Роль спілкування в житті підлітка
Методологічні підходи до вивчення ролі спілкування в підлітковому віці. Характеристика психічного та особистісного розвитку підлітка. Мета та завдання методологічного дослідження ролі спілкування в житті підлітка та характеристика вибірки дослідження.
| Рубрика | Психология |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.05.2016 |
| Размер файла | 379,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Необхідність обґрунтування важливості спілкування в підлітковому віці, зокрема з ровесниками і дорослими, обумовила обрання нами теми «Роль спілкування в житті підлітка».
Проблеми молоді завжди привертали увагу психологів, але особливо актуальними вони стали останнім часом. Підвищення рівня освідченості і матеріального стану членів нашого суспільства розширило можливості розвитку і задоволення духовних і матеріальних потреб підростаючого покоління, але зробило більш складним формування розумних бажань і прагнень.
Підлітковий вік є першим перехідним періодом від дитинства до зрілості. Якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній та емоційних сферах особистості підлітка (інтенсивний, нерівномірний розвиток і ріст організму, особистісні новоутворення та ін.), породжують новий рівень його самосвідомості, потреби у самоствердженні, рівноправному і довірливому спілкуванні з ровесниками і дорослими.
Спілкування - це багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який передбачає обмін інформацією, певну тактику і стратегію взаємодії, сприймання і розуміння суб'єктами спілкування один одного. Спілкування історично склалося в процесі спільної діяльності, де спочатку відігравало допоміжну роль: супроводжувало і обслуговувало певні дії. З ускладненням діяльності воно набуває відносної самостійності, починає виконувати специфічну функцію передачі наступним поколінням форм культури і суспільного досвіду. В онтогенезі спілкування також поступово стає особливою діяльністю. Задовольняючи потребу в спілкуванні, дитина оволодіває мовленням, освоює соціальні норми, культуру в цілому, будує образ світу і свого «Я». В процесі спілкування відбувається перехід від одного рівня життя до іншого. Спілкуючись, людина виявляє себе індивідом і заявляє про себе як особистість. Експерименти з позбавленням людини можливості спілкуватись, випадки виживання дітей, що виростали серед тварин, переконливо свідчать: спілкування - необхідна умова повноцінного психічного розвитку індивіда, нормального життя.
Список використаної літератури
1. Андреева Г.М. Социальная психология. М.:Изд - во Московскою ун-та, 1980. 430 с.
2. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. Спб.: Питер, 2005. 322 с.
3. Вартанян Г.А. Эмоции и поведение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. 540 с.
4. Ветер А.А. Педагогика способностей. М.: Прогресс, 1973. 752 с.
5. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М.: Просвещение, 1976. 326 с.
6. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Изд-во МГУ, 1986. 654 с.
7. Зимняя И.А. Педагогическая психология.- Ростов-н/Д.: Наука,1997. 446 с.
8. Изард К.Е. Эмоции человека. М.: Изд-во МГУ, 1980. 578 с.
9. Коломинский Я.Л. Психология общения. М.: Знание, 1974. 386 с.
10. Краткий психологический словарь / Сост. Л.А. Карпенко; Под общ.ред.А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политздат, 1985. 339 с.
11. Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности педагога. М.: Изд-во МГУ,1989. 890 с.
12. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. М.: Просвещение, 1964. 942 с.
13. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. М.: Прогресс, 1979. 599 с.
14. Лучшие психологические тесты/ под.ред. Е.А. Дружининой. Харьков: Педагогика, 1994. 237 с.
15. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч. посібник. Видання друге, перероблене та доповнене.К.: МАУП, 2004. 271 с.
16. Максименко С.Д. Общая психология. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2001. 324 с.
17. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. Навч. Посібник для вищої школи. К.: Наукова думка, 1998. 268 с.
18. Немов Р.С. Психология. М.: Просвещение, 1995. 435 с.
19. Немчин Т.А. Состояния нервно-психического напряжения. Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. 556 с.
20. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования: учебн. пособие для студентов вузов и практических работников. М.: ТЦ "Сфера", 2000. 474 с.
21. Ольшанникова А.Е. Эмоции и воспитание. М.: Наука, 1983. 510 с.
22. Основы психологии. Практикум / Ред. сост. Л.Д. Столяренко. Ростов н/Д: Изд-во "Феникс", 2000. 475 с.
23. Психологія / За ред. Г.С. Костюка. К.: Рад. шк., 1968. 385 с.
24. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского. М.: Просвещение, 1990. 274 с.
25. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: учебное пособие: в 2-х кн. М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. 327 с.
26. Симонов П.В. Теория отражения и психофизиология эмоций. М.: Наука, 1971. 573 с.
27. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. Серия "Учебники и учебные пособия".-2-е изд., перераб. и доп.Ростов н/Д: Изд-во "Феникс", 2003. 329 с.
28. Технології навчально-педагогічної роботи: навч. посіб. / За заг. ред. А.І. Капської. К.: Форум, 2000. 289 с.
29. Шингаров Г.К.Эмоции и чувства как форма отражения действительности. М.: Наука, 1971. 445 с.
30. Щуркова Н.Н. Новые технологии в воспитательном процессе. М.: Рефл-бук, 1997.537 с.
31. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других / Гл. ред. В.В. Бойко. М.: Информационно-издательский дом "Филинъ", 1996. 472 с.
32. Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А.М. Прохоров. 3-е изд.М.: Изд-во МГУ, 1985. 1600 с.
