Дослідження процесів пам’яті молодших школярів

Дослівність запам'ятовування, яка часто спостерігається у дітей початкової школи, за твердженням А. А. Смирнова, пояснюється не віковими особливостями, а рядом фактів життєвого досвіду учнів даного віку. Ще не вміючи диференціювати завдання запам'ятовування і відповідаючи вимогам вчителя відтворювати правильно і повно, маленький школяр мимоволі виробляє установку у себе на дослівне запам'ятовування і звичку буквального запам'ятовування.

Буквальність запам'ятовування збагачує активний словниковий запас дитини: розвиває літературно оформлену мова, допомагає оволодіти науковими поняттями. До третього класу у дитини з'являються «свої слова» при відтворення матеріалу. Буквальність відтворення матеріалу є показником довільності пам'яті. Але, будучи позитивною характеристикою пам'яті, буквальність запам'ятовування вже до кінця початкової школи починає перешкоджати творчому розвитку пам'яті і, як наслідок цього, ускладнювати розумовий розвиток дитини. Таким чином, починаючи з першого класу, слід на ряду з урахуванням цієї особливості пам'яті вчити дитину логічно запам'ятовувати, матеріал, вчити виділяти головне.

Однією з основних умов ефективності навчання дітей молодшого шкільного віку є врахування вікових та індивідуальних особливостей пам'яті. Тому з боку педагогів у період початкового навчання пам'яті повинна приділятися найпильніша увага.

Удосконалення пам'яті в молодшому шкільному віці зумовлене в першу чергу придбанням в ході навчальної діяльності різних способів і стратегій запам'ятовування, пов'язаних з організацією і обробкою матеріалу, що запам'ятовується. Однак без спеціальної роботи, спрямованої на формування таких способів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються непродуктивними.

Здатність дітей молодшого шкільного віку до довільного запам'ятовування неоднакова протягом навчання в початковій школі і суттєво відрізняється у учнів I-II та III-IV класів. Так, для дітей 7 -8 років «характерні ситуації, коли запам'ятати без застосування будь-яких засобів набагато простіше, ніж запам'ятати, осмислюючи і організовуючи матеріал.

Діти цього віку на питання: «Як запам'ятовував? Про що думав в процесі запам'ятовування? і т. д. »найчастіше відповідають: «Просто запам'ятовував, і все». Це відбивається і на результативній стороні пам'яті. Для молодших школярів простіше виконати установку «запам'ятати», ніж установку «запам'ятати з допомогою чого-небудь»

Молодші школярі швидше запам'ятовують і міцніше зберігають в пам'яті конкретні відомості, події, особи, предмети, факти, ніж визначення і пояснення. Вони схильні до механічного запам'ятовування, шляхом простого повторення, без усвідомлення смислових зв'язків усередині матеріалу, що запам'ятовується. Учні часто дослівно заучують і відтворюють навчальний матеріал без його реконструкції, без спроб передати його зміст своїми словами так як, по-перше, механічна пам'ять у молодших школярів відносно добре розвинена, і вони часто без особливих зусиль запам'ятовують матеріал дослівно. По-друге, вони ще не розуміють, що конкретно від них вимагають, коли перед ними ставлять завдання запам'ятати. По-третє, молодші школярі ще погано володіють промовою, їм легше відтворити дослівно, ніж передати загальний зміст своїми словами " [15].

У молодших класах, де від учня вимагається лише просте відтворення невеликого за обсягом матеріалу, такий спосіб запам'ятовування дозволяє справлятися з навчальним навантаженням. Але нерідко він залишається у школярів єдиним на протязі всього періоду навчання у школі. Це пов'язано в першу чергу з тим, що у молодшому шкільному віці дитина не опанувала прийомами смислового запам'ятовування, його логічна пам'ять залишилась недостатньо сформованою.

Основою логічної пам'яті є використання розумових процесів в якості опори, засоби запам'ятовування. Така пам'ять базується на розумінні. У зв'язку з цим доречно згадати висловлювання Л.М. Толстого; «Знання тільки тоді знання, коли воно придбане зусиллями думки, а не однієї пам'яттю».

Деякі дослідники відзначають, що багато школярів ще не вміють організовувати смислове запам'ятовування: не вміють розбивати матеріал на смислові групи, користуватися логічними схемами, виділяти опорні пункти для запам'ятовування, складати логічний план тексту. Вони вказують на те, що здатність до запам'ятовування і відтворення сенсу, думок, доказів логічних форм і міркувань - приходить поступово, розвиваючись в процесі навчання. Тому вчитель зобов'язаний всіляко стимулювати розвиток пам'яті, спонукати дітей осмислювати матеріал для кращого запам'ятовування, викладати своїми словами, зберігаючи основний зміст[15].

