Особливості формування емпатії у дітей молодшого шкільного віку

Емпатією називають здатність до розуміння і співпереживання емоцій інших людей. Емпатія - вміння спільно радіти успіху, засмучуватись невдачі, відчувати підтримку, відчувати, що є група людей, близьких тобі за духом і діями. Ми припустили, що саме запропоновані нами заняття створять умови, в яких кожна дитина може говорити за допомогою засобів мистецтва і художньої діяльності про найпотаємніше, про найважливіше. При цьому спеціальна підготовка, талант і художня цінність роботи значення не мали. Важливим був безпосередньо процес творчості, а також особливості внутрішнього світу дитини. Незаперечним був той факт, що більшість дітей молодшого шкільного віку люблять малювати. Саме малюнок для них є не мистецтвом, а мовою. Дітям, не зважаючи на жодні обставини, легше було невербально виразити як внутрішні відчуття, так і ситуації. Тому вік від 5 до 10-11 років називають «золотим віком» дитячого малюнка. Навіть у старшому віці, не дивлячись на розвиток усного мовлення, процес малювання також допомагає саморозкриттю особистості. В структурі кожного заняття було дві основні частини. Одна - невербальна, творча, неструктурована. Друга частина - вербальна, апперцептивна і формально більш структурована, кожна дитина інтерпретувала намальований об'єкт, описувала, асоціації, що виникали в той момент.

Метою створеної програми був розвиток емоційно-почуттєвої сфери дітей молодшого шкільного віку, ознайомлення їх з поняттям «емпатія» та її формами; навчання їх правильно діяти при виникненні ситуацій, які потребують підтримки, співчуття, допомоги; розвинути навички правильного поводження у таких ситуаціях.

Завдання програми:

· Дати поняття про розділення емоцій на позитивні і негативні.

· Допомогти дитині відреагувати на присутні негативні емоції (страх, огиду, гнів і т.п.), що перешкоджають розвитку емпатії у її повноцінному особистісному розвитку.

· Сприяти збагаченню емоційної сфери дитини.

· Здатність до творчої самореалізації.

· Збагачувати репертуар соціальних навичок.

· Допомогти усвідомити, що співпереживання, розуміння, гуманність являються важливими компонентами людських взаємовідносин, і що їх потрібно розвивати.

· Учити довіряти собі і іншим людям.

Організація занять.

Заняття проводилися в експериментальній групі, яка складалася з 25 осіб, які навчаються у 4-х класах, 1-2 рази на тиждень. Тривалість занять від 20 до 60 хвилин, в залежності від бажання та працездатності дітей. Кабінет був вибраний таким чином, аби в ньому можна було зробити три умовних круга: вільне від меблів місце, в якому можна легко пересуватись, танцювати; круг зі стільців (кількість стільців = числу присутніх); столи для роботи, розміщені також по кругу. Також у кабінеті була дошка. На протязі всього циклу занять намальовані картини розвішувались так, щоб кімната вбирала атмосферу групи і відображала процес, що відбувався. Таким чином, кожен малюнок знаходився в полі зору. Він випромінював свою атмосферу, і будь-хто з групи практично завжди міг звернутись до нього. Слід зауважити, що під час проведення занять, досліджувані були дуже активні, що виключило можливість тривання занять по 20 хв. По завершенню програми, учасники були задоволені, ділились позитивом з іншими.

Після впровадження нами програми розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку в експериментальній групі, ми провели повторно в експериментальній і контрольній групі методику «Дослідження рівня емпатійних тенденцій» (за власною модифікацією методики І.Юсупова). Результати булу занесені до таблиці (Таблиця 1.).



Таблиця 1. Оцінка рівнів сформованості емпатійних тенденцій експериментальної та контрольної груп молодших школярів ЗОШ

Рівні сформованості емпатійних тенденцій	ЕГ	КГ
	До експерименту	Після експерименту	До експерименту	Після експерименту
Дуже низький	6	3	6	4
Низький	6	1	5	5
Середній	10	12	11	13
Високий	3	5	2	2
Дуже високий	1	4	1	1

Таблиця 2.. Розподіл прогнозів рівнів сформованості емпатійних тенденцій у експериментальній та контрольній групах

Рівні сформованості емпатійних тенденцій	Емпірична частина вибору	Сума
	Експериментальна група	Контрольна група
Дуже низький, низький, середній	16	22	38
Високий, дуже високий	9	3	12
Сума	25	25	50

Таблиця 3. Чотирьохклітинна таблиця підрахунку ц критерія Фішера для виявлення відмінностей сформованості емпатійних тенденцій у експериментальної та контрольної груп учнів молодшого шкільного віку, які навчаються в ЗОШ

Група	«Є ефект»	«Ефекту немає»	Всього
Експериментальна група	9 (36%)	16 (64%)	25
Контрольна група	3 (12%)	22 (88%)	25
Всього	12	48	50

Для перевірки достовірності одержаних результатів використаємо ц^* критерій кутового перетворення Фішера.

Сформулюємо статистичні гіпотези:

Н₀ : Кількість дітей з високим рівнем емпатії в експериментальній групі не вище ніж в контрольній групі.

Н₁ : Кількість дітей з високим рівнем емпатії в експериментальній групі більше ніж в контрольній групі.

Визначаємо величини ц_е і ц_к за таблицею:

ц_е (36%) = 1,287

ц_к(12%) = 0,707

Зараз визначимо емпіричне значення критерію ц^*

ц^*_емп = (1,287-0,707) • = 0,58•3,54 = 2,05

ц^*_кр = ц^*_емп = 2,05

ц^*_емп ц^*_кр для

Отже, Н₀ - відхиляється. Приймається Н₁, а саме: кількість дітей з високим рівнем емпатії в експериментальній групі більше ніж в контрольній групі.

Таблиця 4. Рівень емоційного відгукування в контрольній та експериментальній групах після формувального етапу експерименту

Рівні	Експериментальна група	Контрольна група
	А3	%	А3	%
високий	9	36	4	8
середній	12	48	10	40
низький	40	16	11	44

Для перевірки достовірності одержаних результатів використаємо ц^* критерій кутового перетворення Фішера.

Сформулюємо статистичні гіпотези:

Н₀ : Кількість дітей з високим рівнем емпатичних тенденцій в експериментальній групі не вище ніж в контрольній групі.

Н₁ : Кількість дітей з високим рівнем емпатичних тенденцій в експериментальній групі більше ніж в контрольній групі.



Таблиця 5.Розподіл прогнозів розвитку емоційного відгукування в контрольній та експериментальній групах

Рівні емоційного відгукування	Емпіричні частоти вибору	Суми
	Експериментальна група	Контрольна група
Високий та середній	21	14	35
Низький	4	11	15
Суми	25	25	50

А зараз перейдемо до робочої таблиці для розрахунку ц^* критерія кутового перетворення Фішера.

