Основи психології та педагогіки

Значення психологічних та педагогічних знань в діяльності людини. Визначення предмета психології та педагогіки. Структура форм прояву психіки особистості. Характеристика типів темпераменту індивідууму. Аспекти формування та зміни самооцінки особистості.

Рубрика Психология
Вид учебное пособие
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2017
Размер файла 365,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Політична психологія (political psychology) - галузь психології, яка досліджує психологічні закономірності політичної діяльності.

Поняття (conception) - одна з головних форм абстрактного мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів і явищ дійсності в їх істотних зв'язках і відносинах, узагальнюються їх істотні ознаки.

Порівняння (comparison) - пізнавальна операція, що лежить в основі судження (міркування) про подібність або відмінність об'єктів.

Потяг (inclination) - стан організму, у якому виявляється безпосередньо-чуттєве відображення потреби. Поняття П. пов'язане з осмисленням своєрідних внутрішніх сил організму, що спонукають його до дії.

Почуття (feelings) - це специфічно людські, узагальнені, стійкі переживання ставлення до потреб, задоволення або незадоволення яких зумовлює позитивні або негативні емоції.

Пояснення (explanation) - вид усного викладу навчального матеріалу, що передбачає послідовне доскональне розкриття істотних ознак, характеристик, понять, явищ, способів дій. Може включати залучення схем, малюнків, алгоритмів.

Предмет психології (subject of psychology) - дослідження закономірностей, проявів та механізмів психіки.

Принципи навчання (educational principles) - вихідні положення, на які потрібно спиратися в практичній навчальній діяльності.

Пристрасть (passion) - сильне, глибоке й тривале почуття, пов'язане зі стійким прагненням людини до певного об'єкта.

Прихильність (sympathy) - поняття соціальної психології, що відбиває один з важливих моментів чуттєвого ставлення однієї людини до іншої. П. означає доброзичливе ставлення з відповідним зовнішнім його виявом (у жестах, словах, виразних рухах).

Проблемна ситуація (problem situation) - ситуація або задача, для розв'язання якої суб'єкт має знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій; основне поняття проблемного навчання.

Проблемне навчання (problem education) - спосіб організації навчальної діяльності, метод навчання, загальною тенденцією якого є зближення навчального і наукового пізнання, розвиток активності. самостійності, творчого мислення людини.

Прострація (prostration) - психофізіологічний стан надзвичайно низької дієздатності - фізичної або нервово-психічної.

процес виховання (process of training) - це взаємодія цілеспрямованого зовнішнього педагогічного впливу і самовиховання особистості.

Психіатрія (psychiatry) - наука та галузь медицини, що має справу з психічними (душевними) хворобами. П. вивчає порушення в нервово-психічній сфері та розробляє методи лікування і профілактики психічних захворювань.

Психіка (psychology) - 1) душа; 2) внутрішній світ людини; 3) сукупність психічних процесів як свідомих, так і несвідомих; 4) здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу (свідомість).

Психічні процеси (psychical processes) - різні форми єдиного, цілісного відображення суб'єктом об'єктивної дійсності. Розрізняють такі основні види П. п.: відчуття, сприймання, пам'ять, уявлення, уява, мислення, мовлення, емоції, почуття, увага, воля. З давніх часів ці П. п. поділяють на: пізнавальні, емоційні та вольові.

Психічні стани (psychical state) - психологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання.

Психоаналіз (psychoanalyses) - вчення З. Фрейда; система ідей, методів інтерпретації сновидінь та інших несвідомих психічних явищ, а також діагностики і лікування різних душевних захворювань.

Психогігієна (psychohyhiene) - галузь науки, що виникла на стику гігієни і психології. Вивчає закономірності організації міжлюдських взаємин та психогенного середовища в напрямі їх оптимізації згідно з інтересами та потребами людей, суспільства в цілому.

Психолог (psychologist) - фахівець у галузі психології. Людина, яка має професійні знання й уміння і виконує певну роботу в теоретичній або практичній психології.

Психологічна культура особистості (psychological culture of personality) (як елемент загальної культури) - сукупність психологічних знань, здібностей, вмінь, навиків, які допомагають успішному самопізнанню, самовираженню і самовихованню особистості, а також успішному спілкуванню і взаємодії в різних соціальних групах.