Численні дослідження провідних психологів і педагогів показали, що продуктивність запам'ятовування залежить від усвідомлення мети та створення відповідних установок запам'ятовування. Мотиви діяльності, в яку включено запам'ятовування, мають прямий вплив на його продуктивність. Якщо учень запам'ятовує один матеріал з установкою, що цей матеріал не знадобиться йому в подальшому навчанні, а інший матеріал з установкою що він знадобиться незабаром, то в другому випадку матеріал запам'ятається швидшим, пам'ятається довше і буде відтворений точніше. Аналогічно позначається і установка на тривале запам'ятовування.

Процес розвитку логічної пам'яті у молодших школярів повинен бути спеціально організований, оскільки в переважній більшості діти цього віку самостійно (без спеціального навчання) не використовують прийоми смислової обробки матеріалу та з метою запам'ятовування вдаються до випробуваного засобу - повторення. Але, навіть успішно освоївши в ході навчання способи смислового аналізу і запам'ятовування, діти не відразу приходять до їх застосування у навчальній діяльності. До цього необхідно спеціальне спонукання з боку дорослого. Завдання вчителя формувати в учнів певні установки запам'ятовування, вчителю необхідно навчати молодших школярів прийомам і засобам запам'ятовування, смисловий угрупованню матеріалу. Дослідження і спостереження показали, що ефективним прийомом запам'ятовування є чергування читання і спроб відтворити матеріал, що запам'ятовується з елементами самоконтролю, самоперевірки. Спостереження свідчать, що більш-менш самостійно молодший школяр використовує один найпростіший прийом запам'ятовування - повторення. Саме в молодших класах вчитель повинен вирішувати основну задачу початкового навчання складену К.Д. Ушинским, - "навчити дітей вчитися".

1.3 Практичні рекомендації вчителям щодо підвищення мнемічної активності молодших школярів

Функціонування пам'яті в процесі навчання є однією з актуальних проблем як для вчителя, так і для учня.

Однією з найактуальніших проблем сучасності залишається погана пам'ять у дітей молодшого шкільного віку. Справа в тому, що в процесі навчання дитини не приділяється достатньо уваги тому, як саме полегшити запам'ятовування матеріалу. Це призводить до того, що навчання школяра стає непродуктивним.

Для дитини, яка навчається, пам'ять означає швидкість запам'ятовування інформації, час, який вона буде пам'ятати необхідне і здатність застосувати знання. У пам'ять завжди найкраще врізається найяскравіше, а також те, що постійно перебуває в полі зору.

Учні молодшого шкільного віку на різних вікових етапах мають різні здатності до запам'ятовування. У перші два роки дитина запам'ятовує матеріал без всякої прив'язки до стратегії, а ось в наступні два роки для неї найважливішим стає сам спосіб запам'ятовування. Найчастіше в цьому віці працює кількаразове механічне повторення [30].

Але справа і в тому, що в перші два роки дитині потрібно запам'ятати і набагато менше простої інформації. Якщо надалі вона не освоїть інші прийоми збереження в інформації, то всі наступні роки вона так і буде заучувати все механічно. Будуть порушені логічні зв'язки в матеріалі, а пам'ять не сформується до кінця. Крім того, дитина не навчиться правильно використовувати отримані знання і застосовувати їх на практиці в потрібний момент. У цьому функція логічної пам'яті.

Існує багато технік запам'ятовування, покликаних спростити цей процес. Якщо школяра навчити цим прийомам з самого початку, то і надалі він буде сам використовувати ці прийоми несвідомо.

Формування таких способів повинно відбуватися ще в дошкільному віці, а в перших двох класах слід звернути на них особливу увагу, докласти максимум зусиль для того, щоб вони були якомога скоріше сформовані у дітей. Від знання цих прийомів і успішного оволодіння ними залежить успіх навчальної діяльності та загальний рівень психічного розвитку дитини. Доведено, що між орфографічними помилками, зробленими учнями 3 - 4 класів та їх оперативною пам'яттю існує повна залежність; такі помилки частіше зустрічаються в учнів зі слабо розвинутою оперативною пам'яттю. На цій підставі був зроблений висновок, що для підвищення орфографічної грамотності школярів необхідно розвивати їхню оперативну пам'ять за допомогою спеціальних вправ[1].

Розвиток пам'яті залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Педагоги мають створювати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти і зберегти в пам'яті знання.

Для дитини молодшого шкільного віку важливо не стільки розвивати саму пам'ять, скільки навчитися способам запам'ятовування. Щоб вона самa організовувала інформацію так, щоб вона засвоювалася б без труднощів[3].

Робота педагогів та психологів у напрямку вивчення особливостей розвитку пам'яті у школярів молодших класів допомогла визначити причини поганого запам'ятовування навчального матеріалу.

· Відсутність мотивації до навчання.

· Слабке здоров'я дітей.

· Погано розвинена мова.

· Маленький обсяг пам'яті, не здатність сконцентруватися на деталях.

Просте тренування практично не допомагає поліпшити пам'ять. Зате можна багато чого досягти, використовуючи різноманітні мнемічні прийоми.