Таблиця 6.Чотирьохклітинна таблиця для підрахунку ц^* критерія Фішера для виявлення відмінностей рівня емоційного відгукування у контрольній та експериментальній групах

Групи	«Є ефект»	«Ефекту немає»	Всього
Експериментальна група	21(84%)	4(16%)	25
Контрольна група	14(56%)	11(44%)	25
Всього	35	15	50

Визначаємо величини ц_е і ц_к за таблицею

ц_е (84%) = 2,319

ц_к (56%) = 1,691

Визначимо емпіричне значення критерію ц^* :

ц^*_емп = (2,319 - 1,691) • = 0,628 • = 0,628 • 3,54 = 2,92

ц^*_кр =

ц^*_емп ц^*_кр для

Отже, Н₀ - відхиляється. Приймається Н₁, а саме: кількість дітей з високим рівнем емпатичних тенденцій в експериментальній групі більше ніж в контрольній групі.



Висновок до другого розділу

Емпатія - здатність розуміти емоційний стан іншої людини, співчувати, співпереживати. Процес емпатії за своїм змістом є інтелектуальним [10,с. 479].

Уміння сприйняти почуття іншої людини як свої власні, здатність до емоційного відгуку є специфічним компонентом спілкування та особливим засобом пізнання людини людиною. Цей феномен у психології отримав назву емпатія.

Деякі дослідники протиставляють емпатію розумінню людини. Емоційна природа емпатії виявляється в тому, що ситуація іншої людини не стільки «продумується», скільки «відчувається». Але без емпатії навряд чи можливе адекватне розуміння. Емпатія сприяє збалансованості міжособистісних стосунків. Розвинена емпатія - це ключовий фактор успіху в таких видах діяльності, як педагогіка, мистецтво, медицина, управління.

Прояв емпатії в спілкуванні свідчить про загальну установку не стільки на розуміння з формального боку спілкування, скільки на входження в його прихований зміст, психічний стан іншої людини, що відображаються передусім невербальними засобами - інтонацією, жестами, позами.

І.Юсупов зазначає, що емпатійні якості розвиваються тим інтенсивніше, чим багатшими й різноманітнішими є уявлення про інших людей. Розуміння інших пов'язане з розумінням самого себе. Прагнучи пізнати себе, мотиви своїх учинків, людина вдається до аналогій. Крім того, подібні вчинки інших людей викликають різні переживання та емоційні вияви. Безпосереднє використання особистого досвіду для пояснення поведінки інших людей призводить до атрибутивних помилок.

Емпатійні тенденції є в кожної людини, але їх розвиток залежить від умов виховання та соціального оточення. Формуючи образ свого «Я», дитина нерідко адресує вчинки собі, так, як це робили щодо неї батьки, вчителі, взагалі дорослі. Вона програє соціальні ролі інших, переносячи власне «Я» в об'єкти своєї уяви. Така децентрація «Я» дедалі частіше здійснюється у внутрішньому плані.

Кожна людина має власний репертуар ролей, ситуацій міжособистісної взаємодії. Репертуар ролей тим ширший, чим багатший соціальний та емоційний досвід особистості. Схильність до переживань розвивається відповідно до низки відомих соціальних ролей. Зіткнення з подібними ситуаціями актуалізує ті уявлення, які суб'єктивно нібито відповідають певному партнеру по спілкуванню.

Характер спілкування матері і дитини, педагога і учня викликає емоційну реакцію, яка стає стійкою при частому повторенні. Але це не вияв типових властивостей особистості, а швидше належний відгук на певний стиль поведінки. Стиль спілкування пов'язаний з емоційним співчуттям партнерові. Емоційність особистості визначається не тільки її орієнтацією в соціальному середовищі, а й значущість засобів впливу на людей.

Дослідження засвідчують, що розвиток емпатії залежить не стільки від кола взаємодії з іншими людьми, скільки від суб'єктивної значущості цих осіб для особистості, тобто зумовлений кількістю осіб яких вона по-справжньому цінує. Обмеженість кола осіб, яким схильна співчувати людина, не тільки блокує емоційну чутливість, в окремих випадках вона може переходити у жорстокість. Емпатія -- надзвичайно складне, багатогранне поняття, яке означає: осягнення емоційних станів іншої людини; психічний процес, який дасть змогу зрозуміти чужі переживання (емпатія як механізм пізнання); дію індивіда, що допомагає йому особливим чином побудувати спілкування (емпатія як особливий вид уваги до іншої людини); здібність, властивість індивіда, його здатність проникати в психічний стан іншої людини, з якою вступає в контакт (емпатія як характеристика особи, тобто емпатійність). Встановлено, що здатність до прояву емпатії зростає за умови разючої подібності людей між собою, а також у набутті життєвого досвіду.

Доведено, що емпатія є тим вищою, чим краще людина здатна уявити собі, як одна й та ж сама подія сприйматиметься різними людьми, і чим більше вона допускає право на існування різних поглядів. Отож, емпатію слід розвивати від народження. Спочатку це завдання повинні виконувати батьки, а потім, з приходом дитини у школу, - й вчителі. Зазвичай, в школу діти приходять у 6-7 років (у психології і педагогіці цю категорію осіб називають молодшими школярами). І саме тут продовжується процес навчання і виховання. Важливість розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку стало приводом до проведення нами експериментальної роботи з даної проблеми. Під час проведення первинного зрізу ми отримали результати, що свідчили про недостатню сформованість емпатії у дітей молодшого шкільного віку. Ці результати були приблизно однакові як в експериментальній, так і в контрольній групі. Також дослідження показало, що результати за іншими трьома методиками, що діагностують рівень емпатії та емпатійних тенденцій, майже не змінювалися. Отож, така ситуація стала поштовхом до розроблення та впровадження в експериментальній групі програми розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку. Після програми, нами було повторно проведено дві методики як в експериментальній, так і в контрольній групі. Отримані результати свідчать про ефективність створеної нами програми, оскільки ми змогли зменшити кількість осіб з низькою та дуже низькою емпатійністю. В контрольній групі зміна результатів теж присутня, але незначна.

Висновки

Утвердження нових демократичних норм в українському суспільстві висуває нові вимоги до духовного розвитку дитини, її підготовки до життя. В контексті наукових теорій духовного розвитку особистості постає нове бачення психологічних проблем розвитку дитини, починаючи з ранніх етапів її становлення.