Додатки
Додаток А
Таблиця 3.1
Характеристика експериментальної групи учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1
|
Код клієнта |
Стать |
Вік (р.) |
Клас |
|
|
1. |
ч |
13 |
8-А |
|
|
2. |
ж |
13 |
8-А |
|
|
3. |
ж |
14 |
8-А |
|
|
4. |
ч |
13 |
8-А |
|
|
5. |
ж |
13 |
8-А |
|
|
6. |
ж |
14 |
8-А |
|
|
7. |
ч |
14 |
8-А |
|
|
8. |
ж |
14 |
8-А |
|
|
9. |
ж |
13 |
8-А |
|
|
10. |
ч |
13 |
8-А |
|
|
11. |
ж |
13 |
8-А |
|
|
12. |
ч |
13 |
8-А |
|
|
13. |
ч |
13 |
8-А |
|
|
14. |
ж |
13 |
8-А |
|
|
15. |
ж |
14 |
8-А |
|
|
16. |
ж |
13 |
8-А |
|
|
17. |
ж |
14 |
8-А |
|
|
18. |
ч |
14 |
8-А |
|
|
19. |
ч |
13 |
8-А |
|
|
20. |
ж |
14 |
8-А |
|
|
21. |
ж |
14 |
8-А |
|
|
22. |
ч |
13 |
8-А |
|
|
23. |
ж |
13 |
8-А |
|
|
24. |
ж |
13 |
8-А |
|
|
25. |
ч |
13 |
8-А |
|
|
26. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
27. |
ж |
14 |
8-Б |
|
|
28. |
ч |
13 |
8-Б |
|
|
29. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
30. |
ж |
14 |
8-Б |
|
|
31. |
ж |
14 |
8-Б |
|
|
32. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
33. |
ч |
13 |
8-Б |
|
|
34. |
ч |
13 |
8-Б |
|
|
35. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
36. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
37. |
ч |
14 |
8-Б |
|
|
38. |
ж |
14 |
8-Б |
|
|
39. |
ж |
14 |
8-Б |
|
|
40. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
41. |
ч |
13 |
8-Б |
|
|
42. |
ж |
14 |
8-Б |
|
|
43. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
44. |
ч |
13 |
8-Б |
|
|
45. |
ч |
13 |
8-Б |
|
|
46. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
47. |
ч |
14 |
8-Б |
|
|
48. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
49. |
ж |
13 |
8-Б |
|
|
50. |
ж |
13 |
8-Б |
Додаток Б
Таблиця 3.1
Результати дослідження за методикою О.В. Щедриної «Діагностика референтного кола спілкування» учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1
|
Код учня |
№ ситуації |
|||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Коло осіб |
||
|
1. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
М |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
М |
||
|
2. |
МДУК |
М |
П |
П |
П |
МДУК |
П |
М |
МДУК |
П |
||
|
3. |
М |
М |
Н |
М |
М |
М |
Н |
М |
М |
МДУК |
||
|
4. |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
||
|
5. |
ДПК |
М |
М |
М |
М |
М |
М |
М |
МДУК |
МДУК |
||
|
6. |
МДУК |
М |
МДУК |
БАБ |
МДУК |
МДУК |
БАБ |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
7. |
ДПК |
М |
ДПК |
МДУК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ЛГ |
ДПК |
ДПК |
||
|
8. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
||
|
9. |
МДУК |
М |
Д |
С |
М |
МДУК |
М |
С |
МДУК |
М |
||
|
10. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
11. |
МДУК |
М |
МДУК |
М |
М |
МДУК |
М |
М |
МДУК |
МДУК |
||
|
12. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
13. |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ЛГ |
ДПК |
ДПК |
||
|
14. |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
15. |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ДПК |
МДУК |
Д |
ЛГ |
ДПК |
ДПК |
||
|
16. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
17. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
||
|
18. |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
М |
МДУК |
М |
М |
МДУК |
МДУК |
||
|
19. |
ДПК |
М |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
МДУК |
ЛГ |
ДПК |
МДУК |
||
|
20. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
21. |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
22. |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
||
|
23. |
ДПК |
М |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
С |
С |
С |
ДПК |
||
|
24. |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
||
|
25. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
26. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
27. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
28. |
МДУК |
М |
МДУК |
М |
М |
МДУК |
М |
М |
МДУК |
МДУК |
||
|
29. |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
30. |
ДПК |
М |
М |
М |
М |
ДПК |
М |
М |
М |
МДУК |
||
|
31. |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
32. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
33. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
БР |
БР |
БР |
МДУК |
||
|
34. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
35. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
36. |
МДУК |
М |
ДПК |
П |
М |
ДПК |
М |
М |
ДПК |
П |
||
|
37. |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
38. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
||
|
39. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
||
|
40. |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ДПК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
41. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
||
|
42. |
МДУК |
М |
МДУК |
М |
М |
М |
М |
М |
МДУК |
М |
||
|
43. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
44. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
45. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
46. |
ДПК |
М |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
ДПК |
М |
М |
ДПК |
ДПК |
||
|
47. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
ДПК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
48. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
49. |
ДПК |
М |
ДПК |
ДПК |
М |
ДПК |
М |
М |
ДПК |
ДПК |
||
|
50. |
МДУК |
М |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
МДУК |
ЛГ |
МДУК |
МДУК |
||
|
Частота виборів (кількість учнів) |
МДУК - 38 ДПК - 9 М - 3 |
М - 38 МДУК - 10 ДПК - 2 |
МДУК - 37 ДПК - 8 М - 2 П - 1 Д - 1 Н - 1 |
МДУК - 34 ДПК - 6 М - 6 П - 2 БАБ - 1 С - 1 |
МДУК - 29 М - 11 ДПК - 9 П - 1 |
МДУК - 38 ДПК - 9 М - 3 |
МДУК - 30 М - 11 ДПК - 3 П - 1 БАБ - 1 Д - 1 БР - 1 С - 1 Н - 1 |
ЛГ - 27 М - 16 МДУК - 3 С - 2 БР - 1 ДПК - 1 |
МДУК - 38 ДУК - 8 М - 2 БР - 1 С - 1 |
МДУК - 38 ДПК - 7 М - 3 П - 2 |
Примітка:
Ситуація №:
1.З ким би ти прагнув провести літні канікули?
2.Скоїлась неприємність -з ким скоріше поділишся?
3.Чия думка та порада для тебе багато означають?
4. З ким би ти хотів проводити якомога більше часу?
5.Кому перш за все розкажеш про радісну подію у твоєму житті?
6. Тебе цікавить одна людина. Хто тобі допоможе в ній розібратися?
7. Ти прагнеш щось змінити в собі (в своєму житті). З ким ти це обговориш?
8. Хто для тебе є прикладом для наслідування?
9. З ким ти найбільш відвертий?
10. Хто тебе краще розуміє?