Прийоми запам'ятовування можуть бути різноманітними.

Групування матеріалу

Майже будь-який матеріал можна розділити на частини або групи. Цей прийом називається групованням. Наприклад, будь параграф містить вступ, основну частину, висновок і висновки. Крім того, інформацію можна ділити на певні, чітко позначені частини - класи. У даному випадку навантаження на пам'ять зменшується рівно в стільки разів, на стільки частин, або класів, був розділений підлягає запам'ятовуванню матеріалу.

Асоціації

Корисно вчити дитину образно уявляти собі те, що потрібно запам'ятати, залучати найрізноманітніші асоціації.

Психіка людини влаштована таким чином, що будь-яка нова інформація поза нашою волею "чіпляє", зачіпає стару, вже відому. Такі процеси, властиві всім людям, називають асоціаціями. Щоб використовувати цю здатність для запам'ятовування, досить задати дитині питання: що нагадує тобі це слово, цей малюнок? А нагадувати нова інформація може про що завгодно. Це залежить від віку, домагань, досвіду, рівня розвитку, актуального стану, статі дитини і т.д., тому не варто відкидати, заперечувати, критикувати те, що пропонує дитина, навіть якщо вам дана асоціація здається неприйнятною або не зовсім вдалою.

Схематичний образ

До найдоступнішим і поширеним способам запам'ятовування можна віднести перекодування інформації, коли те, що представляється у вигляді малюнка, картини тощо, називається, описується, і навпаки, слова чи фрази відтворюються за допомогою малюнка.

Можна використовувати для навчання методику "піктограмма ". Дитині для запам'ятовування пропонуються прості фрази (типу "Дівчинці подарували ляльку"). Дитина для запам'ятовування кожної такої фрази, робить який - небудь якомога простішою і схематичний малюнок. Після того як цей прийом буде освоєний на конкретному матеріалі, слід давати фрази з більш абстрактним значенням (наприклад: "Вчитися ніколи не пізно").

В результаті подібних занять дію з підбору підходящого схематичного образу автоматизується і надалі починає здійснюватися дитиною у внутрішньому плані, без створення відповідного малюнка.

Опорні пункти

Будь-яка інформація завжди містить щось, що може стати опорою для запам'ятовування. У цій якості можуть виступати дати, незвичайні словосполучення, незнайомі або дуже знайомі слова, несподіваний поворот подій, метафори, імена і т.д. Такий прийом називається пошуком опорного пункту. Для запам'ятовування цілих сторінок тексту доцільно використовувати кілька опорних пунктів, які складуть свого роду план для пригадування, або мнемический план.

Структурування матеріалу

Деякі мнемічні прийоми вимагають значних інтелектуальних дій. До них в першу чергу відноситься структурування матеріалу, при якому встановлюються зв'язки, відносини всередині запам'ятовується, завдяки чому він починає сприйматися як ціле. Даний прийом дозволяє успішно запам'ятовувати, зберігати і відтворювати будь-яку інформацію (абстрактну, невідому, заплутану та ін.), Бо спрямований на впорядкування її[4].

Вправи та ігри для розвитку пам'яті:

1. Описати похвилинно події власного вчорашнього дня. Якщо виникнуть труднощі, необхідно зайнятися чимось іншим, а через 20-30 хв спробувати згадати ще раз.

2. Вибрати 2-3 сюжети для роздумів (кінофільм, плани на завтра).

Присвятити 3 хв на роздуми про кожен із сюжетів. Під час перших трьох

хвилин думати тільки про перший сюжет, потім перейти до другого, третього. Під час кожної фази необхідно уникати розсіювання думок, а

особливо згадок про інші сюжети.

3. Необхідно рахувати у зворотному порядку, починаючи з 200, віднімаючиьпри цьому від кожного наступного числа 3 (4,5,6…). Наприклад:

200-197-194-191-…

4. «Античас»:Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді (театр, магазин, прогулянка на природу). Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи всі події в ній у зворотному порядку.

5. «Повтори навпаки»: Ведучий зачитує 1-3 складові слова - учень повторює їх, вимовляючи навпаки. Наприклад: сон - нос, бар - раб, село - олес і т.д.

6. «Запам'ятай і змалюй»: Ведучий демонструє протягом 3-5 с низку простих геометричних фігур. Після цього кожен з учнів відтворює в зошиті це по пам'яті.

Для ускладнення вправи кількість фігур можна збільшувати, а також змінювати їх на інші знайомі для дітей об'єкти[3].]

Аналіз спеціальної наукової літератури з досліджуваної проблеми показав, що пам'ять - найважливіша, пізнавальна функція. Вона створює можливість для навчання та розвитку.

Пам'ять лежить в основі формування мовлення, мислення, емоційних реакцій, рухових навичок, творчих процесів. Пам'ять не представляє собою чого-небудь однорідного: вона містить в собі ряд складних процесів. Це запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.