Різні аспекти розвитку особистості висвітлювалася в роботах вітчизняних психологів і педагогів (К.А.Абульханова-Славська, М.Й.Боришевський та ін.), що стали методологічним та теоретичним підґрунтям багатьох досліджень цієї проблеми. Особлива увага почала приділятися емоційному розвитку, чутливості, сприйманню та співпереживанню. Низка досліджень привчена окремим аспектам розвитку емпатії та її компонентів (Л.П.Алексєєва, Л.П.Виговська. Т.П.Гаврилова та ін.). Слід зауважити, що проблема емпатії - одна з найскладніших у психологічній науці, через невловимість цього феномена для дослідників, про що свідчить розмаїття у визначення її суті, механізмів, функцій, та її важливої ролі у моральному розвитку особистості. Накопичений матеріал потребує певної систематизації, узагальнень та доповнень.

1. Уважно проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, визначено, особливості емоційно-чуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку, а саме, що молодший шкільний вік не тільки є сензитивним для формування навчальної діяльності, але є дуже важливим етапом у соціальному розвитку дитини, у становленні її зв'язків з оточуючими людьми за межами родинних стосунків. Прийняття нової соціальної ролі школяра, готовність відповідати очікуванням інших, здатність будувати власну поведінку відповідно до зразків, а також формування власних очікувань щодо поведінки інших людей роблять дітей цього віку сензитивними до виховання у них емпатійних можливостей.

Емпатія вважається важливим чинником морального розвитку особистості. Вона розглядається як ефективний засіб розкриття і засвоєння внутрішнього єства моральних відносин, естетичних норм, що культивуються. Емпатія сприяє розвитку гуманних відносин, альтруїстичного стилю поведінки. Емпатійне співчуття, співпереживання виступає мотивом-посередником у діяльності допомоги. Емпатійність розглядається як один із засобів обмеження людиною своєї агресивності. І, нарешті, емпатія - необхідна умова розвитку особистості, її емоційної зрілості, міжособистісного взаєморозуміння [5]. Проаналізувавши значну частину поглядів науковців на емпатію, можна розрізняти наступні прояви:

1) емпатію емоційну - засновану на механізмах проекції та наслідування моторних та афективних реакцій іншого;

2) емпатію когнітивну - що базується на інтелектуальних процесах: порівняння, аналогія тощо;

3) емпатію предиктивну - що проявляється як здатність передбачати афективні реакції іншого в конкретних ситуаціях.

2. Для вивчення особливостей емоційно-почуттєвої сфери дітей молодшого шкільного віку, ми проаналізували особливості їх психічного та фізичного розвитку. Було з'ясовано, перехід дитини в школу супроводжується формуванням складних і часто суперечливих почуттів, зумовлених новим становищем молодшого школяра серед дітей, у сім'ї. стосовно пізнавальних процесів, можна говорити про те, виникнення, сила та протікання інтелектуальних почуттів залежить великою мірою від змісту й організації їх діяльності, особливо навчальної. Інтелектуальні почуття дітей молодшого шкільного віку виявляються в допитливості, яка постійно зростає за умови правильної подачі інформації, знань. Стосовно моральних почуттів, то слід сказати про глибокі зміни в сфері моральних почуттів. Стосунки молодшого школяра з класом багато в чому визначаються його успішним навчанням. Також молодший школяр уважно спостерігає за своїми однокласниками, якщо він бачить когось, хто заслуговує на повагу, то намагається бути гіршим від нього. Іноді рівняння на іншого (не завжди кращого учня), його «легке» наслідування веде до погіршення поведінки та успішності у навчанні. Прагнучи постійно займати однакове місце у класі іноді призводить до того, діти навмисно позують перед товаришами, хваляться своєю «незалежністю» або успіхами, часто уявними, в якій-небудь справі. Вони бояться визнати своє невміння щось робити, свою слабкість і почуття. Але це не означає, що вони не здатні переживати, відчувати страх і т.п. Учні, які навчаються в початковій школі, вже можуть виявляти високі моральні почуття: піклування і чуйність до матері, до вчительки і навіть до чужих людей, якщо вони хоробрі, благородні, віддані один одному. Бесіди з учнями І-ІІІ класів і обговорення разом з ними вчинків літературних персонажів або реальних людей розвивають у них уміння правильно оцінювати факти, якщо, звичайно, вони їм зрозумілі і не виходять за межі їх життєвого досвіду. Однак оцінки, які дають діти цього віку, дуже часто прямолінійні.

Для дітей молодшого шкільного віку дуже характерні різні оцінки своїх вчинків і вчинків інших людей, а також судження про них. Ця суперечність властива самому життю, самим фактам людських відносин, в які включається школяр. У них дуже важко розібратися дев'ятирічним дітям.

3. Гуманізація суспільного життя тісно пов'язана насамперед з поліпшенням людських взаємин. У цьому контексті великого значення набуває проблема розвитку та виховання почуттєвої сфери особистості. Найвищі почуття, особливо моральні, що характеризують високорозвинену в духовному сенсі людину, надихають її на великі справи та благородні вчинки, які не даються дитині в готовому вигляді від народження. Вони формуються батьками, родиною, навчальним закладом, суспільством... Прищеплення дитині знань про моральні норми лежить на плечах батьків, а зі в ступом у школу й на вчителях. Учні-першокласники (молодші школярі) особливо чуттєві і добре піддають впливу. В цей період дуже важливою є співпраця вчителів і батьків, з метою створення єдиної системи виховання. Співробітництво з батьками особливо плідна, якщо існує взаємоповага, взаєморозуміння і бажання з обох сторін. У кожній школі існує своя система батьківської просвіти. Форми роботи та заняття з батьками можуть охоплювати різну кількість батьків: бути загальношкільними, проводитись у старшій, середній чи молодшій школі; охоплювати класи по паралелях або у формі класного всеобучу. У межах цих занять можна відвести місце для підготовки батьків до емоційного розвитку дитини в сім'ї, зокрема виховання емпатії. Найбільш природним є включити питання емоційного розвитку дітей у розділ, присвячений виховній діяльності сім'ї. Формами підготовки батьків до виховання в їхніх дітей емпатії до однолітків, до старших, до хворих і т.п. найкраще слугують бесіди, семінари, обмін досвідом, диспути, обговорення тверджень виховного змісту.

На уроках в постійному спілкуванні з учителем та ровесниками формується моральність дитини, здатність до співчуття, співпереживання та ін., збагачується її життєвий досвід. Хвилювання молодших школярів, їх радощі та образи пов'язані з навчанням. На уроці взаємодіють всі елементи виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, організація. Виховує весь процес навчання на уроці, а не так звані виховні моменти. В процесі навчання відбувається систематичне залучення до моральних знань.