Де,
П - батько
М - мати
БАБ - бабуся
Д - дідусь
БР - брат
С - сестра
Т - тітка (дядько)
ДБ - друг батьків
МДУК - мій друг у класі
ДПК -друг поза класом
КЛ - класний керівник
ІДУШ - інші дорослі у школі
Т - тренер
ЛГ - літературний герой
Н - ніхто
Результати дослідження за методикою
О.В. Щедриної «Діагностика референтного кола спілкування»
учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1
Код учня № ситуації
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Коло осіб
1. МДУК
П М МДУК МДУК М МДУК М МДУК МДУК М
2. МДУК М П П П МДУК П М МДУК П
3. М
МДУК М Н М М М Н М М МДУК
4. МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК
5. ДПК М М М М М М М
С МДУК МДУК
6. МДУК М
ДПК МДУК БАБ МДУК МДУК БАБ ЛГ МДУК МДУК
7. ДПК
МДУК М ДПК МДУК ДПК ДПК ДПК ЛГ ДПК ДПК
8. МДУК М
МДПК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК М МДУК МДУК
9. МДУК М Д С М МДУК М С МДУК М
10. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
11. МДУК М МДУК М М МДУК М М МДУК МДУК
12. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
13. ДПК ДПК ДПК ДПК ДПК ДПК ДПК ЛГ ДПК ДПК
14. МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
15. М МДУК МДУК МДУК ДПК МДУК Д ЛГ ДПК ДПК
16. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ
Н МДУК МДУК
17. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК М МДУК МДУК
18. М МДУК МДУК МДУК М
МДУК МДУК М М МДУК МДУК
19. ДПК М ДПК ДПК ДПК ДПК МДУК ЛГ ДПК МДУК
20. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
21. МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
22. ДПК ДПК ДПК ДПК ДПК ДПК ДПК ДПК ДПК ДПК
23. ДПК М ДПК ДПК ДПК ДПК С С С ДПК
24. МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК М МДУК МДУК
25. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
26. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
27. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
28. МДУК М МДУК М М МДУК М М МДУК МДУК
29. МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
30. ДПК М М М М ДПК М М М МДУК
31. МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
32. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
33. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК БР БР БР МДУК
34. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
35. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
36. МДУК М ДПК П М ДПК М М ДПК П
37. МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
38. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК М МДУК МДУК
39. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК М МДУК МДУК
40. МДУК МДУК МДУК МДУК ДПК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
41. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК
42. МДУК М МДУК М М М М М МДУК М
43. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
44. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
45. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
46. ДПК М ДПК ДПК ДПК ДПК М М ДПК ДПК
47. МДУК М МДУК МДУК ДПК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
48. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
49. ДПК М ДПК ДПК М ДПК М М ДПК ДПК
50. МДУК М МДУК МДУК МДУК МДУК МДУК ЛГ МДУК МДУК
Частота виборів (кількість учнів) МДУК - 40
ДПК - 9
М - 4
П - 1 М - 38
МДУК - 10
ДПК - 3 МДУК - 37
ДПК - 8
М - 2
П - 1
Д - 1
Н - 1 МДУК - 34
ДПК - 6
М - 6
П - 2
БАБ - 1
С - 1
МДУК - 29
М - 11
ДПК - 9
П - 1 МДУК - 38
ДПК - 9
М - 3 МДУК - 30
М - 11
ДПК - 3
П - 1
БАБ - 1
Д - 1
БР - 1
С - 1
Н - 1 ЛГ - 27
М - 16
МДУК - 3
С - 2
БР - 1
ДПК - 1 МДУК - 38
ДУК - 8
М - 2
БР - 1
С - 1 МДУК - 38
ДПК - 7
М - 3
П - 2
Загальна частота виборів (кількість учнів) МДУК - 297 раз
М - 96 раз
ДПК - 52 рази
ЛГ - 27 раз
П - 7 раз
С - 5 разів
БР - 3 рази
БАБ - 2 рази
Д - 2 рази
Н - 2 рази
Т (Д) - 0 раз
ДБ - 0 раз
КК - 0 раз
ІДУШ - 0 раз
Т - 0 раз
Примітка:
Ситуація №:
1. З ким би ти прагнув провести літні канікули?
2. Скоїлась неприємність - з ким скоріше поділишся?
3. Чия думка та порада для тебе багато означають?
4. З ким би ти хотів проводити якомога більше часу?
5. Кому перш за все розкажеш про радісну подію у твоєму житті?
6. Тебе цікавить одна людина. Хто тобі допоможе в ній розібратися?
7. Ти прагнеш щось змінити в собі (в своєму житті). З ким ти це обговориш?
8. Хто для тебе є прикладом для наслідування?
9. З ким ти найбільш відвертий?
10. Хто тебе краще розуміє?
Де,
П - батько
М - мати
БАБ - бабуся
Д - дідусь
БР - брат
С - сестра
Т - тітка (дядько)
ДБ - друг батьків
МДУК - мій друг у класі
ДПК - друг поза класом
КЛ - класний керівник
ІДУШ - інші дорослі у школі
Т - тренер
ЛГ - літературний герой
Н - ніхто
Результати дослідження за методикою О.В. Щедриної «Діагностика референтного кола спілкування» учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1 представлені в таблиці (Додаток З), де видно, що підлітки більше спілкуються з однолітками, ніж з батьками чи дорослими. Тобто, референтним колом спілкування підлітків є однолітки, а саме, переважно - друг у класі, з яким є про що розмовляти (ділитися думками, враженнями), з ним почувається підліток невимушено і розкуто. А саме:
На питання: «З ким би ти прагнув провести літні канікули?» - 40 учнів відповіли, що з їхнім другом у класі, 9 - з другом поза класом, 4 - з матір'ю, 1 учень відповів - з батьком.
На питання: «Скоїлась неприємність - з ким скоріше поділишся?» - 38 учнів відповіли - з матір'ю, 10 - з другом у класі, 2 відповіли - з другом поза класом. Так, підлітки поставили на перше місце матір. Інакше кажучи, з друзями прийнято розважатись, але у важку хвилину краще звернутися до рідної близької людини. Тобто, з питань, пов'язаних з особистісними, соціальними, учбовими і навіть світоглядними проблемами, підлітки схильні частіше звертатися до матері, яка зможе підтримати й щось порадити.