Пам'ять включається в різні види людської діяльності, в них формується і виявляється, ними й зумовлюються її особливості та форми вияву. Ці особливості закріплюються, передаються генетично, розвиваючись у діяльності людини, являють собою певні властивості особистості й складають окремі види пам'яті.

Молодший шкільний вік - це особливий період у житті дитини.

У цьому віці відбуваються великі зміни в пізнавальній сфері дитини. Пам'ять набуває яскраво вираженого довільного характеру.Але діти все ще мимовільно запам'ятовують навчальний матеріал,який викликає у них інтерес, піднесений в ігровій формі, пов'язаний з яскравими посібниками або образами - спогадами і т.д.

Але, на відміну від дошкільнят, вони здатні цілеспрямовано, довільно запам'ятовувати матеріал, їм нецікавий. З кожним роком все більшою мірою навчання будується з опорою на довільну пам'ять.

Основні характеристики пам'яті молодших школярів:

· пластичність - пасивне запам'ятовування і швидке забування;

· вибірковий характер - краще запам'ятовується те, що подобається, і те, що потрібно запам'ятати швидше;

· підвищується обсяг пам'яті, поліпшується точність і систематичність відтворення;

· пам'ять звільняється від полону сприйняття, впізнавання втрачає своє значення;

· відтворення стає керованим процесом;

· зберігається образний компонент, пам'ять тісно пов'язана з активною уявою;

· механічне запам'ятовування продовжує домінувати над логічним;

· діти починають користуватися різними спеціальними способами запам'ятовування;

· запам'ятовування починає все частіше спиратися на різні смислові зв'язки, пам'ять набуває довільного характер, але зберігається тенденція до мимовільності.

Розділ 2. Дослідження процесів пам'яті молодших школярів

2.1 Організація емпіричного дослідження

З метою дослідження особливостей розвитку мнемічних процесів молодших школярів мною було проведено дві методики серед 20 (двадцяти) учнів 4 класу на базі КЗШ №123. Загальний вік досліджуваних склав від 9 до 10 років. У ході дослідження мною було використано методи бесіди та тестування і дві діагностичних методики: «Визначення типу пам'яті», «Вивчення механічної та логічної пам'яті».

Методика «Визначення типу пам'яті» за О.Р. Лурією.

Методика призначена для визначення домінуючого типу пам'яті. Для виконання дослідження мною були використані методи тестування та бесіди, комплект окремих карток із чотирма рядами слів та секундомір.

Залежно від переважної участі в роботі пам'яті того чи іншого аналізатора розрізняють зоровий, слуховий, моторно-слухової і комбінований типи пам'яті.

Людина, що відрізняється зоровим типом пам'яті, запам'ятовує і відтворює завчений матеріал переважно в зорових образах, на противагу людині з руховим типом пам'яті, у якого процеси заучування і відтворення спираються головним чином на рухові уявлення.

До змішаного типу пам'яті відносяться люди, у яких не спостерігається переважний розвиток якого-небудь одного виду пам'яті і які в своїй практичній діяльності в рівній мірі користуються декількома видами пам'яті[18].

Ряди слів було поділено на чотири групи:

1) Для запам'ятовування на слух;

2) Для запам'ятовування при зоровому контакті;

3) Для запам'ятовуванні при моторно-руховому сприйнятті;

4) Для запам'ятовування при комбінованому сприйнятті.

(Див. Додаток 1.)

Дослідження проходило у чотири етапи:

На першому етапі учням було повідомлено, що їм буде прочитаний ряд слів, які вони повинні постаратися запам'ятати і по команді експериментатора записати. Потім був прочитаний перший ряд слів. Інтервал між словами при читанні - 3 секунди; учні записали їх після 10-секундної перерви після закінчення читання всього ряду; потім учні відпочили 10 хвилин.

На другому етапі учням було запропоновано про себе прочитати слова другого ряду, які були показані протягом однієї хвилини, і записати ті, які вони зуміли запам'ятати. За цим слідував відпочинок - 10 хвилин.

На третьому етапі учням були зачитані слова третього ряду, а піддослідні пошепки повторювали кожне з них і "записували" в повітрі. Потім вони записали на листку запам'яталися слова. Відпочинок 10 хвилин.

На четвертому етапі дослідником було показано і прочитано учням слова четвертого ряду. Випробовувані повторили кожне слово пошепки, "записали" в повітрі. Потім записали на листку запам'яталися слова. Відпочинок 10 хвилин.

Методика 2. «Вивчення механічної та логічної пам'яті».

Ця методика служить для вивчення логічної(смислової) а механічної пам'яті, яке відбувається шляхом запам'ятовування піддослідними двох рядів слів; у першому ряді між словами існує змістовий зв'язок, а у другому -- він відсутній[18].( Таблиця із рядами слів -- Додаток 2).