Психологія (psychology) (з грецьк. psyche - душа, logos - слово, знання, вчення) - система знань (наука) про об'єктивні закономірності, прояви та механізми психіки.

Психологія мистецтва (art psychology) - вивчає процеси створення і сприймання людиною творів мистецтва, властивості і психічні стани людей, пов'язані зі створенням та сприйманням художніх цінностей.

Психологія особистості (psychology of personality) - галузь психологічних знань, яка займається вивченням психічних властивостей людини як цілісного утворення, як певної системи психічних якостей, що має відповідну структуру, внутрішні зв'язки, характеризується індивідуальністю та взаємопов'язана з навколишнім природним і соціальним середовищем.

Психологія праці (psychology of labour) - вивчає психологічні закономірності трудової діяльності людини, психологічні основи організації та підвищення продуктивності праці, оптимізацію відносин у трудових колективах.

Психологія спорту (psychology of sport) - досліджує закономірності поведінки людей в умовах спортивних змагань, методи відбору, підготовки, організації діяльності спортсменів та їхньої психологічної реабілітації після участі в змаганнях.

Психологія творчості (psychology of creation) - досліджує закономірності творчої діяльності, фактори стимуляції творчого пошуку, умови розвитку творчої особистості та розробляє методи активізації творчості працівників науки, техніки, мистецтва, культури.

Психологія управління (psychology of management) - здійснює дослідження процесів управління, взаємодії керівників і підлеглих, підвищення ефективності управління, психологічних особливостей керівника, його управлінських здібностей.

Психосинтез (psychosynthesis) - теорія, метод розвитку цілісної і гармонічної особистості, зокрема шляхом синтезу її свідомої та безсвідомої частин.

Р

Радість (gladness) - емоція, психічний стан підвищеної, позитивно забарвленої емоційної піднесеності.

Раціоналізм (rationalism) (від лат. rationalis - розумний) - напрям у філософії, що визначає розум єдиною достовірною основою пізнання і поведінки людини.

Реальні групи (real groups) - реально існуюче в певному просторі і часі об'єднання людей, яке характеризується тим, що його члени поєднані між собою реальними відносинами та зв'язками.

Референтна (еталонна) група (referent group) - реально існуюча або умовна група, погляди, норми та цінності якої є взірцем для особистості. Під її впливом вона формує свої життєві ідеали, вивіряє власні дії та вчинки.

Рефлекс (reflex) - закономірна реакція організму на зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища, здійснювана через центральну нервову систему у відповідь на подразнення рецепторів. Існують вроджені (безумовні) і набуті (умовні) рефлекси.

Рефлексія (reflexion) - у соціальній психології механізм усвідомлення індивідом чи групою того, як їх насправді сприймають і оцінюють інші індивіди чи групи.

Розум (mind) - вища форма теоретичного осягання дійсності, свідоме оперування поняттями, синтез знань на найвищому рівні теорій та ідей.

Розуміння (understanding) - процес мислення, спрямований на виявлення (з'ясування) істотних рис, властивостей і зв'язків предметів, явищ, подій.

Розумові дії (mind actions) - це дії з предметами, відбитими в образах, уявленнях і поняттях про них.

Рухова пам'ять (movement memory) - запам'ятовування, зберігання і відтворення людиною своїх рухів.

С

Самоактуалізація особистості (self-actualization of personality) - в теорії А. Маслоу процес та результат повної реалізації талантів, здібностей і можливостей людини.

Самовиховання (self-training) - свідома, цілеспрямована та самостійна діяльність особистості, що виникає в результаті її взаємодії з середовищем і впливає на її розвиток та вдосконалення.

Самоосвіта (self-education) - самостійна діяльність суб'єкта, спрямована на оволодіння новими знаннями, уміннями, навичками і на вдосконалення набутих.

Самооцінка особистості (self-evaluation of personality) - оцінка людиною своїх якостей, себе, рівня успішності власної діяльності, сприйняття своєї особи іншими людьми, виходячи з системи цінностей людини.

Самосвідомість (self-awareness) - усвідомлення людиною себе самої як особистості: своєї діяльності як члена суспільства, стосунків з іншими людьми, рис характеру, власних дій та вчинків, їх мотивів, цілей, розумових, моральних, фізичних якостей тощо.

