйняття;

4 - самокерівництво, самопослідовність;

5 - самозвинувачення;

6 - самоінтерес;

7 - саморозуміння.

Порядок підрахунку

Показник по кожній шкалі підраховують додаванням співпадінь відповідей піддослідного з ключем. Кожне співпадання оцінюється в 1 бал. Після завершення підрахунку сирі бали виражаються в одиницях накопичених частот і одержують процентне значення.

Ключ для опрацювання.

S. Інтегральне почуття “за” чи “проти” власного Я:

“+”2, 5, 23, 33, 37, 42, 46, 52, 53, 57;

“-”6, 9, 13, 14, 16, 18, 30, 35, 38, 39, 41, 43, 44, 45, 49, 50, 56.

І. Самоповага:

“+”2, 23, 53, 57;

“-”8, 13, 25, 27, 31, 35, 38, 39, 40, 41, 50.

ІІ. Аутосимпатія:

“+”12, 18, 28, 29, 37, 46, 48, 54;

“-”4, 9, 11, 16, 19, 24, 45, 56.

ІІІ. Очікування позитивного ставлення від інших.

“+”1, 5, 10, 15, 42, 55;

“-”3, 26, 30, 32, 43, 44, 49.

IV. Самоінтерес:

“+”7, 17, 20, 33, 34, 52;

“-”14, 51.

1. Самовпевненість

“+”2, 23, 37, 42, 46;

“-”38, 39, 41.

2. Відношення інших:

“+”1, 5, 10, 52, 55;

“-”32, 43, 44.

3. Самоприйняття:

“+”12, 18, 28, 47, 48, 54;

“-”21.

4. Самокерівництво, самопослідовність.

“+”50, 57; 7;

“-”25, 27, 31, 35, 36.

Самозвинувачення:

“+”17, 20, 23;

“-”26, 30, 49, 51.

Самоінтерес:

“+”53;

“-”6, 8, 13, 15, 22, 40.

Размещено на Allbest.ru