Учням було повідомлено, що будуть прочитані пари слів, які вони повинні запам'ятати. Досліждення проводилося у два етапи: спочатку мною були зачитані десять пар слів першого ряду з інтервалом між кожною парою в п'ять секунд. Після десятісекундної перерви були прочитані ліві слова ряду (з інтервалом десять секунд), а піддослідні записали слова, що запам'яталися правої половини ряду. Аналогічна робота була проведена зі словами другого ряду.

2.2 Аналіз результатів науково-дослідної роботи

Методика 1.

Про переважній типі пам'яті випробуваного можна зробити висновок, розрахувавши коефіцієнт типу пам'яті (С).

С = а / 10

Де а - кількість правильно відтворених слів. Тип пам'яті визначається по тому, в якому з рядів було більше відтворення слів. Чим ближче коефіцієнт типу пам'яті до одиниці, тим краще розвинений у випробуваного даний тип пам'яті.

Надалі для зручності дробовий коефіцієнт був переведений мною у процентне відношення. Тому чим ближче був коефіцієнт пам'яті до 100% , тим вищім був рівень даного типу пам'яті в дитини.

З результатами проведеного дослідження можна ознайомитися у наступній таблиці. Задля дотримання етичних норм, імена та прізвища учнів були замінені мною на умовну нумерацію.

Таблиця 2.1.

Умовний номер піддослідного	Типи пам'яті та коефіцієнт типу пам'яті в (%)
	зорова	слухова	моторно-слухова	комбинована
1.	60	30	50	50
2.	30	20	40	60
3.	30	20	40	50
4.	70	60	30	60
5.	80	70	40	60
6.	30	30	70	60
7.	60	60	30	40
8.	70	60	40	60
9.	50	30	40	50
10 .	70	30	50	60
11.	40	30	30	70
12.	20	30	30	30
13.	40	30	40	40
14.	40	30	40	30
15.	50	30	40	40
16.	80	60	60	80
17.	70	50	60	80
18.	80	70	60	60
19.	80	70	70	70
20.	80	70	60	70

За результатами дослідження можна говорити про три рівні запам'ятовування: високий (більше 80%), середній 60-79%), низький (об'єм запам'ятовування менше 50-60%).

Якщо взяти загальні результати обох груп, то зіставивши їх, можна отримати загальні середні результати розвитку типів пам'яті у групи випробовуваних в кількості 20 осіб. Виявиться, що краще в групі розвинена слухова пам'ять. Практично таке ж розвиток має комбінована пам'ять. Трохи менше розвинена моторно-слухова пам'ять. Найменш розвинена в групі випробуваних зорова пам'ять.

Діаграма загальних показників розвитку типів пам'яті у групи випробовуваних в кількості 20 осіб.

память воспроизведение слово школьны

56,5% 56% 43,5% 46% Рис.2.1

Обробка даних показує, що в одних людей переважно переважає слухова пам'ять у інших зорова. Є й такі, у яких однаково добре розвинена, і зорова, так і слухова пам'ять, таке поєднання так само зустрічається. У цілому аналіз даних показав, що пам'ять випробовуваних за всіма показниками має середній і низький рівень розвитку. Більшість піддослідних (70%) з великими зусиллями виконували завдання з написання запам'яталися їм слів. Були й такі, яким це вдалося легко, їх всього 30%.

Високий рівень запам'ятовування в одному або декількох завданнях зустрічається лише у 25% піддослідних. Середній рівень запам'ятовування зустрічається у 65% піддослідних. Низький рівень запам'ятовування у 80% піддослідних[10].

Можна зробити висновок, що якість пам'яті у дітей дуже низька, що надалі, (в середніх класах), може відбитися на їх успішності. Особливу увагу потрібно приділити педагогам на зорову пам'ять дітей. Вона менш розвинена в багатьох піддослідних. І хоча навіть якщо певний тип пам'яті в кожному з нас закладений при народженні, за допомогою зусиль і роботи над собою можна навчитися розвивати той потенціал, який є в кожному з нас.

Методика 2.

Коефіцієнт обсягу логічної пам'яті (C) розраховується за формулою C=B/A, де А-- кількість слів першого ряду, а В -- кількість слів, що запам'ятались.

Чим ближчий коефіцієнт до 10, тим більше в піддослідного розвинутий той, чи інший тип пам'яті.

Об'єм механічної пам'яті розраховується аналогічно.

Для зручності коефіцієнт обсягу кожного з типів пам'яті одразу записується в процентному відношенні. Як і у попередньому дослідженні вводимо шкалу запам'ятовування: високий рівень (більше 80%), середній 60-79%), низький (об'єм запам'ятовування менше 50-60%).