Самотність (loneliness) - психічний стан людини, який виявляється в дефіциті спілкування, ізольованості від інших людей. Залишена наодинці з собою, людина відчуває ущербність, незручність, тугу. Проте певна міра усамітнення - необхідна умова формування самосвідомості людини.

Свідоме (conscious) - прояви психіки, що характеризується контролем свідомості за перебігом психічних процесів. С. є протилежним станом несвідомого.

Свідомість (consciousness) - вища форма психіки, яка полягає в суб'єктивному відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій, у попередньому їх плануванні і передбаченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю.

Світогляд (world outlook) - інтеграція досвіду, знань і самосвідомості у цілісну та ціннісну картину світу, яка зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності і до самої себе. На відміну від філософії, яка є засобом теоретичного освоєння світу.

Сенсорний (sensual) - чуттєвий, пов'язаний з відображенням дійсності за допомогою відчуттів і сприймань.

Символ (symbol) - цілісна ідейно-образна структура, що узагальнено відбиває реальні предмети і явища. С. у нерозгорнутій формі містить у собі всі можливі конкретизації предмета, багатозначну смислову перспективу його розгортання в дійсності.

Симпатія (sympathy) - почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось. Може виникати на ґрунті природної привабливості, єдності суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій.

Симптом (symptom) - характерний вияв, ознака певного захворювання, явища.

Синтез (synthesis) - в теорії пізнання розумова операція, пов'язана з мисленнєвою побудовою цілого із частин або поєднанням різних елементів, сторін об'єктів в єдине ціле.

Скептицизм (sceptisism) - а) філософська концепція, яка будується на сумніві у можливості істинного пізнання реального світу; б) психологічний стан невпевненості людини у чомусь, у комусь, сумнів.

Словесно-логічна пам'ять (verbal and logical memory) - запам'ятовування та відтворення понять, суджень, умовиводів, які відображають предмети та явища в їх істотних властивостях.

Снобачення (dreaming) - більш чи менш яскраві образи, що виникають під час сну.

Совість (conscience) - особистісна форма морально-емоційного самоконтролю, через яку здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральної діяльності особистості. В результаті самооцінки особистістю своїх вчинків, думок, бажань за певною ціннісною шкалою (за критеріями добра і зла, справедливості, порядності) може виникати почуття вини, гостре емоційно тривожне переживання невідповідності своїх думок або дій суспільно визначеним етичним зразкам бажаної і ідеальної поведінки.

Сон (dream) - змінений стан свідомості, протилежний неспанню, при якому відсутні рухи, ослаблені м'язи, загальмована діяльність центральної нервової системи. В основі сну лежить природне гальмування кори головного мозку.

Соціалізація людини (socialization of personality) - процес перетворення людської істоти на суспільного індивіда, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної сили.

Соціальна група (social group) - певна спільність людей, які поєднані на основі відповідних загальних ознак, що стосуються спільної діяльності і на підставі якої виникають певні психологічні утворення (соціальне почуття, інтереси та ін.).

Соціальна психологія (social psychology) - галузь психології, що вивчає психологічні прояви людини, які зумовлені її віднесенням в певну соціальну групу, та психологічні характеристики самих соціальних груп.

Соціальне середовище (social environment) - одна з основних категорій соціальної психології, що розкриває сукупність суспільних і психологічних умов, серед яких людина живе і з якими постійно стикається в процесі життя.

Соціально-психологічна адаптація (social and psychological adaptation) - процес та результат взаємодії особистості із соціальним середовищем, який характеризує стан особистості і соціального середовища, при якому особистість без тривалих зовнішніх і внутрішніх конфліктів продуктивно включається в діяльність, задовольняє свої соціальні потреби та самостверджується.

Соціально-психологічний клімат (social and psychological climate) - рівень міжособистісних стосунків, що виявляється як сукупність психологічних умов, які сприяють або заважають продуктивній діяльності особистості у групі; домінуючий настрій, морально-психологічна атмосфера, у якій виявляється властиве для членів групи ставлення до загальної справи і один до одного. Істотним показником С.-п. к. є рівень згуртованості групи.

Соціально-психологічний тренінг (social and psychological training) - напрям практичної психології, що дозволяє за допомогою застосування спеціально розроблених методик здійснити процес самонавчання, самовиховання, оволодіння навичками ефективного міжособистісного спілкування тощо.