Важливим джерелом їх накопичення є знайомство дітей молодшого шкільного віку з навколишнім середовищем: туризм, екскурсії по місту, на виробництво. Екскурсії з дітьми молодшого шкільного віку проводяться на протязі всього навчального року і мають різну мету. Для того, щоб екскурсія була морально цінною, вчитель створює в колективі певний емоційний настрій, розподіляє між дітьми молодшого шкільного віку завдання. Які слід виконати при підготовці до екскурсії і під час її проведення. Своєрідною школою морального виховання являються екскурсії на природу. Вони проводяться з учнями різних вікових груп, у тому числі і з дітьми молодшого шкільного віку. Такі екскурсії дають можливість вчителю виховувати в учнів відчуття господаря своєї Батьківщини, бережливого ставлення до її природи, любов до тварин і рослин. Знання школяра про емпатію та її форми, отримані на уроках, власні життєві спостереження і переживання не рідко бувають різними і неповними. Тому потрібна спеціальна робота, пов'язана з узагальненням отриманих знань, поділ їх на позитивні і негативні, пошук ефективних видів поведінки у ситуаціях, де потрібна підтримка, допомога та ін. Форми роботи різні: це може бути розповідь вчителя, етична бесіда та ін. У нашій роботі ми встановили, що емпатія відноситься до вищих почуттів, і вона є досить важливою властивістю людини. Саме це стало поштовхом, для проведення нами експериментальної роботи з даної проблеми. Під час проведення первинного зрізу ми отримали результати, що свідчили про недостатню сформованість емпатії у дітей молодшого шкільного віку. Ці результати були приблизно однакові як в експериментальній, так і в контрольній групі. Ми висунули гіпотезу, що рівень сформованості емпатії у дітей молодшого шкільного віку буде набагато вищим за умови створення і впровадження ефективної програми розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку. Тому ми розробили та впровадили в експериментальній групі програму розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку. Після програми, нами було повторно проведено дві методики, які досліджують рівень емпатії та емпатійних тенденцій, як в експериментальній, так і в контрольній групі. Експериментально підтверджено ефективність програми, оскільки ми змогли зменшити кількість осіб з низькою та дуже низькою емпатійністю. В контрольній групі зміна результатів теж була присутня, але незначна.

Виконане дослідження не претендує на повне розв'язання проблеми особливостей формування емпатії у дітей молодшого шкільного віку. Отримані результати доводять необхідність подальшого теоретичного та експериментального дослідження цієї проблеми.



Список використаних джерел

1. Авдеева Н.Н. Понятие идентификации и его применение к проблеме понимания человека человеком // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга: Тез. докл. - Краснодар, 1975. - С. 6-9.

2. Авраменкова В.В. Совместная деятельности дошкольников в проявлении гуманного отношения к сверстниками // Вопросы психологии. - 1980. - № 5. - С. 60-70.

3. Авраменкова В.В. Совместная деятельности дошкольников в проявлении гуманного отношения к сверстниками // Вопросы психологии. - 1980. - № 5. - С. 60-70.

4. Алексеева Н.И. Некоторые особенности сопереживания в раннем онтогенезе // Проблемы формирования ценностных ориентаций и социальной активности личности.: Межвуз. сб. научн. тр. - М.:МГПИ, 1984. - С. 67-76.

5. Бадалев А.А., Каштанова Т.Р. Теоретико-методологические аспекты изучения эмпатии// Групповая психотерапия при неврозах / Под ред. Б.Д.Карвасарского и В.А.Мазуренко. - Л., 1975. - С. 11-19.

6. Бадалеев А.А. Личность и общение: Избр. Психол. труды. 2-е изд., перераб. - М.: Междунар. пед.акад., 1995. - 324 с.

7. Бех И.Д. Нравственность личности: стратегия становления. - Ровно: РИО управление печати, 1991. - 146 с.

8. Бех І.Д. Вивчення особистості молодшого школяра // Поч.шк.- 1993, №3.

9. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте - М., 1968.- с.464.

10. Божович Л.И.Отношение к учению как психологическая проблема. - «Известия АПН РСФСР», вып. 36, 1951.

11. Бондаренко Л.И. Основные этапи становления самосознания - К., 1979.

12. Борисенко С.Б. Методы формирования и диагностики эмпатии учителей: Автореф. Дис. … канд. пед. Наук: 13.00.01. - Л., 1988. - 14 с.

13. Боришевський М.И. Психологические особенности самосознания подростка - К.: Вища школа - 1980.- с.168.

14. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детсве: норма и отклонения. М.: Педагогика, 1990. - 140 с.

15. Будова самооцінки як психологічна проблема // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди № 6. Психологія. - Харків: ХДПУ, 1999. - Вип. 2. - С. 42-45.

16. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике.- К., 1989.

17. Валантинас А.А.Взаимосвязь эмпатии и усвоения нравственных норм детьми младшего школьного возраста: Автореф. дисс. …канд. психол. Наук: 19.00.07. - К.: 1988. - 16 с.

18. Валлон А. Психическое развитие ребенка. - М.: Просвещение, 1967. - 196 с.

19. Венера В.Є. Психологічна служба в закладах освіти. Практикум: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. - Тернопіль: ВАТ «ТВПК «Збруч». - 2008. - 560 с.

20. Взаємозв'язок самооцінки і рівня домагань як предмет психологічних досліджень // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2001.- Вип. 6. - С. 57-61.

21. Веретенко Т.Г. Загальна психологія. Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 128 с.

22. Выговская Л.П. Проблема эмпатии в психологии//Социально-психологическая природа эмпатии: проблемы и перспективы исследования. - Одесса, 1996. - С. 171-186.

23. Выговская Л.П. Теоретико-методологические основы решения проблемы эмпатии//Українська психологія: сучасний потенціал: Матер. Четвертих Костюковських читань. - в 3т. - К.: ДОК-К, 1996. - Т.1. - С. 231-239.

24. Гаврилова Т.П. К вопросу об эмоциональной социальной децентрации // Личность в системе коллективных отношений6 Тез. докл. - М., 1980. - С. 50-51.

25. Гаврилова Т.П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии. (Исторический обзор и современные проблемы)// Вопросы психологи. № 2. - 1975. С. 17-19.

26. Гаврилова Т.П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии. (Исторический обзор и современные проблемы)// Вопросы психологи. № 2. - 1975. С. 17-19.

27. Гаврилова Т.П. Эмпатия и ее особенности у детей младшего и среднего школьного возраста: Автореф. Дис. … канд. Психол. Наук.: 19.00.07/ АПН НИИ обей и пед. Психологии - М., 1977. - 23 с.

28. Гаврилова Т.П. Эмпатия как спецыфический способ познания человека человеком // теоретические и прикладные проблемы психологи познания людьми друг друга: Тез. докл. - Краснодар: КГУ, 1975. - С. 17-19.