Результати досліджень заносяться в наступні таблиці:

Таблиця2.2 « Показники обсягу логічної пам'яті»

№	Слова з лівого ряду (А)	Слова з правого ряду(В)	Коефіцієнт Логічної пам'яті(С)
1.	10	7	70%
2.	10	5	50%
3.	10	10	100%
4.	10	4	40%
5.	10	6	60%
6.	10	8	80%
7.	10	5	50%
8.	10	8	80%
9.	10	9	90%
10.	10	9	90%
11.	10	8	80%
12.	10	3	30%
13.	10	8	80%
14.	10	7	70%
15.	10	10	100%
16.	10	9	90%
17.	10	8	80%
18.	10	7	70%
19.	10	7	70%
20.	10	5	50%

Виходячи з результатів першого етапу дослідження можна сказати, що в середньому логічна пам'ять учнів цього класу знаходиться на середньому, задовільному рівні, середній коефіцієнт логічної пам'яті -- 71,5%. Що говорить про те, що мнемічна діяльність знаходиться на задовільному урівні розвитку, діти починають оволодівати базовими мнемічними прийомами (наприклад: утворення асоціацій, узагальнення, виділення головного і другорядного), розвиток пам'яті в напряму від мимовільності до довільності та від механічності до логічності відбувається рівномірно, в оптимальному темпі.

Таблиця 2.3 «Показники розвитку механічної пам'яті»

№	Слова з лівого ряду (А)	Слова з правого ряду(В)	Коефіцієнт Механічної пам'яті(С)
1.	10	6	60%
2.	10	6	60%
3.	10	9	90%
4.	10	5	50%
5.	10	6	60%
6.	10	7	70%
7.	10	5	50%
8.	10	7	70%
9.	10	8	80%
10.	10	6	60%
11.	10	7	70%
12.	10	4	40%
13.	10	7	70%
14.	10	9	90%
15.	10	7	70%
16.	10	8	80%
17.	10	8	80%
18.	10	6	60%
19.	10	5	60%
20.	10	6	50%

За результатами другого етапу дослідження можна зробити висновок про те, що в середньому коефіцієнт механічної пам'яті у досліджуваній групі становить 65,5%. Це говорить про задовільну здатність учнів утворювати та успішно використовувати механізм асоціації за суміжністю у навчальній діяльності.

В колективі, дослідженням якого я займалась, існує чітко виражена тенденція до превалювання логічного запам'ятовування на механічним, з цього випливає, що у більшості респондентів вже розпочався процес активного розвитку мнемічних здібностей, їх довільності та логічної опосередкованості. Це є закономірним тому, що у саме віці від 9 до 10 років у психіці дитини відбувається поява відповідних новоутворень.

Також пояснити такі результати дослідження можна тим, що хоча здебільшого для дітей молодшого шкільного віку більш характерним є домінування механічного запам'ятовування над логічним, але в даному конкретному випадку слід мати на увазі, що механічна пам'ять базується на планомірних, регулярних, максимально дослівних повторюваннях матеріалу, а в даних умовах діти були обмежені в часі, що не враховує індивідуально-типологічні особливості процесу пам'яті.

Хоча логічна пам'ять забезпечує кращий рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу, відкидати важливість ролі механічного запам'ятовування в процесі навчання не можна. Механічне запам'ятовування все ж необхідно при вивченні слів іноземної мови, назв одиниць в метричних системах. Також у процесі осмисленого запам'ятовування, якщо матеріал дуже великий, можуть знадобитися додаткові повторення.

З метою дослідження провідного типу пам'яті мною було проведене емпіричне дослідження за допомогою двох методик: методики «Визначення провідного типу пам'яті» та методики «Вивчення логічної та механічної пам'яті».

Використавши ці методики я змога визначити, що у досліджуваній мною групі молодших школярів віком від 9 до 10 років майже в рівній мірі домінуючими є слухова та комбінована пам'ять, в більшості дітей зорова та моторно-слухова пам'ять знаходиться не недостатньому рівні розвитку ;

Щодо співвідношення логічної та механічної пам'яті аналіз результатів також продемонстрував що серед піддослідних з невеликим відривом домінує логічний тип пам'яті.

Цей факт ілюструє процес розвитку їх мнемічних здібностей та готовність до переходу до наступного вікового періоду та пов'язаним із зростанням вимог до їх когнітивних здібностей.

Загальні висновки

Отже, так само, як відчуття і сприйняття пам'ять є процесом відображення, причому відображається не тільки те, що діє безпосередньо на органи чуття, але і те, що мало місце в минулому.

Пам'ять - це запам'ятовування, збереження і наступне відтворення того, що ми раніше сприймали, переживали або робили. Іншими словами пам'ять - це відображення досвіду людини шляхом його запам'ятовування, збереження та відтворення. Те, що нами відчувається і сприймається, не зникає безслідно, все запам'ятовується в тій чи іншій мірі.

Не всі люди швидко запам'ятовують матеріал, тривало пам'ятають його і точно відтворюють або згадують саме в той самий момент, коли це потрібно. Та й проявляється це по-різному, по відношенню до різного матеріалу, залежно від інтересів людини, її професії, особистісних особливостей. Хтось добре запам'ятовує обличчя, але погано пам'ятає математичний матеріал, в інших хороша музична пам'ять, але погана на літературні тексти. У школярів запам'ятовування матеріалу часто залежить не від поганої пам'яті, а від поганої уваги, від відсутності інтересу до даного предмету.

Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам'яті дитини. У молодших школярів процес пам'яті, наряду із процесом сприйняття вважається провідним психічним процесом. Більшість першокласників просто повторюють кожне слово, яке необхідно запам'ятати, а вже у III класі більшість дітей повторюють слова групами. Деякі з них групують слова за загальними ознаками. У цьому віці запам'ятовування відбувається головним чином мимовільно, що обумовлено недостатньо розвиненою здатністю до осмислення матеріалу, меншою можливістю використання асоціацій і недостатнім досвідом і незнайомством з прийомами запам'ятовування. Більшість першокласників просто повторюють кожне слово, яке необхідно запам'ятати, а вже у III класі більшість дітей повторюють слова групами. Деякі з них групують слова за загальними ознаками. Окремі учні IV класу при запам'ятовуванні використовують семантичну обробку матеріалу, логічні висновки для реконструювання подій. У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучувати й відтворювати, зростає продуктивність запам'ятовування навчального матеріалу.

Якщо події мали емоційну значимість для дитини і справили на нього враження, мимовільне запам'ятовування відрізняється особливою точністю і стійкістю. Відомо, що діти молодшого шкільного віку легко запам'ятовують безглуздий матеріал (наприклад, лічилки) або об'єктивно осмислені, але недостатньо зрозумілі або зовсім незрозумілі їм слова, фрази, вірші. В якості причин, що лежать в основі такого запам'ятовування, називають інтерес, який викликається у дітей звуковою стороною цього матеріалу, особливе емоційне до нього відношення, включення в ігрову діяльність. Крім того, сама незрозумілість інформації може стимулювати допитливість дитини та залучати до неї особливу увагу. Основним напрямом розвитку пам'яті в молодшому шкільному віці є стимулювання запам'ятовування.

Пам'ять - дуже складний психічний процес, тому, незважаючи на численні її дослідження, все ще не створено єдиної теорії механізмів пам'яті. Нові наукові дані показують, що процеси пам'яті пов'язані зі складними електричними і хімічними змінами мозку.

Пам'ять входить в цілісну структуру людської особистості. І в міру розвитку мотиваційно-потребової сфери може змінюватися ставлення людини до свого минулого, від чого одне і те ж знання може по-різному зберігатися в пам'яті особистості.

У пам'яті виділяють три взаємопов'язані процеси: запам'ятовування, збереження і відтворення. Також, виділяється такий процес пам'яті, як забування.

За запам'ятовуванням виявляється найбільш переважаючий тип пам'яті у людини. Зазвичай рівень їх розвитку у людей неоднаковий, і цей дозволяє говорити про домінування одного з типів пам'яті.

В ході роботи мною були досліджені поняття пам'яті в психолого-педагогічній літературі, історичний хід вивчення поняття «пам'ять» у світовій науці та головні концепції природи пам'яті, розглянута проблема класифікації видів та типів пам'яті та різниця між ними, виявилено вікові особливості розвитку пам'яті в молодшому шкільному віці, в першу чергу особливості домінування певних типів пам'яті в даний період онтогенезу людини.

На констатуючому етапі я провела дослідження провідних типів пам'яті на двадцяти учнях четвертого класу КЗШ№ 123 м. Кривого Рогу. На основі дослідження я дійшла висновку щодо домінування слухової, комбінованої та логічної пам'яті. Якщо, на даний момент незначне , домінування, в більшості із респондентів, логічної пам'яті над механічною є гарним знаком того, що їх психічний розвиток відбувається гармонійно, то очевидний дисбаланс між слуховою і комбінованою та зоровою і моторно-слуховою пам'яттю піддослідних ставить перед їх вчителями завдання з додаткового розвитку типів пам'яті, які цього потребують.

Таким чином, задачі, які були поставлені на початку роботи, були вирішені, а мета дослідження досягнута. Результати даного дослідження можуть бути використані на практиці .

Список використаної літератури

1. Александрова C.C --Психологические особенности младшего школьника.

2. Антонова И. П. Особенности развития памяти у детей 6-7 лет в процессе обучения. // Вопросы психологи. -- 1985. -- №5. -- С.151-157

3. Артамонова Е. -- Способы развития памяти младших кольников// Педагогическая техника. -- 2005. --№5.-- С.104-110

4. Барабаш Т. Молодший школяр: тренуймо пам'ять -- 2012. -- С. 48-49

5. Т.Бузан. Скоростная память. Издательство «Эйдос», 1995

6. Выготский Л.С. Педагогическая психология. Москва, 1991.,

7. Введение в психологию. Под ред. Петровского А.В. М.: Академия, 1996 - 496 с.

8. О. В. Винославська. Психологія. Навчальний посібник. -- Київ. -- ІНКОС.-- 2005.