Соціометрія (sociometric) - методика дослідження системи неформальних стосунків в певній групі в певний момент її існування. В основі лежить вимірювання відносин симпатій - антипатій, прийняття - неприйняття людьми одне одного, прихильностей, уподобань стосовно один одного.

Спілкування (communication) - взаємодія людей, яка полягає в обміні інформацією, діями та у встановленні взаєморозуміння.

Спостереження (observation) - метод психологічного дослідження, який полягає в спостереженні за об'єктом дослідження, реєстрації та поясненні психологічних фактів. Метод спостережень характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці. Види спостережень: життєве і наукове, внутрішнє і зовнішнє, вільне і стандартизоване, включене і стороннє.

Сприймання (perception) - це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх їх якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуттів; сукупність відчуттів.

Стиль управління (керівництва) (style of management) - стійка сукупність особистісних та соціально-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той чи інший метод (методи) керівництва.

Страх (fair) - емоційна реакція людини чи тварини на справжню або уявну небезпеку. У тварин С. виникає на ґрунті таких інстинктів, як самозахист, самозбереження. У людини емоції С. виникають, головним чином, як механізми саморегуляції організму в навколишньому середовищі. Але іноді С. виникає без достатніх підстав, носить нав'язливий характер (фобії). В такому випадку С. заважає людині адекватно взаємодіяти із світом.

Стрес (stress) (дослівний переклад “напруга”) - система реакцій (емоційний стан) організму у відповідь на будь-яку висунуту до нього вимогу. У стресовому стані людина припускається помилок у розподілі і переключенні уваги, у неї порушується перебіг пізнавальних процесів (сприймання, пам'ять, мислення), спостерігається розлад координації рухів, неадекватність емоційних реакцій, дезорганізація і гальмування всієї діяльності. Стрес може здійснювати як позитивний, мобілізуючий, так і негативний вплив на діяльність (дистрес), аж до повної її дезорганізації.

Стресор (stressor) - фактор, який викликає стан стресу. Вирізняють фізіологічний і психологічний стресори. Фізіологічні С. - надмірне фізичне навантаження, висока або низька температура, больові відчуття та ін. Психологічні С. поділяються на інформаційні та емоційні. Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не виконує завдання, не встигає приймати правильні рішення у належному темпі. Емоційний стрес виявляється в ситуаціях загрози, небезпеки, гніву, образи та ін.

Суб'єкт (subject) - суспільний організм, чия практична і пізнавальна активність спрямована на об'єкт. У психології С. є індивід або соціальна група, що цілеспрямовано діє з метою задоволення своїх практичних чи соціальних потреб.

Суб'єктивність (subjectivity) - ставлення до когось або чогось, яке зумовлюється, визначається особистими поглядами, інтересами, смаками, уподобаннями суб'єкта.

Сублімація (sublimation) - “перерозподіл психічної енергії”. З точки зору психоаналізу психічна енергія неусвідомленого може сублімуватися, трансформуватися в енергію різних видів діяльності, які прийнятні для суспільства і людини (творчість, мистецтво, суспільна активність, трудова активність).

Судження (statement) - форма мисленнєвого відображення об'єктивної дійсності, яка полягає у співвідношенні понять. В судженні ми стверджуємо наявність або відсутність ознак, властивостей або відносин у певних об'єктах. Наприклад: “Ця квітка червона”, “Сума кутів трикутника дорівнює 180 градусам” тощо. Судження існує, виявляється і формується в реченні, проте судження і речення - речі не тотожні.

Схильність (inclination) - стійка орієнтованість людини на щось, бажання виконувати певну діяльність.

Т

Такт (тактовність) (tact) - почуття міри, що підказує людині найделікатнішу лінію поведінки стосовно когось, чогось, уміння особи вести себе належним чином, виявляючи повагу до інших і зберігаючи почуття власної гідності.

Тактильний (touching) - той, що належить до дотикових відчуттів, сприймається дотиком.

Талант (talent) - високий рівень розвитку здібностей особистості. Це поєднання різного ступеня генетично зумовленої обдарованості з працею. Передумовою таланту є задатки людини, які можуть перетворитися на реальність при наявності сприятливих соціальних факторів.