29. Гиппенрейтер Ю.Б., Карягина Т.Д., Козлова Е.Н. Феномен конгруэнтной эмпатии// Вопросы психологии. - 1993. - № 4. - С. 61-68.

30. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - СПб.: Речь, 2003.

31. Грановская Р.М. Элементы практической психологии.- Л.: Изд-во ЛГУ, 1988.- с.392-404,564.

32. Гродзенская Н.Л. Воспитательная работа на уроках пения. М., Изд-во АПН РСФСР, 1953.

33. Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте // Вопр.пс.- 1992, №1-2.

34. Дослідження особливостей розвитку самооцінки у молодшому шкільному віці // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди № 9. Психологія. - Харків: ХДПУ, 1999. - Вип. 3. - С. 148-153.

35. Дослідження самооцінки та рівня домагань особистості як динамічної системи // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2001.- Вип. 7. - С. 122-126.

36. Дослідження специфіки співвідношення показників приватної і загальної самооцінки у молодших школярів з різною динамікою її розвитку // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди № 13. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2000. - Вип. 4. - С. 84-88.

37. Дубровина И.В. Психодиагностика личности.- К.,-1989.

38. Журавльова Л.П. Психологія емпатії: Монографія. - Житомир:Вид-во ЖДУ ім..І.Франка, 2007. - 328 с.

39. Загайнов Р.И. Как осознанный долг. Дневник психолога. 335 с, ил.

40. Захарова А.В., Андрущенко Т.Ю. Исследования самооценки младшего школьника в процесе учебной деятельности // Вопр.пс.- 1980, №4.

41. Захарова А.В. Уровень притязания как показатель самооценки / Новые исследования в психологии и возрастной физиологии.- М.: Педагогика, 1989.- с.42-47,137.

42. http://ebk.net.ua/Book/psychology/vinoslavska_psihologiya/zmist.htm.

43. Зеньковский В.В. Психология детства.- Екатеринбург: Деловая книга, 1995.- с.351.

44. Ільин Е.П. Психология воли. - Спб: Питер, 2000.

45. Кн.1: Общие основы психологии.- с.576.

46. Кн.2: Психология образования.- с.496.

47. Кн.3: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика.- с.512.

48. Коган І.М. Особливості емпатії молодших школярів //Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. акад. Максименка С.Д. - К.: 2000. - Т. П, ч. 6. - С. 273-279.

49. Коган І.М. Розвиток емпатії у молодших школярів //Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. акад. Максименка С.Д. - К.: 2004. - Т. 7, вип. 3. - С. 101-108.

50. Кротенко В.І, Розвиток емпатії в психологічній літературі/Психологія: Зб. наук.пр. - Вип.. 12. (НПУ ім.. М.П.Драгоманова). - Київ, 2001. С. 89-96.

51. Кротенко В.І.Розвиток емпатії у дітей підліткового віку - складової риси гуманістичного розвитку суспільства // Психологія: Зб. Наук. Пр. Вип.. 2(9). - Ч П. (НПУ ім.. М.П.Драгоманова). - Київ, - 2001. - С. 55-58.

52. Кулагина М.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие.- М.: Изд-во РОУ, 1996.- с.180.

53. Липкина А.И. Самооценка школьника и его память // Вопр.пс.- 1981, №3.

54. Липкина А.И. Самооценка школьника.- М.,1986.

55. Липпс Т. Руководство по психологии/Пер. с нем. М.А.Лихарева. - Спб.: О.Н.Попова. - 1907. - 394 с.

56. Лоренц К. Человек находит друга: О поведении животных/Пер. с англ. И.Гуровой/ Под ред. И с предисл. К.Э.Фарби. - М.: А.О. «Полигран», 1992. - 191 с.

57. Макарова Л.Л., Синельникове В.М. Загальна психологія: Навч. посібник для студентів ВНЗ. - Київ: Центр. навч. літ-ри, 2005.

58. Максименко С. Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. - К.: НПЦ Перспектива, 1998. - 220 с.

59. Наследственность душевных свойств (Психологическая наследственность) / Пер. с франц. - Спб.: К. Риккер, 1884. - 395 с.

60. Немов Р.С. Психология: В 3 кн.: Учебное пособие для вузов.- 2-е изд.- М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995.-

61. Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы.- М.: Тривола, 1996.- с.360.

62. Общая психология: Учебник для студентов пединститутов / Под ред. А.В.Петровского.- М., 1986.

63. Овчинникова Т.Н. Особенности осознания себя детьми 6-летнего возраста // Вопр.пс.- 1981, №3.

64. Олексик Л.М. Духовні почуття у світопереживанні особистості: Дис…канд. філос. Наук: 09.00.11/ Київський інститут ім.. Т.Шевченка. - К., 1994. - 220 с.

65. Орищенко О.А. Диференційно-психологічний аналіз емпатії: Авториеф. дис. …канд. психолог. Наук: 19.00.01. - Одеса, 2004. - 21 с.

66. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности: Кн. для учителя.- М.: Просвещение, 1991.- с.287.

67. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В.А.Роменця. -К. : Либідь, 1999. - 632с.

68. Петрасинський З. Пізнай себе: Книга для учнів: Пер. з польської В.І.Романця.- К.: Рад.школа, 1998.- с.192.

69. Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психологія: Підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів - 2-і изд., стереотип. - М.; издат. центр «Академія»; Вища школа, 2001.

70. Психическое развитие младшего школьника / Под ред. Давыдова В.В. - М.- 1990.

71. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. - М., 1990.

72. Психологическое изучение личности младшего школьника и классного коллетива: Метод. реком. для учителей нач. классов, стажеров и студентов-практикантов / Отв. ред. Ключникова Г.А., Новгородское обл. отд. пед. об-ва РСФСР, 1989.- с.54.

73. Психология. Словарь/ Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат,

1990. - 494 с.

74. Рибо Т. Наследственность душевных расстройств / Пер. с франц. - Спб. Риккер, 1884. - 395 с.

75. Психологія. Підручник / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К., 1999.

76. Рогов Е. І. «Психологія людини» - М.; Гуманит. Вид. Центр ВЛАДОС , 1999. - 320 с.

77. Рубін О.А., Велей М.Д., Юрченко З.В., Савчинська Л.О. Практична психологія в школі. Івано-Франківськ, обласний ІПО, 1994, -с.96.

78. Сапожникова Л.С. Самооцінка, домагання та діагностика деяких її особливостей / Психологія: науково-методичний збірник.- К.: Освіта, 1993.- с.73-82, 120.

79. Смирнова Е.О. Становление межличностных отношений в раннем онтогенезе // Вопросы психологии. - 1994. - № 6. - С. 5-15.