На питання: «Чия думка та порада для тебе багато означають?» - 37 учнів відповіли - друга у класі, 8 - друга поза класом, 2 - матері, по 1-му учню відповіли - батька, дідуся та нічия.
На питання: «З ким би ти хотів проводити якомога більше часу?» - 34 учня відповіли - з другом у класі, 6 - з другом поза класом, 6 - з матір'ю, 2 - з батьком, по 1-му учню відповіли - з бабусею та сестрою. Так, перевага надається друзям, а не спілкуванню з батьком чи матір'ю у підлітковому віці.
На питання: «Кому перш за все розкажеш про радісну подію у твоєму житті?» - 29 учнів відповіли - другу у класі, 11 - матері, 9 - другу поза класом, 1 учень відповів - батьку. Так, меншість учнів можуть відповісти, що радіють про щось приємне зі своїми батьками разом, а більшість з друзями.
На питання: «Тебе цікавить одна людина. Хто тобі допоможе в ній розібратися?» - 38 учнів відповіли - друг у класі, 9 - друг поза класом, 3 учнів - матір.
На питання: «Ти прагнеш щось змінити в собі (в своєму житті). З ким ти це обговориш?» - 30 учнів відповіли - з другом у класі, 11 - з матір'ю, 3 - з другом поза класом, по 1 учню відповіли - з батьком, бабусею, дідом, братом, сестрою та низьким. Так, більшість учнів можуть відповісти, що можуть поділитися найціннішим, сокровенним з однолітками, які їх зрозуміють. Цим самим вони проявляють самостійність, намагаються відсторонитись від контролю і впливу дорослих. У 8-му класі головним стає прагнення підлітка до автономії у колективі ровесників і пошук визнання цінності власної особистості в очах однолітків.
На питання: «Хто для тебе є прикладом для наслідування?» - 27 учнів відповіли - літературний герой, 16 - мати, 3 - друг у класі, 2 - сестра, по 1 учню відповіли - друг поза класом та брат. Так, підлітки часто бажають бути схожими на улюблених літературних героїв або героїв з художніх фільмів. Вони хочуть бути такими ж розумними, гарними, справедливими, щасливими як ці герої в картинах й прагнуть до цього. У підлітків з віком збільшується тенденція організовувати себе, з'являється ставлення до власного зростання, контроль за ним, самокритика. Підліток починає сам створювати себе, спонукати себе до розвитку згідно з певними зразками та конкретно значущими завданнями і намірами, які пов'язані з потребами сьогодення та майбутнього.
На питання: «З ким ти найбільш відвертий?» - 38 учнів відповіли - з другом у класі, 8 - з другом поза класом, 2 - з матір'ю, по 1 учню відповіли - з братом та сестрою. Так, більшість учнів можуть відповісти, що можуть поділитися найціннішим, сокровенним з однолітками, які їх зрозуміють.
На питання: «Хто тебе краще розуміє?» - 38 учнів відповіли - з другом у класі, 7 - з другом поза класом, 3 - з матір'ю, 2 - з батьком. Так, більшість учнів можуть відповісти, що можуть поділитися найціннішим, сокровенним з однолітками, які їх зрозуміють.
Таким чином, згідно результатів дослідження за методикою О.В. Щедриної «Діагностика референтного кола спілкування» учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи ми прий шли до таких висновків, що для підлітка важливо не просто бути разом із однолітками, а й посідати серед них становище, що задовольнятиме його. Для деяких це намагання може виражатися через бажання посісти у групі позицію лідера, для інших - бути визнаним, улюбленим товаришем, ще для інших - непорушним авторитетом у якійсь справі, але у будь-якому випадку є головним мотивом поведінки школярів у класі.
Діагностика референтного кола спілкування за методикою О.В. Щедриної
Мета методики: дозволяє визначити референтне коло спілкування підлітка.
Стимульний матеріал: бланк з ситуаціями, авторучка.
Інструкція: «Перед вами - список деяких близьких людей. Як відповідь на кожне з 10 ситуацій тесту виберіть не більше трьох осіб (три або менше) і поставте «+» у відповідній клітинці».
БЛАНК ДОСЛІДЖЕННЯ
СИТУАЦІЇ КОЛО ОСІБ
Папа Мама Бабуся Дідусь Брат Сестра Тітка (дядько) Друг батьків Мой друг у класі Друг поза класом Кл. керівник Ін. дорослі у школі Тренер Літ.герой Ніхто, ні з ким.
1. З ким би ти прагнув провести літні канікули?
2. Скоїлась неприємність - з ким скоріше поділишся?
3. Чия думка та порада для тебе багато значать?
4. З ким би ти хотів проводити якомога більше часу?
5. Кому перш за все розкажеш про радісну подію у твоєму житті?
6. Тебе цікавить одна людина. Хто тобі допоможе в ній розібратися?
7. Ти прагнеш щось змінити в собі (в своєму житті). З ким ти це обговориш?
8. Хто для тебе є прикладом для наслідування?
9. З ким ти найбільш відвертий?
10. Хто тебе краще розуміє?
Частота виборів
Інтерпретація результатів:
Ті 3 - 5 осіб, яких вибирають найчастіше на більшу кількість запитань анкети, і складають референтне коло спілкування респондента.
Додаток В
Пригін «Виявленні стилю саморегуляції діяльності»
Мета методики: дозволяє вивчити стиль саморегуляції діяльності опитуваного.
Стимульний матеріал: бланк з судженнями, авторучка.
Інструкція: «Вам потрібно охарактеризувати себе. Для цього пропонуємо вам нижченаведені судження. Якщо ви вважаєте, що судження характерне для вас, відповідайте «так». Якщо не характерно або ви маєте сумнів, відповідайте «ні»».
Судження:
1. Оточуючі вважають вас упевненою у собі людиною.
2. Перед початком роботи ви звикли аналізувати умови, в яких мусите бути працювати.
3. При виконанні будь-якої роботи ви звикли оцінювати не тільки її кінцевий результат, але й ті результати, що виходять у процесі роботи.
4. Ви схильні відмовитися від задуманого, якщо іншим здається, що розпочали не так.
5. Навіть при виконанні відповідальної роботи вам не потрібний контроль ззовні.