Творчість (creation) - продуктивна людська діяльність, яка здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності, що носять суспільно позитивний характер.

Темперамент (temperament) - індивідуально-типологічна характеристика людини, що виявляється в силі, напруженості, швидкості та врівноваженості перебігу її психічних процесів.

Теоретичне мислення (theoretical thinking) - вид мислення, що полягає в пізнанні законів, правил та оперуванні ними.

Тести (tests) (від англ. test - проба, випробування, дослідження) - в психології та педагогіці система питань чи завдань, що дозволяє здійснити тестове дослідження.

Тестування (testing) - спеціалізований метод психологічного дослідження, застосовуючи який можна отримати точну кількісну або якісну характеристику розвитку певних психічних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталонними.

Трансперсональні психологічні теорії (transpersonal psychological theories) - це моделі людської психіки, в яких визнається значимість духовного і космічного вимірів та можливостей для розвитку свідомості. Людська психіка сумірна зі Всесвітом і всім існуючим. В центрі Т. т. - “психології за межами свідомості” - так звані “змінені стани свідомості”, переживання яких може призвести до зміни фундаментальних цінностей, духовного переродження і формування цілісності особистості.

Тривожність (disturbance) - емоційний стан людини, який виникає в умовах ймовірних несподіваних ситуацій: як при відстроченні, затримці приємних ситуацій, так і при очікуванні неприємностей. Тривожний стан людини характеризується стурбованістю, побоюванням, тугою.

Трудове виховання (labour training) - система педагогічного впливу, спрямованого на формування у людини позитивного ставлення до праці.

У

Увага (attention) - це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях, при одночасному відволіканні від того, що не є предметом уваги.

Уміння (ability) - здатність людини усвідомлено застосовувати набуті знання.

Умовивід (conclusion) - одна з головних форм теоретичного мислення (поряд з поняттям і судженням), в якій ми з одного або кількох суджень виводимо нове; спосіб логічного зв'язку висловлювань.

Умовна група (номінальна) (nominal group) - об'єднання людей за певною умовною ознакою (стать, вік, професія, освіта, етнічна, політична чи релігійна належність), в якому реальні особистості, які включені в умовну групу, не мають між собою реальних відносин та зв`язків і навіть можуть не знати один одного.

Умовний рефлекс (conditioned reflex) - один із двох основних типів рефлексів, відкритий і всебічно досліджений великим російським фізіологом І. П. Павловим (1849--1936). Різноманітні види У. р. утворюються за певних умов у процесі життєдіяльності організму на базі вроджених, безумовних рефлексів. У. р. виникає в результаті кількаразового поєднання дії безумовного подразника (зокрема, харчового) з дією будь-якого чинника.

Упевненість (confidence) - психічний стан людини, коли в неї сумніви зведені до мінімуму або й зовсім відсутні. У. будується на знанні, тісно пов'язана з переконанням, однак переконання має цілком визначену практичну спрямованість, воно спонукає людину здійснити те, у чому вона впевнена.

Урок (lesson) - форма організації навчальної роботи, яка відбувається в межах точно встановленого часу за розкладом, з певним складом учнів (студентів) для досягнення навчальних результатів.

Установка (purpose) - стан готовності до певної активності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби.

Уява (imagination) - процес створення людиною на основі досвіду образів об'єктів, яких вона ніколи не сприймала, своєрідна форма відображення людиною дійсності, в якій виявляється активний випереджальний характер пізнання нею світу.

Ф

Фантазія (fantasy) - процес створення людиною нових образів на основі пережитого. Суто людська психічна властивість, необхідний компонент творчої діяльності. Ф. тісно пов'язана з мрією і уявою. Може бути реалістичною і пустою, беззмістовною. Здатність до фантазії - важлива умова творчості.

Феномен (phenomenon) - виняткове, незвичайне, рідкісне явище.

Фізичне виховання (physical training) - сукупність дій, спрямованих на розвиток організму, укріплення здоров'я, забезпечення гармонії фізичного та духовного розвитку людини.

Фобії (phobia) - нав'язливі страхи, які людина не в змозі переборювати.

Формальна група (formal group) - поєднання людей на підставі загальної діяльності, в рамках офіційно визнаних організацій. Цілі, структура та діяльність Ф. г. має нормативно визначений характер.