80. Смит А. Теория нравственных чувств//Перев. С англ. - М.: Республика, 1995. - 383с. Спенсер Г.Основания психологии. - М.: АСТ, 1998. - 543 с.

81. Смит А. Теория нравственных чувств//Перев. С англ. - М.: Республика, 1995. - 383с.

82. Соколова Т.Е. Самосознание и самооценка при аномалиях личности.- М.: Изд. МГУ, 1989.- с.87, 215.

83. Соломатина А.В. Нравственная децентрация как механизм развития личности: Автореф. дис. …канд. психол. Наук: 19.00.01 / МГУ им. М.В.Ломоносова. - М., 1992. - 24 с.

84. Спенсер Г. основания психологии. - М.: АСТ, 1998. - 543 с.

85. Столин В.В. Самосознание личности.- М.: Изд. МГУ, 1983.- с.286.

86. Столяренко Л. Д. «Основи психології» - Ростов - на - Дону ; видавництво «Фенікс», 1997.

87. Столяренко Л. Д., Самигин С. И. «Психологія і педагогіка в питаннях і відповідях» - Ростов - на Дону: «Фенікс», 1999. - 576 с.

88. Структура самооцінки та рівня домагань особистості і її урахування у виховному процесі // Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип. 19. - Ч.2. - С. 66-70.

89. Т.Сергійчук, Т.Гришенкова. Моральне виховання молодших школярів усною народною творчістю у процесі позакласної роботи//Педагогічна творчість молодих дослідників: Збірник студентських наукових робіт/ За ред. О.А.Дубасенюк. - м. Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2001. - 201 с.

90. Тейлор Ш.. Пило Л., Сирс Д. Социальная психология.-СПб.: Питер,2004.- 767 с.

91. Тейлор Ш.. Пило Л., Сирс Д. Социальная психология.-СПб.:Питер,2004.- 767 с.

92. Ушинський. Праця в її психічному і виховному розвитку//.

93. Філософський словник / Під ред. І.Т.Фролова.- 5-е видання.-М.: Політвидав, 1987.- с.590.

94. Фолкен Чак Т. «Психологія - це просто» Перекл. з англ. Р. Муртазина - М.; ФАИР - ПРЕСС , 2000. - 640 с.

95. Фопель К. “Психологія особистості”. - К.: Генезис, 2003.

96. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого «Я». - М.: АСТ, 2004. - 188 с.

97. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя.- М.: Просвещение, 1991.- с.17-22. 135-147, 287.

98. Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович Н.Я. Изучение личности учащегося и ученических коллективов. - М., 1988.

99. Чамата П.Р. Шляхи формування самосвідомості дитини / Питання психології виховання.- К.: Радянська школа, 1960.- с.3-20, 234.

100. Чеснокова И.И. Психологические исследования самосознания // Вопросы психологии.- 1984, №3.

101. Шпенгауэр А. Избранные произведения/ Пер. с нем..; Сост.. авт. вступ.ст. и примеч. И.С.Нарский. - М.: «Просвещение», 1992. - 479 с.

102. Штерн В. Психология раннего детства до шестилетнего возраста/ Пер. с нем. - Петроград: 26-я Гос. Типография, 1922. - 288 с.

103. Щербаков Е.П. Уверенность как состояние, свойство личности и деятельности спортсмена. - М., 1981. - С. 51-60.

104. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды.- М., 1989.

105. Эльконин Д.Б. Обучение и развитие младшего школьника.- М., 1970.

106. Якобсон П.М. Изучение возрастных различий в сфере нравственных чувств и нравственных оценок у школьников. - «Советская педагогика», 1960, № 5.

107. Якобсон П.М. Некоторые особенности развития оценки у ребенка-первокласника. - В сб.: Вопросы психологии у чебной деятельности младших школьников. М., Изд-во АПН РСФСР, 1962.



Додаток А

Методика «Мій портрет в променях сонця»

Мета: дослідити самооцінку молодших школярів.

Інструкція: у середині сонечка напиши своє ім'я, а на його променях якості, які тобі найбільш притаманні (хороші і нехороші), якщо сонечку потрібно більше промінчиків, то домалюй їх. Відповіді мають бути щирими.

Інтерпретація: за тими якостями, за якими дитина змогла себе оцінити можна зробити висновок про її самооцінку. Чим більше доброчинностей дитина про себе згадала, тим вища її самооцінка.

Тест «Незакінчені речення»

Мета: визначити рівень емпатії у молодшим школярів

Інструкція: доповніть нижче вказані незакінчені речення так, щоб виразити свої справжні почуття. Намагайтесь робити це з кожним реченням. Робіть це швидше. Якщо не можете закінчити якесь речення, залиште його і займіться ним пізніше. Переконайтесь, що Ви справді закінчили речення. Будьте правдиві. Це завдання також необхідне для Вашої пам'яті та уваги. Пам'ятайте, неправильних відповідей не буває.

Прізвище, ім'я, по-батькові______________________________________

Школа № ____________________________________________________

Клас________________________________________________________

Скільки років_________________________________________________

1. Мені приємно, якщо хтось…

2. Справедливість - це…

3. Більшість людей чесні, тому…

4. Терпіти не можу…

5. Коли я бачу бездомну тварину, я…

6. Вважаю, що більшість людей…

7. Співчуття - це…

8. Думаю що кожен повинен допомагати…

9. Коли ображають менших, слабших - я …

10. Я вважаю, що проблеми моїх друзів, батьків…

11. Я впевнений(а), що у складних ситуаціях кожен повинен розраховувати…

12. Бездомних тварин…

13. Якщо я побачу пораненого птаха, я…

14. Я дуже люблю…

15. Коли я бачу жебрака…

16. Якщо мене хтось образив - я …

17. Коли я бачу, що мій товариш допомагає старенькій бабусі, я вважаю що він …

18. Співчувати слід тільки…

19. Якби мені трапився скалічений пес, я б ніколи…

20. Коли я бачу, що діти стріляють у пташок і тварин, я …

Дослідження емоційного відгукування молодших школярів

Мета дослідження: визначення рівня емпатичних тенденцій.

Матеріали та обладнання: модифікований тест-опитувальник емпатичних тенденцій, розроблений…, бланк відповідей та ручка.

Кожному учаснику дослідження видається тест-опитувальник, який містить 33 твердження, котрі відображають ті чи інші ситуації, що можуть викликати співчуття, співпереживання під час спілкування та взаємодії з людьми, з продуктами їх діяльності, з живою або неживою природою. Крім цього, кожен отримує бланк відповідей з нумерацією відповідних опитувальнику тверджень і два варіанти можливих відповідей: «Так» і «Ні». Бланки для відповідей бажано не підписувати, а певним чином пронумерувати, щоб потім визначити респондента, збільшивши при цьому його довіру.