6. Ви з однаковим старанням виконуєте як цікаву, так і нецікаву для вас роботу.
7. Для успішного виконання відповідальної роботи необхідно, щоб вас контролювали.
8. Звичайно ваш робочий день проходить безсистемно.
9. При можливості вибору ви волієте робити роботу менш відповідальну, але і менш цікаву.
10. Після того як завершено якусь роботу, ви звикли обов'язково перевіряти, чи правильно вона виконана.
11. Ви обов'язково повертаєтеся до розпочатої справи, навіть якщо вас ніхто не контролює.
12. Сумнів в успіху часто змушує вас відмовитися від наміченої справи.
13. Вам часто не вистачає завзятості для досягнення поставленої мети.
14. Ваші плани ніколи не розходяться з вашими діями.
15. Як правило будь-які рішення ви приймаєте радячись з ким-небудь.
16. Вам часто буває важко змусити себе зосередитися на якій-небудь задачі або роботі.
17. Коли ви поглинені якою-небудь роботою, вам важко буває переключитися на виконання іншої роботи.
18. Ви схильні відмовитися від роботи, коли вона не клеїться.
Ключ.
Так - 1, 5, 11, 14.
Ні - 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18.
Якщо відповідь обстежуваного збіглася з ключем на твердження, йому присуджується один бал, якщо не збіглася - нуль балів.
Інтерпретація результатів включає наступне:
11 балів і вище - «автономний» стиль саморегуляції діяльності - Це особи, які виявляють у діяльності такі якості, як розвинений самоконтроль, упевненість у собі, схильність до самостійного виконання будь-якої роботи.
8 - 10 балів - «Помірний» стиль саморегуляції діяльності - Це особи, які виявляють у діяльності такі якості, як розвинений - на середньому рівні - самоконтроль, майже впевнені у собі, схильні до самостійного виконання будь-якої роботи, але не відмовляються від допомоги інших.
7 балів і нижче - «Залежний» стиль саморегуляції діяльності - Це особи, які не виявляють або мало виявляють у діяльності такі якості, як розвинений самоконтроль, упевненість у собі, схильність до самостійного виконання будь-якої роботи, спираються при здійсненні своєї діяльності на поради, підказки, вказівки з боку керівника.
Додаток В
Методика діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні М. Снайдера
Мета методики: дозволяє визначити комунікативний контроль підлітка.
Стимульний матеріал: бланк з твердженнями, авторучка.
Інструкція: «Уважно прочитайте десять пропозицій, що описують реакції на деякі ситуації. Кожне з них ви повинні оцінити як вірне або невірне стосовно себе. Якщо пропозиція здається вам вірною або переважно вірною, дайте відповідь «Вірно», якщо невірною або переважно невірною - «Невірно»».
№ Твердження:
1. Мені важко наслідувати поведінку інших людей.
2. Я сприймаю як спектакль свої спроби справити враження на інших людей або підтримувати відносини з ними.
3. Мені здається, що я міг би бути непоганим актором.
4. Я справляю на інших враження людини, що зазнає значно глибші емоції ніж це є насправді.
5. Я рідко перебуваю в центрі уваги оточуючих мене людей.
6. У різних ситуаціях і з різними людьми я веду себе як абсолютно інша людина.
7. Я можу доводити тільки ті ідеї, в які я вірю.
8. Для того, щоб не залишитися на самоті і подобатися іншим людям я намагаюся бути таким, яким вони мене хочуть бачити і ніяким іншим.
9. Я можу вводити в оману інших людей, демонструючи дружелюбність навіть якщо вони не подобаються мені.
10. Я не завжди такий, яким здаюся.
Підрахунок результатів: додайте собі по одному балу за відповідь «невірно» на питання № 1, 5, 7 і за відповідь «вірно» на всі інші питання. Підрахуйте суму балів.
0 - 3 бали - низький комунікативний контроль - поведінка таких людей стійка, і вони не вважають за потрібне змінюватися залежно від ситуацій. Вони здатні до щирого саморозкриття в спілкуванні. Деякі люди вважають їх «незручними» внаслідок їхньої прямолінійності.
4 - 6 балів - середній комунікативний контроль - такі люди щирі, але не стримані у своїх емоційних проявах, зважують свою поведінку з оточуючими людьми.
7 - 10 балів - високий комунікативний контроль - такі люди постійно стежать за собою; добре знають, де і як себе вести; управляють вираженням своїх емоцій. Разом з тим, у них утруднена спонтанність самовираження, вони не люблять непрогнозованих ситуацій. Їх позиція: «Я такий, який я є в даний момент». Вони легко входять в будь-яку роль, гнучко реагують на зміну ситуації, добре відчувають і навіть в змозі передбачити враження, яке вони справляють на оточуючих.
Рис. 3.5
Результати дослідження за методикою О.В. Щедриної «Діагностика референтного кола спілкування»учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1 представлені в таблиці (Додаток З), де видно, що підлітки більше спілкуються з однолітками, ніж з батьками чи дорослими. Тобто, референтним колом спілкування підлітків є однолітки, а саме, переважно - друг у класі, з яким є про що розмовляти (ділитися думками, враженнями), з ним почувається підліток невимушено і розкуто. А саме:
На питання: «З ким би ти прагнув провести літні канікули?» - 38 учнів відповіли, що з їхнім другом у класі, 9 - з другом поза класом, 3 відповіли - з матір'ю.
На питання: «Скоїлась неприємність - з ким скоріше поділишся?» - 38 учнів відповіли - з матір'ю, 10 - з другом у класі, 2відповіли - з другом поза класом.Так, підлітки поставили на перше місце матір. Інакше кажучи, з друзями прийнято розважатись, але у важку хвилину краще звернутися дорідної близької людини. Тобто, з питань, пов'язаних з особистісними, соціальними, учбовими і навіть світоглядними проблемами, підлітки схильні частіше звертатися до матері, яка зможе підтримати й щось порадити.
На питання: «Чия думка та порада для тебе багато означають?» - 37 учнів відповіли - друга у класі, 8 - друга поза класом, 2 - матері, по 1-му учню відповіли - батька, дідуся та нічия.