Форми мислення (forms of thinking) - міркування, умовиводи, поняття.

Форми організації контролю навчання (organizational forms of educational control) - засоби визначення якості навчання; з боку вчителя (викладача): фронтальний, груповий, індивідуальний, комбінований; з боку учнів (студентів): самоконтроль, взаємоконтроль.

Форми організації навчання (forms of education organization) - спеціально організована діяльність учителя (викладача) й учнів (студентів), яка відбувається за встановленим порядком у певному режимі (уроки, лекції, практикуми, семінари, екскурсії, факультативи, додаткові, індивідуальні заняття; домашня навчальна робота учнів (студентів).

Фрустрація (frustration) - негативний стан організму, почуття, які виникають при блокуванні цілей, що їх особистість намагається досягнути, почуття розчарування, крах надії.

Функція мислення (function of thinking) - в мисленні відбувається відображення внутрішньої, безпосередньо не даної у відчуттях та сприйманнях, сутності об'єктів та явищ дійсності.

Х

Характер (character) - комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до суспільства, до праці, до інших, до самої себе.

Хвилювання (emotion) - емоційний психічний стан людини, зумовлений підвищеним збудженням нервової системи, перевантаженням її позитивними або негативними переживаннями.

Ц

Цілі освіти (educational objectives) - набуття наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових здібностей учасників навчального процесу, формування світогляду, духовності, поведінки, системи відповідних компетентностей.

Ціль (мета) (aim, goal) - ідеальне уявлення результату, який має бути досягнутий у ході людської діяльності.

Цінність (value) - поняття, що фіксує позитивне або негативне значення будь-якого об'єкта чи явища для суб'єкта.

Ч

Чарівність (charm) - психологічна риса особистості. Термін Ч. вживається для позначення високих природних якостей людини - вродливості, зовнішньої принадності у поєднанні з довершеністю внутрішнього світу.

Черствість (callous) - морально-психологічна риса людини, що означає втрату здатності до переживання, хвилювання. Ч. свідчить про емоційну ущербність особи, неспроможність розділити радощі та печалі інших.

Ш

Шизоїд (schizoid) - акцентуація особистості, що перебуває на межі між здоровим станом і психозом. Для Ш. властивий ряд характерологічних та особистісних рис (замкнутість, некомунікабельність, надмірна серйозність, холодність у стосунках тощо).

Шизофренія (schizophrenia) - психічна хвороба, виявляється у своєрідних змінах психіки людини. Іноді виникає в період статевого дозрівання. Легкі й початкові форми Ш. піддаються лікуванню.

Щ

Щастя (happiness) - граничне інтенсивне переживання людиною універсальності і глибини затвердження свого буття, максимальної відповідності наявного найзаповітнішим бажанням і мріям, моральна і емоційна насолода життям. Щ. відрізняється від найвищих ступенів задоволення саме соціально-етичним змістом.

Щедрість (generosity) - морально-психологічна риса людини, що полягає в готовності і здатності ділитися з іншими людьми своїми матеріальними і духовними цінностями. Щ. протистоїть скупості.

Щирість (sincerity) - відвертість, правдивість; морально-психологічна риса людини, протилежна лицемірству, вона характеризує не зміст діяльності і стосунків людини, а їх відповідність мотиву, емоційну безпосередність.

Я

“Я” (ego) - в психоаналізі визначається як свідомість, розумна, раціональна частина психіки. “Я” формується під впливом суспільства, яке висуває свої вимоги до людини.

Якість знань (quality of knowledge) - характеристика результатів засвоєння знань, що має різні ознаки: повноту, глибину, усвідомленість, системність, гнучкість, конкретність, узагальненість, які виявляються через багатоаспектний аналіз результатів засвоєння та застосування знань.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Ассанджоли Р. Психосинтез: теория и практика. - М.: REFL-book, 1994. - 320 с.

2. Дубравська Д. М. Основи психології: Навчальний посібник. - Львів: Світ, 2001. - 280 с.

3. Загальна психологія: Підручник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. - К.: Либідь, 2005. - 464 с.

4. Загальна психологія. / За заг. ред. С. Д. Максименка. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 704 с.

5. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода. - К.: Наукова думка, 1996. - 190 с.

6. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2007. - 256 с.