Інструкція досліджуваним: «Тест містить 33 твердження. Прочитайте і дайте відповіді, пригадуючи чи передбачаючи, які почуття в подібних ситуаціях виникали чи могли б виникнути особисто у Вас. Якщо Ваші переживання, думки, реакції відповідають запропонованим у твердженні, то в бланку відповідей навпроти відповідного номера, що збігається з номером твердження, підкресліть відповідь «Так», а якщо вони інші, тобто не відповідають твердженню, то підкресліть відповідь «Ні». Пам'ятайте: в опитувальнику немає негарних відповідей. Не намагайтеся своїми відповідями створити приємне враження. Свою думку висловлюйте вільно і відверто, тільки в такому випадку Ви отримаєте достовірні дані про свої психологічні особливості. Краще давати ту відповідь, яка першою спаде на думку. Кожне наступне твердження читайте після того, як дасте відповідь на попередні, старайтеся також не залишати наведені питання-твердження без відповіді. Якщо у Вас виникнуть які-небудь запитання, пов'язані із заповненням бланку, задайте їх експериментатору перед тим, як почнете роботу над тестом-опитувальником. Якщо все зрозуміло, починайте давати відповіді».

Тест-опитувальник

1. Мені стає прикро, коли я бачу, що незнайома людина почувається серед інших людей самотньо.

2. Люди перебільшують здатність тварин розуміти, хвилюватись та переживати.

3. Мені неприємно, коли люди не вміють стримуватися і відкрито проявляють свої почуття.

4. Мене дратує, коли нещасні люди себе жаліють.

5. Коли хтось знервується біля мене, я теж починаю нервувати.

6. Я вважаю, що плакати від радості нерозумно.

7. Я завжди беру близько до серця проблеми моїх друзів.

8. Часом пісні про почуття викликають у мене сильні переживання.

9. Я дуже хвилююся, коли мені потрібно комусь повідомити неприємну для неї новину.

10. Мій настрій залежить від настрою людей, що мене оточують (друзі, однокласники, батьки, вчителі).

11. Я вважаю, що іноземці не розуміють почуттів і є дуже байдужими.

12. Мені подобається спілкуватися з людьми, тому я хочу у майбутньому обрати професію, яка буде пов'язана зі спілкуванням з людьми.

13. Коли мої друзі роблять необдумані вчинки, я цим не переймаюся.

14. Мені подобається дивитися, як люди приймають подарунки.

15. Мені здається, що старі й самотні люди злі й недоброзичливі.

16. Коли я бачу незнайому людину, що плаче - я теж засмучуюсь.

17. Коли я слухаю гарну музику, я почуваюсь щасливим.

18. Коли я читаю казку чи якесь оповідання, то переживаю все так, ніби це трапляється зі мною.

19. Коли я помічаю, що когось ображають, то дуже серджуся і переживаю.

20. Я зберігаю спокій, навіть коли всі навколо мене хвилюються.

21. Якщо мій друг чи подруга починає зі мною обговорювати свої проблеми, я намагаюсь перевести розмову на іншу тему.

22. Мене дратує, коли люди, дивлячись якусь кінострічку, плачуть.

23. Чужий сміх мене не заражає.

24. Коли я приймаю якесь рішення, почуття інших на мене не впливають.

25. Я нервую, якщо оточуючі чимось пригнічені.

26. Я дуже засмучуюсь, якщо бачу людей, що засмучуються через дрібниці.

27. Мене дуже засмучує страждання тваринки.

28. Я вважаю, що неправильно переживати через те, що відбувається в кіно, або у книзі, яку читаєш.

29. Мені сумно, коли я зустрічаю старих і безпомічних людей.

30. Чужі сльози мене просто дратують, не викликають жодних співчуттів.

31. Я переживаю, коли дивлюсь якийсь фільм.

32. Я залишаюся байдужим(ою), коли інші хвилюються.

33. Вважаю, що діти плачуть без причин.

Дослідження рівня емпатійних тенденцій (за власною модифікацією методики І.Юсупова).

Інструкція: «Для визначення рівня емпатійних тенденцій необхідно, відповідаючи на кожне із 36-тверджень, давати відповідям такі числа: якщо ви відповіли «не знаю» - 0, «ні, ніколи» - 1, «іноді» - 2, «часто» - 3, «майже завжди» - 4 і відповіді «так, завжди» - 5. давати відповіді необхідно до всіх пунктів.

1. Мені більше подобаються книжки про подорожі, ніж із серії «Життя видатних людей».

2. Старших дітей дратує піклування батьків.

3. Мені подобається розмірковувати про причини своїх успіхів та невдач.

4. Серед музичних передач віддаю перевагу передачам про сучасну музику.

5. Надмірне роздратування та несправедливі нарікання хворого треба терпіти, навіть якщо вони продовжуються роками.

6. Хворій людині можна допомогти навіть словом.

7. Стороннім людям не слід втручатися в конфлікт між двома особами.

8. Старі люди, як правило, ображаються без причин.

9. Коли я слухаю сумну історію, на моїх очах з'являються сльози.

10. Роздратованість моїх батьків впливає на мій настрій.

11. Я байдуже ставлюсь до критики в мою адресу.

12. Мені більше подобається розглядати портрети, ніж картини з пейзажами.

13. Я завжди прощаю усе своїм батькам.

14. Якщо в когось щось погано виходить, його треба наказувати.

15. Коли я чую про драматичні події в житті людей (моїх друзів, однокласників, їхніх батьків, моїх сусідів), то відчуваю, що це ніби зі мною відбувається.

16. Я вважаю, що батьки ставляться до своїх дітей справедливо.

17. Я завжди втручаюсь, коли бачу, що мої друзі, однокласники сваряться.

18. Я не звертаю уваги на поганий настрій мої батьків.

19. Я довго спостерігаю за поведінкою тварин, відкладаючи в бік свої справи.

20. Книги та фільми можуть викликати сльози лише й слабкодухих.

21. Мені подобається спостерігати за виразом обличчя та поведінкою незнайомих людей.

22. Я часто приводжу додому бездомних кішок та собак.

23. Мені здається, що всі люди злі.

24. Дивлячись на незнайому людину, мені хочеться вгадати яка вона.

25. Я користуюсь авторитетом у молодших за себе.

26. Коли я бачу скалічену тваринку, то намагаюсь їй допомогти.

27. Людині обов'язково стане легше, якщо її уважно вислухати.

28. Побачивши, що на вулиці трапилася якась подія (бійка, аварія і т.п.),я намагаюсь не потрапити до числа свідків.

29. Молодшим за мене дітям подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу чи гру.

