Взаємозв'язок особливостей емоційно-вольової сфери дорослих людей із вибором ними стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях

Також працьовитість зменшує відчуття страху, і ситуативної тривожності, але її внесок є незначний (до 37%).

Страх = 70 - 0,37 Прац, де г = 0,61.

СТ = 65 - 0,37 Прац, г = 0,71

Емоція радості зменшує депресивні прояви, але її внесок складає до 30%. Депр = 38 - 0,3 Радість, г = 0,59.

Також виявлені зони невизначеності у таких залежностях, як вплив сили волі на ситуативну тривожність (сила волі зменшує прояви ситуативної тривожності, внесок - до 46%), СТ = 75 - 0,46 Сила волі, г = 0,41, щастя на прояв депресії (від'ємна кореляція) Депр = 36 - 0,32 Щастя, г = 0,45, працьовитості на радість (із збільшенням працьовитості зростає рівень радості, при ліні - особа не радісна) Радість = 26 + 0,47 Прац, г = 0,42, працьовитість на невротизацію (збільшення працьовитості впливає на зменшення відсотку ймовірності наявності невротизації, чим, можливо, можна пояснити позитивний вплив трудотерапії) Невр = 86 - 0,39 Прац г = 0,41.

Відповідно до результатів проведеного дослідження можна запропонувати наступні практичні рекомендації щодо корекційної і консультативної роботи з дорослими людьми, які мають проблеми у виборі неконструктивних стратегій в конфліктних ситуаціях.

Так було показано, що радість та щастя позитивно корелюють із ступенем адаптивних можливостей стратегій поведінки у конфліктних: чим більше відчуття радості, щастя, тим краще людина вирішує конфлікті ситуації. Таким чином, для конструктивного вирішення суперечностей особам, що звертаються до психолога, необхідно рекомендувати частіше відчувати радість, прагнути до щастя.

Так, згідно з Аргайлем, щастя це - стан переживання задоволеності життям в цілому, загальна рефлективна оцінка людиною свого минулого і сьогодення, а також частота і інтенсивність позитивних емоцій. Також, з його точки зору, значущими для задоволеності життям в цілому, для стану щастя є такі фактори як: наявність близьких соціальних зв'язків, задоволеність роботою, здоров'ям, наявність вільного часу для дозвілля, особис- тісні якості (самооцінка, екстраверсія, осмисленість життя), позитивні емоції.

Тобто, для відчуття щастя у більшій мірі необхідно бути оптимістом, позитивно оцінювати свій досвід, навіть негативний, згадуючи прислів'я: «вчимось на помилках», мати більше позитивних зв'язків, як на роботі, так серед друзів та у сім'ї, реалізувати себе в подружньому житті, вихованні дітей. Слідкувати за станом свого здоров'я, вести здоровий спосіб життя, виконувати ту роботу, яка тебе задовольняє, активно відпочивати, проглядати комедії, мати відповідну самооцінку, орієнтуватись у своїх проявах назовні, знайти смисл життя. Намагатися переживати більше позитивних емоцій (радості, задоволення, гордості (якщо гордість без радості - це вже гординя), захоплення, ваблення, передчутті чогось доброго, співчуття, милосердя, ентузіазму, веселості, інтересу, мрійливості), менш вдаватися до негативних емоцій, у тому числі до печалі, так як нами виявлено статистично значимий негативний зв'язок між печалю та ступенем адаптивних можливостей при вирішенні конфліктів.

Також виявлено, що високий рівень ситуативної тривожності впливає на зменшення адаптивних можливостей при вирішенні конфліктів. Тому, для досягнення позитивної динаміки у вирішенні конфліктів необхідно домагатися зменшення рівню тривожності. Це можна досягти за допомогою підвищення самооцінки, обізнаністю як керувати собою в конкретних, найбільш хвилюючих його ситуаціях, зняттям м'язової напруги, технік релаксації.

Також виявлено, що ступінь вираженості сили волі позитивно корелює із адаптивними можливостями людини при вирішенні конфліктних ситуацій. Таким чином, особі, що звернулась до психолога із проблемою підвищеної конфліктогенності можна запропонувати вправи, тренінги для тренування сили волі [2].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Під час проведеного дослідження, виявлено, що відчуття радості, щастя, високі показники за шкалою сили волі збільшують ступінь адаптивних можливостей стратегій поведінки у конфліктних ситуаціях, тому радісні і щасливі люди, люди з високою силою волі мають більше можливостей позитивно вирішити конфлікт. У той же час, виявлено, що відчуття печалі та ситуативної тривожності зменшують ступінь адаптивних можливостей стратегій поведінки у конфліктних ситуаціях. Виявлені зони невизначеності між стратегіями поведінки «Уникнення», «Пристосування» та адаптивністю до вирішення конфліктів, що потребує додаткового проведення тестів. Уникнення заважає позитивному вирішенню конфліктів, а пристосування допомагає. В подальшому планується збільшити кількість досліджуваних для вирішення питань по встановленню залежностей по виявленим зонам невизначеності, дослідити вплив інших емоційних, нервово- психічних станів на вибір стратегій поведінки у конфліктних ситуаціях, а також дослідити вищевказані зв'язки у інших вікових категоріях.

Список використаних джерел

1. Анцупов А.Я. Конфликтология: Учебник для вузов / А.Я. Анцупов, А.И. Шипилов. М.: ЮНИТИ, 2000. 551 с.

2. Ильин Е.П. Психология воли / Е.П. Ильин. СПб.: Питер, 2009. 368 с. (Серия «Мастера психологии»).

3. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. СПб.: Питер, 2002. 512 с.

4. Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Е.П. Ильин. СПб.: Питер, 2001. 752 с. (Серия «Мастера психологии»).

5. Кузнецов М.А. Эмоциональная память / М.А. Кузнецов. Х.: Крок, 2005. 568 с.

6. Хомуленко Т.Б. Мотиваційні, інтелектуальні та емоційні компоненти психології ризику: віковий аспект / Т.Б. Хомуленко, Л.М.Абсалямова. Х.: ХНПУ, 2011. 157 с.

Размещено на Allbest.ru