7. Клименко В. В. Психологія творчості.: Навчальний посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2006. - 480 с.

8. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. - М.: Стрингер, 1992. - 116 с.

9. Леонгард К. Акцентуированые личности. - К.: Эксмо-Пресс, 2001. - 544 с.

10. Ликсон Ч. Конфликт: семь шагов к миру. - М. - СПб.: Питер, 1997. - 149 с.

11. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник. - К.: “ЕксОб”, 1999. - 303 с.

12. Маслоу А. Психология бытия. - М.: “Ваклер”, 1997. - 300 с.

13. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2004. - 272 с.

14. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Основи психології та педагогіки” / Уклад. Л. А. Мацко, М. Д. Прищак, Т. В. Первушина. - Вінниця: ВНТУ, 2006. - 56 с.

15. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2001. - 487 с.

16. Немов Р. С. Психология. - М.: Просвещение, 1995. - 500 с.

17. Немов Р. С. Психология: Словарь-справочник: В 2-х ч. Ч.1. - М.: Владос-ПРЕСС, 2003. - 304 с.

18. Основи практичної психології: Підручник / За заг. ред. В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. - К.: Либідь, 2003. - 536 с.

19. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. - К.: Либідь, 2002. - 630 с.

20. Практикум із загальної психології / За ред. Т. І. Пашукової- К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 204 с.

21. Психологія: Підручник / За ред. Ю. Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 390 с.

22. Роджерс К. Клиентоцентрированная терапия. - М.: Ваклер, 1997. - 436 с.

23. Роменець В. А. Психологія творчості: навчальний посібник. - К.: Либідь, 2001. - 288 с.

24. Русинка І. І. Психологія: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2007. - 367 с.

25. Селье Г. Стресс без дистресса. - М.: Прогресс, 1982. - 127 с.

26. Скотт Дж. Г. Конфликты: пути их преодоления. - К.: Внешторгиздат, 1991. - 191 с.

27. Смит И. Современные системы психологии. - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 384 с.

28. Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 520 с.

29. Столяренко Л. Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - 721 с.

30. Столяренко А. М. Психология и педагогика: Учебное пособие. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 423 с.

31. Психологические тесты: В 2-х т. / Под. ред. А. А. Карелина. Т. 1. - М.: ВЛАДОС, 2003. - 248 с.

32. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія: Навчальний посібник. - К.: Наукова думка, 2000. - 190 с.

33. Цимбалюк І. М. Психологія. - К.: ВД “Професіонал”, 2004. - 304 с.

34. Цимбалюк І. М., Яницька О. Ю. Загальна психологія. Модульно-рейтинговий курс для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Професіонал, 2004. - 215 с.

35. Фрейд З. Толкование сновидений. - К.: “Здоров'я”, 1991. - 384 с.

36. Фромм Э. Душа человека. - М.: Республика, 1992. - 402 с.

37. Юнг К. Г. Психологические типы. - М.: ООО “Попурри”, 1998. - 656 с.

38. Бэрн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. - СПб.: Лениздат, 1992. - 400 с.

39. Гришина Н. В. Психология конфликта. - СПб.: Питер, 2005. - 464 с.

40. Дейл Карнегі Як завойовувати друзів та впливати на людей. - Харків: Промінь, 2001. - 560 с.

41. Джелалі В. О. Психологія вирішення конфліктів: Навчальний посібник. - Харків-Київ: Р. И. Ф., 2006. - 320 с.

42. Дуткевич Т. В. Конфліктологія з основами психології управління: навчальний посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2005. - 456 с.

43. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода. - К.: Наукова думка, 1996. - 190 с.

44. Конфліктологія: Підручник / Л. М. Герасіна, М. І. Панов, Н. П. Осіпова та ін. - Харків: Право, 2002. - 256 с.

45. Крысько В. Г. Социальная психология: словарь-справочник. - Минск: Харвест, 2004. - 688 с.

46. Левчук Л. Т. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика. - К.: Либідь, 2002. - 255 с.

47. Ликсон Ч. Конфликт. - СПб.: Питер Паблишинг, 1997. - 160 с.

48. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология конфликта: Учебное пособие. - К.: МАУП, 2000. - 256 с.

49. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Основи психології та педагогіки” / Уклад. Л. А. Мацко, М. Д. Прищак, Т. В. Первушина. - Вінниця: ВНТУ, 2006. - 56 с.