На питання: «З ким би ти хотів проводити якомога більше часу?» - 34 учня відповіли - з другом у класі, 6 - з другом поза класом, 6 - з матір'ю, 2 - з батьком, по 1-муученю відповіли - з бабусею та сестрою. Так, перевага надається друзям, а не спілкуванню з батьком чи матір'ю у підлітковому віці.
На питання: «Кому перш за все розкажеш про радісну подію у твоєму житті?» - 29 учнів відповіли - другу у класі, 11 - матері, 9 - другу поза класом, 1 учень відповів - батьку. Так, меншість учнів можуть відповісти, що радіють про щось приємне зі своїми батьками разом, а більшість з друзями.
На питання: «Тебе цікавить одна людина. Хто тобі допоможе в ній розібратися?» - 38 учнів відповіли - друг у класі, 9 - друг поза класом, 3 учнів - матір.
На питання: «Ти прагнеш щось змінити в собі (в своєму житті). З ким ти це обговориш?» - 30 учнів відповіли - з другом у класі, 11 - з матір'ю, 3 - з другом поза класом, по 1 учню відповіли - з батьком, бабусею, дідом, братом, сестрою та низким. Так, більшість учнів можуть відповісти, що можуть поділитися найціннішим, сокровенним зоднолітками, які їх зрозуміють.Цим самим вони проявляють самостійність, намагаються відсторонитись від контролю і впливу дорослих.У 8-му класі головним стає прагнення підлітка до автономії у колективі ровесників і пошук визнання цінності власної особистості в очах однолітків.
На питання: «Хто для тебе є прикладом для наслідування?» - 27 учнів відповіли - літературний герой, 16 - мати, 3 - друг у класі, 2 - сестра, по 1 учню відповіли - друг поза класом та брат. Так, підлітки часто бажають бути схожими на улюблених літературних героїв або героїв з художніх фільмів. Вони хочуть бути такими ж розумними, гарними, справедливими, щасливими як ці герої в картинах й прагнуть до цього. У підлітків з віком збільшується тенденція організовувати себе, з'являється ставлення до власного зростання, контроль за ним, самокритика. Підліток починає сам створювати себе, спонукати себе до розвитку згідно з певними зразками та конкретно значущими завданнями і намірами, які пов'язані з потребами сьогодення та майбутнього.
На питання: «З ким ти найбільш відвертий?» - 38 учнів відповіли - з другом у класі,8 - з другом поза класом, 2 - з матір'ю, по 1 учню відповіли - з братом та сестрою. Так, більшість учнів можуть відповісти, що можуть поділитися найціннішим, сокровенним з однолітками, які їх зрозуміють.
На питання: «Хто тебе краще розуміє?» - 38 учнів відповіли - з другом у класі, 7 - з другом поза класом, 3 - з матір'ю, 2 - з батьком. Так, більшість учнів можуть відповісти, що можуть поділитися найціннішим, сокровенним з однолітками, які їх зрозуміють.
Таким чином, згідно результатів дослідження за методикою О.В. Щедриної «Діагностика референтного кола спілкування» учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи ми прий шли до таких висновків, що для підлітка важливо не просто бути разом із однолітками, а й посідати серед них становище, що задовольнятиме його. Для деяких це намагання може виражатися через бажання посісти у групі позицію лідера, для інших - бути визнаним, улюбленим товаришем, ще для інших - непорушним авторитетом у якійсь справі, але у будь-якому випадку є головним мотивом поведінки школярів у класі.
|
Ситуації |
Коло осіб |
|||||||||||||||
|
Тато |
Мама |
Бабуся |
Дідусь |
Брат |
Сестра |
Тітка (дядько) |
Друг батьків |
Мій друг у класі |
Друг поза класом |
Кл.керівник |
Ін. дорослі у школі |
Тренер |
Літературний герой |
Ніхто, ні з ким |
||
|
1. |
||||||||||||||||
|
2. |
||||||||||||||||
|
3. |
||||||||||||||||
|
4. |
||||||||||||||||
|
5. |
||||||||||||||||
|
6. |
||||||||||||||||
|
7. |
||||||||||||||||
|
8. |
||||||||||||||||
|
9. |
||||||||||||||||
|
10. |
||||||||||||||||
|
Частота виборів |
Додаток Ж
Таблиця 3.2
Результати дослідження рівня комунікативного контролю за «Методикою діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Снайдера учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1
|
Код учня |
Рівні комунікативного контролю |
|||
|
Високий рівень |
Помірний рівень |
Низький рівень |
||
|
1. |
5 |
|||
|
2. |
3 |
|||
|
3. |
3 |
|||
|
4. |
10 |
|||
|
5. |
4 |
|||
|
6. |
2 |
|||
|
7. |
7 |
|||
|
8. |
6 |
|||
|
9. |
3 |
|||
|
10. |
1 |
|||
|
11. |
7 |
|||
|
12. |
0 |
|||
|
13. |
0 |
|||
|
14. |
8 |
|||
|
15. |
4 |
|||
|
16. |
9 |
|||
|
17. |
2 |
|||
|
18. |
5 |
|||
|
19. |
2 |
|||
|
20. |
7 |
|||
|
21. |
3 |
|||
|
22. |
5 |
|||
|
23. |
5 |
|||
|
24. |
5 |
|||
|
25. |
0 |
|||
|
26. |
1 |
|||
|
27. |
8 |
|||
|
28. |
7 |
|||
|
29. |
4 |
|||
|
30. |
5 |
|||
|
31. |
3 |
|||
|
32. |
7 |
|||
|
33. |
4 |
|||
|
34. |
3 |
|||
|
35. |
6 |
|||
|
36. |
7 |
|||
|
37. |
2 |
|||
|
38. |
8 |
|||
|
39. |
4 |
|||
|
40. |
2 |
|||
|
41. |
0 |
|||
|
42. |
8 |
|||
|
43. |
6 |
|||
|
44. |
4 |
|||
|
45. |
1 |
|||
|
46. |
2 |
|||
|
47. |
3 |
|||
|
48. |
1 |
|||
|
49. |
2 |
|||
|
50. |
6 |
Результати дослідження за «Методикою діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Снайдера учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи№1 представлені в таблиці (Додаток З), де видно, що високий рівень самоконтролю в спілкуванні спостерігається у 12-ти учнів, середній рівень самоконтролю в спілкуванні - у 16-ти учнів, низький рівень - у 22-х учнів.