9. Волков, Б.С. Детская психология: логические схемы: Учебное пособие для студентов учреждений сред.проф. Образование, обучающихся по спец. пед. профиля [Текст]:/ Б.С. Волков, И.В. Волкова.-2-е изд. стереотип.-М.: ВЛАДОС.-- 2007.-- С.252.

10. .Гуревич К.М. Что такое психологическая диагностика. М., 1985.

11. Дaвыдов, В.В. Возрастная и педагогическая психология [Текст]: Учебник для студентов в пед. институтов/ В.В. Давыдов, Т.В. Драгунов, Л. Б. Ительсон: Под ред. А.В. Петровского.-2-е изд., испр., и доп.-М.: Просвещение, 1979.-288с

12. Житнікова Л.М. Навчайте дітей запам'ятовувати. - М., 1985.

13. Занков, Л.В. Память школьника : Учебник для студентов сред.пед. учеб. заведений / Л.В. Занков. - М.:Учпедгиз, 1949.-311с.

14. Зинченко В.П., Мещеряков Б.Г., Психологический словарь. Москва: Астрель, 2004

15. Ляудіс В.Я. Пам'ять у процесі розвитку. - М., 1976

16. Леонтьев. А.Н. Лекции по общей психологии

17. (Серия «Педагогическое образование»). : учеб.пособие для вузов по спец. "Психология" / Под ред. Д.А. Леонтьева, Е.Е. Соколовой. - М.: Смысл, 2000. - 509 с.

18. Леонтьев.А.Н. Развитие высших форм запоминания/ А.Н.Леонтьев//Хрестоматия по общей психологи: Психология памяти.--М.: Просвещение.--1979. -- С. 672

19. Маклаков А. Г. М15 Общая психология -- СПб: Питер, 2001 -- С.592

20. Методи вивчення процесів пам'яті // Маценко В.Р.//Психологія пізнавальних процесів. К.2008.-- С.21-39

21. Мнемічні здібності дітей молодшого шкільного віку / Діагностика рівня розвитку пам'яті учнів / Червонна Т., Антощук В. // Психолог. -- 2007. -- №8. -- С.6-11

22. Мухин, В.С.Детская психология [Текст]: Учеб.для студентов/ под ред. Л.А. Венгера 2-е изд., пераб. и доп.-М.: Просвещение, 1985.--С.272.

23. Немов, Р.С. Психология : Учебник для студентов высш. Пед. учеб.заведений. /Р.С Немов.-3-е изд.- М.: ВЛАДОС. -- С. 200-640.

24. Особливості розвитку пам'яті учнів 1-4 класів / С. Коробки, С. Гордієнко, Н. Поліщук, Н.Горбунова та ін.. / Початкова школа. -- 2002. -- №6. -- С.12-16

25. Психология: Учебник для гуманитарных вузов предназначен для студентов 1-2 курсов гуманитарных специальностей / Под общ. ред. В.Н. Дружинина. 2-е изд. - СПб.: Питер, 2009. -- С.656

26. Пам'ять дитини [ Методи вивчення особливостей пам'яті; Діагностика пам'яті. ]//Психологічний інструментарій. -- 2004. -- №5. --С. 21-39

27. Репкина Н. В. Пам'ять и особенности целеполагания в учебной деятельности младших школьников // Вопросы психлогии. -- 1983. -- №1. -- С.51-57.

28. Терлецька І. Пам'ять молодшого школяра/ Терлецька І. // Психолог. -- 2010. -- №33.-- С.21/30

29. . Фридман Л.М., Пушкина Т.М., Каплунович И.Я. Изучение личности учащихся и ученических коллективов. М., 1988.

30. Л.В.Черемошкина, Т.Н.Осинина // Психология обучения. -- 2011. -- №4. -- С. 21-30.

31. Черемошкина Л.В. Мнемические способности школьников как фактор успешности воспроизведения ученого материала. -- 2008. -- С.15-18

30. Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция внимания и памяти школьников // Маркова А.К., Лидерс А.Г., Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция умственного развития в школьном и дошкольном возрасте. - Петрозаводск, 1992.

Додаток

Для запам'ятовування на слух: машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, папуга.

Для запам'ятовування при зоровому сприйнятті: літак, груша, ручка, зима, свічка, поле, блискавка, горіх, сковорідка, качка.

Для запам'ятовування при моторно-слуховому сприйнятті: пароплав, слива, лінійка, літо, абажур, річка, грім, ягода, тарілка, гусак.

Для запам'ятовування при комбінованому сприйнятті: поїзд, вишня, зошит, осінь, торшер, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.

Перший ряд:	Другий ряд:
лялька - грати курка - яйце ножиці - різати кінь - сани книга - вчитель метелик - муха сніг - зима лампа - вечір щітка - зуби корова - молоко	жук - крісло компас - клей дзвіночок - стріла синиця - сестра лійка - трамвай черевики - самовар сірник - графин капелюх - бджола риба - пожежа пила - яєчня

Размещено на Allbest.ru