50. Москаленко В. В. Соціальна психологія: Підручник. - К.: Центр навч. літератури, 2005. - 624 с.

51. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2-х кн. Кн.1: Соціальна психологія особистості і спілкування. - К.: Либідь, 2004. - 574 с.

52. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2-х кн. Кн.2: Соціальна психологія груп. Прикладна соціальна психологія. - К.: Либідь, 2006. - 560 с.

53. Осипова А. А. Манипуляции в общении и их нейтрализация: умей сказать “нет!”. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 220 с.

54. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. - К.: Либідь, 2002. - 632 с.

55. Пиз А. Язык телодвижений: Как читать мысли других по их жестам. - СПб.: Изд. дом Рутенберг, 2000 - 272 с.

56. Прикладная конфликтология: Хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок. - Минск: Харвест, 1999. - 624 с.

57. Психологія: Підручник / За ред. Ю. Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 560 с.

58. Русинка І. І. Психологія: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2007. - 367 с.

59. Трухін І. О. Соціальна психологія спілкування: Навчальний посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2005. - 335 с.

60. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія: Навчальний посібник. - К.: Наукова думка, 2000. - 192 с.

61. Цимбалюк І. М. Психологія спілкування: Навчальний посібник. - К.: ВД “Професіонал”, 2004. - 304 с.

Размещено на Аllbеst.ru


Подобные документы

  • Пізнавальні процеси психіки. Соціально-психологічні аспекти взаємовідносин у соціальних групах. Основи теорії виховання. Психічні стани та властивості. Тести для дослідження особистості. Емоційні процеси психіки. Форми організації і методи навчання.

    учебное пособие [513,2 K], добавлен 19.12.2010

  • Предмет психології як науки, структура, завдання та сучасний стан, структура та головні галузі. Аналітико-синтетична діяльність мозку. Форми прояву психіки та їх взаємозв’язок. Сутність свідомості. Потреби та мотиви особистості. Поняття про спілкування.

    шпаргалка [446,0 K], добавлен 22.04.2013

  • Сучасна психологія. Методи практичної психології, збирання фактичного матеріалу. Лонгітюдний і порівняльний методи. Дослідження особливостей особистості. Структура психологічних дисциплін та основні завдання. Зв’язок педагогіки з іншими науками.

    контрольная работа [21,8 K], добавлен 02.11.2008

  • Вивчення системи психологічних закономірностей відносин людини в процесі трудової діяльності як предмет індустріально-педагогічної психології. Значення індустріально-педагогічної психології для педагогіки, загальної, вікової і педагогічної психології.

    реферат [26,1 K], добавлен 15.10.2010

  • Особистість як об'єкт дослідження в психології, спроби її визначення, структура та елементи. Етапи формування та розвитку особистості людини як багатогранного процесу, фактори, що чинять вплив на нього. Проблеми, що негативно відбиваються на особистості.

    курсовая работа [31,9 K], добавлен 16.03.2010

  • Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу. Ефективність психогімнастики як засобу емоційного впливу на формування особистості дитини дошкільного вiку.

    курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.02.2011

  • Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу і їх класифікація. Застосування колекційних психогімнастичних програм для розвитку особистості дошкільника.

    курсовая работа [48,1 K], добавлен 09.03.2011

  • Завдання та значення психології, її зв'язок з іншими науками. Внутрішній світ людини. Свідомий, підсвідомий та несвідомий рівні психіки. Теоретико-методологічна основа сучасної психології. Залежність психології від природознавства та філософії.

    реферат [47,9 K], добавлен 19.10.2012

  • Сутність "Я-концепції" в психології, порядок формування адекватної самооцінки особистості. Фактори, що впливають на формування самооцінки. Самоповага як важливий компонент "Я", порядок її виховання. Позитивне мислення як шлях до щастя особистості.

    реферат [12,8 K], добавлен 03.08.2009

  • Предмет психології. Місце науки "психології" в системі наук. Розвиток психіки. Мозок, психіка та свідомість. Розвиток психіки. Розходження психіки тварин і людини. Процеси та направлення в психології. Пізнавальні процеси. Направлення в психології.

    курсовая работа [29,8 K], добавлен 07.08.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.