Результати дослідження за «Методикою діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Снайдера учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи№1 представлені на рис. 3.5, де видно, що високий рівень самоконтролю в спілкуванні спостерігається у 12-ти учнів, середній рівень самоконтролю в спілкуванні - у 16-ти учнів, низький рівень - у 22-х учнів.
За результатами дослідження «Методики діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Снайдера учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи видно, що високий рівень самоконтролю в спілкуванні спостерігається у 12-ти учнів.Такі люди постійно стежать за собою; добре знають, де і як себе вести; управляють вираженням своїх емоцій. Разом з тим, у них утруднена спонтанність самовираження, вони не люблять непрогнозованих ситуацій. Їх позиція: «Я такий, який я є в даний момент». Вони легко входять в будь-яку роль, гнучко реагують на зміну ситуації, добре відчувають і навіть в змозі передбачити враження, яке вони справляють на оточуючих.
Середній рівень самоконтролю в спілкуванні за результатами дослідження «Методики діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Снайдера учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи спостерігається у 16-ти учнів. Такі люди щирі, але не стримані у своїх емоційних проявах.Проте рахуються в своїй поведінці з оточуючими людьми.
Низький рівень самоконтролю в спілкуванні за результатами дослідження «Методики діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні»М. Снайдера учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи спостерігається у22-х учнів. Це найбільша кількість випробуваних учнів з низьким рівнем самоконтролю в спілкуванні. Поведінка таких людей стійка, і вони не вважають за потрібне змінюватися залежно від ситуацій. Вони здатні до щирого саморозкриття в спілкуванні. Деякі люди вважають їх «незручними» внаслідок їхньої прямолінійності.
Рис. 3.5 Рівні комунікативного контролю учнів8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1 за «Методикою діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Снайдера
Додаток Ж
Таблиця 3.6
Результати дослідження за «Методикою виявлення стилю саморегуляції діяльності» Г.С Пригіна учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1
|
Код учня |
Стилі саморегуляції діяльності |
|||
|
Автономний |
Помірний |
Залежний |
||
|
1. |
8 |
|||
|
2. |
8 |
|||
|
3. |
6 |
|||
|
4. |
7 |
|||
|
5. |
12 |
|||
|
6. |
5 |
|||
|
7. |
10 |
|||
|
8. |
7 |
|||
|
9. |
11 |
|||
|
10. |
12 |
|||
|
11. |
9 |
|||
|
12. |
15 |
|||
|
13. |
4 |
|||
|
14. |
7 |
|||
|
15. |
7 |
|||
|
16. |
8 |
|||
|
17. |
14 |
|||
|
18. |
6 |
|||
|
19. |
5 |
|||
|
20. |
7 |
|||
|
21. |
8 |
|||
|
22. |
6 |
|||
|
23. |
8 |
|||
|
24. |
15 |
|||
|
25. |
10 |
|||
|
26. |
10 |
|||
|
27. |
5 |
|||
|
28. |
14 |
|||
|
29. |
5 |
|||
|
30. |
5 |
|||
|
31. |
4 |
|||
|
32. |
5 |
|||
|
33. |
9 |
|||
|
34. |
7 |
|||
|
35. |
16 |
|||
|
36. |
7 |
|||
|
37. |
8 |
|||
|
38. |
7 |
|||
|
39. |
6 |
|||
|
40. |
10 |
|||
|
41. |
6 |
|||
|
42. |
11 |
|||
|
43. |
6 |
|||
|
44. |
8 |
|||
|
45. |
9 |
|||
|
46. |
11 |
|||
|
47. |
5 |
|||
|
48. |
7 |
|||
|
49. |
9 |
|||
|
50. |
4 |
Результати дослідження за «Методикою виявлення стилю саморегуляції діяльності» Г.С Пригіна учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1представлені в таблиці(Додаток З), де видно, що «автономний» стиль саморегуляції діяльності підлітків спостерігається у 10-ти учнів,«помірний» стиль - у 15-ти учнів, «залежний» стиль - у 25-ти учнів.
Результати дослідження за «Методикою виявлення стилю саморегуляції діяльності» Г.С Пригіна учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1 представлені на рис. 3.6, де видно, що «автономний» стиль саморегуляції діяльності підлітків спостерігається у 10-ти учнів, «помірний» стиль - у 15-ти учнів, «залежний» стиль - у 25-ти учнів.
За результатами дослідження «Методики виявлення стилю саморегуляції діяльності» Г.С Пригіна учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи видно, що «автономний» стиль саморегуляції діяльності підлітків спостерігається у 10-ти учнів. Це особи, які виявляють у діяльності такі якості, як розвинений самоконтроль, упевненість у собі, схильність до самостійного виконання будь-якої роботи.
«Помірний» стиль саморегуляції діяльності за результатами дослідження «Методики виявлення стилю саморегуляції діяльності» Г.С Пригіна учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи спостерігається у 15-ти учнів. Це особи, які виявляють у діяльності такі якості, як розвинений - на середньому рівні - самоконтроль, майже впевнені у собі, схильні до самостійного виконання будь-якої роботи,але не відмовляються від допомоги інших.
«Залежний» стиль саморегуляції діяльності за результатами дослідження «Методики виявлення стилю саморегуляції діяльності» Г.С Пригіна учнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи спостерігається у 25-ти учнів. Це особи, які не виявляють або мало виявляють у діяльності такі якості, як розвинений самоконтроль, упевненість у собі, схильність до самостійного виконання будь-якої роботи, спираються при здійсненні своєї діяльності на поради, підказки, вказівки з боку керівника.
Рис. 3.6 Стилі саморегуляції діяльностіучнів 8-А та 8-Б класів загальноосвітньої школи №1 за «Методикою виявлення стилю саморегуляції діяльності» Г.С Пригіна
Методика діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні М. Снайдера
Опис діагностичного матеріалу для вивчення особистісних особливостей комунікативної компетентності.
Методика діагностики оцінки самоконтролю в спілкуванні М. Снайдера дозволяє визначити комунікативний контроль випробуваного.