30. Люди перебільшують здатність тварин відчувати настрій своїх хазяїв.

31. Зі складної ситуації людина повинна викручуватись самостійно.

32. Якщо дитина плаче, на це є свої причини.

33. Діти та старші підлітки повинні задовольняти прохання старих.

34. Мені хочеться зрозуміти, чому деякі мої однокласники інколи такі замислені.

35. Безпритульних домашніх тварин слід відловлювати і знищувати.

36. Якщо мої друзі починають обговорювати свої проблеми, я намагаюсь перевести розмову на іншу тему.

Підрахунок результатів

Перед тим, як ми підрахували результати, ми перевірили перевірити ступінь відвертості, з якою відповідали досліджувані. Чи не відповіли вони «ніколи» на деякі з тверджень під номерами: 3, 9, 11, 13, 28, 36, а також чи не відмітили пункти 11, 13, 17, 26 відповідями «так, завжди».

Якщо це так, то досліджувані не захотіли бути відвертими перед самими собою, а в деяких випадках намагалися виглядати кращими ніж є насправді. Результатам нашого тестування можна довіряти лише тоді, коли на всі перераховані вище твердження досліджувані дали не більше трьох нещирих відповідей, якщо їх чотири - слід сумніватися в достовірності, якщо їх п'ять - можна вважати, що робота виконана даремно. Тепер ми підсумували набрані досліджуваними бали зі всіх відповідей. Співставили результати зі шкалою розвиненості емпатійних тенденцій.

Додаток Б

Вправа 2.

Розбір прислів'їв і приказок:

Добро не лихо, ходить по світу тихо;

Добро не вмре, а лихо пропаде;

Добре діло саме себе хвалить;

Добро без розуму, що річка без води;

Добрі почуття - сусіди любові;

Добрий гість завжди в пору;

Добрим словом і бездомний багатий;

Добро пам'ятай, а зло - забувай;

Добро шануй, а злого не жалуй;

Від добра добра не чекають.

Вправа 3.

Читання вірша

Доброта.

Доброту не купишь на базаре. Искренность у песни не займёшь. Не из книг приходит к людям зависть. И без книг мы постигаем ложь. Видимо, порой образованью Тронуть душу не хватает сил. Дед мой без диплома и без званья Просто добрым человеком был Значит, доброта была вначале?.. Пусть она приходит в каждый дом, Что бы мы порой не изучали, Кем бы в жизни ни были потом.

Вправа 4.

Бесіда на тему: «Добро - це гарна справа, але важка»

“Добрые чувства появляются у людей в детстве: это человечность, доброта, ласка, внимательность, доброжелательность, сочувствие. Они рождаются в труде, заботах о людях и животных, восхищении красотой окружающего мира. Если ребёнок мучает в детстве животных, можно со стопроцентной гарантией утверждать, что позже он будет мучить и людей, только по-другому.

Древнегреческий философ Демокрит сказал: “У людей зло вырастает из добра, когда не умеют им управлять и надлежащим образом пользоваться”. Доброта без разума пуста. Недаром поэт С.Я. Маршак призывает: “Пусть будет добрым ум у вас, а сердце умным будет”.

“Добрый, добрый... Эту медаль носят через одного. Добро - это доброе дело, это трудно. Это непросто. Не хвалитесь добротой, не делайте хотя бы зла!” (В.М. Шукшин). Да, добрые дела делаются не для себя, а для кого-то, значит, человеку надо уделить внимание, потратить время и силы.

Для того, чтобы узнать, что такое добро и на сколько вы добры, мы проведём занятие на тему: “Добро не терпит промедленья…”.

Додаток В

Виховання емпатії у дітей

Важливою ознакою зрілого громадянського суспільства є його гуманність, яка постійно реалізується її носіями - членами цього суспільства - через ставлення один до одного, до більших об'єднань людей, до природного довкілля

Тотальна гуманізація життя пов'язана насамперед з поліпшенням людських взаємин. У цьому контексті великого значення набуває проблема розвитку та виховання почуттєвої сфери особистості. Найвищі почуття, особливо моральні, що характеризують високорозвинену в духовному сенсі людину, надихають її на великі справи та благородні вчинки, не даються дитині в готовому вигляді від народження. Вони формуються батьками, родиною, навчальним закладом, суспільством...

Робота із сім'ями учнів є однією з важливих ланок просвітницької діяльності педагогів. Іноді вчителям досить складно встановити позитивні та результативні контакти з батьками. Пропонуємо поради, які сприятимуть спільній роботі та виникненню довірливих взаємин між батьками та педагогами:

Поважайте батьків. Виявляйте повагу та зацікавленість.

Заохочуйте співробітництво. Залучайте сім'ї до участі в житті класу.

Висловлюйте батькам свої пропозиції щодо їх участі в житті класу.

Використовуйте різноманітні форми залучення батьків, будьте творчими та дипломатичними.

Кожна сім'я має свої інтереси та можливості, і те, що може бути прийнятним для однієї сім'ї, для іншої зовсім непридатне.

Батьки самі мають вирішувати, яка участь у роботі для них краща.

Слід переконатись у розумінні дорослими, що будь-яка допомога корисна й цінна.

Будьте терплячими.

Залучення батьків до виховного процесу може викликати труднощі як з боку батьків, так і вчителів, тому на розвиток нових стосунків знадобиться певний час. Співробітництво з батьками зміцнюється тоді, коли воно базується на досягненні невеликих проміжних успіхів протягом тривалого часу.

Звертайте увагу на емоційний зв'язок між дітьми та батьками.

Навіть досвідченим батькам необхідно мати підтвердження того, що вони правильно виховують своїх дітей.

Підтримуйте з батьками систематичний і тісний взаємозв'язок.

Намагайтеся кожного тижня зустрічатися з батьками для індивідуальних бесід.

Висловлюйте свою дружелюбність.

Дайте батькам зрозуміти, що високо цінуєте їх участь у житті класу.

Намагайтеся залучити до роботи всю сім'ю.

Шукайте творчі шляхи співобітництва не тільки з мамами, а й з татами, з іншими членами сім'ї.

Підтримуйте конфиденційність.

Довіра - важлива умова виникнення та становлення дружніх зв'язків.

У кожній школі існує своя, вивірена практикою та досвідом система батьківської просвіти, метою якої є підвищення потенціалу сімейного виховання й удосконалення його реалізації. Форми роботи та заняття з батьками можуть охоплювати різну кількість батьків: бути загальношкільними, проводитись у старшій, середній чи молодшій школі; охоплювати класи по паралелях або у формі покласного всеобучу. У межах цих занять можна знайти місце й для підготовки батьків до емоційного розвитку дитини в сім'ї, зокрема виховання емпатії.