Методика призначена для вивчення рівня комунікативного контролю: низький, середній або високий комунікативний контроль.
Згідно М. Снайдера, люди з високим комунікативним контролем постійно стежать за собою, добре обізнані, де і як себе вести. Управляють своїми емоційними проявами. Разом з тим вони відчувають значні труднощі в спонтанності самовираження, не люблять непрогнозованих ситуацій.
Люди з низьким комунікативним контролем безпосередні і відкриті, але можуть сприйматися оточуючими як занадто прямолінійні і нав'язливі.
Тест має розподіл рівнів комунікативного контролю за такими градаціях:
низький рівень комунікативного контролю - особистість характеризується високим рівнем імпульсивності в спілкуванні та взаємодії з оточуючими, низькою дифференційованістю поведінки, що викликає розкутість у взаємодії з партнерами по спілкуванню;
середній рівень комунікативного контролю - особистість характеризується стриманістю і низькою емоційністю в спілкуванні, щирістю і безпосередністю при взаємодії з оточуючими;
високий рівень комунікативного контролю - особистість характеризується досить високим рівнем емоційної стриманості і контролю своєї поведінки при взаємодії з оточуючими.
Інструкція:
«Уважно прочитайте десять пропозицій, що описують реакції на деякі ситуації. Кожне з них ви повинні оцінити як вірне або невірне стосовно себе. Якщо пропозиція здається Вам вірною або переважно вірною, дайте відповідь "Вірно", якщо невірною або переважно невірною - «Невірно»».
№ Твердження:
1. Мені важко наслідувати поведінку інших людей.
2. Я сприймаю як спектакль свої спроби справити враження на інших людей або підтримувати відносини з ними.
3. Мені здається, що я міг би бути непоганим актором.
4. Я справляю на інших враження людини, що зазнає значно глибші емоції ніж це є насправді.
5. Я рідко перебуваю в центрі уваги оточуючих мене людей.
6. У різних ситуаціях і з різними людьми я веду себе як абсолютно інша людина.
7. Я можу доводити тільки ті ідеї, в які я вірю.
8. Для того, щоб не залишитися на самоті і подобатися іншим людям я намагаюся бути таким, яким вони мене хочуть бачити і ніяким іншим.
9. Я можу вводити в оману інших людей, демонструючи дружелюбність навіть якщо вони не подобаються мені.
10. Я не завжди такий, яким здаюся.
Підрахунок результатів: додайте собі по одному балу за відповідь «невірно» на питання № 1, 5, 7 і за відповідь «вірно» на всі інші питання. Підрахуйте суму балів.
0-3 бали - низький комунікативний контроль - поведінка таких людей стійка, і вони не вважають за потрібне змінюватися залежно від ситуацій. Вони здатні до щирого саморозкриття в спілкуванні. Деякі люди вважають їх «незручними» внаслідок їхньої прямолінійності.
4-6 балів - середній комунікативний контроль-такі люди щирі, але не стримані у своїх емоційних проявах, зважують свою поведінку з оточуючими людьми.
7-10 балів - високий комунікативний контроль-такі люди постійно стежать за собою; добре знають, де і як себе вести; управляють вираженням своїх емоцій. Разом з тим, у них утруднена спонтанність самовираження, вони не люблять непрогнозованих ситуацій. Їх позиція: «Я такий, який я є в даний момент». Вони легко входятьв будь-яку роль, гнучко реагують на зміну ситуації, добре відчувають і навіть в змозі передбачити враження, яке вони справляють на оточуючих.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Соціальна ситуація розвитку підлітка. Спілкування його з однолітками протилежної статі. Сексуальність в підлітковому віці. Дослідження діагностики стану агресії (опросник "Басса-Дарки") та спрямованості особистості Б. Басса. Дослідження діагностики.
курсовая работа [930,7 K], добавлен 17.06.2015Загальна характеристика спілкування. Психологічні особливості та етапи особистісного формування підлітків. Способи та методи емпіричного дослідження особливостей спілкування з однолітками та емоційних бар’єрів, аналіз та оцінка отриманих результатів.
курсовая работа [537,8 K], добавлен 13.04.2016Психолого-педагогічні проблеми формування особистості у підлітковому віці. Характеристика рівнів спілкування. Методи психологічного вивчення спілкування підлітків. Особливості сучасного спілкування підлітків з дорослими, однолітками й батьками.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 12.03.2012Поняття спілкування як однієї з основних сфер людського життя. Роль спілкування в розвитку пізнавальних здібностей, поведінки і особистісних особливостей людини. Дослідження залежності психічного розвитку людини від його спілкування з іншими людьми.
реферат [21,5 K], добавлен 17.12.2014Загальна характеристика та особливості спілкування дітей у підлітковому віці, його психологічне та соціологічне обґрунтування. Причини проявлення та аналіз показників сором'язливості. Характер спілкування підлітків з батьками та вчителями, ровесниками.
дипломная работа [164,8 K], добавлен 13.11.2009Сутність поняття спілкування як соціально-психологічного феномену. Соціальна ситуація розвитку особистості в підлітковому віці. Специфіка соціально-психологічних особливостей спілкування підлітків з ровесниками, дорослими та однолітками протилежної статі.
курсовая работа [74,5 K], добавлен 28.04.2016Особливості комунікативного процесу в підлітковому віці. Загальна психологічна характеристика підліткового віку, особливості спілкування учнів. Дослідження міжособистісних комунікацій в підлітковому колективі, домінуюча стратегія психологічного захисту.
курсовая работа [80,4 K], добавлен 27.07.2014Спілкування як категорія в психології. Роль спілкування в розвитку особистості старшокласників. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і культури спілкування у дітей старшого шкільного віку.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 30.01.2010Поняття про спілкування та його функції. Теоретичне обґрунтування психологічних особливостей процесу спілкування та експериментальне вивчення його впливу на розвиток особистості у юнацькому віці. Методи організації дослідження комунікативної активності.
курсовая работа [158,9 K], добавлен 10.09.2011Аналіз основних етапів дослідження соціально-психологічних особливостей спілкування у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці. Характеристика складових спілкування в соціальній психології. Огляд вербальних та невербальних компонентів спілкування.
курсовая работа [146,5 K], добавлен 16.07.2011
